Рішення

від 08.08.2023 по справі 531/514/22

КАРЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

єдиний унікальний номер справи 531/514/22

номер провадження 2/531/21/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2023 року м. Карлівка

Карлівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Попова М.С.,

за участю секретаря - Клименко Т.М.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в місті Карлівка цивільну справу №531/514/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Мартинівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про визнання права власності на земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою та пізніше було надано уточнення позовних вимог. ОСОБА_1 просить суд припинити право власності ОСОБА_2 (державний акт на право власності на земельну ділянку серія ПЛ №174225 від 14.12.2009 р., зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010955600051) та ОСОБА_3 (державний акт на право власності на земельну ділянку серія ПЛ №181546 від 14.12.2009 р., зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010955600053) на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0,2500 га, кадастровий номер 5321680701:01:002:0005, яка успадкована ними в рівних частках на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 20.05.2003 року, зареєстрованого в реєстрі за №721 (спадкова справа №273) та визнати право власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0,2500 га, кадастровий номер 5321680701:01:002:0005 за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ).

У позові посилається на те, що 26.06.2003 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , купив у ОСОБА_2 та ОСОБА_3 житловий будинок з надвірними будівлями номер АДРЕСА_1 , який складається в цілому з цегляного житлового будинку літ. « А-1», жилою площею 41,00 кв. м., погребу літ. «б1», сараю «Б», сараю «Д», гаража «Г», сараю «д», колодязя літ. «К», веранди «б». Вищезазначений житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами на час укладання договору купівлі-продажу належав продавцям ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого Карлівською державною нотаріальною конторою Полтавської області 10.07.1996 року за реєстром №2401, та зареєстрованого в Полтавському бюро технічної інвентаризації в реєстровій книзі №1 під реєстровим №169 . Позивач- ОСОБА_1 є добросовісним набувачем нерухомого майна, набув право власності на законних підставах. Більше того, позивач наразі більше 19 років безперервно володіє зазначеним нерухомим майном та проживає за вищевказаною адресою, користуючись також земельною ділянкою площею 0,2500 га, кадастровий номер 5321680701:01:002:0005, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, на якій безпосередньо розміщений куплений житловий будинок по АДРЕСА_1 .

Через 18 років після купівлі будинку з`ясувалося, що земельна ділянка, на якій розміщений житловий будинок, була успадкована в рівних частках ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Окрім того, 14.12.2009 року на ім`я ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Карлівським районним відділом земельних ресурсів були видані державні акти на право власності на земельну ділянку площею 0,25 га (кадастровий номер 5321680701:01:002:0005). До цього часу позивач вважав, що законно користується як будинком, так і земельною ділянкою, оскільки при укладанні договору купівлі-продажу будинку з гр. ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_3 сторонам було роз`яснено норми ст. 120 Земельного кодексу України (примітка до п.1 договору купівлі - продажу від 26.06.2003 р.). Ціна продажу будинку відповідно включала і вартість земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд. Продавці не повідомляли, що ними здійснюється оформлення права власності на земельні ділянки, в тому числі на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за вищезазначеною адресою. Чинне законодавство станом на 2003 р. не містило обов`язкових вимог одночасності продажу житлового будинку та земельної ділянки, на якій він розміщений. Державний акт на право власності на земельну ділянку під житловим будинком на ім`я ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виготовлені через шість років після відчуження будинку. У зв`язку з вищевикладеним, позивач вважає, що до нього, як до власника житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , повинно перейти право власності і на земельну ділянку під вищезазначеним будинком площею 0,25 га (цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер: 5321680701:01:002:0005).

Ухвалою від 16.11.2022 було відкрито провадження у даній справі, вирішено проводити розгляд справи в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання та залучено до участі у спрві співвідповідачем Мартинівську сільську раду.

За наданою інформацією на запит суду було встановлено, що відповідач ОСОБА_2 помер.

Ухвалою суду від 02.05.2023 було задоволено заяву представника позивача адвоката Левошко Людмили Сергіївни про залучення до справи осіб та залучено до участі у справі в якості співвідповідачів: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , а також законних представників малолітніх ОСОБА_6 , ОСОБА_7 . Відповідно до обставин, викладених у даній ухвалі, відповідач ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується Повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану щодо актового запису про смерть №00037609749 від 23 листопада 2022 року. Спадкоємці останнього, згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру №70967805 від 20 грудня 2022 року, відсутні. 25.04.2023 судом було отримано витребовувану інформацію, щодо останнього місця проживання і склад сім`ї на день смерті померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , та осіб, зареєстрованих з померлим. 01.05.2023 від представника позивача адвоката Левошку Л.С. надійшла заява про залучення до участі у справі осіб, які вважаються такими, в силу ст.1268ЦК України, що прийняли спадщину після смерті ОСОБА_2 : ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 .

Представник позивача до суду не з`вилася, надано письмову заяву у якій просить справу розглянути за її відсутності, позов підтримує та просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Представник відповідача Мартинівської сільської ради до суду не з`явився, надавши письмову заяву про розгляд справи за відсутності їх представника, позов визнають, проти задоволення не заперечують.

Інші відповідачі до суду не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися у встановленому законом порядку. Відповідач ОСОБА_3 викликався до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, причина його неявки не відома, відзиву на позов не подавав, заяви чи клопотання від нього не надходили. Від відповідачів ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_4 , як законного представника ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , маються письмові заяви про розгляд справи за їх відсутності, проти задоволення позовних вимог не заперечують.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази окремо та в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

26.06.2003 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , купив у ОСОБА_2 та ОСОБА_3 житловий будинок з надвірними будівлями номер АДРЕСА_1 , який складається в цілому з цегляного житлового будинку літ. « А-1», жилою площею 41,00 кв. м., погребу літ. «б1», сараю «Б», сараю «Д», гаража «Г», сараю «д», колодязя літ. «К», веранди «б». Вищезазначений житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами на час укладання договору купівлі-продажу належав продавцям ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого Карлівською державною нотаріальною конторою Полтавської області 10.07.1996 року за реєстром №2401, та зареєстрованого в Полтавському бюро технічної інвентаризації в реєстровій книзі №1 під реєстровим №169 (а.с.8).

Позивач є добросовісним набувачем нерухомого майна, набув право власності на законних підставах. Більше того, позивач наразі більше 19 років безперервно володіє зазначеним нерухомим майном та проживає за вищевказаною адресою, користуючись також земельною ділянкою площею 0,2500 га, кадастровий номер 5321680701:01:002:0005, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, на якій безпосередньо розміщений куплений житловий будинок по АДРЕСА_1 .

Земельна ділянка, на якій розміщений житловий будинок, була успадкована в рівних частках ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

14.12.2009 року на ім`я ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Карлівським районним відділом земельних ресурсів були видані державні акти на право власності на земельну ділянку площею 0,25 га (кадастровий номер 5321680701:01:002:0005) (а.с.98).

Державний акт на право власності на земельну ділянку під житловим будинком було виготовлено через шість років після відчуження будинку.

Стаття 16 ЦК України передбачає визнання права судом як спосіб захисту цивільних прав та інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право не визнається іншою особою.

За змістом статті 377 ЦК України до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування. Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Згідно статті 120 ЗК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди.

При відчуженні будівель та споруд, які розташовані на орендованій земельній ділянці, право на земельну ділянку визначається згідно з договором оренди земельної ділянки.

У разі переходу права власності на будинок або його частину від однієї особи до іншої за договором довічного утримання право на земельну ділянку переходить на умовах, на яких вона належала попередньому власнику.

Зазначена норма закріплює загальний принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. За цією нормою визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.

При цьому, при застосуванні положень статті 120 ЗК України у поєднанні з нормою статті 125 ЗК України слід виходити з того, що у випадку переходу права власності на об`єкт нерухомості у встановленому законом порядку, право власності на земельну ділянку у набувача нерухомості виникає одночасно із виникненням права власності на зведені на земельній ділянці об`єкти. Це правило стосується й випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстроване одночасно з правом на нерухомість, однак земельна ділянка раніше набула ознак об`єкта права власності.

Окрім того, пунктом "е" частини першої статті 141 ЗК України передбачено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Таким чином, за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 120 ЗК України , особа, яка набула права власності на будівлю чи споруду стає власником земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику, якщо інше не передбачено у договорі відчуження нерухомості.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За змістом частин першої, третьої статті 626 ЦК України двостороннім договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Отже, правова природа двостороннього договору передбачає волевиявлення обох сторін договору на зміну, припинення або встановлення прав та обов`язків сторін цього договору.

За змістом статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу продавець передає/зобов`язується передати майно (товар), а покупець приймає/зобов`язується прийняти майно (товар).

У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти.

З урахуванням викладеного вище, суд приходить до висновку про наявність достатніх підстав для задоволення уточнених позовних вимог ОСОБА_1 та слід припинити право власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0,2500 га, кадастровий номер 5321680701:01:002:0005 та визнати право власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0,2500 га, кадастровий номер 5321680701:01:002:0005 за ОСОБА_1 .

Керуючись ст. ст. 12, 13, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст.11,16, 329,377,392,626,655 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Мартинівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про визнання права власності на земельну ділянку, задовольнити.

Припинити право власності ОСОБА_2 (державний акт на право власності на земельну ділянку серія ПЛ №174225 від 14.12.2009 року, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010955600051) та ОСОБА_3 (державний акт на право власності на земельну ділянку серія ПЛ №181546 від 14.12.2009 року, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010955600053) на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0,2500 га, кадастровий номер 5321680701:01:002:0005, яка успадкована ними в рівних частках на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 20.05.2003 року, зареєстрованого в реєстрі за №721 (спадкова справа №273).

Визнати право власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0,2500 га, кадастровий номер 5321680701:01:002:0005 за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Карлівський районний суд Полтавської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя