Ухвала

від 10.08.2023 по справі 120/19343/21-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

м. Вінниця

10 серпня 2023 р.Справа № 120/19343/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Слободонюка М.В., перевіривши заяву Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області про відстрочення виконання судового рішення від 08.04.2022 у справі №120/19343/21-а за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 до Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 до Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

Рішенням суду від 08.04.2022 позов задоволено повністю. Зокрема, визнано протиправним та скасовано рішення 24 сесії 8 скликання Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області № 602 від 18 листопада 2021 року в частині відмови ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (пункти 30, 31, 32, 33, 27, 28, 29 цього рішення). Зобов`язано Липовецьку міську раду Вінницького району Вінницької області надати позивачам дозволи на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок комунальної власності сільськогосподарського призначення, орієнтовною площею по 2,00 га кожному, для ведення особистого селянського господарства (01.03), розташованих за межами с. Зозів Липовецької територіальної громади Вінницького району Вінницької області.

07.08.2023 на адресу суду від Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області надійшла заява про відстрочення виконання даного судового рішення в його зобов`язальній частині строком на один місяць після завершення воєнного стану в Україні.

Заява обґрунтовується тим, що Законом України від 24 березня 2022 року № 2145-XI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану", який набрав чинності 07 квітня 2022 року, внесено зміни до деяких законодавчих актів України, зокрема до Земельного кодексу України. Вказаним законом розділ X "Перехідні положення" Земельного кодексу України доповнено пунктом 27, згідно з яким під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей: 5) безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється.

Заявник зазначає, що норми Закону від 24 березня 2022 року № 2145-XI унеможливлюють надання позивачам дозволу на розроблення документації із землеустрою під час дії воєнного стану, а тому просить відстрочити виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 08.04.2022 до припинення (скасування) воєнного стану.

Ознайомившись з вказаною заявою та доданими до неї документами суд доходить висновку про наявність підстав для її повернення заявнику без розгляду з огляду на таке.

Як зазначено у частині 1 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Тобто, цією нормою сторонам спору надано право звернутися до суду із заявою про відстрочення виконання судового рішення.

В той же час загальні вимоги до форми та змісту такої заяви передбачені статтею 167 КАС України.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 167 КАС України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

Так, згідно із пп. 6 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року № 3674-VI за подання до адміністративного суду заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення, передбачено ставку судового збору 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 805,20 грн. (2684 х 0,3).

При цьому поняття "строк виконання судового рішення", що вжите у процитованій нормі охоплює процесуальні питання про відстрочення або розстрочення його виконання.

Отже, враховуючи викладене, одним із документів, що додається до заяви про відстрочення виконання рішення суду є документ про сплату судового збору (або докази, які підтверджують підстави звільнення від сплати).

Проте, всупереч зазначеним вимогам Закону України "Про судовий збір" до заяви про відстрочення виконання рішення суду не долучено доказу сплати судового збору у вказаному розмірі, що є недоліком поданої заяви та свідчить про невідповідність такої заяви вимогам ч. 1 ст. 167 КАС України.

При вирішенні цього процесуального питання суд також зауважує, що положення пункту 3 частини другої статті 3 Закону України "Про судовий збір" у даному випадку застосуванню не підлягають, оскільки норми частини другої статті 4 Закону № 3674-VI в редакції Закону України № 484-VІІІ від 22.05.2015 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" прийняті пізніше, а за загальними правилами вирішення колізії норм права у разі неузгодженості між нормами, виданими одним і тим самим нормотворчим органом, застосовується акт, виданий пізніше, навіть якщо прийнятий раніше акт не втратив своєї чинності. Як роз`яснило Міністерство юстиції України у своєму листі від 26.12.2008 за № 758-0-2-08-19 "Щодо практики застосування норм права у випадку колізії", така неузгодженість може виникнути внаслідок того, що прийняття нової норми не завжди супроводжується скасуванням "застарілих" норм з одного й того ж питання, а тому повинна вирішуватись саме у вищезазначений спосіб.

Крім того, судом виявлено і інші недоліки поданої заяви.

Зокрема, судом встановлено, що подана заява про відстрочення виконання судового рішення підписана в.о. міського голови Володимиром Дужим. Проте, жодних доказів на підтвердження повноважень підписанта до заяви не долучено (докази які підтверджують покладення на В. Дужого обов`язків міського голови).

Також, згідно абзацу десятого частини першої статті 167 КАС України до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

Отже, окрім того, що подана до суду заява має містити усі необхідні відомості, про які визначено вище, так іще враховуючи, що така заява подається на стадії виконання судового рішення, тому до неї мають бути додані докази її надсилання іншим учасникам судового процесу.

Однак, всупереч зазначеній нормі, заявником не надано до суду доказів на підтвердження надіслання (надання) іншим учасникам справи - позивачам копії поданої заяви.

Суд враховує, що заява подана без додержання вимог ч. 1 ст. 167 КАС України позбавляє інших учасників справи бути проінформованими про її зміст, та, відповідно, належним чином реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

Частиною другою статті 167 КАС України визначено, що якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

Таким чином, оскільки відсутність доказів сплати судового збору за подання заяви про відстрочення виконання судового рішення, відсутність доказів направлення копії такої заяви іншим учасникам справи, а також доказів на підтвердження повноважень представника заявника на підписання заяви унеможливлює розгляд такої заяви по суті, тому наявні підстави для повернення цієї заяви заявнику без розгляду у відповідності до ч. 2 ст. 167 КАС України.

Додатково суд роз`яснює, що повернення цієї заяви не позбавляє заявника права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись ст.ст. 44, 166, 167, 248, 256 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Повернути без розгляду заяву Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області про відстрочення виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 08.04.2022 в адміністративній справі №120/19343/21-а.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України. Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (підписання).

СуддяСлободонюк Михайло Васильович