Постанова

від 30.07.2021 по справі 640/19166/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2021 року

м. Київ

справа № 640/19166/19

адміністративне провадження № К/9901/10810/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Блажівської Н.Є.,

суддів: Дашутіна І.В., Шишова О.О.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві

на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 вересня 2020 року (головуючий суддя - Балась Т.П.)

та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2021 року (Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р., судді: Глущенко Я.Б., Черпіцька Л.Т.)

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Спецтермомонтаж-енерго

до Головного управління ДПС у м. Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ

1. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.1. Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю Спецтермомонтаж-енерго (надалі також - Позивач, ТОВ Спецтермомонтаж-енерго ) звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві (правонаступник Головне управління ДПС у м. Києві; надалі також - Відповідач, скаржник) від 24 липня 2019 року №0043251404.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначав, що правомірно сформував дані бухгалтерського та податкового обліку за наслідками взаємовідносин з ТОВ Менор Трейд , господарські операції з контрагентом підтверджені належним чином складеними первинними документами, які містять необхідні для цілей оподаткування відомості про зміст та обсяги спірних операцій, зокрема, податковими та видатковими накладними. Тому стверджував, що викладені в акті перевірки висновки контролюючого органу про безтоварність фінансово-господарських операцій з вказаним контрагентом є необґрунтованими, а прийняте за результатами розгляду акта перевірки податкове повідомлення-рішення таким, що підлягає скасуванню.

1.2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 вересня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2021 року, позов задоволено повністю.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив з того, що наслідки господарських операцій з ТОВ Менор Трейд відображені у бухгалтерському та податковому обліку Позивача на підставі належних документів, оформлених згідно з вимогами чинного законодавства, обсяг яких є достатнім для висновку про те, що рух товарів, робіт і послуг дійсно мав місце.

Суди попередніх інстанцій вказали на те, що наявність або відсутність певних документів, як і деякі недоліки в їх оформленні, самостійно не можуть слугувати підставою для висновку про нереальність господарських операцій. Відсутність проектної документації по об`єкту будівництва, журналів: відвідування працівників, служби охорони на об`єкті, здачі об`єкта під охорону в неробочий час; дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки пояснюється виконанням робіт з монтажу кровельної конструкції субпідрядником ТОВ Менор Трейд , водночас, такі документи не є первинними документами в розумінні Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , а відсутність у контрагента працівників, техніки, обладнання, устаткування та інструментів для виконання робіт не виключає можливості реального виконання господарських операцій. При цьому, контролюючим органом, з метою дослідження реальності операцій, перевірка контрагента Позивача ТОВ Менор Трейд не проводилася.

У таких висновках суди попередніх інстанцій виходили з того, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності, а залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Суди зазначили про те, що добросовісний платник податку не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

1.3. Короткий зміст касаційної скарги та відзиву на неї

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної Відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив рішення судів першої та апеляційної інстанції скасувати, та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в позові повністю.

Позивач, вказуючи на дотримання судами першої та апеляційної інстанцій вимог законодавства при прийняті оскаржених судових рішень, у відзиві просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

2.СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ

У період з 24 червня 2019 року по 25 червня 2019 року Головним управлінням ДФС у м. Києві було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Спецтермомонтаж-енерго з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з контрагентом-постачальником Менор Трейд за березень, квітень, травень 2018 року, результати якої оформлено актом від 03 липня 2019 року №668/26-15-14-04-02/38622372 (надалі також - акт перевірки).

За висновками акту перевірки встановлено порушення ТОВ Спецтермомонтаж-енерго пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (надалі також - ПК України), в результаті чого встановлено заниження суми податку на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1672471,00 грн, у тому числі по періодах: за березень 2018 року на суму 45000,00 грн, за квітень 2018 року на суму 1232177,00 грн, за травень 2018 року на суму 395294,00 грн.

Висновок контролюючого органу про заниження податкових зобов`язань зводиться до відсутності документального підтвердження реальності господарських операцій ТОВ Спецтермомонтаж-енерго з контрагентом ТОВ Менор Трейд , за наслідками яких Позивач в охоплений перевіркою період сформував показники податкового кредиту.

