Постанова

від 09.08.2023 по справі 300/1173/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2023 рокуЛьвівСправа № 300/1173/23 пров. № А/857/10262/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого суддіШавеля Р.М.,

суддівУлицького В.З. та Бруновської Н.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Приватного підприємства «Іва-Транс» на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.05.2023р. в адміністративній справі за позовом Приватного підприємства «Іва-Транс» до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) в особі Відділу державного нагляду (контролю) в Івано-Франківській обл. про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу за порушення законодавства про автомобільний транспорт (суддя суду І інстанції: Матуляк Я.П., час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 24.05.2023р., м.Івано-Франківськ; дата складання повного тексту рішення суду І інстанції: не зазначена),-

В С Т А Н О В И В:

20.03.2023р. (згідно з відомостями реєстраційної позначки суду першої інстанції) позивач Приватне підприємство /ПП/ «Іва-Транс» звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) в особі Відділу державного нагляду (контролю) в Івано-Франківській обл. № 349576 від 14.02.2023р. про застосування адміністративно-господарського штрафу, якою на позивача накладено штраф в розмірі 34000 грн. на підставі абз.6 ч.1 ст.60 Закону України № 2344-III від 05.04.2001р. «Про автомобільний транспорт»; стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені судові витрати в розмірі 2684 грн. сплаченого судового збору (а.с.2-6).

Згідно ухвали суду від 27.03.2023р. розгляд справи здійснений за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.39-40).

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.05.2023р. у задоволенні заявленого позову відмовлено (а.с.98-103).

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржив позивач ПП «Іва-Транс», який покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що в своїй сукупності призвело до помилкового вирішення спору, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою заявлений позов задовольнити (а.с.107-114).

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що сертифікат Європейської Конференції Міністрів Транспорту /ЄКМТ/ вимагається виключно для країн-членів Європейського Союзу /ЄС/. Оскільки Республіка Молдова не відноситься до країн-членів ЄС, тому вимоги щодо необхідності одержання та наявності сертифікату ЄКМТ в цій країні не діють. Водночас, наявність сертифікату відповідності транспортного перевіряється виключно під час проведення прикордонного, митного і санітарного контролю.

Також суд не врахував допущені відповідачем порушення Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок в дорозі), оскільки посадова особа відповідача не пред`явила службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку. Під час розгляду справи були обмежені права позивача на користування юридичною допомогою.

Судом не надано належної правової оцінки представленому відповідачем відеозапису, згідно якого посадова особа поводила себе некоректно і вимагала представлення сертифікату ЄКМТ.

Водночас, в порушення вимог п.26 Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок в дорозі) відповідачем не дотримано порядку повідомлення автомобільного перевізника про розгляд його справи.

Відповідачем Державною службою України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) скеровано до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому останній вважає її безпідставною, необґрунтованою і такою, що не підлягає до задоволення. Наголошує на тому, що суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального та процесуального законодавства, ухвалив законне і справедливе судове рішення (а.с.147-159).

Розгляд справи в апеляційному порядку здійснено в порядку письмового провадження за правилами ст.311 КАС України без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга не підлягає до задоволення, з наступних мотивів.

Як слідує із змісту заявленого позову, ПП «Іва-Транс» обґрунтовує свої вимоги тим, що факт проведення рейдової перевірки не підтверджується матеріалами справи, із змісту спірної постанови відповідача неможливо з`ясувати, якого саме документа не було представлено посадовим особам Укртрансбезпеки; також відповідачем не був дотриманий порядок розгляду матеріалів перевірки, оскільки позивач не був належним чином повідомлений про розгляд справи.

Вирішуючи наведений спір та відмовляючи у задоволенні заявленого позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем були дотримані вимоги діючого законодавства під час проведення рейдової перевірки і прийняття рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій.

Під час проведення перевірки водієм автомобільного перевізника ПП «Іва-Транс» був наданий сертифікат відповідності транспортного засобу щодо безпеки руху та екологічної безпеки країн, територією яких здійснюється перевезення вантажів (за маршрутом Україна Молдова), однак термії дії такого закінчився 15.11.2018р. За таких обставин позивачем допущено порушення вимог ст.34 Закону України «Про автомобільний транспорт», що тягне за собою застосування на підстав абз.6 ч.1 ст.60 вказаного Закону накладення штрафу.

Наведені висновки суду першої інстанції ґрунтуються на фактичних обставинах справи і відповідають вимогам чинного законодавства, з огляду на таке.

Як встановлено під час судового розгляду, 23.12.2022р. посадовими особами відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій обл. Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека), керуючись Законом України «Про автомобільний транспорт», Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), у відповідності до щотижневого графіку проведення рейдових перевірок у період з 19.12.2022р. по 25.12.2022р., на підставі направлення на рейдову перевірку № 015293 від 16.12.2022р., на автодорозі М-19 (499 км, с.Магала) проведено рейдову перевірку (а.с.59, 60).

В межах цієї перевірки посадовою особою відповідача зупинено транспортний засіб марки DAF реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом SCHMITZ, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який використовувався у своїй діяльності автомобільним перевізником ПП «Іва-Транс».

За результатами проведення перевірки складено Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 340338 від 23.12.2022р., в якому зафіксовані виявлені порушення, що передбачені ст.34 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за які передбачена абз.6 ч.1 ст.60 вказаного Закону (виконання міжнародних перевезень пасажирів чи вантажів без документів, визначених ст.53 Закону України «Про автомобільний транспорт»), а саме: не забезпечено водія сертифікатом відповідності ТЗ вимогам законодавства України щодо безпеки руху та екологічної безпеки вимогам країн, територією яких буде здійснюватися перевезення (а.с.84).

Водій від надання пояснень та підписання Акту відмовився, про що вчинено відповідне застереження в тексті Акту.

Згідно повідомлення від 25.01.2023р. розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт згідно Акту № 340338 від 23.12.2023р. призначено на 14.02.2023р. Вказане повідомлення, яке скеровувалося згідно відомостей ЄДРПОУ на офіційну адресу підприємства, повернулось на адресу відповідача з відміткою оператора поштового зв`язку «причина повернення: за закінченням терміну зберігання ПВ».

При цьому відправлення поштової кореспонденції здійснювалося на офіційну адресу позивача, яка зазначена в ЄДРПОУ (а.с.62).

Представник ПП «Іва-Транс» на розгляд справи не прибув.

14.02.2023р. відповідачем винесено постанову за № 349576 про застосування до ПП «Іва-Транс» адміністративно-господарського штрафу в сумі 34000 грн. відповідно до абз.6 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» (а.с.63).

Вказана постанова направлена на адресу позивача 14.02.2023р. та отримана адресатом 13.03.2023р. (а.с.64).

Основні засади організації та діяльності автомобільного транспорту, в тому числі щодо діяльності автомобільного перевізника, що здійснює перевезення пасажирів, та його відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт регулюються нормами Закону України № 2344-III від 05.04.2001р. «Про автомобільний транспорт».

Приписами ст.6 цього Закону передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі) (ч.14).

Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України (ч.17).

Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами, визначено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затв. постановою КМ України № 1567 від 08.11.2006р.

Відповідно до п.2 цього Порядку рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Згідно п.4 зазначеного Порядку рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1-1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку.

В силу вимог п.15 наведеного Порядку під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється виключно:

наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом;

додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону;

додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода);

відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам;

оснащення таксі справним таксометром;

відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу;

додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху;

наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення;

додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів;

виконання приписів щодо усунення порушень вимог законодавства про автомобільний транспорт, винесених за результатами розгляду справ про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, які можливо перевірити під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі);

виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Згідно п.3 зазначеного Порядку органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Відповідно до Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затв. постановою КМ України № 103 від 11.02.2015р., Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується КМ України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному.

Відповідно до пп.11 п.5 цього Положення Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює передбачений законодавством контроль за міжнародними перевезеннями пасажирів і вантажів автомобільним транспортом на території України.

Згідно із п.8 вказаного Положення Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Таким чином, Укртрансбезпека наділена відповідними повноваженнями державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства на автомобільному транспорті під час здійснення міжнародних перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом на території України.

Під час судового розгляду достовірно з`ясовано, що спірна рейдова перевірка проведена уповноваженими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій обл. Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека), що спростовує твердження позивача про відсутність здійснення рейдової перевірки.

Зокрема, 23.12.2022р. о 10 год. 10 хв. на а/д М-19 499 км позивач ПП «Іва-Транс» за участі водія ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом марки DAF, державний номерний знак НОМЕР_1 , напівпричепом марки SCHMITZ, державний номерний знак НОМЕР_3 , здійснював міжнародне перевезення вантажу за маршрутом «Україна-Молдова», за відсутності на момент проведення перевірки документів, перелік яких визначений ст.53 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: у водія позивача на момент перевірки були відсутніми діючі сертифікати відповідності транспортного засобу щодо безпеки руху та екологічної безпеки вимогам країн, територією яких буде здійснюватися перевезення.

Наведені обставини знайшли своє відображення в Акті проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 340338 від 23.12.2022р., а також зафіксовані на представленому відповідачем відеозаписі, що долучений до матеріалів справи (а.с.96).

В частині виявленого порушення колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до ч.1 ст.48 Закону № 2344-ІІІ автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Згідно з ст.53 Закону №2344-ІІІ організацію міжнародних перевезень пасажирів і вантажів здійснюють перевізники відповідно до міжнародних договорів України з питань міжнародних автомобільних перевезень.

При виконанні міжнародних перевезень вантажів резиденти України повинні мати: дозволи іноземних країн, по території яких буде здійснюватися перевезення; дозвіл щодо узгодження умов та режимів перевезення в разі перевищення вагових або габаритних обмежень чи документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових (габаритних) обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу; сертифікат відповідності транспортного засобу щодо безпеки руху та екологічної безпеки вимогам країн, територією яких буде здійснюватися перевезення, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України; документи на вантаж. У транспортних засобах, що здійснюють міжнародні перевезення пасажирів та/або вантажів, установлюються і використовуються контрольні пристрої - тахографи.

Як встановлено під час судового розгляду, на момент проведення рейдової перевірки у водія ПП «Іва-Транс» були відсутніми діючі сертифікати відповідності транспортного засобу щодо безпеки руху та екологічної безпеки вимогам країн, територією яких буде здійснюватися перевезення. При цьому, посадовим особам відповідача були надані сертифікати, видані Державним автотранспортним науково-дослідним екологічним інститутом м.Київ, із термінами дії до 15.11.2018р. (а.с.68, 69).

Таким чином, на момент перевірки водієм пред`явлено посадовим особам Укртрансбезпеки сертифікати відповідності транспортного засобу щодо безпеки руху та екологічної безпеки, термін дії яких закінчився.

В той же час, приписи положень Закону № 2344-III зобов`язують автомобільних перевізників, водіїв мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують міжнародні вантажні перевезення.

За відсутності документів, зокрема, сертифікатів відповідності транспортного засобу щодо безпеки руху та екологічної безпеки вимогам країн, територією яких буде здійснюватися перевезення, до фізичних або юридичних осіб, які здійснюють на комерційній основі чи за власний кошт перевезення вантажів транспортними засобами, застосовуються адміністративно-господарські штрафи.

Окрім цього, Європейська Конференція Міністрів Транспорту (ЄКМТ, англ. European Conference of Ministers of Transport ECMT) - це міжурядова транспортна організація, створена на конференції міністрів транспорту 16 європейських держав на підставі Брюссельського Протоколу 17.10.1953р.

Членами ЄКМТ є країни-члени ЄС, включаючи Україну Молдову.

В кожній країні-учасниці ЄКМТ призначається компетентний орган або атестаційна служба, яка відповідає за проведення перевірок конструкції і технічного стану дорожніх транспортних засобів, що зареєстровані в цій країні та здійснюють міжнародні перевезення. В Україні таким компетентним органом Міністерством транспорту України у січні 1999 року призначило ДП «ДержавтотрансНДІпроект», який видає сертифікати придатності до експлуатації - сертифікати на відповідність вимогам ЄКМТ.

Крім того, деякими європейськими країнами такими, як Болгарія, Великобританія, Данія, Естонія, Італія, Молдова, Німеччина, Португалія, Сербія, Угорщина, Франція та Хорватія, встановленні додаткові вимоги щодо використання разових дозволів цих країн, а саме: дозвіл вважається дійсним лише за наявності на борту транспортних засобів повного комплекту екологічних сертифікатів.

У свою чергу, метою Рішення про Основні напрямки розвитку ринку міжнародних автотранспортних послуг між Україною та країнами членами СНД № 997-k31 від 14.11.2008р., було створення рівних і сприятливих умов для здійснення міжнародних автомобільних перевезень у географічних межах СНД та динамічної інтеграції автомобільного транспорту СНД до світового ринку транспортних послуг, та вирішення проблеми розвитку ринку міжнародних автомобільних перевезень країн СНД, в рамках виконання Основних напрямів розвитку ринку міжнародних автотранспортних послуг, орієнтованих на період до 2020 року; цим документом не визначено порядок видачі сертифікатів ЄКМТ.

При цьому, зміст Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Молдова про міжнародне автомобільне сполучення, ратифікованої Законом України № 1486-ІІІ від 22.02.2000р., не допускає можливість здійснення перевізниками Договірних Сторін міжнародних перевезень вантажів без сертифікату відповідності транспортного засобу вимогам законодавства країни щодо безпеки руху та екологічної безпеки.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено факт вчинення позивачем правопорушення передбаченого ст.34 Закону України «Про автомобільний транспорт», що тягне застосування відповідальності за абз.6 ч.1 ст.60 цього Закону у вигляді адміністративно-господарського штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Звідси, оскаржувана постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу прийнята у відповідності до вимог законодавства та з урахуванням обставин, що мали значення для її прийняття.

В частині дотримання відповідачем процедури розгляду справи та прийняття спірної постанови колегія суддів керується наступним.

Відповідно до п.25 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затв. постановою КМ України № 1567 від 08.11.2006р., справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Згідно з п.26 цього Порядку справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).

Із змісту п.27 зазначеного Порядку слідує, що у разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі.

З матеріалів справи вбачається, що розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт по Акту № 340338 був призначений на 14.02.2023р., про що позивачу був направлений рекомендованим лист з повідомленням № 5112/28/24-23 від 25.01.2023р. Зазначений рекомендований лист з повідомленням повернувся на адресу відділу за «закінченням терміну зберігання» (а.с.62).

Таким чином, обов`язок відповідача повідомити суб`єкта господарювання про розгляд справи обмежується лише надісланням виклику на розгляд справи. Фактичні обставини одержання надісланого виклику знаходяться за межами компетенції відповідача та не можуть впливати на розгляд справи про накладення штрафу, оскільки відносини між оператором поштового зв`язку та адресатом знаходяться поза контролем відповідача та не залежать від нього.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.06.2018р. у справі № 809/1198/17 та від 13.06.2018р. у справі № 820/6755/16.

Згідно постанови № 820/4810/17 від 01.03.2018р. Верховного Суду у складі колегії судів Касаційного адміністративного суду, відсутність особи під час розгляду справи про накладення адміністративно-господарського штрафу, при розгляду даної справи не позбавляє особу спростовувати вину у суді та у зв`язку з цим не може бути самостійною підставою для скасування постанови для скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Під час судового розгляду відповідач надав список № 230 згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих з штриховим кодовим ідентифікатором 7649202399357, що є доказами відправлення позивачу рекомендованим листом з повідомленням виклику на розгляд справи на адресу місцезнаходження юридичної особи ПП «Іва-Транс» відповідно до даних з ЄДРПОУ: - 58013, м.Івано-Франківськ, вул. Національної Гвардії, буд.16А, кв.11.

Завчасне, у межах достатнього поза розумним сумнівом строку надходження поштового відправлення (до складу якого входить повідомлення про дату, час та місце розгляду питання стосовно накладення штрафу на перевізника) до установи з поштового зв`язку і не отримання цього повідомлення перевізником не виключає можливості накладення штрафу за відсутності перевізника, адже кожен учасник суспільних відносин повинен дотримуватись базових правил добропорядності, доброчесності та сумлінності тощо, а не ухилятись від отримання поштової кореспонденції задля уникнення юридичної відповідальності.

Отже, повідомлення про розгляд справи було направлено на адресу позивача в межах розумних строків, а саме, за дев`ятнадцять днів до дати розгляду справи.

Окрім цього, порушення процедури прийняття рішення суб`єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення.

Певні дефекти адміністративного акта можуть не пов`язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним), або допущене порушення не вплинуло на зміст акта (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі).

Отже, саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.

Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття.

Так, дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків (ultra vires action - invalid act). Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним.

Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.

У відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.

Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення».

Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.04.2020р. у справі № 813/1790/18.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів звертає увагу, що апелянтом не доведено наявності порушень суб`єктом владних повноважень процедури прийняття оскаржуваного рішення, які б могли вплинути на кінцевий результат розгляду відповідачем питання про притягнення позивача до відповідальності.

Додатково колегія суддів враховує, що відповідно до наданої з виписки 05.06.2023р. ПП «Іва-Транс» сплатило штраф в розмірі 34000 грн. відповідно до спірної постанови № 349576 від 14.02.2023р. (а.с.163).

Із урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції узгоджуються з вимогами законодавства, яким врегульовано спірні правовідносини, відповідають нормам процесуального права

Водночас, доводи апелянта побудовані на переоцінці наявних доказів і усуненні помилок застосування норм матеріального права судом першої інстанції; будь-яких нових доказів до матеріалів справи останнім не представлено.

Оцінюючи наведені сторонами доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи позивача, наведені в позовній заяві, були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.

Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Інші зазначені позивачем в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції не встановив неправильного застосування норм матеріального права, порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення і погоджується з висновками суду першої інстанції у справі, якими вимоги позивача залишені без задоволення.

Оцінюючи в сукупності вищевикладене, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про безпідставність та необґрунтованість заявленого позову (в межах його доводів), а тому заявлений позов не підлягає до задоволення, з вищевикладених мотивів.

За правилами ст.139 КАС України понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги належить покласти на апелянта ПП «Іва-Транс».

Враховуючи викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.139, ч.4 ст.229, ст.311, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Іва-Транс» на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.05.2023р. в адміністративній справі № 300/1173/23 залишити без задоволення, а вказане рішення суду без змін.

Понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта Приватне підприємство «Іва-Транс».

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. М. Шавель судді В. З. Улицький Н. В. Бруновська Дата складання повного тексту судового рішення: 10.08.2023р.