Рішення

від 10.08.2023 по справі 420/18178/22

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/18178/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СФЕРААВТО» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення та карки відмови,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СФЕРААВТО» звернулося до суду з позовом до Одеської митниці, в якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA500130/2022/000040/2 від 29.09.2022р.;

визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500130/2022/000180 від 29.09.2022р.;

стягнути на користь ТОВ «СФЕРААВТО» (ідентифікаційний код 39561159, IBAN № НОМЕР_1 в АБ «Південний» МФО 328209) витрати зі сплати судового збору в розмірі 4962 грн. (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят дві гривні) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень: Одеської митниці.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що декларантом подано митні декларації на товари, які надійшли на виконання умов зовнішньоекономічного контракту. Разом з митними деклараціями до митного органу подані зовнішньоекономічний контракт та доповнення, а також інші документи відповідно до Митного кодексу України. Однак спірними рішеннями про коригування митної вартості збільшено вартість товару та застосовано резервний метод визначення митної вартості товарів. В той же час, розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім аргументом для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору. Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу, відповідно до норм Митного Кодексу. Усі документи, які зазначені у вищевказаної статті 53 МКУ як основні, були надані декларантом. Позивач вважає, що митний орган не надав пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії товарів, умов поставки, комерційних умов, що підтверджує необґрунтованість оскаржуваних рішення про коригування митної вартості та картки відмови.

За таких обставин позивач просить позов задовольнити.

Ухвалою від 19 грудня 2022 року прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Від Одеської митниці Державної митної служби надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позов не визнає, просить у його задоволенні відмовити.

В обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначив, що на виконання вимог статті 54 Митного кодексу України під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача, та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) № UA500130/2022/017895 від 28.09.2022 року, було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500130/2022/000040/2 від 29.09.2022 року.

Отже, оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією (МД) № UA500130/2022/017895 від 28.09.2022 року містились розбіжності, та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 Митного кодексу України були підставою для прийняття митницею рішень про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Таким чином, Одеська митниця під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішення про коригування митної вартості товару №UА500130/2022/000040/2 від 29.09.2022 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500130/2022/000180 від 29.01.2022 року діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «СФЕРААВТО».

Дослідивши в письмовому провадженні наявні в матеріалах справи докази, суд встановив такі обставини.

Судом встановлено, що між Позивачем та компанією «FIAMM Energy Technology SPA» (Продавець) велися переговори щодо поставки герметизованих клапанно регульованих свинцево-кислотних стаціонарних акумуляторних батарей з комплектом з`єднувальних елементів і аксесуарів торговельної марки FIAMM, за наслідком яких ТОВ «СФЕРААВТО» надіслало продавцю замовлення №01/2022 від 17.06.2022р.

Узгодивши замовлення №01/2022 від 17.06.2022р., Продавець направив Покупцю проформи-інвойси (рахунки-фактури) №3241448 від 03.07.2022р., №3241447 від 03.07.2022р., №3241446 від 03.07.2022p., No3241444 від 03.07.2022p., No3241454 від 03.07.2022p.

18.07.2022р. між компанією «FIAMM Energy Technology SpА» (Італія) (Продавець) та ТОВ «СФЕРААВТО» (Покупець) був укладений контракт №01/2022.

Згідно умов зазначеного контракту продавець продає, а Покупець купує на умовах FСА Альмізано ді Лоніго (Віченца), Італія (Інкотермс-2010) герметизовані клапанно регульовані свинцево-кислотні стаціонарні акумуляторні батареї з комплектом з`єднувальних елементів і аксесуарів торгової марки FIAMM. Кожна партія товару формується відповідно до замовлення Покупця, з проформою-інвойсом, що виставляється продавцем на кожну партію замовленого товару.

Ціна за товар, проданий за цим контрактом, встановлюється в євро, включаючи вартість товару, його маркування та упаковки. Загальна вартість контракту становить 47762,00 € (сорок сім тисяч сімсот шістдесят два) євро (розділ 2 контракту).

Відповідно до розділу 4 контракту розрахунки за поставлений товар здійснюються в євро на підставі виставленого рахунку. Умови оплати товарів за цим контрактом - попередня оплата 100% суми проформи-інвойсу на банківський рахунок продавця.

17.08.2022р., на виконання розділу 4 контракту, Позивач оплатив за товар у загальній сумі 47 762,00 € (сорок сім тисяч сімсот шістдесят два) євро, що підтверджується платіжним дорученням №16 від 17.08.2022р. на суму 13044 євро, платіжним дорученням №17 від 17.08.2022р. на суму 5 670 євро та платіжним дорученням №18 від 31.08.2022р. на суму 28958 євро.

05.09.2022р. Продавець направив Покупцю пакувальний лист з зазначенням інформації щодо кількості та габаритів палетів, на яких може розміщуватись вантаж, який підлягає перевезенню. Умови поставки, згідно розділу 3 контракту: FCA Almisano, Італія.

14.09.2022р. Продавець склав інвойси (накладні) №2530205497 та №2530205498. Датою поставки товару вважається дата передачі товару перевізнику з оформленням СМR та MRN (експортної декларації) (розділ 3 контракту).

15.09.2022р. ТОВ «СФЕРААВТО» (Клієнт) уклало з компанією «LIBRA Logistic» S.R.L. (Молдова) (Перевізник) договір про надання транспортних послуг №SFA-09/2022, згідно якого Перевізник здійснює перевезення вантажу Клієнта автомобільним транспортом у міжнародному сполученні.

30.09.2022р. Перевізник та Клієнт склали акт приймання-передачі наданих послуг з перевезення вантажів, згідно якого Перевізник виконав (надав) Клієнту послуги з перевезення вантажів за маршрутом: Almisano di Logino Italy - п/п Старокозаче (Україна), п/п Старокозаче (Україна) - м.Одеса (Україна).

Відповідно до розділу 3 контракту умови поставки FCA Almisano, Італія (Інкотермс 2010). FCA (англ. Free Carrier) або Франко перевізник - термін Інкотермс 2010, який означає, що продавець доставить вантаж, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця.

Підтвердженням тому, що товар, який підлягав постачанню ТОВ «СФЕРААВТО», пройшов митне очищення, є експортна декларація MRN:22ITQTG1T0074005E5 від 14.09.2022р.

Товар, що поставляється за цим контрактом, повинен бути найкращої якості і відповідати обумовленим технічним характеристикам (розділ 5 контракту).

На виконання розділу 5 контракту Продавець надав Покупцю сертифікат Євро1 (EEUR.1 VE Т 218371).

19.09.2022р. на виконання Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19.05.1956р. (дата приєднання України - 01.08.2006р.) вантажовідправником було складено СМR (міжнародну транспорту накладну), згідно якої 19.09.2022р. за місцем: ALMISANO VIA DEL PROGRESSO 36045 LONIGO VI IT IL компанією «FIAMM Energy Technology SpA (відправником) було передано компанії «LIBRA Logistic» S.R.L. (перевізник) (автомобіль держ.номер НОМЕР_2 ) товар (акумуляторні батареї).

25.09.2022р. автомобіль держ.номер LVY 738 S 720 Н з товаром перетнув митний кордон України, про що свідчить печатка Одеської митниці на CMR.

27.09.2022р. ТОВ «СФЕРААВТО» (замовник) уклало з ПП «Трейд Бізнес Сервіс» (декларант) договір №252/2022 на надання брокерських послуг та декларування вантажів.

Як свідчать фактичні обставини справи, декларантом позивача для здійснення митного оформлення товарів « 1. Акумулятори кислотно-свинцеві, герметичні, не призначені для обслуговування, виготовлені за технологією AGM з абсорбованим електролітом у мікропористих скловолоконних сепараторах. Використовуються як джерело безперебійного живлення, в системах аварійного освітлення, в легкому транспорті, в ручних інструментах тощо: -арт. 817179 Акумулятор ВАТТ 12FLB350P 12V ємність 95Ah, в комплекті з аксесуарами (клемами, кабелями, з`єднувачами, крипільними елементами) - 18 комп. -арт.817180 Акумулятор ВАТТ 12FLB400P 12V ємність 105Аh, в комплекті з аксесуарами (клемами, кабелями, з`єднувачами, крипільними елементами) - 72 комп. -арт. 817181 Акумулятор ВАТТ 12FLB450P 12V ємність 120Аh, в комплекті з аксесуарами (клемами, кабелями, з`єднувачами, крипільними елементами) - 12 комп. -арт. 817148 Акумулятор ВАТТ 12FLB540P 12V ємність 150Аh, в комплекті з аксесуарами (клемами, кабелями, з`єднувачами, крипільними елементами) - 14 комп. Торговельна марка FIAMM Виробник FIAMM Energy Technology S.p.A. Країна виробництва ІТ» до Одеської митниці подано митну декларацію (МД) № UA500130/2022/017895 від 28.09.2022 року.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією (МД) № UA500130/2022/017895 від 28.09.2022 року позивачем подані документи, які зазначені у графі 44 МД, а саме:

- Інвойси № 2530205497. № 2530205498 від 14.09.2022р.

-Зовнішньо-економічний контракт № 01/2022 від 18.07.2022р.

-Специфікація № 1 від 18.07.2022p.

-Платіжні доручення № 16 від 17.08.2022р. № 17 від 17.08.2022р, б/н від 31.08.2022р.

-Довідка про транспортні витрати № 376-09.2022 від 23.09.2022р.

-Рахунок про транспортні витрати № 376-09.2022 від 23.09.2022р.

-Договір про перевезення № SFA-09/2022 від 15.09.2022р.

-Експортна декларація країни-відправника № 22ІГQTGIT0074005E5 від 14.09.2022р., що підтверджується листом ТОВ «СФЕРААВТО» від 29.09.2022р.

Одеська митниця відмовила у митному оформленні (випуску) товарів, сформувавши картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500130/2022/000180 від 29.09.2022р., та рішення про коригування митної вартості №UA500130/2022/000040/2 від 29.09.2022р..

Так в пункті 33 рішення про коригування митної вартості товарів №UA500130/2022/000040/2 від 29.09.2022р. підставами для коригування митної вартості зазначено наступне:

1) відповідно до п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України (далі МКУ) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням.

Згідно п.2 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 18.07.2022 № 01/2022 витрати на пакування та маркування включені у вартість товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

2) відповідно п.3 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 18.07.2022 №01/2022 умови поставки FCA Almisano, Італія та не зазначено зміни умов поставки додатковими документами, окремої поставки, тощо;

3) відповідно до Методичних рекомендацій з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 05.02.2001 № 65, собівартість перевезень це виражені в грошовій формі поточні витрати підприємств, безпосередньо пов`язані з підготовкою та здійсненням процесу перевезень вантажів і пасажирів, а також виконанням робіт і послуг, що забезпечують перевезення.

Підпунктом 8 пункту 29 даних Методичних рекомендацій зазначено, що до собівартості перевезень включаються також витрати, пов`язані з реалізацією перевезень (робіт, послуг), зокрема, оплата послуг (транспортно-експедиційних, страхових та посередницьких організацій (включаючи комісійну винагороду).

Враховуючи, що експедитор надає послуги на всій протяжності маршруту, витрати на транспортно-експедиційні послуги можуть бути розподілені до кордону та після безпосередньо експедитором, документально підтверджуватись і піддаватись обчисленню.

Проте, у наданій до митного оформлення довідці від 23.09.2022 № 376-09.2022 витрати за організацію навантажувально-розвантажувальних робіт за межами митної території України не виділені;

4) відповідно до п. 6 ч. 10 ст. 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, додаються витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну території України.

Згідно наданих до митного оформлення інвойсів поставка товарів здійснюється на умовах EXW Almisano, Італія, тобто зобов`язання продавця щодо поставки вважається виконаним після того, як він надав покупцеві товар на своєму підприємстві.

У наданому до митного оформлення документі, що підтверджує вартість перевезення товарів від 23.09.2022 № 376-09.2022 зазначена вартість перевезення, інформація про не здійснення страхування.

Проте, інформація про вартість навантаження відсутня, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.

Оформлення товарів декларантом було здійснено за митною декларацією №UA500130/2022/018191 від 29.09.2022р. з урахуванням рішення про коригування митної вартості товарів №UA500130/2022/000040/2 від 29.09.2022р., товар випущено у вільний обіг.

Не погоджуючись з рішеннями Одеської митниці, вважаючи їх протиправними та такими, що прийнято без урахування усіх обставин справи, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Згідно ст. 49 Митного кодексу України (далі - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1 статті 54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Статтею 543 МК України визначено, що безпосереднє здійснення державної митної справи покладається митні органи.

До митної справи відповідно до ст.7 МК України відносяться, крім іншого, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення.

Згідно з п. 23, п. 24 ст.4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно положень Митного кодексу України митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є відповідно до ст.49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до статті 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з частиною 1 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами 1, 2, 3 статті 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Відповідно до ч.1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно із ч.3 ст.53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Тобто, вимоги вказаних норм дають змогу відокремити наступні обставини, за наявності яких митний орган має право зобов`язати декларанта подати додаткові документи для підтвердження митної вартості:

1) наявність розбіжностей між окремими документами;

2) наявність ознак підробки певних документів;

3) відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таким чином, висновок митного органу щодо наявності даних обставин повинен бути обґрунтованим та підтверджений відповідними доказами. Так, встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Відповідно до ч.3 ст.54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Частиною 1 статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частин 2, 3 статті 57 МК України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 9 статті 58 МК України передбачено, що розрахунки при застосуванні методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Частиною 8 статті 57 МК України встановлено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом та визначення митної вартості.

Частинами 1, 2 ст. 59 МК України, які встановлюють порядок визначення митної вартості з використанням методу за ціною договору щодо ідентичних товарів, передбачено, що у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята митним органом вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник.

Так, судом встановлено, що оскільки митну вартість товарів не можна було визначити шляхом використання методу, зазначеного у ст.58 МК України (метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та за результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості, було обрано метод визначення митної вартості другорядний: резервний метод.

Оцінивши усі докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що декларантом були надані усі необхідні документи, які давали митному органу змогу визначити митну вартість товару.

В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості відповідач зазначає, що відповідно до п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України (далі МКУ) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Згідно п.2 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 18.07.2022 № 01/2022 витрати на пакування та маркування включені у вартість товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.

Стосовно цього суд зазначає, що згідно розділу 2 контракту №01/2022 від 18.07.2022 витрати на пакування та маркування включені у вартість товару.

Наведеним вище п.2 ч.10 ст.58 МК України передбачено, що до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням лише у разі, якщо такі витрати (складові митної вартості) не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Тобто, вартість упаковки додається лише у випадку, якщо вона не включалася до ціни товару. У даному ж випадку вартість упаковки та вартість маркування включається у ціну товару (розділ 2 контракту №01/2022 від 18.07.2022).

У п.2 оскаржуваного рішення відповідач вказує, що відповідно п.3 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 18.07.2022 №01/2022 умови поставки FCA Almisano, Італія та не зазначено зміни умов поставки додатковими документами, окремої поставки. Разом з цим в п.4 оскаржуваного рішення Відповідач зазначає, що згідно наданих до митного оформлення інвойсів поставка товарів здійснюється на умовах EXW Almisano, Італія, тобто зобов`язання продавця щодо поставки вважається виконаним після того, як він надав покупцеві товар на своєму підприємстві. У наданому до митного оформлення документі, що підтверджує вартість перевезення товарів від 23.09.2022 №376-09.2022, зазначена вартість перевезення, інформація про не здійснення страхування. Проте, інформація про вартість навантаження відсутня, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.

Суд бере до уваги доводи позивача про те, що умови поставки зазначені в розділі 3 контракту №01/2022 від 18.07.2022, а саме: FCA Almisano, Італія (Інкотермс 2010). FCA (англ. Free Carrier), або Франко перевізник термін Інкотермс 2010, який означає, що продавець доставить вантаж, який пройшов митне очищення. зазначеному покупцем перевізнику до названого місця.

У даному випадку місце поставки - це склад продавця, розташований за адресою: Italy, Almisano, VIA DEL PROGRESSO 36045 LONIGO VI IT IL, що підтверджується контрактом від 18.07.2022 №01/2022, інвойсом № 2530205497 від 14.09.2022р. інвойсом № 2530205498 від 14.09.2022р. міжнародною транспортною накладною (CMR).

За місцем розташування складу продавця на автомобіль перевізника держ.номер НОМЕР_3 (компанії «LIBRA Logistic» S.R.L.) продавцем був завантажений товар.

Умови поставки FCA відрізняються від EXW лише тим, що продавець оформляє свій вантаж на експорт. Постачальник продає вантаж покупцю, але при цьому зобов`язується виконати експортне оформлення та нести за нього витрати. Для цього він має отримати експортну ліцензію та акредитацію на митниці.

Підтвердженням тому, що товар, який підлягав постачанню позивачу, пройшов митне очищення, є експортна декларація MRN:22ITOTG1T0074005E5 від 14.09.2022p., передана продавцем перевізнику.

Таким чином, всі витрати, пов`язані з експортом до моменту поставки (мита, митне оформлення, навантаження на автомобіль та інше), було оплачено продавцем, що підтверджується наведеними документами, що, у свою чергу, підтверджує постачання товару на умовах FСА, як зазначено у контракті №01/2022 від 18.07.2022.

В оскаржуваному рішенні відповідач зазначає, що ним було проведено аналіз баз даних ЄАІС Держмитслужби та встановлено, що рівень митної вартості товарів у максимально наближений до митного оформлення час є більшим, а саме: по товару №1 митна вартість складає 5,315 дол.США/кг (митна декларація № UA100100/2022/027591 від 26.05.2022). Враховуючи вищезазначене, митну вартість товару №1 скориговано до рівня 5,315 дол. США/кг.

Верховним Судом у відповідних постановах (від 21.02.2018 у справі №820/17417/14, від 04.09.2018 № 818/1186/17) неодноразово акцентовано, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС Держмитслужби, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України, не передбачено.

Крім того, варто зазначити, що Єдина автоматизована інформаційна система (ЄАІС) Держмитслужби закрита для вільного доступу, що позбавляє декларанта можливості перевірити наявну у ній інформацію, а також в ЄАІС Держмитслужби відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, та інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, а тому така інформаційна база не містить усіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Крім цього, відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Верховний Суд проаналізувавши наведені норми права у постанові від 05.02.2019 у справі №816/1199/15-а дійшов висновку, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених ч.2 ст.55 МК України, має також містити порівняння Характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

Як встановлено судом вище, всі витрати, пов`язані з експортом до моменту поставки, в тому числі витрати, пов`язані з навантаженням товару на автомобіль, було оплачено продавцем, оскільки постачання товару здійснювалось на умовах FCA, як зазначено у контракті №01/2022 від 18.07.2022.

Разом з цим, згідно довідки про транспортно-експедиційні послуги від 23.09.2022 №376-09.2022, яку було надано митному органу, транспортно-експедиційні витрати з доставки вантажу для компанії ТОВ «СФЕРААВТО» по маршруту Almisano di Logino (VI) Italy автомобілем (державний номер LVY 738//$720 Н) складають 1500 євро. При цьому вказані транспортно-експедиційні витрати розділені на витрати за межами України (маршрут Almisano di Logino (VI) Italy - п/п Старокозаче (Україна) та на витрати, понесені на території України (п/п Старокозаче (Україна) - м.Одеса (Україна)).

Таким чином, суд дійшов до висновку, що митний орган не навів доказів того, що документи, подані декларантом, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів.

Будь-яких інших доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведених позивачем розрахунків митної вартості товару за ціною договору, митним органом під час судового розгляду не надано. Крім того, відповідач не надав доказів неможливості застосування кожного з попередніх методів при визначенні митної вартості ввезеного позивачем товару.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про те, що оскаржувані рішення, прийняті Одеською митницею, є необґрунтованими, а відтак позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «СФЕРААВТО» є такими, що підлягають задоволенню.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Згідно з ч. 1 ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про повне задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання до суду даного позову сплачено 2481 грн. судового збору.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про стягнення з Одеської митниці за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці на користь товариства з обмеженою відповідальністю «СФЕРААВТО» судового збору у розмірі 2481 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, 139, 241-246, 262, 293 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СФЕРААВТО» (адреса: Люстдорфська дорога, 166, м. Одеса, 65113, код ЄДРПОУ 39561159) до Одеської митниці (адреса: вул. Лип Івана та Юрія, 21А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 44005631) задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500130/2022/000040/2 від 29.09.2022р.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500130/2022/000180 від 29.09.2022р., складену Одеською митницею.

Стягнути з Одеської митниці за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СФЕРААВТО» (код ЄДРПОУ 39561159, IBAN № НОМЕР_1 в АБ «Південний» МФО 328209) судовий збір у сумі 2481 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.В. Андрухів