Висновки про ризиковість та/або нереальність фінансово-господарських операцій ТОВ Спецтермомонтаж-енерго з ТОВ Менор Трейд ґрунтуються на тому, що в ході перевірки службовими особами контролюючого органу було встановлено відсутність у контрагента ТОВ Спецтермомонтаж-енерго основних засобів та трудових ресурсів у достатній кількості для виконання задокументованого об`єму робіт та забезпечення поставок товарів.

У акті перевірки також зазначено про кримінальне провадження за фактом фіктивного підприємництва контрагента ТОВ Менор Трейд , а також йдеться про те, що ТОВ Менор Трейд є фігурантом ряду кримінальних проваджень, що свідчать про протиправний характер діяльності ТОВ Менор Трейд .

Додатково контролюючим органом зазначено щодо відкриття розрахункового рахунку в КБ Приватбанк для TOB Менор Трейд , вказаного у Договорі підряду №БМР-1-260318 від 26 березня 2018 року з Позивачем, 11 квітня 2018 року, тобто пізніше дати укладення договору, що підтверджує формальне оформлення угоди.

Щодо операції поставки товару контрагентом TOB Менор Трейд , контролюючий орган вказує на відсутність складських приміщень Позивача, як і зареєстрованих податкових накладних від постачальників з номенклатурою Оренда складських приміщень у м. Харкові та Оренда приміщень , сертифікатів відповідності та якості товару, що унеможливлює встановлення походження товару, виробника або імпортера такого товару.

У акті податковим органом зазначено про формальне складення первинних документів в адресу ТОВ Спецтермомонтаж-енерго , які не супроводжувалися дійсним рухом активів у процесі виконання операцій, що доводить безтоварність проведених фінансово-господарських операцій та їх формальний характер.

Листом від 19 липня 2019 року №136104/10/26-15-14-04-02-14 контролюючий орган повідомив, що заперечення Позивача на акт перевірки не спростовують встановлених під час перевірки порушень.

На підставі висновків акту перевірки Головним управлінням ДФС у м. Києві було прийнято податкове повідомлення-рішення від 24 липня 2019 року №0043251404, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 1672471,00 грн та нараховано штрафні санкції у розмірі 836236,00 грн.

За результатом оскарження в адміністративному порядку рішенням ДПС України від 26 вересня 2019 року №3474/6/99-00-08-05-0 скаргу Позивача залишено без задоволення, а спірне рішення - без змін.

3. ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

3.1. Доводи Відповідача (особи, яка подала касаційну скаргу)

У касаційній скарзі Відповідач акцентує на тому, що предметом договорів підряду було виконання робіт з монтажу конструкції прозорої кровельної системи ТЕХLON ETFE з 4-ма шарами плівки на систему купольного покриття зони атріуму, що вимагає видачу Держгірпромнаглядом спеціального дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, а також ряду інших спеціальних документів. Зауважує на відсутності документів щодо якості використаного матеріалу (товару, що був поставлений за договором з TOB Менор Трейд ), зберігання та транспортування товару, доказів передачі контрагенту робочої та виконавчої документації. Виконання відповідних робіт обумовлено їх специфікою та вимагає відповідного документального оформлення. Посилається на висновки Верховного Суду при розгляді подібної справи №2а-9423/12/2670, що не враховано судами попередніх інстанцій.

Стверджує, що зміст укладеного договору про надання інформаційно-консультаційних послуг, як і додані податкові накладні та акти приймання-передачі наданих послуг, не розкривають суті обумовлених договором послуг, що унеможливлює визначення переліку наданих інформаційних послуг, їх вид та вартість, як і зв`язок з господарською діяльністю Позивача. При цьому, цитуючи висновки Верховного Суду, Відповідач посилається на постанови від 19 лютого 2019 року у справі №826/9/16, від 26 лютого 2019 року №826/7945/15, від 12 листопада 2019 року у справі №826/28177/15.

Зауважує, що банківський рахунок контрагента TOB Менор Трейд було відкрито пізніше укладення договору підряду з Позивачем та свідчить про формальне оформлення договору, що неодноразово було викладено Верховним Судом, зокрема у постановах від 12 листопада 2019 року у справі №826/17813/18, від 27 січня 2020 року у справі №640/19386/18, від 20 лютого 2020 року у справі №826/16/16. Наполягає , що всупереч положенням Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України) судами попередніх інстанцій взято до уваги докази, які не надавались Позивачем у ході перевірки, зокрема: акт службового розслідування від 5 квітня 2018 року №1 та лист TOB Менор Трейд від 16 квітня 2018 року №19/04, відтак не були предметом аналізу контролюючого органу, чим порушено, як вважає скаржник, норми процесуального права.

3.2. Доводи Позивача (особи, яка подала відзив на касаційну скаргу)

У відзиві на касаційну скаргу Позивач вказує на обґрунтованість рішень судів першої та апеляційної інстанцій, які ухвалені відповідно до норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права.

Зазначає, що перевіряючим надавалися належні документи на підтвердження постачання та руху товару згідно з укладеним з контрагентом TOB Менор Трейд договором поставки та щодо отриманого прибутку за наслідком господарської операції.

Щодо інформаційно-консультаційних послуг за договором з TOB Менор Трейд пояснює, що у ході перевірки було надано акти приймання-передачі наданих послуг, що містять усі обов`язкові реквізити первинного документу, та, відповідно свідчать про реальне настання правових наслідків за укладеним договором.

Акцентує, що під час здійснення повторної перевірки у період з 24 червня 2019 року по 25 червня 2019 року та під час складання акту перевірки від 3 липня 2019 року Відповідач формально підійшов до своїх обов`язків фактично дублюючи акт документальної позапланової виїзної перевірки №1173/26-15-14-104-02/38622372 від 29 листопада 2018 року не надавши жодного аргументу, який би не був перевірений ДФС України під час розгляду скарги Позивача на попереднє податкове-повідомлення-рішення.

Стверджує, що зробивши у акті перевірки формальне посилання на відсутність трудових ресурсів, необоротних активів та штучне формування Позивачем податкового кредиту за наслідками спірних операцій Відповідачем залишено поза увагою те, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку добросовісного платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами-постачальниками, про що також йдеться у постанові Верховного Суду від 2 квітня 2019 року по справі №2а-3925/12/2170.

Зазначає, що припинення з 22 квітня 2019 року контрагента TOB Менор Трейд зі згоди органів ДФС свідчить про те, що податковим органом не виявлено будь-яких порушень з боку цього товариства у здійсненні господарської діяльності, тому вважає похідним висновок про те, що взаємовідносини між Позивачем та ТОВ Менор Трейд є підтвердженими.

Наголошує також на тому, що TOB Менор Трейд було отримано у встановленому порядку відповідну ліцензію на провадження господарської діяльності з будівництва об`єктів. Своєю чергою, отримання відповідної ліцензії висуває певні вимоги до ліцензіата, зокрема і щодо матеріально-технічної бази та кадрового персоналу, що усувало будь-які сумніви у господарській спроможності контрагента щодо виконання відповідного роду робіт.

Посилання ж у акті перевірки на кримінальні провадження, фігурантом яких є TOB Менор Трейд , не може визнаватися беззаперечним доказом нереальності господарських операцій, про що також йдеться у постановах Верховного Суду від 20 лютого 2018 року у справі № 826/6280/13-а, від 27 березня 2018 року у справі №816/809/17, від 5 червня 2018 року у справі №809/1139/17.

Підсумовує, що спірні операції з TOB Менор Трейд здійснені в межах господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності Позивача та дає підстави для висновку про правомірність формування спірного податкового кредиту.

4. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

4.1. Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до змісту частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема податку на додану вартість, врегульовані положеннями ПК України, який підлягає до застосування у редакції на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом. З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб`єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Як встановлено у пункті 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

В силу пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Положеннями пункту 198.2 статті 198 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Абзацом п`ятим пункту 198.6 статті 198 ПК України передбачено, що суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 200.1 статті 200 ПК України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Отже, встановлюючи правило щодо обов`язкового підтвердження складу податкового кредиту, врахованого платником податків при визначенні податкових зобов`язань, законодавець, безумовно, передбачає, що первинні документи платника податку є достовірними, тобто операції, які вони підтверджують дійсно мали місце.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені для оформлення такої операції, не відповідають дійсності і не можуть бути підставою податкового обліку.

У той же час, суди попередніх інстанцій правильно зауважили на тому, що норми податкового законодавства, не ставлять у залежність право платника податків на податковий кредит від дотримання податкової дисципліни його контрагентом, якщо цей платник мав реальні витрати у зв`язку з фактичним придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Одне тільки порушення постачальником товару (робіт, послуг) вимог податкового законодавства не може бути підставою для висновку про порушення іншим платником податків - покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про його обізнаність щодо протиправної податкової поведінки контрагента та про злагодженість дій між ними.

За умови подання платником податків усіх належним чином оформлених документів, передбачених податковим законодавством, дані податкового обліку вважаються сформованими правомірно (обґрунтовано), якщо контролюючий орган не доведе зворотне.

Аналогічний підхід застосовано Верховним Судом у постанові від 2 грудня 2019 року у справі №826/13060/18.

За змістом встановлених судами попередніх інстанцій обставин у цій справі, Позивачем було включено до складу податкового кредиту за квітень 2018 року суму податку на додану вартість у розмірі 965053,17 грн згідно з податковими накладними, виданими ТОВ Менор Трейд за наслідком виконання Договору поставки №ПТ-110418-1 від 11 квітня 2018 року.

Відповідно до пункту 1.1 цього Договору Постачальник (ТОВ Менор Трейд ) зобов`язується поставити, а Покупець (Позивач) оплатити і прийняти товар в кількості, за цінами та в терміни, відповідно до специфікацій до цього Договору. Так, у Специфікації №1 від 11 квітня 2018 до Договору поставки від 11 квітня 2018 року №ПТ-110418-1 сторони визначили товар, щодо якого буде здійснюватися поставка: лопатка робоча, лопатка замкова, бандаж трубчастий, стрижень, шайба, штифт та загальну вартість товару 5790 318,97 грн, у тому числі ПДВ 965053,15 грн.

Згідно з пунктом 5 Специфікації №1 від 11 квітня 2018 року умовами поставки визначено FCA: Україна. м. Харків, Московський проспект, буд. 194 згідно Міжнародним правилам тлумачення торговельних термінів ІНКОТЕРМ у редакції 2010 року. Право власності на товар від Постачальника до Покупця переходить в момент документального оформлення передачі товару в пункті поставки: Україна, м. Харків, Московський проспект, буд. 194.

На підтвердження поставки товару від ТОВ Менор Трейд Позивачем було надано: видаткові накладні, податкові накладні (зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних) на загальну суму 5790318,97 грн, у тому числі ПДВ 965053,17 грн; платіжне доручення про сплату ТОВ Менор Трейд передплати за товар 781693,06 грн.

Доводи податкового органу щодо не підтвердження переміщення та зберігання товарів спростовано поясненнями представника Позивача про те, що товар, отриманий від ТОВ Менор Трейд за Договором поставки від 11 квітня 2018 року №ПТ-110418-1 того ж дня та у тому ж місці, де був отриманий, був відвантажений перевізнику для транспортування ТОВ Інвест Трейд Груп , а тому у Позивача немає необхідності у складських приміщеннях у м. Харків.

Матеріалами справи підтверджено, що перевезення вантажу на адресу ТОВ Інвест Трейд Груп здійснювалося на підставі договору-заявки №12/04 на надання транспортних послуг від 12 квітня 2018 року, укладеного з ТОВ Спецтермомонтаж-Енерго та ФОП ОСОБА_1 , про що свідчать товарно-транспортна накладна №Р15 від 16 квітня 2018 року, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-16/04/1, податкова накладна, платіжне доручення №378 від 17 квітня 2018 року.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що сертифікати якості чи інші відповідні документи не є документами бухгалтерського чи податкового обліку, а є лише документами, що посвідчують якість товару, а не факт проведення господарської операції, а тому відсутність таких документів не є беззаперечною підставою для висновку про нереальність господарських операцій.

Отже, суди попередніх інстанцій, встановивши усі обставини здійснення операцій поставки товару контрагентом ТОВ Менор Трейд за Договором поставки від 11 квітня 2018 року №ПТ-110418-1, правильно встановили зміст спірної операції та предмет поставки, рух коштів та отримання прибутку за наслідком операції у межах господарської діяльності Позивача.

За наведеного, суди попередніх інстанцій зробили правильний висновок про обґрунтованість відображення у податковому обліку Позивача наслідків поставок товару за операціями з контрагентом ТОВ Менор Трейд та підтвердження правомірного віднесення до складу податкового кредиту за квітень 2018 року сплачену в ціні придбаного товару суму податку на додану вартість у розмірі 965053,17 грн.

Щодо виконання підрядних робіт щодо монтажу кровельної конструкції, а саме: роботи з монтажу системи купольного покриття TEXLON, колегія суддів зазначає таке.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, Позивачем, як підрядником, було укладено з ТОВ Менор Трейд ряд договорів підряду: №0218-1 від 28 лютого 2018 року, №БМР-2-230418 від 23 квітня 2018 року, № БМР-1-260318 від 26 березня 2018 року, за умовами яких ТОВ Менор Трейд зобов`язується власними та/або залученими силами, відповідно до чинних будівельних норм і правил, виконати роботи та передати їх Позивачу.

Зокрема, згідно з Договором підряду №0218-1 від 28 лютого 2018 року Субпідрядник (Позивач) приймає на себе зобов`язання на власний ризик, власними та/або залученими силами, виконати з матеріалів Підрядника і здати у встановлений цим договором строк роботи з виготовлення металевих конструкцій та арматурних каркасів на об`єкті: Культурно-оздоровчий комплекс з торгово-офісними приміщеннями закладами громадсько харчування, паркінгом, зоною відпочинку та стоянкою човнів на вул. Дніпровська набережна, 10, 14 у Дарницькому районі міста Києва. II пусковий комплекс, II черга.

Предметом Договорів підряду №БМР-2-230418 від 23 квітня 2018 року та № БМР-1-260318 від 26 березня 2018 року є: виконання Підрядником (Позивачем) робіт з монтажу системи купольного покриття TEXLON на об`єкті Культурно-оздоровчий комплекс з торгово-офісними приміщеннями закладами громадсько харчування, паркінгом, зоною відпочинку та стоянкою човнів на вул. Дніпровська набережна, 10, 14 у Дарницькому районі міста Києва. II пусковий комплекс, II черга та на об`єкті Будівництво багатофункціонального комплексу по вул. Пушкінській, 2 у м. Харкові .

На підтвердження реальності виконання обумовлених вказаними договорами робіт Позивачем надано: акти виконаних робіт, податкові накладні, платіжні доручення.

Суд зауважує, що при оцінці обґрунтованості заявленої податкової вигоди адміністративний суд має оцінити фактичні обставини вчинення відповідних господарських операцій в їх сукупності, з`ясувавши їх зміст та врахувати особливості окремих господарських операцій виходячи з їх специфіки, дослідити фактичні правовідносини учасників операцій, перевірити дійсний рух активів у процесі виконання операцій та встановити зв`язок складених первинних документів з реальними фактами господарської діяльності.

Відповідно до сталої судової практики (зокрема, постанова Верховного Суду України від 20 січня 2016 року у справі № 826/11531/14, постанови Верховного Суду від 24 січня 2018 року у справі № 2а-19379/11/2670, від 19 листопада 2019 року у справі № 826/487/16) надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом. Про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв`язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; відсутність первинних документів обліку.

Суд зауважує, що визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій. Ні наявна у контролюючого органу податкова інформація, ні відсутність у контрагента достатньої кількості основних засобів та трудових ресурсів самостійно дійсно не є достатніми підставами для висновку про нереальність господарських операцій. Водночас, у сукупності з іншими обставинами справи наявність або відсутність окремих документів щодо змісту певних операцій, як і недоліки у первинних документах можуть свідчити на спростування або підтвердження позиції контролюючого органу.

У касаційній скарзі скаржник наполягає, що відсутність проектної документації щодо об`єктів будівництва, відповідних дозволів на виконання робіт з підвищеною небезпекою та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, трудових ресурсів та робочого устаткування у ТОВ Менор Трейд , необхідного для виконання обумовлених укладеними договорами підряду робіт, свідчить про формальний характер укладених договорів без фактичного виконання відповідних робіт.

Надаючи оцінку таким доводам Відповідача суди попередніх інстанцій правильно зазначили про те, що жодних належних та допустимих доказів щодо відсутності у ТОВ Менор Трейд матеріальних ресурсів Відповідачем суду не надано, а відсутність основних фондів не може свідчити про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов`язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов`язань, що унеможливлює здійснення господарської діяльності, оскільки наведені обставини не позбавляють суб`єкта господарювання можливості здійснювати посередницьку діяльність, залучати виробничі та трудові ресурси інших суб`єктів господарювання для виконання зобов`язань по укладених ним договорах.

Суд зазначає про безпідставність покликань скаржника на постанову Верховного Суду від 20 березня 2020 року у справі №2а-9423/12/2670, висновки у якій зроблено Судом за відмінних зі спірними обставин. Так, за обставинами справи №2а-9423/12/2670 умови договорів підряду і субпідряду на виконання певних робіт не узгоджувалися та містили суперечності, а виконання робіт, підтверджених актом здачі-прийняття робіт, мало місце раніше укладенню відповідного договору підряду на виконання таких робіт. Окрім того, в матеріалах справи були відсутні докази узгодження позивачем із замовником питання про залучення до процесу виконання будівельно-ремонтних робіт субпідрядної організації.

Разом з тим, варто зауважити, що навівши тези та зробивши витяги у вигляді цитат абзаців з тексту постанови Верховного Суду від 20 березня 2020 року у справі №2а-9423/12/2670, Відповідач не звернув уваги на відмінність встановлених обставин справи №2а-9423/12/2670 зі спірними.

Так, за обставинами у цій справі суди попередніх інстанцій встановили, що податковий кредит за результатами здійснених господарських операцій з ТОВ Менор Трейд , був сформований Позивачем на підставі належних документів, оформлених згідно з вимогами чинного законодавства, обсяг яких є достатнім для висновку про те, що рух товарів, робіт і послуг дійсно мав місце. Суди врахували й те, що під час перевірки Відповідачем не досліджувались докази, які б свідчили, що надані до перевірки первинні бухгалтерські документи були підписані неуповноваженими особами або підроблені, як-то висновків почеркознавчих експертиз; зафіксованих у будь-якій формі пояснень посадових осіб ТОВ Менор Трейд , у яких останні заперечували б факт складання первинних документів чи свою причетність до господарської діяльності очолюваного (контрольованого) ними підприємства.

Матеріали цієї справи містять докази погодження залучення замовником до виконання обумовлених укладеними договорами робіт субпідрядної організації ТОВ Менор Трейд (а.с.79 т.2), а відсутність відповідної будівельно-проектної документації, журналів по об`єктах будівництва, дозволів на виконання робіт з підвищеною небезпекою, устаткуванням пояснюється тим, що відповідні роботи виконувались саме субпідрядником ТОВ Менор Трейд , яке мало на час виконання означених робіт ліцензію Державної архітектурно-будівельної інспекції України на провадження господарської діяльності з будівництва об`єктів від 14 лютого 2018 року, що виключало, як пояснював у ході судового розгляду в судах попередніх інстанції Позивач, будь-які сумніви щодо матеріально-технічної спроможності контрагента щодо виконання погоджених сторонами робіт.

Суд вважає необхідним зауважити, що презумпція добросовісності платника податків означає, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об`єктивно відтворюють господарські операції, що є об`єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов`язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом. У площині процесуального регулювання, презумпції добросовісності платника податків відповідає обов`язок доведення контролюючим органом правомірності прийнятого рішення в судовому процесі, порушеному за позовом платника податків про скасування рішення як неправомірного, як це передбачено у частині другій статті 77 КАС України. Непідтвердження у ході судового розгляду належними доказами доводів податкового органу щодо нереальності господарських операцій платника дає таким доводам характеру припущень та не може слугувати підставою для визначення податкових донарахувань.

Також, суди попередніх інстанцій встановили, що 2 квітня 2018 року між ТОВ Менор Трейд , як виконавцем, та ТОВ Спецтермомонтаж-Енерго , як замовником, був укладений договір про надання інформаційно-консультаційних послуг №ІКП-1-04-18 у порядку та на умовах якого виконавець зобов`язується на свій ризик власними силами та засобами надавати замовнику послуги з аналізу та оптимізації існуючих проектних рішень за процедурами відкритих торгів (далі - послуги), ініційованих ПАТ Укрзалізниця та/або його структурними підрозділами та об`явлених на електронному торговому майданчику Прозорро https://prozorro.gov.ua в строки та на умовах, передбачених договором, а замовник зобов`язується своєчасно прийнятих та оплатити.

Згідно з пунктом 2 договору вартість послуг складає 1490000,00 грн, у тому числі ПДВ 248333,33 грн.

На підтвердження надання ТОВ Менор Трейд послуг Позивачем надано акти приймання-передачі наданих інформаційно-консультаційних послуг, податкові накладні на загальну суму 1490000,00 грн, у тому числі ПДВ 248333,33 грн та платіжні доручення.

Суму податку на додану вартість у розмірі 248333,33 грн на підставі податкових накладних, виданих ТОВ Менор Трейд , Позивач включив до складу податкового кредиту за квітень 2018 року.

Скаржник наполягає на відсутності доказів реальності надання зазначених інформаційно-консультаційних послуг з огляду на нерозкриття змісту таких послуг (відсутність деталізованої інформації про надані послуги, їх обсяг та результати здійснених заходів) в актах виконаних робіт (наданих послуг).

В контексті наведених доводів Суд вважає необхідним зазначити, що виходячи зі специфіки послуги як предмета господарської операції, звіт/акт з переліком фактично наданих послуг за напрямами, вказаними в договорах, може бути достатнім доказом, що підтверджує факт виконання господарської операції. Відсутність максимальної деталізації виду наданих послуг не перешкоджає прийняттю цих документів до обліку та не є свідченням відсутності виконаних господарських операцій. Вказаний висновок узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 28 листопада 2018 року у справі №809/2161/14.

Тому, суди попередніх інстанцій в оцінці спірних операцій правильно виходили з того, що по суті ступінь деталізації опису господарської операції у первинному документі законодавством не встановлено, а умовою документального підтвердження операції є можливість на підставі наявних документів зробити висновок, що витрати фактично понесені.

Верховний Суд також звертає увагу, що доводи скаржника щодо нереальності господарських операцій не суперечать висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах, на які посилається скаржник у касаційній скарзі.

Встановлюючи обов`язковим при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин врахування висновків щодо застосування норм права, викладених в постановах Верховного Суду, частина п`ята статті 242 КАС презюмує застосування норм права у подібних правовідносинах.

Обґрунтовуючи свою позицію скаржником зроблено витяги абзаців з судових рішень у справах, у яких наведено оцінку того чи іншого аргументу контролюючого органу. Проте, наведені Відповідачем постанови Верховного Суду ухвалені у адміністративних справах за інших фактичних обставин, установлених судами попередніх інстанцій, та, загалом, стосуються оцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів (оцінюючий фактор).

Зокрема, щодо посилання Відповідача на постанову Верховного Суду від 12 листопада 2019 року у справі №826/17813/18, в якій, як вважає Відповідач, сформовано позицію про те, що зазначення у договорі реквізитів розрахункового рахунку, відкритого пізніше дати укладення договору, свідчить про формальність господарської угоди, Суд звертає увагу, що такий висновок зроблено Верховним Судом у справі №826/17813/18 за наслідком оцінки судами попередніх інстанцій сукупності доказів щодо конкретних спірних правовідносин сторін та свідчить про відмінність доказової бази та інший зміст встановлених обставин у справі №826/17813/18.

У постанові ж Верховного Суду від 27 січня 2020 року у справі №640/19386/18 відсутні висновки, на яких акцентує увагу скаржник.

Водночас, у постанові від 20 лютого 2020 року у справі №826/16/16 Верховний Суд резюмував неповноту висновків суду апеляційної інстанції про не підтвердження відповідачем належними доказами виявленого факту невідповідності спірних договорів реальному часу їх укладення (в реквізитах договору зазначено поточні рахунки, які відкриті значно пізніше від дати укладеного договору), вказуючи на те, що суд апеляційної інстанції не обмежений був витребувати дані докази, та дослідити у належний спосіб.

Натомість, у цій справі судами попередніх інстанцій з`ясовано питання розбіжності реквізитів розрахункового рахунку контрагента №26008050314105 відносно дати укладення договору підряду від 26 березня 2018 року №БМР-1-260318 шляхом дослідження безпосередньо у ході судового розгляду та надання оцінки, в тому числі, акту службового розслідування №1 від 05 квітня 2018 року, листу ТОВ Спецтермомонтаж-енерго від 06 квітня 2018 року №11/04-18, листу ТОВ Менор Трейд від 16 квітня 2018 року № 19/04. При цьому безпідставними є доводи скаржника, що означені докази подані виключно до суду без попереднього подання їх контролюючому органу, оскільки зі змісту скарги платника на податкове повідомлення-рішення від 24 липня 2019 року №0043251404 слідує подання цих документів до податкового органу разом зі скаргою на попереднє податкове повідомлення-рішення від 14 грудня 2018 року №0064601404, прийнятого за наслідком попередньої перевірки, з відповідними поясненнями по даному факту (а.с.54-73 т.1).

Оцінюючи висновки контролюючого органу щодо нереальності спірних господарських операцій Позивача з контрагентом ТОВ Менор Трейд , викладені у акті перевірки, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, правильно виходив з того, що самостійно наявність кримінальних проваджень №32018100060000023, №320180000000000, №42017000000004294 щодо контрагента платника податків, безвідносно до зібраних у межах такого кримінального провадження доказів, що підтверджують вину особи, не може слугувати підставою для безумовного спростування реальності усіх фінансово-господарських операцій з платником податків, у відношенні до якого здійснюються заходи кримінально-процесуального характеру.

Водночас, зазначені матеріали кримінальних проваджень у справі відсутні, посилання на них містить лише акт перевірки від 3 липня 2019 року №668/26-15-14-04-02/38622372.

Отже, фактично доводи скаржника у касаційній скарзі зводяться до незгоди із правовою оцінкою наданим Позивачем доказам, однак, такі доводи відповідно до статті 341 КАС України виходять за межі касаційного перегляду і не є свідченням порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального закону.

Загалом обґрунтування касаційної скарги зводяться до вимог здійснити переоцінку встановлених судами обставин справи , а також надати перевагу одним доказам над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини другої статті 341 КАС України.

Натомість, аналіз матеріалів справи, встановлених судами попередніх інстанцій обставин та правових норм при застосуванні до правовідносин дає підстави вважати, що суди першої та апеляційної інстанцій зробили обґрунтований висновок про те, що Відповідач, який є суб`єктом владних повноважень, при ухваленні спірних індивідуальних актів діяв без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), що призвело до безпідставного податкового навантаження на позивача.

Оскільки наявними у матеріалах справи доказами підтверджується фактичне придбання товару, виконання робіт та надання послуг, їх використання в господарській діяльності Позивача, суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги про скасування спірного податкового повідомлення-рішення, ухвалили законні та обґрунтовані рішення.

Решта тверджень і доводів сторін (аналогічні тим, що були зазначені в заявах по суті справи) не спростовують правильних по суті висновків судів попередніх інстанцій.

4.2. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Частиною четвертою статті 328 КАС України визначено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Отже, переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи, правильність застосування ними норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 КАС України).

З урахуванням наведеного, Суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги без задоволення, а рішень судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 3, 343, 349, 350, 355, 359 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 вересня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2021 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н.Є. Блажівська

Судді І.В. Дашутін

О.О.Шишов