Постанова

від 01.08.2023 по справі 550/1061/22

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 550/1061/22 Номер провадження 22-ц/814/3454/23Головуючий у 1-й інстанції Оболєнська С.А. Доповідач ап. інст. Абрамов П. С.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2023 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді: Абрамова П.С.,

Суддів: Одринської Т.В., Пікуля В.П.,

за участюсекретаря судовогозасідання Сальної Н.О.,

прокурора Полтавської обласної прокуратури Вороненко А.М.,

представника відповідача, Медяника О.А.,адвоката Шведенка П.Ю.,

представника третьої особи, КП «Центр охоронита дослідженьпам`ятокархеології» Полтавськоїобласної ради адвоката Кожевнікова С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Полтаві апеляційну скаргу керівника Диканської окружної прокуратури Полтавської області О. Рябовола на ухвалу Чутівського районного суду Полтавської області від 05 квітня 2023 року

у справі за позовом Диканської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Полтавської обласної військової адміністрації, Департаменту культури і туризму Полтавської обласної державної адміністрації до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Комунальний заклад «Центр охорони та досліджень пам`яток археології» Полтавської обласної ради; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Гомма-ІБ», про скасування наказу Головного управління Держгеокадастру в Полтавській області; скасування державної реєстрації та припинення права власності; визнання недійсним договору оренди земельної ділянки; скасування державної реєстрації та припинення права оренди; витребування земельної ділянки

УСТАНОВИВ:

У грудні 2022 року заступник керівника Диканської окружної прокуратури Полтавської області Є. Коваль звернувся до Чутівського районного суду Полтавської області із вказаним позовом в інтересах держави в особі Полтавської обласної військової адміністрації, Департаменту культури і туризму Полтавської обласної державної адміністрації до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, ОСОБА_1 , відповідно до якого прохав визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, скасувати державну реєстрацію права власності та припинити право власності ОСОБА_1 на спірну земельну ділянку; визнати недійсним договір оренди спірної земельної ділянки; скасувати державну реєстрацію та припинити право оренди ТОВ «Гомма-ІБ» спірної земельної ділянки; витребувати з незаконного володіння ОСОБА_1 спірну земельну ділянку.

Ухвалою Чутівського районногосудуПолтавськоїобласті від05квітня2023рокуклопотанняпредставника відповідача ОСОБА_1 ,адвокатаШведенкаП.Ю.прозалишенняпозовної заявибезрозгляду задоволено,позовнузаяву Диканської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Полтавської обласної військової адміністрації, Департаменту культури і туризму Полтавської обласної державної адміністрації залишено без розгляду.

короткого змісту вимог апеляційної скарги; узагальнених доводів особи, яка подала апеляційну скаргу;

Вказану ухвалу оскаржено в апеляційному порядку керівником Диканської окружної прокуратури Полтавської області О. Рябоволом.

В апеляційній скарзі прохали ухвалу місцевого суду скасувати, цивільну справу повернути до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Вказували, що висновки суду про те, що прокурором недотримано процедури повідомлення повноважного органу у спірних правовідносинах перед звернення до суду та зазначені прокурором органи не є повноважними, не відповідають обставинам справи, не ґрунтуються на нормах закону; ухвала про залишення позову без розгляду постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», ст. ст. 56, 254 ЦПК України, у зв`язку із чим підлягає скасуванню.

Суд не врахував, що в межах спірної земельної ділянки знаходиться частина археологічної пам`ятки «Селище та могильник Черпяхівської культури в урочищі Хозари», а саме могильник, тобто, така земельна ділянка відноситься до категорії земель історико-культурного призначення відповідно до ст. ст. 53, 54 ЗК України та ст. 34 Закону України «Про охорону культурної спадщини», а тому нею не могло розпоряджатись Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, спірний наказ якого про розпорядження даною земельною ділянкою оскаржується, отже воно є відповідачем у справі. Повноважними органами щодо розпорядження спірною земельною ділянкою є саме Полтавська обласна військова адміністрація відповідно до п. п. 1, 6 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про охорону культурної спадщини» та ч. 5 ст. 122 ЗК України, а також Департамент культури і туризму Полтавської обласної державної адміністрації відповідно до п. 5 свого Положення. Не приведення цільового призначення земельної ділянки у відповідність до дійсного призначення не виливає на правовий режим цієї земельної ділянки як такої, що належить до земель історико-культурного призначення, оскільки за законом такий правовий режим пов`язаний із фактом знаходження на ній пам`ятки, а не рішенням органу державної влади чи місцевого самоврядування. Суд, згідно з принципом «суд знає закони», під час розгляду справи мав самостійно перевірити наявність або відсутність повноважень у органів влади, яких визначив прокурор, на здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах у спосіб, обраний прокурором.

Полтавська обласна державна адміністрація та Полтавська обласна військова адміністрація є єдиним органом, з одним єдиним кодом в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (ЄДРПОУ 00022591), а військова адміністрація - це тимчасовий спеціальний статус, присвоєний обласній державній адміністрації на період воєнного стану. У даній справі прокурором додано до позову листування із Полтавською ОДА та Департаментом культури і туризму Полтавської ОДА станом на 13.12.2021, а також із Полтавською ОВА та Департаментом культури і туризму Полтавської ОДА листом від 14.12.2022, якому суд першої інстанції не надав належної оцінки.

Вказували, що залишення позову без розгляду після відкриття провадження у справі стосується виключно випадків, коли прокурор правильно визначив орган, уповноважений на захист інтересів держави у спірних правовідносинах, проте не підтвердив наявність підстав для представництва інтересів держави в особі цього органу в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

узагальнених доводів та заперечень інших учасників справи;

Судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження у справі встановлено учасникам справи процесуальний строк у десять днів для подання відзиву на апеляційну скаргу з дня отримання копії даної ухвали разом із копією апеляційної скарги.

З матеріалів справи вбачається, що копію ухвали Полтавського апеляційного суду від 23.05.2023 про відкриття апеляційного провадження разом із копією апеляційної скарги отримано ГУ Держгеокадастр у Полтавській області 05.06.2023 на офіційну електронну адресу poltava@land.gov.ua, про що в матеріалах справи наявні довідки про доставку електронних листів.

03.07.2023 до апеляційного суду (поштовим відправленням від 29.06.2023), тобто після закінчення встановленого судом процесуального строку, від ГУ Держгеокадастр у Полтавській області надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому, серед іншого, заявлено клопотання про поновлення процесуального строку на його подачу.

Апеляційний суд щодо заявленого клопотання зазначає, що поновленню підлягають процесуальні строки, встановлені законом, а строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу є процесуальним строком, встановленим судом, який може бути продовжено у передбаченому ст. 127 ЦПК України порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Доводи про те, що ГУ Держгеокадастр у Полтавській області не отримано ухвали про відкриття апеляційного провадження, спростовуються матеріалами справи. Поважних причин неподання ГУ Держгеокадастр у Полтавській області у встановлений судом процесуальний строк відзиву на апеляційну скаргу не вбачається.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

З урахуванням викладеного, поданий ГУ Держгеокадастр у Полтавській області з пропуском процесуального строку, наданого судом, без поважних причин, відзив на апеляційну скаргу не приймається апеляційним судом до уваги.

Також, 27.06.2023 від представника Комунального закладу «Центр охорони та досліджень пам`яток археології» Полтавської обласної ради надійшли письмові пояснення, які за своїм змістом є відзивом на апеляційну скаргу, які подані після закінчення процесуального строку, встановленого судом, без заявлення клопотання про його продовження, отже, до уваги апеляційним судом не приймаються.

Щодо процесуальних питань

Відповідно дост.372ЦПК Українисуд апеляційноїінстанції відкладаєрозгляд справив разінеявки усудове засіданняучасника справи,щодо якогонемає відомостейпро врученняйому судовоїповістки,або зайого клопотанням,коли повідомленіним причининеявки будевизнано судомповажними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання

Якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

У судове засідання 01.08.2023 від представника ГУ Держгеокадастр у Полтавській області надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із звільненням представника управління, який супроводжував вказану справу та неможливістю забезпечити явку іншого представника управління.

Апеляційний суд вважає, що кадрові питання юридичної особи відповідача у справі, не є поважними причинами незабезпечення явки його представника у судове засідання, та не є підставою для відкладення розгляду справи апеляційним судом.

встановлених судомпершоїінстанціїта неоспоренихобставин,атакожобставин,встановленихсудомапеляційної інстанції,івизначенихвідповідно донихправовідносин;доводів,заякимисуд апеляційноїінстанціїпогодивсяабо непогодивсязвисновками судупершоїінстанції; мотивів прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу;

Місцевим судом установлено, що позовна заява подана прокурором у порядкуст. 56 ЦПК України,ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»та мотивована тим, що оскільки від імені держави повноваження власника цієї земельної ділянки згідно із положеннямист.122 ЗК Українина території Полтавської області виконує Полтавська обласна державна адміністрація, однак вказаним органом державної влади не вживались заходи щодо її повернення до державної власності, то зазначений позов пред`являється прокурором.

Ухвалою судді від 02.02.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі.

30.01.2023 представник відповідача ОСОБА_1 , адвокат Шведенко П.Ю. подав до суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду з підстав, що прокурором не доведено належним чином нездійснення чи неналежне здійснення позивачем Полтавською ОВА захисту інтересів держави у спірних правовідносинах. Зокрема, вказував, що позовна заява подана до суду в інтересах Полтавської військової адміністрації, яка утворена на підставі Закону України № 68/2022 від 24.02.2022 та розпорядження №81 від 24.02.2022. Проте все наявне у справі листування здійснювалося Диканською окружною прокуратурою із Полтавською обласною державною адміністрацією у 2021 році. Враховуючи той факт, що Полтавська ОВА є новоствореним тимчасовим державним органом, то для захисту її законних прав та інтересів прокуратура не здійснила належної процедури повідомлення про правопорушення та не надала розумного строку для звернення за судовим захистом Полтавській ОВА. Таким чином, представник відповідача вважає, що прокурором не обґрунтовано та не доведено підстав для представництва в суді Полтавської ОВА, оскільки прокурор всупереч вимогам ч. 4ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»не звернувся до Полтавської ОВА, як новоствореного тимчасово державного органу, із повідомленням про виявлені ним порушення інтересів держави. Адвокат Шведенко П.Ю. також зазначає, що Полтавська ОДА у своєму листі від 29.12.2021 вказала, що вона не є розпорядником зокрема спірної земельної ділянки, належної ОСОБА_1 .. Отже, беззастережна згода позивача на представництво в даному випадку є відсутня. Крім того, адвокат зазначив, що лист відповідь від 29.12.2021 від Департаменту культури і туризму Полтавської ОДА також містить інформацію що Полтавська ОДА не є розпорядником спірної земельної ділянки, однак у зв`язку з відсутністю у Департаменті посади юриста просять прокуратуру забезпечити представництво у вказаному спорі в суді. Таким чином, представник відповідача вважає, що прокурором не дотримано вимогст. 23 Закону України «Про прокуратуру», а тому справа підлягає залишенню без розгляду.

Дослідивши подане клопотання, матеріали цивільної справи, заслухавши думку учасників справи, місцевий суд установив наступне.

Прокурор у позовній заяві вказував, що Полтавська обласна військова адміністрація, незважаючи на очевидний характер порушення, не здійснювала належним чином захисту інтересів держави та самостійно з позовом до суду не звернулася, з урахуванням чого прокурором було подано позовну заяву до суду.

Так, у листі від 13.12.2021 за № 51-4825вих-21 прокурор відповідно достатті 23 Закону України «Про прокуратуру»пропонував Полтавській обласній державній адміністрації як уповноваженому державному органу вжити заходів щодо усунення порушень, а саме факту незаконного розпорядження землями історико-культурного призначення, що були передані у приватну власність ОСОБА_1 , зокрема, і шляхом пред`явлення позову до суду. (а.с. 90-92)

У відповідь на вищевказаний лист прокурора, Полтавська обласна державна адміністрація своїм листом за № 17115/1/01-52 від 29.12.2021 повідомила, що Полтавська обласна державна адміністрація не є розпорядником земельної ділянки з кадастровим номером: 5325455100:00:001:0482, що на праві власності належить ОСОБА_1 (а.с. 93)

Аналогічного листа від 13.12.2021 за № 51-4824Вих-21 прокурором направлено до Департаменту культури і туризму Полтавської обласної державної адміністрації. (а.с. 86-88)

Листом від 29.12.2021 за № 01-20/3006 Департамент повідомив прокурора про те, що Полтавська Обласна державна адміністрація не є розпорядником земельної ділянки, що перебуває у приватній власності ОСОБА_1 . Також, у листі зазначено, що у Департаменті відсутня посада юриста, а тому вони звертаються із клопотанням до прокурора про забезпечення представництва їх у суді (а.с. 89).

Залишаючи позовну заяву прокурора без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд першої інстанції виходив з того, що у матеріалах справи відсутні докази про здійснення прокурором належної процедури повідомлення про правопорушення та не надано розумного строку для звернення за судовим захистом Полтавській обласній військовій адміністрації, яка утворена та діє відповідно доУказу Президента України №68/2022 від 24.02.2022та розпорядження Полтавської обласної державної адміністрації №81 від 24.02.2022. Суд вважає письмові обґрунтування, викладені у листах Полтавської ОДА та Департаменту культури і туризму Полтавської ОДА від 29.12.2021, такими, що спростовують обставини, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва. Отже, прокурор не обґрунтував наявності визначених законодавством підстав для здійснення ним представництва інтересів держави в суді, зокрема не довів, що компетентні органи, яких прокурор зазначив як позивачів, наділені повноваженнями стосовно розпорядження земельною ділянкою, яка є предметом спору у даній справі. З огляду на викладене суд першої інстанції погодився із доводами представника відповідача, адвоката Шведенка П.Ю. щодо відсутності у прокурора підстав для представництва інтересів держави в особі Полтавської ОВА та, відповідно до п. 2 ч. 1ст.257 ЦПК України, залишив позов прокурора без розгляду.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали місцевого суду в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Відповідно до пункту 3 частини 1статті 131-1 Конституції Українив Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Положення пункту 3 частини 1статті 131-1Конституції Українивідсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом єЗакон України «Про прокуратуру».

Відповідно до частин 3-4статті 56 ЦПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а такожзазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбаченихстаттею 185 цього Кодексу.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Останній не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може та бажає захищати інтереси держави (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі №912/2385/18 (пункт 45).

Згідно з абзацами 1 та 2 частини 3статті 23 Закону України «Про прокуратуру»прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу.

Отже,прокурор здійснюєпредставництво всуді законнихінтересів державиу разіпорушення абозагрози порушенняінтересів державиу двохвипадках: 1)якщо захистцих інтересівне здійснюєабо неналежнимчином здійснюєорган державноївлади,орган місцевогосамоврядування чиінший суб`єктвладних повноважень,до компетенціїякого віднесеніповноваження здійснюватитакий захисту спірнихправовідносинах; 2)якщо немаєоргану державноївлади,органу місцевогосамоврядування чиіншого суб`єктавладних повноважень,до компетенціїякого віднесеніповноваження здійснюватизахист законнихінтересів державиу спірнихправовідносинах.(пункт38постанови ВеликоїПалати ВерховногоСуду від18.01.2023у справі№ 488/2807/17;пункт 37постанови ВеликоїПалати ВерховногоСуду від26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц).

Аналіз частини 3 статті 56 ЦПК Україниу взаємозв`язку з частиною 3статті 23 Закону України «Про прокуратуру»дає підстави вважати, що участь прокурора в судовому процесі стає можливою за умови, крім іншого, обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме: нездійснення або неналежного здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або підтвердження відсутності такого органу.

Наявність підставдля представництвамає бутиобґрунтована прокуророму суді.Прокурор здійснюєпредставництво інтересівгромадянина абодержави всуді виключнопісля підтвердженнясудом підставдля представництва.Прокурор зобов`язанийпопередньо,до зверненнядо суду,повідомити проце громадянината йогозаконного представникаабо відповідногосуб`єктавладних повноважень.У разіпідтвердження судомнаявності підставдля представництвапрокурор користуєтьсяпроцесуальними повноваженнямивідповідної сторонипроцесу.Наявність підставдля представництваможе бутиоскаржена громадяниномчи їїзаконним представникомабо суб`єктомвладних повноважень(абзаци1-3частини 4статті 23ЗаконуУкраїни «Про прокуратуру»).

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру»відповідне повідомлення повноважного органу має бути здійснено прокурором до моментуподання позовноїзаяви та надходження її до суду.

У постанові від 18.01.2023 у справі № 488/2807/17 (пункти 40-44) Велика Палата Верховного Суду зазначила наступне.

Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідноз принципомjuranovitcuria («суд знає закони») під часрозгляду справимає самостійноперевірити доводисторін щодонаявності чивідсутності повноваженьорганів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц (пункт 69)).

Бездіяльність компетентногооргану (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для їхнього захисту, але не подав відповідний позов у розумний строк.Прокурор, звертаючись до суду, повинен обґрунтувати бездіяльність компетентного органу. Для встановлення того, які дії вчинить останній, прокурор до нього звертається до подання позову у порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», фактично надаючи цьому органу можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом перевірки виявлених прокурором фактів порушення законодавства, а також вчинення дій для виправлення цих порушень, зокрема подання позову чи повідомлення прокурора про відсутність порушень, які вимагають звернення до суду (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 (пункти 38-39)).

Невжиття компетентниморганом жоднихзаходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або мало стати відомо про можливе порушення інтересів держави, є бездіяльністю відповідного органу. Розумність вказаного строку визначає суд з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи через можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також з урахуванням таких чинників як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 (пункт 40)).

Таким чином, прокурору достатньо дотримати порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумногостроку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до судуз позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва у позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі нема, то цене єпідставою вважатизвернення прокурора необґрунтованим (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 (пункт 43)).

Як вбачається з матеріалів справи, прокурор звернувся до суду із даним позовом у грудні 2022року в інтересах держави, зазначивши уповноваженими органами на здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах станом на час звернення до суду - Полтавську обласну військову адміністрацію та Департамент культури і туризму Полтавської обласної державної адміністрації.

У позовній заяві прокурор обґрунтував в чомуполягає порушенняінтересів держави,необхідність їхзахисту,та підставидля зверненнядо судупрокурорав особі уповноважених органів, оскільки останніми не здійснюється такий захист, тобто допущена бездіяльність, про що надано відповідні листи-відповіді.

На виконання вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», до звернення до суду, здійснював повідомлено про наявність порушень інтересів держави та необхідність їх захисту Полтавську ОДА та Департамент культури і туризму Полтавської ОДА листами від 13.12.2021за вих№ 51-4825вих-21 та № 51-4824Вих-21, що вірно було встановлено місцевим судом. (а.с. 86-88, 90-92 т. 1)

Відповіддю від 29.12.2021 за вих № 17115/1/01-52 від 29.12.2021 заступником голови Полтавська ОДА повідомлено прокуратуру, що Полтавська ОДА не є розпорядником спірної земельної ділянки з кадастровим номером: 5325455100:00:001:0482. (а.с. 93 т. 1)

Відповіддю від 29.12.2021 за вих № 01-20/3006 директором Департаменту культури і туризму Полтавської ОДА повідомлено прокурора про те, що Полтавська ОДА не є розпорядником спірної земельної ділянки. Також, у листі зазначено, що у Департаменті відсутня посада юриста, а тому вони звертаються із клопотанням до прокурора про забезпечення представництва їх у суді (а.с. 89 т. 1).

Із вказаних відповідей не вбачається намірів органів відреагувати на стверджуване прокурором порушення інтересів держави, що є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.

Відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому був продовжений та діє наразі.

Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 року № 68/2022 «Про утворення військових адміністрацій» розпорядженням тимчасово виконуючим обов`язки голови Полтавської обласної державної адміністрації Д. Луніним № 81 від 24.02.2022 Полтавська обласна державна адміністрація набула статусу Полтавської обласної військової адміністрації з 24 лютого 2022 року. (а.с. 168 т. 1)

Суд першої інстанції не врахував, що на момент виявлення прокурором порушення інтересів держави щодо незаконного розпорядження спірною земельною, що має статус історико-культурного значення, в Україні ще не було воєнного стану та прокурор здійснював листування на виконання вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» з Полтавською обласною державною адміністрацією.

Разом із тим, суд не звернув уваги та не надав належної оцінки доказу, долученому прокурором до позову, що перед зверненням до суду із даним позовом (28 грудня 2022 року) в.о. керівника Диканської окружної прокуратури Є. Коваль відповідно до вимог ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» повідомлено Полтавську обласну військову адміністрацію та Департамент культури і туризму Полтавської ОДА листом від 14.12.2022 за вих № 51-4925вих22 про звернення прокурора до суду із даним позовом. (а.с. 94 т. 1)

Враховуючи те, що Полтавська обласна військова адміністрація не є новоствореним органом, як безпідставно вважав представник відповідача ОСОБА_1 , заявляючи клопотання про залишення позовної заяви прокурора без розгляду, а лише свідчить про набуття Полтавською обласною державною адміністрацією особливого статусу та особливих повноважень в умовах введеного з 24.02.2021 в державі воєнного стану, висновки суду першої інстанції про відсутність доказів про здійснення прокурором процедури повідомлення про правопорушення повноважного органу та не надання розумного строку для звернення за судовим захистом Полтавській обласній військовій адміністрації, - є безпідставними та суперечать фактичним обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги в цій частині є обґрунтованими.

З урахуванням того, що прокурором було повідомлено повноважні органи у грудні 2021 року, а з позовом до суду прокурор звернувся через рік, повідомивши такі органи з урахуванням зміненого статусу попередньо листом від 14.12.2022, то в уповноважених органів було достатньо часу для вжиття заходів реагування на виявлені прокурором порушення та звернення до суду для захисту інтересів держави у даних правовідносинах.

Також, апеляційний суд погоджується із доводами скаржника в частині того, що суд першої інстанції в порушення норм матеріального та процесуального права дійшов висновку, що прокурор не обґрунтував наявності визначених законодавством підстав для здійснення ним представництва інтересів держави в суді, зокрема не довів, що компетентні органи, яких прокурор зазначив як позивачів, наділені повноваженнями стосовно розпорядження земельною ділянкою, яка є предметом спору у даній справі.

З огляду на вимоги частини 4 статті 56ЦПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, або про відсутність такого органу (вразі звернення прокурора одноособово).

Суд першої інстанції, з урахуванням того, що повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави є законодавчо визначеними, за принципом jura novit curia («суд знає закони»), під час розгляду справи мав самостійноперевірити доводи сторони відповідача щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади (зазначених прокурором у позові) здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Суд першої інстанції з посиланням на норми права не перевірив повноваження визначених прокурором у позові повноважних органів влади, не надав належного обґрунтування в ухвалі доводам представника відповідача про відсутність у них відповідних повноважень та не вказав до компетенції якого саме органу відносились такі повноваження з огляду на правовий режим спірної земельної ділянки.

З урахуванням викладеного, ухвала суду першої інстанції про залишення позову прокурора без розгляду підлягає скасуванню.

висновків за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції;

Згідно зп.6ч.1ст.374ЦПК Українисуд апеляційноїінстанції зарезультатами розглядуапеляційної скаргимає право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно доп.3статті 379 ЦПКУкраїни підставамидля скасуванняухвали суду,що перешкоджаєподальшому провадженнюу справі,і направленнясправи дляпродовження розглядудо судупершої інстанціїє невідповідність висновків суду обставинам справи.

В частині вимог про стягнення судового збору, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки предметом апеляційного перегляду не є рішення по суті спору.

Здійснення розподілу судових витрат, понесених прокуратурою у даному апеляційному провадженні, у даному випадку, покладається на суд першої інстанції при ухваленні рішення по суті спору.

Керуючись п. 6 ч. 1 ст. 374, п. 3 ч. 1 ст. 379, ст. ст. 381, 382, 383, 384 ЦПК України

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу керівника Диканської окружної прокуратури Полтавської області О. Рябовола - задовольнити частково.

Ухвалу Чутівського районного суду Полтавської області від 05 квітня 2023 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, яким є Верховний Суд.

У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, строк на касаційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 08 серпня 2023 року.

Головуючий суддя П.С. Абрамов

Судді Т.В. Одринська

В.П. Пікуль