Рішення

від 09.08.2023 по справі 199/6314/22

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 199/6314/22

Провадження № 2/0203/374/2023

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2023 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська під головуванням судді Колесніченко О. В., одноособово, розглянувши у м. Дніпрі у порядку спрощеного письмового провадження цивільну справу у паперовій формі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Явір Дніпро-1» про відшкодування збитків з договору охорони та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2022 року ОСОБА_1 пред`явила цей позов на предмет цивільної відповідальності за втрату особистих речей з її дачного будинку, що покладається на охоронця (професійного зберігача), який в порушення умов укладеного у вересні 2020 року договору не забезпечив недоторканність взятого під охорону майна належним чином через запізнення на виклик за тривогою у липні 2021 року, створивши умови, що сприяли доведенню до кінця поєднаної з проникненням до житла крадіжки, на підставі чого на правах споживача просила стягнути 30 000 гривень відшкодування моральної шкоди і в рахунок відшкодування збитків 7 616 гривень 78 коп. вартості викраденого майна, вважаючи будь-які умови договору про обмеження обсягу відповідальності охоронця несправедливими та недійсними.

Відповідач у поданому 20 жовтня 2022 року відзиві в повному обсязі позов не визнав, заперечуючи категорично причинно-наслідковий зв`язок своєї бездіяльності із збитками позивача, посилаючись на недоведений розмір збитків та обмеження за умовами договору своєї матеріальної відповідальності розміром одного неоподаткованого мінімуму доходів громадян на суму 17 гривень. Водночас, відповідач визнав факти прийняття сигналу «тривога» на об`єкті позивача від оператора пульту централізованого спостереження з передачею його наряду персоналу охорони, які прибули на об`єкт за 22 хвилини з часу сигналу, але стверджував про змішану вину поклажодавця у збитках через необережність позивача, яка не виконала свої обов`язки за договором про обладнання вікон металевими ґратами та сповіщувачами руйнування. В обґрунтування своїх заперечень відповідач навів аргументи відсутності належних доказів часу події злочину з огляду на розпочате розслідування крадіжки, скоєної між 09:45 та 13:45, порівняно з постановкою будинку під охорону об 11 годині, а також відсутності допустимих доказів розміру реальних збитків від втрати рухомих речей, які використовувалися позивачем з осені 2018 року та окремо на зберігання охоронцю не передавалися, тоді як пред`явлені позивачем квитанції та видаткова накладна вказують на іншого платника на ім`я ОСОБА_2 і не враховують втрату речами частини своєї вартості від зношеності.

З відкриттям спрощеного позовного провадження за ухвалою цього суду від 04 жовтня 2022 року після передачі за підсудністю згідно ухвалі Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 06 вересня 2022 року без проведення судового засідання з мотивів малої ціни позову розгляд цієї малозначної справи по суті розпочатий по закінченні її письмової підготовки на засадах диспозитивності з обміном сторонами змагальними заявами про суті справи без виникнення процесуальних ускладнень та без потреби у сприянні в поданні сторонами доказів за відсутності до того будь-яких клопотань.

У листопаді 2022 року ОСОБА_1 відповіла на відзив, відхиляючи доводи і пояснення відповідача міркуваннями про неясність умов договору щодо обмеження розміру відповідальності охоронця, пояснивши про передоручення платежів своєму батькові ОСОБА_2 , яке не призводить до заміни сторони зобов`язання і не викликало у відповідача жодних питань при прийнятті оплати своїх послуг за десять років усталених прямих договірних зв`язків, гадаючи при цьому доказаною подію злочинної крадіжки речей з дотриманням умов договору охорони, оскільки про порушення цілісності вікна першого поверху дачного будинку довідалася 01 липня 2021 року о 14 годині 04 хвилині з телефонного повідомлення від персоналу охорони ТОВ «Явір Дніпро-1», директор якого був своєчасно повідомлений про розпочате кримінальне провадження за фактом проникнення у дачний будинок позивача у садівницькому товаристві. Стверджувала про спробу персоналу охорони приховати своє запізнення з прибуттям на об`єкт охорони на 12 хвилин, після якого вони з невідомих причин не завадили втечі крадіїв з ділянки позивача у садівницькому товаристві, очевидцем якої стала сусідка ОСОБА_3 за її свідченнями, добутими у кримінальному провадженні, не раніше 14 години, тоді як викрадене майно не підпадає до переліку цінностей та речей з особливими властивостями, наведеного в пункті 4.2.7 договору охорони, які мали б передаватися на зберігання окремо. Визнала відсутність фіскальних чеків на всю суму вартості викраденого майна, а також відсутність ґрат на вікнах, оскільки під охорону об`єкт прийнятий без жодних вимог з цього приводу охоронця, який будь-яких зауважень до невідповідності об`єкта своїм заходам і правилам безпеки не висував.

Оскільки вимоги до форми подання відповіді на відзив викладені у ч. 3 ст. 179 ЦПК України способом загального відсилання до частин третьої-п`ятої статті 178 цього Кодексу без винятків і виключень, то на засадах змагальності і конституційної свободи в наданні суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості за ст. 129 Основного Закону ніщо не обмежує позивача додати до своєї відповіді докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються його заперечення проти описаного у відзиві, якщо відповідач такі докази не надав, на підстав чого не приймати до уваги докази, подані позивачем на спростування висунутих відповідачем заперечень проти позову, суд вагомих підстав не вбачає.

В поданих по суті справи запереченнях ТОВ «Явір Дніпро-1», вдаючись до невиправданого правового пуризму і надмірного формалізму у тлумаченні строків подання позивачем своїх доказів, виклав свої доводи і міркування на спростування доводів позивача, які зводяться до тверджень про необхідність дотримання позивачем Галузевого стандарту України 78.11.001-98 про обладнання віконних та інших прорізів першого поверху металевими ґратами чи їх аналогами, інакше за умовами договору охоронець має звільнятися від відповідальності, але час повідомлення замовнику про спрацювання сигналізації і його причину спростовувати не став. Вважав обраний позивачем стиль викладу відповіді на відзив образливим для себе, а протоколи допиту свідків у кримінальному провадженні недопустимими засобами доказування.

Суд, дослідивши зібрані докази в порядку ч. ч. 5, 8 ст. 279 ЦПК України, не маючи права їх збирати з власної ініціативи за ст.ст. 13, 81 цього Кодексу, за характером обстоюваних сторонами позицій у справі не знайшов підстав для переходу до загального позовного провадження чи визнання доцільним проведення судового засідання і в межах заявлених вимог дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступних мотивів відповідно до з`ясованих за наявними у справі матеріалами очевидних обставин.

Згідно ч.1 ст.978 ЦК України за договором охорони охоронець, який є суб`єктом підприємницької діяльності, зобов`язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов`язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.

Статтею 955 ЦК України визначено, що положення параграфу 1 цієї глави застосовуються до окремих видів зберігання, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про окремі види зберігання або законом.

За правилами ч.ч.1-3 ст. 950 ЦК України про відповідальність зберігача за втрату (нестачу) або пошкодження речі - за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах.

Професійний зберігач відповідає за втрату (нестачу) або пошкодження речі, якщо не доведе, що це сталося внаслідок непереборної сили, або через такі властивості речі, про які зберігач, приймаючи її на зберігання, не знав і не міг знати, або внаслідок умислу чи грубої необережності поклажодавця.

Зберігач відповідає за втрату (нестачу) або пошкодження речі після закінчення строку зберігання лише за наявності його умислу або грубої необережності

Судом встановлено, що відділенням поліції № 1 Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області 02 липня 2021 року внесене до ЄРДР розпочате під № 1 2021 04 163 0000446 кримінальне провадження досудового слідства з попередньою правовою кваліфікацією за ч. 3 ст. 185 КК України обставин скоєної 01 липня 2021 року крадіжки, поєднаної з проникненням шляхом віджиму вікна до дачного будинку на садовій ділянці АДРЕСА_1 (а.с. 78-79), недоторканність якого зобов`язалося забезпечити ТОВ «Явір Дніпро-1» (код ЄДРПОУ 42782607) відповідно до виданої йому ліцензії на здійснення охоронної діяльності згідно наказу МВС України № 320 від 25 квітня 2019 року на умовах договору охорони №Днп/001189-JCG (а.с. 56-60), укладеного з ОСОБА_1 16 вересня 2020 року з невід`ємними від нього додатками (а.с. 61-66) строком до 01 жовтня 2021 року.

Пунктами 1, 2 цього договору від 16 вересня 2020 року визначені поняття і терміни за якими «ОХОРОНА» - комплекс організаційно-технічних заходів по забезпеченню схоронності майна, що знаходиться на об`єкті, .від протиправних посягань на нього сторонніх осіб в період часу, визначеного Договором; «ОБ`ЄКТ» - приміщення, призначене для зберігання майна, грошових коштів та інших цінностей, яке відокремлене від решти приміщень архітектурно-будівельними конструкціями (капітальними або некапітальними стінами), охороняється за допомогою пульту централізованого спостереження (далі ПЦС) і обладнане системою охоронної сигналізації.

Предмет договору визначений пунктом 2, за умовами п.2.1 якого замовник передає, а виконавець приймає під охорону об`єкти та майно, що знаходиться на цих об`єктах, згідно 'переліку наведеного в Дислокації (Додаток №1 до Договору). За охорону об`єкта замовник виплачує виконавцю грошові кошти, згідно виставлених рахунків.

За умовами пунктів 4.1.1, 4.1.2, 4.1.5 за цим договором виконавець зобов`язаний: забезпечити охорону майна замовника, що прийняте під охорону, від розкрадання. Не допускати проникнення сторонніх осіб на об`єкт, що охороняється, а при їх проникненні прийняти міри щодо їх затримання (п.4.1.1.); забезпечити прибуття НО, в разі спрацювання сигналізації, в термін згідно Додатку № 1 до Договору (п.4.1.2.); повідомляти в чергову частину органів внутрішніх справ і замовнику про факт порушення цілісності об`єкта або нанесення збитків пошкодженням майна, що охороняється. До прибуття представників органу внутрішніх справ або органів слідства, забезпечити недоторканність місця події (п.4.1.5).

Тобто, ТОВ «Явір Дніпро-1» взяло на себе перед ОСОБА_1 зобов`язання охоронця на висунутих ним же умовах в пунктах 4.1.1, 4.1.2, 4.1.5 зазначеного договору про виконання обов`язків, серед іншого, в обсязі забезпечення охорони майна, що прийняте під охорону на АДРЕСА_1 , від розкрадання, не допускаючи проникнення сторонніх осіб на об`єкт під № 150037, що охороняється, а при їх проникненні прийняти міри щодо їх затримання, для чого взявся забезпечити прибуття наряду персоналу охорони не пізніше 10 хвилин від спрацювання сигналізації та повідомляти в чергову частину органів внутрішніх спав і замовнику (поклажодавцеві) про факт порушення цілісності об`єкта або нанесення збитків пошкодженням майна, що охороняється, у зв`язку з чим мав забезпечити недоторканність місця події до прибуття представників органу внутрішніх справ або органів слідства.

01 липня 2021 року о 13 годині 32 хвилини на пульт центрального спостереження ТОВ «Явір Дніпро-1» надійшло повідомлення про спрацювання сигналізації в режимі тривоги внаслідок зміни технічних параметрів з причин руху, розбиття та відкриття кімнатного вікна на першому поверсі об`єкта (а.с. 20, 68), після чого на взятий під охорону з 11 години дачний будинок позивача з порядковим номером охоронюваного об`єкта 150037 наряд персоналу охорони, в дійсності, прибув не менше як за 22 хвилини з явним порушенням умов пункту 4.1.2 зазначеного договору про обов`язок забезпечити прибуття такого наряду за 10 хвилин від моменту спрацювання сигналізації (а.с. 61), і всупереч обов`язків охоронця за умовами пункту 4.1.5 цього договору поліцію не викликав і недоторканність місця події до прибуття представників органу внутрішніх справ або органів слідства не забезпечив.

Наразі, за відкритими даними ЄДРСР поліцією не розкрите таємне викрадення з дачного будинку позивача ноутбуку, придбаного у жовтні 2018 року дистанційним способом через інтернет-магазин за 6 999 гривень (а.с. 88), та зовнішніх пристроїв до нього у виді USB-флеш-накопимчувачів, з яких двоє оплачені у магазині за квитанціями на суму 118 гривень і 52 гривні 80 коп. (а.с. 30, 32), а так само не піймані винуватці протиправного проникнення до тимчасового житла позивача.

Суд відповідно до ч. 5 ст. 263 ЦПК України на основі встановлених вище обставин, які знайшли своє безсумнівне пряме підтвердження у заявах сторін по суті справи, тісно пов`язаних з фактичними даними договору і додатків до нього, в сукупності з відомостями їх досудового листування, фіскальних чеків, видаткової накладної на товар та копіями матеріалів кримінального провадження, дійшов стійкого внутрішнього переконання у порушенні відповідачем укладеного договору та усталених у сфері охоронної діяльності правил його виконання, чим обґрунтовується це рішення про задоволення позову на суму відшкодування моральної шкоди і збитків в розмірі, встановленому з розумним ступенем достовірності.

Зокрема, відповідач не заперечував проти повної оплати своїх послуг позивачем і жодних аргументів наявності будь-якої заборгованості у позивача за договором охорони напередодні події спрацювання сигналізації 01 липня 2021 року суду не наводив. Натомість, у відповідь на запит слідчого поліції (а.с. 80) в інтересах встановлення згідно з істиною обставин кримінального провадження відповідач листом № 026 від 28 липня 2021 року (а.с. 20) підтвердив прибуття на об`єкт № 150037 наряду персоналу охорони 01 липня 2021 року тільки о 13 годині 54 хвилини, тоді як працівник ТОВ «Явір Дніпро-1» ОСОБА_4 у складеному ним акті виїзду персоналу охорони на об`єкт (а.с. 81) вказав час прибуття 13 годин 42 хвилини, на вірогідності якого наполягав на допиті у кримінальному провадженні, під чим розписався у протоколі 29 липня 2021 року (а.с. 82-83), показуючи слідчому на дислокацію наряду персоналу охорони на момент отримання повідомлення диспетчера у АДРЕСА_3 , що на відстані 9,4 км від місця пригоди за найдовшим альтернативним автомобільним маршрутом.

З копії протоколу допиту свідка ОСОБА_3 (а.с. 84-85) видно, що у кримінальному провадженні досудовим слідством добуті фактичні дані про втечу двох спільників 01 липня 2021 року через паркан на межі садових ділянок АДРЕСА_1 АДРЕСА_4 у бік садової ділянки АДРЕСА_2 не раніше 14 години і не пізніше 14 години 15 хвилин, що відповідно до ст. 76 ЦПК України може бути використане доказом у цивільній справі, будучи одержаним з процесуальних джерел письмових доказів, достовірність чого нічим не опорочена, тоді як про допит свідка безпосередньо у цій справі у судовому засіданні відповідач та його представник не клопотали.

Довідкою самого відповідача прямо підтверджено взяття під охорону дачного будинку позивача 01 липня 2021 року об 11 годині і зняття з охорони того ж дня о 14 годині 29 хвилин, непрямо вказуючи на час прибуття довірених осіб позивача на об`єкт о 14 годині 28 хвилин (а.с. 68), тобто за 24 хвилини від отриманого телефоном повідомлення відповідача про спрацювання сигналізації і її причину.

Звідси, на початковому етапі кримінального провадження працівник ТОВ «Явір Дніпро-1» з числа персоналу охорони останнього замість фактичного істинного часу реагування на спрацьовану сигналізацію називав значно за нього менший нормативний максимально допустимий час прибуття на об`єкт, який обумовлений укладеним з позивачем договором охорони, чим об`єктивно приховано факт порушення цього договору і трудової дисципліни персоналу охорони їх запізненням без пояснення до того причин і їх поважності, внаслідок чого суд критично оцінює дотримання відповідачем, навіть, визнаних ним 22 хвилин для прибуття на об`єкт, начебто, о 13 годині 54 хвилини, а позивач в межах легітимної критики порушення відповідачем договору і недобросовісності його персоналу охорони, що знайшли своє безспірне підтвердження у зібраних доказах, мала всі підстави вдатися до висловлювань, якими в її заявах по суті справи викладені твердження про факти, а не образливі оціночні судження.

Власне, об`єктивних фактичних даних про вжиті нарядом персоналу охорони конкретні заходи по приїзду на об`єкт № 150037, про час приїзду на місце пригоди поліції та протокол огляду місця пригоди, який був би проведений поліцією в присутності чи з участю працівників ТОВ «Явір Дніпро-1», відповідач не подав жодних, як не повідомив і про причини неможливості їх надання в порядку ч. 4 ст. 83 ЦПК України, а здобуті фактичні дані про час втечі через паркан причетних до протиправного проникнення у дачний будинок осіб у тісному зв`язку з часом телефонного повідомлення позивачу про пригоду з розумним ступенем достовірності доказують вірогідність спонукання до такої втечі страх бути захопленими на місці поміченим нарядом персоналу охорони, що, таким чином, могло мати місце ніяк не раніше за 14 годину чи за півгодини від спрацювання сигналізації, маючи істотне значення для вирішення справи з точки зору захисту позитивного договірного інтересу поклажодавця та досягнення правової мети договору, якими характеризується воля позивача на його укладення і нечесна підприємницька практика відповідача.

Навпаки, відповідач акцентував на повідомленні про пригоду тільки замовнику (поклажодавцю), помилково вважаючи всупереч умовам укладеного договору необов`язковим для себе викликати поліцію (а.с. 20), а стверджуючи про недотриманий позивачем порядок визначення розміру збитків, у своїх заявах по суті справи відповідач заперечив також свою присутність під час огляду поліцією місця пригоди, наполягаючи на прибутті наряду персоналу охорони і блокуванні ним периметру охоронюваного об`єкту у часі раніше за встановлений час втечі з садової ділянки № АДРЕСА_1 садівницького товариства «ІНФОРМАЦІЯ_2» не пійманих ним причетних до протиправного проникнення у дачний будинок осіб, чим на переконання суду відповідач сам себе викрив у винному неналежному виконанні взятого на себе зобов`язання, оскільки всупереч ст. 614 ЦК України не довів вжиття всіх залежних від нього за ст. 14 цього Кодексу заходів пильності для взяття під контроль об`єкт охорони до прибуття поліції, а так само заходів швидкого реагування для затримання злочинців. Надані ж відповідачем відомості про причини спрацювання сигналізації в режимі тривоги (а.с. 68) безспірно спростовують його ж, відповідача, заперечення про відсутність сповіщувачів руйнування на вікні, через яке мало місце проникнення до дачного будинку, тим самим непрямо доводячи виконання позивачем своїх обов`язків дотримуватися правил майнової безпеки в обсязі, передбаченому умовами пункту 4.2 договору (зобов`язання замовника) і невід`ємною від нього Інструкцією про порядок приймання (здавання) об`єктів та окремих приміщень під охорону та правила користування сигналізацією.

В свою чергу, вимоги до технічного стану об`єкта у невід`ємному від договору охорони додатку № 3 (а.с. 66) містять застереження у пунктах 3, 5 про звільнення охоронця від матеріальної відповідальності на весь час охорони до усунення замовником на виконання своїх обов`язків за пунктом 4.2.2 договору недоліків впровадження засобів безпеки чи технічного стану прийнятого під охорону об`єкта чи на строк додаткового впровадження засобів, потреба в чому на момент укладення договору буде визнана його сторонами у невід`ємній від нього у додатку № 1 дислокації, але відведена в останній для цього графа про технічний опис та обстеження об`єкту, як у примірнику охоронця, так і у примірнику замовника (поклажодавця), залишилася незаповненою (а.с. 14, 61). Встановлення охоронцем таких умов договору охорони у стандартній формі за правилами ст. 634 ЦК України для укладення його шляхом приєднання споживача регулюється "lex mercatoria" відповідно до ст. 7 цього Кодексу на Принципах міжнародних комерційних договорів UNIDROIT, запроваджених з 01.01.94 на правах міжурядової організації Міжнародним інститутом уніфікації приватного права (принципи УНІДРУА), за якими за правилом "contra proferentem" такого роду заповнення додатків до договору має тлумачитися на користь вираженої відповідачем згоди прийняти під охорону дачний будинок у садівницькому товаристві без вказівки позивачу на необхідність усунення будь-яких недоліків чи потреби у додаткових засобах безпеки для повноти своєї цивільної відповідальності. За досягнутою домовленістю про вимоги до технічного стану об`єкта за умовами пункту 4.1.6 договору охорони і застереження пункту 4 додатку № 3 до нього з урахуванням строку дії договору відповідач після його укладення щонайменше один раз мав провести обстеження об`єкта, склавши двосторонній акт про виявленні недоліки з обов`язковим узгодженням з позивачем змін дислокації у додатку № 1 для встановлення строків їх усунення, але попри заперечення позивача відповідач для застосування застереження пункту 5.11 договору охорони не подавав суду ні акт обстеження з виявленими недоліками за підписом позивача, ні зміни дислокації у додатку № 1 до договору охорони без пояснення тому причин і їх поважності всупереч ч. 4 ст. 83 ЦПК України, з чого суд за правилом ч. 4 ст. 81 цього Кодексу доходить висновку, що такі ніколи не складалися. З цих мотивів суд відкидає аргументи відповідача про умисел або грубу необережність поклажодавця в діях позивача, як явно необґрунтовані, тоді як посилання на галузевий стандарт відносяться до охорони об`єктів комерційної нерухомості, а проста необережність позивача у розрахунку на ударотривкість склопакетів, якими обладнані віконні прорізи, і на встановлені засоби сповіщення системи сигналізації відповідно до ст. 955 ЦК України на обсяг цивільної відповідальності охоронця, як професійного зберігача, згідно ч. 2 ст. 950 цього Кодексу не впливає.

Водночас, заперечуючи проти відшкодування збитків також обмеженням розміру своєї матеріальної відповідальності, ТОВ «Явір Дніпро-1» у своєму листі за № 010 (а.с. 24) 26 липня 2022 року дав згоду на оплату позивачу 17 гривень, тим самим за усталеною судовою практикою слідування принципу venire contra factum proprium відповідач не може уникнути заборони заперечувати проти належного факту попередніх запевнень у визнанні факту події крадіжки, що розслідується правоохоронними органами, як підстави своєї цивільної відповідальності за порушення договірного зобов`язання, з огляду на що посилання на умови пункту 5.8 договору охорони про формальне підтвердження події злочину проти власності постановою слідчого чи прокурора або судовим рішенням відхиляються як явно неприйнятні.

Як відомо з наданих копій матеріалів кримінального провадження, на місці злочину залишені зарядний пристрій і комп`ютерна миша від ноутбуку, що вказують на його викрадення з приміщення дачного будинку позивача поспіхом з підхопленою нашвидкуруч жіночою косметичкою, в якій зберігалися USB-флеш-накопимчувачі. Видаткова накладна за номером розрахункової операції у сфері електронної комерції згідно ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» має однакову юридичну силу оригіналу з таким же документом на папері, внаслідок чого не може бути заперечена її юридична сила відповідно до ст.ст. 6, 8 цього Закону виключно через те, що вона має електронну форму і її копія на папері не містить візуальне відтворення рукописного підпису та печатки (а.с. 25), з огляду на що наданням копії рівносильного документа у паперовій формі (а.с. 88) позивач усунув всілякі сумніви в його достовірності. Разом з тим, суд відхиляє надані скрін-шоти купівлі дистанційним способом за споживчим договором на відстані з мотивів недостатності їх непрямих фактичних даних для віднесення на рахунок позивача втрати USB-флеш-накопимчувачів, відкидаючи за недоведеністю частину розміру збитків на суму їх оплаченої вартості, окрім підтвердженої фіскальними касовими чеками.

Відповідно, досліджені в судовому засіданні добуті фактичні дані згідно ст.ст. 80, 89 ЦПК України за внутрішнім переконанням суд визнав достатніми для своїх висновків про доведений з розумним ступенем достовірності розмір збитків за фіскальними чеками і видатковою накладною на товар та про відсутність у позивача змішаної вини кредитора у збитках за ст.ст. 616, 950 ч. 2 ЦК України для зменшення розміру їх відшкодування чи, то пак, зовсім для відмови у стягненні.

Розв`язуючи цей спір, суд виходить з позитивного договірного інтересу поклажодавця згідно ст. 978 ЦК України у забезпеченні недоторканності взятого під охорону майна, яким за визначенням ст.ст. 1, 6 Закону України «Про охоронну діяльність» охоплюється діяльність охоронця на свій страх і ризик з організації та практичного здійснення заходів збереження цілісності рухомого і нерухомого майна у незмінному фізичному стані та запобігання, недопущення чи припинення несанкціонованого замовником до них доступу відповідно до умов пунктів 1, 2, 2.1, 5.9.2 укладеного договору про реагування в межах наданих законом повноважень у певний період часу відсутності замовника на протиправні дії третіх осіб, пов`язані з посяганням на приміщення, відведене під тимчасове житло замовника і членів його сім`ї, включно з посяганнями на рухоме майно, що знаходиться в цих приміщеннях. Тому такий інтерес замовника (поклажодавця) полягає, по суті, у покладенні на певний час на охоронця передбачуваного для нього ризику втрати (нестачі) або пошкодження речі, в тому числі випадкових, за які ніхто з сторін договору охорони не відповідає, з метою запобігти, тим самим, створенню причин та умов, які сприяють скоєнню посягань на чужу власність, що має значення не лише кримінологічної профілактики, а й характеризує природу причинного зв`язку в юридичному (фактичному) складі порушення договору, за яке відповідає охоронець.

Про необхідність укладення окремої угоди міститься застереження у пункті 2.7 договору охорони тільки з приводу того рухомого майна, яке зберігається замовником поза межами приміщень дачного будинку на земельній ділянці, на якій той розміщений, а умовами пунктів 4.2.7 і 5.9.1 г) визначені цінності та речі з особливими властивостями (цінні папери, вироби із золота, платини, паладію та вироби з коштовним камінням, годинники в золотих, платинових і срібних корпусах, зброя і боєприпаси, акцизні документа, отрута і наркотичні речовини), які разом з грішми вимагають створення окремих умов зберігання у взятому під охорону приміщенні, з огляду на що для призначеного згідно ст. 29 ЦК України під тимчасове житло дачного будинку допустима аналогія презумпцій статті 975 цього Кодексу, за якими речі замовника вважаються втраченими чи пошкодженими, якщо особа до зняття приміщення з охорони могла заявити свої вимоги охоронцю, який відповідає за схоронність всіх інших речей, внесених до взятого під охорону приміщення особою, яка у ньому проживає, та якими вважаються всі ті речі, які знаходилися у відведеному для такої особи приміщенні.

За умовами п. 5.8 договору при неналежному виконанні своїх обов`язків виконавець несе матеріальну відповідальність за втрату майна, що передане їй для охорони, але не більше суми, зазначеної у Додатку № 1 до Договору. Факт неналежного виконання "Виконавцем" своїх зобов`язань та розмір збитків, що підлягає відшкодуванню, встановлюється відповідно до порядку визначеного чинним законодавством; відшкодування завданих з вини виконавця збитків здійснюється за поданням замовника виконавцю постанови органів досудового розслідування або рішення суду, який встановив факт крадіжки, грабежу, розбою, а також знищення або пошкодження майна сторонніми особами, які проникли на об`єкт, що охороняється з вини працівників, які здійснюють охорону об`єкта. Розмір збитків повинен бути підтверджений відповідними документами і розрахунками вартості вкрадених, знищених або пошкоджених товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, складеними за участю виконавця і звірених з бухгалтерськими даними.

За пунктом 5.10 договору Виконавець" звільняється від відповідальності за збитки, розмір яких визначено «Замовником» самостійно без участі упоноважених представників виконавця, при відсутності письмового повідомлення останньої про час визначення розмірів збитків та зняття залишків товарно-матеріальних цінностей.

Збитками для замовника (поклажодавця) за визначенням статті 22 ЦК України визнаватиметься втрата, як особистої приватної власності, так і чужих речей, вартість яких позивачу належить сплатити їх дійсному власнику, з огляду на що приналежність на праві власності речей, викрадених з приміщення, яке перебувало під охоронною, на право вимоги замовника до охоронця відшкодувати збитки в розмірі вартості таких речей, на переконання суду, не впливає.

З наведених міркувань суд відхиляє доводи відповідача про належність речей, що стали предметом крадіжки, до майна, яке мало передаватися на зберігання охоронцю за окремо складеним описом, оскільки у з`ясованих обставинах порушення охоронцем договору неналежним його виконанням з відмовою від своєї участі в огляді поліцією місця пригоди, яка на засадах добросовісності до закінчення такого огляду виключає для замовника (поклажодавця) можливість заявити про втрачені речі, останні вважаються внесеними до взятого під охорону дачного будинку, за схоронність яких відповідає охоронець, з огляду на зафіксовані у кримінальному провадженні сліди їх знаходження у кімнаті цього будинку до події проникнення до нього, а обов`язковість участі охоронця і його присутності для визначення розміру збитків за умовами пунктів 5.8, 5.10 договору охорони відноситься до відповідальності замовника охорони майна, яке використовується у господарській діяльності, а не до побутового споживача, яким визнається позивач.

Встановлення обмеження розміру відшкодування збитків вдвічі меншого за відшкодування за загальним правилом ч. 2 ст. 906 ЦК України для безоплатного надання послуг шляхом відсилання в основному змісті договору до умов одного з його додатків, в якому використовується абревіатура без відповідної розшифровки, визнається відповідно до ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» нечіткими несправедливими положеннями договору, що мають тлумачитися на користь визнання споживача введеним в оману нечесною підприємницькою практикою, яка спонукала укласти договір охорони з включенням цих умов, на які споживач в іншому випадку не погодився б, якби у чіткий, зрозумілий і однозначний спосіб отримав від охоронця повну інформацію про очікувані результати споживання послуг, які за запропонованими для їх реалізації характеристиками охоронець не зможе надати. А саме, позитивні договірні інтереси споживача, з якими пов`язаний свідомий вибір умов договору охорони, спрямовані на використання більших можливостей охоронця у швидшому та оперативнішому реагуванні на викриті спроби посягання на недоторканість майна споживача, належне виконання чого за ч. 3 ст. 14 ЦК України забезпечується також і відповідною мірою відповідальності. Тому, час прибуття наряду персоналу охорони від моменту спрацювання сигналізації в режимі тривоги, який істотно не відрізняється від витраченого позивачем часу на використання власних можливостей для такого ж прибуття до місця пригоди, свідчить про пропонування у договорі заходів, на які покладався споживач, але які відповідач не може забезпечити для охорони майна споживача від втрат, що значно перевищують межу обумовленої договором відповідальності за збитки, яка не виконує свого призначення в суспільстві, відведеного їй актами цивільного законодавства.

Таким чином, з урахуванням нікчемності умов відплатного договору охорони про обмеження неоподатковуваним мінімумом доходів громадян відповідальності охоронця за збитки поклажодавця згідно ч. 6 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» у встановлених обставинах порушення договору відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України позов підлягає задоволенню з присудженням до стягнення з відповідача згідно ст. 623 ЦК України відшкодування збитків на визнану доведеною суму 7 169 гривень 80 коп., а також за викладеними для подібної цивільної справи № 216/3521/16-ц висновками у постанові Великої Палати Верховного Суду № 14-714цс19 від 01 вересня 2020 року про практику застосування статей 16 та 23 ЦК України і статей 4 та 22 Закону України «Про захист прав споживачів», як спосіб захисту суб`єктивного цивільного права від порушення цивільно-правового договору, може бути компенсована моральна шкода навіть у тих випадках, коли умовами договору право на компенсацію моральної шкоди прямо не передбачено.

Моральна шкода, яка відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України полягає у душевних стражданнях, яких позивач зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою відповідача і його наряду персоналу охорони під час порушення договору і приховування факту цього порушення щодо неї самої особисто, підлягає відшкодуванню відповідно до частини третьої цієї статті, зокрема, грішми з визначенням розміру такого відшкодування на загальних засадах доказування відповідно до ст.ст. 80, 81 ЦПК України.

Суд, слідуючи виконанню завдання відновити правове становище позивача на загальних засадах справедливості, залежно від встановленого характеру неналежного виконання охоронцем договору, за якого позивач позбавлена всього того, на що розраховувала, вступаючи у договірні відносини, і з огляду на тривалість та глибину пережитих у зв`язку з цим душевних страждань у стані безпорадності з урахуванням понесених нею немайнових втрат з почуття дискомфорту від порушення недоторканості її приватного життя та додаткових зусиль і витраченого часу на дотриманням необхідних формальностей для добросовісного відновлення поваги до своєї власності, що в цій справі має істотне значення для досягнення мети адекватної допомоги, яку має відчути позивач, доходить висновку ухвалити згідно ст. 23 ЦК України рішення про присудження позивачу одноразовою виплатою визначеного справедливого відшкодування моральної шкоди у співмірному та достатньому безспірно доведеному розмірі 3 000 гривень, що за внутрішнім переконанням визнається розумним.

Судові витрати належить відповідно до ст. 141 ЦПК України покласти на відповідача повністю, стягнувши на користь держави пропорційно задоволеним вимогам позивача, яка звільнена від його оплати, судовий збір у граничному мінімальному розмірі.

Керуючись ст. ст. 3, 4, 11-13, 81, 141, 209, 258, 263-265, 268, 274 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Явір Дніпро-1» про відшкодування збитків з договору охорони та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Явір Дніпро-1» (код ЄДРПОУ 42782607, місцезнаходження: м. Дніпро, просп. Нігояна Сергія, буд. 22, кв. 26) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНКОПП НОМЕР_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) 7 169 гривень 80 коп. відшкодування збитків та 3 000 гривень відшкодування моральної шкоди, а разом - 10 169 грн. 80 коп. (десять тисяч сто шістдесят дев`ять гривень 80 коп.)

Стягнути 992 гривні 40 коп. судового збору на користь держави з товариства з обмеженою відповідальністю «Явір Дніпро-1» (код ЄДРПОУ 42782607, місцезнаходження: м. Дніпро, просп. Нігояна Сергія, буд. 22, кв. 26).

Рішення складено у день його підписання і, починаючи з наступного за цим дня, набирає законної сили з плином тридцяти днів, впродовж яких може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду з правом поновлення строку апеляційного оскарження у той же строк від дня вручення копії цього рішення.

Суддя О.В. Колесніченко