Рішення

від 25.07.2023 по справі 359/4713/22

БОРИСПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 359/4713/22

Провадження №2/359/425/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.07.2023р. м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Чирки С.С.,

при секретарі Дьяченку В.В.

за участю

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , третя особа ОСОБА_9 , ОСОБА_10 про витребування майна з чужого незаконного володіння

ВСТАНОВИВ :

У липні 2022 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом в якому посилається на те, що у грудні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Бориспільської міської ради, ОСОБА_10 , треті особи: державний нотаріус Бориспільського міського державного нотаріального округу Кардашевська М.В., реєстраційна служба Бориспільського міськрайонного управління юстиції, про встановлення факту, що має юридичне значення, визнання права власності на нерухоме майно, визнання недійсним рішення, скасування права власності на нерухоме майно.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21 липня 2016 року позов ОСОБА_2 задоволено частково, та було вирішено: встановити факт, що за час свого життя ОСОБА_11 набула право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 . Визнано за ОСОБА_2 право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 . Визнано недійсним договір дарування, укладений 19 грудня 2006 року між ОСОБА_12 та ОСОБА_10 , посвідчений державним нотаріусом Бориспільської міської державної нотаріальної контори Меленною Тетяною Костянтинівною, зареєстрований в реєстрі за № 2-3057. Визнано недійсним рішення Бориспільської міської ради № 5737-67-VI від 06 жовтня 2015 року в частині затвердження проекту землеустрою та передачі у власність ОСОБА_10 земельної ділянки площею 0,10 га з кадастровим номером 3210500000:06:045:0081 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 . Скасовано свідоцтво про право власності на нерухоме майно № НОМЕР_1 , видане 09 листопада 2015 року реєстраційною службою Бориспільського міськрайонного управління юстиції на ім`я ОСОБА_10 . Скасовано право власності ОСОБА_10 на земельну ділянку площею 0,10 га з кадастровим номером 3210500000:06:045:0081 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 . Також вирішено вилучити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис від 21 жовтня 2015 року № 11954267 про право власності ОСОБА_10 на земельну ділянку площею 0,10 га з кадастровим номером 3210500000:06:045:0081 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 . У задоволенні вимоги про скасування рішення органу місцевого самоврядування в іншій частині відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Київської області від 01 лютого 2017 року рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21 липня 2016 року було скасовано та ухвалено нове рішення про відмову ОСОБА_2 у задоволенні позову.

09 січня 2020 року Верховний суд України виніс постанову, якою касаційну скаргу ОСОБА_2 було задоволено частково. Рішення апеляційного суду Київської області від 01 лютого 2017 року у частині відмови у задоволенні вимог ОСОБА_2 до Бориспільської міської ради, ОСОБА_10 про встановлення факту, що має юридичне значення було скасовано. Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21 липня 2016 року у частині вимог ОСОБА_2 до Бориспільської міської ради, ОСОБА_10 про встановлення факту, що має юридичне значення, залишено в силі. В іншій частині рішення апеляційного суду Київської області від 01 лютого 2017 року змінено, виклавши його мотивувальну частину у редакції цієї постанови.

З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції рішення апеляційного суду Київської області від 01 лютого 2017 рокуу скасованій частині втратило законну силу.

Таким чином, відповідно до постанови Верховного суду України за спадкодавцем ОСОБА_11 визнано право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 . Позивач належним чином прийняв спадщину, а тому має право на користування та розпорядження будинком та земельною ділянкою на якій він розташований.

Однак земельна ділянка вибула з володіння позивача без його волі, що підтверджується інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав, з яких вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 3210500000:06:045:0087, площею 0,05 га належить ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , а земельна ділянка з кадастровим номером 3210500000:06:045:0088, площею 0,05 га належить ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та ОСОБА_8 . Тобто на даний час земельна ділянка на якій розташований будинок АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_2 проте зареєстрована за відповідачами.

Тому позивач просить суд витребувати вищевказані земельні ділянки з чужого незаконного володіння відповідачів.

Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду від 2 січня 2023 року було відкрито провадження у цивільній справі та призначено підготовче судове засідання (а.с.92).

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду від 29 березня 2023 року (а.с.141) було закрито підготовче засідання та призначено цивільну справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та наполягав на його задоволенні.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Треті особи в судове засідання не з`явилися. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Заслухавши думку представника позивача, дослідивши письмові матеріали справи суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21 липня 2016 року позов ОСОБА_2 задоволено частково, та було вирішено: встановити факт, що за час свого життя ОСОБА_11 набула право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 . Визнано за ОСОБА_2 право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 . Визнано недійсним договір дарування, укладений 19 грудня 2006 року між ОСОБА_12 та ОСОБА_10 , посвідчений державним нотаріусом Бориспільської міської державної нотаріальної контори Меленною Тетяною Костянтинівною, зареєстрований в реєстрі за № 2-3057. Визнано недійсним рішення Бориспільської міської ради № 5737-67-VI від 06 жовтня 2015 року в частині затвердження проекту землеустрою та передачі у власність ОСОБА_10 земельної ділянки площею 0,10 га з кадастровим номером 3210500000:06:045:0081 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 . Скасовано свідоцтво про право власності на нерухоме майно № НОМЕР_1 , видане 09 листопада 2015 року реєстраційною службою Бориспільського міськрайонного управління юстиції на ім`я ОСОБА_10 . Скасовано право власності ОСОБА_10 на земельну ділянку площею 0,10 га з кадастровим номером 3210500000:06:045:0081 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 . Також вирішено вилучити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис від 21 жовтня 2015 року № 11954267 про право власності ОСОБА_10 на земельну ділянку площею 0,10 га з кадастровим номером 3210500000:06:045:0081 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 . У задоволенні вимоги про скасування рішення органу місцевого самоврядування в іншій частині відмовлено (а.с.27-30).

Рішенням апеляційного суду Київської області від 01 лютого 2017 року рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21 липня 2016 року було скасовано та ухвалено нове рішення про відмову ОСОБА_2 у задоволенні позову (а.с.31-41).

Постановою Верховного суду України від 9 січня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_2 було задоволено частково. Рішення апеляційного суду Київської області від 1 лютого 2017 року у частині відмови у задоволенні вимог ОСОБА_2 до Бориспільської міської ради, ОСОБА_10 про встановлення факту, що має юридичне значення було скасовано. Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21 липня 2016 року у частині вимог ОСОБА_2 до Бориспільської міської ради, ОСОБА_10 про встановлення факту, що має юридичне значення, залишено в силі. В іншій частині рішення апеляційного суду Київської області від 01 лютого 2017 року змінено, виклавши його мотивувальну частину у редакції цієї постанови (а.с.42-53).

Отже, згідно рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21 липня 2016 року за спадкодавцем ОСОБА_11 було визнано право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 .

Позивач належним чином прийняв спадщину на вищевказаний житловий будинок та земельну ділянку на якій він розташований. Дана обставина підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 7 квітня 2021 року, зареєстрованого в реєстрі за №2-316 (а.с.17).

З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності вбачається, що житловий будинок АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2 на праві приватної власності (а.с.19).

З відповіді Головного управління Держгеокадастру у Київській області №29-10-0.223-4829/2-20 від 1 квітня 2020 року (а.с.56) вбачається, що згідно даних НКС ДЗК земельна ділянка з кадастровим номером 3210500000:06:045:0081 була зареєстрована в Державному земельному кадастрі 22 вересня 2015 року за заявою ОСОБА_10 на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок (а.с.56).

Згідно відомостей отриманих в результаті інформаційного взаємообміну від суб`єктів реєстрації речових прав на нерухоме майно, земельна ділянка з кадастровим номером 3210500000:06:045:0081 обліковувалась за ОСОБА_9 . В подальшому вищевказана земельна ділянка була поділена на земельну ділянку з кадастровим номером 3210500000:06:045:0087 та на земельну ділянку з кадастровим номером 3210500000:06:045:0088 (а.с.56).

Земельна ділянка з кадастровим номером 3210500000:06:045:0087 перебуває у спільній сумісній власності ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 . Дана обставина підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав №259457285 від 2 червня 2021 року (а.с.57-59).

Земельна ділянка з кадастровим номером 3210500000:06:045:0088 перебуває у спільній сумісній власності ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та ОСОБА_8 . Дана обставина підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав №259458045 від 2 червня 2021 року (а.с.60-62).

Згідно з ч.1ст.319 ЦК Українивласник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

За правилами, передбаченими ч.1ст.388 цього Кодексу, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала право його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Як роз`яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п.21 - п.22 постанови №5 від 7 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», спір про повернення майна, що виникає з договірних відносин або відносин, пов`язаних із застосуванням наслідків недійсності правочину, підлягає вирішенню відповідно до законодавства, яке регулює ці відносини. У разі коли між особами відсутні договірні відносини або відносини, пов`язані із застосуванням наслідків недійсності правочину, спір про повернення майна власнику підлягає вирішенню за правилами статей387,388 ЦК України. Якщо власник вимагає повернення свого майна з володіння особи, яка незаконно ним заволоділа, така позовна вимога підлягає розгляду та вирішенню також за правилами статей387,388 ЦК України.

Якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати це майно з незаконного володіння набувача (статті387,388 ЦК України). Якщо в такій ситуації (саме так обґрунтовано підставу позову) пред`явлений позов про визнання недійсними договорів про відчуження майна, суду під час розгляду справи слід мати на увазі правила, встановлені статтями387,388 ЦК України. У зв`язку із цим суди повинні розмежовувати, що коли майно придбано за договором в особи, яка не мала права його відчужувати, то власник має право на підставістатті 388 ЦК Українизвернутись до суду з позовом про витребування майна у добросовісного набувача, а не з позовом про визнання договору про відчуження майна недійсним. Це стосується не лише випадків, коли укладено один договір із порушенням закону, а й випадків, коли спірне майно відчужено на підставі наступних договорів.

У пунктах 142, 146, 147 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14листопада 2018року у справі № 183/1617/16-ц (провадження № 14-208цс18) зроблено висновок, що метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно (принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю). Задоволення вимоги про витребування нерухомого майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей387і388 ЦК України, є неефективними. Власник з дотриманням вимог статей387і388 ЦК Україниможе витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника.

За таких обставин, ефективним способом захисту права ОСОБА_2 є віндикаційний позов. Саме до такого висновку дійшов Верховний суд у постанові від 9 січня 2020 року (справа №359/11588/15ц).

Під часдослідження письмовихматеріалів справисудом встановлено,що наданий часземельна ділянкана якійрозташований будинок АДРЕСА_1 ,який належитьна правіприватної власності ОСОБА_2 зареєстрована за відповідачами по справі.

Ці обставини свідчать про те, що відповідачі є недобросовісними набувачами земельних ділянок та майно вибуло з володіння ОСОБА_2 поза його волевиявлення.

Відповідно до ч.2ст.89 ЦПК Українисуд оцінює належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Згідно з ч.1-ч.2, ч.4ст.77 цього Кодексуналежними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

З огляду на це суд вважає, що з чужого незаконного володіння відповідачів на користь позивача належить витребувати земельну ділянку з кадастровим номером 3210500000:06:045:0087 площею 0,05 га. з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою АДРЕСА_2 , та земельну ділянку з кадастровим номером 3210500000:06:045:0088 площею 0,05 га. з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до ч.1ст.141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як роз`яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п.35 постанови №10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», при повному або частковому задоволенні позову майнового характеру до кількох відповідачів судовий збір, сплачений позивачем, відшкодовується ними пропорційно до розміру задоволених судом позовних вимог до кожного з відповідачів. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

Встановлено, що ОСОБА_2 сплатив судовий збір в розмірі 992,40 грн. Ця обставина підтверджується квитанцією №0.0.2623249628.1 (а.с.12). Пред`явлений ним позов задоволений в повному обсязі.

З огляду на це суд вважає, що з кожного відповідача на користь ОСОБА_2 належить стягнути витрати на оплату судового збору в розмірі 165,40 грн. (992,4 : 6).

Керуючись ст.ст. 5,10,12,76-81,263-265,268,354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , третя особа ОСОБА_9 , ОСОБА_10 про витребування майна з чужого незаконного володіння задовольнити.

Витребувати земельну ділянку з кадастровим номером 3210500000:06:045:0087 площею 0,05 га. з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку , господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 від ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Витребувати земельну ділянку з кадастровим номером 3210500000:06:045:0088 площею 0,05 га. з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку , господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 від ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 на користь ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Стягнути з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 на користь ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 сплачений судовий збір в розмірі 165,4 грн.

Стягнути з ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_4 на користь ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 сплачений судовий збір в розмірі 165,4 грн.

Стягнути з ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_5 на користь ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 сплачений судовий збір в розмірі 165,4 грн.

Стягнути з ОСОБА_6 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_6 на користь ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 сплачений судовий збір в розмірі 165,4 грн.

Стягнути з ОСОБА_7 , РНОКПП НОМЕР_7 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_6 на користь ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 сплачений судовий збір в розмірі 165,4 грн.

Стягнутиз ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_8 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_6 на користь ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 сплачений судовий збір в розмірі 165,4 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 4 серпня 2023 року.

Суддя С.С. Чирка