Рішення

від 10.08.2023 по справі 904/3147/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.08.2023м. ДніпроСправа № 904/3147/23

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) представників сторін, справу

за позовом Комунального підприємства "Солонянське житлово-комунальне управління" Дніпропетровської обласної ради (смт. Солоне, Дніпропетровська область)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Капарол Дніпро" (с. Василівка, Дніпропетровська область)

про стягнення заборгованості за самовільне безоблікове споживання води у розмірі 66 530 грн. 60 коп.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство "Солонянське житлово-комунальне управління" Дніпропетровської обласної ради (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Капарол Дніпро" (далі - відповідач) заборгованість за самовільне безоблікове споживання води у розмірі 66 530 грн. 60 коп.

Ціна позову складається з суми основного боргу.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним:

- 27.07.2015 між КП "Солонянське житлово-комунальне управління" Дніпропетровської обласної ради (виконавець, позивач) та ТОВ "Капарол Дніпро" (споживач, відповідач) був укладений договір про надання послуг з водопостачання № 65, за умовами пункту 1.1. якого виконавець зобов`язується надавати споживачеві вчасно та відповідної якості послуги з центрального водопостачання, а споживач зобов`язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами, діючими на час надання послуг, у строки і на умовах, що передбачені договором;

- пунктом 9 розділу ІІ наказу Міністерства з питань житлово-комунального України №190 від 27.06.2008 (далі - Правила № 190) встановлено обов`язок споживача забезпечувати доступ представників виконавця послуги з централізованого водопостачання / централізованого водовідведення для обстеження стану та виконання умов водопостачання та водовідведення споживача, пломбування та знаття показів вузлів/засобів обліку;

- відповідно до вимог Правил № 190 представники КП "Солонянське житлово-комунальне управління" Дніпропетровської обласної ради провели обстеження об`єкта ТОВ "Капарол Дніпро", що розташований за адресою відповідача, а саме: вулиця Переможна, будинок 1-3, с. Василівка, Дніпропетровська область, 52460. За результатами обстеження складено Акт № 000032 від 01.11.2022, яким зафіксовано порушення, а саме: зафіксовано другий несанкціонований ввід (врізка) водопроводу;

- 02.11.2022 позивачем складено і направлено відповідачу технічний розрахунок, згідно з яким розраховані витрати води безоблікового водокористування у розмірі 2 203 м3. Складений позивачем розрахунок витрат води, а також рахунок про сплату, визначеного вказаним розрахунком суми, згідно з рахунком на оплату № 1276 від 02.11.2022 на суму 66 530 грн. 60 коп. та актом здачі-приймання робіт (наданих послуг) № 1280 від 02.11.2022, були направлені засобами поштового зв`язку на адресу відповідача та отримані ним, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення;

- відповідач жодним чином на отримання вказаних документів не відреагував, другий примірник акту здачі-приймання робіт (наданих послуг) № 1280 від 02.11.2022 на адресу позивача не повернув, рахунок на оплату № 1276 від 02.11.2022 на суму 66 530 грн. 60 коп. добровільно не сплатив;

- за вказаних обставин позивач вважає, що відповідачем допущено самовільне безоблікове споживання води на суму 66 530 грн. 60 коп.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 684 грн. 00 коп.

Крім того, позовна заява містила клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.06.2023 позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву (вх. суду № 33447/23 від 06.07.2023), в якому він просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на таке:

- 01.11.2022 представниками КП "Солонянське ЖКУ" був складений акт № 000032 , в якому було зазначений факт другого несанкціонованого вводу (врізки) водопроводу;

- ТОВ "Капарол Дніпро" було побудовано протягом 2007-2008 року. В цей час була збудована існуюча система водопроводу, яка не змінювалася. Реконструкція будівлі під цех по виробництву водно-дисперсійних фасадних фарб і ґрунтовок здійснено на підставі робочого проекту, який розроблений інститутом "Дніпроагропроект";

- відповідно до Робочого проекту № 060242/ДСЗ "Генеральний план і транспорт. Загальномайданчикові інженерні мережі. Марки: ГТ; НВК.СО; НВК; СС.СЩ; АС" розроблений проект зовнішніх мереж водопостачання та каналізації. Відповідно до листа 5 проекту (060242/ДС.3 -0-ГТ) "Зведений план інженерних мереж" чітко зазначено наступне: існуючий на час розроблення проекту водопровід (позначений -В-), який знаходиться на території будівельного майданчику, підлягає демонтажу; проектом передбачено винос мереж водопроводу за межі будівельного майданчика (лист 1 № 060242/ДС.3-0-НВК) позначено: в робочому проекті зазначені дві врізки в водопровід (з двох боків водопроводу). Актом державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта (зареєстрований 04.10.2007) введена в експлуатацію І черга будівництва. Актом державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта (зареєстрований 03.04.2008) введена в експлуатацію друга черга будівництва підприємства. Згідно зазначених актів (пункт 8) на об`єкті всі роботи, передбачені проектною документацією, виконані згідно з державними будівельними нормами, змонтоване і випробуване обладнання, проведені пусконалагоджувальні роботи згідно з технологічним регламентом, створені безпечні умови для праці виробничого персоналу та перебування людей відповідно до вимог нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, пожежної безпеки, екологічних та санітарних норм. Пунктом 9 вищезазначених актів передбачено, що зовнішні надвірні комунікації холодного водопостачання, каналізації прийняті міськими експлуатаційними організаціями. В склад приймальної комісії входив представник Мінприроди. Таким чином, починаючи з 04.10.2007 (дата вводу в експлуатацію І черги будівлі ТОВ "Капарол Дніпро") існувало дві точки під`єднання до мереж водопроводу, що підтверджено підписами представників державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта. Тому висновки представників позивача, які викладені в Акті № 000032 від 01.11.2022 стосовно другого несанкціонованого вводу (врізки) у водопровід є необґрунтованими та спростовуються документами, які подані до відзиву;

- уповноваженими представниками підприємства можуть бути виключно генеральний директор Верещагін В.Ю. або директор Дунайцев О.В. або інша особа на підставі довіреності, наказу або договору-доручення. Як зазначено в Акті № 000032 від 01.11.2022, він складений у присутності представника ТОВ "Капарол Дніпро" головного інженера Міщенко І.І. Однак, Міщенко І.І. не є уповноваженим представником підприємства, у нього відсутні будь-які повноваження на представництво інтересів. Більш того, Міщенко І.І. не є працівником підприємства, а є окремим суб`єктом господарської діяльності - фізичною особою - підприємцем, який виключно виконує роботи по ремонту і технічному обслуговування машин і устаткування промислового призначення. Тому Акт № 000032 від 01.11.2022 складений з порушенням норм чинного законодавства, за відсутністю уповноваженої особи ТОВ "Капарол Дніпро", та не є належним та допустимим доказом.

- під час складання Акту № 000032 від 01.11.2022 не зафіксовано місце несанкціонованій врізки в централізовану мережу водопостачання, не перевірена працездатність виявленого крану. Фактично працівниками позивача без дослідження відповідних мереж водопостачання, без перевірки проектної та іншої документації зроблений безпідставний висновок про незаконне друге підключення до мереж водопостачання. Такий висновок зроблений виключно на підставі наявності непрацездатного крану на території нашого підприємства;

- позивач мав би відключити наше підприємство від інженерних мереж, навпаки наполягає на переукладанні договору на водопостачання (листи № 164 від 02.11.2022). Такі дії позивача підтверджують, що з боку підприємства відповідача взагалі відсутні порушення порядку приєднання до мереж централізованого постачання;

- щодо факту надання послуг позивачем відповідно до договору про надання послуг з водопостачання № 65 від 27.07.2015, то дійсно між підприємствами позивача та відповідача 27.07.2015 був укладений договір про надання послуг з водопостачання № 65, предметом якого є надання позивачем послуг з централізованого водопостачання. Але послуги за вказаним договором позивачем не надавалися. На підтвердження відсутності надання послуг з водопостачання за договором № 65 від 27.07.2015 відповідач надає картки рахунку 631 за період з січня 2015 року по червень 2023 року та виписки з банківського рахунку. Вказаний факт підтверджує відсутність централізованого водопостачання на територію підприємства відповідача;

- факт використання водних ресурсів виключно зі свердловини підтверджено наступними документами: висновком Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України з оцінки впливу на довкілля від 03.03.2023; актом Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області № 9/9-7/18 від 18.01.2018; дозволом на спеціальне водокористування № 02155; дозволом на спеціальне водокористування № 03121; дозволом на спеціальне водокористування № 00453; дозволом на спеціальне водокористування №326/ДП/49д-18; дозволом на спеціальне водокористування № 167/ДП/49Д-21. Обсяг використання води та джерело водопостачання підтверджується даними Журналу обліку водоспоживання водовимірювальними приладами та обладнаннями та звітом про використання води за 2022 рік. Таким чином, державними органами в ході перевірок підприємства відповідача встановлений факт водокористування виключно за рахунок свердловини, а не централізованого;

- в даному випадку для вирішення спору необхідним є встановлення наявності обставин, на які посилається позивач, а саме: факту безоблікового водокористування відповідачем системами централізованого комунального водопостачання, в тому числі, самовільного приєднання;

- ТОВ "Капарол Дніпро" приєднаний до системи централізованого комунального водопостачання на об`єкті: Дніпропетровська область, с. Василівка, вул. Переможна 1-3, яке залишилось незмінним з моменту вводу споруд в експлуатацію, на час укладення договору про надання послуг з водопостачання № 65 від 27.07.2015 та станом на 01.11.2022. Але водопостачання з використанням мереж централізованого водопостачання не здійснюється;

- позивачем не доведений факт несанкціонованого приєднання до водопровідних мереж Комунального підприємства "Солонянське житлово-комунальне управління" Дніпропетровської обласної ради": не встановлено місця такого приєднання та не зафіксовано мережі (водопровідної труби), за допомогою якої, на думку позивача, здійснюється самовільний відбір води.

Від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву (вх. суду № 36030/23 від 20.07.2023), в якій він просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись додатково на таке:

- попри введення в експлуатацію двох вводів приєднання до систем централізованого питного водопостачання, кожен ввід в розумінні пункту 12 Розділу ПІ Правил повинен бути обладнаний вузлом комерційного обліку води, в іншому випадку в розумінні пункту 2 Розділу IV Правил вказане буде вважатися самовільним приєднанням до систем централізованого питного водопостачання;

- відповідач, з огляду на стандарт доказування "вірогідності доказів", попри посилання на обставину прийняття в експлуатації будівлі цеху з двома вводами, не надав жодних доказів того, що другий введений в експлуатацію ввід, що було виявлено та описано в Акті №000032 від 01.11.2022, яким зафіксовано порушення, а саме: зафіксовано другий несанкціонований ввід (врізка) водопроводу, згідно з вимогами пунктів 12 та 15 Розділу III Правил, після введення в експлуатацію було обладнано вузлом комерційного обліку води, або запірною арматурою, що б унеможливлювало безоблікове використання води та були опломбовані позивачем у встановлений спосіб. Натомість, відповідно до умов договору, 05.04.2018, за адресою відповідача: 52460, Дніпропетровська область, Дніпровський район, с.Василівка, вулиця Переможна, 1-3, відбулося опломбування приладу обліку, що підтверджується актом пломбування водомірного вузла № 0003300, що наданий позивачем суду разом з позовною заявою. Отже, позиція відповідача про введення в експлуатацію двох вводів водопроводу, не узгоджується з вимогами пунктів 12 та 15 Розділу III Правил, так як відповідно до них наявні докази опломбування комерційного вузла обліку лише на одному вводі;

- щодо посилання відповідача на відсутність факту користування централізованою системою водопостачання та надання на підтвердження цього дозволів на водокористування, то з доданого відповідачем дозволу від 11.06.2009 № 02155 вбачається, що у графі 4 Дозволу зазначено: "4. Найменування і код водного об`єкту та водогосподарської ділянки (джерело водопостачання та приймальника стічних вод) 1 свердловина, мережі КП ВКУ в Солонянському районі". Отже, вказана у дозволі інформація підтверджує факт приєднання та використання відповідачем до мереж централізованого водопостачання;

- відповідачем не заперечується факт приєднання до мереж централізованого водопостачання на умовах вищевказаного договору, отже сам по собі факт отримання чи не отримання за вказаним договором послуг, жодним чином не впливає на застосування до спірних правовідносин, що виникли між Сторонами, вимог Пункту 2 Розділу IV та Пунктів 12 та 15 Розділу III Правил, адже згідно умов договору позивач лише надає можливість використовувати воду з мереж централізованого водопостачання, а вже сам факт використання води з централізованої мережі залежить від волі відповідача та його господарських потреб.

Від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшли заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву (вх. суду № 37461//23 від 27.07.2023), в яких він просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на таке:

- застосування Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства від 27.06.2008 № 190 є неможливим в силу відсутності в цих Правил зворотної дії в часі. Правила набрали чинності 18.10.2008, після введення в експлуатацію ТОВ "Капарол Дніпро", яке було побудовано протягом 2007-2008 року. В цей час була збудована існуюча система водопроводу, яка не змінювалася;

- реконструкція будівлі під цех по виробництву водно-дисперсійних фасадних фарб і ґрунтовок здійснено на підставі робочого проекту, який розроблений інститутом "Дніпроагропроект", в якому чітко зазначені дві врізки в водопровід (з двох боків водопроводу). Актом державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта (зареєстрований 04.10.2007) введена в експлуатацію І черга будівництва. Актом державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта (зареєстрований 03.04.2008) введена в експлуатацію друга черга будівництва підприємства. Згідно зазначених актів (пункт 8) на об`єкті всі роботи, передбачені проектною документацією, виконані згідно з державними будівельними нормами, змонтоване і випробуване обладнання, проведені пусконалагоджувальні роботи згідно з технологічним регламентом, створені безпечні умови для праці виробничого персоналу та перебування людей відповідно до вимог нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, пожежної безпеки, екологічних та санітарних норм. Пунктом 9 вищезазначених актів передбачено, що зовнішні надвірні комунікації холодного водопостачання, каналізації прийняти міськими експлуатаційними організаціями. В склад приймальної комісії входив представник Мінприроди. Таким чином, починаючи з 04.10.2007 (дата вводу в експлуатацію І черги будівлі ТОВ "Капарол Дніпро") існувало дві точки під`єднання до мереж водопроводу, що підтверджено підписами представників державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта;

- Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджених Державним комітетом України по житловому-комунальному господарству № 65 від 01.07.1994 (який діяв на момент вводу в експлуатацію ТОВ "Капарол Дніпро") приєднання об`єктів до комунальних водопроводів і каналізацій може бути здійснено лише після виконання технічних умов Водоканалу. Крім того, відповідно до пункту 2.7. Правил № 65 від 01.07.1994 всі роботи із спорудження, реконструкції й ремонту вводу й водомірного вузла, встановлення силами й коштами замовника під технічним наглядом Водоканалу. Приєднувати нові вводи до комунального водопроводу, не обладнані водолічильниками, або іншими приладами обліку, без дозволу Водоканалу забороняється. Дані актів державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта свідчать про те, що введені в експлуатацію мережі повністю відповідали вимогам чинного законодавства України та законність збудування водопостачальної мережі з одним вузлом обліку підтверджена підписами членів комісії. Крім того, пунктом 9 вищезазначених актів передбачено, що зовнішні надвірні комунікації холодного водопостачання, каналізації прийняти міськими експлуатаційними організаціями;

- позивачам не надано жодного доказу щодо працездатності якогось крану на території підприємства відповідача;

- відсутнє будь-яке порушення ТОВ "Капарол Дніпро", як пунктів 12 та 15 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства від 27.06.2008 № 190, оскільки після квітня 2008 року (введення в дію ІІ черги) не здійснювалося підключення нових вводів до систем централізованого питного водопостачання;

- відповідно до пункту 12 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства від 27.06.2008 № 190 виконавець послуги (позивач) з централізованого водопостачання/ централізованого водовідведення має право визначати призначення вводів (діючих або резервних) і вимагати від споживача ліквідації зайвих вводів або влаштування додаткових. Жодної такої вимоги від позивача не було отримано з моменту початку його функціонування. Таким чином, позивачем не надано жодного доказу, щодо неправомірності побудови та введення в експлуатацію мереж водопостачання ТОВ "Капарол Дніпро" та їх невідповідності вимогам чинного законодавства, які діяли на момент його вводу в експлуатацію;

- ТОВ "Капарол Дніпро" не заперечує факту приєднання до мереж централізованого водопостачання. Цей факт зафіксований актами державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта. ТОВ "Капарол Дніпро" заперечує факт несанкціонованого приєднання до таких мереж та не заперечує, що станом на момент видачі цього дозволу (01.06.2009) було два джерела водопостачання: свердловина та мережі КП ВКУ в Солонянському районі. Однак цей дозвіл втратив свою чинність 01.07.2012. Іншими дозволами, які буди видані після 01.07.2012, та перевірками державних органів чітко підтверджено, що джерелом водопостачання є тільки свердловина. Жодних доказів, що водопостачання здійснювалося за рахунок централізованого водопостачання позивачем не надано;

- щодо твердження позивача про факт надання послуг за договором від 27.07.2015, то підприємство звертає увагу лише на той факт, що послуги з водопостачання по договору позивачем не надавалися. Про це свідчить відсутність актів наданих послуг та карта розрахунку між позивачем та відповідачем, яка надана ТОВ "Капарол Дніпро" до матеріалів справи. У той час, як позивачем не надано жодного доказу щодо факту надання послуг за цим договором;

- жодного доказу, щодо несанкціонованого підключення, місця такого підключення до мереж, працездатність крану позивачем суду не надані. Більш того, під час перевірки представниками позивача це питання не вивчалося;

- позивачем ані до позовної заяви, ані до відповіді на відзив не надано жодного належного доказу щодо несанкціонованого забору води з систем комунального водопостачання, не надано доказів працездатності крану, не знайдено місце несанкціонованого приєднання до мереж, наявність в таких місцях запірної арматури. Позов обґрунтовується виключно складеним з порушення вимог чинного законодавства України Актом № 000032 від 01.11.2022 та фактом наявності на території нашого підприємства старого крану, факт підключення якого до мереж не підтверджений;

- твердження позивача про те, що він зареєстрований лише 18.01.2011 та не має документів, щодо мереж водопостачання, на думку підприємства відповідача, суперечать вимогам чинного законодавства України та свідчить про небажання позивача надавати такі документи;

- твердження позивача про неможливість надання документів, підтверджуючих схему системи водопостачання та водовідведення ТОВ "Капарол Дніпро", у зв`язку з тим, що позивач зареєстрований тільки в 2011 році, не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки підприємство, яке надає послуги з водопостачання, не може надавати їх без схем приєднання та постійного збереження таких документів;

- обов`язок доведення того факту, що доступ до інформації може бути обмежений, покладається на розпорядника публічної інформації.

Судом враховано, що всіма учасниками судового процесу висловлена своя правова позиція у даному спорі; матеріали справи містять всі заяви по суті справи, передбачені статтею 161 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи предмет та підстави позову у даній справи, суд приходить до висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно із частинами 2, 3 статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Слід відзначити, що розгляд даної справи по суті розпочався 21.07.2023, а строк розгляду даної справи закінчується 21.08.2023, отже у даному випадку судому було надано сторонам максимально можливий строк для висловлення їх правових позицій та подання доказів по справі.

Відповідно до частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування у даній справі є обставини, пов`язані з укладенням договору на надання послуг з водопостачання, строк дії договору, умови надання послуг, наявність порушення Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах та селищах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27.06.2008, правомірність розрахунку витрат води, наявність підстав для сплати виставленого рахунку, наявність часткової чи повної його сплати, допущення прострочення оплати виставленого рахунку.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Так, 27.07.2015 між Комунальним піприємством "Солонянське житлово-комунальне управління" Дніпропетровської обласної ради (далі - виконавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Капарол Дніпро" (далі - споживач, відповідач) був укладений договір про надання послуг з водопостачання № 65 (далі - договір), за умовами пункту 1.1. якого виконавець зобов`язується надавати споживачеві вчасно та відповідної якості послуги з центрального водопостачання, а споживач зобов`язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами, діючими на час надання послуг, у строки і на умовах, що передбачені договором.

У пунктах 8.1., 8.2. договору сторони визначили, що договір набуває чинності з дня його укладення та діє протягом одного року. Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення його строку однією із сторін не буде письмово заявлено про розірвання або необхідність його перегляду. Кількість пролонгацій не обмежується.

Доказів визнання недійсним, зміни або розірвання вказаного договору сторонами суду не надано.

Згідно з пунктом 2.1. договору тариф на момент укладення договору становить: за 1м3 - холодної води - 25,00 грн. 00 коп. Розмір тарифу на послуги водопостачання, згідно з діючим законодавством, визначається відповідним органом місцевого самоврядування (державної влади), публікується у засобах масової інформації, і у разі зміни, не потребує додаткового узгодження між сторонами та внесення змін до договору. Розмір норм водопостачання, згідно з діючим законодавством, визначається відповідним органом місцевого самоврядування (державної влади), публікується у засобах масової інформації, і у разі зміни, не потребує додаткового узгодження між сторонами та внесення змін до договору.

У розділі 4 договору сторонами були визначені права та обов`язки сторін, зокрема, у пункті 4.2. договору зазначено, що споживач зобов`язаний:

- у повному обсязі оплачувати послуги в установлені договором строки (пункт 2.1. договору);

- дотримуватися вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг (пункт 2.2. договору).

У розділі 5 договору сторонами були визначені положення щодо відповідальності сторін, зокрема, у пункті 5.1. договору вказано, що споживач несе відповідальність згідно з законодавством і договором за:

- недотримання вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг (пункт 5.1.1. договору);

- несвоєчасне внесення платежів за послуги - шляхом сплати пені у розмірі згідно з діючим законодавством та договором, за виключенням випадку недофінансування з державного бюджету (пункт 5.1.2. договору);

- порушення зобов`язань, встановлених договором або законодавством (пункт 5.1.3. договору).

У розділі 6 договору сторони погодили, що точками розподілу, в яких здійснюється передача послуг від виконавця споживачеві є місце підключення (врізки) мережі будинку (споживача) до мережі виконавця.

Судом встановлено, що у вказаному договорі сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов, встановлених законом для даного виду договорів, договір підписаний уповноваженими представниками сторін, їх підписи скріплено печатками підприємств, отже, з урахуванням презумпції правомірності правочину, такий договір є правомірним, укладеним та таким, що породжує у сторін права та обов`язки щодо його виконання.

Судом встановлено, що між сторонами, внаслідок укладання договору про надання послуг з водопостачання № 65 від 27.07.2015 виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 63 Цивільного кодексу України. Спірні правовідносини регулюються також Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України "Про питну воду та питне водопостачання" (в редакції на час виникнення спірних взаємовідносин), Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України 27.06.2008 № 190 (надалі - Правила № 190).

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань відповідно до статей 173, 174, 175 Господарського кодексу України, статей 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, а згідно з нормами статті 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до пунктів 1.1., 2.1. Правил № 190 вони визначають порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України і є обов`язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб-підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об`єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод.

Договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до Законів України "Про питну воду та питне водопостачання" та Закону України "Про житлово-комунальні послуги" .

Розділом 3 Правил № 190 визначений порядок розрахунків за відпущену питну воду та приймання стічних вод, а саме, зокрема:

- розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються на основі показів засобів обліку (пункт 3.1. Правил № 190);

- водокористування вважається безобліковим, якщо споживач самовільно приєднався до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення або самовільно користується ними (пункт 3.2. Правил № 190);

- у разі безоблікового водокористування виробник виконує розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу (пункт 3.3. Правил № 190);

- розрахунковий період при безобліковому водокористуванні встановлюється з дня початку такого користування. Якщо термін початку безоблікового водокористування виявити неможливо, розрахунковий період становить один місяць (пункт 3.4. Правил №190).

Пунктом 5.18. Правил № 190 визначено, що споживач відповідає за цілісність та збереження засобів обліку, пломб і деталей пломбування, встановлених представниками територіальних органів Держспоживстандарту та виробником в місцях з`єднань засобів обліку, запірної арматури, манометра та іншого обладнання вузла обліку незалежно від місця його розташування. Знімати засоби обліку, здійснювати будь-які заміни їх частин або зміни положення на водомірному вузлі, де їх встановлено, знімати пломби, накладені органами Держспоживстандарту або виробником, має право лише виробник або споживач за дозволом виробника. У разі самовільних дій споживач сплачує витрату води згідно з пунктами 3.3, 3.4 цих Правил.

Пунктом 9 розділу ІІ наказу Міністерства з питань житлово-комунального України №190 від 27.06.2008 встановлено обов`язок споживача забезпечувати доступ представників виконавця послуги з централізованого водопостачання / централізованого водовідведення для обстеження стану та виконання умов водопостачання та водовідведення споживача, пломбування та знаття показів вузлів/засобів обліку.

Судом встановлено, що 01.11.2022 представником позивача, за участю представника відповідача - головного інженера Міщенка І.І., було проведено обстеження об`єкта відповідача за адресою: вулиця Переможна, будинок 1, с. Василівка, у ході якого було зафіксовано наступне:

- лічильник № 20100331030 з показами 000193 м3 з простроченою державною повіркою на першому вводі водопровода;представниками позивача знято пломбу ДЛС 6447, закрито подання води і опломбовано бай пас до переукладення договору і встановлення нового протимагнітного лічильника; шифр пломб 00029788, 00029789;

- зафіксовано другий несанкціонований ввід (врізка) водопровода; представниками позивача закрито кран і опломбовано; подача води призупинена; шифр пломби 00029787;

- всі вище вказані пломби передано на зберігання представнику споживача Міщенко І.І.;

- діаметри двох вводів (обох врізок) - 40 мм (а.с.22).

Слід відзначити, що від підписання вказаного Акту представник відповідача відмовився, що зазначено в тексті самого Акту.

Враховуючи вказане, позивачем складено Технічний розрахунок, згідно з яким розраховані витрати води безоблікового водокористування становлять 2 203 м3 (а.с.24).

Як убачається з матеріалів справи, позивачем було направлено відповідачу Повідомолення-вимогу про сплату витрат води на суму 66 530 грн. 60 коп., складений позивачем Технічний розрахунок витрат води, рахунок на оплату № 1276 від 02.11.2022 на суму 66 530 грн. 60 коп., а також акт здачі-приймання робіт (наданих послуг) № 1280 від 02.11.2022 на суму 66 530 грн. 60 коп. засобами поштового зв`язку та отримані відповідачем 19.11.2022, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення №5240003086592 (а.с.27-28).

Як зазначає позивач, вказаний рахунок на оплату № 1276 від 02.11.2022 на суму 66 530 грн. 60 коп. відповідачем у добровільному порядку оплачено не було, що і стало причиною звернення із позовом до суду.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з нормами статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Судом перевірено та визнано обґрунтованими наведені позивачем у позовній заяві розрахунки площі перерізу труби та об`єму води, спожитої відповідачем при безобліковому водокористуванні, та встановлено, що позивачем було обґрунтовано нараховано відповідачу згідно з вимогами Правил № 190 вартість послуг водопостачання у сумі 66 530 грн. 60 коп.

Відповідно до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Суд встановив факт вручення позивачем відповідачу Повідомлення-вимоги про сплату витрат води на суму 66 530 грн. 60 коп. разом з Технічним розрахунком витрат води, рахунком на оплату № 1276 від 02.11.2022 на суму 66 530 грн. 60 коп., а також актом здачі-приймання робіт (наданих послуг) № 1280 від 02.11.2022 на суму 66 530 грн. 60 коп. - 19.11.2022, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення №5240003086592 (а.с.27-28).

Оскільки термін оплати послуг водопостачання, спожитих безобліково, не встановлений, позивач обґрунтовано на підставі частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України звернувся до відповідача з вказаним вище Повідомленням-вимогою про оплату розрахованого ним обсягу безоблікового водокористування.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати безпосередньо із закону та іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України, частини 2 статті 218 Господарського кодексу України під порушенням зобов`язання розуміється його невиконання чи неналежне виконання, тобто з недотриманням умов, визначених його змістом.

Слід також зазначити, що відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Доказів на підтвердження оплати виставленого позивачем рахунку № 1276 від 02.11.2022 на суму 66 530 грн. 60 коп. відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу, шляхом надання належних доказів, не спростував.

З приводу заперечень відповідача суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 4.3 Правил № 190 забороняється будь-яке самовільне приєднання об`єктів водоспоживання до діючих систем централізованого водопостачання та водовідведення (включаючи приєднання до будинкових вводів, внутрішньобудинкових мереж або до мереж споживачів).

Розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються на основі показів засобів обліку (пункт 3.1 Правил № 190).

Виходячи з положень пункту 3.2 Правил № 190, якщо споживач самовільно приєднався до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення або самовільно користується ними, водокористування вважається безобліковим.

Згідно з пунктом 3.3 Правил № 190 у разі безоблікового водокористування виробник виконує розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу.

Розрахунковий період при безобліковому водокористуванні встановлюється з дня початку такого користування. Якщо термін початку безоблікового водокористування виявити неможливо, розрахунковий період становить один місяць (пункт 3.4. Правил № 190).

Господарським судом встановлено, що позивачем заявлено до стягнення суму заборгованості, яка нарахована відповідно до пункту 3.3. Правил № 190, у зв`язку з порушенням відповідачем пункту 4.3. вказаних Правил, яке полягає у самовільному підключенні відповідача до централізованого водопостачання.

Самовільне водоспоживання це користування питною водою з міського водопроводу без дозволу Виконавця та/або без оформлення необхідних документів (в т.ч. без реєстрації у Виконавця в якості Споживача, ухилення чи відмова від укладення договору на надання послуг з водопостачання тощо).

Самовільне приєднання до систем водопостачання - приєднання до мереж централізованого комунального водопостачання, здійснене без письмового дозволу Виконавця.

Так, при дослідженні змісту Акту технічного обстеження систем водопостачання, а також змісту Технічного розрахунку витрат води судом не було встановлено порушень під час їх складання.

Аналізуючи зазначене, суд приходить до висновку про те, що відповідно до умов пункту 4.2.2. договору про надання послуг водопостачання № 65 від 27.07.2015 та пункту 5.18 Правил № 190, саме на відповідачеві як споживачу послуг водопостачання, лежить обов`язок збереження та утримання в належному стані приладів обліку водопостачання, пломб і деталей пломбування, та встановлення факту несанкціонованого порушення цілісності пломби, за відсутності належних та допустимих доказів, в розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, порушення такого з вини третіх осіб, є підставою для настання відповідальності відповідача, передбаченої пунктом 5.18. Правил №190 згідно з пунктами 3.3., 3.4. названих Правил.

Згідно з пунктами 2.1., 2.2., 3.2. Правил № 190 договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до Законів України "Про питну воду та питне водопостачання" та Закону України "Про житлово-комунальні послуги"; істотні умови договору між виробником та споживачем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення визначаються відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги"; водокористування вважається безобліковим, якщо споживач самовільно приєднався до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення або самовільно користується ними.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що в результаті самовільного, за відсутності відповідного договору, користування відповідачем системою водопостачання -другою врізкою, яку не було включено в існуючий договір про надання послуг з водопостачання № 65 від 27.07.2015, укладений між позивачем та відповідачем, позивачем правомірно виставлено рахунок на оплату вартості безоблікового водоспоживання, тому наявні правові підстави для стягнення заборгованості у розмірі 66 530 грн. 60 коп.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 23.06.2018 по справі № 908/1478/17.

При розгляді цього спору, суд також враховує, що доказів безоблікового споживання відповідачем води позивачем не представлено, проте відповідальність, передбачена пунктами 3.3., 3.4. Правил № 190 настає за будь-які самовільні дії, передбачені пунктом 5.18 Правил № 190, в тому числі у випадку несанкціонованого порушення цілісності пломб, деталей пломбування, обов`язок щодо збереження яких покладений на відповідача.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2018 у справі № 910/742/18.

Враховуючи вказане, судом відхиляються заперечення відповідача, викладені в відзиві на позовну заяву та запереченнях.

Судом також розцінюються критично посилання відповідача на неуповноваженість представника відповідача, який приймав участь під час складання Акту № 000032 від 01.11.2022, оскільки саме на споживача Правилами № 190 покладено обов`язок забезпечити присутність свого представника - відповідальної за стан водопровідних мереж особи. При цьому, вказана особа перебувала на території підприємства, забезпечила доступ до водопровідної мережі, надала відомості щодо себе та займаної на підприємстві посади представникам позивача.

З цього приводу суд зазначає також наступне.

Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 78 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

При цьому, господарський суд вважає за необхідне наголосити на тому, що відповідно до частини 3 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання має ґрунтуватись на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

При цьому, у рішенні Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 року № 18-рп/2004 зазначено, що поняття "охоронюваний законом інтерес" у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зокрема, з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Суд виходить із того, що у принципі добросовісності, а саме: при реалізації прав і повноважень, закладений принцип неприпустимості зловживання правом, згідно з якими здійснення прав та свобод однієї особи не повинне порушувати права та свободи інших осіб. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право.

Господарський суд наголошує, що 17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 №132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України та змінено назву статті 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".

Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

За результатами аналізу всіх наявних у справі доказів в їх сукупності суд приходить до висновку, що докази на підтвердження правомірності вимог позивача щодо стягнення заборгованості за самовільне безоблікове споживання води у розмірі 66 530 грн. 60 коп. є більш вірогідними, ніж докази надані на їх спростування.

Таким чином, приймаючи до уваги, що факт безоблікового водокористування належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований, суд приходить до висновку, що вимога про стягнення з відповідача вартості безобліково спожитої води у розмірі 66 530 грн. 60 коп. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 66 530 грн. 60 коп.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача; стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 2 684 грн. 00 коп.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Комунального підприємства "Солонянське житлово-комунальне управління" Дніпропетровської обласної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Капарол Дніпро" про стягнення заборгованості за самовільне безоблікове споживання води у розмірі 66 530 грн. 60 коп. - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Капарол Дніпро" (вулиця Переможна, будинок 1-3, с. Василівка, Дніпропетровська область, 52460; ідентифікаційний код 33811506) на користь Комунального підприємства "Солонянське житлово-комунальне управління" Дніпропетровської обласної ради (вулиця Шевченко, будинок 6Б, смт. Солоне, Дніпропетровська область, 52400; ідентифікаційний код 37490818) - 66 530 грн. 60 коп. - основного боргу та 2 684 грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений та підписаний 10.08.2023.

Суддя Ю.В. Фещенко