Ухвала

від 10.08.2023 по справі 520/3900/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

10 серпня 2023 року

м. Київ

справа № 520/3900/22

адміністративне провадження № К/990/27110/23

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Юрченко В.П., перевіривши касаційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.01.2023 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 07.06.2023 у справі №520/3900/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Постач-КС» до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, визнання дій протиправними, стягнення матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Постач-КС» звернулось до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України про:

- визнання протиправними та скасування рішення №1544 від 10.01.2022 комісії Головного управління ДПС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «Постач-КС» критеріям ризиковості платника податку;

- зобов`язання Головного управління ДПС у Харківській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Постач-КС» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості;

- визнання протиправними дії Державної податкової служби України щодо зменшення суми реєстраційного ліміту, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю «Постач-КС» має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на величину від`ємного значення у розмірі 2349566,27грн у системі електронного адміністрування податку на додану вартість;

- стягнення з Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Постач-КС» збитки у розмірі 2349566,27 грн та відшкодування моральної шкоди в розмірі 50000,00грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25.01.2023, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 07.06.2023, адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення №1544 від 10.01.2022 комісії Головного управління ДПС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «Постач-КС» критеріям ризиковості платника податку. Зобов`язано Головне управління ДПС у Харківській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Постач-КС» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості. Визнано протиправними дії Державної податкової служби України щодо зменшення суми реєстраційного ліміту, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю «Постач-КС» має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на величину від`ємного значення у розмірі 2349566,27грн у системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Зобов`язано Державну податкову службу України відновити/збільшити у Системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю «Постач-КС» має право зареєструвати податкові накладні та/ або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину від`ємного значення у розмірі 2349566,27грн, з подальшим відображенням відповідного збільшення у витягу з системи електронного адміністрування податку на додану вартість. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

03.08.2023 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Державної податкової служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.01.2023 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 07.06.2023 у справі №520/3900/22.

Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно частини п`ятої статті 328 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню:

1) рішення, ухвали суду першої інстанції та постанови, ухвали суду апеляційної інстанції у справах, рішення у яких підлягають перегляду в апеляційному порядку Верховним Судом;

2) судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Скаржник як на підставу для відкриття касаційного провадження у цій справі посилається на підпункт а) пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Проте, ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 21.02.2022 прийнято рішення про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Оскільки справа № 520/3900/22 розглядалась за правилами загального позовного провадження, суд касаційної інстанції не приймає як підставу для відкриття касаційного провадження підпункт а) пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Також, в касаційній скарзі містяться посилання на пункти 3 та 4 частини четвертої статті 328 КАС України з одночасним посиланням на п. 1 та 4 частини другої статті 353 КАС України.

Суд зазначає, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише посилання на такий підпункт, необхідно указати конкретну норму права щодо застосування якої відсутній висновок Верховного Суду, підстави необхідності такого висновку у подібних правовідносинах (усунення колізій норм права, визначення пріоритету однієї норми над іншою, тлумачення норми, т.і.), а також зазначення, у чому, на думку заявника, полягає неправильне застосування норми права, щодо якої необхідний висновок Верховного Суду.

Проте, всупереч зазначених вимог, заявником не указано у чому, на думку заявника, полягає неправильне застосування конкретної норми права, щодо якої необхідний висновок Верховного Суду.

Зміст касаційної скарги зводиться до викладу фактичних обставин справи із посиланням на нормативно-правові акти, однак без належного обґрунтування підпункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

Щодо посилань на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України, як на підставу відкриття касаційного провадження, суд звертає увагу на те, що у випадку посилання скаржника на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України, як на підставу касаційного оскарження, необхідно навести порушені судами норми процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи в сукупності з обґрунтуванням підстав, передбачених частинами другою та третьою статті 353 КАС України.

Відповідно до частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу; або 2) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; або; 3) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; 4) суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.

Інші норми матеріального права застосовано судами попередніх інстанцій відповідно до встановлених фактичних обставин справи на підставі доказів і пояснень, наданих сторонами та відповідно до вимог статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Разом з тим, основні доводи касаційної скарги ґрунтуються на необхідності додатково перевірити та переоцінити докази, і визнати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні чи постанові суду саме так, як вважає заявник скарги.

Посилаючись на пункт 4 частини другої статті 353 КАС України, скаржник не обгрунтував які обставини, що мають істотне значення, встановлені судом на підставі недопустимих доказів та які докази, на його думку є недопустимими.

Решта доводів касаційної скарги щодо наявності підстав касаційного оскарження наведено без взаємозв`язку із підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині четвертій статті 328 КАС України.

Таким чином, пославшись у касаційній скарзі на положення частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник не виклав передбачені статтею 328 КАС України підстави, за яких оскаржуване судове рішення може бути переглянуте судом касаційної інстанції.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Ураховуючи те, що скаржником не викладено передбачених цим Кодексом підстав для оскарження судових рішень у касаційному порядку, касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.

Керуючись статтями 248, 328, 332, 359 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.01.2023 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 07.06.2023 у справі №520/3900/22повернути особі, яка її подала.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддяВ.П. Юрченко