Рішення

від 20.07.2023 по справі 438/1199/20

БОРИСЛАВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 438/1199/20

Провадження 2/438/32/2023

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20 липня 2023 року Бориславський міський суд Львівської області у складі:

головуючого судді Слиша А.Т.,

за участі секретаря судових засідань Стасишин Н.Т.,

представника позивача Щербан Н.Т.,

представника відповідача Бориславської міської ради Львівської області Мельничка В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Бориславського міського суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства «Вододар», Бориславської міської ради Львівської області про стягнення майнової та моральної шкоди,

в с т а н о в и в :

14 вересня 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Комунального підприємства «Вододар» Бориславської міської ради Львівської області (надалі- КП «Вододар»), Комунального підприємства «Бориславводоканал» Бориславської міської ради Львівської області (надалі - КП «Бориславводоканал») та Бориславської міської ради Львівської області (надалі БМР») про стягнення майнової та моральної шкоди внаслідок пошкодження майна.

В обґрунтування заявлених вимог посилаються на те, що позивачу ОСОБА_1 на підставі свідоцтв про право на спадщину за законом належить житловий будинок за адресом АДРЕСА_1 та відповідна земельна ділянка для обслуговування житлового будинку.

Тривалий час земельна ділянка, а у подальшому житловий будинок, належні позивачу підтоплювались.

В період серпень-вересень 2017 року відбулось більш значне підтоплення, внаслідок чого був пошкоджений будинок; залито підвал, замочено фасад будинку, почалось цвітіння та гниття дерев`яних елементів підлоги.

На неодноразову звернення позивача до посадових осіб відповідачів, отримувала відповіді про наявний високий рівень ґрунтових вод, що є причиною підтоплення.

За результатами неоднакових звернень до міського голови БМР 03 жовтня 2017 року було припинено подачу води до будинку позивача, а 06 жовтня 2017 року було від`єднано водопровідний ввід біля приміщення ПАТ «Бориславський завод продовольчих товарів», розміщеного на суміжній земельній ділянці від мережі централізованого водопостачання. Лише після чого було припинено підтоплення будинку.

В наслідок протиправної бездіяльності відповідачів, яка полягає в тому, що останні не вчиняють жодних дій щодо приведення інженерних мереж, труб до ладу, не здійснюють ані ремонту, ані заміни цих труб все це призводить до постійного залиття житлового приміщення позивачів. Внаслідок жахливого стану в приміщенні ним неможливо вільно користуватись, в ньому стоїть стійкий неприємний запах. Позивач постійно звертаються щодо усунення таких порушень, але марно. Три роки поспіль позивачу спричиняється моральна шкода, оскільки не може користуватись своїм майном, постійно знаходяться в стані стресу так як щодня живе з переживаннями, що знову буде залиття, оскільки ці залиття є хронічними. Позивач страждає через те, що в приміщенні житлового стоїть нестерпний запах.

Позивач просить суд стягнути солідарно з Комунального підприємства «Вододар» Бориславської міської ради Львівської області, Комунального підприємства «Бориславводоканал» Бориславської міської ради Львівської області та Бориславської міської ради Львівської області на користь позивача матеріальну шкоду, спричинену внаслідок залиття приміщення житлового будинку у розмірі 492 613 гривень, моральну шкоду у розмірі 150 000 гривень та понесені судові витрати.

16 вересня 2020 року ухвалою судді позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою судді від 08 жовтня 2020 року відстрочено позивачу ОСОБА_1 сплату судового збору у даній цивільній справі до ухвалення судового рішення у справі.

Ухвалою судді від 08 жовтня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду. Відкрито загальне позовне провадження по справі та призначено підготовче судове засідання, встановлені строки для подання заяв по суті справи.

02 листопада 2020 року від відповідача БМР надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити позивачу з наступних підстав. Відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено перелік повноважень органів місцевого самоврядування у сфері комунальних послуг, разом з тим до повноважень БМР не віднесено повноважень управління об`єктами водопостачання.

Крім цього, відповідно ч.3 ст.96 ЦК України учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов`язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов`язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом.

БМР являється засновником КП «Бориславводоканал» та КП «Вододар», відповідно не відповідає за зобов`язаннями юридичних осіб.

09 листопада 2020 року від відповідача КП «Вододар» надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного. Позивач обґрунтовує позовні вимоги шкодою, завданою внаслідок витоком води із водопровідного вводу ПАТ «Бориславський завод продовольчих товарів», яке мало місце до 06 жовтня 2017 року. Відповідно до п.3.3. договору про забезпечення надання комунальних послуг у сфері водопостачання та водовідведення для споживачів м.Борислава та смт.Східниця, укладеного між БМР та КП «Вододар», затвердженого рішенням БМР від 17 грудня 2017 року за №1033, заплановано, що 01 квітня 2018 року КП «Вододар» надає послуги з водопостачання і водовідведення споживачам м.Борислава та смт.Східниця. Даний плановий термін збігається із фактичним початком надання послуг. Тобто, КП «Вододар» розпочало свою діяльність із водопостачання і водовідведення споживачам, в тому числі і позивачу, після усунення причин підтоплення житлового будинку.

Ухвалою суду від 30 серпня 2021 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 27 липня 2022 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства «Вододар», комунального підприємства «Бориславводоканал», Бориславської міської ради Львівської області про стягнення майнової та моральної шкоди закрито в частині позовних вимог до комунального підприємства «Бориславводоканал» з підстав п.7 ч.1 ст.255 ЦПК України, припинення юридичної особи, яка була однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Представник позивача адвокат Щербан Н.Т. у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просить їх задоволити. В обґрунтування позовних вимог зіславшись на обставини викладені у позовній заяві.

Представник відповідача БМР Мельничок В.М. у судовому засіданні просить у задоволенні позовних вимог відмовити за безпідставністю.

Представник КП «Вододар» у судове засідання не з`явився, надіслав клопотання про розгляд справи за їх відсутності. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, показання свідків, дослідивши письмові матеріали цивільної справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, приходить до наступних висновків.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з ч. 4 ст. 319 ЦК України власність зобов`язує, це означає, що власник повинен не лише користуватися майном, вилучати з нього корисні властивості, але й нести відповідальність перед суспільством за належне використання цих прав.

Відповідно до ст. 179 Житлового кодексу Української РСР користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов`язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2.3.6 Правил утримання житлових будинків та прибудинкової території , затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово- комунального господарства від 17.05.2005 № 76, зареєстрованим в Мін`юсті 25.08.2005 за № 927/11207 визначено, що у разі залиття, аварії квартири складається відповідний акт, форма якого затверджена додатком № 4. Відповідно до даного додатку акт повинен містити данні про подію, які відбулись, наслідки таких подій, причина залиття, винну особу, яка здійснила неправомірні дії, та підписи осіб у присутності яких такий акт складено.

Згідно з пунктом 11 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затвердженими постановою КМ України від 8 серпня 1992 року № 572 (зі змінами затвердженими постановою КМ України від 24 січня 2006 року: власники, наймачі (орендарі) приміщень житлових будинків несуть відповідальність згідно із законодавством.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником житлового будинку за адресом АДРЕСА_1 та земельної ділянки за адресом АДРЕСА_1 (кадастровий номер 4610300000:1360326004), що підтверджується копіями Витягів з Державного реєстру речових прав на нерухомого майно про реєстрацію права власності (а.с.5,6).

Із матеріалів позовної заяви вбачається, що шкода майну позивача була заподіяна тривалим підтопленням земельної ділянки належної позивачу, а у подальшому і житловому будинку. В період серпень-вересень 2017 року відбулось більш значне підтоплення, внаслідок чого був пошкоджений будинок; залито підвал, замочено фасад будинку, почалось цвітіння та гниття дерев`яних елементів підлоги.

Із показів свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у судовому засіданні підтоплення земельної ділянки та житлового будинку позивача відбулось 24 вересня 2017 року внаслідок прориву водогінної труби на сусідній земельній ділянці, що належить ПрАТ «Бориславський завод продовольчих товарів». Вода поступала спершу у підвальне приміщення, потім у житловий будинок.

Суд звертає увагу, що в порушення п. 2.3.6 Правил утримання житлових будинків та прибудинкової території, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово- комунального господарства від 17.05.2005 № 76, зареєстрованим в Мін`юсті 25.08.2005 за № 927/11207 акт, який мав би містити данні про подію, які відбулись, наслідки таких подій, причина залиття, винну особу, яка здійснила неправомірні дії, не було складено.

Із висновку експертизи з технічного обстеження №1081.18.46.1004.41.20/1277, виготовленого ДП «Західний експертно-технічний центр «Держпраці» від 16 березня 2018 року, на підставі договору від 12 березня 2018 року за №1475-9 укладеним з ОСОБА_1 (а.с.13-23) вбачається, що житловий будинок в цілому знаходиться у 3-му непридатному для нормальної експлуатації стані і експлуатуватись не може. Необхідно розробити технічну документацію на проведення капітального ремонту житлового будинку; передбачити дренаж прибудинкової території з влаштуванням колодязів і відведенням дренажних вод в каналізаційну систему міста; осушення фундаментів з проведенням посиленої вентиляції і горизонтальної гідроізоляцій; влаштування вимощення навколо будівлі з ухилом від будівлі; обдирання тиньку, осушення цегляної кладки стін і влаштування нового оздоблення поверхонь зовнішніх і внутрішніх стін; посилення і часткова заміна дерев`яних конструкцій перекриття; влаштування природньої вентиляції приміщень.

Із гідрогеологічного висновку на земельну ділянку по АДРЕСА_1 , виконаного ДП «Західукргеологія» від 04 грудня 2017 року встановлено, що аналізуючи ландшафт земельної ділянки, можна допустити, що атмосферні опади затримуються на ній у зв`язку з відсутністю дренажної системи. Для покращення ситуації необхідно відносити дренажну систему. Враховуючи значну кількість води на ділянці, навіть при відсутності опадів, можна припустити, що підтоплення земельної ділянки може бути з існуючих, або старих водопровідно-каналізаційних систем. Необхідно перевірити межуючих з земельною ділянкою водокористувачів та стан їх водопровідної та каналізаційних систем. (а.с.24-25).

Розмір заподіяної шкоди майну позивачу у розмірі 492 613 гривень стороною позивача підтверджується наданим суду зведеним кошторисним розрахунком вартості об`єкта будівництва житлового будинку по АДРЕСА_1 , виконаний інженером - проектувальником ОСОБА_6 (кваліфікаційний сертифікат серії АР №006785) ( а.с.26-43).

Систематичність пошкодження майна, що належить позивачу на праві приватної власності, невиконання обов`язків щодо технічного обслуговування конструктивних елементів та технічного обладнання, стало підставою для звернення з позовом до суду про стягнення завданої матеріальної та моральної шкоди.

Правовідносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875-ІV, чинного на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон України «Про житлово-комунальні послуги»).

Відповідно ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» управителем є особа, яка за договором з власником чи балансоутримувачем здійснює управління будинком, спорудою, житловим комплексом будинків і споруд (далі-управління будинком) і забезпечує його належну експлуатацію відповідно до закону та умов договору. Виконавець - суб`єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору.

Відповідно ч.ч.2,4 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

Відповідно ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо - та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо);2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньо будинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньо будинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (баланс утримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Судом встановлено, що 24 вересня 2017 року сталося залиття, належного позивачу ОСОБА_1 на праві приватної власності, житлового будинку та земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 .

На час залиття КП «Бориславводоканал» Бориславської міської ради Львівської області виконувало функції виконавця з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в будинку, розташованому за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідно ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець зобов`язаний здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень, утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування та ремонт внутрішньо будинкових мереж, вживати заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг у терміни, встановлені договором та/або законодавством.

Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року № 927/11207 (далі - Правила), передбачено, що у разі залиття квартири складається відповідний акт (пункт 2.3.6 Правил). В додатку № 4 до цих Правил зазначено, що факт залиття квартири та його наслідки фіксується актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), яка згідно з укладеною угодою обслуговує внутрішньо-будинкові системи опалення та водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов`язковою. В акті повинно бути відображено: дата складання акта (число, місяць, рік); прізвища, ініціали та посади членів комісії; прізвище, ім`я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.

Суд звертає увагу, що в порушення п. 2.3.6 Правил утримання житлових будинків та прибудинкової території, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово- комунального господарства від 17.05.2005 № 76, зареєстрованим в Мін`юсті 25.08.2005 за № 927/11207 акт, який мав би містити данні про подію, які відбулись, наслідки таких подій, причина залиття, винну особу, яка здійснила неправомірні дії, не було складено.

Стосовно оцінки протиправної поведінки, вини та встановлення причинного зв`язку необхідно зазначити наступне.

З огляду на положення статей 22, 166 ЦК України до предмету доказування у справі входить питання доведення вини Відповідача та причинного зв`язку між шкодою та діями заподіюваної шкоди.

Судом встановлено, та не заперечується сторонами що станом на 06 жовтня 2017 року від`єднано водопровідний ввід біля приміщення ПрАТ «Бориславський завод продовольчих товарів», який спричинив витоки біля прибудинкових територій будинків АДРЕСА_1 .

Згідно п.1.2 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27 червня 2008 року №190 і зареєстрованих в Мін`юсті України 07 жовтня 2008 року за №936/15627, водопровідний ввід - трубопровід від розподільчої (внутрішньо квартальної або вуличної) мережі до зовнішньої стіни будинку або межі території об`єкта з колодязем і запірною арматурою у місці приєднання до водопровідної мережі.

Внутрішньо квартальна водопровідна мережа - трубопроводи, прокладені всередині житлового кварталу, до яких приєднуються водопровідні вводи споживачів.

Межа балансової належності - лінія розподілу елементів систем водопостачання та водовідведення і споруд на них між власниками або користувачами.

Відповідно до п.13.1.вищезазначених правил саме Споживачі зобов`язані дотримуватися Правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу від 17.05.2005 № 76 (z0927-05), зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25.08.2005 за №927/11207, тримати в належному технічному стані внутрішньо будинкові, дворові і внутрішньо квартальні мережі, споруди і пристрої, що перебувають у них на балансі.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Приймаючи вищевикладені висновки, проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, суд доходить до висновку, що надані позивачем докази не надають підстав для достовірного висновку визначення особи, винної у заподіянні шкоди, наявності протиправної поведінки відповідачів, причинного зв`язку між його протиправною поведінкою і заподіянням шкоди (залиттям земельної ділянки та житлового будинку).

Враховуючи вищенаведене позов в частині відшкодування моральної шкоди також не підлягає задоволенню, оскільки позивачем не доведено наявність причинного зв`язку між шкодою і діянням відповідача.

Питання про судові витрати слід вирішити відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, зокрема судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв?язку із відмовою у задоволенні позову, а також що позивачу було відстрочено сплату судового збору у даній цивільній справі до ухвалення судового рішення у справі, судовий збір покладається на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1, 2, 5, 12, 13, 76-82, 89, 141, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до комунального підприємства «Вододар», Бориславської міської ради Львівської області про стягнення майнової та моральної шкоди відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 7 266 (сім тисяч двісті шістдесят шість) гривень 80 копійок судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;

відповідачі: Бориславська міська рада Львівської області, ЄДРПОУ 26181298, місцезнаходження юридичної особи: 82300, Львівська область, Дрогобицький район, м. Борислав, вул. Шевченка, 42;

Комунальне підприємство «Володар» ЄДРПОУ 37650131, місцезнаходження юридичної особи: 82300, Львівська область, Дрогобицький район, м. Борислав, вул. В. Великого, 229а.

Повний текст рішення виготовлено 28 липня 2023 року.

Головуючий суддя А.Т. Слиш