Рішення

від 01.08.2023 по справі 910/1966/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaР І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.08.2023Справа № 910/1966/23

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К. І., при секретарі судового засідання Олексюк О. В., розглянувши у порядку загального позовного провадження господарську справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київгазтрейд»

до Приватного підприємства "Виробничо-комерційна Фірма «Мава»

про стягнення 5 975 591,21 грн.

за участю представників:

від позивача: Сидоринко М.В

від відповідача: Онопрієнко В.Ф.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Київгазтрейд" (далі - ТОВ "Київгазтрейд", позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "Виробничо-комерційна Фірма "Мава" (далі - ПП ВКФ "Мава", відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 6 425 591,21 грн.

Позов обґрунтований тим, що відповідач неналежно виконав свої зобов`язання за договором постачання природного газу (для непобутових споживачів) № 222176/Т від 31.12.2021 у період з січня по вересень 2022 року, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у сумі 4 591 687,02 грн. за поставлений/отриманий природний газ. У позові ТОВ "Київгазтрейд" просить стягнути з ПП ВКФ «Мава» 4 591 687,02 грн. - основного боргу, 939 334,12 грн. - пені, 104 080,67 грн. - 3% річних, 790 489,40 грн. - інфляційних витрат, а всього 6 425 591,21 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.03.2023 вказану позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження, справу вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, сторонам надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

Відповідач у встановлений законом строк надав суду відзив на позов, у якому проти заявлених вимог заперечив, зазначив, що позивач не погодив з ним ціни на газ у порядку, визначеному договором, не надав розрахунок вартості спожитого підприємством в січні 2022 року природного газу із врахуванням щоденних обсягів споживання, відображених в переданому позивачем акті прийому-передачі газу від 31.01.2022, а значить - не довів порушення його прав та законних інтересів. Також відповідач зазначив, що відповідно до договору сторони звільняються від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання обов`язків за цим договором, якщо це було наслідком дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), дані обставини є загальновідомими та підтверджуються листом Торгово-Промислової Палати України від 28.02.2022.

Зі свого боку ТОВ "Київгазтрейд" подало відповідь на відзив, в якій позивач зазначив, що відповідачем у період з січня 2022 року і по теперішній час не надано мотивованої відмови від підписання актів приймання-передачі газу, спожитого на підставі договору. Щодо настання форс-мажорних обставин позивач вказав, що відповідачем не представлені докази, зокрема, сертифікати про настання форс-мажорних обставин, видані у встановленому діючим законодавством порядку, що підтверджують неможливість виконання ПП «ВКФ «Мава» зобов`язань саме за договором постачання природного газу № 222176/Т від 31.12.2021.

У підготовчому засіданні представник відповідача подав клопотання про зобов`язання позивача уточнити розрахунок заборгованості з урахуванням спожитого газу та його ціни за конкретний період, в якому виникла відповідна заборгованість. Проте судом було відмовлено у задоволенні вказаного клопотання як у необґрунтованому.

Також у підготовчому засіданні позивачем була подана заява про зменшення розміру позовних вимог (31.03.2023) у зв`язку з тим, що відповідачем сплачено грошові кошти у розмірі 300 000,00 грн, дана сума врахована в погашення суми основного боргу, що підтверджується платіжною інструкцією № 54 від 26.05.2023. Зазначена заява була подана із додержанням вимог ст. 46 ГПК України, а тому прийнята судом до розгляду.

Крім того, до початку розгляду справи по суті, позивачем була подана ще одна заява про зменшення розміру позовних вимог (30.06.2023) у зв`язку зі сплатою відповідачем частини основного боргу в розмірі 150 000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 21 від 27.06.2023. Зазначена заява також була прийнята судом до розгляду як така, що подана із додержанням вимог ст. 46 ГПК України.

Таким чином, на розгляді у суду залишились позовні вимоги про стягнення 5 975 591,21 грн., з яких: 4 141 687,02 грн. - основний борг; 939 334,12 грн. - пеня; 104 080,67 грн. - 3% річних; 790 489,40 грн. - інфляційні втрати.

Під час розгляду справи по суті представник позивача свої вимоги (з урахуванням заяв про зменшення розміру позовних вимог) підтримав та обґрунтував, просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечив з підстав, указаних у відзиві, просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Також представником відповідача під час розгляду справи по суті було подане клопотання про долучення до матеріалів справи платіжного доручення № 46 від 31.07.2023 на суму 120 000 грн. та платіжного доручення № 43 від 28.07.2023 на суму 100 000 грн., яке було задоволено судом.

Отже, розглянувши заяви учасників справи по суті позову, заслухавши пояснення їх представників у судовому засіданні та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про таке.

Установлено, що між ТОВ «Київгазтрейд» (постачальник) та ПП «ВКФ» «Мава» (споживач) був укладений договір постачання природного газу (для не побутових споживачів) № 222176/Т від 31.12.2021 (далі - договір), за умовами якого постачальник зобов`язується поставити (передати) природний газ споживачу, а споживач зобов`язується приймати та своєчасно сплачувати постачальнику вартість природного газу, а також виконувати інші зобов`язання, передбачені цим договором, у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором. Плановий об`єм (обсяг) постачання/споживання природного газу у 2022 році за цим договором становлять 338 160 м. куб. (пункт 1.1, 2.1 договору).

Відповідно до п. 3.6 договору фактичний об`єм поставленого у розрахунковому періоді газу, що підлягає оплаті споживачем, підтверджується підписаним між постачальником та споживачем актом приймання - передачі газу, що складається на підставі даних Оператора ГРМ.

Споживач до 5 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов`язаний надати постачальнику засвідчену копію акту про фактичний об`єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) природного газу за розрахунковий період, складеного між споживачем та оператором ГРМ відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРМ. В іншому випадку для розрахунку вартості поставленого за цим договору газу застосовуються дані, оператора ГРМ про об`єм розподіленого (протранспортованого) споживачу газу. Постачальник має право самостійно звернутися до оператора ГРМ для отримання даних про об`єм газу, розподіленого (протранспортованого) для споживача протягом розрахункового місяця (п. 3.7.1).

Згідно з п. 3.7.2 договору на підставі отриманих від споживача даних та/або даних оператора ГРМ постачальник протягом п`яти робочих днів готує та надає споживачу два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період із зазначенням фактичних об`ємів (обсягів) споживання за кожну газову добу (D) протягом газового місяця (М), підписані уповноваженим представником постачальника.

Відповідно до пункту 3.7.3 договору споживач протягом трьох робочих днів з дати одержання актів приймання-передачі природного газу зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання актів. У разі неповернення споживачем у визначений строк акту приймання-передачі природного газу чи у випадку не подання письмової мотивованої відмови від підписання акту, обсяг спожитого газу та ціна за відповідний розрахунковий період вважаються узгодженими споживачем.

Добовий об`єм (обсяг) споживання газу споживачем не повинен перевищувати узгоджений сторонами згідно умов цього договору об`єм (обсяг) постачання газу на відповідну газову добу (D) (п. 3.10).

Відповідно до п. 4.1 договору на момент укладення цього договору ціна природного газу, що поставляється в межах об`ємів, встановлених згідно з пунктом 2.2 цього договору (з урахуванням змін, здійснених відповідно до пункту 3.10 договору), з урахуванням тарифу на послуги транспортування природного газу для внутрішніх точок входу і точок виходу в/з газотранспортну(ої) систему(и) ТОВ «Оператор ГТС України» становить 31 719,9093 грн. за 1000 куб.м, крім того ПДВ 20% - 6 343,9819 гривень, з ПДВ - 38 063,8912 грн. за 1000 куб.м.

До ціни планового обсягу газу включено тариф ТОВ «Оператор ГТС України», визначений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 3013 від 24.12.2019, із застосуванням коефіцієнту 1,10 (коефіцієнт при замовленні потужності на добу наперед), який складає 136,5760 грн, крім того ПДВ 20% - 27,3152 грн., разом з ПДВ - 163,8912 грн. Ціна природного газу за цим договором змінюється у разі ринкового коливання цін на природний газ, зміни вартості (ціни) послуг газотранспортного підприємства, змін у податковому законодавстві та інших чинників, що впливають на формування ціни природного газу. Сторони домовилися, що ціна газу може бути змінена постачальником в односторонньому порядку шляхом письмового повідомлення споживача про нову ціну природного газу на дату початку її застосування.

Відповідно до п. 4.6, 4.8 договору оплата вартості планового обсягу газу на газовий місяць (М), визначеного в пункті 2.2. договору, здійснюється споживачем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника до 25 числа базового місяця (М-1) на умовах 100% попередньої оплати, за ціною планового обсягу газу, встановленою у п. 4.1 договору.

Остаточні розрахунки за фактичний об`єм (обсяг) спожитого природного газу у газовому місяці (М) здійснюються споживачем за остаточною вартістю та остаточною ціною природного газу, які визначені пунктами 4.4, 4.5 договору у строк до 15 (п`ятнадцятого) числа (включно) газового місяця (М+1).

Датою оплати є дата зарахування коштів на рахунок постачальника (п. 4.10 договору).

Згідно з пунктом 11.1 договору цей договір набуває чинності з дати його укладення та діє в частині постачання природного газу до 31.12.2022, а в частині грошових зобов`язань - до їх повного виконання. Умови цього договору застосовуються до відносин мін сторонами, які виникли з 01.01.2022 року.

Статтею 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 вказаної статті).

Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що на виконання умов укладеного сторонами договору позивачем у період з січня 2022 року по вересень 2022 року включно, була здійснена поставка природного газу споживачу в обсязі 100 089,00 м. куб. на загальнц суму 5 312 321, 97 грн, що підтверджується складеними постачальником актами приймання-передачі природного газу за вказаний період.

Однак, відповідач вартість одержаного газу сплатив частково - на суму 720 634,95 грн. Таким чином на час пред`явлення позову до суду заборгованість відповідача склала 4 591 687,02 грн.

Також судом встановлено, що частину заборгованості у сумі 220 000 грн. відповідач сплатив після відкриття провадження у справі, що підтверджується платіжним дорученням № 43 від 28.07.2023 на суму 100 000 грн. та платіжним дорученням № 46 від 31.07.2023 на суму 120 000 грн.

Отже, сплативши заборгованість у вказаній сумі, відповідач у такий спосіб припинив відповідне грошове зобов`язання, а тому провадження у частині позовних вимог про стягнення заборгованості у сумі 220 000 грн. необхідно закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України (за відсутністю предмету спору).

Щодо іншої частини боргу у сумі 3 921 687,02 грн. (4 141687,02 грн. - 220 000 грн.), то доказів, які б підтверджували сплату цієї частини заборгованості, відповідач суду не надав.

Зі свого боку відповідач, не заперечуючи проти обсягів поставленого та спожитого ним газу, вказав на відсутність у спірних відносинах погодженої ціни та відповідних розрахунків вартості спожитого газу з боку позивача.

Так, судом встановлено, що ПП ВКФ "Мава" після отримання листа від ТОВ «Київгазтрейд» № 3/01 від 05.01.2022 про зміну ціни на природний газ з 01.01.2022, що склала 58 663,8912 за 1000 куб з ПДВ та тарифом на транспортування, листом № 4 від 14.02.2022 просило позивача надати розрахунок вартості спожитого в січні 2022 року підприємством спожитого газу, з урахуванням щоденних обсягів споживання, відображених в акті прийому-передачі природного газу від 31.01.2022.

Проте зі змісту вказаного листа відповідача № 4 від 14.02.2022 не вбачається, що даний лист є обґрунтованою відмовою від підписання актів, які були йому направлені.

Отже докази надання позивачу письмової обґрунтованої відмови від підписання актів приймання-передачі в матеріалах справи немає, що свідчить про те, що в силу положень п. 3.7.3 договору такі акти вважаються підписаними споживачем.

Враховуючи зазначене, суд доходить висновку, що відповідач не спростував наявності у нього обов`язку оплатити спожитий у період з січня по вересень 2022 природний газ.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Отже, оскільки матеріалами справи підтверджено факт порушення споживачем свого зобов`язання зі сплати вартості поставленого газу, у позивача виникло право вимагати стягнення з відповідача простроченого грошового зобов`язання.

За таких обставин суд дійшов висновку, що наявна у відповідача на час розгляду справи основна заборгованість за поставлений газ у період з січня по вересень 2022 в сумі 3 921 687,02 грн. підлягає стягненню на користь ТОВ «Київгазтрейд».

Заперечуючи проти позову, відповідач також вказував, що порушення зобов`язань за договором сталося не з його вини, а було зумовлене форс-мажорними обставинами, пов`язаними з повномасштабною збройною агресією РФ проти України.

Підстави звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання визначені ст. 617 ЦК України: особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) встановлюється Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами Регламентом засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). Підставою для засвідчення форс-мажорних обставин є наявність однієї або більше форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), перелічених у ст. 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", а також визначених сторонами за договором, контрактом, угодою, типовим договором, законодавчими, відомчими та/чи іншими нормативними актами, які вплинули на зобов`язання таким чином, що унеможливили його виконання у термін, передбачений відповідно договором, контрактом, угодою, типовим договором, законодавчими та/чи іншими нормативними актами.

Так, загальновідомим є факт початку дії воєнного стану в Україні з 24.02.2022 і суд звертає увагу, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 922/2394/21 (постанова від 14 червня 2022) вказав, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку. Таких висновків дотримується і Верховний Суд у постанові від 16.07.2019 у справі N 917/1053/18 та у постанові від 09.11.2021 у справі N 913/20/21. Разом з тим наявність форс-мажорних обставин може підтверджуватися будь-якими доказами, яких, на думку суду, буде достатньо для встановлення відповідної обставини.

Згідно з п. 10.4 та 10.5 договору сторона, що не має можливості виконати свої зобов`язання за договором внаслідок виникнення та дії форс-мажорних обставин, повинна повідомити про це іншу сторону протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту настання таких обставин та протягом 15 (п`ятнадцяти) календарних днів надати та/або повідомити іншій стороні докази, які підтверджують виникнення форс-мажорних обставин. Належним доказом існування та дії форс-мажорних обставин є належним чином оформлений документ, виданий Торгово-промисловою палатою України, за виключенням форс-мажорних обставин, перелічених у п. 10.3 цього договору.

Разом з тим відповідач не надав суду передбачених законом та договором доказів настання форс-мажорних обставин.

Посилання відповідача на лист Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, яким засвідчено, що військова агресія Російської Федерації проти України є форс-мажорною обставиною та є підставою для звільнення його від відповідальності за договором, суд відхиляє з огляду на таке.

Згідно з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21, між обставинами непереборної сили та неможливістю належного виконання зобов`язання має бути причинно-наслідковий зв`язок. Тобто неможливість виконання зобов`язання має бути викликана саме обставиною непереборної сили, а не обставинами, ризик настання яких несе учасник правовідносин.

Зі змісту листа ТПП № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 вбачається, що він не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, контракту, угоди тощо, виконання яких стало неможливим через наявність форс-мажорних обставин (введення військового стану в Україні). Також вказаний лист ТПП видано без дослідження наявності причинно-наслідкового зв`язку між настанням вказаних обставин та неможливістю виконання відповідачем конкретного зобов`язання (поставки товару в строк). При цьому відповідачем, зі свого боку, не надано будь-яких доказів, що саме введення воєнного стану призвело до унеможливлення виконання зобов`язань за договором.

Отже, сама наявність вказаного листа ТПП № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 не є підставою для звільнення відповідача від відповідальності за неналежне виконання зобов`язання, а саме прострочення виконання своїх зобов`язань за договором від 31.12.2021 № 222176/Т.

За ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У даному випадку, враховуючи положення договору, відповідач не здійснив своєчасної оплати поставленого йому природного газу, тому він вважається таким, що прострочив своє грошове зобов`язання, у зв`язку з чим позивач нарахував ПП ВКФ "Мава" пеню в сумі 939 334,12 грн.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 ГК України).

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання зобов`язання.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Так, у пункті 8.6 договору сторони погодили, що споживач, у разі порушення строків розрахунків за природний газ, встановлених цим договором, сплачує на користь постачальника, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу та нараховується до дати остаточного погашення заборгованості.

Згідно з п. 9.2 договору строк, в межах якого кожна із сторін може звернутись до суду з вимогою про захист своїх прав у зв`язку з погашенням цього договору, в тому числі про стягнення пені, штрафу, відсотків, річних та інфляційних втрат (строк позовної давності) становить 5 років.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" визначає, що розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок суми штрафних санкцій відповідно до наведених норм чинного законодавства та умов договору, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у заявленій позивачем сумі - 939 334,12 грн.

Крім суми основного боргу та пені, позивачем заявлено до стягнення також 790 489,40 грн інфляційних втрат, 104 080,67 грн - 3 % річних.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з аналізу статей 612, 625 ЦК України право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних, які не є штрафними санкціями, є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Аналогічна правова позиція щодо застосування частини 2 ст. 625 Цивільного кодексу України викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 916/190/18, постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18 та постанові Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 905/587/18.

Таким чином, зважаючи на встановлене судом прострочення відповідачем грошового зобов`язання, вимоги про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних є такими, що заявлені правомірно.

Здійснивши перерахунок заявлених матеріальних втрат, суд дійшов висновку, що з відповідача підлягають стягненню інфляційна складова боргу в сумі 790 489,40 грн. та 3 % річних в сумі 104 080,67 грн. як просив позивач.

За таких обставин позов ТОВ «Київгазтрейд» (з урахуванням здійснених відповідачем оплат) підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 73-79, 129, 236-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київгазтрейд" до Приватного підприємства "Виробничо-комерційна Фірма "МАВА" про стягнення заборгованості у сумі 5 975 591,21 грн. в частині позовних вимог про стягнення заборгованості в сумі 220 000 грн. закрити.

Решту позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Київгазтрейд" до Приватного підприємства "Виробничо-комерційна Фірма "МАВА" про стягнення заборгованості у сумі 5 755 591, 21 грн. задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "Виробничо-комерційна Фірма "Мава" (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, буд. 154, ідентифікаційний код 30023933) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Київгазтрейд" (03124, м. Київ, вул. Миколи Василенка, буд. 5, ідентифікаційний номер 42394311) основний борг у сумі 3 921 687 (три мільйона дев`ятсот двадцять одна тисяча шістсот вісімдесят сім) грн. 02 коп., пеню у сумі 939 334 (дев`ятсот тридцять дев`ять тисяч триста тридцять чотири) грн. 12 коп., 3% річних у сумі 104 080 (сто чотири тисячі вісімдесят) грн. 67 коп., інфляційні втрати у сумі 790 489 (сімсот дев`яносто тисяч чотириста вісімдесят дев`ять) грн. 40 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 86 359 (вісімдесят шість тисяч триста п`ятдесят дев`ять) грн. 95 коп.

Рішення ухвалене в нарадчій кімнаті, його вступна та резолютивна частини оголошені в судовому засіданні 01 серпня 2023 року.

Повний текст рішення складений 10 серпня 2023 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головіна К. І.