Рішення

від 09.08.2023 по справі 904/1494/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.08.2023м. ДніпроСправа № 904/1494/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСПОЛІН ПЛЮС", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергостар Прод", с. Новоселівка, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості та штрафних санкцій

Суддя Ярошенко В.І.

Без участі (виклику) представників сторін

СУТЬ СПОРУ

Товариство з обмеженою відповідальністю "ІСПОЛІН ПЛЮС" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергостар Прод" про стягнення заборгованості за договором купівлі - продажу № 31/10/22-2 від 31.10.2022 на суму 47 794, 03 грн, яка складається з суми основного боргу - 37 971, 30 грн, пені - 8 305, 12 грн, інфляційних витрат - 841, 50 грн, 3% - 676, 11 грн.

Ухвалою суду від 28.03.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 904/1494/23. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Встановлено відповідачу строк 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження для подання до суду відзиву на позовну заяву.

Рішенням Господарського суду від 03.07.2023 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОСТАР ПРОД» на користь Товариства з обмеженою відовідальністю «ІСПОЛІН ПЛЮС» суму основного боргу в розмірі 37 971, 30 грн, 3 % річних у розмірі 295, 86 грн, інфляційні втрати в розміпі 841, 50 грн, пеню у розмірі 7 767, 73 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 632, 47 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ІСПОЛІН ПЛЮС" засобами поштового зв`язку подало до суду заяву про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу.

За викладених обставин, суд розглядає заяву про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИЛА:

Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України).

Позивач просить розподілити здійснені ним витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 45 000 грн.

З матеріалів справи вбачається, що 01.12.2022 між Адвокатом Мондріч Аліною Євгеніївною (далі Адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІСПОЛІН ПЛЮС» було укладено договір про надання правової допомоги № 0112НК/22 (далі договір).

Відповідно до пункту 1.1 договору Клієнт доручає, а Адвокат приймає на себе зобов`язання надавати йому правову допомогу на умовах. передбачених п. 2.1. цього Договору під час розгляду справи про стягнення заборгованості та штрафних санкцій, відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОСТАР ПРОД» (код ЄДРПОУ 44825385).

Згідно з пунктом 3.1 договору за правову допомогу, надану Адвокатом, Клієнт сплачує гонорар, розмір та порядок сплати якого є конфіденційною інформацією і зазначається у додатковій угоді, яка є частиною цього договору.

Після виконаних наданих юридичних послуг Адвокатом, та за відсутності з боку Клієнта обґрунтованих претензій, між Клієнтом та Адвокатом укладається Акт виконаних наданих юридичних послуг, який Клієнт зобов`язаний прийняти та затвердити підписом протягом 2 (двох) робочих днів з дня отримання (пункт 4.2 договору).

Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання та укладений на строк до 31.12.2023 p, та доки не будуть вичерпані всі надані національним законодавством засоби захисту і в справі не буде прийнято остаточне рішення. (пункт 7.1 договору).

Додатково угодою № 1 від 01.12.2022 до договору про надання правової допомоги № 1 від 01.01.2023 сторони погодили, про те, що сторони погодили вартість послуг, що складає:

1. Представництво інтересів Клієнта в судовому засіданні 1 година - 1500, 00 грн.

2. Представництво інтересів Клієнта в судовому засіданні, яке не відбулось за вини суду 1 година-500, 00 грн.

3. Складання заяв, клопотань - 1000, 00 грн за 1 годину вартості роботи,

4. Складання та подання позову - 2000, 00 грн за 1 годину - вартості роботи.

5.Складання пояснення, відзиву, відповіді на відзив, доповнення до позову, уточнення позову - 1000, 00 грн за 1 годину вартості роботи.

6. Складання та подання апеляційної скарги - 3000, 00 грн за 1 годину вартості роботи.

7. Складання та подання касаційної скарги - 4000, 00 грн, за 1 годину вартості роботи.

8. Вихід адвоката до державних установ, органів, др. для збору інформації, доказів для підготовки справи, подання матеріалів до суду і т.п. - 1000, 00 грн, за 1 годину зайнятості адвоката в даних установах.

9. Складання та подання адвокатського запиту - 1000, 00 грн за 1 годину вартості роботи.

10. Ознайомлення з матеріалами справи - 500, 00 грн за 1 годину ознайомлення з матеріалами справи.

Актом надання послуг від 17.03.2023 № 1/НК/23 сторони договору підтвердили надання адвокатесою Мондріч А.Є. та прийняття клієнтом Товариством з обмеженою відповідальністю "ІСПОЛІН ПЛЮС" правової допомоги за договором та додатковою угодою до договору від 01.12.2022 на суму 8 000 грн.

Клієнт підписанням цього Акту підтверджує, що всі зазначені послуги буди надані Адвокатесою у повному обсязі.

Таким чином, розмір понесених ТОВ «ІСПОЛІН ПЛЮС» на правову допомогу в суді першої інстанції з розгляду цієї справи, є підтвердженим.

Представництво інтересів позивача у справі здійснювалося адвокатесою Мондріч А.Є. на підставі ордеру серія АР № 1118062 від 21.03.2023.

Відповідно до частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі, впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Приймаючи рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує позицію Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду, наведену у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 12.01.2023 у cправі № 908/2702/21, відповідно до яких під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд може з власної ініціативи застосовувати критерії, що визначені у частинах п`ятій-сьомій статті 129 ГПК України і не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Господарський суд надав оцінку наданим позивачу послугам професійної правової допомоги та дійшов таких висновків.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 12.01.2023 у справі № 910/8342/21, визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим у частині п`ятій статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, також визначені положеннями частин шостої, сьомої та дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

Приймаючи рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує позицію Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду, наведену у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 12.01.2023 у cправі № 908/2702/21, відповідно до яких під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд може з власної ініціативи застосовувати критерії, що визначені у частинах п`ятій-сьомій статті 129 ГПК України і не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

З огляду на специфіку та складність справи, результат її вирішення, обсяг, вид та зміст наданих послуг, суд, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права, з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини та Верховного Суду, дійшов висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу у справі № 904/1494/23 є завищеним, а, отже, не вбачається розумна необхідність понесення позивачем судових витрат у заявленому до відшкодування розмірі на суму 8 000 грн, тому обґрунтованими визнаються судом витрати в розмірі 4 000 грн, які і покладаються на відповідача. Решту витрат на правничу допомогу у розмірі 4 000 грн суд не розподіляє та покладає на позивача.

Керуючись статтями 11, 15, 73-79, 123, 126, 129, 234, 235, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСПОЛІН ПЛЮС» про розподіл судових витрат задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОСТАР ПРОД» (51284, Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Новоселівка, вул. Шевченка, буд. 37А; ідентифікаційний код 44825385) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСПОЛІН ПЛЮС» (49081, м. Дніпро, вул. Артільна, буд. 2; ідентифікаційний код 33667686) витрати на професійну правничу (правову) допомогу в розмірі 4 000 грн.

В іншій частині відмовити.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскарженим протягом цього строку до Центрального апеляційного господарського суду в порядку ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.І. Ярошенко