Постанова

від 08.08.2023 по справі 599/1136/23

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 599/1136/23Головуючий у 1-й інстанції Чорна В.Г. Провадження № 33/817/355/23 Доповідач - Ваврів І.З.Категорія - ч.1,2 ст. 172-7 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 серпня 2023 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Ваврів І.З.

з участю: прокурора Яциків О.П.

- особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 ,

- захисника особи, притягнуто до адміністративної відповідальності, адвоката Медвідь І.М.

розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 на постанову Зборівського районного суду Тернопільської області від 14 червня 2023 року,

в с т а н о в и в:

Постановою Зборівського районного суду Тернопільської області від 14 лютого 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1, ч.2 ст.172-7 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення, із врахуванням положень ст. 36 КУпАП, у вигляді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в дохід держави, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень.

Згідно даної постанови, ОСОБА_1 - директор Комунального некомерційного підприємства «Зборівська лікарня» Зборівської міської ради, будучи посадовою особою юридичної особи публічного права та відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закону), суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язане з корупцією, всупереч інтересам держави та в порушення п.2 ч.1 ст.28 вказаного Закону, не повідомив у встановлених цим Законом випадках та порядку свого безпосереднього керівника, а саме Зборівську міську раду, про наявність у нього реального конфлікту інтересів перед підписанням та видачею наказу № 84 від 23.08.2022 «Про заохочення працівників лікарні до Дня незалежності України» у якому, собі особисто визначив премію за сумлінну працю у розмірі 1 425,70 гривень, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів..

Крім цього, ОСОБА_1 - директор Комунального некомерційного підприємства «Зборівська лікарня» Зборівської міської ради Тернопільської області, будучи посадовою особою юридичної особи публічного права та відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язане з корупцією, всупереч інтересам держави, особисто видав та підписав наказ №84 від 23.08.2022 «Про заохочення працівників лікарні до Дня незалежності України», у якому, собі особисто визначив премію за сумлінну працю у розмірі 1 425, 70 гривень, тобто в порушення п. З ч. 1 ст. 28 Закону прийняв рішення та вчинив дії в умовах реального конфлікту інтересів, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення - вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Також, ОСОБА_1 - директор комунального некомерційного підприємства «Зборівська лікарня» Зборівської міської ради, будучи посадовою особою юридичної особи публічного права та відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закону), суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язане з корупцією, всупереч інтересам держави, особисто видав та підписав наказ № 84 від 23.08.2022 «Про заохочення працівників лікарні до Дня незалежності України», у якому, своїй дружині ОСОБА_2 , особисто визначив премію за сумлінну працю в сумі 826, 17 гривень, тобто в порушення п.3 ч.1 ст. 28 Закону прийняв рішення та вчинив дії в умовах реального конфлікту інтересів, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення - вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Крім цього, ОСОБА_1 - директор Комунального некомерційного підприємства «Зборівська лікарня» Зборівської міської ради, будучи посадовою особою юридичної особи публічного права та відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язане з корупцією, всупереч інтересам держави та в порушення п.2 ч.1 ст.28 вказаного Закону, не повідомив у встановлених цим Законом випадках та порядку свого безпосереднього керівника, а саме Зборівську міську раду, про наявність у нього реального конфлікту інтересів перед підписанням та видачею наказу № 84 від 23.08.2022 «Про заохочення працівників лікарні до Дня незалежності України» у якому, своїй дружині ОСОБА_2 , особисто визначив премію за сумлінну працю в сумі 826, 17 гривень, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тобто неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на постанову Зборівського районного суду Тернопільської області від 14 червня 2023 року, за змістом якої вважає, що вона є незаконною та необґрунтованою, винесеною на неналежних та недопустимих доказах, без всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин подій.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що місцевий суд не в повній мірі дотримався даних вимог закону, зокрема, поза його увагою залишилось те, що ним подано клопотання про закриття справи про адміністративне правопорушення з наведенням цілого ряду підстав для цього та наданням відповідних доказів про відсутність його вини у вчиненні правопорушення і відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, до яких останній відносить заяву про виникнення конфлікту інтересів від 18 квітня 2018 року, рішення Зборівської районної ради №488 від 23 травня 2018 року Про врегулювання конфлікту інтересів.

Зазначає, що до матеріалів справи ним долучено також Протокол тарифікаційної комісії від 23 серпня 2022 року, яка на своєму засіданні вирішувала питання про розмір премії не за досягнення в праці, а до святкової дати Дня Незалежності України, де тарифікаційна комісія визначала розмір преміювання у відповідності до стажу роботи кожного працівника, не оцінюючи жодних показників ефективності праці всіх працівників.

Апелянт вказує, що у протоколах про адміністративне правопорушення щодо нього працівниками поліції стверджувалось, що погодження його преміювання повинно здійснюватись з організацією, якою у свій час був відділ охорони здоров`я Зборівської РДА, однак вказаний відділ ліквідований 21.08.2018 і на його місце інший орган не створювався і повноваження вказаного ліквідованого органу нікому не передавались.

Звертає увагу суду, що станом на підписання наказу про преміювання до Дня Незалежності України, а саме 23.08.2022 діяла інша постанова Кабінету Міністрів України, аніж та, що зазначена в протоколах про адміністративні правопорушення щодо нього, з іншими підставами нарахування заробітної плати, надбавок, в тому числі преміювання в лікувальних закладах саме комунальної форми власності.

Зазначає, що дату складання протоколу 12 заповнено кульковою ручкою в набраному та роздрукованому тексті протоколу вже після підписання протоколу ОСОБА_1 , а також відомості про місце складення протоколу та про роз`яснення останньому його прав.

У зв`язку із вищевикладеним стверджує, що протоколи про адміністративні правопорушення щодо нього не відповідають вимога ст.ст. 254, 256, 268 КУпАП та п.п. 2.2 Наказу Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини від 16.02.2015 №3/02-15 Про порядок оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, де сказано, що у протоколі про адміністративне правопорушення не допускається закреслень чи виправлень відомостей, що зносяться до протоколу, а також внесення додаткових записів, після того, як протокол підписаний особою, щодо якої він складається.

На переконання апелянта, працівниками поліції, при складанні протоколу, порушено вимоги ч.2 ст. 254 КУпАП, оскільки правоохоронний орган мав інформацію про можливий конфлікт інтересів значно раніше, ніж 12 травня 2023 року.

Крім цього, посилається на порушення працівниками поліції статті 257 КУпАП, оскільки у частині 2 вказаної статті вказано, що протокол про вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, разом з іншими матеріалами у триденний строк з моменту його складання надсилається до місцевого загального суду за місцем вчинення такого правопорушення, проте в даному випадку протокол доставлений до суду 18.05.2023.

За таких обставин, як на момент надходження справи до суду, так і на момент розгляду справи 14 червня 2023 року, закінчились строки передбачені статтею 38 КУпАП, тому і за цих підстав справа підлягала закриттю.

Також вказує на те, що місцевий суд не звернув уваги, що протокол про був складений у відсутності ОСОБА_1 .

На підставі вищенаведеного просить скасувати постанову Зборівського районного суду від 15 травня 2023 року та закрити провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

В доповнення до апеляційної скарги ОСОБА_1 звертає увагу на допущені, на його думку, судом першої інстанції процесуальні порушення під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, які стосуються процедури розгляду справи та безпосередньо дослідження доказів, що перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення.

Заслухавши особу, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 . Та його захисника - адвоката Медвідь І.М., які підтримали подану апеляційну скаргу і, з наведених у ній мотивів, просять скасувати постанову Зборівського районного суду від 15 травня 2023 року та закрити провадження у справі відносно нього за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення; думку прокурора, який просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, оскільки вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтовуваним; дослідивши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, приходжу до наступних висновків.

Згідно зі ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

З`ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Цих вимог закону суд першої інстанції, розглядаючи матеріали про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 дотримався.

Частиною 1 статті 172-7 КУпАП передбачена відповідальність за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.

В частині 2 статті 172-7 КУпАП встановлена відповідальність за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Зазначена норма закону за своїм змістом є бланкетною та відсилає для повного визначення його ознак до інших правових норм.

Відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» посадові особи юридичної особи публічного права є суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону.

Статтею 81 Цивільного кодексу України визначено, що юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування. Згідно з статями 167 та 169 цього кодексу, держава та територіальні громади можуть створювати юридичні особи публічного права (державні підприємства, комунальні підприємства тощо) у випадках та в порядку, встановлених Конституцією України та законом.

Так, у ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» дано визначення потенційному та реальному конфлікту інтересів.

Потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про запобігання корупції» особам, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.

Згідно вимог ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані: 1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; 2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; 3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; 4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 та ст. 252 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як встановлено судом першої інстанції, відповідно до рішення Зборівської районної ради Тернопільської області шостого скликання тридцять другої сесії №441 від 27.03.2014 р. головним лікарем Зборівської центральної районної лікарні призначено ОСОБА_1 . Та 01.04.2014 р. з ним укладено контракт, яким визначено трудові відносини між керівником Зборівської ЦРЛ та органом управління, яким на той час була Зборівська районна рада.

Відповідно до рішення Зборівської міської ради № 249 від 18.12.2020 р. «Про прийняття із спільної власності територіальних громад сіл, селища, міста Зборівського району у комунальну власність Зборівської міської ради Комунальне некомерційне підприємство «Зборівська центральна районна лікарня» Зборівської районної ради» прийнято у комунальну власність Зборівської об`єднаної територіальної громади в особі Зборівської міської ради Зборівського району Тернопільської області комунальне некомерційне підприємство «Зборівська центральна районна лікарня» Зборівської районної ради (код ЄДРПОУ - 02000748, місцезнаходження юридичної особи - Тернопільська область, Зборівський район, місто Зборів, вулиця Б. Хмельницького, будинок 17). Зборівську міську раду введено у склад засновників вказаного комунального підприємства. Змінено найменування з комунального некомерційного підприємства «Зборівська центральна районна лікарня» Зборівської районної ради (код ЄДРПОУ - 02000748), на комунальне/некомерційне підприємство «Зборівська лікарня» Зборівської міської ради (код ЄДРПОУ - 02000748). Скорочене найменування КНП «Зборівська лікарня».

Згідно із п.п. 1.1., 1.2., 1.3., 1.4., п. 1 «Загальні положення» Статуту комунального некомерційного підприємства «Зборівська лікарня» Зборівської міської ради, затвердженого рішенням сесії Зборівської міської ради від 18.12.2020 р. № 249 (далі - Статут), комунальне некомерційне підприємство «Зборівська лікарня» Зборівської міської ради (надалі - Підприємство) є закладом охорони здоров`я - комунальним унітарним некомерційним підприємством, що надає вторинну медичну допомогу будь-яким особам у порядку та на умовах, встановлених законодавством України та цим Статутом, а також вживає заходів з профілактики захворювань населення та підтримання громадського здоров`я. Підприємство створене за рішенням сесії Зборівської районної ради від 24.10.2019 №704 відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та прийняте у комунальну власність Зборівської міської об`єднаної територіальної громади в особі Зборівської міської ради Зборівського району Тернопільської області рішенням сесії від 18.12.2020 №249. Підприємство є правонаступником усього майна, всіх прав та обов`язків Комунального некомерційного підприємства «Зборівська центральна районна лікарня» Зборівської районної ради (код ЄДРПОУ 02000748). Підприємство створене на базі майна територіальних громад, які представляла Зборівська районна рада. Засновником, Власником та Органом управління майном Підприємства є Зборівська міська рада Зборівського району Тернопільської області (надалі - Засновник). Підприємство є підпорядкованим, підзвітним та підконтрольним Засновнику. Таким чином ОСОБА_1 згідно зі статутом підприємства, як директор КНП «Зборівська лікарня» наділений адміністративно-господарськими та організаційно-розпорядчими функціями, тобто є посадовою особою юридичної особи публічного права. Відповідно до п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. З Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктами відповідальності за корупційні та правопорушення, пов`язані з корупцією, є посадові особи юридичних осіб публічного права.

Рішенням Зборівської районної ради від 21.02.2019 № 635 «Про продовження строку дії контракту з головним лікарем Зборівської центральної районної лікарні ОСОБА_1 » продовжено строк дії контракту від 01.04.2014 із ОСОБА_1 на посаді головного лікаря Зборівської центральної районної лікарні на 5 років з 01.04.2019 до 01.04.2024. На підставі зазначеного рішення 21.02.2019 р. укладено додаткову угоду до контракту з головним лікарем Зборівської центральної районної лікарні від 01.04.2014 про продовження дії контракту.

У подальшому 29.10.2019 укладено додаткову угоду № 2 до контракту з головним лікарем Зборівської центральної районної лікарні від 01.04.2014 про зміну назви лікарняного закладу.

Відповідно до розпорядження голови Зборівської районної ради від 06.04.2020 р. № 24 «Про внесення змін до контракту директора Комунального некомерційного підприємства «Зборівська центральна районна лікарня» Зборівської районної ради ОСОБА_1 » внесено зміни до Контракту, зокрема пункти 4.1, 4.2, 4.3 викладено в новій редакції. Так, визначено, що за виконання обов`язків передбачених цим контрактом, керівнику нараховується заробітна плата згідно постанови КМУ від 19.05.1999 № 859 «Про умови і розмір оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, та об`єднань державних підприємств» (зі змінами) в межах фонду оплати праці. Розмір премії встановлюється відповідно до положення про оплату праці, умови, диференційовані показники та розміри преміювання керівників комунальних підприємств, засновником яких є Зборівська районна рада (далі Положення) за погодження з органом управління майном. Преміювання керівника, встановлення йому надбавок і доплат до посадового окладу, надання матеріальної допомоги здійснюється за рішенням органу управління майном у разі відсутності заборгованості із заробітної плати працівникам підприємства, за спожитті комунальні послуги та з платежів до державного і місцевого бюджетів у межах затвердженого фонду оплати праці.

Згідно з додатковою угодою, укладеною 18.03.2022 р., до контракту з директором КНП «Зборівська лікарня» Зборівської міської ради Тернопільської області від 01.04.2014 р. Розділ 4 контракту доповнено п. 4.4. У п.2 додаткової угоди зазначено, що умови вищевказаного Контракту не порушенні угодою, залишаються незмінними і сторони підтверджують по них свої зобов`язання.

У п. 6 Розділу II Колективного договору медичних працівників Зборівської центральної районної лікарні, погодженого на зборах трудового колективу 23.03.2007 р. та затвердженого головним лікарем Зборівського району, адміністрація зобов`язується преміювати працівників центральної районної лікарні відповідно до їх особистого внеску в загальні результати роботи.

Окрім цього, відповідно до п.п. 2.1, 3.1, 3.2, 3.5 Положення про преміювання працівників Зборівської ЦРЛ відповідно до їх особистого вкладу в загальні результати роботи, погодженого 30.05.2008 р. уповноваженим працівником Фонду соціального страхування та головним лікарем Зборівської ЦРЛ премія працівникам нараховується залежно від їх особистого вкладу в загальні результати, основою для нарахування і виплати премії є результат виконання поставлених перед працівниками завдань, її розмір залежить від фактичних результатів роботи та доведеного кошторису фінансування. Премії з нагоди ювілейних і святкових дат можуть виплачуватися за рішенням керівника.

Відповідно до п 1.6. наказу Міністерства праці та соціальної політики України, МОЗ України № 308/519 від 05.10.2005 «Про впорядкування умов оплати праці працівників закладів охорони здоров`я та установ соціального захисту населення» конкретні розміри доплат, надбавок та інших виплат визначаються керівником закладу, установи за рахунок і в межах фонду заробітної плати та відображаються в розрахункових відомостях на виплату заробітної плати. Преміювання керівників закладів, установ, встановлення їм надбавок та доплат до посадових окладів надання матеріальної допомоги здійснюється за рішенням органу вищого рівня у межах наявних коштів на оплату праці.

Доводи сторони захисту, що вказаний нормативно-правовий акт стосується виключно підприємств бюджетної сфери, до якої Зборівська ЦРЛ не належить, суд вважає непереконливий, оскільки ОСОБА_1 , як керівником медичного закладу, допущено порушення й інших нормативних документів, якими регламентовано умови оплати праці працівників закладів охорони здоров`я, в тому числі нарахування та виплату премій, в контексті вимог Закону України Про запобігання корупції.

Випискою із наказу №33 від 16.04.2018 р. Зборівської ЦРЛ встановлено, що ОСОБА_1 прийнято на посаду сестри медичної операційної ПЗК з 17.04.2018, на якій працює на час розгляду матеріалів в суді.

Згідно Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб від 01.05.2023 № 00039484494 між ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 03 жовтня 1992 року укладено шлюб (номер актового запису №24).

Приймаючи рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП, суд першої інстанції, посилаючись на положення КУпАП, норми Закону України «Про запобігання корупції», мотивував своє рішення тим, що ОСОБА_1 , працюючи на посаді директора Комунального некомерційного підприємства «Зборівська лікарня» Зборівської міської ради, та відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», будучи суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язане з корупцією, всупереч інтересам держави, всупереч вимогам п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону, не повідомив у встановлених цим Законом випадках та порядку свого безпосереднього керівника, а саме Зборівську міську раду про наявність у нього реального конфлікту інтересів при підписанні наказу від 23.08.2022 № 84 «Про заохочення працівників лікарні до Дня незалежності України», яким визначив грошову премію за сумлінну працю працівникам Комунального некомерційного підприємства «Зборівська лікарня» Зборівської міської ради, в тому числі, особисто собі у сумі 1425,70 гривень та своїй дружині ОСОБА_2 - в сумі 826,17грн., а також ОСОБА_1 , працюючи на посаді директора Комунального некомерційного підприємства «Зборівська лікарня» Зборівської міської ради, та відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», будучи суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язане з корупцією, всупереч інтересам держави, всупереч вимогам п.3 ч. 1 ст. 28 Закону, прийняв рішення та вчинив дії в умовах реального конфлікту інтересів, визначивши на власний розсуд собі розмір премії за сумлінну працю в сумі 1425.70 грн та своїй дружині ОСОБА_2 - в сумі 826,17 грн, підписав та видав наказ від 23.08.2022 №84 «Про заохочення працівників лікарні до Дня незалежності України».

Апеляційний суд погоджується з таким висновком місцевого суду, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 65 Господарського кодексу України керівник підприємства, головний бухгалтер, члени наглядової ради (у разі її утворення), виконавчого органу та інших органів управління підприємства відповідно до статуту є посадовими особами цього підприємства. Статутом підприємства посадовими особами можуть бути визнані й інші особи.

Слід зазначити, що на офіційному веб-сайті НАЗК в розділі «Декларування» розміщено роз`яснення щодо того, хто вважається посадовою особою юридичної особи публічного права відповідно до пп. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700-VII.

Під посадовими особами юридичних осіб публічного права, насамперед комунальних та державних установ і підприємств, слід розуміти осіб, які мають повноваження здійснювати організаційно-розпорядчі чи адміністративно - господарські функції. Визначальним при цьому є обсяг повноважень відповідного працівника.

Так, адміністративно-господарські функції (обов`язки) - це обов`язки з управління або розпорядження державним, комунальним майном (установлення порядку його зберігання, переробки, реалізації забезпечення контролю за цими операціями тощо).

Організаційно-розпорядчі функції (обов`язки) - це обов`язки щодо здійснення керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форм власності. Такі функції виконують, зокрема, керівники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних, комунальних підприємств, установ, організацій, структурних підрозділів, їхні заступники, особи, які керують ділянками робіт.

В даному випадку ОСОБА_1 , як директора Комунального некомерційного підприємства «Зборівська лікарня» Зборівської міської ради, наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно - господарськими функціями, що дає підставу визначити його як посадову особу юридичної особи публічного права відповідно до пп. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700-VII.

Згідно з підпунктом «а» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону №1700-VII, посадові особи юридичних осіб публічного права, є суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону.

Абзацом 10 ч. 1 ст. 1 Закону №1700-VІІ визначено, що правопорушення, пов`язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1 ст. 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» приватний інтерес це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Таким чином, згідно п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», посада директора Комунального некомерційного підприємства «Зборівська лікарня» Зборівської міської ради, віднесена до суб`єктів на яких поширюється дія цього Закону, як на посадову юридичної особи публічного права, яку не зазначено у п.1 ч. 1 цієї статті, яка є суб`єктом відповідальності за вчинення правопорушення пов`язаного з корупцією передбаченого ст. 172-7 КУпАП, та він зобов`язаний виконувати вимоги зазначені у ст. 28 Закону.

Встановлено і те, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 наявні родинні відносини, оскільки остання є його дружиною, що підтверджується Повним витягом з Державного реєстру актів цивільного громадян щодо актового запису про шлюб № 00039484392 від 01 травня 2023 р.

Згідно з п. 1-2 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані: вжити заходів щодо недопущення виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів та повідомити про наявність реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Частиною 1 статті 27 ЗУ «Про запобігання корупції» встановлено, що особи, зазначені у п. 1 ч. 1 ст. 3 цього Закону, не можуть мати у прямому підпорядкуванні близьких їм осіб або бути прямо підпорядкованими у зв`язку з виконанням повноважень близьким їм особам.

Приписами п. 2 ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про запобігання корупції» встановлено, що особи, зазначені у п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 3 цього Закону, зобов`язані повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно.

Реальний конфлікт інтересів, відповідно до абз. 13 ч. 1 ст. 1 Закону №1700 - VII, це - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Відповідно до абз. 12 ч. 1 ст. 1 Закону №1700-VІІ, приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Слід зазначити, що фінансові питання завжди створюють для особи, на яку поширюється дія Закону №1700-VІІ, передумови для виникнення приватного інтересу, зумовлені особистою вигодою, а саме покращенням свого матеріального стану. Відповідно наявність у такої особи організаційно - розпорядчих або адміністративно-господарських повноважень, пов`язаних з вчиненням/не вчиненням дій, прийняттям рішень стосовно себе утворює потенційний конфлікт інтересів, а реалізація стосовно себе таких повноважень - реальний конфлікт інтересів.

З аналізу вищенаведеного слідує, що, у разі коли ОСОБА_1 дізнався чи повинен був дізнатися про наявність у нього реального чи потенційного конфлікту інтересів останній повинен був про це повідомити Зборівську міську раду, як орган управління майном, або Національне агентство з питань запобігання корупції.

З копії листа Зборівської міської ради №364/02/21 від 25.04.2023 слідує, що у період з 2021 по 2023 роки зі сторони посадових осіб КНП Зборівська лікарня жодні повідомлення про можливі факти виникнення конфлікту інтересів не надходило.

Доводи апелянта про відсутність в його діях складу інкримінованих йому правопорушень з огляду на те, що рішення щодо преміювання приймалось не ним особисто, а тарифікаційною комісією КНП Зборівська лікарня, протокол засідання якої від 23.08.2022 року досліджувався апеляційним судом, є непереконливі.

Апеляційний суд звертає увагу, що рішення такого органу як тарифікаційна комісія, до складу якого входять лише підлеглі ОСОБА_1 як керівнику підприємства працівники, носять виключно рекомендаційний характер та не замінюють собою вимог Закону України «Про запобігання корупції» щодо врегулювання конфлікту інтересів.

Жодним чином також не може вказувати на відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч.1, 2 ст.172-7 КУпАП й твердження апелянта про те, що його дружина - ОСОБА_2 не перебуває у прямому безпосередньому його підпорядкуванні, оскільки КНП Зборівська лікарня очолює саме директор, який і здійснює загальне управління діяльністю в усіх напрямках відповідно до Статуту і законодавства України, у тому числі що стосується премій і надбавок.

Отже висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, пов`язаних з корупцією, передбачених ч.ч.1,2 ст.172-7 КУпАП, є обґрунтованими, належним чином мотивованими, підтверджуються сукупністю зібраних, досліджених під час судового розгляду та перевірених апеляційним судом належних і допустимих доказів, які у своїй сукупно свідчать про те, що ОСОБА_1 , працюючи на посаді директора Комунального некомерційного підприємства «Зборівська лікарня» Зборівської міської ради, будучи, згідно п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону №1700-VII, суб`єктом на якого поширюється дія цього Закону, знаходячись на робочому місці, в порушення вимог ст.28 Закону України «Про запобігання корупції», прийняв рішення в умовах реального конфлікту інтересів, а саме підписав наказ від 23.08.2022 №84 Про заохочення працівників лікарні до Дня незалежності України, яким визначив грошову премію працівникам КНП Зборівська лікарня Зборівської міської ради, в тому числі, й собі особисто у сумі 1425,70 грн. та своїй дружині ОСОБА_2 - в сумі 826,17 грн., а також в порушення п.3 ч.1 ст.28 Закону України «Про запобігання корупції», не повідомив не пізніше наступного робочого дня про наявність у нього реального конфлікту інтересів Національне агентство з питань запобігання корупції, а також Зборівську міську раду про наявність у нього реального конфлікту інтересів при підписанні вищезгаданого наказу, яким визначив грошову премію працівникам КНП Зборівська лікарня Зборівської міської ради, в тому числі, й собі особисто у сумі 1425,70 грн. та своїй дружині ОСОБА_2 - в сумі 826,17 грн., чим порушив вимоги щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, відповідальність за що передбачена ч.ч.1,2 ст.172-7 КУпАП.

При цьому апеляційний суд враховує, що зі складених відносно ОСОБА_1 протоколів про адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією №127, №128, №129 та №130 від 12.05.2023 року, вбачається, що з їх змістом останній ознайомлений, їх копії отримав та в графі пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності зазначив, що вини своєї не визнає.

В протоколах про адміністративне правопорушення, які були предметом розгляду суду, зазначено про роз`яснення ОСОБА_1 його прав, передбачених ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, що також спростовує твердження апелянта про те, що його не ознайомили з його правами.

Окрім того, в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 , як і його захисник Медвідь І.М. не заперечували факту роз`яснення судом першої інстанції, особі щодо якої розглядалася справа про адміністративне правопорушення, прав, передбачених ст.268 КУпАП.

Що стосується доводів сторони захисту про недотримання процесуальних норм КУпАП та КПК України під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , міркування щодо яких наведено у доповненні до апеляційної скарги, то апеляційний суд вважає, що такі твердження носять виключно суб`єктивну оцінку апелянтом правових норм, які регламентують порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення і базуються на його трактуванні положень КУпАП.

Аналіз матеріалів провадження дає підстави апеляційному суду для висновку, що місцевий суд, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , забезпечив необхідні процесуальні умови для реалізації особою, відносно якої складено протоколи про адміністративне правопорушення, передбачених КУпАП прав та повноважень для забезпечення всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи.

Водночас, на переконання апеляційного суду, є безпідставними також і доводи апеляційної скарги щодо порушення посадовими особами Управління стратегічних розслідувань в Тернопільській області ДСР НПУ строків складання адміністративних протоколів, пов`язаних з корупцією №127, 128, 129 та №130 від 12.05.2023 року відносно ОСОБА_1 за ч.ч.1,2 ст.172-7 КУпАП виходячи з наступного.

Так, згідно ч.2 ст.254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Як свідчать матеріали справи, протоколи про вчинення адміністративних правопорушень, пов`язаних з корупцією, були складені уповноваженою особою 12.05.2023 року, тобто ця дата, на думку апеляційного суду, і є днем виявлення адмінправопорушень, вчинених ОСОБА_1 , що, у свою чергу, узгоджується з вимогами ст.254 КУпАП, згідно яких протокол про адміністративне правопорушення складається не пізніше 24 годин з моменту виявлення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення.

При цьому моментом виявлення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, слід вважати момент, коли особа, уповноважена на складання протоколу, здобула можливість за участі особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, здійснити дії, визначені ч.ч.2-4 ст. 256 КУпАП. Зокрема, таким моментом може бути прибуття особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, на запрошення/виклик до органу або посадової особи на складання протоколу про адміністративне правопорушення чи прибуття посадової особи до місця роботи особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, що мало місце в даному випадку.

Водночас, суд апеляційної інстанції зауважує, що законодавство про адміністративні правопорушення не передбачає жодних правових наслідків при складанні протоколів про адміністративні правопорушення поза встановленим строком, передбаченим ст.254 КУпАП.

Також, апеляційний суд не погоджується з доводами сторони захисту про недотримання місцевим судом строків, передбачених ст.38 КУпАП, під час розгляду справи, з огляду на таке.

Відповідно до ч.4 ст.38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

Так, зі змісту протоколів про адміністративні правопорушення, пов`язаних з корупцією № 127, № 128, № 129 та № 130 від 12.05.2023 р. вбачається, що датою виявлення вчинених ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, пов`язаних з корупцією, передбачених ч.ч.1,2 ст.172-7 КУпАП, є дата складання протоколу, тобто 12 травня 2023 року.

В свою чергу, рішення суду першої інстанції про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, пов`язаних з корупцією, передбачених ч.ч.1, 2 ст. 172-7 КУпАП, та накладення на нього адміністративного стягнення було ухвалено 14 червня 2023 року, тобто у межах визначеного ч.4 ст.38 КУпАП строку притягнення особи до адміністративної відповідальності. Отже слід визнати хибними твердження апелянта, викладені ним в апеляційній скарзі, про те, що на момент надходження справи до суду, так і на момент розгляду справи 14 червня 2023 року, закінчились строки передбачені статтею 38 КУпАП.

Окрім того, апеляційний суд вважпє за необхідне зауважити, що з правового аналізу ст.38 КУпАП вбачається, що її застосування можливе лише у випадку наявності вини особи у вчиненні правопорушення, адже у разі відсутності вини особи в інкримінованому їй правопорушенні, провадження підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП через відсутність події і складу адміністративного правопорушення. Виходячи зі змісту апеляційної скарги ОСОБА_1 та його свідчень у суді апеляційної інстанції, він заперечує факт наявності у його діях складу адміністративного правопорушення, що зобов`язує суд з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Таким чином, доводи сторони захисту, які викладені в апеляційній скарзі щодо незаконності судового рішення, жодним чином не спростовують наведених вище висновків суду першої інстанції, оскільки судом було правильно застосовано норми матеріального права та не порушено норм процесуального права.

Апеляційний суд всебічно та об`єктивно дослідивши всі обставини справи в їх сукупності у розрізі із доводами апеляційної скарги, вважає, що всі твердження апелянта щодо незаконності судового рішення місцевого суду фактично зводяться до довільної та суперечливої інтерпретації дійсних обставин справи та фактично спрямовані на уникнення ним адміністративної відповідальності за вчинення інкримінованих йому адміністративних правопорушень.

Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції постановив законне судове рішення про визнання винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч.1, 2 ст.172-7 КУпАП.

За наведених обставин апеляційний суд вважає безпідставними доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про відсутність в його діях складу адміністративних правопорушень, пов`язаних з корупцією, передбачених ч.ч.1,2 ст.172-7 КУпАП, та не вбачає правових підстав, передбачених ст.247 КУпАП, для закриття провадження у справі.

При накладенні адміністративного стягнення суд першої інстанції відповідно до вимог ст.33 КУпАП врахував характер вчиненого проступку, дані про особу порушника, ступінь її вини, конкретні обставини справи та обґрунтовано визначив стягнення на підставі ч.2 ст.36 КУпАП у виді штрафу в межах санкції, передбаченої санкцією ч.2 ст.172-7 КУпАП.

Таким чином, постанова Зборівського районного суду Тернопільської області від 14.06.2023 року відносно ОСОБА_1 є законною та обґрунтованою і підстав для її скасування, про що ставить питання апелянт, суд апеляційної інстанції не вбачає.

Керуючись ст.294 КУпАП,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Зборівського районного суду Тернопільської області від 14 червня 2023 року щодо ОСОБА_1 - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя