Ухвала

від 09.08.2023 по справі 640/19166/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

09 серпня 2023 року

м. Київ

справа №640/19166/19

адміністративне провадження № К/9901/10810/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючої судді - Блажівської Н.Є.,

суддів: Дашутіна І.В., Шишова О.О.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецтермомонтаж-енерго» адвоката Костенко І.А. про стягнення витрат на правничу допомогу

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецтермомонтаж-енерго»

до Головного управління ДПС у м. Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецтермомонтаж-енерго» звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві (правонаступник Головне управління ДПС у м. Києві) від 24 липня 2019 року №0043251404.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 вересня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2021 року, позов задоволено повністю.

Постановою Верховного Суду від 30 липня 2021 року касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 вересня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2021 року - без змін.

05 серпня 2021 року представником ТОВ «Спецтермомонтаж-енерго» Костенко І.А. подано заяву про стягнення витрат на правову допомогу та ухвалення додаткової постанови з цього питання. У цій заяві зазначено клопотання про поновлення строку подання до суду заяви про стягнення витрат на правову допомогу.

Клопотання про поновлення строку подання до Суду заяви про стягнення витрат на правову допомогу мотивовано тим, що розгляд справи було призначено у судовому засіданні без повідомлення сторін на 30 липня 2021 року, а копію судового рішення суду касаційної інстанції було отримано ТОВ «Спецтермомонтаж-енерго» 05 серпня 2021 року, відтак до отримання копії судового рішення суду касаційної інстанції подання доказів понесених судових витрат у межах строку, визначеного у частині сьомій статті 139 КАС України, не видалося можливим. При цьому зауважує, що про орієнтовний розмір судових витрат у сумі 20000 грн було зазначено у відзиві на касаційну скаргу.

Головне управління ДПС у м. Києві подало заперечення щодо поновлення строку для подачі документів щодо стягнення витрат на правничу допомогу. Акцентує на тому, що зміст заявленої до відшкодування правничої допомоги зводиться до аналізу касаційної скарги та підготовки відзиву. Окрім того, заявником жодним чином не обґрунтовано неможливості складення та подання до суду акта наданих послуг, який до того ж датовано лише 05 серпня 2021 року та, за його змістом, складено до Договору про надання правничої допомоги від 12 травня 2021 року, протягом періоду від моменту складення відзиву на касаційну скаргу - 14 травня 2021 року, у якому зазначалось про понесення витрат на правову допомогу, до 04 серпня 2021 року. Стверджує, що подання доказів щодо правничої допомоги поза межами встановленого у частині сьомій статті 139 КАС України строку має наслідком залишення поданої заяви без розгляду, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 24 листопада 2020 року у справі №1.380.2019.002189.

Своєю чергою, Судом враховано те, що по справі №300/1490/20 Верховним Судом було постановлено ухвалу від 24 листопада 2021 року про передачу заяви ТОВ «Санвіта Груп» про відшкодування судових витрат на розгляд Великої Палати Верховного Суду оскільки ані на рівні судів касаційної інстанції, ані Великою Палатою Верховного Суду окремих правових висновків та чіткої правової позиції в питанні застосування процесуальних положень щодо порядку подання доказів понесених судових витрат у межах розгляду справи у порядку спрощеного провадження (без проведення судових дебатів), в контексті формування сталості підходів застосування наведених процесуальних норм статей 139, 143 КАС України, сформовано не було.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 23 грудня 2021 року справу №300/1490/20 разом із заявою ТОВ «Санвіта груп» про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат повернуто до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду для розгляду у відповідній колегії.

Разом з тим, у справі №340/2823/21 колегію суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду постановлено ухвалу від 9 лютого 2023 року, якою було передано справу №340/2823/21 на розгляд об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду - для відступлення від висновку щодо застосування норм статей 139, 143 КАС України, раніше викладеного в ухвалі Верховного Суду від 23 грудня 2021 року у справі №640/10796/19 і в постанові Верховного Суду від 16 червня 2022 року у справі № 380/3999/21.

Ухвалою Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 07 липня 2023 року доповнено викладеними у цій ухвалі мотивами підхід, сформований у судових рішеннях Верховного Суду від 23 грудня 2021 року у справі №640/10796/19, від 16 червня 2022 року у справі №380/3999/21 щодо окресленого в ухвалі від 9 лютого 2023 року питання застосування норм статей 139, 143 КАС України, й, водночас, не підтримано підходу, викладеного у постанові Верховного Суду від 18 серпня 2021 року у справі №300/3178/20.

Враховуючи сформовану Верховним Судом у складі об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду правову позицію щодо часових рамок для подання касаційному суду доказів на підтвердження витрат на правничу допомогу, понесених в суді касаційної інстанції, як умову для розподілу цих витрат, виникла необхідність повернутися до розгляду заяви представника ТОВ «Спецтермомонтаж-енерго» Костенко І.А. про стягнення витрат на правову допомогу у цій справі.

Вирішуючи питання наявності підстав для ухвалення додаткової постанови щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу Суд враховує те, що представником Позивача у відзиві на касаційну скаргу повідомлено про те, що у зв`язку з розглядом справи у суді касаційної інстанції Позивач планує понести судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу в орієнтовному розмірі 20000 грн. Також зазначено про те, що докази на підтвердження понесених Позивачем витрат будуть надані в порядку, передбаченому частиною сьомою статті 139 КАС України, тобто протягом 5 (п`яти) днів після ухвалення рішення судом касаційної інстанції (у разі відмови у задоволенні скарги Відповідача).

Разом із поданою 05 серпня 2021 року заявою представник Позивача подав такі докази: договір про надання правової допомоги від 12 травня 2021 року; акт наданих послуг від 05 серпня 2021 року (копія); детальний опис послуг, наданих адвокатом Костенко І.А. на користь ТОВ «Спецтермомонтаж-енерго» згідно з договором про надання правової допомоги від 12 травня 2021 року та акта наданих послуг від 05 серпня 2021 року; докази направлення заяви Відповідачу.

Статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України) визначено види судових витрат. Так, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 КАС України).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 134 КАС України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).

Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до частини першої статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно з частиною третьою статті 143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

За частиною п`ятою статті 143 КАС України у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Як визначено у частині другій статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються: 5) вимоги особи, що подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції; 6) у разі необхідності - клопотання особи, що подає касаційну скаргу; 8) перелік матеріалів, що додаються.

Відповідно до частини третьої статті 340 КАС України після проведення підготовчих дій суддя-доповідач призначає справу до касаційного розгляду у судовому засіданні чи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

В ухвалі від 07 липня 2023 року по справі №340/2823/21 Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду вирішуючи питання подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді касаційної інстанції, висловився про те, що визначені процесуальними нормами закону порядок звернення до суду касаційної інстанції і процедуру розгляду касаційної скарги, положення частини сьомої статті 139, частини третьої статті 143 КАС України треба розуміти так, що сторона має заявити суду касаційної інстанції про необхідність розподілу витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги адвоката, до ухвалення цим судом остаточного судового рішення за касаційною скаргою. У такому випадку докази, які підтверджують ці витрати (які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи), можуть бути надані суду касаційної інстанції - для ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат, докази понесення яких не могли бути надані суду до ухвалення постанови - протягом п`яти днів після ухвалення постанови за касаційною скаргою. Якщо докази на підтвердження розміру витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги адвоката, - за умови, що прохання про розподіл цих витрат буде заявлене суду касаційної інстанції до завершення розгляду справи - будуть надані по спливу п`яти днів після ухвалення судового рішення за касаційною скаргою - заява про розподіл витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги [в суді касаційної інстанції] залишається без розгляду.

Коли йдеться про розподіл витрат, понесених на професійну правничу допомогу, то ініціювати це питання має сторона, яка понесла ті витрати, й для цього треба щонайменше заявити/повідомити суду касаційної інстанції про необхідність їх розподілу за наслідками розгляду справи. Власне з цим - з об`єктивованою формою вираження наміру сторони щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу ще до завершення розгляду справи (чи то в порядку письмового провадження, чи в судовому засіданні) - пов`язується можливість як потім подати протягом п`яти днів докази на підтвердження цих витрат, так і ухвалення на цій підставі додаткового судового рішення відповідно до статті 252 КАС України.

Водночас колегія суддів звертає увагу, що зазначена ухвала Верховного Суду постановлена з питання ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу [понесених у зв`язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції] в умовах, що про розподіл таких витрат сторона не заявила у касаційній скарзі, однак, заявила у позовній заяві, тому суд касаційної інстанції при ухваленні постанови за наслідками касаційного перегляду не мав підстав і, відповідно, не міг вирішувати зазначене питання.

У розвиток вищенаведеного правозастосування Верховним Судом у постанові від 25 липня 2023 року по справі №340/4492/22 сформовано підхід, за якого для вирішення питання відшкодування стороні витрат на професійну правничу допомогу з`ясуванню підлягають (у сукупності): (1) наявність безпосередньої правової вимоги про здійснення розподілу судових витрат, пов`язаних із розглядом справи; (2) наявність відповідної заяви про надання доказів понесених судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Відсутність першої з цих обставин унеможливлює взагалі вирішення судом питання про розподіл судових витрат як у судовому рішенні за результатом розгляду справи, так і в порядку, визначеному статтею 252 КАС України. Відсутність же другої обставини (за наявності першої) унеможливлює відкладення відповідно до вимог частин третьої-п`ятої статті 143 КАС України вирішення питання про судові витрати, пов`язані із розглядом справи, у зв`язку з чим є підставою для вирішення судом цього питання саме у судовому рішенні, яким закінчується розгляд справи, на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Визначаючись щодо підстав для вирішення питання про розподіл судових витрат Позивача на правничу допомогу у цій справі Суд насамперед виходить з того, що у відзиві на касаційну скаргу представник Позивача зазначив про те, що планується понести судові витрати на професійну правничу допомогу в орієнтованому розмірі 20000 грн, а також про подання доказів на підтвердження розміру судових витрат протягом п`яти днів після винесення рішення касаційним судом з посиланням на частину сьому статті 139 КАС України.

Проте, всупереч положенням частини сьомої статті 139 та частини третьої статті 143 КАС України заявником до ухвалення постанови касаційного суду не викладено вимоги про здійснення розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, як і не вказано поважних причин, які б перешкоджали поданню доказів на підтвердження заявленого розміру понесених судових витрат, чим, відповідно до правових висновків Верховного Суду, викладених вище, унеможливлено вирішення касаційним судом порушеного питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення постанови у цій справі.

Слушними видаються й доводи Відповідача у поданих запереченнях про відсутність жодного обґрунтування заявником неможливості подання акта наданих послуг протягом періоду з моменту складення відзиву (14 травня 2021 року) до спливу п`ятиденного строку після ухвалення постанови Верховного Суду від 30 липня 2021 року у цій справі (04 серпня 2021 року).

Суд погоджується, що цей акт (від 05 серпня 2021 року) набув об`єктивної форми після того, як суд касаційної інстанції розглянув касаційну скаргу і ухвалив остаточне рішення у цій справі. До того ж і доданий до матеріалів поданої заяви детальний опис послуг, наданих адвокатом Костенко І.А., а саме: аналіз тексту касаційної скарги Головного управління ДПС у м. Києві, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 вересня 2020 року, постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2021 року, складання та подання відзиву на касаційну скаргу - також складено лише 05 серпня 2021 року, тобто після ухвалення постанови суду касаційної інстанції у цій справі.

В цьому аспекті об`єднаною палатою Верховного Суду у згаданій ухвалі від 07 липня 2023 року по справі №340/2823/21 зауважено на тому, що підстави для розподілу судових витрат, зокрема витрат на правничу допомогу, мають існувати до того, як справа буде розглянута по суті, і з цим пов`язується ухвалення додаткового рішення в цій частині. Передбачена процесуальними нормами можливість подати суду протягом п`яти днів докази на підтвердження витрат на правничу допомогу з метою розподілу цих витрат й ухвалення з цього питання додаткового судового рішення є не способом заявити суду про необхідність вирішення цього питання (про яке сторона не висловлювалася раніше), а механізмом довести суду факт понесення цих витрат, як умову для їх розподілу.

Зважаючи на таке об`єднаною палатою зроблено висновок про те, що суд касаційної інстанції при ухваленні остаточної постанови у справі №340/2823/21 не мав підстав і, відповідно, не міг вирішувати питання про відшкодування на користь позивача (касатора) витрат, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги (понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції), адже вимоги позивача, заявлені за посередництва його адвоката, про їх відшкодування основуються на обставинах, які набули об`єктивної форми після того, як суд касаційної інстанції розглянув і задовольнив його касаційну скаргу.

Що ж до питання строку подання доказів на підтвердження розміру судових витрат у разі ухвалення судового рішення у порядку судового провадження без повідомлення учасників справи, то Верховним Судом у вже згаданій постанові від 25 липня 2023 року про справі №340/4492/22 висловлено розуміння того, що, безперечно, розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику осіб не дає особі цілковитого розуміння, у який саме день розгляд справи буде закінчено. При цьому Суд зауважив на тому, що це не позбавляє особу права подати відповідну заяву зокрема одночасно із поданням позову, відповіді на відзив, особливо після отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі, у якій зазначено про обрану форму адміністративного судочинства - спрощене позовне провадження без виклику осіб або з таким викликом. Це обґрунтовується тим, що вже на цьому етапі, виходячи, навіть, з умов договору про надання правничої допомоги, сторона вже має бути обізнана про те, які докази вона має можливість подати, а які - ні через наявність певних причин.

Попри це, стороною Позивача як при поданні відзиву на касаційну скаргу й зазначенні з посиланням на частину сьому статті 139 КАС України щодо подання доказів на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу протягом п`яти днів після ухвалення рішення судом касаційної інстанції, так і до ухвалення постанови касаційного суду не було заявлено про відшкодування понесених судових витрат за рахунок Відповідача у справі, а також, як вже йшлося, не вказано поважних причин не подання доказів на підтвердження розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу й не подано належних доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу, які б надавали суду касаційної інстанції підстави для вирішення питання про розподіл цих витрат саме на час ухвалення судового рішення за результатом розгляду касаційної скарги.

Висновки за результатами розгляду заяви

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Зважаючи на написане і керуючись статтями 139, 252 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецтермомонтаж-енерго» адвоката Костенко І.А. про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

Головуюча суддя Н.Є. Блажівська

Судді І.В. Дашутін

О.О. Шишов