Постанова

від 17.01.2024 по справі 199/6314/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/451/24 Справа № 199/6314/22 Суддя у 1-й інстанції - Колесніченко О. В. Суддя у 2-й інстанції - Пищида М. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2024 року м. Дніпро

Колегія суддівсудової палатиу цивільнихсправах Дніпровськогоапеляційного судуу складі:

головуючого Пищиди М.М.

суддів Ткаченко І.Ю., Деркач Н.М.

за участю секретаря судового засідання Лопакової А.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Явір Дніпро-1» на рішення Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 09 серпня 2023 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Явір Дніпро-1» про відшкодування збитків з договору охорони та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2022 року позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Явір Дніпро-1» про відшкодування збитків з договору охорони та моральної шкоди.

В обґрунтування вказаного позову посилався на те, що за втрату особистих речей з її дачного будинку, що покладається на охоронця (професійного зберігача), який в порушення умов укладеного у вересні 2020 року договору не забезпечив недоторканність взятого під охорону майна належним чином через запізнення на виклик за тривогою у липні 2021 року, створивши умови, що сприяли доведенню до кінця поєднаної з проникненням до житла крадіжки.

Враховуючи зазначене, позивач просив суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Явір Дніпро-1» на свою користь 30 000 гривень відшкодування моральної шкоди і в рахунок відшкодування збитків 7 616 гривень 78 коп. вартості викраденого майна.

Рішенням Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 09 серпня 2023 року позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Явір Дніпро-1» про відшкодування збитків з договору охорони та моральної шкоди - задоволено частково.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Явір Дніпро-1» на користь ОСОБА_1 7 169 гривень 80 коп. відшкодування збитків та 3 000 гривень відшкодування моральної шкоди, а разом 10 169 грн. 80 коп.

Стягнуто 992 гривні 40 коп. судового збору на користь держави з товариства з обмеженою відповідальністю «Явір Дніпро-1».

Не погодившись з вказаним рішенням суду, ТОВ «Явір Дніпро-1» звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що при винесенні рішення судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що відділенням поліції № 1 Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області 02 липня 2021 року внесене до ЄРДР розпочате під № 1 2021 04 163 0000446 кримінальне провадження досудового слідства з попередньою правовою кваліфікацією за ч. 3 ст. 185 КК України обставин скоєної 01 липня 2021 року крадіжки, поєднаної з проникненням шляхом віджиму вікна до дачного будинку на садовій ділянці АДРЕСА_1 , недоторканність якого зобов`язалося забезпечити ТОВ «Явір Дніпро-1» відповідно до виданої йому ліцензії на здійснення охоронної діяльності згідно наказу МВС України № 320 від 25 квітня 2019 року на умовах договору охорони №Днп/001189-JCG, укладеного з ОСОБА_1 16 вересня 2020 року з невід`ємними від нього додатками строком до 01 жовтня 2021 року.

Пунктами 1, 2 цього договору від 16 вересня 2020 року визначені поняття і терміни за якими «ОХОРОНА» - комплекс організаційно-технічних заходів по забезпеченню схоронності майна, що знаходиться на об`єкті, від протиправних посягань на нього сторонніх осіб в період часу, визначеного Договором; «ОБ`ЄКТ» - приміщення, призначене для зберігання майна, грошових коштів та інших цінностей, яке відокремлене від решти приміщень архітектурно-будівельними конструкціями (капітальними або некапітальними стінами), охороняється за допомогою пульту централізованого спостереження (далі ПЦС) і обладнане системою охоронної сигналізації.

Предмет договору визначений пунктом 2, за умовами п.2.1 якого замовник передає, а виконавець приймає під охорону об`єкти та майно, що знаходиться на цих об`єктах, згідно 'переліку наведеного в Дислокації (Додаток №1 до Договору). За охорону об`єкта замовник виплачує виконавцю грошові кошти, згідно виставлених рахунків.

