Рішення

від 16.05.2023 по справі 911/890/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" травня 2023 р. Справа № 911/890/22

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., за участю секретаря судового засідання Гопанок І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Аббакор Трейд про відшкодування судових витрат

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Аббакор Трейд

до Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості Укрспирт

про стягнення 165 572,76 гривень

представники сторін не з`явились

встановив:

У загальному позовному провадженні Господарського суду Київської області перебувала справа №911/890/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Аббакор Трейд (далі ТОВ Аббакор Трейд/позивач) до Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості Укрспирт (далі ДП Укрспирт/відповідач) про стягнення 165 572,76 гривень.

Рішенням Господарського суду Київської області від 28.02.2023 у справа №911/890/22 позовні вимоги задоволено частково, присуджено до стягнення з Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості Укрспирт (ідентифікаційний код 37199618) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Аббакор Трейд (ідентифікаційний код 42883450): 163 528,51 боргу, 1 945,76 грн 3% річних та 2 482,11 грн судового збору.

06.03.2023 через канцелярію Господарського суду Київської області від ТОВ Аббакор Трейд надійшла заява про відшкодування судових витрат та стягнення з відповідача 23 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.03.2023 у справі № 911/890/22 прийнято до розгляду заяву ТОВ Аббакор Трейд про відшкодування судових витрат та призначено розгляд заяви на 27.03.2023.

Водночас 13.03.2023 через через канцелярію Господарського суду Київської області від ДП Укрспирт надійшло клопопотання про зменшення розміру судових витрат.

20.03.2023 через через канцелярію Господарського суду Київської області від ТОВ Аббакор Трейд надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції через систему Esycon поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.03.2023 у справі №911/890/22 відмовлено в задоволенні заяви ТОВ Аббакор Трейд про участь у судовому засіданні в справі №911/890/22 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

27.03.2023 через канцелярію Господарського суду Київської області від ДП Укрспирт надійшло клопотання про проведення засідання без участі представника відповідача з урахуванням та розглядом клопотання про зменшення розміру судових витрат від 13.02.2023.

Ухвалами Господарського суду Київської області від 27.03.2023, 24.04.2023 у справі №911/890/22 відкладено розгляд заяви про відшкодування судових витрат на 24.04.2023 та 16.05.2023 відповідно.

03.05.2023 через канцелярію Господарського суду Київської області від ТОВ Аббакор Трейд надійшли пояснення щодо розміру судових витрат.

16.05.2023 через канцелярію Господарського суду Київської області від ТОВ Аббакор Трейд надійшло клопотання про розгляд заяви 16.05.2023 без участі представника позивача.

Також 16.05.2023 через канцелярію Господарського суду Київської області від ДП Укрспирт надійшло клопотання про проведення засідання без участі представника відповідача з урахуванням та розглядом клопотання про зменшення розміру судових витрат від 13.02.2023.

Розглянувши у судовому засіданні 16.05.2023 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Аббакор Трейд про відшкодування судових витрат та стягнення з відповідача 23 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку про часткове задоволення такої заяви з огляду на таке.

Приписами ч.ч. 1, 3 ст. 123, ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Поряд з тим згідно ч. 1 ст. 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

З системного аналізу вказаних вище норм процесуального закону слідує, що право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень статей 124, 129 ГПК України, кореспондується з її обов`язками:

- по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв`язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору;

- по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі;

- по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Так, разом з позовною заявою ТОВ Аббакор Трейд подано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, до якого включено, зокрема, 23 000,00 грн витрат, пов`язаних з розглядом справи: на професійну правничу допомогу згідно договору №171-4-УС від 02.02.2022, що за детальним описом складаються з таких виконаних адвокатом робіт:

- зустріч, консультація, узгодження правової позиції 1000,00 грн;

- юридичний аналіз наданих документів та законодавчої бази 4 000,00 грн;

- вивчення судової практики з даного питання 1 000,00 грн;

- складання вимоги про сплату коштів за поставлену продукцію 3 000,00 грн;

- підготовока та подання до Господарського суду Київської області позовної заяви про стягнення заборгованості 7 000,00 грн;

- представництво інтересів позивача у Господарському суді Київської області 7 000,00 грн.

Надалі, під час розгляду даної справи, 01.09.2022 через канцелярію Господарського суду Київської області від ТОВ Аббакор Трейд надійшла заява про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, згідно якої позивач повідомив суд про те, що ним понесено 23 000,00 грн витрат на правничу допомогу, докази яких та відповідну заяву про їх відшкодування буде подано протягом п`яти днів після ухвалення рішення у справі.

У передбачений приписами ч. 8 ст. 129 ГПК України строк протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, на підтвердження понесених судових витрат у сумі 23 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката, із відповідно поданою заявою ТОВ Аббакор Трейд надано копії таких документів:

- договору про надання правничої допомоги №171-4-УС від 02.02.2022, укладеного між Адвокатським об`єднанням «Національна правова палата» та Товариством з обмеженою відповідальністю Аббакор Трейд, а також додаткової угоди №1 від 01.06.2022 до вказаного договору;

- підписаного АО «Національна правова палата» та ТОВ Аббакор Трейд акта здачі-прийомки виконаних робіт (даних послуг) від 01.03.2023 на суму 23 000,00 грн;

- платіжного доручення №879 від 01.03.2023 на суму 23 000,00 грн;

- рахунка №9 від 01.03.2023 на суму 23 000,00 грн.

Згідно поданого до суду клопотання про зменшення розміру судових витрат відповідач вважає необґрунтованими вказані позивачем та оцінені у сумі 4 000,00 грн послуги «юридичного аналізу наданих документів та законодавчої бази», оскільки такі роботи охоплюються наведеними також позивачем послугами «складання вимоги про сплату коштів та позову із поданням його до суду», які позивач та його адвокат оцінили сумарно в 10 000,00 грн.

Також необґрунтованими відповідач вважає і послуги адвоката з вивчення судової практики вартістю 1 000,00 грн, оскільки зазначена справа є не складною та не потребує від адвоката спеціальної кваліфікації, правового досвіду чи особливих знань, крім базових знань та навичок, відтак у позові не застосовувалось жодної спеціальної судової практики, для пошуку якої адвокат міг би витрати час.

До того ж, за доводами відповідача, вимоги позивача були задоволені частково, оскільки розрахунок штрафних санкцій позивачем здійснено не правильно, тоді як в частині вимоги про стягнення суми основного боргу представник позивача не прикладала жодних правових зусиль для переконання суду у правильності та достатності підстав для задоволення позову.

Підсумовуючи наведене вище, відповідач вважає, що обсяг реально вчинених адвокатом дій, розуним, дійсним та необхідних розміром витрат на професійну правничу допомогу є 10 000,00 грн, тоді як стягнення гонорару розміром 23 000,00 грн явно не відповідатиме фінансовим спроможностям ДП Укрспирт.

До заяви про зменшення судових витрат відповідачем додано копію адресованого ним до Міністерства економіки України листа №1.1-1-1.9.3/550 від 21.06.2022 стосовно наявної у ДП Укрспирт заборгованості із виплати заробітної плати, державних податків та зборів, кредиторської заборгованості та заборгованості перед Антимонопольним комітетом України і Державною екологічною службою України.

З огляду вказаного, посилаючись на ч. 5 ст. 126 ГПК України, відповідач просить задовольнити відповідне клопотання та зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, що підлягає розподілу між сторонами, до 10 000,00 грн.

Своєю чергою позивач не погодився із відповідним клопотанням відповідача, посилаючись на ч. 1 ст. 627 та ч. 1 ст. 632 ЦК України щодо свободи договору, у якому ціна встановлюється за домовленістю сторін.

Також позивач зауважив на тому, що:

- представництво інтересів позивача у Господарському суді Київської області оцінено у 7 000,00 грн, попри те під час розгляду справи відбулось 10 засідань, чого передбачити позивач не міг, як наслідок вартість відповідних послуг наразі є більшою за 7 000,00 грн;

- позивач не міг передбачити, що відповідач подасть зустрічний позов, а тому до судових витрат не включено вартість послуг зі складення заперечень на зустрічний позов, а наведне загалом спростовує твердження відповідача про нескладність зазначеної справи та відсутності зі сторони позивача жодних дій для доведення суду обґрунтованості позову.

Стосовно ж передбачених ч. 5 ст. 129 ГПК України критеріїв під час вирішення питання про розподіл судових витрат, то позивач зауважив, що суд має оцінити поведінку обох сторін, зокрема відповідач навмисно затягував розгляд справи шляхом подання зустрічного позову та клопотань про відкладення розгляду справи.

Водночас, за доводами позивача, він подавав пояснення стосовно розрахунку 3% річних на вимогу суду, який ретально та об`єктивно досліджував усі обставини справи, тоді як необхідність у додатковому дослідженні судової практики в розрізі спорів з відповідачем, оскільки останній постійно звертав увагу на свій особливий статус.

Як зазначив позивач, йому необхідно було оцінити усі ризики та перспективність розгляду справи та виконання рішення в подальшому, а тому слід було проаналізувати не тільки стандартні судові справи про стягнення заборгованості, але і ті, у яких відповідачем було ДП Укрспирт.

Крім того в розрізі посилання відповідача на його скрутне фінансове становище позивач зазначив, що відповідач розумів усі наслідки своїх дій щодо невиконання грошового зобов`язання за договором, а тому, з урахуванням усього зазначеного, відсутні підстави для зменшення судових витрат.

Отже, позивач просить відмовити у задоволенні клопотанняя відповідача про зменшення розміру судових витрат від 13.03.2023 та, відповідно, стягнути з відповідача 23000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Частинами 2, 3, 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що для цілей розподілу судових витрат, зокрема, розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно пунків 1, 2 частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

В розрізі наведеного вище суд вважає за необхідне вказати, що:

- під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу;

- розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору, як наслідок суд з урахуванням конкретних обставин, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи;

- у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України, які застосовуються за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Аналогічний за змістом правовий висновок наведений у постанові Верховного Суду від 08.02.2022 у справі №910/17343/20 та постанові Верховного Суду від 15.06.2022 у cправі №911/2652/17 (911/3581/20).

До того ж з огляду наведеного суд вважає за необхідне звернутися до викладеної у додаткових постановах Верховного Суду від 30.06.2022 у справі №915/517/21 та від 16.02.2023 у справі №911/1779/21 правової позиції, згідно якої:

- для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача згідно ст. 126 ГПК України має бути установлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим, тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою;

- не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, а тому вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність;

- у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.

Отже, визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, слід виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, ураховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу, зокрема: критерій реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Так, згідно пункту 2.1. договору про надання правничої допомоги №171-4-УС від 02.02.2022, укладеного між АО «Національна правова палата» та ТОВ Аббакор Трейд, з урахування додаткової угоди №1 від 01.06.2022, погоджено, що за домовленістю сторін вартість послуг по веденню справи та представництву інтересів клієнта в суді першої інстанції складає 23 000,00 грн без ПДВ з урахуванням п. 9 підрозділу 8 розділу XX Перехідних положень ПКУ, які сплачуються протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту винесення рішення судом першої інстанції.

Зі змісту наданої позивачем копії здачі-прийомки виконаних робіт (наданих послуг) від 01.03.2023 на суму 23 000,00 грн слідує, що у такому документі погоджено вартість правничої допомоги у твердій сумі 23 000,00 грн, без наведення переліку послуг і робіт, які надава/виконав адвокат та їх вартості.

Виходячи з наведених вище критеріїв розподілу судових витрат, враховуючи складність спору у даній справі та обсяг позовних матеріалів, у тому числі самого позову та наданих пояснень, що є частково тотожні між собою за змістом, проаналізувавши подані позивачем заперечення щодо зменшення розміру витрат на правову допомогу, суд дійшов висновку, що співмірними, пропорційними та необхідно розумними під час розгляду даної справи є витрати позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

В розрізі вказаного вище суд звертає увагу на те, що:

- пропорційність, яка застосовується судами у розподілі судового збору, і яка визначається виключно через кількісний критерій заявлених немайнових вимог не є тотожною пропорційності, яка у даному випадку не пов`язується виключно з кількісним аспектом і визначається через співвідношення між поставленою метою позову в цілому (захист порушеного, невизнаного або оспорюваного права та законного інтересу), конкретними матеріально-правовими вимогами, як способами її досягнення та отриманим результатом;

- критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема, наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо. Подібна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.01.2023 у справі №922/4022/20.

Суд вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, застосовує такі ж критерії, як критерій реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

Підсумовуючи зазначене вище, суд висновує, що надані позивачем докази на підтвердження судових витрат, у тому числі акт від 01.03.2023 на суму 23 000,00 грн не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у зазначеній сумі, позаяк розмір таких витрат має бути не лише доведений та документально обґрунтований, а й відповідати наведеним вище критеріям розподілу судових витрат. Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.12.2021 у справі №873/212/21.

Судом відхиляються викладені відповідачем доводи про його скрутне фінансове становище, оскільки приписи частин 5 - 7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України не передбачають право суду на відмову стороні, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу з огляду на майновий стан іншої сторони.

Водночас під час вирішення питання про судові витрати позивача судом враховано, що сама лише реалізація відповідачем процесуальних прав на подання зустрічного позову та клопотань про відкладення розгляду справи не свідчить про неналежну процесуальну поведінку сторони та, навпаки, не підтверджує належну поведінку іншої сторони судового процесу (позивача).

Посилання обох сторін на правові позиції Верховного Суду зроблених судом вище висновків не спростовує, оскільки, з огляду наданих ч.ч. 5-7, 9 статті 129 ГПК України дискреційні повноваження, встановлення обставин надання правової допомоги та визначення розміру судових витрат здійснюється судом у кожному випадку окремо, з огляду на обставини у кожній судовій справі окремо.

Відповідно до ч. 4 ст. 129, ст. 244 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, зокрема, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Враховуючи наведене вище та користуючись, зокрема, наданим ч.ч. 5, 6 статті 129 ГПК України, ч. 2 ст. 124 ГПК України дискреційним правом на відмову у відшкодуванні судових витрат, а також беручи до уваги часткове задоволення позову, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Аббакор Трейд про відшкодування судових витрат і, відповідно, ухвалення додаткового рішення про:

- стягнення з Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості Укрспирт (ідентифікаційний код 37199618) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Аббакор Трейд (ідентифікаційний код 42883450) 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу;

- відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Аббакор Трейд в частині стягнення з відповідача 13 000, 00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 237, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Аббакор Трейд про відшкодування судових витрат задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості Укрспирт (07400, Київська обл., місто Бровари, ВУЛИЦЯ ГАГАРІНА, будинок 16, ідентифікаційний код 37199618) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Аббакор Трейд (0210, м. Київ, вул. Бажова, буд. 9, кім. 29, ідентифікаційний код 42883450) 10 000 (десять тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

3. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Аббакор Трейд про відшкодування судових витрат в частині стягнення з відповідача 13 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене у апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 11.08.2023.

Суддя В.А. Ярема