Рішення

від 01.08.2023 по справі 372/2715/22

ОБУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 372/2715/22

Провадження № 2-210/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 серпня 2023 року Обухівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Сташків Т.Г.,

при секретарі Павлик А.В.,

за участю:

представника позивача Віценка А.Г. ,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Легіон ВК» до ОСОБА_2 про стягнення збитків,

ВСТАНОВИВ:

20.09.2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Легіон ВК» (далі - позивач, ТОВ «Легіон ВК») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач, ОСОБА_2 ), в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача збитки в розмірі 300 000,00 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що він є власником земельної ділянки площею 0,0358 га, кадастровий номер 3223110100:01:098:0248, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Прокопенко Л.В. 20.12.2021 року за реєстровим № 2375, Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 20.12.2021 року, індексний номер 291219584, номер запису про право власності 45775906.

Відповідачу на праві власності належать: земельна ділянка площею 0,0062 га, кадастровий номер 3223110100:01:098:0094, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гринько А.П. 04.09.2015 року; розташований на цій земельній ділянці торгівельний павільйон загальною площею 93,7 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності, виданого Реєстраційною службою Обухівського міськрайонного управління юстиції 03.04.2014 року.

Земельні ділянки позивача та відповідача є суміжними.

08.02.2022 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська агенція реструктуризації боргів» (далі - ТОВ «Українська агенція реструктуризації боргів») укладено попередній договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Прокопенко Л.В. за реєстровим № 93 (далі - Попередній договір).

За п.п. 1, 10 Попереднього договору предметом договору є продаж у майбутньому належної позивачу земельної ділянки за ціною продажу 1 000 000,00 грн.

Згідно з п. 8 Попереднього договору земельна ділянка повинна бути передана продавцем покупцю у стані, вільному від забудови, вільному від розміщення на ній будь-яких об`єктів нерухомого майна, малих архітектурних форм, які можуть фактично бути розміщені на земельній ділянці

На виконання п. 11 Попереднього договору покупець сплатив, а позивач отримав аванс у розмірі 300 000,00 грн., що підтверджується випискою з банківського рахунку позивача.

05.07.2022 року між позивачем та ТОВ «Українська агенція реструктуризації боргів» укладено договір про внесення змін і доповнень № 1 до Попереднього договору, за умовами якого: договір купівлі-продажу земельної ділянки має бути укладено до 15.08.2022 року; продавець зобов`язаний позначити межу земельної ділянки, винести в натурі (на місцевості) межі земельної ділянки та закріпити їх межовими знаками відповідно до технічної документації із землеустрою щодо земельної ділянки.

Позивач звернувся з метою визначення меж земельної ділянки до Товариства з обмеженою відповідальністю «Судова незалежна експертиза України» (далі - ТОВ «Судова незалежна експертиза України»), яке встановило, що виявлено об`єкт, який входить частково в межі земельної ділянки позивача, а саме, двоповерхову нежитлову будівлю (магазин Квіти), який належить відповідачу; площа накладення становить 9,41 кв. м.

Позивач повідомив про ці обставини покупця листом від 29.07.2022 року, у відповідь на який покупець повідомив, що відхиляє пропозицію позивача щодо внесення змін до Попереднього договору про зміну його предмету у зв`язку з наявністю накладення на земельну ділянку меж будівлі іншого землекористувача; покупець також повідомив позивача, що він зобов`язаний повернути 300 000,00 грн. авансу та сплатити штраф у розмірі суми авансу.

На підставі п. 16 Попереднього договору, оскільки позивач не зміг виконати умови п. 8 Попереднього договору, 06.09.2022 року позивач сплатив покупцю 300 000,00 грн. в якості повернення авансу та 300 000,00 грн. штрафу.

Позивач вважає, що протиправними та винними діями відповідача, які полягають у розміщенні на земельній ділянці позивача будівлі без відповідних дозволів та з порушенням закону, порушено право власності позивача, зокрема, у зв`язку з неможливістю розпорядження належною йому земельною ділянкою, що спричинило позивачу збитки у вигляді сплати штрафу в розмірі 300 000,00 грн.

Посилаючись на зазначені обставини, на підставі ст.ст. 22, 316, 321, 386, 655, 1166, 1192 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст.ст. 91, 96, 103, 152 Земельного кодексу України позивач звернувся до суду з указаним позовом.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 18.01.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін у даній цивільній справі та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 16.02.2023 року.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 08.05.2023 року у задоволенні клопотання адвоката Клапчука Федора Петровича, що діє в інтересах відповідача, про зупинення провадження у даній цивільній справі відмовлено.

08.06.2023 року до суду надійшли письмові пояснення представника відповідача, у яких зазначено, що доводи позивача є безпідставними, оскільки позивач придбав земельну ділянку в стані, що існував на час укладення договору купівлі-продажу від 20.12.2021 року, тобто, з усіма недоліками, що виключає вину відповідача у порушенні умов Попереднього договору. Відповідач не визнає, що його будівля частково накладається на земельну ділянку позивача. На час придбання позивачем земельної ділянки ним було погоджено визначені в натурі (на місцевості) межі поділу земельної ділянки з її власником (Акт від 25.11.2001 року). Отже, на час придбання земельної ділянки нежитлова будівля вже була побудована, позивач знав або повинен був знати про наявність накладення нежитлової будівлі на його земельну ділянку. Так, відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно, індексний номер: 19971477 від 03.04.2014 року, виданого Реєстраційною службою Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області, ОСОБА_2 набув права власності на об`єкт нерухомого майна - торгівельний павільйон площею 93,7 кв. м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень від 03.04.2014 року, індексний номер: 19971564. Будь-яких претензій та вимог про усунення перешкод у користуванні власністю позивач відповідачу не пред`являв. Відповідачем з дотриманням закону 15.02.2001 року укладено з Обухівською міською радою договір оренди земельної ділянки площею 0,0024 га в АДРЕСА_3 під існуючий об`єкт роздрібної торгівлі та комерційних послуг м. Обухів; 01.12.2020 року між Обухівською міською радою та відповідачем укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,0062 га під існуючий торговельний павільйон у АДРЕСА_4 . Отже, на момент виникнення права власності позивача на земельну ділянку павільйон відповідача вже існував. Укладаючи попередній договір, позивач ознайомився з його умовами, відтак, свідомо поставив себе у становище, в якому договір купівлі-продажу земельної ділянку неможливо буде укласти на умовах Попереднього договору з вини продавця. Вина відповідача в тому, що позивач погодився на умови договору, які він не міг гарантувати, відсутня. Відповідач не несе відповідальності за неможливість позивачем виконати умови Попереднього договору. Позивач своїми діями, через умисел чи неуважність, призвів до настання таких наслідків, відтак відповідач не завдавав збитків позивачу. Фактично позивач перекладає свою відповідальність за Попереднім договором на відповідача. Отже, відповідач просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача у судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі з підстав, викладених у письмових поясненнях.

Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що ТОВ «Легіон ВК» є власником земельної ділянки площею 0,0358 га, кадастровий номер 3223110100:01:098:0248, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ріал Кепітал 2» (далі - ТОВ «Ріал Кепітал 2») та ТОВ «Легіон ВК», посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Прокопенко Л.В. 20.12.2021 року, зареєстрованого в реєстрі за № 2375, що підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 20.12.2021 року, індексний номер витягу: 291219584.

ОСОБА_2 на праві власності належать: земельна ділянка площею 0,0062 га, кадастровий номер: 3223110100:01:098:0094, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Гринько А.П. 04.09.2015 року, індексний номер: 24160877; торгівельний павільйон загальною площею 93,7 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 , розташований на вказаній земельній ділянці, на підставі свідоцтва про право власності, виданого Реєстраційною службою Обухівського міськрайонного управління юстиції 03.04.2014 року, серія та номер: НОМЕР_1 , що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (інформаційна довідка № 309886952 від 15.09.2022 року).

Згідно з копією попереднього договору купівлі-продажу земельної ділянки, укладеного 08.02.2022 року між ТОВ «Легіон ВК» (продавець) та ТОВ «Українська агенція реструктуризації боргів» (покупець), посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Прокопенко Л.В., зареєстрованого в реєстрі за № 93, продавець зобов`язується продати, а покупець - купити у продавця земельну ділянку площею 0,0358 га, кадастровий номер 3223110100:01:098:0248, за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з п. 8 Попереднього договору земельна ділянка повинна бути передана продавцем покупцю в день підписання та нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу земельної ділянки у стані, вільному від забудови, вільному від розміщення на ній будь-яких об`єктів нерухомого майна, малих архітектурних форм, які можуть фактично бути розміщені на земельній ділянці.

Відповідно до п. 9 Попереднього договору продавець стверджує, що документи, які підтверджують право власності продавця на земельну ділянку, та всі надані ним відомості відносно зазначеної земельної ділянки є достовірні та правдиві. В разі, коли документи чи відомості щодо вищезазначеної земельної ділянки виявляться недостовірними, неправдивими, продавець зобов`язаний відшкодувати заподіяні покупцю збитки та витрати.

За змістом п. 11 Попереднього договору на підтвердження дійсних намірів про наступне укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки покупець зобов`язаний сплатити на розрахунковий рахунок продавця аванс у розмірі 300 000,00 грн.

Згідно з п. 16 Попереднього договору якщо основний договір купівлі-продажу земельної ділянки не буде укладено протягом строку, встановленого в п. 1 даного договору через дії або бездіяльність продавця, то він зобов`язаний протягом трьох календарних днів з дня настання зазначеного строку повернути покупцю аванс, сплачений за цим договором, та додатково сплатити штраф у розмірі авансу, сплаченого покупцем. Положення даного пункту застосовуються також до випадків невиконання продавцем умов та зобов`язань, встановлених у п. 4 та/або п. 8 цього договору.

Згідно з копією виписки за рахунками за 11.02.2022 року, сформованої 14.09.2022 року, ТОВ «Українська агенція реструктуризації боргів» сплатило ТОВ «Легіон ВК» авансовий платіж згідно з Попереднім договором у розмірі 300 000,00 грн.

05.07.2022 року між ТОВ «Легіон ВК» та ТОВ «Українська агенція реструктуризації боргів» укладено договір про внесення змін і доповнень № 1 до Попереднього договору, за умовами якого сторони домовились, що договір купівлі-продажу земельної ділянки має бути укладено до 15.08.2022 року; продавець зобов`язаний позначити межу земельної ділянки, винести в натурі (на місцевості) межі земельної ділянки та закріпити їх межовими знаками відповідно до технічної документації із землеустрою щодо земельної ділянки.

Згідно з висновком експерта № ЕС-1727-1-2054.22, складеним ТОВ «Судова незалежна експертиза України», за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи по цивільній справі № 372/2936/22 встановлено, що частина будівлі об`єкту нерухомого майна: торгівельного павільйону, який розміщується на земельній ділянці, кадастровий номер: 3223110100:01:098:0094, площею 0,0062 га, за адресою: АДРЕСА_1 та належить ФОП ОСОБА_2 , накладається на земельну ділянку, кадастровий номер 3223110100:01:098:0248, яка належить ТОВ «Легіон ВК», а саме на її південно-західну частину із глибиною накладання від 0,45 до 0,85 м, площа накладання становить 9,1 кв. м.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення невизнання або оспорювання.

За приписами ч. 3 ст. 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Звертаючись до суду з позовом, позивач просить стягнути з відповідача збитки у вигляді сплаченого позивачем покупцю за Попереднім договором штрафу в розмірі 300 000,00 грн., завдані позивачу діями відповідача, які полягають у розміщенні на земельній ділянці позивача будівлі без відповідних дозволів та з порушенням закону, у зв`язку з неможливістю розпоряджатись належною позивачу земельною ділянкою.

Особа, яка звертається до суду з позовом, повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів.

Тобто, позивач має довести, що його права та законні інтереси як заінтересованої особи безпосередньо порушені діями відповідача, та що в результаті задоволення позовних вимог права позивача буде захищено та відновлено.

Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову в задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Такий висновок міститься у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 16.10.2020 року у справі № 910/12787/17. При цьому, Об`єднана палата звертає увагу, що як порушення розуміється такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке, порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди (п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України).

За приписами ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відшкодування збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності і для застосування такої міри відповідальності необхідна наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності особи; шкідливого результату такої поведінки (збитків), наявності та розміру понесених збитків; причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного з елементів відповідальність у вигляду відшкодування збитків не наступає.

При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Отже, для правильного вирішення спорів, пов`язаних з відшкодуванням шкоди, важливе значення має розподіл між сторонами обов`язку доказування, тобто визначення, які юридичні факти повинен довести позивач або відповідач.

Виходячи з цього, позивач повинен довести факт спричинення збитків, обґрунтувати їх розмір, довести безпосередній причинний зв`язок між правопорушенням та заподіянням збитків і розмір відшкодування. Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою та шкодою, завданою потерпілій стороні.

Зобов`язання з відшкодування шкоди - це правовідношення, у силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов`язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, для застосування положень ст. 1166 ЦК України необхідно довести, що шкоду позивачу завдано саме неправомірними діями чи бездіяльністю особи, на яку покладається відповідальність відшкодувати шкоду, а саме необхідна наявність таких складових елементів як: а) протиправна поведінка; б) настання шкоди; в) прямий причинно-наслідковий зв`язок між першим та другим елементами; г) вина завдавача шкоди.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 2 Постанови від 27.03.1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.

З матеріалів справи вбачається, що за укладеним ТОВ «Легіон ВК» та ТОВ «Українська агенція реструктуризації боргів» Попереднім договором продавець зобов`язується продати, а покупець - купити у продавця земельну ділянку площею 0,0358 га, кадастровий номер 3223110100:01:098:0248, за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з ч. 1 ст. 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов`язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 635 ЦК України зобов`язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

За умовами п. 8 Попереднього договору земельна ділянка повинна бути передана продавцем покупцю в день підписання та нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу земельної ділянки у стані, вільному від забудови, вільному від розміщення на ній будь-яких об`єктів нерухомого майна, малих архітектурних форм, які можуть фактично бути розміщені на земельній ділянці.

Відповідно до п. 9 Попереднього договору продавець стверджує, що документи, які підтверджують право власності продавця на земельну ділянку, та вся надані ним відомості відносно зазначеної земельної ділянки є достовірні та правдиві. В разі, коли документи чи відомості щодо вищезазначеної земельної ділянки виявляться недостовірними, неправдивими, продавець зобов`язаний відшкодувати заподіяні покупцю збитки та витрати.

Таким чином, за змістом Попереднього договору продавець взяв на себе зобов`язання передати покупцю земельну ділянку у стані, вільному від забудови, вільному від розміщення на ній будь-яких об`єктів нерухомого майна, малих архітектурних форм, які можуть фактично бути розміщені на земельній ділянці

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Частиною 1 ст. 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Підписуючи Попередній договір, позивач добровільно погодився на його укладення на визначених у договорі умовах.

Так, за п. 20 Попереднього договору сторони підтверджують, що домовились і не мають жодних зауважень, доповнень або суперечностей відносно умов даного договору.

З матеріалів справи вбачається, що позивач придбав земельну ділянку, що є предметом Попереднього договору, 20.12.2021 року

Згідно з п. 3.5 договору купівлі-продажу земельної ділянки, укладеного між ТОВ «Ріал Кепітал 2» та ТОВ «Легіон ВК», посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Прокопенко Л.В. 20.12.2021 року, зареєстрованого в реєстрі за № 2375, покупець свідчить та гарантує, що земельна ділянка, що відчужується, візуально оглянута покупцем до підписання цього договору.

Враховуючи, що відповідач набув права власності на об`єкт нерухомого майна - торгівельний павільйон площею 93,7 кв. м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , 03.04.2014 року (свідоцтво про право власності на нерухоме майно, індексний номер 19971477 від 03.04.2014 року, видане Реєстраційною службою Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області), тобто цей торгівельний павільйон на час придбання позивачем земельної ділянки вже існував, суд приходить до висновку, що позивач знав або повинен був знати про наявність накладення нежитлової будівлі на його земельну ділянку.

Відтак, дії позивача свідчать про свідоме укладення ним Попереднього договору та погодження з його умовами, що призвело до настання таких наслідків, як сплата покупцю штрафу у зв`язку з невиконанням продавцем умов Попереднього договору, зокрема, щодо передачі покупцю земельної ділянки у стані, вільному від забудови, вільному від розміщення на ній будь-яких об`єктів нерухомого майна, малих архітектурних форм, які можуть фактично бути розміщені на земельній ділянці.

При цьому позивачем не надано належних, достатніх та достовірних доказів на підтвердження своїх доводів, що спірна нежитлова будівля була побудована відповідачем незаконно.

Так, 01.12.2020 року між Обухівською міською радою та відповідачем укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,0062 га під існуючий торговельний павільйон у м. Обухів на вул. Київська в районі супермаркету «Велика кишеня».

Судом також не встановлено, що позивач до укладення Попереднього договору звертався до відповідача з вимогами про усунення перешкод у користуванні власністю. Отже, на час укладення Попереднього договору з боку позивача були відсутні претензії до відповідача та спір з приводу накладення належної відповідачу будівлі на земельну ділянку позивача.

З огляду на зазначене, враховуючи, що на час укладення Попереднього договору позивач знав або повинен був знати про наявність накладення нежитлової будівлі відповідача на земельну ділянку позивача, та свідомо погодився з умовами Попереднього договору, які передбачали відповідальність позивача у разі невиконання умов щодо передачі покупцю вільної від забудови земельної ділянки, суд приходить до висновку про недоведеність вини відповідача у зв`язку з настанням відповідальності позивача за Попереднім договором, а відтак, недоведеність факту спричинення позивачу збитків відповідачем.

У постановах від 13.05.2021 року у справі № 910/6393/20, від 04.12.2019 року у справі № 910/15262/18, від 03.03.2020 року у справі № 910/6091/19 Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що відсутність порушення прав та законних інтересів позивача є самостійною, достатньою підставою для відмови в позові.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

За змістом ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи докази у справі у їх сукупності, беручи до уваги, що позивач добровільно та свідомо уклав Попередній договір та погодився з його умовами, що призвело до настання таких наслідків, як сплата покупцю штрафу у зв`язку з невиконанням продавцем умов Попереднього договору, суд вважає, що позивачем не доведено наявності складу цивільного правопорушення як необхідної умови застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, завданих відповідачем позивачу.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для відшкодування відповідачем зазначених у позовній заяві збитків, а відтак, про відмову в задоволенні позовних вимог за їх безпідставністю та необґрунтованістю, оскільки позивачем не представлено, а судом не отримано жодних переконливих доказів на їх підтвердження.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі відмови в позові - на позивача. Оскільки суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову, судові витрати несе позивач відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 11, 15, 16, 22, 386, 626-628, 635, 638, 1166 Цивільного кодексу України, ст.ст. 3-5, 7-13, 17, 43, 49, 76-81, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

У позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Легіон ВК» до ОСОБА_2 про стягнення збитків - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.Г. Сташків