Ухвала

від 28.12.2023 по справі 520/3900/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

28 грудня 2023 року

м. Київ

справа № 520/3900/22

адміністративне провадження № К/990/44190/23

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Блажівської Н.Є., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби, на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25 січня 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 7 червня 2023 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОСТАЧ-КС» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, визнання дій протиправними, стягнення матеріальної та моральної шкоди,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Постач-КС» звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України про:

- визнання протиправними та скасування рішення Комісії Головного управління ДПС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «Постач-КС» критеріям ризиковості платника податку №1544 від 10 січня 2022 року ;

- зобов`язання Головного управління ДПС у Харківській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Постач-КС» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості;

- визнання протиправними дії Державної податкової служби України щодо зменшення суми реєстраційного ліміту, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю «Постач-КС» має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на величину від`ємного значення у розмірі 2349566,27 грн у системі електронного адміністрування податку на додану вартість;

- стягнення з Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Постач-КС» збитків у розмірі 2349566,27 грн та відшкодування моральної шкоди в розмірі 50000,00 грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25 січня 2023 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 7 червня 2023 року, адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення №1544 від 10 січня 2022 комісії Головного управління ДПС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «Постач-КС» критеріям ризиковості платника податку. Зобов`язано Головне управління ДПС у Харківській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Постач-КС» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості. Визнано протиправними дії Державної податкової служби України щодо зменшення суми реєстраційного ліміту, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю «Постач-КС» має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на величину від`ємного значення у розмірі 2349566,27грн у системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Зобов`язано Державну податкову службу України відновити/збільшити у Системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю «Постач-КС» має право зареєструвати податкові накладні та/ або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину від`ємного значення у розмірі 2349566,27грн, з подальшим відображенням відповідного збільшення у витягу з системи електронного адміністрування податку на додану вартість. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

27 грудня 2023 року до Верховного Суду вчетверте надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби, на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25 січня 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 7 червня 2023 року, у якій скаржник просить скасувати оскаржувані рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за цією касаційною скаргою суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Згідно із частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Відповідно до пункту четвертого частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

Якщо касаційна скарга подається на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Як підтверджується змістом касаційної скарги, Відповідач як підставу касаційного оскарження вказав пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме застосування статті 238 та пункту 10 частини першої статті 240 КАС України без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 03 серпня 2021 року у справі № 804/7056/16 та в ухвалі Верховного Суду від 23 березня 2020 року у справі №760/25080/19.

В касаційній скарзі не наведено в чому саме полягає неправильне застосування судами статті 238 та пункту 10 частини першої статті 240 КАС України. Наведена ж скаржником постанова Верховного Суду ухвалена за інших фактичних обставин справи, установлених судами, тому посилання скаржника на те, що судові рішення у цій справі ухвалені без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у вказаній постанові Верховного Суду, є безпідставними.

Суд звертає увагу на те, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду. Скаржник повинен зазначити висновок щодо застосування якої норми права в ній викладено, а також обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.

Подібність правовідносин означає, зокрема, подібність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

При цьому, обставини, які формують зміст таких правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, самі по собі не формують подібності правовідносин, важливими факторами є також доводи і аргументи сторін, які складають межі судового розгляду справи.

З урахуванням цього, суд вважає, що Відповідач не виклав передбачені пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України підстави касаційного оскарження.

Крім того, у касаційній скарзі Відповідач наводить доводи щодо необхідності відступлення від висновків Верховного Суду у справах № 340/474/20, № 640/10988/20 й посилається як на підставу касаційного оскарження на пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС України.

Однак Відповідач не зазначає ані висновку Верховного Суду щодо застосування норми матеріального права, від якого він вважає за необхідне відступити, ані належного обґрунтування, чому, на його переконання, такий висновок Верховного Суду не відповідає правильному тлумаченню і застосуванню конкретної норми. Зі змісту касаційної скарги неможливо встановити взаємозв`язок приведеного обґрунтування із визначеною підставою для касаційного оскарження судових рішень.

Як підтверджується даними з Єдиного державного реєстру судових рішень та комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду", заявник раніше вже тричі реалізовував своє право на касаційне оскарження у цій справі. Ухвалами Верховного Суду вже надавалися вичерпні роз`яснення щодо вимог до форми і змісту касаційної скарги, яким така має відповідати в частині визначення підстав, зокрема передбачених пунктом 2 частини четвертої статті 328 КАС України. При цьому касаційні скарги були повернуті скаржнику як такі, що не містили підстав касаційного оскарження. Натомість, ці роз`яснення так і не були враховані скаржником при повторному зверненні.

Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначається підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України).

Суд вважає, що підстави касаційного оскарження викладаються в касаційній скарзі з вказівкою (наведенням) конкретних висновків суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було неправильно застосовано, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися. Мають бути також зазначені правові висновки Верховного Суду, стосовно конкретних норм права, які за наявності подібних правовідносин не враховані судом апеляційної інстанції.

Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України в частині належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, є процесуальним обов`язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями.

Не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, слід зазначити, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань.

Однак, звертаючись вчетверте з касаційною скаргою, скаржник так і не виправив недоліків, які стали підставою для повернення попередніх касаційних скарг, що свідчить про формальне ставлення скаржника до оформлення касаційної скарги та ігнорування ним роз`яснень, наданих Верховним Судом.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття

За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню як така, що не містить належних підстав оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Одночасно суд роз`яснює, що повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо буде усунуто обставини, які зумовили її повернення.

Враховуючи викладене та керуючись статтею 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби, на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25 січня 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2023 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОСТАЧ-КС» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, визнання дій протиправними, стягнення матеріальної та моральної шкоди, повернути особі, яка її подала.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя Н.Є. Блажівська