Постанова

від 11.08.2023 по справі 908/547/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.08.2023 року м.Дніпро Справа № 908/547/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чус О.В. - (доповідача),

судді: Дармін М.О., Орєшкіна Е.В.

Розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНООПТТОРГ-ТРЕЙД" на рішення Господарського суду Запорізької області від 28.04.2023 (дата підписання 03.05.2023, суддя Проскурякова К.В) у справі № 908/547/23

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНООПТТОРГ-ТРЕЙД" (вул. Камська, буд. 64, м. Дніпро, 49106; код ЄДРПОУ 31497076)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСКОМ" (вул. Рекордна, буд. 34-А, приміщ. 48, м. Запоріжжя, 69019; код ЄДРПОУ 30802064)

про стягнення 247 552,20 грн.

ВСТАНОВИВ:

21.02.2023 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНООПТТОРГ-ТРЕЙД" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСКОМ" про стягнення 247 552,20 грн.

Позов мотивований тим, що що 05.01.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕХНООПТТОРГ-ТРЕЙД" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРАНСКОМ" (покупець) укладено договір постачання товару та/або послуг на умовах відстрочення платежу № 39/22/3, за умовами якого постачальник зобов`язався в зумовлені сторонами строки передати у власність (поставити) покупцеві автомобільні товари в асортименті (товар), а покупець зобов`язався прийняти та сплатити за вказаний товар в порядку та на умовах, визначених цим договором. Поставка товару за цим договором здійснювалась окремими партіями. На виконання умов договору, ТОВ "ТЕХНООПТТОРГ-ТРЕЙД" поставлено, а ТОВ "ТРАНСКОМ" прийнято товар на загальну суму 570 336,00 грн. Однак, в порушення умов договору відповідач не здійснив оплату за отриманий товар у повному обсязі, у зв`язку з чим станом на 21.02.2023 заборгованість відповідача за поставлений товар становить 209 790,00 грн. У зв`язку з порушенням відповідачем своїх грошових зобов`язань, на підставі п.п. 5.2. та 5.3 договору позивачем нараховано відповідачу штраф у розмірі 15% на суму 31 468,50 грн. та неустойка у розмірі 3% на суму 6 293,70 грн.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 28.04.2023, у даній справі, в задоволенні позову відмовлено.

Рішення мотивовано тим, що вимоги позивача необґрунтовані, непідтверджені належними та допустимими доказами.

Не погодившись з зазначеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕХНООПТТОРГ-ТРЕЙД", звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким в задовольнити позовні вимоги.

Апеляційна скарга мотивована тим, що між позивачем та відповідачем було укладено Договір постачання товару та/або послуг на умовах відстрочення платежу № 39/22/3 від 05 січня 2022.

Позивачем здійснено поставку Товару відповідачеві в 2022 році в повному обсязі, на загальну суму 570 336,00 грн., що підтверджується підписаними Відповідачем відповідними Видатковими накладними: № 4136 від 20.01.2022 р. на суму 54 768,00 грн (електрона видаткова накладна); № 4705 від 21.01.2022 р. на суму 217 002,00 грн (електрона видаткова накладна); № 15720 від 22.02.2022 р. на суму 88 212,00 грн (паперова видаткова накладна); № 15714 від 22.02.2022 р. на суму 210 354,00 грн (паперова видаткова накладна);

Відповідачем здійснено часткову оплату поставленого Товару та в призначені платежу вказано оплату за відповідний рахунок: № 6323 від 19.01.2022 р. на суму 54 768,00 грн. - платіжна інструкція № 23504 від 22.02.22р. на суму 54 768,00 грн.; № 5745 від 18.01.2022 р. на суму 217 002,00 грн. - платіжна інструкція № 23502 від 21.02.22р. на суму 217 002,00 грн.; № 21557 від 21.02.2022 р. на суму 210 354,00 грн. - платіжна інструкція № 23548 від 20.05.22р. на суму 30 000,00 грн.; № 21558 від 21.02.2022 р. на суму 88 212,00 грн. - платіжна інструкція № 23567 від 14.06.22р. на суму 30 000,00 грн.

Отже, електроні видаткові накладні № 4136 від 20.01.2022 р. на суму 54 768,00 грн., та № 4705 від 21.01.2022 р. на суму 217 002,00 грн., оплачені Ввідповідачем в повному обсязі і не є предметом спірних відносин, а отже на них не розповсюджується умови пункту 8.8. Договору.

Паперові видаткові накладні № 15720 від 22.02.2022 р. на суму 88 212,00 грн., та № 15714 від 22.02.2022 р. на суму 210 354,00 грн., сумарно складають 298 566, 00 грн. та були частково оплачені Відповідачем згідно виставлених рахунків-фактури: № 21557 від 21.02.2022 р. на суму 210 354,00 грн. - платіжна інструкція № 23548 від 20.05.22р. на суму 30 000,00 грн.; № 21558 від 21.02.2022 р. на суму 88 212,00 грн. - платіжна інструкція № 23567 від 14.06.22р. на суму 30 000,00 грн.

Також відповідачем здійснена передоплата згідно платіжної інструкції № 22982 від 13.01.22 р. на суму 28 776,00 грн., на цю суму не було відвантажено Товар відповідачеві, а сума зарахована в рахунок попередньої оплати майбутньої господарської діяльності, з чого сума заборгованості відповідача складає 209 790,00 грн.

Отже, суд помилково дійшов висновку, що видаткові накладні № 15720 від 22.02.2022 р. на суму 88 212,00 грн., та № 15714 від 22.02.2022 р. на суму 210 354,00 грн. не є належними та допустимими доказами, які б підтверджували наявність у відповідача заборгованості за договором № 39/22/3 від 05.01.2022 року, та й сам відповідач не заперечує проти того, що між сторонами існують господарські правовідносини та заборгованість.

Відповідачем надано відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому зазначено, що суд надав правову оцінку аргументів сторін на зробив правомірні висновки, дослідивши всі докази у справі, повно і об`єктивно розглянув в судовому процесі всі обставин справи в їх сукупності та прийняв законне та обгрунтоване рішення у справі.

Так, позивач зазначає про те, що відповідач ніколи не визнавав заборгованість перед позивачем. Відповідач лише визнав наявність господарських відносин між сторонами спору.

Однак, оскільки всі документи відповідача знаходяться на тимчасово окупованій території у м. Бердянськ Запорізької області за колишнім місцезнаходженням та адресою виробничих потужностей підприємства, зміст цих правовідносин встановлюється виключно на матеріалах, наданих суду позивачем.

Відповідно до ч. 5 ст. 269 ГПК України у суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Позивачем заявлено позов на підставі договору № 39/22/3 від 05.01.2022 р.

Саме на підставі цього договору, за твердженням позивача, відбулися поставки, підтверджені видатковими накладними: № 4136 від 20.01.2022 р. на суму 54 768,00 грн.; № 4705 від 21.01.2022 р. на суму 217 002,00 грн.; № 15714 від 22.02.2022 р. на суму 210 354,00 грн.; № 15720 від 22.02.2022 р. на суму 88 212,00 грн.

За таких обставин, твердження позивача в апеляційній скарзі про те, що оплачені електронні видаткові накладні «не є предметом спірних відносин, а отже на них не розповсюджуються умови пункту 8.8. Договору» є зміною підстави позову, а тому не повинно братися судом до уваги.

Системний аналіз наданих суду документів дозволяє стверджувати, що господарські відносини, які мали місце між сторонами, не охоплюються договором № 39/22/3 від 05.01.2022.

Здійснені відповідачем оплати взагалі не можна віднести до здійснених на підставі договору № 39/22/3 від 05.01.2022.

Це пов`язано з тим, що всі 5 платежів були однаковою мірою здійснені не у відповідності до п. 3.2. договору, тобто без зазначення належного призначення платежу, хоча договір містить імперативне положення про це.

Рахунки-фактури не є доказами належності платежів до договору № 39/22/3 від 05.01.2022, оскільки вони не містять підписів відповідача, що не дозволяє встановити ані справжній зміст отриманих відповідачем документів, ані сам факт такого отримання.

Більш того, договір № 39/22/3 від 05.01.2022 взагалі не передбачає рахунків-фактур для здійснення оплати товарів.

Видаткові накладні № 15714 від 22.02.2022 на суму 210 354,00 грн. та № 15720 від 22.02.2022 на суму 88 212,00 грн., оформлені у паперовому вигляді, також не відповідають вимогам договору № 39/22/3 від 05.01.2022, оскільки з боку позивача взагалі не зазначена жодна особа, яка представляє позивача, а з боку відповідача відсутній відбиток печатки, який сторони договору визначили обов`язковим.

Підсумовуючи відповідач зазначає, що правовідносини між сторонами спору не охоплюються договором № 39/22/3 від 05.01.2022, що робить передчасним висновок про порушення строків зобов`язань та застосування договірних положень про відповідальність за порушення зобов`язань.

Відповідач не заперечує проти того, що між сторонами існують господарські правовідносини, проте спір, що виник, слід вирішувати або з урахуванням положення ч. 2 ст. 530 ЦК України, або взагалі виходячи із судової практики про кондикційні зобов`язання.

Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.05.2023 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Чус О.В., судді Дармін М.О., Орєшкіна Е.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.05.2023 відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи № 908/547/23. Доручено Господарському суду Запорізької області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи №908/547/23.

31.05.2023 матеріали справи № 908/547/23 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.06.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНООПТТОРГ-ТРЕЙД" на рішення Господарського суду Запорізької області від 28.04.2023 у справі № 908/547/23. Визначено розглянути апеляційну скаргу у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.01.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕХНООПТТОРГ-ТРЕЙД" (постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРАНСКОМ" (покупець, відповідач) укладено договір про постачання товару та/або послуг на умовах відстрочення платежу № 39/22/3 (далі - договір).

Розділом 1 «Предмет договору» передбачено, що:

1.1. Постачальник зобов`язується в зумовлені сторонами строки передати у власність (поставити) покупцеві автомобільні товари в асортименті (надалі - "Товар"), а покупець зобов`язується прийняти та сплатити за вказаний товар в порядку та на умовах, визначених цим договором. Поставка товару за цим договором здійснюється окремими партіями.

1.2. Кількість, найменування, одиниці виміру, загальна вартість, асортимент та ціни кожної партії Товару погоджуються сторонами в рахунках-фактурах та/або видаткових накладних та/або специфікаціях (додатках), які є невід`ємною частиною цього договору. Видаткові накладні підписуються керівниками або представниками сторін, уповноваженими на отримання й видачу Товару.

1.3. Покупець погоджується, що якість товару, який постачається відповідно до положень цього договору, відповідає необхідним нормам, стандартам, технічним умовам та/або іншій документації заводу-виробника товару, що встановлює вимоги щодо якості даного виду товару.

1.5. Вид, обсяг, комплекс та загальна вартість послуг вказується в рахунках-фактурах та/або актах виконаних робіт (наданих послуг), оформлених на підставі узгодженої сторонами усної чи письмової заявки покупця.

Згідно з п. 2.1 договору, поставка товару здійснюється постачальником на умовах EXW склад постачальника відповідно до положень Міжнародних правил тлумачення комерційних термінів Інкотермс у редакції 2010 року.

Відповідно до п. 2.2 договору, зобов`язання постачальника щодо поставки (передачі) товару з цим договором вважаються виконаними після передачі товару покупцю (перевізнику) та підписання останнім товарно-транспортних та/або видаткових накладних. Датою поставки (передачі) товару є дата підписання покупцем (перевізником) товарно-транспортних та/або видаткових накладних.

Покупець гарантує, що особа яка здійснюватиме фактичне приймання товару й підписання товарно-транспортних та/або видаткових накладних, матиме достатні повноваження на вчинення таких дій від імені покупця. Покупець несе всі ризики, пов`язані з невиконанням цього обов`язку. Покупець повинен забезпечити падання постачальнику довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей у порядку, передбаченому діючим законодавством (п. 2.3 договору).

Згідно з п. 2.4 договору, підписана сторонами товарно-транспортна та/або видаткова накладна є достатнім і допустимим доказом, що підтверджує: факт передання (поставки) покупцю товару за цим договором у відповідності з визначеною кількістю та встановленою якістю, а також - всіх документів, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром.

У п. 3.1 договору сторони погодили, що загальна сума цього договору орієнтовно становить 5 000 000,00 грн., включаючи податок на додану вартість 833 333,33 грн. та визначається вартістю товару та/або послуг, поставленого/наданих протягом всього строку (терміну) дії цього договору.

Пунктом 3.2. договору сторони визначили, що оплата товару та/або послуг здійснюється в порядку безготівкових розрахунків або іншим не забороненим способом перерахування відповідних грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Оплата товару та/або послуг за цим договором здійснюється в національній валюті України - гривні. Покупець, виконуючи безготівкові розрахунки, повинен в платіжному дорученні (у розділі «призначенні платежу») зазначити номер і дату цього договору. При недотримання цієї вимоги платіж, здійснений покупцем, може бути не зарахований в оплату по даному договору.

Відповідно до п. 3.3 договору, оплата вартості товару та/або послуг здійснюється покупцем у строк не пізніше ніж 30 днів з дати поставки товару/надання послуг, якщо інше не передбачено додатками до цього договору, підписаними уповноваженими особами сторін.

Згідно п. 3.5. договору, датою оплати вважається дата фактичного зарахування грошових коштів що підлягають сплаті, на поточний рахунок постачальника.

Сторони погоджуються, що у разі наявності дебіторської заборгованості покупця перед постачальником, грошові кошти, які надходять від покупця, в першу чергу зараховуються в оплату існуючої дебіторської заборгованості незалежно від призначення платежу (п. 3.6 договору).

Відповідно до п. 5.1 договору, за порушення умов цього договору винна сторона несе відповідальність згідно до положень чинного законодавства та умов даного договору.

У випадку порушення строків оплати вартості товару та/або послуг покупець, на вимогу постачальника, сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,2% під суми фактичної заборгованості (але не менше подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент її нарахування) за кожен день прострочення у межах трирічного строку позовної давності.

Пеня нараховується з дня порушення відповідної умови договору до моменту повного виконання такого зобов`язання покупцем. При цьому покупець зобов`язаний сплатити постачальнику визначену пеню протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання письмового повідомлення від постачальника. У випадку прострочення виконання грошових зобов`язань понад 15 днів додатково стягується штраф у розмірі 15% від суми фактичної заборгованості. Виплата винною стороною неустойки (пені, штрафів, збитків) не звільняє її від належного виконання своїх зобов`язань за цим договором (п. 5.2 договору).

У п. 5.3 договору сторони узгодили, що у випадку несвоєчасної оплати постачальник має право на підставі ст. 692 ЦК України вимагати від покупця оплати товару та 3% від несвоєчасно сплаченої суми за користування грошовими коштами постачальника з моменту переходу права власності на несвоєчасно оплачений товар.

Згідно п. 8.1. договору, сторони, на підставі ст.ст. 207, 627, 639 Цивільного кодексу України, Закону України «про електронні довірчі послуги» та Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», дійшли згоди про можливість вчинення (укладання, підписання) в електронному вигляді із застосуванням кваліфікованого електронного підпису («КЕП») та кваліфікованої електронної печатки (за наявності) («електронна печатка») цього договору та документів, які є його невід`ємною частиною, зокрема, але не виключно: додаткових угод, протоколів розбіжностей, додатків, заявок, специфікацій, рахунків-фактур, первинної облікової документації (видаткових накладних, актів приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), актів приймання-передачі майна, актів звірки взаєморозрахунків).

У п. 8.6. договору сторони погодили, що електронні первинні облікові зобов`язання вказані в п. 8.1. цього договору, складаються постачальником датою фактичного виконання зобов`язання та надсилаються покупцю для підписання не пізніше 5 (п`яти) календарних днів з моменту здійснення господарської операції. Датою електронного документа є дата складання документа незалежно від того, коли фактично вони підписані сторонами.

Згідно п. 8.7. договору, інші документи, крім первинної облікової документації складаються з ініціативи однієї із сторін (відправника) в електронному вигляді із застосуванням КЕП та електронної печатки (за наявності) та надсилаються в системі електронного документообігу іншій стороні (одержувачу) для узгодження та підписання. Дані документи вважаються підписаними і набирають чинності з дати їх підписання і набирають чинності з дати їх підписання сторонами за допомогою КЕП та електронної печатки (за наявності).

Пунктом 8.8. договору визначено, що оформлення електронної видаткової накладної із застосуванням КЕП та електронної печатки (за наявності) здійснюється під час поставки товару покупцю на умовах CPT, FCA, DDP, DAP відповідно до положень Інкотермс. Постачальник в день передачі товару перевізнику або покупцю складає в системі електронного документообігу електронну накладну та в строк, вказаний в п. 8.6. цього договору, направляє її останньому для підписання за допомогою КЕП та електронної печатки (за наявності). Право власності на товар і ризики втрати чи пошкодження товару переходять від постачальника до покупця в момент передачі товару перевізнику (за умов CPT чи FCA) або покупцю (за умов DDP або DAP). Датою складання і оформлення електронної видаткової накладної та датою поставки товару вважається дата складання такої накладної зі сторони постачальника в системі електронного документообігу. У разі поставки товару на умовах EXW (самовивозу) відповідно до Інкторемс, оформлення видаткових накладних здійснюється тільки в паперовій формі без їх дублювання в електронному вигляді. У разі, якщо з будь-яких причин в день складання і оформлення електронної видаткової накладної передача товару перевізнику або покупцю не відбулась, постачальник зобов`язаний анулювати таку накладну в системі електронного документообігу не пізніше наступного робочого дня. Оформлення товарно-транспортної накладної у формі паперового документа є обов`язковим.

Пунктом 7.2. договору передбачено, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2022, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. Якщо жодна із сторін не заявить письмово про розірвання договору не пізніше ніж за 5 (п`ять) робочих днів до дати його закінчення, дія договору продовжується на кожен наступний календарний рік, але не більше ніж на 3 (три) роки від первісної дати його підписання.

Доказів розірвання вказаного договору або визнання його недійсним сторонами суду не надано.

В матеріалах справи містяться видаткові накладні на загальну суму 570 336,00 грн., а саме:

1) № 4136 від 20.01.2022 на суму 54 768,00 грн. (постачальник: ТОВ "ТЕХНООПТТОРГ-ТРЕЙД", покупець: ТОВ «ТРАНСКОМ», підстава: договір № 39/22/3 від 05.01.2022; умова постачання: самовивіз);

2) № 4705 від 21.01.2022 на суму 217 002,00 грн. (постачальник: ТОВ "ТЕХНООПТТОРГ-ТРЕЙД", покупець: ТОВ «ТРАНСКОМ», підстава: договір № 39/22/3 від 05.01.2022; умова постачання: самовивіз);

3) № 15714 від 22.02.2022 на суму 210 354,00 грн. (постачальник: ТОВ "ТЕХНООПТТОРГ-ТРЕЙД", покупець: ТОВ «ТРАНСКОМ», підстава: договір № 39/22/3 від 05.01.2022; умова постачання: самовивіз);

4) № 15720 від 22.02.2022 на суму 88 212,00 грн. (постачальник: ТОВ "ТЕХНООПТТОРГ-ТРЕЙД", покупець: ТОВ «ТРАНСКОМ», підстава: договір № 39/22/3 від 05.01.2022; умова постачання: самовивіз).

У період з 18.01.2022 по 21.02.2022 ТОВ "ТЕХНООПТТОРГ-ТРЕЙД" були виписані ТОВ «ТРАНСКОМ» рахунки на оплату на загальну суму 570 336,00 грн., а саме:

1) № 5745 від 18.01.2022 на суму 217 002,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 36 167,00 грн. (договір № 39/22/3 від 05.01.2022);

2) № 6326 від 19.01.2022 на суму 54 768,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 9 128,00 грн. (договір № 39/22/3 від 05.01.2022);

3) № 21558 від 21.02.2022 на суму 88 212,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 14 702,00 грн. (договір № 39/22/3 від 05.01.2022);

4) № 21557 від 21.02.2022 на суму 210 354,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 35 059,00 грн. (договір № 39/22/3 від 05.01.2022);

З матеріалів справи також вбачається, що у період з 13.01.2022 по 14.06.2022 ТОВ «ТРАНСКОМ» перераховано на користь ТОВ "ТЕХНООПТТОРГ-ТРЕЙД" грошові кошти на загальну суму 360 546,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями:

1) № 22982 від 13.01.2022 на суму 28 776,00 грн. (призначення платежу: оплата за шини згідно РФ 52677363 від 01.12.2021, у т.ч. ПДВ 20% - 4 796,00 грн.);

2) № 23502 від 21.02.2022 на суму 217 002,00 грн. (призначення платежу: оплата за шини згідно РФ 5745 від 18.01.2022, у т.ч. ПДВ 20% - 36 167,00 грн.);

3) № 23504 від 22.02.2022 на суму 54 768,00 грн. (призначення платежу: оплата за шини згідно РФ 6326 від 19.01.2022, у т.ч. ПДВ 20% - 9 128,00 грн.);

4) № 23548 від 20.05.2022 на суму 30 000,00 грн. (призначення платежу: оплата за шини згідно РФ № 21557 від 21.02.2022, у т.ч. ПДВ 20% - 5 000,00 грн.);

5) № 23567 від 14.06.2022 на суму 30 000,00 грн. (призначення платежу: оплата за тмц згідно РФ № 21558 від 21.02.2022, у т.ч. ПДВ 20% - 5 000,00 грн).

Позивач звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовом у цій справі про стягнення з відповідача 247 552,20 грн., з яких: сума основного боргу - 209 790,00 грн., штраф 15% - 31 468,50 грн. та неустойка в розмірі 3% - 6 293,70 грн.

Розглядаючи доводи апеляційної скарги, судова колегія враховує наступні положення діючого законодавства України.

Суд враховує приписи статей 11, 509, 525, 526, 530 Цивільного кодексу України та статей 174, 193 Господарського кодексу України, в силу яких договір є підставою виникнення зобов`язань, які повинні виконуватись належним чином і в установлений законом строк. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а замовник приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 691 ЦК України передбачено, що замовник зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно ст. 692 ЦК України, замовник зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, п. 8.8. договору сторони визначили обов`язковість оформлення видаткових накладних тільки у паперовій формі без їх дублювання в електронному вигляді. Оформлення товарно-транспортної накладної у формі паперового документа є обов`язковим та здійснюється тільки в паперовій формі.

В порушення вимог п. 8.8. договору, на видаткових накладних № 4136 від 20.01.2022 на суму 54 768,00 грн. (умова постачання - самовивіз) та № 4705 від 21.01.2022 на суму 217 002,00 грн. (умова постачання - самовивіз) в графах «Від виконавця» та «Отримав» взагалі відсутні власноручні підписи, прізвища осіб та нескріплені печатками Товариств, у зв`язку з чим вказані видаткові накладні є окремими правочинами, вчинені у письмовій формі, проте не пов`язані з договором № 39/22/3 від 05.01.2022.

Також, у п. 3.2. договору сторонами передбачено, що покупець, виконуючи безготівкові розрахунки, повинен в платіжному дорученні (у розділі «призначенні платежу») зазначити номер і дату цього договору «…».

Як доречно зазначив суд першої інстанції, в порушення вищевказаних умов п. 3.2. договору в графі «призначення платежу» зазначені документи з різними реквізитами. Посилань на номер та дату договору № 39/22/3 від 05.01.2022 вказані платіжні доручення не містять, внаслідок чого суд дійшов висновку що оплата відповідних сум здійснена відповідачем також не на виконання умов договору № 39/22/3 від 05.01.2022.

Крім цього, у платіжному дорученні № 22982 від 13.01.2022 на суму 28 776,00 у розділі «призначенні платежу» зазначено про оплату за шини згідно РФ № 52677363 від 01.12.2021, в той час як дата договору № 39/22/3 - 05.01.2022.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України)

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що копія договору про постачання товару та/або послуг на умовах відстрочення платежу № 39/22/3 від 05.01.2022 (скріплений електронними підписами 18.01.2022), копії видаткових накладних № 4136 від 20.01.2022, № 4705 від 21.01.2022, № 15714 від 22.02.2022, № 15720 від 22.02.2022 та рахунки на оплату не є належними та допустимими доказами, які б підтверджували наявність у ТОВ "ТРАНСКОМ" заборгованості за договором про постачання товару та/або послуг на умовах відстрочення платежу № 39/22/3 від 05.01.2022.

Враховуючи наведені вище норми права та обставини даної справи, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду про відмову в задоволенні позову.

Підстави для скасування оскаржуваного рішення відсутні.

Колегія суддів зауважує, що місцевий господарський суд всебічно, повно та об`єктивно дослідив обставини справи, правильно визначив характер спірних правовідносин та застосував норми матеріального права при ухваленні оскаржуваного рішення.

Звертаючись з апеляційною скаргою, апелянт не спростував наведених висновків суду першої інстанції та не довів порушення ним норм процесуального права або неправильного застосування норм матеріального права, як необхідної передумови для скасування прийнятого ним рішення.

Враховуючи встановлені вище обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта, наведені в обґрунтування апеляційної скарги та вбачає підстави, передбачені статтею 276 Господарського процесуального кодексу України, для залишення рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.

Відповідно до ст.129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 269-270, 275, 276, 281-282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНООПТТОРГ-ТРЕЙД" на рішення Господарського суду Запорізької області від 28.04.2023 у справі № 908/547/23 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 28.04.2023 у справі № 908/547/23 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, зазначених у пункті 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.В. Чус

Суддя М.О. Дармін

Суддя Е.В. Орєшкіна