ЄУН 193/1189/22
Провадження 2/193/143/23
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
02 серпня 2023 рокуСофіївський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого-судді Кравченко Н.О.,
при секретарі Ратушній В.В.,
за участю: представника позивача ОСОБА_1 ,
представника співвідповідача ТОВ «Мультитранс» Невмержицького О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Софіївка в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства страхової компанії "ПЗУ Україна", ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Мультитранс», про стягнення страхового відшкодування, майнової та моральної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-
ВСТАНОВИВ:
23 грудня 2022 року ОСОБА_2 звернулася до Софіївського районного суд Дніпропетровської області з позовом до Приватного акціонерного товариства страхової компанії "ПЗУ Україна", ОСОБА_3 про стягнення страхового відшкодування, майнової та моральної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в якому просив стягнути з Приватного акціонерного товариства страхової компанії «ПЗУ Україна» на її користь грошові кошти у розмірі 28985,22 грн. (двадцять всім тисяч дев`ятсот вісімдесят п`ять гривень 22 копійок), у якості страхового відшкодування; з ОСОБА_3 - 44295,00 грн. (сорок чотири тисячі двісті дев`яносто п`ять гривень 00 копійок) у якості відшкодування майнової шкоди та кошти у розмірі 20 000 грн. (двадцять тисяч гривень 00 копійок) в якості відшкодування моральної шкоди. Крім того, просить стягнути солідарно з відповідачів Приватного акціонерного товариства страхової компанії «ПЗУ Україна» та ОСОБА_3 на її користь грошові кошти у розмірі 9484,80 гривень, в якості відшкодування судових витрат, пов`язаних з розглядом справи (а.с. 3-17).
28 квітня 2023 року позивач ОСОБА_2 надала суду уточнену позовну заяву. В обґрунтування уточненого позову позивач посилається на те, 14 жовтня 2022 року об 17 годинні 40 хвилин на 53 км. а/д Н-11 Дніпро- Миколаїв, в районі АЗС «WOG», що у Софіївському районі. Дніпропетровської області водій ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи транспортним засобом «Freightliner FLD 112», державний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом «Schmits SCF», державний номер НОМЕР_2 , не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху та не дотримався безпечної дистанції, в результаті чого скоїв зіткнення з транспортним засобом «Chevrolet Aveo», державний номер НОМЕР_3 , який рухався в попутному напрямку під керуванням водія ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим порушив вимоги п. п. 12.1 та 13.1 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року. Внаслідок ДТП, яка сталася з провини водія ОСОБА_3 їй як власнику майна, була завдана майнова та моральна шкода. Власником автомобіля «Chevrolet Aveo», державний номер НОМЕР_3 , у відповідності до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 , виданого ТСЦ 1243 від 29.01.2021 року є вона, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Постановою Малиновського районного суду міста Одеси від 04.11.2022 року у справі про адміністративне правопорушення № 521/16415/22 водія ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП, та щодо якого накладене адміністративне стягнення у виді: штрафу у розмірі 850,00 грн. Постанова суду не оскаржена та набрала законної сили. Цивільно-правова відповідальність будь-якого водія транспортних засобів «Freightliner FLD 112», державний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом «Schmits SCF», державний номер НОМЕР_2 на момент ДТП від 14.10.2022 року була забезпечена полісом обов`язкового страхування власників наземних транспортних засобів № 209189193 та № 209935029, виданих страховиком Приватним акціонерним товариством страховою компанією «ПЗУ Україна», ПРАТ СК "ПЗУ УКРАЇНА", ідентифікаційний код юридичної особи 20782312. Місцезнаходження юридичної особи: 04112, м. Київ, вул. Дегтярівська, 62. Страховиком ПРАТ СК "ПЗУ УКРАЇНА" на її користь було сплачено страхове відшкодування у розмірі 45 000,00 грн., однак, вказана сума страхового відшкодування вважає є недостатньою для відшкодування їй завданої майнової шкоди, спричиненої внаслідок пошкодження в ДТП належного його транспортного засобу марки «Chevrolet Aveo», державний номер НОМЕР_3 . В зв`язку з цим, ОСОБА_2 просить стягнути з відповідача Приватного акціонерного товариства страхова компанія «ПЗУ Україна» на її користь грошові кошти у розмірі 28985,22 грн. (двадцять всім тисяч дев`ятсот вісімдесят п`ять гривень 22 копійок), у якості страхового відшкодування; з відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «МУЛЬТИТРАНС», на її користь грошові кошти у розмірі 44295,00 грн. (сорок чотири тисячі двісті дев`яносто п`ять гривень 00 копійок) у якості відшкодування майнової шкоди (сума відновлювального ремонту автомобіля); стягнути солідарно з відповідача ОСОБА_3 та ТОВ «МУЛЬТИТРАНС», на її користь грошові кошти у розмірі 20 000 грн. (двадцять тисяч гривень 00 копійок) в якості відшкодування моральної шкоди; стягнути пропорційно з відповідачів ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ПЗУ Україна» , ОСОБА_3 , ТОВ«МУЛЬТИТРАНС», на її користь грошові кошти у розмірі 9484,80 гривень, в якості відшкодування судових витрат, пов`язаних з розглядом справи (а.с. 166-178) .
Ухвалою судді Софіївського районного суду Дніпропетровської області Кравченко Н.О. від 26 грудня 2022 року відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, визначено відповідачам п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
26 січня 2023 року від представника відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» Мірошніченко Олександри Василівни надійшов відзив на позовну заяву. В обґрунтування якого зазначено, 18.10.2022 ОСОБА_2 звернулася до ПрАТ СК «ПЗУ Україна» з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду та заявою про страхове відшкодування. На виконання вимог ст.34 Закону, після отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, Страховик розпочав її розслідування. Так 24.10.2022 було проведено огляд автомобіля «Chevrolet Aveo», державний номер НОМЕР_3 та складено протокол технічного огляду КТЗ. Вимоги пункту 34.4. статті 34 Закону наголошують, що для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники. Таким чином, направлення ПрАТ СК «ПЗУ Україна» незалежного оцінювача для визначення розміру шкоди виключає: самостійне обрання Позивачем, як потерпілим, експерта для визначення розміру шкоди; визначення розміру збитків експертом, обраним Позивачем, як потерпілим;відшкодування Позивачу, як потерпілому, витрат на проведення експертизи. Отже, відповідно до статті 29. пункту 33.3. статті 33, пункту 34.2 статті 34 Закону саме на Страховика покладено обов`язок визначати розмір заподіяного збитку. ПрАТ СК «ПЗУ Україна», враховуючи Звіт №48-0/11/37 про визначення вартості матеріального збитку завданого власнику колісного транспортного засобу від 01.11.2022 та інші документи по справі склало страховий акт № 22601/1 та розрахунок страхового відшкодування до нього, на підставі якого було виплачено страхове відшкодування на користь Позивача у сумі 44 969.83 гри. Виплата страхового відшкодування також підтверджується платіжним дорученням від 17.11.2022 №00085605. Розрахунок здійснено наступним чином: 51 728.80 грн - вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу 4158,97 грн - ПДВ 2600.00 грн - франшиза Розмір страхового відшкодування:51 728.80 -4158,97 - 2600= 44 969,83 грн.. В свою чергу Позивач розрахунок позовних вимог здійснила на підставі Висновку експерта транспортно-товарознавчого дослідження №132/22 визначенню матеріального збитку» від 08.11.2022. Відповідно до Висновку вартість збитку складає: 73 985,22 грн. з ПДВ на запасні частини та 70821,25 грн. без ПДВ на запасні частини. Верховний Суд у постанові від 28 лютого 2018 року у справі №757/22706/15-ц (провадження № 61-4507св18) дійшов висновку, що у випадку виплати страхового відшкодування безпосередньо страхувальнику, виплата здійснюється без податку на додану вартість, який повертається страхувальнику після надання документів про оплату запчастин/відновлюваного ремонту на суму, що включає ПДВ, в межах суми страхового відшкодування. Крім того, позивач доказів того, що вона зробила відновлювальний ремонт автомобіля на дату подачі позову до суду, до позову не долучила. Таким чином, зроблений розрахунок Позивачем на підставі Висновку, є не вірним, відтак позовні вимоги в цій частині є необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Розрахунок здійснено з урахуванням ПДВ, яке страховик при виплаті страхового відшкодування не відшкодовує.
В частині витрат на правову допомогу зазначає наступне, що необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи (позиція Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладена в пункті 7.7. постанови від 19.02.2019. у справі №917/1071/18, а також у пункті 20 постанови від 05.02.2019 справі №906/194/18). На підтвердження понесених витрат позивачем суду надано Договір про надання правової допомоги від 15.12.2022, укладений між адвокатом Голуб С.О. та ОСОБА_2 , акт про надання юридичних послуг за договором про надання юридичних послуг від 15.12.2022 від 16.12.2022 та квитанцію про сплату позивачем коштів адвокату в розмірі 4500 грн.. Однак квитанція про сплату позивачем 4500,00 грн. містить інформацію про те, що такі кошти сплачені позивачем за надані послуги, без будь-якої конкретизації, яка дає можливість визначатись, що такі кошти були сплачені позивачем саме за надані послуги адвоката у підготовці матеріалів саме для вирішення даного спору. Тому просить відмовити в задоволенні позовних вимог до ПрАТ СК «ПЗУ України» в повному обсязі (а.с.87-91).
23.03.2023 від представника відповідача ОСОБА_3 адвоката Горбенко Дениса Сергійовича надійшов відзив на позову та просить відмовити у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_3 . В обґрунтування відзиву зазначив, що відповідач ОСОБА_3 визнає обставину настання дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 14.10.2022 на 53 км а/д Н-11 Дніпро-Миколаїв, за участі транспортного засобу «Freightliner FLD 112», державний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом «Schmits SCF», державний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 та транспортного засобу «Chevrolet Aveo», державний номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_4 . Також відповідачем визнається обставина притягнення його постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 04.11.2022 у справі № 521/16415/22 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Відповідач вважає, що позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_3 грошових коштів у розмірі 44 295 грн. у якості відшкодування майнової шкоди та стягнення грошових коштів у розмірі 20 000 грн. у якості відшкодування моральної шкоди, заявлені не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом. Виходячи із наведених норм права, шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, який виконував трудові обов`язки та на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить роботодавцю, відшкодовується останнім, а не безпосередньо винним водієм. Власником транспортного засобу «Freightliner FLD 112», державний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом «Schmits SCF», державний номер НОМЕР_2 є ТОВ «Мультитранс», що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 та НОМЕР_6 . З 16.12.2020 ОСОБА_3 працює у ТОВ «Мультитранс» (код ЄДРПОУ 25024651) на посаді водія, що підтверджується наказом № 366-ОК від 15.12.2020 та повідомлення про прийняття працівника на роботу від 15.12.2020. Просить суд звернути увагу, що на момент ДТП 14.10.2022 ОСОБА_3 здійснював перевезення вантажів, що підтверджується міжнародної товарно-транспортною накладною (СМК) від 14.10.2022 та подорожнім листом № 680184 від 11.10.2022. Таким чином, відповідач здійснював виконання своїх безпосередніх трудових обов`язків. Обов`язок та право визначати відповідачів, до яких пред`являється позов, покладається на позивача. Просить суд звернути увагу, що при подані позову позивачу було відомо, що власником транспортних засобів під керуванням відповідача є ТОВ «Мультитранс», що вбачається з полісів обов`язкового страхування власників наземних транспортних засобів (які долучені до матеріалів справи самим позивачем). Враховуючи вищенаведене, з огляду на пред`явлення позову до неналежного відповідача, вважає, що є підстави для відмови у задоволені позовних вимог до ОСОБА_3 (а.с.130-133).
11 квітня 2023 року, за клопотанням позивача ОСОБА_2 , судом винесена ухвала про перехід до розгляду справи зі спрощеного позовного провадження до загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання (а.с. 157, 158)
16 червня 2023 року від представника відповідача ТОВ «Мультитранс» адвоката Невмержицького О.М. надійшов відзив на позовну заяву та просить позовні вимоги задовольнити частково. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мультитранс» на користь ОСОБА_2 32 575,06 (тридцять дві тисячі п`ятсот сімдесят п`ять) гривень 06 коп., у якості відшкодування майнової шкоди. Відмовити ОСОБА_2 у задоволені позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мультитранс» 20 000 грн у якості відшкодування моральної шкоди та у задоволені позовних вимог про стягнення 3000,00 грн. витрат на проведення транспортно-товарознавчого дослідження № 132/22 по визначенню матеріального збитку від 08.11.2022. Відмовити ОСОБА_2 у задоволені позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мультитранс» 4500 грн. витрат на правову допомогу. В обґрунтування відзиву зазначає, що ТОВ «Мультитранс» визнає обставину наявності трудових відносин з ОСОБА_3 , який працює на підприємстві на посаді водія. Також ТОВ «Мультитранс» підтверджує, що є власником транспортного засобу «Freightliner FLD 112», державний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом «Schmits SCF», державний номер НОМЕР_2 , обов`язкова цивільно правова-відповідальність щодо яких застрахована в ПрАТ «Страхова, компаній «ПЗУ Україна». ТОВ «Мультитранс» не оспорюється факт ДТП та отримання позивачем від страховика суми страхового відшкодування (вартість матеріального збитку з урахуванням фізичного зносу автомобіля) у розмірі 44 969,83 гри (за вирахуванням франшизи та податку на додану вартість). Однак, відповідач не погоджується з наведеними позивачем обставинами та правовими підставами позову стосовно стягнення з ТОВ «Мультитранс» грошових коштів у розмірі 44 295 грн. у якості відшкодування майнової шкоди та стягнення грошових коштів у розмірі 20 000 грн. Зазначає, що позивачем у позовній заяві, зокрема, зазначено виплачена страховиком сума страхового відшкодування у розмірі 45 000 грн., є недостатньою для відшкодування завданої майнової шкоди, а тому позивач звернулася до експерта для проведення незалежної оцінки. Однак, зазначені твердження позивача є такими, що не відповідають матеріалам справи. Як вбачається з матеріалів справи, платіжним дорученням від 17.11.2022 № 00085605 ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» здійснило на рахунок позивача виплату страхового відшкодування у розмірі 44 969,83 грн. Натомість, позивачем укладено договір на проведення експертизи та проведено огляд транспортного засобу 24.10.2022. З урахування викладеного, оскільки огляд пошкодженого транспортного засобу експертом проводився без виклику та участі відповідача та страхової компанії, вважають, що зазначене свідчить про складання висновок експерта транспортно-товарознавчого дослідження № 132/22 по визначенню матеріального збитку від 08.11.2022 з порушенням вимог Методики, а тому є неналежним та недопустимим доказом та не може бути прийнятий до уваги судом. Цивільно-правова відповідальність ТОВ «Мультитранс» на момент дорожньо- транспортної пригоди застрахована в ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» (поліси обов`язкового страхування наявні в матеріалах справи). ТОВ «Мультитранс» як власник забезпечених транспортних засобів, на виконання вимог ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», одразу засобами телефонного зв`язку повідомив страхову компанію про настання ДТП, а потім звернувся до страхової компанії з письмовим повідомленням про настання страхової події. Згідно звіту № 48-D/11/37 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу від 01.11.2022, вартість відновлювального ремонту, належного позивачу транспортного засобу «Chevrolet Aveo», державний номер НОМЕР_3 , становить 81 703,86 грн., а вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу -51728,8грн. Позивачем не оскаржувалося рішення ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» про здійснення страхового відшкодування. Таким чином, визначаючи розмір відновлювального ремонту, який підлягає стягненню з ТОВ «Мультитранс» на користь позивача, необхідно приймати за основу звіт № 48-Р/11/37 / про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу від 01.11.2022, виконаний ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» при визначенні страхового відпткодування, з яким позивач погодилась та не оспорювала у встановленому порядку. Згідно зі страховим актом № 22601/1 ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» виплатило позивачу страхове відшкодування у розмірі 44 969,83 грн із розрахунку: 51 728,8 грн вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу - 2600 грн , франшизи - 4158,97 грн ПДВ. Отже, ПДВ в сумі 4158,97 грн. входить до суми страхового відшкодування та може бути повернуто позивачу страховиком після надання відповідних документів про оплату запчастин/відновлюваного ремонту. Таким чином розмір відшкодування майнової шкоди, який підлягає стягненню з ТОВ «Мультитранс» на користь позивача становить: 81 703,86 грн - 44 969,83 грн - 4158,97 грн = 32 575,06 грн (з урахуванням франшизи). Стосовно доводів щодо підтвердження факту заподіяння моральних страждань. Просить суд звернути увагу на те, що позивачем не заперечується той факт, що участі у ДТП вона не приймала ні у якості водія, ні у якості пасажира. Натомість водієм транспортного засобу позивача у момент ДТП була ОСОБА_4 , яка не заявляла жодних вимог претензійно-позовного характеру до відповідачів.
22 червня 2023 року ухвалою Софїівського районного суду Дніпропетровської області закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 18 липня 2023 року.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовну заяву на підставі викладеного в уточненій позовній заяві. Прохав задовольнити в повному обсязі. Так позивачем зазначено, що в результаті вказаної ДТП, автомобіль «Chevrolet Aveo», державний номер НОМЕР_3 , який належить їй на праві приватної власності отримав механічні пошкодження лівої сторони автомобіля. Згідно висновку матеріальний збиток 73985,22 грн.
Представник відповідача ТОВ «Мультитранс» визнав позов частково, відповідно до відзиву.
Представник відповідача ПРАТ СК «ПЗУ Україна» в судове засідання не з`явився, надав клопотання про розгляд справи у йог відсутність.
Відповідач ОСОБА_3 , представник відповідача ОСОБА_3 адвокат Горбенко Д. в судове засідання не з`явились. Від представника надійшла заява про розгляд справи у його відсутність.
Заслухавши пояснення сторін, враховуючи відзиви, матеріали цивільної справи, суд вважає уточнений позов таким, що підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно постанови Малиновського районного суду м. Одеси від 04.11.2023 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у розмірі 850 грн. Згідно даної постанови, яка набрала чинності, ОСОБА_3 14 жовтня 2022 року о 17 годинні 40 хвилин на 53 км. а/д Н-11 Дніпро-Миколаїв, керуючи транспортним засобом «Freightliner FLD 112», державний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом «Schmitz SCF», державний номер НОМЕР_7 , не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху та не дотримався безпечної дистанції, в результаті чого скоїв зіткнення з транспортним засобом «Chevrolet Aveo», державний номер НОМЕР_3 , який рухався в попутному напрямку, чим порушив вимоги п. п. 12.1 та 13.1 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року. В результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження, тілесні ушкодження ніхто не отримав. У судовому засіданні ОСОБА_3 участі не приймав, однак від його представника надійшли письмові пояснення з додатками, в яких просив здійснювати розгляд справи без його участі, свою вину визнає повністю. (а.с.22-24)
Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Згідно копії Полісу № ЕР.209189193 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ТОВ «Мультитранс» застраховано відповідальність «Freightliner FLD 112», державний номер НОМЕР_1 , страхову суму за шкоду майну визначено в розмірі 130000 грн. (а.с.29).
Згідно полісу № ЕР.209935029 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ТОВ «Мультитранс» застраховано відповідальність напівпричепа «Schmitz SCF», державний номер НОМЕР_7 , страхову суму за шкоду майну визначено в розмірі 160000 грн. (а.с.28).
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 автомобіль «Chevrolet Aveo», державний номер НОМЕР_3 , 2006 року випуску належить позивачу - ОСОБА_2 (а.с.21)
Згідно висновку експерта транспорно-товарознавчого дослідження № 133/22 від 08.11.2022 року по визначенню матеріального збитку : вартість матеріального збитку, заподіяного з технічної точки зору складає 73985,22 грн (з ПДА) , 70821,25 грн (без ПДВ) (а.с.30-69).
Згідно звіту № 48-D/11/37, страхового акту № 22601/1 з додатками за вимогою потерпілого ОСОБА_2 від 18.10.2022 року нараховано суму страхового відшкодування в розмірі 44969,83 грн.(а.с.94 об.-112)
Відповідно платіжного доручення від 17.11.2022 року позивачу перераховано суму страхового відшкодування в розмірі 44969,83 грн. (а.с.95)
Згідно копії свідоцтва про реєстрацію ТЗ НОМЕР_5 ТОВ «Мультитранс» належить автомобіль «Freightliner FLD 112», державний номер НОМЕР_1 та свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_6 напівпричеп «Schmitz SCF», державний номер НОМЕР_7 ( а.с. 134-137)
Відповідно Наказу № 366-ОК від 15 грудня 2020 року ОСОБА_3 прийнятий на роботу ТОВ «Мультитранс» водієм автотранспортних засобів з 16.12.2020 з посадовим окладом згідно штатного розпису.(а.с.138-140).
ТТН ТОВ «Мультитранс» від 14.10.2022 року на виконання перевезень ОСОБА_3 автомобілем «Freightliner FLD 112», державний номер НОМЕР_1 з напівпричепом «Schmitz SCF», державний номер НОМЕР_7 (а.с.141,142)
Відповідно до ч. 1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч.1 ст.15ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а згідно ч.1 ст.16 ЦК України, кожен має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст.81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Згідно з ст.76ЦПК України доказами є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 19.12.2019 у справі № 916/1041/17 не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.
До спірних правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV від 01.07.2004 (далі - Закон № 1961-IV), Цивільного кодексу України.
Підстави та порядок відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки та шкоди, завданої внаслідок взаємодії цих джерел, визначені нормами статей 1187, 1188 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з ч.1,2ст.1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів,що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода,завдана джерелом підвищеної небезпеки,відшкодовується особою,яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право,договір підряду,оренди тощо)володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом,використання,зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Відповідно до ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Системний аналіз зазначених положень законодавства дає підстави для висновку, що обов`язок відшкодувати шкоду, завдану іншому володільцю джерела підвищеної небезпеки, виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.
Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Відповідно до ч. 1 ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно з ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, - якщо законом передбачено такий обов`язок.
За змістом статті 999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають з обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.
Спеціальний Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі Закон) № 1961-IV від 01.07.2004 регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності) і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV 01.07.2004 (чинним на момент виникнення правовідносин) (далі - Закон № 1961-IV) обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Згідно з п. 1.4. ч. 1 ст. 1 Закону № 1961-IV (чинним на момент виникнення правовідносин) особи, відповідальність яких застрахована, - страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом. Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду.
Відповідно до ст. 5 Закону № 1961-IV (чинним на момент виникнення правовідносин) об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Згідно з ст. 6 Закону № 1961-IV (чинним на момент виникнення правовідносин) страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.
Статтями 9, 22-31, 35, 36 Закону № 1961-IV (чинним на момент виникнення правовідносин) визначено, що настання страхового випадку (скоєння дорожньо-транспортної пригоди) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов`язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування.
Згідно з п. 12.1 Закону № 1961-IV розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.
Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
З огляду на вищенаведене сторонами договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння дорожньо-транспортної пригоди за участю забезпеченого транспортного засобу.
Завдання потерпілому шкоди внаслідок ДТП особою, цивільна відповідальність якої застрахована, породжує деліктне зобов`язання, в якому праву потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі відповідає відповідний обов`язок боржника (особи, яка завдала шкоди). Водночас така ДТП слугує підставою для виникнення договірного зобов`язання згідно з договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у якому потерпілий так само має право вимоги до боржника (в договірному зобов`язанні ним є страховик).
Разом з тим, зазначені зобов`язання не виключають одне одного. Деліктне зобов`язання - первісне, основне зобов`язання, в якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди. Натомість страхове відшкодування - виплата, яка здійснюється страховиком відповідно до умов договору, виключно в межах страхової суми та в разі, якщо подія, внаслідок якої завдано шкоди, буде кваліфікована як страховий випадок.
Одержання потерпілим страхового відшкодування за договором не обов`язково припиняє деліктне зобов`язання, оскільки страхового відшкодування може бути недостатньо для повного покриття шкоди, й особа, яка завдала шкоди, залишається зобов`язаною. При цьому потерпілий не є стороною договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, але наділяється правами за договором: на його користь або на користь третьої особи страховик зобов`язаний виконати обов`язок зі здійснення страхового відшкодування.
Таким чином, потерпілому як кредитору належить право вимоги в обох видах зобов`язань - деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди, або шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування, або шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених статтею 1194 ЦК України підстав.
Згідно з ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що згідно із Законом України № 1961-IV (чинним на момент виникнення правовідносин)у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика.
В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
Відповідно до ч. 1 ст. 22.1. Закону № 1961-IV (чинним на момент виникнення правовідносин) у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 28 Закону № 1961-IV (чинним на момент виникнення правовідносин) шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, зокрема, пов`язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.
За таких обставин, вимоги позивача про відшкодування матеріальної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, є доречними та підставними. Відповідачі ТОВ «Мультитранс», ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» не довели належними та допустимими доказами, що шкоду було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14.12.2021 у справі №147/66/17 зазначила, що внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди виникають цивільні права й обов`язки, пов`язані з її відшкодуванням. Зокрема, потерпілий набуває право отримати відшкодування шкоди, а обов`язок виплатити відповідне відшкодування за Законом № 1961-IV виникає у страховика особи, яка застрахувала цивільну відповідальність (у визначених Законом № 1961-IV випадках - МТСБУ), та в особи, яка застрахувала цивільну відповідальність, якщо розмір завданої нею шкоди перевищує розмір страхового відшкодування, зокрема на суму франшизи, чи якщо страховик (МТСБУ) за Законом №1961-IV не має обов`язку здійснити страхове відшкодування (регламентну виплату). Тобто внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди (настання страхового випадку) винуватець ДТП не звільняється від обов`язку відшкодувати завдану шкоду, але цей обов`язок розподіляється між ним і страховиком (МТСБУ).
Тобто, судом встановлено, що дії відповідача ОСОБА_3 (працівника ТОВ «Мультитранс») були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина ОСОБА_3 ..
Отже, враховуючи вищевикладене, позивач у справі має право на відшкодування шкоди, заподіяної йому внаслідок ДТП, яка мала місце 14.10.2022 з ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» в межах страхового ліміту та з відповідача ТОВ Мультитранс» із врахуванням суми франшизи, яка, згідно з договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, є безумовною (фіксованою) та складає 2600 грн.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто, порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.
Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано, пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.
Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно - наслідковому зв`язку з порушенням.
Так, в матеріалах Згідно висновку експерта транспорно-товарознавчого дослідження № 133/22 від 08.11.2022 року, зроблений на замовлення позивача ОСОБА_2 по визначенню матеріального збитку зазначено: вартість матеріального збитку власнику автомобіля «Chevrolet Aveo 1.5і», реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 , заподіяного з технічної точки зору складає 73985,22 грн (з ПДА) , 70821,25 грн (без ПДВ) (а.с.30-69).
Згідно звіту № 48-D/11/37, страхового акту № 22601/1 з додатками, проведеною на замовлення ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» ТОВ ОСОБА_5 від 18.10.2022 року нараховано суму страхового відшкодування в розмірі 44969,83 грн.(а.с.94 об.-112)
Відповідно платіжного доручення від 17.11.2022 року позивачу перераховано суму страхового відшкодування в розмірі 44969,83 грн. (а.с.95)
Відповідно до п. 34.3 ст. 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних них засобів», потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди, лише якщо представник страховика не з`явився у визначений у п. 34.2 ст. 34 Закону строк.
Огляд пошкодженого транспортного засобу було проведено представником страховика у встановлений строк 24.10.2023, суду не надано доказів , що страховиком порушено порядок оцінки розміру матеріальних збитки, завданих позивачу, таким чином, висновок ТОВ ОСОБА_5 від 18.10.2022 року є належним та допустимим доказом.
Така правова позиція узгоджується із правовою позицією Верховного Сум викладену ним у постанові від 11.09.2019 року у справі № 161/14532/16-ц, де Верховний Суд, відмовляючи у задоволенні позову до страхової компанії зазначив:
«Положенням пункту 34. 2 статті 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для, визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.
Згідно із пунктом 34.3 статті 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБу) не з`явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди.
Отже, виходячи з наведених положень Закону, потерпілий має право на самостійне обрання аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди лише у тому випадку, якщо представник страховика не з`явився у визначений пунктом 34.3 статті 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» строк для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.
Як вбачається з висновку експерта О.В. Рейнюка від 08.11.2022 року, позивач звернулася до судового експерта 14.10.2022 року, тобто у той же день, що і страховик.
Також суд зазначає, що огляд автомобіля позивача судовим експертом на замовлення ОСОБА_2 , згідно змісту висновку, проводився 24.10.2022 року, тобто через 10 днів після дорожньо-транспортної пригоди, а додатковий огляд автомобіля - 27.10.2022 року.
Отже, замовлення Позивачем висновку не спричинене незгодою із розміром страхового відшкодування, здійсненного страховиком, адже на момент замовлення висновку ОСОБА_6 позивач не була і не могла обізнана із розміром страхового відшкодування.
Розмір нарахованого відшкодування позивачем не оспорювався, ОСОБА_2 з сумою погодилася, гроші отримала, що також вказує про згоду з сумою страхувальника на момент нарахування 18.10.2022 та виплати 17.11.2022.
Проаналізувавши наданий позивачем доказ на підтвердження позовних вимог - висновок експерта транспорно-товарознавчого дослідження № 133/22 від 08.11.2022 року, зроблений на замовлення позивача, суд вважає за необхідне зазначити, що суд не не може прийняти його в якості належного та допустимого доказу на підтвердження розміру завданих збитків, а висновок, наданий ФОП ОСОБА_5 за результатами звіту № 48D/11/37 від 01.11.2022, вважає належним та допустим доказом, виходячи з наступного.
Статтею 106 ЦПК України передбачено можливість проведення експертизи на замовлення учасників справи.
Відповідно до ч. 6 ст. 106 ЦПК України експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов`язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.
Згідно з ч. 5 ст. 106 ЦПК України у висновку експерта повинно бути зазначено, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
Разом з тим, у висновку експерта транспорно-товарознавчого дослідження № 133/22 від 08.11.2022 року не зазначено, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
Окрім того, згідно даного висновку замовником - ОСОБА_2 було поставлене питання: «яка вартість матеріального збитку, заподіяного з технічної точки зору власнику автомобіля «Chevrolet Aveo 1.5і», реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 , ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_8 ) Та на який зроблено висновок - «73985,22 з ПДВ, 70821,25 без ПДВ та з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу». Тоді як, вартість відновлювального ремонту зазначена у дослідницькій частині п. 1.5., де розраховано вартість відновлювального ремонту як проміжне значення для розрахунку вартості матеріального збитку і на яке посилається позивач, як на доказ проведеної експертизи (а.с.40-42).
Відповідно до ст. 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням прядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Тому суд вважає, що висновок експерта транспорно-товарознавчого дослідження № 133/22 від 08.11.2022 року є неналежним та недопустимим доказом.
Разом з тим, висновок, наданий ФОП ОСОБА_5 за результатами звіту № 48D/11/37 від 01.11.2022, відповідає усім вимогам закону, зокрема, ст. 106 ЦПК, містить необхідну інформацію щодо вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, а тому суд визнає даний висновок експерта, як належний та допустимий доказ.
Позивачем клопотань про призначення повторної, додаткової, комплексної експертиз не заявлено, клопотання про виклик експерта з приводу нарахувань суду не заявлялося, жодних заперечень з приводу невідповідності переліку ушкоджень не заявлено.
В даному випадку позивачем використано право за деліктними зобов`язанням, отже саме позивач відповідно до ст.81 ЦПК України повинен довести розмір завданої шкоди, а відповідач має довести свою невинуватість, але не має обов`язку доводити розмір шкоди, заявленої позивачем.
За вищевикладених обставин, позовні вимоги в частині стягнення з ПАТ СК «ПЗУ Україна» недоплаченої суми страхового відшкодування майнового збитку в розмірі 28985,22 грн. з розрахунку за висновком експерта транспорно-товарознавчого дослідження № 133/22 від 08.11.2022 року не підлягає задоволенню, оскільки не ґрунтується на належних та допустимих доказах.
Далі суд зазначає, що внаслідок ДТП виникає два види зобов`язань, які не виключають одне одного: деліктне та договірне. Потерпілому належить право вимоги в обох видах зобов`язань.
Постанові Верховного Суду від 06.12.2018р. у справі №477/2154/16-ц, вказано, що позивач, отримавши від страховика страхове відшкодування, якого недостатньо для повного відшкодування завданої шкоди, має право на відшкодування відповідачем різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, одержаною ним від страховика.
Така ж правова позиція викладена у постанові Верховного Сулу від 22.04.2020р. у справі №756/2632/17. Суд зазначив, що позивач має право на відшкодування у повному обсязі вартості втраченого майна, тобто пошкоджень, яких зазнав його автомобіль, тому стягнення різниці між сумою необхідною для відновлення його майна та виплаченою сумою страхового відшкодування страховою компанією та франшизи, з відповідача як з винної особи у відповідає обставинам справи та вимогам законодавства.
Враховуючи те, що завдавач шкоди - відповідач ТОВ «Мультитранс» застрахував свою цивільно - правову відповідальність у ПАТ СК «ПЗУ», у встановленому законом порядку та у визначений законом строк повідомив ПАТ СК «ПЗУ», про ДТП, розмір матеріального збитку у вигляді вартості відновлювального ремонту, становить 81703,86 грн з урахуванням ПДВ на замінні деталі, сплачену страховиком суму без урахування ПДВ вартості запасних складає 51728,80 грн. Отже суд вважає, що задоволенню підлягає стягнення на користь позивача суми 32575,06 грн., яка складається з вартості відновлювального ремонту без застосування коефіцієнту 0,7 за вирахуванням сплаченої страхової суми (81703,86-44969,83=36734,03 грн) та за вирахуванням ПДВ, яке складає 4158,97 грн та яке буде сплачено позивачу після проведення ремонтних робіт (36734,03-4158,97грн=32575,06)грн. і яка визнана другим відповідачем ТОВ «Мультитранс».
Як було встановлено судом вище, ДТП сталась 14.10.2022, до суду з позовними вимогами позивач звернувся 23.12.2022, тобто в межах строку встановленого п. 37.1.4.Закону № 1961-IV. Станом на час розгляду справи у суді страхове відшкодування потерпілій ОСОБА_2 страховиком виплачено 17.11.2022.
Звернення позивача до страховика про виплату страхового відшкодування установлений законом для надання страховику можливості перевірити обставини ДТП власними силами і запобігти необґрунтованим виплатам. Факт настання страхового випадку ніким у справі не оспорюється, позивач ОСОБА_2 належним чином повідомила страхову компанію про страховий випадок (позиція ВС у справі № 500/2095/15 у постанові від 10.01.2019).
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про підставність вимоги позивача до ТОВ «Мультитранс» про стягнення з відповідача матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, її транспортному засобу, але в розмірі 32575,06 грн., як різниці між фактичною вартістю відновлювального ремонту автомобіля та отриманим страховим відшкодуванням відповідно до висновку ФОП ОСОБА_5 та яке визнано відповідачем у такому розмірі.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідачів ОСОБА_3 та ТОВ «Мультитранс» в солідарному порядку 20 000,00 грн. моральної шкоди, суд приходить до висновку, що така вимога обґрунтована та підлягає задоволенню частково у зв`язку із наступним.
Відповідно до ч. 1ст. 1167 ЦК моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Згідно з ч. 1-3ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Пунктами 3, 9, 13постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», з подальшими змінами та доповненнями, передбачено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку із порушенням наданих прав, порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя. Розмір відшкодування моральної (немайнової шкоди) суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (душевних, психічних), яких зазнав позивач та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Згідно з п. 5 вищевказаної постанови Пленуму, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Крім того, відповідно до пункту 8 названої Постанови за моральну (немайнову) шкоду, заподіяну працівником під час виконання трудових обов`язків, відповідальність несе організація, з якою цей працівник перебуває у трудових відносинах.
Таким чином, заявлена позивачем моральна шкода підлягає стягненню з відповідача ТОВ «Мультитранс».
З врахуванням викладеного, при визначенні розміру моральної шкоди, яка підлягає стягненню, суд приймає до уваги, що дійсно внаслідок ДТП позивачеві, як його учасникові та потерпілій стороні як власнику майна завдано моральну шкоду, яка полягає у пережитому у ДТП стресі, в тому числі через значне пошкодження транспортного засобу. Неможливості користуватися ним та викликаних через це побутових незручностях. Участь у ДТП, пошкодження майна безумовно негативно вплинули на її моральний стан та призвели до душевних страждань, було погіршено душевне і соціальне благополуччя позивача, погіршені нормальні життєві зв`язки, що зажадало від позивача додаткових зусиль для організації свого життя, а також додаткових витрат, а тому суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в цій частині позову частково і вважає достатнім, виходячи з розумності, справедливості стягнути з відповідача - працедавця ТОВ «Мультитранс» моральну шкоду у розмірі 2000 грн., відмовивши у солідарному стягненні з ОСОБА_3 .
В частині стягнення судових витрат, суд зазначає наступне.
Судові витрати, заявлені до стягнення позивачем в частині стягнення на користь позивача 3000 грн. - оплату на проведення експертизи не підлягає задоволенню, оскільки даний доказ не визнаний належним та допустимим та на його підставі позов не задоволений.
Крім того, згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (ч. 2 ст. 137 ЦПК України).
Отже на користь позивача судом стягнуто суму 32575,06+2000=34575,06грн, заявлена сума вимог - 93280,22 грн., що складає 37,07%.
З урахуванням задоволення частково позовних вимог, відповідно до вимог ст.ст. 141, 142 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2403,54 грн., який складається з витрат на оплату правничої допомоги 4500 грн. (відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України надано договір про надання правової допомоги від 15.12.2022 року ОСОБА_7 - ОСОБА_2 , Акт виконаних робіт від 15.12.2022 року , квитанція від 16.12.2022 року а.с.72-74, які суд визнає належними та допустимими) та сплаченого судового збору 1984,80 грн., що дорівнює 6483,80 грн. в розмірі 37,07 % пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст. 259, 263-265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд,-
У Х В А Л И В:
Уточнений позов ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства страхової компанії "ПЗУ Україна", ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Мультитранс», про стягнення страхового відшкодування, майнової та моральної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мультитранс» на користь ОСОБА_2 у відшкодування матеріальної шкоди 32575 (тридцять дві тисячі п`ятсот сімдесят п`ять) грн. 06 коп.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мультитранс» на користь ОСОБА_2 у відшкодування моральної шкоди 2000 (дві тисячі) грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мультитранс» на користь ОСОБА_2 судові витрати в сумі 2403 (дві тисячі чотириста три) грн. 54 коп.
В задоволені решти частини позовних вимог відмовити.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі оскарження після розгляду справи апеляційним судом, якщо воно не буде скасоване.
У разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення, апеляційна скарга подається у той же строк з дня виготовлення повного тексту рішення.
Інформація про сторони:
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт громадянки України № НОМЕР_9 , виданий органом 1227 від 07.09.2016 року на підставі запису №20000902-01040, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_10 , зареєстрована та фактично проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: Приватне акціонерне товариство страхова компанія "ПЗУ Україна", ідентифікаційний код юридичної особи 20782312, місцезнаходження юридичної особи: 04112, м. Київ, вул. Дегтярівська, 62, засоби зв`язку тел: +38 (044) 238 62 38, +38(044) 581 04 00, email:for-pzu@pzu.com.ua;
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_11 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ;
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «МУЛЬТИТРАНС», ЄДРПОУ- 25024651, юридична адреса: 67822, Одеська область, Овідіопольський район, с. Нова долина, вул. Крупської, буд. 2В.
Повний текст рішення суду виготовлено 10.08.2023.
Суддя Н.О.Кравченко
Суд | Софіївський районний суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 02.08.2023 |
Оприлюднено | 11.08.2023 |
Номер документу | 112740869 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про відшкодування шкоди, з них завданої внаслідок ДТП |
Цивільне
Софіївський районний суд Дніпропетровської області
Кравченко Н. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні