Постанова

від 20.03.2024 по справі 904/3147/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.03.2024 року м.Дніпро Справа № 904/3147/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя: Верхогляд Т.А. (доповідач)

суддів: Паруснікова Ю.Б., Мороза В.Ф.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Капарол Дніпро" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.08.2023 року у справі № 904/3147/23 (суддя Фещенко Ю.В.)

за позовом Комунального підприємства "Солонянське житлово-комунальне управління" Дніпропетровської обласної ради (смт. Солоне, Дніпропетровська область)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Капарол Дніпро" (с. Василівка, Дніпропетровська область)

про стягнення заборгованості за самовільне безоблікове споживання води у розмірі 66 530,60 грн,-

ВСТАНОВИВ:

У червні 2023 року Комунальне підприємство "Солонянське житлово-комунальне управління" Дніпропетровської обласної ради звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Капарол Дніпро" заборгованість за самовільне безоблікове споживання води у розмірі 66 530 грн. 60 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до вимог Правил № 190 представники КП "Солонянське житлово-комунальне управління" Дніпропетровської обласної ради провели обстеження об`єкта ТОВ "Капарол Дніпро", що розташований за адресою відповідача, а саме: вулиця Переможна, будинок 1-3, с. Василівка, Дніпропетровська область, за результатами якого складено Акт про порушення № 000032 від 01.11.2022 року, а саме: зафіксовано другий несанкціонований ввід (врізка) водопроводу.

За розрахунками позивача, відповідачем безобліково спожито 2 203 м3 води, у зв`язку з чим позивачем нарахована 66 530,60 грн., які відповідачем не оплачені у добровільному порядку.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 10.08.2023 року у справі № 904/3147/23 позов Комунального підприємства "Солонянське житлово-комунальне управління" Дніпропетровської обласної ради - задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Капарол Дніпро" на користь Комунального підприємства "Солонянське житлово-комунальне управління" Дніпропетровської обласної ради 66 530 грн. 60 коп. - основного боргу та витрати по сплаті судового збору.

Рішення мотивовано тим, що матеріалами справи доведені обставини щодо безоблікового водокористування відповідачем у визначеному позивачем розмірі.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Капарол Дніпро" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить це рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що:

- ТОВ "Капарол Дніпро" було побудовано протягом 2007-2008 року і у цей час була збудована існуюча система водопроводу, яка не змінювалася, реконструкція будівлі під цех по виробництву водно-дисперсійних фасадних фарб і ґрунтовок здійснено на підставі робочого проекту, який розроблений інститутом "Дніпроагропроект", згідно з яким, починаючи з 04.10.2007 року (дата вводу в експлуатацію І черги будівлі ТОВ "Капарол Дніпро") існувало дві точки під`єднання до мереж водопроводу, що підтверджено підписами представників державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, тому висновки представників позивача, які викладені в Акті № 000032 від 01.11.2022 року стосовно другого несанкціонованого вводу (врізки) у водопровід є необґрунтованими;

- суд у порушення ст.86 ГПК України не надав оцінки жодному доказу, наданому відповідачем, рішення не містить жодних мотивів їх відхилення;

- уповноваженими представниками підприємства можуть бути виключно генеральний директор Верещагін В.Ю., або директор Дунайцев О.В., або інша особа на підставі довіреності, наказу або договору-доручення. Однак, як зазначено в Акті № 000032 від 01.11.2022 року, він складений в присутності представника ТОВ "Капарол Дніпро" - головного інженера Міщенко І.І., який не є уповноваженим представником підприємства, та взагалі є окремим суб`єктом господарської діяльності - фізичною особою - підприємцем, що виконує роботи по ремонту і технічному обслуговування машин і устаткування промислового призначення, тому Акт складений з порушенням норм чинного законодавства, за відсутністю уповноваженої особи ТОВ "Капарол Дніпро", не є належним та допустимим доказом;

- під час складання Акту № 000032 від 01.11.2022 року не зафіксовано місце несанкціонованої врізки у централізовану мережу водопостачання, не перевірена працездатність виявленого крану, фактично працівниками позивача без дослідження відповідних мереж водопостачання, без перевірки проектної та іншої документації, зроблений безпідставний висновок про незаконне друге підключення до мереж водопостачання і такий висновок зроблений виключно на підставі наявності непрацездатного крану на території підприємства;

- позивач мав би відключити підприємство від інженерних мереж, однак цього не зробив та навпаки, наполягає на переукладанні договору на водопостачання, що, на думку скаржника, свідчить про відсутність з боку підприємства відповідача порушення порядку приєднання до мереж централізованого водопостачання;

- за укладеним між підприємствами позивача та відповідача 27.07.2015 року договором про надання послуг з водопостачання № 65, послуги позивачем не надавалися, на підтвердження чого відповідачем надані відповідні документи (картки рахунку 631 за період з січня 2015 року по червень 2023 року та виписки з банківського рахунку тощо);

- факт використання водних ресурсів виключно зі свердловини підтверджено висновком Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України з оцінки впливу на довкілля від 03.03.2023 року, актом Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області № 9/9-7/18 від 18.01.2018 року, дозволом на спеціальне водокористування № 02155; дозволом на спеціальне водокористування № 03121, дозволом на спеціальне водокористування № 00453; дозволом на спеціальне водокористування №326/ДП/49д-18, дозволом на спеціальне водокористування № 167/ДП/49Д-21, а обсяг використання води та джерело водопостачання підтверджується даними Журналу обліку водоспоживання водовимірювальними приладами та обладнаннями та звітом про використання води за 2022 рік;

- ТОВ "Капарол Дніпро" приєднаний до системи централізованого комунального водопостачання на об`єкті: Дніпропетровська область, с. Василівка, вул. Переможна 1-3, яке залишилось незмінним з моменту вводу споруд в експлуатацію, на час укладення договору про надання послуг з водопостачання № 65 від 27.07.2015 року та станом на 01.11.2022 року, але водопостачання з використанням мереж централізованого водопостачання не здійснюється;

- позивачем не доведений факт несанкціонованого приєднання до водопровідних мереж Комунального підприємства "Солонянське житлово-комунальне управління" Дніпропетровської обласної ради": не встановлено місця такого приєднання та не зафіксовано мережі (водопровідної труби), за допомогою якої, на думку позивача, здійснюється самовільний відбір води.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що попри введення в експлуатацію двох вводів приєднання до систем централізованого питного водопостачання, кожен ввід у розумінні п. 12 Розділу ПІ Правил повинен бути обладнаний вузлом комерційного обліку води, в іншому випадку у розумінні пункту 2 Розділу IV Правил вказане буде вважатися самовільним приєднанням до систем централізованого питного водопостачання.

За твердженнями позивача, відповідно до умов договору, 05.04.2018 року за адресою відповідача: 52460, Дніпропетровська область, Дніпровський район, с.Василівка, вулиця Переможна, 1-3, відбулося опломбування приладу обліку, що підтверджується актом пломбування водомірного вузла № 0003300, наданим позивачем разом з позовною заявою. Отже, позиція відповідача про введення в експлуатацію двох вводів водопроводу, не узгоджується з вимогами п.п. 12 та 15 Розділу III Правил, оскільки відповідно до них наявні докази опломбування комерційного вузла обліку лише на одному вводі.

Щодо посилання відповідача на відсутність факту користування централізованою системою водопостачання, позивач вказує на те, що факт приєднання та використання відповідачем мереж централізованого водопостачання підтверджується доданим відповідачем дозволом від 11.06.2009 року № 02155 ( графа 4 ): "4. Найменування і код водного об`єкту та водогосподарської ділянки (джерело водопостачання та приймальника стічних вод) 1 свердловина, мережі КП ВКУ в Солонянському районі".

Крім того, покази приладів обліку не дорівнюють нулю, отже, свідчать про водоспоживання відповідача.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу також зазначає, що відповідачем не заперечується факт приєднання до мереж централізованого водопостачання на умовах вищевказаного договору, тому сам по собі факт отримання чи не отримання за вказаним договором послуг не впливає на застосування до спірних правовідносин, що виникли між сторонами, вимог п. 2 Розділу IV та п.п.12 та 15 Розділу III Правил, адже згідно з умовами договору позивач лише надає можливість використовувати воду з мереж централізованого водопостачання, а вже сам факт використання води з централізованої мережі залежить від волі відповідача та його господарських потреб.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.08.2023 року для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя доповідач: Верхогляд Т.А., судді: Парусніков Ю.Б., Мороз В.Ф..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.10.2023 року, після надходження справи на запит, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Дослідивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно з ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

З матеріалів даної справи вбачається, що 27.07.2015 року між Комунальним піприємством "Солонянське житлово-комунальне управління" Дніпропетровської обласної ради (виконавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Капарол Дніпро" (споживачем) укладений договір про надання послуг з водопостачання № 65, за умовами п. 1.1. якого виконавець зобов`язується надавати споживачеві вчасно та відповідної якості послуги з центрального водопостачання, а споживач зобов`язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами, діючими на час надання послуг, у строки і на умовах, що передбачені договором.

Згідно з п. 2.1. договору тариф на момент укладення договору становить: за 1м3 - холодної води - 25,00 грн. 00 коп. Розмір тарифу на послуги водопостачання, згідно з діючим законодавством, визначається відповідним органом місцевого самоврядування (державної влади), публікується у засобах масової інформації, і у разі зміни, не потребує додаткового узгодження між сторонами та внесення змін до договору. Розмір норм водопостачання, згідно з діючим законодавством, визначається відповідним органом місцевого самоврядування (державної влади), публікується у засобах масової інформації, і у разі зміни, не потребує додаткового узгодження між сторонами та внесення змін до договору.

У розділі 4 договору сторонами були визначені права та обов`язки сторін, зокрема, у п. 4.2. договору зазначено, що споживач зобов`язаний:

- у повному обсязі оплачувати послуги в установлені договором строки (пункт 4.2.1. договору);

- дотримуватися вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг (пункт 4.2.2. договору).

Відповідно до розділу 5 договору сторонами були визначені положення щодо відповідальності сторін, зокрема, у п. 5.1. договору вказано, що споживач несе відповідальність згідно з законодавством і договором за:

- недотримання вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг (п. 5.1.1. договору);

- несвоєчасне внесення платежів за послуги - шляхом сплати пені у розмірі згідно з діючим законодавством та договором, за виключенням випадку недофінансування з державного бюджету (п. 5.1.2. договору);

- порушення зобов`язань, встановлених договором або законодавством (п. 5.1.3. договору).

У розділі 6 договору сторони погодили, що точками розподілу, в яких здійснюється передача послуг від виконавця споживачеві є місце підключення (врізки) мережі будинку (споживача) до мережі виконавця.

Згідно з п.п. 8.1., 8.2. договору сторони визначили, що договір набуває чинності з дня його укладення та діє протягом одного року. Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення його строку однією із сторін не буде письмово заявлено про розірвання або необхідність його перегляду. Кількість пролонгацій не обмежується.

Доказів визнання недійсним, зміни або розірвання вказаного договору сторонами суду не надано.

01.11.2022 року представниками позивача за участю головного інженера відповідача Міщенка І.І., проведено обстеження об`єкта відповідача за адресою: вулиця Переможна, будинок 1, с. Василівка, за результатами якого складено Акт №000032.

У цьому Акті зафіксовано наступне:

- лічильник № 20100331030 з показами 000193 м3 з простроченою державною повіркою на першому вводі водопровода; представниками позивача знято пломбу ДЛС 6447, закрито подання води і опломбовано бай пас до переукладення договору і встановлення нового протимагнітного лічильника; шифр пломб 00029788, 00029789;

- зафіксовано другий несанкціонований ввід (врізка) водопровода; представниками позивача закрито кран і опломбовано; подача води призупинена; шифр пломби 00029787;

- всі вище вказані пломби передано на зберігання представнику споживача Міщенко І.І.;

- діаметри двох вводів (обох врізок) - 40 мм.

Від підписання вказаного акту представник відповідача відмовився, про що зазначено у тексті останнього.

Враховуючи викладене, 02.11.2022 року позивачем складено Технічний розрахунок, згідно з яким розраховані витрати води за 29 діб безоблікового водокористування склали 2 203 м3 (а.с.24).

Матеріали справи свідчать також про те, що позивачем засобами поштового зв`язку направлено відповідачу Повідомлення-вимогу про сплату витрат води на суму 66 530 грн. 60 коп. та додані до нього: технічний розрахунок витрат води, рахунок № 1276 від 02.11.2022 року на суму 66 530 грн. 60 коп. та копія акту обстеження від 01.11.2022 року, які отримані відповідачем 19.11.2022 року, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с.27-28) та не заперечується останнім.

У зв`язку з неотримання відповіді, позивач 20.04.2023 року повторно звернувся до відповідача з листом про сплату витрат води, однак на вказаний лист останній відповіді також не надав.

Неоплата відповідачем у добровільному порядку вказаної вище суми стала підставою для звернення позивача з позовом у даній справі.

Спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України "Про питну воду та питне водопостачання", Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України 27.06.2008 року № 190.

Відповідно до ч.1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до Законів України "Про питну воду та питне водопостачання" та Закону України "Про житлово-комунальні послуги" .

Розділ 3 п.9 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України 27.06.2008 року № 190, споживач забезпечує, у тому числі, доступ представників виконавця послуги з централізованого водопостачання централізованого водовідведення для обстеження стану та виконання умов водопостачання та водовідведення споживача, пломбування та зняття показів вузлів/засобів обліку; виконання умов зберігання та забезпечення цілісності вузлів/засобів обліку, пломб та індикаторів впливу магнітного поля.

Згідно з п.1, 2, 4, 6 розд.4 Правил не допускається будь-яке самовільне приєднання об`єктів водоспоживання до діючих систем централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення (включаючи приєднання до будинкових вводів, внутрішньобудинкових мереж або до мереж споживачів). Самовільним приєднанням до систем централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення вважається, зокрема:

- користування системами централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення без укладання із виконавцем послуги з централізованого водопостачання / централізованого водовідведення договору про надання таких послуг;

- самостійне приєднання до систем централізованого питного водопостачання та/або централізованого водовідведення;

- відсутність або невідповідність нормам розміщення споживачем засобів комерційного обліку води;

- зафіксовані виконавцем послуги з централізованого водопостачання/ централізованого водовідведення факти пошкодження пломб, індикаторів впливу магнітного поля, втручання у роботу та виведення з ладу вузлів комерційного обліку води;

- недопущення чи перешкоджання виконавцю послуги з централізованого водопостачання/централізованого водовідведення у встановленні чи опломбуванні вузла комерційного обліку чи його елементів, проведенні обстеження мереж водопостачання та водовідведення споживача та їх обладнання, знятті показників засобу обліку.

Факт самовільного приєднання до систем централізованого питного водопостачання та/або централізованого водовідведення згідно з пунктами 1, 2 цього розділу фіксується представником виконавця послуги з централізованого водопостачання / централізованого водовідведення за участю споживача, який самовільно приєднався до цих систем, про що складається акт про виявлення самовільного приєднання та/або самовільного користування (додаток 4).

У разі самовільного приєднання до систем централізованого питного водопостачання та/або централізованого водовідведення виконавець послуги з централізованого водопостачання /централізованого водовідведення проводить розрахунок витрат води за пропускною спроможністю водопровідного вводу при швидкості руху води в ній 0,7 м/с та дією її повним перерізом цілодобово або з урахуванням графіка подачі води.

Розрахунковий період при самовільному приєднанні встановлюється з дня початку такого приєднання. Якщо дату початку самовільного приєднання виявити неможливо, то період самовільного користування становить тридцять діб.

Щодо досліджуваної справи, то позивачем заявлено до стягнення суму заборгованості, що нарахована у зв`язку з порушенням відповідачем вказаних Правил, яке полягає у самовільному підключенні відповідача до централізованого водопостачання.

Наявність порушення підтверджується Актом №000032 від 01.11.2022 року, кількість витрат води у зв`язку з самовільним та безобліковим водокористуванням та її вартість підтверджується технічним розрахунком позивача від 02.11.2022 року.

Обсяг витрат води та її вартість, нараховані позивачем, відповідачем не спростовані.

Отже, з урахуванням положень наведених норм та вищезазначених фактичних обставин справи, /враховуючи самовільне користування відповідачем системою водопостачання, зокрема другою врізкою, яку не було включено в існуючий договір про надання послуг з водопостачання № 65 від 27.07.2015 року, відсутність на цьому вводі приладів обліку або запірної арматури, що у розумінні Правил №190 є самовільним приєднанням об`єктів водоспоживання до діючих систем централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення /та ненадання відповідачем належних доказів які б спростовували таке порушення, місцевим господарським судом зроблено правильний висновок про правомірність нарахування позивачем 66 530,60 грн. вартості безоблікового водоспоживання та, у зв`язку з цим, про наявність підстав для задоволення позову.

Доводи скаржника про те, що будівля цеху з двома вводами була прийнята в експлуатацію і відсутня несанкціонована врізка у водопровід не мають суттєвого впливу на вирішення цього спору, оскільки відповідальність, передбачена Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, настає за будь-які самовільні дії, наведені у розділі ІV Правилах, які у даному випадку мали місце, враховуючи, що приєднання ТОВ "Капарол Дніпро" до централізованого водопостачання на умовах договору № 65 від 27.07.2015 року не заперечується апелянтом.

Стосовно доводів скарги про неотримання скаржником послуги від позивача слід зазначити, що обставини стосовно виконання позивачем зобов`язань у частині наданні ним послуг з водопостачання за вказаним вище договором не входять у предмет доказування у даному випадку, докази наявності відповідного спору між сторонами відсутні у справі, одночасно ці обставини не спростовують факт порушення відповідачем Правил №190, зокрема відсутність приладу обліку на одному із вводів або обладнання його запірною арматурою.

При цьому твердження скаржника про використання води виключно із свердловини не виключає у нього можливості користуватися, у тому числі, й централізованим водопостачанням. Надані відповідачем документи (дозволи на спеціальне водокористування, Журнал обліку водокористування, акт вводу в експлуатацію сверловини, звіт про використання води за 2022 рік, тощо) свідчать про наявність у скаржника права на спеціальне водокористування, але не доводять використання скаржником води виключно із свердловини та не спростовують можливості безоблікового користування ним централізованим водопостачанням, враховуючи встановлені вище порушення.

Посилання відповідача на неуповноваженість представника відповідача, який приймав участь під час складання Акту № 000032 від 01.11.2022 року є необгрунтованими.

Як було правильно зазначено місцевим господарським судом, на споживача вказаними вище Правилами покладено обов`язок забезпечити присутність свого представника - відповідальної за стан водопровідних мереж особи. Разом з цим, вказана у Акті особа (головний інженер Міщенко І.І.) перебувала на території підприємства, забезпечила доступ до водопровідної мережі, надала представникам позивача відомості щодо себе та займаної на підприємстві посади. Доказів зворотного скаржником не надано.

При цьому, у разі незгоди з діями виконавця послуги з водопостачання, ТОВ "Капарол Дніпро" не було позбавлено права оскаржити їх в установленому законом порядку. Однак докази такого оскарження або будь-яких звернень до позивача після отримання товариством Акту №000032 та інших документів у матеріалах справи відсутні.

Твердження скаржника про те, що суд не надав оцінки жодному доказу, наданому відповідачем, а рішення не містить жодних мотивів їх відхилення, є безпідставними.

Так, колегія суддів враховує, що з`ясування відповідних обставин має здійснюватися судом із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених ст. 86 ГПК України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.

У даному випадку, за переконанням апеляційного господарського суду, приймаючи оскаржуване рішення, місцевим господарським судом були оцінені усі обставини справи та докази у сукупності, надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникли із спірних правовідносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах. Зміст оскаржуваного судового рішення містить підстави та нормативне обґрунтування, з яких виходив суд, дійшовши висновків про задоволення позову.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

З огляду на викладене, інші доводи апеляційної скарги не впливають на юридичну оцінку обставин справи, здійснену господарським судом у відповідності до норм чинного законодавства та не спростовують вказаних вище висновків суду, які напряму випливають із матеріалів даної справи, обставин спору та норм чинного законодавства України.

За приписами ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч.1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За загальним правилом, доказування полягає не лише у поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що у даному випадку скаржником зроблено не було.

Звертаючись з апеляційною скаргою, скаржник не довів неправильного застосування судом норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятого у справі судового рішення.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

За приписами ст.276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З урахуванням викладеного, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги. Рішення місцевого господарського суду у даній справі слід залишити без змін.

Відповідно до ст.129 ГПК України судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст.269, 275, 276, 282 284 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Капарол Дніпро" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.08.2023 року у справі № 904/3147/23 залишити без змін.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя: Т.А. Верхогляд

Суддя: Ю.Б. Парусніков

Суддя: В.Ф.Мороз