Ухвала

від 09.08.2023 по справі 916/3848/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

"09" серпня 2023 р.Справа № 916/3848/19

Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков Р.В.,

розглянувши подання (вх. № 2-1165/23 від 07.08.2023) приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шипкова Є.О. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника

у справі № 916/3848/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРТРАНСЛОДЖИСТІК" (04070, місто Київ, вулиця Верхній Вал, будинок 72; код ЄДРПОУ 39834796)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "АВАНТАЖ ІНСПЕКТ" (65009, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Академічна, будинок 20Б, офіс 8 каб. №3; ЄДРПОУ 39400733)

про стягнення 1 326 099,92 грн,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Одеської області перебувала справа №916/3848/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРТРАНСЛОДЖИСТІК» до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВАНТАЖ ІНСПЕКТ" про стягнення 1 326 099,92 грн.

Постановою Верховного Суду від 31.03.2021 справу було направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням від 20.09.2021, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.06.2022, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРТРАНСЛОДЖИСТІК" задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "АВАНТАЖ ІНСПЕКТ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРТРАНСЛОДЖИСТІК" 754 865,42 грн пені, 165 383,10 грн упущеної вигоди, 19 891,50 грн витрат зі сплати судового збору, 48 000,00 грн витрат на правову допомогу, 2105,41 грн витрат на відрядження; у задоволенні іншої частини позову відмовлено.

06.07.2022 на виконання рішення було видано наказ, який супровідним листом від 07.07.2022 направлено на адресу позивача.

07.08.2023 за вх. № 2-1165/23 до суду надійшло подання приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шипкова Є.О. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника, в якому приватний виконавець просить тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон Гарлицьку Марину Анатоліївну, до повного виконання наказу Господарського суду Одеської області від 20.09.2021 року у справі № 916/3848/19 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «АВАНТАЖ ІНСПЕКТ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРТРАНСЛОДЖИСТ1К» 754 865,42 грн. пені, 165 383,10 грн. упущеної вигоди, 19 891,50 грн. витрат зі сплати судового збору, 48 000,00 грн. витрат на правову допомогу, 2105,41 грн. витрат на відрядження.

В обґрунтування подання приватний виконавець вказує, що у нього на примусовому виконанні перебуває вищезазначений наказ Господарського суду Одеської області.

Зазначає, що 29.09.2022 ним винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, яку надіслано сторонам виконавчого провадження рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою, вказаною у виконавчому документі, а боржнику також направлено виклик про явку до приватного виконавця на прийом, зобов`язано надати достовірні відомості про доходи та місце роботи, на підтвердження чого надати довідку з місця роботи; достовірні відомості про кошти у гривнях та іноземній валюті, інші цінності (дорогоцінні метали, ювелірні вироби тощо), у тому числі про кошти на рахунках і вкладах у банках та інших фінансових установах, про рахунки в цінних паперах у депозитарних установах, що знаходяться на території України та за її межами, з зазначенням назви відповідної установи та її адреси, на підтвердження чого надати копії відповідних договорів або інших документів; достовірні відомості про майно, у тому числі про майно, що перебуває у спільній власності (місцезнаходження, технічна характеристика тощо) з наданням копій підтверджуючих документів про відповідне право; достовірні відомості про майно, що перебуває в заставі/іпотеці або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні від інших осіб (місцезнаходження майна, його характеристика тощо) з наданням копій підтверджуючих договорів та додатків до них; достовірні відомості про майнові права, на які може бути звернено стягнення, зокрема частки у статутному капіталі юридичних осіб, в тому числі майнові права, що є предметом застави/іпотеки, з наданням копій підтверджуючих документів; копії паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон; довідку про склад сім`ї; документи щодо зареєстрованих осіб в житлових будинках, квартирах, що належать на праві приватної та/або спільної власності. Також вказує, що одночасно із відкриттям виконавчого провадження приватним виконавцем було направлено запити до реєстраційних органів з метою перевірки майнового стану боржника

Звертає увагу, що на виконання вимог заяви стягувача про відкриття виконавчого провадження з метою реального виконання вимог виконавчого документу винесено постанову про арешт майна боржника № 69958507 від 05.12.2022, відповідно до якої накладено арешт на все майно боржника ТОВ «АВАНТАЖ ІНСПЕКТ» в межах суми звернення стягнення. В ході примусового виконання встановлено, що боржник має відкриті рахунки в банківських установі, але коштів для задоволення вимог стягувача в достатньому розмірі виявлено не було, як не виявлено і зареєстрованих на боржника транспортних засобів, на які можливо звернути стягнення для задоволення вимог стягувача.

Вказує, що 13.10.2022 ним здійснено виїзд за адресою реєстрації боржника: Одеса, вул. Академічна, буд. 20Б, оф. 8, каб. №3, але за цією адресою ніхто не відчинив двері і не відповів на багаточисленний стукіт. Після цього було залишено виклик до Приватного виконавця.

Як вказав приватний виконавець, 17.10.2022 до нього в офіс за адресою: м. Одеса, вул. Асташкіна, 21, оф. 1, на прийом прибув директор ТОВ «АВАНТАЖ ІНСПЕКТ» Гарлицька Марина Анатоліївна, яка в повному обсязі та детально ознайомившись з матеріалами справи, отримала декларацію про майно та доходи боржника юридичної особи, про що свідчить підпис вищезазначеної особи.

Водночас приватний виконавець зауважив, що станом на 21.07.2023 вимоги виконавчого документу боржником не виконано, декларацію про майно та доходи не надано, в той час як боржника було повідомлено про відкриття виконавчого належним чином.

Відтак, приватний виконавець прийшов до висновку, що станом на теперішній час боржником не вжито жодних заходів щодо реального виконання наказу Господарського суду Одеської області від 20.09.2021 року у справі № 916/3848/19.

На переконання приватного виконавця, станом на час подачі подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржник вчиняє дії що ускладнюють виконання рішення, оскільки боржником не подано виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, не надано пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження, що, на думку виконавця, свідчить про ухилення від виконання судового рішення та перешкоджанню у вчинені виконавчих дій.

Приватний виконавець вважає, що боржник своїми правами та обов`язками не користується, не надає доступ до належного йому на праві власності майна, не надає декларацію про майно та доходи протягом строків, передбачених Законом та Приватним виконавцем, не з`являється на прийом до приватного виконавця, хоча обізнаний про існування виконавчого провадження, не здійснив жодних дій щодо погашення заборгованості, починаючи з моменту відкриття виконавчого провадження, у зв`язку з чим і просить у поданні тимчасово обмежити керівника боржника громадянина України ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України.

У поданні приватний виконавець також просить розглянути вказане подання без його участі.

Розглянувши подання приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шипкова Є.О. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника у справі № 916/3848/19, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3, 4 ст. 337 Господарського процесуального кодексу України тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Згідно з ст. 338 ГПК України процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.

Відповідно до ст. 5 Закону України Про виконавче провадження примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів.

За ч.1 ст. 2 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов`язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об`єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Відповідно до п.1 9 ч.3 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Згідно зі статтею 6 Закону України Про порядок виїзду з України і в`їзду в країну громадян України право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадку, зокрема, якщо він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

У листі Верховного Суду України від 01.02.2013 Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України зазначено, що законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання. У зв`язку з цим з метою всебічного і повного встановлення усіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин суду належить з`ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання в повному обсязі або частково.

При цьому ухилення боржника від виконання своїх зобов`язань є оціночним поняттям. Теоретично їх невиконання може бути зумовлене об`єктивними причинами, наприклад, внаслідок відсутності майна, роботи, незадовільного фінансового стану, тривалого відрядження, важкої хвороби тощо. Однак воно може мати й принципово інше походження, суб`єктивне, коли боржник свідомо ухиляється від виконання - має змогу виконати зобов`язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин.

Відповідно до висновків, викладених Верховним Судом України, при проведенні аналізу судової практики щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, ухилення боржника від виконання своїх зобов`язань є оціночним поняттям. Доведення факту ухилення боржника від виконання зобов`язання покладається на державного/приватного виконавця, який ініціює встановлення тимчасового обмеження у виїзді особи за межі України.

Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 19.08.2020 у справі № 910/8130/17 зроблено висновок, що законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання. У зв`язку з цим з метою всебічного і повного з`ясування усіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин заявник повинен надати достатньо підтверджені відомості про те, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання в повному обсязі або частково.

При цьому Касаційний господарський суд у вищевказаній постанові звернув увагу на те, що Закон України Про виконавче провадження є спеціальною нормою права, якою врегульовано умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які відповідно до закону підлягають примусовому виконанню. Тобто, вказаним Законом врегульовано права та обов`язки осіб, на правовідносини яких розповсюджується дія такої норми права. Відтак якщо спеціальною нормою права (пунктом 19 частини третьої статті 18 Закону України Про виконавче провадження) передбачено, що у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів, то обмеження виконавця у такому праві означатиме порушення прав виконавця, які визначені спеціальною нормою права, а саме Законом України Про виконавче провадження.

Розділом ХІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 №512/5, передбачено, що у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, що відповідно до Закону підлягає примусовому виконанню, питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи у праві виїзду за межі України вирішує суд за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця. Подання формується в автоматизованій системі виконавчого провадження на бланку відповідного органу державної виконавчої служби, приватного виконавця. Подання має обов`язково містити: для встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи - найменування суду, до якого надсилається подання; для встановлення заборони в`їзду в Україну іноземців або осіб без громадянства - найменування відповідного органу охорони державного кордону; відомості про виконавче провадження (найменування, дата, номер виконавчого документа, на підставі якого відкрито виконавче провадження, орган (посадова особа), який (яка) видав(ла) виконавчий документ, резолютивна частина рішення, номер виконавчого провадження згідно з автоматизованою системою виконавчого провадження, дата відкриття виконавчого провадження тощо); прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) боржника - фізичної особи, дату народження (число, місяць та рік); громадянство боржника - фізичної особи; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію і номер паспорта боржника - фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідний контролюючий орган і має відмітку у паспорті; інформацію про перетинання боржником державного кордону України. У разі виконання зведеного виконавчого провадження у поданні зазначаються його номер в автоматизованій системі виконавчого провадження, реквізити виконавчих документів, що входять до зведеного виконавчого провадження, суми стягнення за кожним виконавчим документом, загальна сума стягнення з урахуванням суми виконавчого збору та витрат виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця тощо; обґрунтування наявності фактів ухилення боржника - фізичної особи від виконання своїх зобов`язань; резолютивну частину подання. До подання додаються копії виконавчого документа, постанови про відкриття виконавчого провадження. У разі виконання зведеного виконавчого провадження до подання додається облікова картка на зведене виконавче провадження. За необхідності до подань державного виконавця, приватного виконавця можуть додаватися копії інших документів. За наявності в поданні також зазначаються місце проживання/перебування, адреса місця реєстрації проживання/перебування та інші відомості про боржника - фізичну особу, які відомі державному виконавцю, приватному виконавцю.

Таким чином, законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов`язань, а саме за ухилення від їх виконання.

Тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення.

Статтею 33 Конституції України гарантовано кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, свободу пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно з ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У відповідності до ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Статтею 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право залишати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачені законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 26.11.2009 у справі Гочев проти Болгарії сформулював загальні стандарти щодо права на свободу пересування, зазначивши, що таке обмеження має відповідати одразу трьом критеріям: по-перше, має ґрунтуватися на законі, по-друге, переслідувати одну з легітимних цілей, передбачених у ч.3 ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції, і по-третє, знаходитися в справедливому балансі між правами людини та публічним інтересом (тобто бути пропорційним меті його застосування).

Відповідно до ст. 313 ЦК України фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Частиною 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов`язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (ч.3 ст. 2 ГПК України).

Водночас статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.

Право на справедливий судовий розгляд, що гарантується статтею 6, має здійснюватися відповідно до норм закону, що передбачають наявність у сторін судового розгляду ефективного судового захисту з метою захисту їх цивільних прав (рішення Європейського суду з прав людини у справі Белеш та інші проти Чеської Республіки).

Згідно з ст.ст. 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У зв`язку з цим, з метою забезпечення повного і всебічного з`ясування всіх обставин справи при розгляді подання приватного виконавця суд виходить з того, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання в повному обсязі чи частково, та чи доведені вказані обставини приватним виконавцем.

Як вже було зазначено, 06.07.2022 на виконання рішення від 20.09.2021 у справі № 916/3848/19 судом було видано наказ.

З матеріалів подання вбачається, що 29.09.2022 постановою приватного виконавця відкрито виконавче провадження № 69958507 щодо наказу Господарського суду Одеської області від 20.09.2021 у справі № 916/3848/19 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «АВАНТАЖ ІНСПЕКТ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРТРАНСЛОДЖИСТ1К» 754 865,42 грн. пені, 165 383,10 грн. упущеної вигоди, 19 891,50 грн. витрат зі сплати судового збору, 48 000,00 грн. витрат на правову допомогу, 2105,41 грн. витрат на відрядження.

