Ухвала

від 02.09.2010 по справі 13/407-06-13306а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУ Д УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" вересня 2010 р. К-1 0492/07

Вищий адміністративний су д України у складі колегії су ддів:

Головуючий: Нечитайло О.М.

Судді: Маринчак Н.Є.

Острович С.Е.

Усенко Є.А.

Шипуліна Т.М.,

розглянувши у попер едньому судовому засіданні

касаційну скаргу Спе ціалізованої державної пода ткової інспекції по роботі з великими платниками податкі в у м. Одесі

на постанову Господар ського суду Одеської області від 08.02.2007 року

та ухвалу Одеського ап еляційного господарського с уду від 05.04.2007 року

у справі №13/407-06-13306А

за позовом Державної ус танови «Державна інспекція з карантину рослин по Одеські й області»

до Спеціалізованої дер жавної податкової інспекції по роботі з великими платник ами податків у м. Одесі

про визнання нечинним по даткового повідомлення-ріше ння,

ВСТАНОВИВ :

Державна установа «Де ржавна інспекція з карантину рослин по Одеській області» звернулась до Господарськог о суду Одеської області з поз овом до Спеціалізованої держ авної податкової інспекції п о роботі з великими платника ми податків у м. Одесі про визн ання нечинним податкового по відомлення-рішення від 06.11.2006 ро ку №00003713323/0, яким позивачу визнач ено суму податкового зобов' язання з податку на додану ва ртість у розмірі 106025,85 грн., з яки х 100977,00 грн. - основний платіж та 5048,85 грн. - штрафні (фінансові) с анкції.

Постановою Господарського суду Одеської області від 08.02.2 007 року (суддя - Панченко О.Л.), з алишеною без змін ухвалою Од еського апеляційного господ арського суду від 05.04.2007 року (су дова колегія у складі: голову ючий суддя - Величко Т.А., судд і - Бойко Л.І., Жукова А.М.), позо в задоволено.

Висновок судів попередніх інстанцій про наявність під став для задоволення позову мотивований правомірністю з астосування позивачем як орг аном виконавчої влади податк ової пільги, передбаченої пп . 3.2.6 п. 3.2 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» , а відтак донарахування пода ткових зобов' язань визнано незаконним.

Не погодившись з постановл еними у справі судовими ріше ннями, Спеціалізована держав на податкова інспекція по ро боті з великими платниками п одатків у м. Одесі подала каса ційну скаргу, в якій просить ї х скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задово ленні позову, вказуючи при ць ому на те, що Закон України «Пр о карантин рослин»не визнача є органи з карантину рослин о рганами виконавчої влади або місцевого самоврядування, а операції з надання платних п ослуг спеціальними органами карантину рослин, у тому числ і і інспекцією з карантину ро слин області, не відповідают ь вимогам, виконання яких є об ов' язковим для застосуванн я пп. 3.2.6 п. 3.2 ст. 3 Закону України « Про податок на додану вартіс ть», а відтак послуги, як надаю ться позивачем, є об' єктом о податкування податком на дод ану вартість.

Відповідно до частини 1 ст. 220 КАС України суд касаційної і нстанції перевіряє правильн ість застосування судами пер шої та апеляційної інстанцій норм матеріального та проце суального права, правової оц інки обставин у справі і не мо же досліджувати докази, вста новлювати та визнавати довед еними обставини, що не були вс тановлені в судовому рішенні , та вирішувати питання про до стовірність того чи іншого д оказу.

Судами першої та апеляційн ої інстанцій встановлено, що фактичною підставою для при йняття оскаржуваного податк ового повідомлення-рішення с тав висновок, викладений в ак ті перевірки від 18.10.2006 року №430/13-32 .3/00485227/31, про порушення позивачем пп. 3.1.1 п. 3.1, пп. 3.2.6 п. 3.2 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про п одаток на додану вартість». В ідповідач, донараховуючи под аткові зобов' язання, вказав , що позивач, визнавши себе орг аном виконавчої влади, непра вомірно застосував пільгу, п ередбачену пп. 3.2.6 п. 3.2 ст. 3 Закону України «Про податок на дода ну вартість».

Колегія суддів Вищого адмі ністративного суду України п огоджується з висновком суді в попередніх інстанцій про н евідповідність оскаржувано го податкового повідомлення -рішення вимогам ч. 3 ст. 2 КАС Ук раїни, зважаючи на наступне.

Відповідно до пп. 3.2.6 п. 3.2 ст. 3 За кону України «Про податок на додану вартість» не є об'єкто м оподаткування операції з о плати вартості державних пла тних послуг, які надаються фі зичним або юридичним особам органами виконавчої влади і місцевого самоврядування та обов'язковість отримання (по ставки) яких встановлюється законодавством, включаючи пл ату за реєстрацію, отримання ліцензії (дозволу), сертифіка тів у вигляді зборів, державн ого мита тощо.

Як правильно встановлено с удами попередніх інстанцій, згідно довідки з Єдиного Дер жавного реєстру підприємств та організацій України №5140, Д ержавна установа «Державна і нспекція з карантину рослин по Одеській області»здійсню є діяльність за КВЕД «регулю вання та сприяння ефективном у веденню економічної діяльн ості» та є центральним орган ом державного управління. Ві дповідно до Положення про Де ржавну службу з карантину ро слин України, затвердженого наказом Міністерства аграрн ої політики України від 11.12.2003 ро ку №439, зареєстрованим в Мініс терстві юстиції України 29.12.2003 р оку за №1244/8565, державні інспекці ї з карантину рослин областе й входять до складу Державно ї служби з карантину рослин У країни, яка є органом, що здійс нює державне управління у сф ері карантину рослин та керу ється у своїй діяльності Кон ституцією і законами України , актами Верховної Ради Украї ни, Президента України, Кабін ету Міністрів України, норма тивно-правовими актами спеці ально уповноваженого центра льного органу виконавчої вла ди з питань аграрної політик и.

Відповідно до ст. 3 Закону Ук раїни «Про карантин рослин»д ержавне управління у сфері к арантину рослин здійснюєтьс я Кабінетом Міністрів Україн и, центральним органом викон авчої влади з питань аграрно ї політики, органами Державн ої служби з карантину рослин України.

Правовий аналіз зазначени х положень свідчить на корис ть висновку, що позивач здійс нює державне управління у сф ері карантину рослин, повнов аженнями у цій сфері його над ілила держава, а його діяльні сть має юридично-владний хар актер.

За наведених обставин коле гія суддів Вищого адміністра тивного суду України погоджу ється з висновком судів попе редніх інстанцій про відпові дність дій позивача вимогам пп. 3.2.6 п. 3.2 ст. 3 Закону України «П ро податок на додану вартіст ь»та безпідставність донара хування підприємству податк ових зобов' язань з цього по датку.

Відповідно до ч. 3 ст. 220-1 КАС Ук раїни суд касаційної інстанц ії відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, як що відсутні підстави для ска сування судового рішення.

Отже, колегія суддів вважає , що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріальног о та процесуального права пр и вирішенні цієї справи не до пущено. Правова оцінка обста вин у справі дана правильно, а тому касаційну скаргу слід в ідхилити, а оскаржувані судо ві рішення - залишити без зм ін.

На підставі викладено го, керуючись ст.ст. 210 - 231 Кодекс у адміністративного судочин ства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Спе ціалізованої державної пода ткової інспекції по роботі з великими платниками податкі в у м. Одесі залишити без задов олення.

2. Постанову Господарського суду Одеської області від 08.02.2 007 року та ухвалу Одеського ап еляційного господарського с уду від 05.04.2007 року у справі №13/407-06-13 306А залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної с или з моменту проголошення т а може бути переглянута з під став, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного с удочинства України.

Головуючий суддя: Нечитайло О.М.

Судді Маринчак Н.Є.

Острович С.Е.

Усенко Є.А.

Шипуліна Т.М.