Рішення

від 11.08.2023 по справі 320/9256/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 серпня 2023 року м. Київ№ 320/9256/22

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Головенка О.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження) адміністративний позов Керівника Дарницької окружної прокуратури міста Києва, що діє в інтересах Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "НПО Веста" про зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся Керівник Дарницької окружної прокуратури міста Києва, що діє в інтересах Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "НПО Веста", в якому просить суд зобов`язати привести захисну споруду цивільного захисту - сховище № 101385, що знаходиться за адресою: вул. Бориспільська, 7 у м. Києві у стан готовності до використання за призначенням відповідно до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2018 № 579.

В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та введенням на всій території України воєнного стану, органами прокуратури ретельно опрацьовуються інформації та повідомлення щодо порушення вимог законодавства України в сфері використання та забезпечення функціонування об`єктів цивільного захисту (захисних споруд). Встановлено, що за адресою: вул. Бориспільська, 7 у м. Києві знаходиться захисна споруда цивільного захисту - сховище № 101385, яке перебуває у власності відповідача, та в умовах військового станучерез недодержання та порушення власником вимог законодавства України в сфері використання та забезпечення функціонування об`єктів цивільного захисту (захисних споруд), є неготовим до використання за призначенням, через що не здатне забезпечити захист цивільного населення та у разі використання за призначенням може створювати загрозу для життя та здоров`я людей. Наведене суперечить інтересам держави у сфері підготовки країни до оборони в умовах воєнного стану та захисту життя людини.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.10.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження).

04.06.2023 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "НПО Веста" надійшов відзив на позовну заяву, в якому, заперечуючи проти задоовлення позовних вимог, представник відповідача зазначив, що товариство стало власником нежилого будинку в 2020 році, а захисна споруда на момент придбання приміщення знаходилось у непридатному стані (втрата експлуатаційних властивостей конструктивних елементів бомбосховища, що фактично унеможливлює його експлуатацію та відновлення). Відтак, відповідач вважає, що не може нести відповідальність за порушення, допущені попереднім власником приміщення, до того ж, зазначено про те, що товариство наразі функціонує в обмеженому режимі та не має змогу забезпечити фінансування усунення порушень та приведення сховища у стан готовності за встановленими вимогами. Також, зауважено, що в актах перевірки органу ДСНС вказано про неможливість приведення захисної споруди у готовність згідно з планом.

10.01.2023 стороною позивача до суду подана відповідь на відзив, в якому прокуратура вказує на те, що з часу укладення договору купівлі-продажу приміщення, у тому числі сховища цивільної оборони, відповідач був обізнаний про придбання сховища, але протягом цього часу не вжив жодних заходів для приведення його у придатний стан для використання. При цьому, наголошено на тому, що утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до викоритсання за призначенням покладається на суб`єктів господарювання, на балансі яких вони перебувають, за рахунок власних коштів, що передбачено п. 8 ст. 32 Кодексом цивільного захисту України (далі КЦЗ України) та Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку затвердженого Постановою КМУ від 10.03.2017 № 138 (далі - Порядок № 138). Також, вказано на безпідставність доводів відповідача про неможливість приведення захисної споруди у стан готовності до використання, що начебто відображено і в актах ДСНС, оскільки в них вказано про те, що експлуатація споруди сховища за призначенням неможлива саме на момент обстеження, а висновки ДСНС не містять жодних даних про неможливість відновлення експлуатаційних властивостей бомбосховища. До того ж, відповідачем у відзиві не надано жодного доказу про фінансову неспроможність товариства привести сховище у стан готовності до використання за призначенням.

14.03.2023 до суду від ГУ ДСНС у м. Києві надійшла відповідь на відзив, доводи якої є аналогічними до тих, що надані прокуратурою. Особливу увагу наголошено на тому, що відповідачем не вживалось жодних заходів для приведення сховища до стану готовності до експлуатації, порушень не усунуто.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Дарницькою окружною прокуратурою міста Києва здійснюється нагляд за додержанням законів під час проведення слідчим відділом Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 42022102020000107 від 16.09.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України, за фактом належного утримання захисних споруд.

Під час досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні встановлено, що на обліку у відділі з питань цивільного захисту Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації перебуває сховище II класу № 101385, яке розташовано за адресою: вул. Бориспільська, 7, м. Київ.

Вказане сховище загальною площею 482,4 кв.м (вбудоване під 3-х поверховим цехом) введене в експлуатацію у 1980 році та розраховане на укриття 600 осіб, яке належало ВАТ «Будмаш».

Між ПАТ «Київський завод «Будмащ» що є правонаступником ВАТ «Будмаш» та ТОВ «ТД ВС» 26.07.2012 укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, в тому числі сховища цивільної оборони під цехом № 11, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченком А.В. та зареєстровано в реєстрі за № 4561.

У подальшому, між ТОВ«ТДВС» та ТОВ «НПО Веста» 23.10.2020 укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Немм О.В. та зареєстровано в реєстрі за № 2030.

Згідно з п. п. 1.1. п. 1 даного договору, до ТОВ «НПО Веста» перейшло право власності на сховище цивільної оборони під цехом № 11.

Таким чином, наразі власником сховища цивільної оборони № 101385, є ТОВ «НПО Веста».

Сховище № 101385 по вул. Бориспільській, 7 у Дарницькому районі міста Києва є важливою захисною спорудою цивільного захисту, яка при необхідності, а саме; внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів, здатна розмістити 600 мешканців району, що проживають поблизу вказаного укриття, або працівників самого підприємства.

Після початку 24.02.2022 повномасштабної військової агресії російської федерації проти України та введення на всій території України воєнного стану виникли обґрунтовані та реальні підстави для використання укриття безпосередньо за призначенням для захисту цивільного населення.

Разом з цим, позивач зазначає про те, що ТОВ «НПО Веста» упродовж тривалого часу не вжито жодних заходів до приведення сховища у стан готовності до використання за призначенням, що може призвести до порушень інтересів держави в частині завдання шкоди життю та здоров`ю людей, що і зумовило позивача на звернення до суду з даним позовом.

При вирішенні спору, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений, як Конституцією, так і Законами України.

Згідно з приписами п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

За змістом ч. 3 ст. 53 КАС України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Спеціальним законом, яким визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді є Закон України "Про прокуратуру".

Відповідно до ч. 3 ст. 23 цього Закону, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття інтерес держави.

У Рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99, Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття інтереси держави, висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій.

Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (пункт 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99).

Так, інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація інтересів держави, особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 4 частини другої статті 129 Конституції України).

Згідно з ч. 3 ст. ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.

Відповідно до ч. 4 ст. 53 КАС України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

З наведеного слідує, що КАС України вимагає вказувати в адміністративному позові, скарзі чи іншому процесуальному документі докази на підтвердження підстав заявлених позовних вимог із зазначенням, у чому саме полягає порушення інтересів держави, та обставини, що зумовили необхідність їх захисту прокурором.

У справі, що розглядається, прокурор в адміністративному позові зазначив, що у прокурора є обґрунтовані підстави для пред`явлення позовної заяви в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві, у зв`язку із не вжиттям ним, як спеціально уповноваженим органом у сфері контролю за станом утримання та використання об`єктів цивільного захисту, заходів, спрямованих на зобов`язання відповідача з приведення захисної споруди (укриття) у стан, придатний для використання споруди за призначенням для захисту населення. Крім того, позивачем здійснюється нагляд за додержанням законів під час проведення слідчим відділом Дарницього УП НУ НП у м. Києві у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні, за фактом неналежного утримання захисних споруд.

Згідно з п. 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1052 від 16.12.2015, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Відповідно до покладених завдань ДСНС здійснює заходи щодо створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення їх обліку, забезпечує разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями здійснення контролю за готовністю зазначених споруд до використання за призначенням; складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, звертається безпосередньо та через територіальні органи до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту.

Аналіз вказаних приписів вказують на те, що Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві є уповноваженим органом у сфері контролю за станом утримання та використання об`єктів цивільного захисту.

Судом встановлено, що Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві після складення актів оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту не було вжито заходів, спрямованих на зобов`язання відповідача привести захисну споруду у стан, придатний для використання та захисту населення.

У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19, зазначено, що невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Тому, вказане свідчить, що бездіяльність уповноваженого органу у спірних правовідносинах зумовлена об`єктивними чинниками та є виключним випадком для звернення прокурора до суду з вказаним позовом, оскільки позовна заява прокурора є єдиним ефективним засобом захисту порушених прав та інтересів держави.

З огляду на вищезазначене, суд вважає, що у даній справі подання прокурором адміністративного позову має на меті захист інтересів держави та, як наслідок, про наявність підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", для представництва інтересів держави у суді у справі, що розглядається.

Частиною 1 ст. 20 КЦЗ України, визначено, що до завдань та обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту, серед інших, належить організація виконання вимог законодавства щодо створення, використання, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту; планування та організація роботи з дообладнання або спорудження в особливий період підвальних та інших заглиблених приміщень для укриття населення; організація обліку фонду захисних споруд; здійснення контролю за утриманням та станом їх готовності; проведення їх технічної інвентаризації, тощо.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 32 КЦЗ України, для вирішення питань щодо укриття населення в захисних спорудах цивільного захисту центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання завчасно створюють фонд таких споруд.

Згідно з ч. 5 ст. 32 КЦЗ України, порядок створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 4 Порядку № 138, фонд захисних споруд створюється міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, районними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, органами місцевого самоврядування, суб`єктами господарювання відповідно до КЦЗ України.

Згідно з ч. 8 ст. 32 КЦЗ України, утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється їх власниками, користувачами, юридичними особами, на балансі яких вони перебувають (у тому числі споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів.

Відповідно до п. 10 Порядку № 138, балансоутримувач забезпечує утримання захисних споруд та інших споруд, що повинні використовуватися для укриття населення, а також підтримання їх у стані, необхідному для приведення у готовність до використання за призначенням відповідно до вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд.

Згідно з п. 12 Порядку № 138, здійснення контролю за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує ДСНС разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями.

Відповідно до пункту 1 Розділу ІІ «Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту», затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2018 № 579 (далі - Вимоги), споруди фонду захисних споруд мають утримуватися та експлуатуватися у стані, що дозволяє привести їх у готовність до використання за призначенням у визначені законодавством терміни.

Балансоутримувач відповідно до норм цих Вимог забезпечує утримання, контроль за станом, проведення перевірок, технічного обслуговування, поточних та капітальних ремонтів конструктивних елементів, спеціального обладнання, інженерних мереж та систем життєзабезпечення захисних споруд під час усього періоду використання сховищ у режимі ПРУ (пункт 6 Розділу VIII Вимог).

Відповідно до п. п. 1 п. 2 розділу VI Вимог для забезпечення готовності захисних споруд до використання за призначенням їх балансоутримувачі здійснюють оцінку стану їх готовності, організовують періодичні огляди стану захисних споруд, перевірку працездатності їх основного обладнання, планують і проводять технічне обслуговування обладнання та систем життєзабезпечення захисних споруд.

Оцінка стану готовності захисних споруд здійснюється щороку з метою виявлення недоліків у стані утримання та експлуатації захисних споруд, передбачення заходів щодо приведення захисної споруди в готовність до використання за призначенням. Крім того, оцінка стану готовності здійснюється в таких випадках: у разі проведення технічної інвентаризації захисної споруди як об`єкта нерухомого майна; у разі підготовки пропозицій щодо подальшого використання захисної споруди; після пожеж, аварій, катастроф та інших надзвичайних ситуацій, що могли негативно вплинути на технічний стан захисної споруди; у разі здійснення ДСНС заходів державного нагляду (контролю) за станом готовності захисних споруд відповідно до Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

За результатами оцінки стану готовності складається акт оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту за формою згідно з додатком 11 до цих Вимог.

Результати оцінки стану готовності, отримані під час нагляду, ураховуються під час складення документів (актів, приписів) за його результатами (підпункт 4 пункту 2 Розділу VI Вимог).

За результатами оцінки стану готовності захисну споруду може бути визнано як готову, обмежено готову або неготову до використання за призначенням. Захисна споруда вважається обмежено готовою або неготовою, якщо вона має хоча б один із недоліків, зазначених в основних недоліках в утриманні захисних споруд, що погіршують стан їх готовності, наведених у додатку 13 до цих Вимог.

У разі відсутності таких недоліків захисна споруда вважається готовою до використання за призначенням (підпункт 8 пункту 2 Розділу VI Вимог).

Таким чином, утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням покладається на суб`єктів господарювання, на балансі яких вони перебувають, за рахунок власних коштів, що передбачено Кодексом цивільного захисту України та Порядком № 138.

Суд акцентує на пункт 4 глави 1 розділу VII, який доповнено новим абзацом згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 440 від 19.07.2022 (набрання чинності, відбулась 13.09.2022), а саме план приведення захисної споруди (споруди подвійного призначення, найпростішого укриття) у готовність складається завчасно з призначенням відповідальних осіб і затверджується балансоутримувачем. Роботи з підготовки виконує особовий склад формувань з обслуговування захисних споруд. У разі введення в Україні або її окремих місцевостях правового режиму воєнного стану першочергові заходи з приведення в готовність сховищ мають бути спрямовані на забезпечення можливості їх використання для укриття населення від звичайних засобів ураження.

Відсутність вчинення відповідачем заходів щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди свідчить про протиправну бездіяльність відповідача, що, зважаючи на цільове призначення вказаної захисної споруди цивільного захисту, може не захистити належним чином від загрози життю та/або здоров`ю людей та у разі їх не усунення, можуть призвести до незворотних наслідків.

Статтею 3 Конституції України, закріплено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Суд, у даному спорі, врахував, що в умовах військової агресії російської федерації проти України недодержання та порушення відповідачем вимог законодавства України в сфері використання та забезпечення функціонування об`єктів цивільного захисту (захисних споруд) призвело до його обмеженої готовності до використання за призначенням, через що захисна споруда не здатна у належному обсязі забезпечити захист цивільного населення та у разі використання за призначенням може створювати загрозу для життя та здоров`я людей.

Невжиття відповідачем визначених законодавством заходів з метою приведення укриття до стану готовності суперечить інтересам держави у сфері підготовки країни до оборони в умовах воєнного стану та захисту життя людини.

У контексті вирішення даного спору, судом досліджено, що Дарницькою окружною прокуратурою міста Києва здійснюється нагляд за додержанням законів під час проведення слідчим відділом Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 42022102020000107 від 16.09.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України, за фактом належного утримання захисних споруд.

Під час досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні встановлено, що на обліку у відділі з питань цивільного захисту Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації перебуває сховище II класу № 101385, яке розташовано за адресою: вул. Бориспільська, 7, м. Київ.

Вказане сховище загальною площею 482,4 кв.м (вбудоване під 3-х поверховим цехом) введене в експлуатацію у 1980 році та розраховане на укриття 600 осіб, яке належало ВАТ «Будмаш», що підтверджується паспортом сховища та обліковою карткою на нього, копії яких долучено до позовної заяви.

Також, встановлено, що між ПАТ «Київський завод «Будмащ», що є правонаступником ВАТ «Будмаш» та ТОВ «ТД ВС» 26.07.2012 укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, в тому числі сховища цивільної оборони під цехом № 11, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченком А.В. та зареєстровано в реєстрі за № 4561.

У подальшому, між ТОВ«ТДВС» та ТОВ «НПО Веста» 23.10.2020 укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Немм О.В. та зареєстровано в реєстрі за № 2030.

Згідно з п. п. 1.1. п. 1 даного договору, до ТОВ «НПО Веста» перейшло право власності на сховище цивільної оборони під цехом № 11.

Таким чином, суд має підстави для висновку, що станом на даний час, власником сховища цивільної оборони № 101385, є ТОВ «НПО Веста».

У ході досудового розслідування з`ясовано, що спеціалістами ДСНС України неодноразово проводились перевірки та оцінки стану готовності захисної споруди цивільної оборони № 101385, зокрема 16.06.2016, 28.09.2017, 03.04.2019, 23.09.2022, якими встановлено, що сховище не придатне до використання за цільовим призначенням.

Так, 16.06.2016 комісією у складі спеціалістів ДН(К) у СПТБ та ЦЗ Дарницького РУ ГУ ДСНС України у м. Києві, відділу цивільного захисту Дарницького РУ ГУ ДСНС України у м. Києві та управління з питань надзвичайних ситуацій Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації за участі директора ТОВ «ТДВС» проведено комплексну перевірку стану готовності, експлуатації і використання сховища № 101385 по вул. Бориспільській,7 у м. Києві, про що складено акт.

За висновком комісії, сховище № 101385 не готове до прийняття осіб, що укриваються.

ТОВ «ТД ВС» листами № 01 від 19.03.2014, № 2 від 19.01.2015, № 04 від 04.05.2017, № 05 від 26.06.2017 інформовано Дарницьке РУ ГУ ДСНС України в м. Києві, що товариство є балансоутримувачем сховища № 101385 по вул. Бориспільській, 7 у м. Києві, товариством вжито організаційних заходів до усунення виявлених в ході комплексної перевірки (спеціального огляду) захисної споруди цивільної оборони від 16.06.2016, однак відсутня фінансова можливість привести дану захисну споруду у належний стан. Доказів неможливості приведення сховища у придатний до використання за цільовим призначенням товариством не надано.

У подальшому, 28.09.2017 комісією у складі спеціалістів ВЦЗ Дарницького РУГУ ДСНС України у м. Києві та відділу з питань надзвичайних ситуацій Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації проведено комплексну перевірку стану готовності, експлуатації і використання сховища № 101385 по вул. Бориспільській, 7 у м. Києві, про що складено акт, який підписаний керівником ТОВ «ТДВС».

За висновком комісії, сховище № 101385 не готове до прийняття осіб, що укриваються.

Комісією у висновках даного акту керівництву ТОВ «ТДВС» вказано вжити заходів щодо усунення зазначених в акті недоліків. В найкоротший час провести технічну інвентаризацію сховища (на виконання вимог розпорядження Кабінету Міністрів України № 1473-р від 26.11.2008 та Методичних рекомендацій, затверджених наказом МНС України № 390 від 10.06.2009), у термін до 06.12.2017 надати до Дарницького РУ ГУ ДСНС України в м. Києві план усунення недоліків, а до 21.02.2018 письмово інформувати про усунення недоліків.

ТОВ «ТД ВС» не усунуло виявлені під час перевірки порушення та не привело сховище № 101385 у належний стан.

Також, 03.04.2019 спеціалістами ВЦЗ Дарницького РУГУ ДСНС України у м. Києві, відділу ЗСН Дарницького РУ ГУ ДСНС України у м. Києві, у присутності представників власника ТОВ «ТД ВС» проведено оцінку стану готовності, експлуатації та використання указаного сховища, про що складено акт.

Комісією виявлено низку порушень вимог законодавства щодо утримання сховища. Зокрема встановлено, що захисна споруда непридатна для нормальної експлуатації, затоплена водою, у зв`язку з чим не можливо провести перевірку: стану входів і аварійних виходів; противибухових пристроїв; систем вентиляції; водопостачання, каналізації, опалення, електропостачання, електроосвітлення, зв`язку та оповіщення, гідроізоляції.

Згідно даного акту станом на 03.04.2019, сховище № 101385 не готове до використання за призначенням. Товариству вказано на необхідність вжиття заходів щодо усунення зазначених в акті недоліків та приведення сховища у стан готовності за призначенням.

ТОВ «НПО «Веста» листом № 300822-1 від 30.08.2022 інформовано Дарницьку районну в м. Києві державну адміністрацію про неможливість приведення захисної споруди цивільної оборони № 101385 у належний стан, у зв`язку з відсутністю фінансової можливості.

Проте, суд констатує, що доказів неможливості приведення сховища у придатний до використання за цільовим призначенням стан товариством не надано.

Після початку 24.02.2022 повномасштабної військової агресії російської федерації проти України та введення на всій території України воєнного стану виникли обґрунтовані та реальні підстави для використання укриття безпосередньо за призначенням для захисту цивільного населення.

Як встановлено в ході реалізації функцій прокуратури, сховище № 101385 по вул. Бориспільській, 7 у Дарницькому районі міста Києва і на цей час перебуває в стані неготовності до використання за призначенням, через що не здатне забезпечити захист цивільного населення та, навпаки, у разі використання за призначенням може створювати загрозу для життя та здоров`я людей.

Вказане підтверджується актом оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту та протоколом огляду місця події від 23.09.2022, копію яких долучено до даного позову.

Так, 23.09.2022 в межах досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42022102020000107 від 16.09.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України, слідчим Дарницького управління поліції ГУНП у м. Києві, за участю Відділу Дарницького РУГУ ДСНС України у м. Києві, відділу з питань цивільного захисту апарату Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації проведено огляд сховища № 101385 по вул. Бориспільській, 7 у місті Києві.

Крім того, 23.09.2022 спеціалістами Відділу Дарницького РУГУ ДСНС України у м. Києві, відділу з питань цивільного захисту апарату Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації, у присутності представника власника ТОВ «НПО Веста» проведено оцінку стану готовності, експлуатації та використання указаного сховища, про що складено акт.

У ході проведення оцінки стану готовності, експлуатації і використання сховища № 101385 по вул. Бориспільській, 7 у м. Києві встановлено, що останнє непридатне до експлуатації за призначенням, зокрема: стан приміщення сирий, з ознаками підтоплення; захисно-герметичні двері потребують ремонту; стан систем вентиляції перевірити неможливо; системи водопостачання, опалення, та каналізації не справні; відсутні системи зв`язку та оповіщення, не укомплектовано первинними засобами пожежогасіння, дизельна електростанція не справна.

За висновком оцінки стану готовності сховища № 101385 станом на 23.09.2022, останнє не готове до використання за призначенням. Керівнику ТОВ «НПО Веста» вказано вжити заходів щодо усунення зазначених в акті недоліків та приведення сховища у стан готовності за призначенням.

Таким чином, незважаючи на збройну агресію російської федерації проти України та на виявлені органами контролю численні порушення вимог законодавства у сфері цивільного захисту щодо утримання захисної споруди цивільної оборони, ТОВ «НПО Веста» не вжито заходів, спрямованих на приведення сховища № 101385 у стан, придатний для його використання за призначенням з метою захисту населення району.

Суд критично ставиться до наведених у відзиві на позовну заяву доводів товариства відповідача про те, що будівлю, де знаходиться сховище було придбано у 2020 році, а його непридатність до використання було встановлено ще за попередніх власників, оскільки це не є підставою для не приведення сховища до стану готовності до експлуатації за приписами п. 8 ст. 32 Кодексу цивільного захисту України та п. 9 Порядку № 138 від 10.03.2017. До того ж, суд акцентує увагу на тому, що з початку повномасштабного вторгнення ворога в Україну 24.02.2022, готовність до експлуатації захисної споруди є життєво необхідним та важливим для держави. Відповідач під час розгляду даного спору не надав суду жодних доказів про вжиття будь-яких заходів, направлених на покращення стану укриття та виправлення виявлених порушень, з урахуванням того, що діючим законодавством чітко встановлено обов`язок власників захисних споруд цивільного захисту утримувати такі споруди у стані готовності для використання за призначенням.

Щодо доводів товариства про неможливість приведення сховища стан готовності до використання за призначенням, а саме, за доводами відповідача перевірка товариства компетентними органами проведена лише один раз 22.09.2022, а також згідно висновків в Оцінці технічного стану конструкцій захисної споруди цивільної оборони ДП «Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій» від 01.04.2015 вбачається, що зафіксовані пошкодження свідчать про втрату експлуатаційних властивостей конструктивних елементів бомбосховища, що фактично унеможливлює його експлуатацію та відновлення, суд зазначає, що згідно висновків у вказаній Оцінці експлуатація споруди сховища за призначенням не можлива на момент обстеження. Крім того, дані висновки не містять жодних даних про неможливість відновлення експлуатаційних властивостей бомбосховища.

Безпідставним, на переконання суду також є посилання відповідача на п. 24 актів від 16.06.2016, 28.09.2017, 03.04.2019, 22.09.2022 щодо неможливості приведення захисної споруди у готовність згідно з планом, оскільки у вказаному пункті мова йде про неможливість приведення сховища у придатний для використання за призначенням стан протягом 12 годин, а не неможливість приведення сховища у готовність взагалі.

Відповідач також стверджує, що після набуття права власності у сховищі проводилися поточні косметичні ремонтні роботи, проте вони не дали позитивного результату, разом з тим, відповідачем не зазначено коли та які саме ремонтні роботи проводилися у сховищі, не надано жодного підтверджуючого доказу та не повідомлено про їх наявність. Також, не надано суду жодного доказу про фінансову неможливість товариства привести сховище у стан готовності до використання за призначенням.

Підсумовуючи, суд висновує, що систематичне невжиття відповідачем, як власником сховища визначених законодавством заходів щодо приведення сховища № 101385 по вул. Бориспільській, 7 у Дарницькому районі міста Києва до стану готовності, суперечить інтересам держави у сфері підготовки країни до оборони в умовах воєнного стану та захисту життя людей. Відповідачем, в порушення вимог ст. 32 Кодексу цивільного захисту України, пунктів 9, 10 Порядку, розділу II Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту упродовж тривалого часу не виконуються вказані вимоги законодавства і сховище по вул. Бориспільська, 7 у м. Києві не готове для використання за призначенням, що підтверджується актами комплексних перевірок, актами оцінки стану, протоколом огляду місця події.

На підставі вищевикладеного, з огляду на наявність правових підстав для звернення прокурора із даним позовом та встановлену в ході розгляду даної справи протиправну бездіяльність відповідача, суд дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав для зобов`язання відповідача вчинити дії, спрямовані на приведення у стан готовності захисної споруди з метою використання її за призначенням у відповідності до "Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту", затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018.

Отже, позовні вимоги і в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Суд вважає, що належним та обґрунтованим способом виконання рішення суду в даній справі є покладення з боку суду контролю за виконанням рішення суду на Головне управління ДСНС у м. Києві.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України, передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно норм ч. 1 ст. 139 КАС України, судові витрати по сплаті судового збору не підлягають розподілу, адже позивач є суб`єктом владних повноважень а відповідач, юридичною особою.

Керуючись статтями 77, 90, 241-247, 255, 293, 295-297 КАС України, суд,

в и р і ш и в:

Адміністративний позов Керівника Дарницької окружної прокуратури міста Києва, що діє в інтересах Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "НПО Веста" про зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "НПО Веста" (код ЄДРПОУ 43778675) привести захисну споруду цивільного захисту - сховище № 101385, що знаходиться за адресою: вул. Бориспільська, 7 у м. Києві, у стан готовності до використання за призначенням відповідно до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2018 № 579.

Контроль за виконанням рішення суду покласти на Головне управління ДСНС у м. Києві.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головенко О.Д.