Постановами приватного виконавця від 29.09.2022 в рамках виконавчого провадження № 69958507 визначено для боржника розмір мінімальних витрат виконавчого провадження на суму 619,00 грн, стягнуто з боржника 99 024,54 грн основної винагороди, накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках боржника.

Постановою від 05.12.2022 приватним виконавцем накладено арешт на все майно, що належить боржнику у межах суми звернення стягнення.

До подання додано копії листів АБ «УКРГАЗБАНК від 06.10.2022 та Банку «ПІВДЕННИЙ» від 05.10.2022 з інформацією про залишки коштів на належних боржнику рахунках.

Як вказав приватний виконавець, рішення у даній справі на сьогоднішній день боржником не виконано, декларацію не надано, будь яких дій, спрямованих на його виконання, не здійснено, постанову про відкриття виконавчого провадження було надіслано сторонам виконавчого провадження рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою, вказаною у виконавчому документі, а боржнику також направлено виклик про явку до приватного виконавця на прийом.

У відповідності з ч. ч. 1, 6 Закону України «Про виконавче провадження» боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Виконавець або уповноважена ним особа може особисто вручити документи виконавчого провадження сторонам, іншим учасникам виконавчого провадження, також адміністрації підприємства, установи, організації, фізичній особі - підприємцю під розписку.

Між тим, належних та допустимих доказів направлення постанови про відкриття виконавчого провадження від 29.09.2022 на адресу боржника ТОВ «АВАНТАЖ ІНЕПЕКТ» матеріали подання не містять, як і не містять доказів того, що 17.10.2022 до виконавця в офіс за адресою: м. Одеса, вул. Асташкіна, 21, оф. 1, на прийом прибув директор ТОВ «АВАНТАЖ ІНСПЕКТ» Гарлицька Марина Анатоліївна, яка в повному обсязі та детально ознайомившись з матеріалами справи, отримала декларацію про майно та доходи боржника юридичної особи, про що зазначено виконавцем.

Також, приватний виконавець зазначає, що про ознайомлення з матеріалами справи та отримання декларації про майно та доходи боржника юридичної особи свідчить підпис Гарлицької Марини Анатоліївни.

Однак, у матеріалах подання відсутні докази ознайомлення керівника боржника з матеріалами виконавчого провадження та докази отримання останнім декларації про майно та доходи боржника юридичної особи.

Більш того, державним виконавцем не зазначено і не надано жодного доказу на підтвердження того факту, що саме обмеження керівника боржника у виїзді за кордон будь-яким чином вплине на виконання боржником рішення суду і буде сприяти погашенню боржником заборгованості.

Водночас слід зауважити про відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження проведення державним виконавцем перевірки майнового стану боржника із дотриманням строків, передбачених ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», вжиття інших, передбачених ст. 18 вказаного Закону заходів примусового виконання судового рішення.

Враховуючи все вищевикладене, суд доходить висновку про відмову у задоволенні подання (вх. № 2-1165/23 від 07.08.2023) приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шипкова Є.О. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника - Гарлицької Марини Анатоліївни.

Суд вважає доцільним звернути увагу, що наявність лише самого зобов`язання не є безумовною підставою задоволення відповідного подання, та, виходячи з наявних у матеріалах справи доказів, зазначає, що станом на даний час відсутні достатні підстави для застосування такого виключного заходу як обмеження гарантованого фізичній особі права на свободу пересування.

Разом з тим, за наявності відповідних підстав для такого обмеження у майбутньому ГПК України не позбавляє приватного виконавця права повторно звернутись до суду з відповідним поданням.

Серед іншого суд зазначає, що з матеріалів виконавчого провадження вбачається, що всі прийняті приватним виконавцем постанови в рамках виконавчого провадження № 69958507 стосуються наказу № 916/3848/19, виданого 20.09.2021.

Проте, суд звертає увагу, що наказ Господарського суду Одеської області у справі № 916/3848/19 було видано 06.07.2022.

Керуючись ст. ст. 2, 74-80, 86, 234, 235, 337 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні подання (вх. № 2-1165/23 від 07.08.2023) приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шипкова Є.О. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника у справі № 916/3848/19 відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена до Південно-західного апеляційного господарського суду у строк, передбачений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Р.В. Волков