Рішення

від 01.08.2023 по справі 920/107/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01.08.2023м. СумиСправа № 920/107/23

Господарський суд Сумської області у складі судді Джепи Ю.А., при секретарі судового засідання Саленко Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні справу № 920/107/23

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРЕКО ТРЕЙД» (вул. Айвазовського, буд. 2, м. Вінниця, Вінницька область, 21022, ідентифікаційний код 41476047)

до відповідача: Селянського (Фермерського) господарства «Ладуха В.Б.» (вул. Шкільна, буд. 25, с. Слобода, Сумська область, 41715, ідентифікаційний номер 21104620)

про стягнення 393 782,21 грн

за участю представників сторін:

від позивача - не з`явився,

від відповідача - не з`явився

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, у якій просив суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 318 544,49 грн за договором поставки від 12.06.2018 № 12/06; з якої: борг в сумі 257 421,00 грн, інфляційні збитки в сумі 12 777,71 грн, 3 % річних в сумі 2 856,32 грн та пеня в сумі 45 489,46 грн; а також вирішити питання щодо розподілу судових витрат.

Стислий виклад позицій сторін по справі. Заяви, які подавались сторонами. Процесуальні дії, які вчинялись судом.

Ухвалою суду від 06.02.2023 у справі № 920/107/23 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін про дату, час і місце судового засідання, за наявними у справі матеріалами; призначити розгляд справи по суті на 07.03.2023 без повідомлення (виклику) сторін про дату, час і місце судового засідання, за наявними у справі матеріалами; встановити відповідачу строк для подання відзиву на позов із урахуванням вимог статей 165, 251 Господарського процесуального кодексу України протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі; встановити позивачу семиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання до суду відповіді на відзив із урахуванням вимог статей 166, 251 ГПК України; встановити відповідачу семиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання до суду заперечення із урахуванням вимог статей 167, 251 ГПК України.

09.03.2023 представник відповідача подав клопотання про розгляд справи № 920/107/23 за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 07.03.2023 постановлено задовольнити клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального провадження; подальший розгляд справи 920/107/23 здійснювати за правилами загального провадження зі стадії відкриття провадження у справі відповідно до частини шостої статті 250 ГПК України; призначено підготовче засідання на 04.04.2023.

09.03.2023 від відповідача до суду надійшов відзив (вх. №1433/23 від 09.03.2023), в якому з позовними вимогами він не погоджується та зазначає, що на дату подачі позову послуги з монтажу, підключення, навчання персоналу, як складова предмету договору не були надані. Зазначає, що в період з 19.02.2023 року по 21.02.2023 року на виконання умов договору поставки №12/06 від 12.06.2018 року уповноваженими особами позивача на території та в умовах покупця було проведено електромонтаж твердопаливного теплогенератора ТМ «GRECО», що підтверджується актом про завершення електромонтажних робіт на твердопаливний теплогенератор ТМ «GRECО» від 21.02.2023 року., який є додатком №3 до договору поставки №12/06 від 12.06.2018 року. В подальшому, у зв`язку з виконанням позивачем договору, на виконання умов п.п. г) п. 2.2 договору №12/06 від 12.06.2018 року, СФГ «Ладуха В.Б.» сплатило ТОВ «ГРЕКО ТРЕЙД» 257 421 грн. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог «ГРЕКО ТРЕЙД». Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представником позивача подано відповідь на відзив, в якому проти доводів відповідача він заперечує та стверджує, що позовні вимоги є обґрунтованими. Просить задовольнити позовні вимоги.

15.03.2023 (вх. №9554/15.03.2023) представник позивача подав клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 21.03.2023 постановлено задовольнити заяву представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції; провести підготовче засідання у справі №920/107/23, призначене на 04.04.2023, 10:30, в режимі відеоконференції.

04.04.2023, судом постановлено протокольну ухвалу якою продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, оголошено перерву до 17.04.2023, 10:30, справа буде слухатись в режимі відеоконференції (Черкаський районний суд Черкаської області).

12.04.2023 (вх №8271 12.04.2023) представником позивача подано заяву про закриття провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення 257 421, 00 грн., в якій він просить закрити провадження в частині позовних вимог щодо стягнення 257 421, 00 грн. у справі № 920/107/23 за позовом ТОВ «ГРЕКО ТРЕЙД» до СФГ "Ладуха" про стягнення; в іншій частині вимог продовжити розгляд.

12.04.2023 (вх №1272 12.04.2023) представником позивача подано заяву про уточнення та збільшення розміру позовних вимог, в якій просить стягнути з Селянського (фермерського) господарства «Ладуха В.Б.» (код ЄДРПОУ 21104620, 41715, Сумська область, Буринський район, с. Слобода, вул. Шкільна, 25) на користь ТОВ «ГРЕКО ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 41476047, 21022, Вінницька область, м. Вінниця, вул. Айвазовського, буд. 2) пеню, інфляційні збитки та 3% річних за прострочення виконання зобов`язання договором поставки № 12/06 від 12.06.2018 у розмірі 61117, 49 грн., з яких: 33 0638, 38 грн - інфляційні збитки; 5 966, 53 грн - 3% річних; 97326, 30 грн - пеня, а всього 136 361, 21 грн; стягнути з Селянського (фермерського) господарства «Ладуха В.Б.» витрати на сплату судового збору та витрати на професійну правову допомогу.

14.04.2023 представником позивача подано клопотання про проведення підготовчого судового засідання за відсутності позивача та його представника (вх. №2317/17.04.2023).

17.04.2023 оголошено перерву до 23.05.2023, 11:00.

Ухвалою суду від 17.04.2023 постановлено провести підготовче засідання у справі №920/107/23 призначене на 23.05.2023, 11:00 в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 23.05.2023 задоволено частково заяву представника позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРЕКО ТРЕЙД» про уточнення та збільшення позовних вимог від 12.04.2023 б/н (вх. №1272 від 12.04.2023); постановлено подальший розгляд справи № 920/107/23 здійснюватися у наступній редакції позовних вимог, а саме: щодо стягнення 257 421,00 грн основного боргу; 33 068,38 грн інфляційних збитків; 5 966,53 грн 3 % річних та 97 326,30 грн пені; а також судових витрат; закрити підготовче провадження у справі № 920/107/23; призначити справу № 920/107/23 до судового розгляду по суті в судове засідання на 27.06.2023, 11:30.

06.06.2023 представником позивача подано заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференціїт поза межами приміщення суду (вх. №1980/ 06.06.2023), в якому просив забезпечити проведення судового провадження та його участь у справі №920/107/23 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою сервісу Easycon (https//easycon.com.ua).

Ухвалою суду від 06.06.2023 задоволено заяву представника позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРЕКО ТРЕЙД» (вул. Айвазовського, буд. 2, м. Вінниця, Вінницька область, 21022, ідентифікаційний код 41476047) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду від 06.06.2023 б/н (вх. № 1980 від 06.06.2023); постановлено провести судове засідання по суті, призначене на 27.06.2023, 11:30 за участі представника позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРЕКО ТРЕЙД» (вул. Айвазовського, буд. 2, м. Вінниця, Вінницька область, 21022, ідентифікаційний код 41476047) - Прядки В.М. ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у підсистемі відеоконференцзв`язку ЄСІТС за посиланням на офіційному веб-порталі «Судова влада України» https://vkz.court.gov.ua.

27.06.2023 представником позивача подано заяву про відкладення судового засідання на іншу дату.

Ухвалою суду від 27.06.2023 задоволено клопотання представника позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРЕКО ТРЕЙД» (вул. Айвазовського, буд. 2, м. Вінниця, Вінницька область, 21022, ідентифікаційний код 41476047) про відкладення розгляду справи від 27.06.2023 б/н (вх. № 3884/23 від 27.06.2023); постановлено відкласти розгляд справи № 920/107/23 по суті в судове засідання на 01.08.2023, 12:00. Судове засідання провести за участі представника позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРЕКО ТРЕЙД» (вул. Айвазовського, буд. 2, м. Вінниця, Вінницька область, 21022, ідентифікаційний код 41476047) - Прядки В.М. ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у підсистемі відеоконференцзв`язку ЄСІТС за посиланням на офіційному веб-порталі «Судова влада України» https://vkz.court.gov.ua.

В судове засідання по суті 01.08.2023 представники сторін не з`явились.

01.08.2023 від представника позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання, яке призначене на 01.08.2023, за відсутності позивача та його представника.

01.08.2023 від представника відповідача надійшло клопотання про проведення судового засідання без участі відповідача та його представника, а також просив повністю відмовити в задоволенні позовних вимог.

За змістом статті 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Відповідно до частини четвертої статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В силу вимог частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки та подання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України, статтями 13, 14, 74 ГПК України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до частини третьої статті 222 ГПК України фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до статті 233 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих учасниками справи.

Згідно з частиною четвертою статті 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ГРЕКО ТРЕЙД» (позивач) та Селянським (фермерським) господарством «Ладуха В.Б.» (відповідач) було укладено договір поставки №12/06 від 12.06.2018.

Згідно п.п. 1.1, п. 1 Договору, позивач зобов`язується передати у власність, а відповідач прийняти і оплатити товар, а саме теплогенератор в кількості 1 шт. Сторони досягли домовленості, що остаточне найменування, комплектація Товару за даним Договором зазначено в додатку № 1 цього договору.

Загальна вартість товару становить 2 574 210, 00 грн (пп. 2.1 п. 2 Договору).

П.п. 2.2, п. 2 Договору, визначено форму безготівкового розрахунку шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Продавця. Також, вказаним підпунктом Договору визначено порядок оплати Товару, а саме: а) 50 % від загальної вартості Товару, визначеної відповідно до п. 2.1. Договору протягом 5 (п`яти) банківських днів з дня підписання Договору; б) 20 % від загальної вартості Товару, по факту готовності до відвантаження Товару на склад відповідача; в) 20 % протягом 3-х банківських днів з дня завершення встановлення Товару в умовах відповідача; г) 10 % по факту перевірки комплектації, працездатності Товару в присутності представників позивача в умовах відповідача.

Відповідно до п.п. 3.1 п. 3 Договору, у випадку прострочення оплати Товару відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Згідно з п.п. 3.3 п. 3 Договору сплата неустойки (штрафу, пені) і відшкодування збитків, заподіяних неналежним виконанням зобов`язання, не звільняє сторони від виконання зобов`язання.

Відповідно до п. 3.4 п. 3 Договору у випадках, непередбачених даним Договором, відповідальність сторін визначається відповідно до чинного законодавства.

Згідно п.п. 4.1 п. 4 Договору приймання товару по кількості та якості проводиться відповідачем в момент його отримання. Відповідач зобов`язаний перевірити комплектність, пломби на ньому (при наявності), а також відсутність ознак пошкоджень товару і у випадках виявлення негайно, до закінчення приймання, письмово заявити позивачу про них. При відсутності такої заяви товар вважається прийнятим відповідачем по кількості та якості без зауважень, факт прийому товару підтверджується підписанням відповідачем Акту приймання-передачі.

Відповідно до п. п. 4.2 п. 4 Договору в обов`язки відповідача входить підписання Акту відповідального зберігання товару по факту доставки товару Покупцю.

Згідно з п.п. 6.2 п. 6 Договору, про виникнення форс-мажорних обставин, Сторона яка не може повністю або частково виконати свої зобов`язання повинна протягом 5-й днів після настання таких обставин письмового повідомити про це іншу Сторону, вказавши характер, об`єм та можливу тривалість обставин форс-мажору.

Відповідно до п.п. 8.1 Договору, Договір набирає чинності з моменту його підписання. Термін дії Договору встановлюється до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за даним Договором, що підтверджується 100% оплатою покупцем товару.

12.06.2018 року Сторонами було підписано Специфікацію як додаток до Договору поставки № 12/06, в якому визначено остаточне найменування, комплектація Товару за даним Договором та його ціна.

Також сторонами було підписано додаток до Договору поставки № 12/06 від 12.06.2018, відповідно до якого, позивач передав, а відповідач прийняв на відповідальне зберігання обладнання: теплогенератор до передачі в монтаж. Сторони претензій та зауважень до комплектності та строків поставки товару не мають.

Відповідачем було сплачено позивачу 50% вартості товару у розмірі 1 287 105, 00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №1367 від 19.06.2018, 20% вартості товару у розмірі відповідно 321 776, 25 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1563 від 31.08.2018 та 193065,75 грн. згідно з платіжним дорученням №1709 від 16.10.2018.

27.12.2018 року відповідачем було сплачено 20% вартості товару у розмірі 514 842, 00 грн (відповідно до платіжного доручення №1833 від 27.12.2018).

Позивач вважає, що відповідачем не виконано умови договору, а саме: п.п. г., п 2.2., п. 2 Договору, відповідно до якого 10 % вартості від загально ціни товару сплачується Покупцем по факту перевірки комплектації, працездатності Товару в присутності представників продавця в умовах покупця.

Тому 06.12.2021 року засобами поштового зв`язку позивачем на адресу відповідача було надіслано претензію №4/21, відповідно до якої позивач вимагав забезпечити належне виконання п.п. г., п 2.2., п. 2 умов Договору поставки № 12/06, укладеного 12.06.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ГРЕКО ТРЕЙД» в особі директора Васілашко Є.В. та Селянським (фермерським) господарством «Ладуха В.Б.» в особі директора Ладухи О.Й., шляхом надання доступу Продавцю до Товару для перевірки його комплектації в присутності представників Продавця в у мовах Покупця. В 5-ти денний строк з моменту отримання даної претензії повідомити про готовність Селянського (фермерського) господарством «Ладуха В.Б.» для належного виконання вказаного Договору, зазначивши дату та час (у період з 13.12.2021 року до 26.12.2021 року) для візиту Продавця з метою виконання п.п. г., п 2.2., п. 2 умов Договору поставки № 12/06.

18.05.2022 року засобами поштового зв`язку позивачем на адресу відповідача було надіслано претензію № 2/22 з повідомленням про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРЕКО ТРЕЙД» належним чином виконало умови Договору поставки № 12/06 та вимогою в порядку досудового врегулювання спору сплатити на користь ТОВ «ГРЕКО ТРЕЙД» суму заборгованості за Договором поставки № 12/06 від 12.06.2018, яка в загальному розмірі становить - 287 907,73 грн та яка складається з 257 421,00 (сума боргу) + 1 904,21 (3 % річних) +15 888,02 грн. (інфляційне збільшення) + 12 694,73 (подвійна облікова ставка НБУ ) + 257 421, 00 грн. (сума залишку основного боргу), в 10-ти денний строк з моменту отримання даної вимоги на розрахунковий рахунок: НОМЕР_1 , банк: АТ КБ «Приватбанк», МФО: 302689, код ЄДРПОУ: 41476047, ІПН: 414760402288.

14.07.2022 від відповідача надійшов лист-звернення № 4 від 07.07.2022, відповідно до якого відповідач не заперечує щодо укладення Договору між сторонами та повідомляє, що покупцем здійснено всі можливі заходи для належного виконання умов Договору, проте в силу обставин, що відбулися та відбуваються на сьогодення, що можливо враховувати як форсмажорні обставини, відповідач просив взяти до уваги та обговорити термін та умови закінчення виконання домовленостей по договору.

У відповідь на вказаний лист звернення № 4 від 07.07.2022 року позивачем 25.07.2022 було надіслано відповідь на лист, у якому зазначено, що відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 військовий стан введено на території України. При цьому цивільно-правові зобов`язання згідно договору поставки № 12/06 від 12.06.2018, укладеного між ТОВ «ГРЕКО ТРЕЙД» та СФГ «ЛАДУХА» виникли до введення на території України військового стану., так само, як і строк виконання умов згідно п.п. г., п 2.2., п. 2 Договору. Продавцем здійснено всі необхідні та можливі заходи для належного виконання умов Договору. Так, протягом 2018-2022 років неодноразово здійснювався виїзд до СФГ «Ладуха В.Б.». Остання спроба щодо встановлення можливості виконання Договору мала місце ще до 24.02.2022 року, тобто, до моменту введення на території України військового стану, про що свідчить претензія № 4/21, що направлена на адресу Покупця 06.12.2021, й яка за даними Укрпошти була отримана відповідачем 13.12.2021.

Зважаючи на вищевикладене позивач повторно вимагав в порядку досудового врегулювання спору сплатити на користь ТОВ «ГРЕКО ТРЕЙД» суму заборгованості за Договором поставки № 12/06 від 12.06.2018.

Оскільки вищезазначені позивачем вимоги відповідачем задоволені не були, позивач звернувся до господарського суду з позовом.

Оцінка суду, висновки суду та законодавство, що підлягає застосуванню.

З матеріалів справи вбачається, що спір виник між сторонами у зв`язку із порушенням зобов`язання щодо сплати поставленого товару.

Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 174 ГК України визначено, що підставою виникнення господарських зобов`язань зокрема є господарські договори та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачених законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ст.199 Господарського кодексу України, виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов`язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ч.1 ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Пунктом 3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно із ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України, реалізація суб`єктами господарювання товарів негосподарюючим суб`єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Норма ст. 526 Цивільного кодексу України регламентує, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст. 662 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається й судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «ГРЕКО ТРЕЙД» та Селянським (фермерським) господарством «Ладуха В.Б.» було укладено договір поставки №12/06 від 12.06.2018, відповідно до п. 2.1 загальна вартість товару складає 2 574 210, 00 грн. У загальну вартість товару входить вартість доставки, монтажу, підключення, навчання персоналу та гарантійне обслуговування товару (обладнання).

Суд зазначає, що при подачі позовної заяви позивачем не надано доказів на підтвердження надання послуги з монтажу, підключення та навчання персоналу.

При цьому, відповідачем надано суду Акт приймання - передачі на відповідальне зберігання від 20.02.2023 (Додаток № 2 до Договору поставки №12/06 від 12.06.2018), відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРЕКО ТРЕЙД» і Селянське (фермерське) господарство «Ладуха В.Б.», будучи попередньо ознайомленими з вимогами цивільного та господарського законодавства щодо недійсності правочинів, уклали акт про те, що продавець передав, а покупець прийняв на відповідальне зберігання комплект автоматики до твердопаливного теплогенератора.

Також, в матеріалах справи міститься Додаток № 3 до Договору поставки №12/06 від 12.06.2018, а саме Акт про завершення електромонтажних робіт на твердопаливний теплогенератор ТМ «GRECO» від 21.02.2023, відповідно до якого в період з 19.02.2023 по 21.02.2023, уповноваженими особами Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРЕКО ТРЕЙД» на території та умовах Селянського (фермерського) господарства «Ладуха В.Б.» було проведено електромонтаж твердопаливного теплогенератора ТМ «GRECO», який було поставлено згідно Договору поставки №12/06 від 12.06.2018.

В вищезазначеному Акті сторони визнали, що з підписанням даного Акту електромонтажні роботи є завершеними та виконаними в повному обсязі з дотриманням усіх вимог, нормативів та інструкцій з експлуатації.

Також сторонами визнано, що Товариством з обмеженою відповідальністю «ГРЕКО ТРЕЙД» виконано всі умови згідно Договору поставки №12/06 від 12.06.2018, а відповідач претензій не має.

Крім того, згідно платіжної інструкції №23 від 02.03.2023 Селянське (фермерське) господарство «Ладуха В.Б.» сплатило на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРЕКО ТРЕЙД» кошти в сумі 257 421, 00 грн.

Відповідно до умов п. 2.2. Договору поставки №12/06 від 12.06.2018, форма, порядок і термін здійснення розрахунку з оплати за Товар: безготівковий розрахунок шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Продавця:

а) 50% від загальної вартості Товару, визначеної відповідно до п. 2.1 даного Договору, протягом 5 (п`яти) банківських днів з дня підписання даного Договору;

б) 20% по факту готовності до відвантаження Товару на склад Покупця;

в) 20% на протязі 3-х банківських днів з дня завершення встановлення Товару в умовах покупця;

г) 10% по факту перевірки комплектації, працездатності товару в присутності представників Продавця в умовах Покупця.

Судом встановлено, що фактично завершення електромонтажних робіт на твердопаливний теплогенератор ТМ «GRECO» відбулось 21.02.2023, тобто після подачі Товариством з обмеженою відповідальністю «ГРЕКО ТРЕЙД» позовної заяви.

Таким чином, виходячи з наданих позивачем доказів, за умовами договору поставки №12/06 від 12.06.2018 строки виникнення обов`язку оплати, що визначені п.п. г) п. 2.2. Договору, на час подання позову ще не настали, й почався їх відлик лише після факту виконання позивачем у лютому 2023 року перевірки комплектації, працездатності товару в присутності представників Продавця в умовах Покупця.

Приписами статей 3, 6, 203, 626, 627 ЦК України визначені загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору та сформовані загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).

Свобода договору полягає в праві сторін вільно вирішувати питання при укладенні договору, виборі контрагентів та погодженні умов договору.

У підпунктах 11.82 - 11.85 постанови від 09.02.2022 у справі № 910/6939/20 Велика Палата Верховного Суду вказувала, що правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів. При цьому суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Обов`язок оплати товару, визначений п.п. а) п.2.2 Договору був виконаний в повному обсязі відповідачем, в той же час обов`язок оплати згідно з п.п. г) п.2.2 Договору у СФГ «Ладуха В.Б.» не виник на час звернення до суду з позовом, оскільки умовами договору не визначено строку, протягом якого має бути виконана ця умова договору.

З огляду на викладене, суд вважає доводи позивача про те, що станом на день подачі позовної заяви (26.01.2023) відповідачем порушене передбачене п.п. г) п.2.2. Договору поставки №12/06 від 12.06.2018 право на отримання 10% позивачем вартості товару, такими, що не відповідають фактичним обставинам та матеріалами справи не підтверджуються.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про передчасність позову та, відповідно, з огляду на відсутність на час звернення до суду з позовом боргу, й відсутність правових підстав для нарахування пені, 3% річних та інфляційних збитків.

Також слід зазначити, що відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" Господарський суд припиняє (закриває) провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань. При цьому припинення (закриття) провадження у справі можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Враховуючи викладене, суд відмовляє у клопотанні представника позивача (вх.№ 1271 від 12.04.2023) про закриття провадження у справі у частині позовних вимог щодо стягнення 257 421,00 грн основного боргу.

З огляду на встановлені обставини суд відмовляє у задоволенні позову, оскільки не доведено порушення відповідачем прав та охоронюваних законом інтересів позивача на час звернення до суду.

Частиною третьою статті 2 ГПК України визначено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; обов`язковість судового рішення; розумність строків розгляду справи судом; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до частини першої, третьої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частин першої, третьої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною першою статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до статті 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. (стаття 79 ГПК України).

Відповідно до частини п`ятої статті 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент на підтримку кожної підстави. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами у справі, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Стосовно інших доводів сторін, які детально не зазначені в рішенні, то вони не підлягають врахуванню, оскільки суперечать встановленим судом фактичним обставинам справи та не стосуються предмета доказування по даній справі.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до вимог статті 129 ГПК України судові витрати покладаються на позивача у зв`язку з відмовою в задоволенні його позовних вимог та відшкодуванню останньому за рахунок відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити.

Згідно із частинами першою, другою статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 256 та статті 257 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частини сьомої статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 11 серпня 2023 року.

Суддя Ю.А. Джепа