За умовами пунктів 4.1.1, 4.1.2, 4.1.5 за цим договором виконавець зобов`язаний: забезпечити охорону майна замовника, що прийняте під охорону, від розкрадання. Не допускати проникнення сторонніх осіб на об`єкт, що охороняється, а при їх проникненні прийняти міри щодо їх затримання (п.4.1.1.); забезпечити прибуття НО, в разі спрацювання сигналізації, в термін згідно Додатку № 1 до Договору (п.4.1.2.); повідомляти в чергову частину органів внутрішніх справ і замовнику про факт порушення цілісності об`єкта або нанесення збитків пошкодженням майна, що охороняється. До прибуття представників органу внутрішніх справ або органів слідства, забезпечити недоторканність місця події (п.4.1.5).

ТОВ «Явір Дніпро-1» взяло на себе перед ОСОБА_1 зобов`язання охоронця на висунутих ним же умовах в пунктах 4.1.1, 4.1.2, 4.1.5 зазначеного договору про виконання обов`язків, серед іншого, в обсязі забезпечення охорони майна, що прийняте під охорону на АДРЕСА_2 , від розкрадання, не допускаючи проникнення сторонніх осіб на об`єкт під № 150037, що охороняється, а при їх проникненні прийняти міри щодо їх затримання, для чого взявся забезпечити прибуття наряду персоналу охорони не пізніше 10 хвилин від спрацювання сигналізації та повідомляти в чергову частину органів внутрішніх спав і замовнику (поклажодавцеві) про факт порушення цілісності об`єкта або нанесення збитків пошкодженням майна, що охороняється, у зв`язку з чим мав забезпечити недоторканність місця події до прибуття представників органу внутрішніх справ або органів слідства.

01 липня 2021 року о 13 годині 32 хвилини на пульт центрального спостереження ТОВ «Явір Дніпро-1» надійшло повідомлення про спрацювання сигналізації в режимі тривоги внаслідок зміни технічних параметрів з причин руху, розбиття та відкриття кімнатного вікна на першому поверсі об`єкта, після чого на взятий під охорону з 11 години дачний будинок позивача з порядковим номером охоронюваного об`єкта 150037 наряд персоналу охорони, в дійсності, прибув не менше як за 22 хвилини з явним порушенням умов пункту 4.1.2 зазначеного договору про обов`язок забезпечити прибуття такого наряду за 10 хвилин від моменту спрацювання сигналізації, і всупереч обов`язків охоронця за умовами пункту 4.1.5 цього договору поліцію не викликав і недоторканність місця події до прибуття представників органу внутрішніх справ або органів слідства не забезпечив.

З дачного будинку позивача викрадено ноутбук, придбаний за 6 999 гривень, та зовнішні пристрої до нього у виді USB-флеш-накопимчувачів, з яких двоє оплачені у магазині за квитанціями на суму 118 гривень і 52 гривні 80 коп., а так само не піймані винуватці протиправного проникнення до тимчасового житла позивача.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості вимог, оскільки ТОВ «Явір Дніпро-1» прибув до охоронюваного об`єкта №150037 з порушенням умов пункту 4.1.2 про обов`язок забезпечити прибуття такого наряду за 10 хвилин від моменту спрацювання сигналізації, та всупереч умовами пункту 4.1.5 договору поліцію не викликав і недоторканність місця події до прибуття представників органу внутрішніх справ або органів слідства не забезпечив.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.

Частиною першою статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Частина перша статті 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 901 ЦК України, одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 2 ст. 901 ЦК України визначено, що положення глави 63 ЦК України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

В силу ст. 978 ЦК України за договором охорони охоронець, який є суб`єктом підприємницької діяльності, зобов`язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов`язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України "Про охоронну діяльність" суб`єкт охоронної діяльності надає послуги з охорони на підставі договору, укладеного із замовником у письмовій формі відповідно до законодавства.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про охоронну діяльність" персонал охорони під час виконання функціональних обов`язків зобов`язаний: забезпечувати цілісність об`єктів охорони та недоторканність майна, що на них зберігається, недоторканність фізичних осіб; припиняти шляхом здійснення заходів реагування правопорушення проти власності, фізичних осіб, порушення режиму роботи об`єктів охорони; негайно у будь-який спосіб повідомляти відповідні правоохоронні органи про вчинення протиправних дій щодо власності, фізичних осіб та інших незаконних дій, що мають ознаки кримінального правопорушення, у місцях здійснення заходів охорони; зберігати таємницю, що охороняється законом, а також конфіденційну інформацію про господарську діяльність суб`єктів господарювання, оголошену такою в установленому порядку, відомості про особисте і сімейне життя фізичних осіб, що стали відомі у зв`язку з виконанням службових обов`язків, крім випадків, передбачених законодавством; не вчиняти дій, що порушують громадський порядок.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Згідно із ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з частинами першою, другою статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з частиною першою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю, зокрема майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, наявності збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вини. Відсутність хоча б одного з вищевказаних елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним взятих на себе зобов`язань. Тобто, для застосування відповідальності у вигляді стягнення збитків, позивач повинен довести наявність у нього збитків, протиправних дій відповідача та причинного зв`язку між збитками позивача та діями відповідача. З аналізу наведеного слідує, що вимога про відшкодування збитків (шкоди) може пред`являтися виключно у разі, якщо збитки є результатом порушення права і виключно до особи, яка це право порушила.

Враховуючи зазначене, суд першої інстанції правильно встановив, що договір передбачає охорону відповідного об`єкта позивача як спеціальну послугу.

Досліджуючи наявність в діях відповідача усіх елементів правопорушення, суд виходив з того, що:

- протиправна поведінка відповідача полягає у незабезпеченні прибуття наряду за 10 хвилин від моменту спрацювання сигналізації, та не забезпечили недоторканність місця події до прибуття представників органу внутрішніх справ або органів слідства;

- наявні збитки в розмірі, які визначені судом;

- причинний зв`язок між протиправною поведінкою і шкодою;

- вина відповідача виражена у формі недбалості - неналежного виконання своїх обов`язків за договором.

Оцінивши дії відповідача як неналежне виконання своїх договірних зобов`язань, суд першої інстанції виходив із того, що наряд реагування не прибув на об`єкт після спрацювання сигналізації своєчасно, а інформацію про вчинене на об`єкті правопорушення позивач від відповідача не одержав.

Моральна шкода, яка відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України полягає у душевних стражданнях, яких позивач зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою відповідача і його наряду персоналу охорони під час порушення договору і приховування факту цього порушення щодо неї самої особисто, підлягає відшкодуванню відповідно до частини третьої цієї статті, зокрема, грішми з визначенням розміру такого відшкодування на загальних засадах доказування відповідно до ст.ст. 80, 81 ЦПК України.

Суд першої інстанції, з огляду на тривалість та глибину пережитих у зв`язку з цим душевних страждань у стані безпорадності з урахуванням понесених нею немайнових втрат з почуття дискомфорту від порушення недоторканості її приватного життя та додаткових зусиль і витраченого часу на дотриманням необхідних формальностей для добросовісного відновлення поваги до своєї власності, що в цій справі має істотне значення для досягнення мети адекватної допомоги, яку має відчути позивач, дійшов обґрунтованого висновку про присудження позивачу відшкодування моральної шкоди у співмірному та достатньому розмірі 3 000 гривень.

Приведені в апеляційній скарзі доводи про те, що суд не дав оцінки наданим доказам не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці, та особистого тлумачення апелянтом норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст.89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному та об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Враховуючи зазначене, відповідно до статті 375 ЦПК України апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Явір Дніпро-1» залишити без задоволення.

Рішення Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 09 серпня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до чинного законодавства.

Судді: