Рішення

від 26.07.2023 по справі 398/1794/21

ОЛЕКСАНДРІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 398/1794/21

провадження №: 2/398/118/23

РІШЕННЯ

Іменем України

"26" липня 2023 р.

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

судді - Нероди Л.М.,

за участі секретаря - Міщенко С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Олександрії цивільну справу №398/1794/21ц за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропідприємство Бандурівське»</a>, про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та скасування державної реєстрації договору оренди, -

В С Т А Н О В И В:

ВИМОГИ ПОЗИВАЧА

Представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить зобов`язати відповідача усунути перешкоди у користуванні позивачу земельною ділянкою площею 7,1216 га, з кадастровим номером 3520381300:02:000:0469, розташованої на території Бандурівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області, що на праві власності належить ОСОБА_1 , шляхом витребування та повернення земельної ділянки її власнику.

Скасувати запис № 19771465 від 03.04.2017 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію договору оренди землі б/н від 11.12.2016 року, укладеного між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агропідприємство Бандурівське», щодо оренди земельної ділянки площею 7,1216 га, яка належить ОСОБА_1 та розташована на території Бандурівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер - 3520381300:02:000:0469.

Судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1816,00 грн. та витрати по наданню правничої допомоги адвокатом по підготовці документів, складанню позовної заяви та представництва інтересів в суді в сумі 6000,00 грн. покласти на відповідача та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропідприємство Бандурівське»</a> .

ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА

На обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що позивачу на праві власності належить земельна ділянка площею 7,1216 га з кадастровим номером 3520381300:02:000:0469, розташована на території Бандурівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області.

15 березня 2011 року між позивачем та ФГ «Наталка» в особі голови Волинця О.С. було укладено договір оренди землі відносно вище вказаної земельної ділянки, строком на 10 років, з орендною платою - 4 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Договір зареєстровано в управлінні Держкомзему в Олександрійському районі Кіровоградської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від

04.04.2012 року, номер запису № 352030004002664.

Починаючи з 2011 року, ФГ «Наталка» виконувало не належним чином взяті на себе зобов`язання щодо виплати орендної плати, що стало підставою не бажання позивача продовжувати договірні відносини надалі.

У зв`язку з наближенням закінченням 10-річного строку дії договору оренди земельної ділянки, позивач звернулась до голови ФГ «Наталка» Волинця О.С. для врегулювання питання повернення земельної ділянки. Однак, останній повідомив їй, що земельна ділянка перебуває в оренді до 2027 року у ТОВ «Агропідприємств Бандурівське» (засновником та кінцевим власником якого є також Волинець О.С. ), при цьому відмовився від будь-яких будь пояснень та відмовився надавати підтверджуючі документи.

Позивач звернулася до Державного реєстру речових прав та з`ясувала, що 11.12.2016 р. між нею та відповідачем начебто було укладено договір оренди землі відносно вищезазначеної ділянки, строком на 10 років, з орендною платою 5.5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

03.04.2017 року цей договір оренди зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про право № 19771465.

З посиланням на те, що зазначену угоду вона не укладала, позивач просить захистити її порушене право.

ЗАПЕРЕЧЕННЯ ВІДПОВІДАЧА

Представник відповідача правом подати відзив на позовну заяву не скористався.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ

Ухвалою судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Авраменка О.В. .від 13.04.2021 року відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання, витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропідприємство Бандурівське»</a>:

- оригінал договору оренди землі від 11 грудня 2016 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Агропідприємство Бандурівське», предметом якого є оренда земельної ділянки з кадастровим номером 3520381300:02:000:0469;

- оригінал акту приймання-передачі земельної ділянки земельної ділянки з кадастровим номером 3520381300:02:000:0469 до договору оренди землі від 11 грудня 2016 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Агропідприємство Бандурівське».

Визначиено Товариству з обмеженою відповідальністю «Агропідприємство Бандурівське»</a> строк для подання витребуваних доказів до 07 травня 2021 року.

Відповідач витребувані документи не надав.

25.05.2021 р. судом була повторно надіслана відповідачу ухвала суду від 13.04.2021 р. та встановлено строк її виконання до 11.06.2021 р.

Відповідачем витребувані документи знову були не надані.

Ухвалою суду від 09 вересня 2021 року по справі призначено проведення судово- почеркознавчої експертизи та зупинено провадження у справі на час проведення експертизи.

Розпорядженням керівника апарату суду від 29.09.2021 року призначено повторний автоматизований розподіл даної цивільної справи в зв`язку із закінченням повноважень судді Авраменка О.В.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.09.2021 року головуючим суддею у справі визначено суддю Нероду Л.М.

05.11.2021 року до суду надійшло клопотання експерта про надання додаткових матеріалів, а саме, оригіналу договору оренди землі від 11.12.2016 р., укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Агропідприємство Бандурівське».

Вказане клопотання направлене судом відповідачу 10.11.2021 р. та залишене останнім без виконання та задоволення.

11.01.2022 р. до суду надійшло повідомлення експерта про залишення ухвали суду без виконання у зв`язку з ненаданням оригіналу договору.

17.01.2022 р. ухвалою судді Олександрійського міськрайонного суду Нероди Л.М. цивільну справу прийнято до свого провадження та призначено її до судового розгляду.

15.03.2022 р. ухвалою суду витребувано у ТОВ «Агропідприємство Бандурівське»: оригінал договору оренди землі від 11.12.2016 року укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Агропідприємством Бандурівське» земельної ділянки площею 7.1216 га з кадастровим номером 3520381300:02:000:0469, яка розташована на території Бандурівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області; оригінал акту приймання передачі земельної ділянки площею 7,1216 га кадастровий номер 3520381300:02:000:0469, розташованої на території Бандурівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області відповідно до договору оренди землі від 11.12.2016 року укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Агропідприємство Бандурівське».

Витребувано у ЦНАП Олександрійської міської ради Кіровоградської області оригінал договору оренди землі від 11.12.2016 року з додатками та належним чином завірені копії матеріалів реєстраційної справи щодо об`єкту нерухомого майна реєстраційний номер об`єкту 1213879835203, земельної ділянки кадастровий номер 3520381300:02:000:0469 площею 7,1216 га цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Бандурівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області, зареєстрованого 03.04.2017 року державним реєстратором ЦНАП Олександрійської міської ради Кіровоградської області Гавришевською О.С., згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 34582569 від 03.04.2017 року.

Відповідачем ухвала суду залишена без виконання, документи не надані.

ЦНАП Олександрійської міської ради Кіровоградської області повідомив суд про неможливість надання оригіналу договору, у зв`язку з передачею реєстраційної справи в паперовому вигляді на архівне зберігання.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Позивачу на праві власності належить земельна ділянка площею 7,1216 га з кадастровим номером 3520381300:02:000:0469, розташована на території Бандурівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області.

15 березня 2011 року між позивачем та ФГ «Наталка» в особі голови Волинця О.С. було укладено договір оренди землі відносно вище вказаної земельної ділянки, строком на 10 років, з орендною платою - 4 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Договір зареєстровано в управлінні Держкомзему в Олександрійському районі Кіровоградської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від

04.04.2013 року, номер запису №352030004002664.

Позивач у 2021 році звернулася до Державного реєстру речових прав та отримала витяг, згідно якого, 11.12.2016 р. між нею та відповідачем було укладено договір оренди землі відносно вищезазначеної ділянки, строком на 10 років, з орендною платою 5.5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

03.04.2017 року цей договір оренди зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про право №19771465.

Позивач заперечує укладення нею даного договору, зазначаючи про те, що навіть з копії вказаного договору видно, що підпис, виконаний від її імені у договорі, абсолютно не відповідає тому підпису, який є у неї насправді.

НОРМИ ПРАВА ТА ОЦІНКА СУДУ

У ч. 1 cт. 627 ЦК України зазначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За правилами ст. 93 ЗК України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Разом з тим, визначення, процедура укладення, вимоги та припинення договору оренди землі врегульовано у спеціальному законі, яким є Закон України «Про оренду землі».

Відповідно ст. 1 Закону України «Про оренду землі», оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

У статті 6 зазначеного Закону визначено, що орендарі набувають право оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених ЗК України, ЦК України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Згідно з вимогами ст.13 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з ч.1 ст.19 Закону України «Про оренду землі», строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін.

Право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (ч. 1 ст.407 ЦК України).

Отже, користуватися земельною ділянкою приватної власності можливо на праві оренди, підставою для якої є договір, відповідно до якого сплачується орендна плата.

Істотні умови договору оренди землі визначені у статті 15 Закону України «Про оренду землі», відповідно до частини першої якої істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Статтею 18 Закону України «Про оренду землі» визначено, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Частиною 2 статті 792 ЦК України визначено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

За правилами ч.1 ст.2 Закону України "Про оренду землі", відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Частиною 1 статті 90 ЗК України передбачене право власників земельних ділянок продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину.

У відповідності до ч.1, 2 ст. 93 ЗК України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об`єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

Відповідно до ч.1 ст.202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Судом встановлено, що позивач є власником земельної ділянки площею 7,1216 га з кадастровим номером 3520381300:02:000:0469, розташованої на території Бандурівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області.

Також судом встановлено, що позивачем виявлено факт укладення від її імені договору оренди землі від 11.12.2016 року з ТОВ «Агропідприємство Бандурівське відносно вищезазначеної ділянки, строком на 10 років, з орендною платою 5.5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

03.04.2017 року цей договір оренди зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про право № 19771465.

При цьому, підставою для внесення запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно стало рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 34582569 від 03.04.2017 року, яке було прийнято ОСОБА_3 , Центр надання адміністративних послуг Олександрійської міської ради Кіровоградської області.

Відповідно до положень ч.4 ст.124 ЗК України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Відповідно до ст.13, 14 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Окрім того, згідно ст.16 Закону України «Про оренду землі», укладення договору оренди земельноїділянкиізземель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Згідно ч.1, 2 ст.207ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Водночас, позивач заперечує факт підписання договору оренди земельної ділянки, отримання нею будь-яких пропозицій щодо його укладення від ТОВ «Агропідприємство Бандурівське», погодження між сторонами істотних умов вказаного договору.

В судовому засіданні встановлено, що у позивача відсутній примірник договору оренди землі, за яким строком на 10 років орендарем належної йому земельної ділянки стало ТОВ «Агропідприємство Бандурівське», а вжиті нею заходи щодо отримання оригіналів договорів оренди землі були безуспішними.

За клопотанням позивача судом вживались заходи щодо витребування від відповідача та ЦНАП Олександрійської міської ради Кіровоградської області оригіналу зазначеного договору, однак, такі докази суду не надано.

Суд вважає, що оскільки позивач стверджує про неукладення спірного договору та відсутність у неї його примірника, то саме на відповідача покладається обов`язок представити докази на підтвердження укладення цієї угоди.

При цьому, суд виходить з того, що згідно з ч.4 cт.81 ЦПК України, у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події, а у разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Водночас, при вирішенні спору, суд керується положеннями ч.1 ст.13 ЦПК України, якою визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках та положеннями ч.10 ст.84 ЦПК України, якою визначено, що у разі неподання учасником справи з неповажних причин доказів, витребуваних судом, суд, залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами.

З врахуванням того, що відповідач не скористався правом подати відзив на позов, а отже не заперечує перед судом тверджень позивача про неукладення нею договору оренди, а також не надав на клопотання позивача та на вимогу суду без поважних причин доказів, витребуваних судом - позбавивши таким чином позивача можливості провести судову почеркознавчу евспертизу по даній справі, зважаючи на те, що вказаний договір має безпосереднє значення для вирішення цієї справи, суд визнає, що договір оренди земельної ділянки позивачем не підписувався.

Частинами 1, 2 ст.15 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін. Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Частина 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» кореспондується із положеннями ч.1 ст.638 ЦК України, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору та умови, що визначені законом, як істотні.

Водночас, відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою ст. 203 цього кодексу.

Вимогами ст. 216 ЦК України, встановлено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Відповідно до ч.1 ст.236 ЦК України, нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Отже, договір оренди землі від 11.12.2016 р. є неукладеним, однак ТОВ «Агропідприємство Бандурівське» продовжує користування землею позивача, чим порушує права позивача на користування та розпорядження належним їй майном.

Беручи до уваги викладене, пояснення позивача та відсутність відзиву відповідача щодо заявлених позовних вимог із зазначенням доказів, які б спростовували твердження позивача та були б подані відповідно до ст.84 ЦПК України, суд приходить до висновку, що позивач не отримувала пропозицій щодо укладення договору оренди земельної ділянки, не погоджувала умови оспорюваного договору та не підписувала його,а тому не можна вважати, що сторони досягли усіх істотних умов договору оренди землі, що передбачені ст.15 Закону України "Про оренду землі".

Згідно з ч.4 cт.263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, згідно з правовим висновком, висловленим Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц, правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

За змістом статей 15 і 16 ЦК України, кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини другої статті 16 цього Кодексу, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Велика Палата Верховного Суду у вказаній постанові звернула увагу на те, що такий спосіб захисту, як визнання правочину неукладеним, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом. Разом із цим суд може застосувати не встановлений законом спосіб захисту лише за наявності двох умов одночасно: по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, а по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної в позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів.

У випадку оспорювання самого факту укладення правочину, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним, шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірного договору в мотивувальній частині судового рішення.

Окрім того, Великою Палатою Верховного Суду зазначено, що зайняття земельних ділянок фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку. Тож, у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельних ділянок, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема шляхом заявления вимоги про повернення таких ділянок. Більше того, негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок (постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2018 у справі №504/2864/13-ц, від 04.07.2018 у справі №653/1096/16-ц, від 12.06.2019 у справі №487/10128/14-ц, від 11.11.2019 у справі №487/10132/14-ц).

Згідно з ч.1 cт.317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

За змістом cт.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч.2 cт.152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Таким чином, оскільки відповідач користується земельною ділянкою позивача без відповідної правової підстави, оскільки договір оренди землі позивачем з ТОВ «Агропідприємство Бандурівське» не укладався, то земельна ділянка підлягає поверненню ТОВ «Агропідприємство Бандурівське» позивачу.

Відповідно до положень Закону України Про оренду землі, право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Державна реєстрація речових прав та їх обтяжень здійснюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Відповідно абц. 1 ч. 3 ст.10 вказаного Закону, реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно; відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом.

Згідно положень п. 2, 3 ч.1 ст .24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», в державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо заява подана неналежною особою або подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом.

Таким чином, до кола повноважень реєстратора входить перевірка повноважень особи заявника, дослідження документів на предмет їх відповідності вимогам законодавства, визначення факту виникнення в заявника речового права на нерухоме майно або ж його обтяження.

Відповідно до положень ч.2 ст. 26 Закону України «Про державнуреєстрацію речових прав нанерухоме майно та їх обтяжень», у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом а пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Згідно з вимогами ч.2 ст.152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Враховуючи, що державний реєстратор під час проведення державної реєстрації права оренди ТОВ «Агропідприємство Бандурівське» на земельну ділянку площею 7,1216 га, з кадастровим номером 3520381300:02:000:0469, розташовану на території Бандурівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області, не перевірив відповідність договору оренди землі вимогам законодавства та зареєстрував фактично неукладений договір оренди, за таких обставин суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, а державна реєстрація права оренди вказаної земельної ділянки - скасуванню.

Окрім того, відповідно до cт.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Під захистом цивільних прав розуміється передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права. Обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.

Належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання цієї норми у її практичному застосуванні - гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Законом України від 05.12.2019 № 340-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», який набрав чинності з 16.01.2020 р., статтю 26 Закону України Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» викладено у новій редакції.

Так, відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини 3 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, чинній з 16.01.2020) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Зміст зазначеної правової норми свідчить про те, що, на відміну від частини 2 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у попередній редакції, яка передбачала такі способи судового захисту порушених прав як скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, чинна редакція встановлює такі способи судового захисту порушених прав та інтересів особи: судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; судове рішення про скасування державної реєстрації прав.

При цьому, з метою ефективного захисту порушених прав уточнено, що ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Таким чином, оскільки з 16.01.2020 р. законодавцем виключено такий спосіб захисту порушених речових прав як скасування запису про проведену державну реєстрацію права, а наявність в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записів про право оренди земельної ділянки за відповідачем, які не ґрунтуються на укладеному договорі оренди землі, порушує права та законні інтереси позивача на користування та розпорядження земельною ділянкою шляхом передання їх в оренду іншим особам, то ефективним способом захисту порушених прав позивача є скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію прав оренди на земельну ділянку за відповідачем, що забезпечить реальне відновлення порушених прав.

Вказаний висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 30.06.2020 р. у справі № 922/3130/19.

Згідно з ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

З огляду на те, що спірна земельна ділянка вибула з володіння позивача поза його волею, витребування вказаної земельної ділянки з чужого незаконного володіння відповідає вимогам ст. 387 ЦК України.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, у зв`язку з задоволенням позовних вимог позивача, з відповідача на її користь підлягають стягненню витрати позивача по сплаті судового збору, а також, витрат на правову допомогу.

Керуючись статтями 5, 12, 13, 142, 211, 258, 263-265, 273 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропідприємство Бандурівське»</a>, про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та скасування державної реєстрації договору оренди - задовольнити.

Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 34582569 від 03.04.2017 року, яке було прийнято ОСОБА_3 , Центр надання адміністративних послуг Олександрійської міської ради Кіровоградської області про реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 7,1216 га, яка належить ОСОБА_1 та розташована на території Бандурівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер - 3520381300:02:000:0469 за договором оренди земельної ділянки від 11.12.2016 р., укладеного між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю «Агропідприємство Бандурівське».

Усунути ОСОБА_1 перешкоди у користуванні земельною ділянкою, зобов`язавши товариство з обмеженою відповідальністю «Агропідприємство Бандурівське»</a> (код ЄДРПОУ 37324677) повернути ОСОБА_1 земельну ділянку, площею 7,1216 га, розташовану на території Бандурівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер - 3520381300:02:000:0469.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Агропідприємство Бандурівське" (місцезнаходження: с. Бандурівка Олександрійського району Кіровоградської області, код ЄДРПОУ 37324677), на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1 816 (одна тисяча вісімсот шістнадцять) грн та витрати по наданню правничої допомоги адвокатом по підготовці документів, складанню позовної заяви та представництва інтересів в суді в сумі 6 000 (шість тисяч) грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 26.07.2023 року.

Учасники:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РОНКПП: НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 .

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Агропідприємство Бандурівське»</a>, код ЄДРПОУ 37324677, 28036 Кіровоградська область, Олександрійський р-н, с. Бандурівка, пров. Шкільний, 1А.

СУДДЯ Л.М. НЕРОДА