Ухвала

від 11.08.2023 по справі 733/758/22

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У Х В А Л А

про залишення касаційної скарги без руху

11 серпня 2023 року

м. Київ

справа №733/758/22

провадження № 51-4758ск23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду (далі - Суд):

головуюча ОСОБА_1 ,

судді: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Ічнянського районного суду Чернігівської області від

13 квітня 2023 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 12 червня

2023 року про повернення апеляційної скарги,

в с т а н о в и в:

Засуджений ОСОБА_5 звернувся до Суду з касаційною скаргою, в якій виклав вимогу про перевірку вказаних судових рішень в касаційному порядку.

Відповідно до ст. 424 Кримінального процесуального кодексу України

(далі - КПК України) у касаційному порядку можуть бути оскаржені вироки та ухвали про застосування або відмову у застосуванні примусових заходів медичного чи виховного характеру суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції, постановлені щодо зазначених судових рішень суду першої інстанції.

З огляду на вказану норму, обов`язковою умовою, яка визначає, чи може судове рішення бути предметом розгляду суду касаційної інстанції, є його перегляд апеляційним судом.

Вирок Ічнянського районного суду Чернігівської області від 13 квітня 2023 року в апеляційному порядку не переглядався, а ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 12 червня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 повернуто на підставі п. 1 ч. 3 ст. 399 КПК України, у зв`язку з не усуненням недоліків апеляційної скарги, яку залишено без руху.

Таким чином, зважаючи на викладене, вирок Ічнянського районного суду Чернігівської області від 13 квітня 2023 року не може бути предметом розгляду суду касаційної інстанції.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 427 КПК України у касаційній скарзі зазначається найменування суду касаційної інстанції.

Згідно з ч. 3 ст. 33 КПК України кримінальне провадження у касаційній інстанції здійснює Верховний Суд, однак усупереч зазначеним вимогам закону касаційна скарга засудженого адресована «Вищому спеціалізованому суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ».

Відповідно доп. 4 ч. 2 ст. 427 КПК України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування вимог особи, яка її подає, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.

Таке обґрунтування має узгоджуватися з положеннями ч. 1 ст. 438 КПК України, згідно з якими підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.

Засуджений ОСОБА_5 , висловлюючи незгоду з судовим рішенням, має вказати у чому полягають допущені, на його думку, порушення, які відповідно до

ст. 438 КПК України можуть бути підставами для скасування або зміни оскаржуваного рішення, тобто навести правове обґрунтування заявлених вимог.

Натомість, як убачається зі змісту касаційної скарги, ОСОБА_5 вказує на неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, та оспорює правильність оцінки судом доказів, на підставі яких постановлено судове рішення. Таким чином, засуджений просить дати доказам у кримінальному провадженні іншу оцінку, ніж її дав суд першої інстанції, що згідно зі ст. 438 КПК України не є підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді кримінального провадження в суді касаційної інстанції.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 427 КПК України касаційна скарга повинна містити вимоги особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, яке рішення має прийняти суд касаційної інстанції.

Такі вимоги мають узгоджуватися з положеннями ч. 1 ст. 436 КПК України, згідно з якими суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; змінити судове рішення.

Однак касаційна скарга засудженого в частині вимоги до суду касаційної інстанції не відповідає наведеним положенням ч. 1 ст. 436 КПК України, оскільки

ОСОБА_5 виклав вимогу тільки про скасування вказаних судових рішень.

Крім того, всупереч вимогам ч. 4 ст. 427 КПК України, касаційна скарга не підписана засудженим.

Отже, касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим ст. 427 КПК України, у зв`язку з чим Суд вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 429 цього Кодексу залишити скаргу без руху і встановити строк для усунення допущених недоліків, що не може перевищувати 15 днів з дня отримання ухвали особою, яка подала касаційну скаргу.

Керуючись ст. 429 КПК України, Верховний Суд

п о с т а н о в и в:

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_5 на вирок Ічнянського районного суду Чернігівської області від 13 квітня 2023 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 12 червня 2023 року про повернення апеляційної скарги, залишити без руху і встановити строк, що становить 15 днів з дня отримання ухвали особою, яка подала касаційну скаргу, для усунення недоліків касаційної скарги.

Касаційна скарга підлягає поверненню в разі, якщо особа не усунула недоліки касаційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3