Рішення
від 11.08.2023 по справі 420/210/21
ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/210/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Цховребової М.Г., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ендіком» до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень,

встановив:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ендіком» до Одеської митниці Держмитслужби, в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати:

- рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 21.12.2020 року № UA500020/2020/000173/2;

- картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2020/00635.

Ухвалами суду від 11.01.2021 року: відкрито провадження в адміністративній справі; вирішено, що справа буде розглядатися за правилами загального позовного провадження; від 10.02.2021 року: продовжено строк підготовчого провадження.

Від представника позивача до суду надійшла заява про проведення розгляду справи без участі представника позивача. (а.с.231) Інших заяв з процесуальних питань, зокрема, щодо іншого порядку розгляду справи або про відкладення розгляду справи тощо, до суду не надійшло.

Виходячи з наведеного, керуючись положеннями ч. 3 ст. 194, ч.ч. 1, 3, 9 ст. 205 КАС України, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно зі змістом позовної заяви та додаткових пояснень щодо окремих питань, які виникли при розгляді справи, позивач просить суд задовольнити адміністративний позов в повному обсязі, із посиланням на судові рішення Верховного Суду України та постанови Верховного Суду, зокрема, від 20.02.2018 року у справі № 826/997/16, від 17.04.2018 року у справі № 815/329/17, від 14.09.2018 року № 821/1617/17, від 04.09.2018 року у справі № 818/1186/17, від 27.11.2019 року у справі № 826/12037/17 тощо, з тих підстав, по суті, що підстави прийняття оскаржуваних рішень не відповідають обсягу та змісту документів, поданих позивачем разом із митною декларацією № UA500020/2020/238996 для здійснення митного оформлення товару за зовнішньоекономічним контрактом від 23.09.2020 року № 1/2020, змісту заяви позивача від 21.12.2020 року в митні органи України на Повідомлення від митниці декларанту, та вимогам законодавства, які регулюють спірні правовідносини.

Згідно зі змістом відзиву на позовну заяву, відповідач вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі, із посиланням на постанови Верховного Суду України від 02.06.2015 у справі № 21-498а15, від 01.10.2013 у справі № 21-354а13, від 15.10.2013 у справі № 21-270а13, від 22.10.2013 у справі № 21-342а13, та, по суті, з підстав, зазначених в оскаржуваних рішеннях, як таких, що відповідають вимогам законодавства, які регулюють спірні правовідносини.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані пояснення, а також докази в їх сукупності, суд встановив таке.

23.09.2020 року між компанією «GP Battery (Poland) Sp.z.o.o. ul. Lopuszanska 36, 02-220 Warszawa», як Продавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНДІКОМ», як Покупцем, укладено контракт № 1/2020 (а.с.41-43), відповідно до умов якого, зокрема:

1. ПРЕДМЕТ КОНТРАКТУ

1.1. Продавець зобов`язується поставляти, а Покупець зобов`язується приймати та оплачувати партії товарів, по цінам та в кількості, вказаним у параграфах 2.1 та 3.1.

1.2. Товар поставляється на територію України.

2. КІЛЬКІСТЬ ТА ЯКІСТЬ ТОВАРУ

2.1. Номенклатура товарів у кожній поставці визначається Продавцем в рахунку/проформі рахунку.

2.2. Сертифікат про якість товару видається підприємством-виробником лише по заяві Покупця.

3. ЦІНИ ТА ЗАГАЛЬНА ВАРТІСТЬ КОЖНОЇ ПОСТАВКИ

3.1. Ціни на товар та загальна вартість кожної поставки вказуються Продавцем в Рахунку/проформі рахунку, виставленому Покупцеві.

3.1.1. Продавець може надавати Покупцеві знижки на постачальний товар. Знижки можуть надаватися як на окремі види товару, так і на всю суму окремої поставки в цілому.

Продавець інформує Покупця листом про розмір знижки та видів товару, на який вона надана.

3.2. Загальна вартість Контракту 6 000 000 доларів США.

4. УМОВИ ТА СТРОКИ ПОСТАВКИ

4.1. Постачання товарів, згідно даному Контракту, здійснюється на умовах у випадку морської поставки: FOB Порти Китаю та Hong Kong, у випадку наземної доставки: FCA Gdansk - відповідно з Правилами Інкотермс 2020.

4.2. Датою поставки кожної партії вважається дата митного оформлення кожної партії товару на території України. У випадку передплати за партію товару, Продавець зобов`язаний поставити цю партію товару на протязі 20 днів до найближчого порту відвантаження.

4.3. Продавець повинен відправити Покупцю повідомлення про відправку товарів на протязі 24 годин після їх відвантаження. В цьому повідомленні Продавець повідомляє Покупцеві про наступні данні: Дату відвантаження, Номер транспортних документів, Назву та кількість відвантаженого Товару.

5. ПОРЯДОК РОЗРАХУНКІВ

5.1. Розрахунки здійснюються у доларах США.

5.2. Продавець зобов`язаний на протязі 48 годин після отримання замовлення від Покупця виставити Покупцю Рахунок/проформу рахунку до оплати.

5.3. Покупець здійснює оплату за замовлений товар у вигляді передоплати або по факту отримання товару. Умови платежу уточнюються у рахунку/ проформу рахунку Продавця.

5.4. Покупець несе всі затрати по сплаті банківських послуг за перерахування грошей на розрахунковий рахунок Продавця за товар згідно даного Контракту.

6. УМОВИ ПРИЙОМУ ТОВАРУ

6.1. Перелік товаросупроводжувальних документів: коносамент, рахунок, сертифікат походження.

6.2. Прийом товару по кількості здійснюється Покупцем згідно кількості місць, вказаних у коносаменті або авіанакладній перед або під час завантаження.

6.3. Прийом товару по якості здійснюється Покупцем відповідно із Сертифікатом якості, наданим підприємством-виробником (лише за запитом Покупця), під час завантаження.

6.4. Присутність представника Покупця для прийому товару не обов`язкова.

7. УПАКОВКА ТА МАРКУВАННЯ

7.1. Товар повинен бути затарений та упакований таким чином, щоб виключити його зіпсування на період постачання до прийому Покупцем.

7.2. Вартість тари, упаковки та маркування входить у ціну товару.

Для здійснення митного оформлення товару за контрактом № 1/2020 від 23 вересня 2020 року позивачем до Одеської митниці подано митну декларацію № UA500020/2020/238996. (а.с.101-105) Визначення митної вартості товару було здійснено позивачем за основним (першим) методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), із зазначенням, зокрема:

- у графі 20 «Умови поставки»: FOB HK Hong Kong;

- у графі 37 «Процедура»: 4081 ZZ00.

21.12.2020 року відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA500020/2020/000173/2 за МД UA500020/2020/238996. (а.с.32)

Згідно зі змістом цього рішення, зокрема:

- у графі 15 «Умови поставки»: FOB HK Hong Kong;

- у графі 18 «Додаткова інформація/подані документи»:

1101UA500020/2020/238996 18.12.2020

3000 6128033449 YTT0 26.10.2020

3004 153 18.11.2020

3005 15 01.12.2020

3007Довідка про транспортні витрати 07.12.2020

3016 113/302 02.12.2020

4100 1/2020 23.09.2020

4207 22/10/2020 22.10.2020

4301 0710/20-59 07.10.2020

9000ПрайсЛист 29.10.2020;

- у графі 27 «Ціна товару»: 55047,5800;

- у графі 28 «Розрахована декларантом митна вартість товару»: валюта USD; курс валюти 27,8184; сума у валюті 56538,5000; сума у грн. 1572810,4700;

- у графі 30 «Коригування»: валюта USD; вартість за одиницю 0,1044; загальна сума 94369,25; кількість 903920;

- у графі 33 «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості»:

Розділ ІІІ. Митна вартість товарів то методи її визначення, глава 9, статті 52-64 Митного кодексу України, затвердженого Законом України від 13.03.12 № 4495-VI (далі МКУ).

У зв`язку з тим, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:

Відповідно до пп. в) п. 1 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України (далі МКУ) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Згідно п. 7.2 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 23.09.2020 № 1/2020 вартість тари, упаковки та маркування входить у ціну товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.

Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Згідно наказу МФУ від 24.05.2012 № 599 до зазначених документів можуть належати: - рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури. До митного оформлення надано рахунок на оплату від ТОВ ЛП груп, але відсутні умови поставки та дата договору № 0710/20-59.

У наданій до митного оформлення копії митній декларації країни відправлення від 06.11.2020 № 0A15IVESA00KTQ не зазначені реквізити зовнішньоекономічного договору (контракту) та/або інвойсу, також зазначена інша митна вартість, ніж вказана в інвойсі від 29.10.2020 № 4328035982/2020, що унеможливлює ідентифікацію даного документу з партією товарів, що оцінюється.

В наданих до митного оформлення інвойсах-проформах від 26.10.2020 № 6128033449 YTT0, від 26.10.2020 № 6128033450 YTT0, від 26.10.2020 № 6128033451 YTT0, від 26.10.2020 № 6128033452 YTT0 відсутні підписи та печатки посадової особи, що видала документ.

Враховуючи вищезазначене, відповідно до частини 3 статті 53 МКУ декларанту було запропоновано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контактом);

3) виписку з бухгалтерської документації;

4) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

5) переклад копії митної декларації країни відправлення;

У відповідності до частини 6 статті 53 МКУ декларанта було повідомлено про можливість за власним бажанням подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

21.12.2020 митним органом отримано лист від 21.12.2020 № б/н щодо неможливості надання витребуваних документів в повному обсязі упродовж 10 днів. Таким чином, декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ та не спростовані наявні розбіжності у документах.

Декларантом не підтверджено документально таку складову митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням та не спростовано, викладені митним органом розбіжності.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 МКУ рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після її випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 МКУ, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно частини 6 статті 54 митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема, у разі:

1) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

2) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ.

Згідно статті 57 МКУ кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм МКУ.

Згідно частини 2 статті 58 МКУ метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка с обов`язковою при обчисленні.

Відповідно до частини 3 статті 68 МКУ у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ.

В митного органу відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, тому відповідно до статей 59, 60 МКУ неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів.

Відповідно до статей 62, 63 МКУ методи визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути використані, оскільки в митного органу відсутня інформація щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів.

Відповідно до п. 1 статті 64 МКУ у разі, якщо митну вартість товарів не можна визначити шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів буде визначена, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) - за резервним методом.

За результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом було обрано метод визначення митної вартості другорядний: резервний.

З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України з урахуванням опису та фізичних характеристик товарів та встановлено, що рівень митної вартості подібних товарів у максимально наближений до митного оформлення час є більшим, ніж заявлено декларантом і становить:по товару № 3 - 5,62 дол. США/кг (МД від 25.08.2020 № UA500020/22020/223960; по товару № 4 - 7,17 дол. США/кг (МД від 16.12.2020 № UA500020/2020/238502); по товару № 5 - 5,62 дол. США/кг (МД від 16.12.2020 № UA500020/2020/238502).

Враховуючи вищезазначене, митну вартість товарів №№ 3, 4, 5 скориговано.

Декларанту роз`яснено права викладені у п. 3 ст. 52 МКУ на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X МКУ в розмірі, визначеному митним органом відповідно до ч. 7 ст. 55 МКУ. Та роз`яснено права на оскарження рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 МКУ або суду.

Карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2020/00635 (а.с.31), за результатами перевірки митної декларації або документа, що її замінює, а також інших документів, наданих відповідно до Митного кодексу України:

Пакувальний лист (Packing list) 4328035982/2020 29.10.2020

Рахунок-фактура (інвойс) (Сommercial invoice) 4328035982/2020 29.10.2020

Домашній коносамент (Hous bill of lading) SZNLEG2010135 28.10.2020

Навантажувальний документ (Bordereau) 260 16.12.2020

Декларація про походження товару

(Declaration of origin) 4328035982/2020 29.10.2020

Некласифікований комерційний документ 6128033449 YTT0 26.10.2020

Некласифікований комерційний документ 6128033450 YTT0 26.10.2020

Некласифікований комерційний документ 6128033451 YTT0 26.10.2020

Некласифікований комерційний документ 6128033452 YTT0 26.10.2020

Рахунок-фактура про надання транспортно-

експедиційних послуг від виконавця договору

(контракту) про транспортно-експедиційні

послуги 153 18.11.2020

Банківський платіжний документ, що

підтверджує факт оплати транспортно-

експедиційних послуг 15 01.12.2020

Документ, що підтверджує вартістьДовідка про

перевезення товару транспортні витрати 07.12.2020

Висновок про вартісні характеристики

товару, підготовлений спеціалізованою

експертною організацією 113/302 02.12.2020

Зовнішньоекономічний договір (контракт)

купівлі-продажу товарів (крім позначеного

кодом 4104), подання якого для митного

оформлення не супроводжується 1/2020 23.09.2020

Договір про надання послуг митного брокера 22/10/2020 22.10.2020

Договір (контракт) про перевезення 0710/20-59 07.10.2020

Інші некласифіковані документиПрайсЛист 29.10.2020

Інші некласифіковані документиСпецифікація 1 29.10.2020

Інші некласифіковані документи Специфікація 2 29.10.2020

Інші некласифіковані документи Специфікація 3 29.10.2020

Копія митної декларації країни відправлення 0A15IVESA00KTQ 06.11.2020

Митна декларація, за якою було відмовлено

у випуску товарів UA500020.2020.238996 18.12.2020

поданих 18.12.2022 о 09 год. 51хв. декларантом або уповноваженою ним особою Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕС ТРАНС ГРУП 928» повідомляє про відмову у митному оформленні (випуску) товарів, з таких причин:

РОЗДІЛ ІІІ. МИТНА ВАРТІСТЬ ТОВАРІВ ТА МЕТОДИ ЇЇ ВИЗНАЧЕННЯ, глава 9, ст. 52-55 МКУ. Так як митну вартість товарів не можна, визначити шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів була визначена з використанням способів. які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості UA500000/2020/000173/2 від 21/12/2020 Рішення про відмову у митному оформлення може бути оскаржено у порядку передбаченому гл. 4 Закону України від 13/03/2012 № 4495-VI «ПРО МИТНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ».

У зазначеній картці відмові також роз`яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: Подання нової мд з урахуванням вимог рішення про коригування митної вартості UA500000/2020/000173/2 від 21/12/2020.

Не погоджуючись з рішенням Одеської митниці про коригування митної вартості товарів від 21.12.2020 року № UA500020/2020/000173/2 та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2020/00635, позивач оскаржив їх у судовому порядку.

На доведення обставин, на яких ґрунтуються вимоги, позивачем суду також надано копії, зокрема (а.с.29-30, 34-40, 44-75, 212-218):

- роздруківки Повідомлення від митниці декларанту, у якому митницею відповідно до п. 3 ст. 53 МКУ декларанту було запропоновано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом; 3) виписку з бухгалтерської документації; 4) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 5) переклад копії митної декларації країни відправлення; із зазначенням, що у відповідності до частини 6 статті 53 МКУ декларанта було повідомлено про можливість за власним бажанням подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару;

- заяви позивача від 21.12.2020 року в митні органи України, згідно зі змістом якої на запит щодо надання додаткових документів в повідомленні від митниці декларанту від 18.12.2020 позивач надає переклад експортної декларації 0A15IVESA00KTQ від 06.11.2020 та позивач просить продовжити митне оформлення МД UA500020/2020/238996 у зв`язку з тим, що усі наявні документи станом на 21.12.2020 року надані митному органу та у продовж 10 діб немає можливості надати інші додаткові документи;

- МД UA500020/2020/239467, поданої з урахуванням рішення UA500020/2020/000173/2 від 21.12.2020;

- рахунку-фактури (інвойсу) № 4328035982/2020 від 29.10.2020;

- пакувального листа (Packing list) № 4328035982/2020 від 29.10.2020;

- прайс-листа до інвойсу № 4328035982/2020 від 29.10.2020;

- специфікацій №№ 1, 2, 3 від 29.10.2020 до контейнерів NYKU3570979, NYKU3315314, TCLU3905963;

- рахунків-фактур (інвойсів) між нерезидентами від 26.10.2020 № 6128033449 YTT0, № 6128033450 YTT0, № 6128033451 YTT0, № 6128033452 YTT0;

- договору № 0710/20-59 на транспортно-експедиторське обслуговування від 07 жовтня 2020 р., укладеного між ТОВ «ЛП Груп», як Експедитором, та позивачем, як Клієнтом, зокрема, про те, що Клієнт доручає, а Експедитор зобов`язується організувати за рахунок Клієнта транспортно-експедиторське обслуговування (ТЄО), перевезення експортно-імпортних і транзитних вантажів по території України і в міжнародному сполученні, а також надання інших транспортно-експедиторських послуг Клієнтові за погодженням Сторін;

- договору № 22/10/2020 про надання послуг по декларуванню та митному оформленню товарів від 22 жовтня 2020 р., укладеного між ТОВ «ЕС ТРАНС ГРУП 928», як Виконавцем, та позивачем, як Замовником, зокрема, про те, що Замовник доручає, а Виконавець зобов`язується: за обумовлену плату і в обумовлений термін надавати послуги по декларуванню товарів, майна, транспортних засобів та інших предметів (далі товарів) Замовника, що переміщуються через митний кордон України, та їх оформленню у митницях України, а також надавати інші, пов`язані із зовнішньоекономічною діяльністю Замовника, послуги; дії, пов`язані з декларуванням і митним оформленням товарів Замовника, здійснювати самостійно від свого імені за рахунок і за дорученням Замовника в порядку, передбаченому цим Договором та чинним законодавством України;

- довідки ТОВ «ЛП Груп» про транспортні витрати від 07.12.2020 «Для надання в митні органи України», згідно змістом якої: - ТОВ «ЛП Груп», по даному перевезенню виступає у якості експедитора і повідомляє, що витрати з доставки вантажу в контейнерах NYKU3570979, NYKU3315314, TCLU3905963 на адресу позивача за маршрутом Hong Kong (Китай) до митного кордону України (Одеський морський торгівельний порт) за коносаментом SZNLEG2010135 складають 144891,60 грн.; - страхування вантажу не проводилось;

- рахунку на оплату № 153 від 18 листопада 2020 р. на загальну суму із ПДВ 153900,00 грн., згідно з яким, зокрема: - Постачальник: ТОВ «ЛП Груп»; - Покупець: ТОВ «Ендіком»; - договір: 0710/20-59; - контейнера: NYKU3315314, NYKU3570979, TCLU3905963; - товари (роботи, послуги): відшкодування витрат морське перевезення Гонконг Одеса (кількість 1, послуга, ціна та сума без ПДВ 144891,60); витрати на купівлю іноземної валюти (кількість 1, послуга, ціна та сума без ПДВ 987,00); витрати пов`язані з конвертацією валюти (кількість 1, послуга, ціна та сума без ПДВ 520,00); винагорода за експедиторські послуги на території України (кількість 3, послуга, ціна без ПДВ 2000,00, сума без ПДВ 6000,00);

- платіжного доручення № 15 від 01.12.2020 року на суму 153900,00 грн., призначення платежу: за морське перевезення контейнеру, експедиторські послуги на тер. Україні зг рах № 153 від 18.11.2020, в т.ч. ПДВ 1501,40 грн.;

- bill of lading № SZNLEG2010135 від 28.10.2020;

- наряду № 260 від 16.12.2020;

- експортної декларації № 0A15IVESA00KTQ від 06.11.2020 р., з перекладом з англійської мови на українську, завіреним нотаріусом, зареєстровано в реєстрі за № 2444;

- експертного висновку ДП «Держзовнішінформ» від 02.12.2020 № 113/302, наданого на запит позивача б/н від 30.11.2020, дійсного до 28.02.2021;

- платіжних доручень в іноземній валюті з відміткою банку про виконання: № 9 від 12 лютого 2021 року; № 10 від 17 лютого 2021 року; № 11 від 23 лютого 2021 року; № 12 від 02 березня 2021 року; № 13 від 09 березня 2021 року; № 14 від 11 березня 2021 року; № 15 від 15 березня 2021 року.

На доведення обставин, на яких ґрунтуються заперечення, та на виконання ухвали суду відповідачем також надано копії, зокрема митних декларацій №№: UA500020/2020/238502 та UA500020/2020/223960, як таких, на які йде посилання в графі 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів. (а.с.194-205)

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В частині 2 статті 9 КАС України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 77 КАС України (в редакції, чинній до 01.01.2022 року), у таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 77 КАС України (в редакції, чинній з 01.01.2022 року), суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Частиною 1 статті 78 КАС України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини врегульовано законодавством (чинним та у редакції станом на момент виникнення відповідних правовідносин): Митним кодексом України від 13.03.2012 року № 4495-VI (далі МК України).

Відповідно до п.п. 23, 24, 29 ч. 1 ст. 4 МК України у цьому Кодексі наведені нижче терміни і поняття вживаються в такому значенні:

митне оформлення виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення;

митний контроль сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку;

митні формальності сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і митними органами, а також автоматизованою системою митного оформлення з метою дотримання вимог законодавства України з питань митної справи.

Згідно з ч. 2 ст. 318 МК України митний контроль здійснюється виключно митними органами відповідно до цього Кодексу та інших законів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 МК України митниця є митним органом, який у зоні своєї діяльності забезпечує виконання завдань, покладених на митні органи.

Відповідно ч.ч. 1-2 до ст. 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Згідно з ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до ч. 3 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право:

1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації;

2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу;

3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти;

4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів;

5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів;

6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари;

7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Частиною 1 статті 53 МК України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Згідно з ч.ч. 1, 2, 3 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з п.п. 1, 2 ч. 5 ст. 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з ч. 7 ст. 54 МК України у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Відповідно до ч.ч. 5, 6, 8 ст. 55 МК України декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

Частиною 1 статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з ч. 4 ст. 57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Відповідно до ч. 2 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Згідно з ч. 3 ст. 58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 10 ст. 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем:

а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів;

б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами;

в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів;

б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів;

в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо);

г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об`єкти права інтелектуальної власності.

Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України;

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

Згідно з ч. 1 ст. 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 МК України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження. (ч. 2 ст. 256 МК України)

Відповідно до ч. 1 ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Згідно з ч. 1 ст. 266 МК України декларант зобов`язаний: здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; на вимогу митного органу пред`явити товари, транспортні засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення; надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу; у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на митні органи.

Відповідно до ст. 320 МК України форми та обсяги контролю обираються: посадовими особами митних органів на підставі результатів застосування системи управління ризиками; та/або автоматизованою системою управління ризиками. Не допускається визначення форм та обсягів митного контролю іншими органами державної влади, а також участь їх посадових осіб у здійсненні митного контролю.

Форми та обсяг митного контролю після завершення митного оформлення, визначаються в порядку, встановленому цим Кодексом. На вимогу власника товарів, щодо яких визначено форму та обсяг митного контролю, або уповноваженої ним особи митні органи зобов`язані письмово повідомити про це протягом години, якщо інший строк повідомлення не визначено цим Кодексом.

Якщо автоматизованою системою управління ризиками або посадовою особою митного органу за результатами застосування системи управління ризиками не визначено необхідності проведення митного огляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митне оформлення та випуск цих товарів, транспортних засобів здійснюється без проведення їх митного огляду.

Форми та обсяги митного контролю, визначені відповідно до пункту 2 частини першої цієї статті, є обов`язковими для виконання посадовими особами митних органів. Прийняття цими посадовими особами рішення щодо нездійснення митного контролю у зазначених формах та обсягах не допускається.

Визначені відповідно до пункту 2 частини першої цієї статті форми та обсяги митного контролю можуть бути змінені або скасовані у випадках та в порядку, що визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 334 МК України митні органи вимагають від осіб, які переміщують товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України чи провадять діяльність, контроль за якою цим Кодексом покладено на митні органи, тільки ті документи та відомості, які необхідні для здійснення митного контролю та встановлені цим Кодексом.

Особи, зазначені у частині першій цієї статті, зобов`язані надавати митним органам документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю, в усній, письмовій та/або електронній формі

Відповідно до п. 2 ч. 1, ч. 2 ст. 335 МК України під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларант, уповноважена ним особа або перевізник залежно від виду транспорту, яким здійснюється перевезення товарів, надають митному органу в паперовій або електронній формі такі документи та відомості:

при перевезенні водним транспортом:

а) генеральна декларація, що містить, зокрема, найменування та опис судна, відомості про його реєстрацію та національну належність, прізвище капітана, прізвище та адресу суднового агента;

б) декларація про вантаж, яка містить, зокрема, відомості про найменування портів відправки, портів заходу судна, завантаження та вивантаження товарів, першого порту відправки товарів, порту вивантаження товарів, що залишаються на борту, перелік коносаментів або інших документів, що підтверджують наявність та зміст договору морського (річкового) перевезення, кількість вантажних місць товару, опис та вид упаковки товарів, які підлягають вивантаженню у даному порту;

в) декларація про припаси (суднові припаси), яка містить, зокрема, відомості про найменування суднових припасів, що є в наявності на судні, та їх кількість;

г) декларація про особисті речі екіпажу судна;

ґ) суднова роль, що містить відомості про кількість і склад членів екіпажу під час прибуття і відправлення судна, зокрема, прізвища, імена, громадянство, звання або посаду, дату і місце народження, вид і номер документа, що посвідчує особу;

д) список пасажирів, що містить відомості про пасажирів під час прибуття і відправлення судна, зокрема, кількість пасажирів на судні, прізвища, імена, громадянство, дату і місце народження, порти посадки і висадки;

е) визначений актами Всесвітнього поштового союзу документ, що супроводжує міжнародні поштові відправлення (за їх наявності);

є) транспортні (перевізні) документи на товари (за наявності), які містять, зокрема, відомості про загальну кількість товарів, кількість вантажних місць, найменування товарів, вид упаковки;

ж) комерційні документи (за наявності) на товари та відомості про розміщення товарів на борту судна;

з) відомості про наявність (відсутність) на борту судна товарів, ввезення яких на митну територію України заборонено або обмежено, включаючи валютні цінності, наявні у членів екіпажу, лікарські засоби, до складу яких входять наркотичні, сильнодіючі засоби, психотропні та отруйні речовини;

и) відомості про наявність (відсутність) на борту судна небезпечних товарів, зброї, боєприпасів;

3) при перевезенні повітряним транспортом:

а) стандартний документ перевізника, передбачений укладеними відповідно до закону міжнародними договорами в галузі цивільної авіації (генеральна декларація);

б) документи, що містять відомості про товари, які перевозяться на борту (вантажні відомості, авіаційні вантажні накладні);

в) документ, що містить відомості про припаси (бортові припаси) та про кількість припасів (бортових припасів), завантажених на борт судна та вивантажених з нього;

г) транспортні (перевізні) документи;

ґ) комерційні документи (за наявності їх у перевізника) на товари, що перевозяться;

д) визначений актами Всесвітнього поштового союзу документ, що супроводжує міжнародні поштові відправлення (за їх наявності);

е) відомості про знаки національної належності та реєстраційні знаки судна, номер рейсу, маршрут польоту, пункт вильоту та пункт прибуття судна;

є) відомості про найменування підприємства (організації, установи), що експлуатує судно, та кількість членів екіпажу;

ж) список пасажирів із зазначенням їх кількості на судні, прізвищ та ініціалів, пунктів посадки та висадки; відомості щодо багажу пасажирів (пасажирська відомість);

з) найменування товарів, номери вантажних накладних, кількість місць за кожною накладною, пунктів завантаження та пунктів вивантаження товарів;

и) відомості про наявність (відсутність) на борту судна товарів, ввезення яких на митну територію України заборонено або обмежено, включаючи валютні цінності, наявні у членів екіпажу, лікарські засоби, до складу яких входять наркотичні, сильнодіючі засоби, психотропні та отруйні речовини;

і) відомості про наявність (відсутність) на борту судна небезпечних товарів, зброї, боєприпасів.

Незалежно від виду транспорту, яким здійснюється переміщення товарів, під час прибуття товарів у пункт пропуску через державний кордон України надаються документи (відомості) або їх реквізити, у тому числі засобами інформаційних технологій (або у вигляді електронного документа), які підтверджують дотримання заборон та/або обмежень згідно із законами України щодо пропуску товарів через митний кордон України, крім тих, що необхідні виключно для поміщення товарів у митний режим.

Якщо цим Кодексом та іншими законами України передбачено надання таких документів (відомостей) митним органам державними органами, установами та організаціями, уповноваженими на здійснення дозвільних або контрольних функцій щодо переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, у формі електронних документів, засвідчених електронним цифровим підписом, через єдиний державний інформаційний веб-портал "Єдине вікно для міжнародної торгівлі", митним органам забороняється вимагати надання таких документів (відомостей) декларантом, уповноваженою ним особою, перевізником чи іншою заінтересованою особою.

Згідно з ч. 3 ст. 335 МК України разом з митною декларацією митному органу подаються рахунок або інший документ, який визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, декларація митної вартості. У встановленому цим Кодексом порядку в митній декларації декларантом або уповноваженою ним особою зазначаються відомості про:

1) документи, що підтверджують повноваження особи, яка подає митну декларацію;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або інші документи, що підтверджують право володіння, користування та/або розпорядження товарами;

3) транспортні (перевізні) документи;

4) комерційні документи, наявні у особи, яка подає декларацію;

5) у разі необхідності - документи, що підтверджують дотримання заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності;

6) документи, що підтверджують дотримання обмежень, які виникають у зв`язку із застосуванням захисних, антидемпінгових та компенсаційних заходів (за наявності таких обмежень);

7) у випадках, передбачених цим Кодексом, - документи, що підтверджують країну походження товару;

8) у разі необхідності - документи, що підтверджують сплату та/або забезпечення сплати митних платежів;

9) у разі необхідності - документи, що підтверджують право на пільги із сплати митних платежів, на застосування повного чи часткового звільнення від сплати митних платежів відповідно до обраного митного режиму;

10) у разі необхідності - документи, що підтверджують зміну термінів сплати митних платежів;

11) у разі необхідності - документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів та обраний метод її визначення відповідно до статті 53 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 335 МК України під час надання митному органу попереднього повідомлення про намір здійснити переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України митному органу надаються такі документи та/або відомості, у тому числі засобами інформаційних технологій:

1) для ввезення товарів на митну територію України:

а) заява встановленої форми про намір здійснити ввезення товарів на митну територію України (попереднє повідомлення або попередня митна декларація);

б) відомості про найменування, обсяг (кількість) та вартість товарів, які планується ввезти на митну територію України;

в) вид транспорту, яким планується здійснити ввезення товарів на митну територію України;

г) назва пункту пропуску через державний кордон України (митного органу), через який планується ввезення товарів;

ґ) відомості про документи, що підтверджують дотримання встановлених відповідно до закону заборон та/або обмежень щодо пропуску товарів через митний кордон України;

2) для вивезення товарів з митної території України - митна декларація на товари або супровідні документи на товари у випадках, встановлених цим Кодексом, які подаються митному органу для митного контролю.

Згідно з ч. 1 ст. 337 МК України перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

На підставі вищенаведених вимог законодавства, які регулюють спірні правовідносини, та встановлених судом обставин, суд дійшов висновку, що позиція відповідача зі спірних питань є помилковою, такою, що не відповідає положенням законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, та/або фактичним обставинам справи, з таких підстав.

По-перше, щодо підстави прийняття оскаржуваного рішення: відповідно до пп. в) п. 1 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України (далі МКУ) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Згідно п. 7.2 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 23.09.2020 № 1/2020 вартість тари, упаковки та маркування входить у ціну товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару, слід зазначити таке.

Відповідно до пп. в) п. 1 ч. 10 ст. 58 МК України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті витрати, понесені покупцем: вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням

Судом встановлено, що відповідно до умов зовнішньоекономічного контракту № 1/2020 від 23.09.2020 року, укладеного між компанією «GP Battery (Poland) Sp.z.o.o. ul. Lopuszanska 36, 02-220 Warszawa», як Продавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНДІКОМ», як Покупцем, зокрема:

7. УПАКОВКА ТА МАРКУВАННЯ

7.2. Вартість тари, упаковки та маркування входить у ціну товару.

Також, для здійснення митного оформлення товару за контрактом № 1/2020 від 23.09.2020 року позивачем до Одеської митниці подано митну декларацію № UA500020/2020/238996, у якій зазначено, зокрема:

- у графі 37 «Процедура»: 4081 ZZ00.

При цьому, за інформацією, вказаною позивачем у графі 37 вантажної митної декларації «ZZ00», значить, що тара не зворотна та її вартість входить у ціну товару.

Виходячи з встановлених судом обставин та вимог пп. в) п. 1 ч. 10 ст. 58 МК України, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах вартість упаковки не є витратами, які понесені покупцем, у зв`язку з чим не є такими, що додатково включаються у митну вартість товару. А відтак, у наданих до митного оформлення документах (у інвойсі, пакувальному листі, тощо) цілком правомірно не зазначено окремо вартості упаковки і маркування, оскільки їх вартість входить до вартості товару, є її складовою частиною.

Наведена позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду в аналогічних (подібних) правовідносинах, викладених, зокрема, у постановах від 15 лютого 2022 року у справі № 815/6768/17, від 21 березня 2023 року у справі № 815/5817/17 тощо.

При цьому також слід зазначити, що у заяві позивача від 21.12.2020 року в митні органи України на запит щодо надання додаткових документів в повідомленні від митниці декларанту від 18.12.2020 позивачем зазначено, зокрема, що усі наявні документи станом на 21.12.2020 року надані митному органу та у продовж 10 діб немає можливості надати інші додаткові документи.

Проте в оскаржуваному рішенні відповідача про коригування митної вартості товарів стосовно спірних обставин безпідставно зазначено лише, що: 21.12.2020 митним органом отримано лист від 21.12.2020 № б/н щодо неможливості надання витребуваних документів в повному обсязі упродовж 10 днів; Декларантом не підтверджено документально таку складову митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням та не спростовано, викладені митним органом розбіжності.

Крім того, жодних доводів (аналізу / обґрунтування) щодо підстав неврахування відповідачем зазначених у зовнішньоекономічному контракті № 1/2020 від 23.09.2020 року та у поданій МД № UA500020/2020/238996 даних щодо умов поставки в оскаржуваному рішенні не наведено.

Відповідно, наведені в оскаржуваному рішенні висновки відповідача, зокрема стосовно наведених обставин, що: таким чином, декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ та не спростовані наявні розбіжності у документах, є необґрунтованими та безпідставними.

Отже, наведені відповідачем твердження, як підстави для прийняття оскаржуваного рішення, є необґрунтованими та безпідставними.

По-друге, щодо підстави прийняття оскаржуваного рішення: для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Згідно наказу МФУ від 24.05.2012 № 599 до зазначених документів можуть належати: - рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури. До митного оформлення надано рахунок на оплату від ТОВ ЛП груп, але відсутні умови поставки та дата договору № 0710/20-59, слід зазначити таке.

4. УМОВИ ТА СТРОКИ ПОСТАВКИ

Дійсно, відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Так, на виконання наведених законодавчих вимог позивачем були надані транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, зокрема:

- договір № 0710/20-59 на транспортно-експедиторське обслуговування від 07 жовтня 2020 р., укладений між ТОВ «ЛП Груп», як Експедитором, та позивачем, як Клієнтом, зокрема, про те, що Клієнт доручає, а Експедитор зобов`язується організувати за рахунок Клієнта транспортно-експедиторське обслуговування (ТЄО), перевезення експортно-імпортних і транзитних вантажів по території України і в міжнародному сполученні, а також надання інших транспортно-експедиторських послуг Клієнтові за погодженням Сторін;

- довідка ТОВ «ЛП Груп» про транспортні витрати від 07.12.2020 «Для надання в митні органи України», згідно змістом якої: - ТОВ «ЛП Груп», по даному перевезенню виступає у якості експедитора і повідомляє, що витрати з доставки вантажу в контейнерах NYKU3570979, NYKU3315314, TCLU3905963 на адресу позивача за маршрутом Hong Kong (Китай) до митного кордону України (Одеський морський торгівельний порт) за коносаментом SZNLEG2010135 складають 144891,60 грн.; - страхування вантажу не проводилось;

- рахунок на оплату № 153 від 18 листопада 2020 р. на загальну суму із ПДВ 153900,00 грн., згідно з яким, зокрема: - Постачальник: ТОВ «ЛП Груп»; - Покупець: ТОВ «Ендіком»; - договір: 0710/20-59; - контейнера: NYKU3315314, NYKU3570979, TCLU3905963; - товари (роботи, послуги): відшкодування витрат морське перевезення Гонконг Одеса (кількість 1, послуга, ціна та сума без ПДВ 144891,60); витрати на купівлю іноземної валюти (кількість 1, послуга, ціна та сума без ПДВ 987,00); витрати пов`язані з конвертацією валюти (кількість 1, послуга, ціна та сума без ПДВ 520,00); винагорода за експедиторські послуги на території України (кількість 3, послуга, ціна без ПДВ 2000,00, сума без ПДВ 6000,00);

- платіжне доручення № 15 від 01.12.2020 року на суму 153900,00 грн., призначення платежу: за морське перевезення контейнеру, експедиторські послуги на тер. Україні зг рах № 153 від 18.11.2020, в т.ч. ПДВ 1501,40 грн.

При цьому, відповідачем в оскаржуваному рішенні не вказано жодних законодавчих вимог, якими передбачено обов`язкове зазначення у рахунку на оплату певних даних, зокрема умов поставки та дати договору.

Разом з тим, відповідно до сталої практики Верховного Суду (постанови від 29.04.2020 року у справі №915/641/19, від 02.06.2022 року у справі № 922/1636/21, від 31.08.2022 року у справі № 902/262/21, від 27.03.2023 року у справі № 920/1343/21, від 06.06.2023 року у справі № 908/153/21 тощо) за своєю правовою природою рахунок на оплату товару не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти як оплату за надані послуги, тобто, носить інформаційний характер.

Отже, наведена підстава прийняття оскарженого рішення є необґрунтованою, та безпідставною.

По-третє, щодо підстави прийняття оскаржуваного рішення: у наданій до митного оформлення копії митній декларації країни відправлення від 06.11.2020 № 0A15IVESA00KTQ не зазначені реквізити зовнішньоекономічного договору (контракту) та/або інвойсу, також зазначена інша митна вартість, ніж вказана в інвойсі від 29.10.2020 № 4328035982/2020, що унеможливлює ідентифікацію даного документу з партією товарів, що оцінюється., слід зазначити таке.

Митна декларація країни відправлення (експорту) не заповнюється позивачем, отже позивач з об`єктивних причин не відповідає за правильність оформлення документів, заповнених не ним самим, та внесення до них відповідної інформації, отже не може нести тягар негативних наслідків за результатами можливого виникнення розбіжностей з певними даними інших товаросупровідних документів.

Наведена позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 14.01.2020 року по справі № 813/1350/14 (номер судового провадження К/9901/2437/18) тощо.

Також, відповідно до ч. 1 ст. 45 МК України у разі виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару, митний орган може звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей.

Проте, відповідачем не було вчинено жодних дій, що передбачені ч. 1 ст. 45 МК України.

Отже, наведені відповідачем твердження, як підстави для прийняття оскаржуваних рішень, є необґрунтованими та безпідставними.

По-четверте, щодо підстав прийняття оскаржуваного рішення: - враховуючи вищезазначене, відповідно до частини 3 статті 53 МКУ декларанту було запропоновано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контактом); 3) виписку з бухгалтерської документації; 4) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 5) переклад копії митної декларації країни відправлення; - у відповідності до частини 6 статті 53 МКУ декларанта було повідомлено про можливість за власним бажанням подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару; - 21.12.2020 митним органом отримано лист від 21.12.2020 № б/н щодо неможливості надання витребуваних документів в повному обсязі упродовж 10 днів; - таким чином, декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ та не спростовані наявні розбіжності у документах, слід зазначити таке.

Відразу слід зазначити, що запропонований відповідачем для надання позивачем переклад копії митної декларації країни відправлення наданий позивачем разом із заявою від 21.12.2020 року в митні органи України на Повідомлення від митниці декларанту, що не заперечується відповідачем.

Крім того, як наведено судом вище, відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

4) виписку з бухгалтерської документації;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

Згідно з ч. 4 ст. 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Відповідно до ч. 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. (ч. 6 ст. 53 МК України)

З встановлених судом обставин та наведених положень МК України, які регулюють, спірні правовідносини, вбачається, що витребувані митним органом документи є необов`язковими (додатковими) документами, подаються декларантом або уповноваженою ним особою за наявності та у разі (у випадках) та у порядку, передбачених ч.ч. 3, 4 ст. 53 МК України.

Виходячи з вищенаведених висновків суду щодо необґрунтованості та безпідставності вищевказаних фактичних обставин-підстав прийняття оскаржуваного рішення, відповідачем не доведено наявність підстав для обов`язкового надання позивачем у спірних правовідносинах наведених документів.

Отже, наведені відповідачем твердження, як підстави для прийняття оскаржуваного рішення, є необґрунтованими, недоведеними та безпідставними.

По-п`яте, щодо підстави прийняття оскаржуваного рішення: з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України з урахуванням опису та фізичних характеристик товарів та встановлено, що рівень митної вартості подібних товарів у максимально наближений до митного оформлення час є більшим, ніж заявлено декларантом і становить:по товару № 3 - 5,62 дол. США/кг (МД від 25.08.2020 № UA500020/22020/223960; по товару № 4 - 7,17 дол. США/кг (МД від 16.12.2020 № UA500020/2020/238502); по товару № 5 - 5,62 дол. США/кг (МД від 16.12.2020 № UA500020/2020/238502), слід зазначити таке.

Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації баз даних, зокрема, АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС Держмитслужби України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Наведена позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду в аналогічних (подібних) правовідносинах, викладених, зокрема, у постановах від 08.02.2019 року у справі № 825/648/17, від 19.02.2019 року у справі № 805/2713/16-а, від 25.11.2020 року у справі № 1.380.2019.001657, від 30.06.2022 року у справі № 280/1824/19 тощо.

Також, аналіз вищенаведених норм законодавства дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, то банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (ст. 53) заборонено.

Підстави для незастосування основного методу визначення митної вартості товару передбачені частиною другою статті 58 Митного кодексу України.

Так, відповідно до вищевказаної норми метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Судом встановлено, що позивачем надано всі необхідні документи для визначення митної вартості імпортованого товару, які містять складові вартості товару, що піддаються обчисленню, підтверджують ціну товару, та не містять неточностей чи розбіжностей.

Натомість, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

Сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв`язку з тим, що надані документи, на думку контролюючого органу не підтверджували вартості, так як містили розбіжності, суд відхиляє, оскільки такі доводи спростовуються наявними в матеріалах справи первинними документами, які були надані відповідачу під час проведення митних процедур.

На виконання ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд врахував висновки щодо застосування норм права, викладені, зокрема, в постанові Верховного Суду від 2 квітня 2019 року у справі № 809/784/16 (адміністративне провадження № К/9901/17149/18).

При цьому, суд не бере до уваги посилання сторін у заявах по суті справи на постанови Верховного Суду України, з таких підстав.

Так, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Також, згідно з ч. 3 ст. 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Відповідно до ч. 7 ст. 78 КАС України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду.

З наведеного вбачається, що обов`язковими для врахування судом є лише та виключно висновки Верховного Суду.

Крім того, суд звертає увагу на те, що під час вирішення тотожних спорів суди мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду. Наведена позиція суду узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, в постановах від 24 червня 2021 року у справі № 420/4887/20, від 23 грудня 2020 року № 560/3971/19, від 31 березня 2020 року по справі № 910/11383/19, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 755/10947/17 тощо.

Інших суттєвих доводів та/або доказів щодо обґрунтування заявлених позовних вимог та заперечень проти них, які могли б потягнути зміну висновків суду щодо спірних правовідносин, сторонами суду не наведено та не надано.

При цьому щодо решти доводів сторін слід зазначити, що рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (див. п. 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р.).

Однак, ст. 6 п. 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін (див. п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р.), відповідно

суд, із застосуванням положень ч. 2 ст. 9 КАС України, дійшов висновків, що:

- на виконання вимог ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України відповідачем не доведені обставини, на яких ґрунтуються його заперечення проти позовних вимог та правомірність оскаржуваних рішень;

- рішення про коригування митної вартості товарів № UA500020/2020/000173/2 від 21.12.2020 року та, відповідно картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні виписку чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2020/00635, яку прийнято з причин прийняття рішення про коригування митної вартості товарів № UA500020/2020/000173/2 від 21.12.2020, прийняті відповідачем: не на підставі та не у спосіб, що передбачені законодавством України; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішень; непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів інших осіб і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення, відповідно, вони є протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем до позовної заяви додане платіжне доручення № 38 від 04 січня 2021 року (а.с.21) про сплату судового збору за подання даного адміністративного позову у сумі 6946,10 грн., яка є належною за подання даного позову.

Відповідно, стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача підлягає сума судового збору в розмірі 6946,10 грн. (шість тисяч дев`ятсот сорок шість гривень десять копійок).

Відповідно до ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з п. 3 Розділу VI Прикінцевих положень КАС України (в редакції, чинній до 17.07.2020 року) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), зокрема, процесуальні строки щодо розгляду адміністративної справи продовжуються на строк дії такого карантину.

Згідно з п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 18.06.2020 року № 731-ІХ, який набрав чинності 17.07.2020 року, зокрема, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2023 р. № 383) до 30 червня 2023 р. на території України продовжено дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України.

Справу розглянуто, рішення прийнято та складено також з урахуванням: часу періодичного навчання суддів; часу тимчасової непрацездатності головуючого судді, в тому числі спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»; часу перебування головуючого судді у відпустці; фактичного часу забезпечення суду електроенергією; часу повітряних тривог; часу перевірки повідомлень про мінування будівлі суду; наказу голови Одеського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2022 року № 9-ОС/Д/С «Про особливий режим роботи Одеського окружного адміністративного суду»; статей 10, 12-2, 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»; Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»; законів України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», якими затверджено Укази Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.03.2022 № 133/2022, від 22.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 року № 757/2022, від 06.02.2023 року № 58/2023; рішення Ради суддів України від 24.02.2022 № 9.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 78, 139, 159, 194, 205, 241-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд

вирішив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ендіком» (місцезнаходження: вул. Церковна, 19, офіс 608, м. Одеса, 65003; ідентифікаційний код юридичної особи: 43821285) до Одеської митниці Держмитслужби (місцезнаходження: вул. Лип Івана та Юрія, 21 А, м. Одеса, 65078; ідентифікаційний код юридичної особи: 43333459) про визнання протиправними та скасування рішень задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA500020/2020/000173/2 від 21.12.2020 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці Держмитслужби № UA500020/2020/00635.

Стягнути з Одеської митниці Держмитслужби за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ендіком» суму судового збору в розмірі 6946,10 грн. (шість тисяч дев`ятсот сорок шість гривень десять копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.Г. Цховребова


Суд	Одеський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	11.08.2023
Оприлюднено	14.08.2023
Номер документу	112780785
Судочинство	Адміністративне
Категорія	Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо

Цховребова М.Г.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 11.08.2023 по справі 420/210/21ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —420/210/21

Рішення від 11.08.2023

Рішення
від 11.08.2023 по справі 420/210/21
ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД