Ухвала

від 10.08.2023 по справі 520/2811/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №520/2811/23

Україна

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви в частині позовних вимог

10 серпня 2023 р. м. Харків Суддя Харківського окружного адміністративного суду Старосєльцева О.В., розглянувши питання наявності правових підстав для прийняття до розгляду позову Приватного підприємства "Мерефянское мотороремонтное предприятие №2" до Головного управління ДПС у Харківській області про: 1) визнання протиправним та скасування рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області №34186 від 07.12.2021р.; 2) визнання протиправним та скасування рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області №1054 від 14.01.2022р.; 3) визнання протиправним та скасування рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області №3877 від 13.06.2022р.; 4) визнання протиправним та скасування рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області №39396 від 30.06.2022р.; 5) визнання протиправним та скасування рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області №40325 від 15.07.2022р.; 6) визнання протиправним та скасування рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області №41682 від 16.08.2022р.; 7) зобов`язання Головного управління ДПС у Харківській області виключити Приватне підприємство "Мерефянское мотороремонтное предприятие №2" (код ЄДРПОУ: 32300777) з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, -

встановив:

Ухвалою суду від 13.02.2023 року позовну заяву залишено без руху з підстав не відповідності вимогам ч. 6 ст. 161 КАС України, а саме: порушення позивачем шестимісячного строку звернення до суду з даним позовом, передбаченого ч. 2 ст. 122 КАС України. Встановлено, що способом усунення недоліків є подання до суду: заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з доданням доказів поважності причин його пропуску.

01.03.2023 року від представника позивача до суду надійшла заява про поновлення пропущеного строку звернення до суд з даним позовом з причини тимчасового припинення роботи підприємства у зв`язку з руйнуванням будівель підприємства внаслідок ракетного обстрілу та пожежею, яка виникла від нього, що також призвело до часткового знищення документації підприємства.

Ухвалою суду від 10.03.2023 року продовжено позивачу строк для усунення недоліків в оформленні матеріалів позову у строк 10 днів з дня отримання даної ухвали.

Так, в ухвалі суду від 10.03.2023 року зазначено, що до суду позивач звернувся - 08.02.2023р., про що свідчить відбиток штампу реєстрації вхідної кореспонденції Харківського окружного адміністративного суду (надіславши позовну заяву поштовим відправленням 07.02.2023р.), тобто з порушенням шестимісячного строку звернення до суду з даним позовом. У своїй заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду, заявником зазначено наступне: "Президент України Указом від 24 лютого 2022 року ввів в Україні воєнний стан. За межі Харківської області виїхали майже всі працівники підприємства через загрозу своєму життю та здоров`ю. Враховуючи місцезнаходження підприємства у Харківській області, а саме місто Мерефа, вулиця Горького, будинок 187-В, того ж дня підприємство видало наказ про призупинення діяльності. Крім того, 29.05.2022 року в результаті обстрілу території Мереф`янської міської територіальної громади військами РФ були частково знищені та значно пошкоджені приміщення за адресою місто Мерефа, вулиця Горького, будинок 136, які підприємство орендувало для потреб власного виробництва. Таким чином, враховуючи реальну небезпеку для життя та здоров`я працівників, підприємство не здійснювало господарську діяльність, а відповідно не мало працівників, які б могли зайнятись підготовкою документів для подачі позову до суду. Крім того, внаслідок потрапляння ворожого снаряду на територію підприємства, було частково знищено документи підприємства, необхідних для подачі цього позову, відновленням яких займався директор підприємства.

Вирішуючи питання усунення недоліків в оформленні позову, прийняття позову до розгляду, поважності причин звернення позивача до суду поза межами процесуального строку згідно з ч.2 ст.122 КАС України суд виходить з таких підстав та мотивів.

За змістом п.9 ч.3 ст.2, ч.2 ст.44, ч.1 ст.45 КАС України учасники справи повинні діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до власних прав і здійснювати реалізацію цих прав таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, і стосовно дотримання строку звернення до адміністративного суду.

Такий висновок цілком корелюється із правовою позицією постанови Верховного Суду від 21.05.2020 у справі №826/22361/15 та постанови Верховного Суду від 20.04.2022р. у справі №807/627/16.

За правилами ч.1 ст.122 і ч.2 ст.122 КАС України позов може бути подано у межах строку звернення до суду, встановленого законом, а перебіг згаданого строку розпочинається з дня коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення власних прав (інтересів).

З положень наведених норм процесуального закону витікає, що законодавець виходить не тільки з факту безпосередньої обізнаності особи про факти порушення власних прав (інтересів), а й об`єктивної можливості особи знати про існування таких фактів, а тому застосовану законодавцем конструкцію «повинна була дізнатись» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення власних прав (інтересів).

Такий висновок цілком корелюється із правовою позицією постанови Верховного Суду від 31.03.2021р. по справі №520/3047/2020 та постанови Верховного Суду від 28.02.2023р. у справі №807/627/16.

До того ж, згідно з правовою позицією постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.07.2023р. у справі №990/154/22: 1) порівняльний аналіз словоформ «дізналася» та «повинна була дізнатися» дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх прав. Незнання про порушення через неналежну реалізацію своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду; 2) Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Тривалість строку звернення до суду не змінюється залежно від того, коли було реалізоване право на позов.

У розумінні ч.1 ст.118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Відповідно до ч.1 ст.121 та ч.1 ст.123 КАС України умовою для поновлення пропущеного процесуального строку є поважність причини, котра зумовила такий стан практичної реалізації процесуального права чи обов`язку.

Тому до кола поважних причин пропуску процесуального строку можуть бути віднесені реально існуючі обставини фактичної дійсності, які не залежать від внутрішньої волі заінтересованої особи, мали місце протягом перебігу пропущеного строку і створюють істотні та об"єктивно непереборні чи нездоланні перешкоди або труднощі у виконанні конкретної процесуальної дії у межах встановленого законом проміжку часу, у тому числі і дії з подання позову.

Такий висновок цілком корелюється із правовою позицією постанови Верховного Суду від 21.04.2021р. у справі №640/25046/19 та постанови Верховного Суду від 06.04.2023р. у справі №320/7204/21.

Докази існування цих обставин відповідно до ч.1 ст.77, ч.2 ст.79, ч.1 ст.123, ч.2 ст.123, ч.4 ст.161, ч.6 ст.161 КАС України повинні бути подані до суду разом із позовом, бо на етапі відкриття провадження у справі у суду відсутні повноваження витребовувати будь-які докази.

Такий висновок цілком корелюється із правовою позицією постанови Верховного Суду від 31.03.2021р. по справі №520/3047/2020 та постанови Верховного Суду від 19.12.2022р. у справі №420/13281/20, де указано, зокрема, що суд вивчає лише ті докази, що надійшли разом з позовною заявою.

Отже, на стадії вирішення питання про прийняття позову до розгляду суд досліджує та оцінює саме надані позивачем докази виключно у контексті подання позову із дотриманням вимог ч.2 ст.122, ч.1 ст.123, ч.6 ст.161, ч.1 ст.169, ч.2 ст.171 КАС України.

У межах даного спору заявник оскаржує рішення контролюючого органу, датовані 07.12.2021р., 14.01.2022р., 13.06.2022р., 30.06.2022р., 15.07.2022р., 16.08.2022р.

До суду заявник звернувся - 08.02.2023р., тобто поза межами строку згідно з ч.2 ст.122 КАС України відносно рішень контролюючого органу від: 07.12.2021р., 14.01.2022р., 13.06.2022р., 30.06.2022р., 15.07.2022р.

За цими епізодами заявник визнає факт звернення до суду поза межами визначеного процесуальним законом строку.

За матеріалами справи місцезнаходженням заявника є адреса - АДРЕСА_1 .

Ця обставина визнається заявником і підтверджується наданої копією договору оренди нежитлового приміщення №12-01.2021/ММП№2 від 04.01.2021р., за яким Приватне підприємство "Мерефянское мотороремонтное предприятие №2" орендує у ФОП ОСОБА_1 нежитлове приміщення, загальною площею 889,9 кв.метрів, за адресою: АДРЕСА_1 , для використання приміщення для ведення господарської діяльності.

Між тим, довід заявника стосовно пошкодження у результаті обстрілу приміщень за адресою - АДРЕСА_2 за матеріалами справи не має жодного документального підтвердженого стосунку до провадження заявником господарської діяльності та до реєстрації заявником в Єдиному реєстрі податкових накладних, у реєстрації яких було відмовлено за рішеннями контролюючого органу від: 07.12.2021р., 14.01.2022р., 13.06.2022р., 30.06.2022р., 15.07.2022р.

Стосовно доводу заявника про відсутність працівників суд зазначає, що відповідно до приписів ст.201 Податкового кодексу України та Порядку ведення єдиного реєстру податкових накладних (затверджено постановою КМУ від 29.12.2010р. №1246) процедура реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі за текстом - Реєстр) відбувається виключно за умови активної поведінки платника податків (тобто вимагає від платника податків скоєння вчинків), а тому факти існування оскаржених рішень контролюючого органу від: 07.12.2021р., 14.01.2022р., 13.06.2022р., 30.06.2022р., 15.07.2022р. беззастережно та неспростовно доводять обставини існування у заявника: необхідного персоналу (працівника чи уповноваженої особи, котра здійснювала виписування/складання податкової накладної, направлення складеної податкової накладної до Єдиного реєстру податкових накладних із використанням засобів телекомунікаційного зв"язку, направлення на адресу контролюючого органу засобами телекомунікаційного зв"язку пояснень після настання події прийняття податкової накладної до Реєстру із зупиненням реєстрації); необхідних фактичних даних про обставини здійснення господарської операції, виникнення об"єкту справляння податку на додану вартість, обсяг податкових зобов"язань з ПДВ; діючого електронного цифрового підпису; необхідного технічного устаткування (комп"ютерної техніки); електропостачання.

Стосовно дії факторів військової загрози та інших факторів правового режиму воєнного стану суд зазначає, що у рішенні Конституційного Суду України (Другий сенат) від 12.10.2022р. №7-р(ІІ)/2022 та у рішенні Конституційного Суду України (Другий сенат) від 06.04.2022р. №1-р(ІІ)/2022 констатовано початок агресії Російської Федерації проти України - 20.02.2014р. та набуття цією агресією повномасштабного характеру - 24.02.2022р.

При цьому, у нормах Закону України від 15.03.2022р. №2123-ІХ факт такої агресії було використано законодавцем у якості причини для зменшення тривалості строку звернення до суду (а не у якості фактору збільшення тривалості строку звернення до суду), позаяк у період дії правового режиму воєнного стану публічні інтереси суспільства у відносинах, де учасником є Держава Україна набувають пріоритету над власними інтересами приватних осіб.

Постанова Верховного Суду від 10.01.2023р. у справі №640/3489/21 містить правові висновки про те, що: 1) введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є безумовною підставою для поновлення процесуального строку, а тому це питання має вирішуватися в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві та обставин, які існували та об`єктивно перешкоджали вчиненню процесуальних дій.; 2) при оцінці поважності причин пропуску процесуального строку з причини введення воєнного стану в Україні додатково слід брати до уваги, зокрема: територіальне місцезнаходження суду, порядок його функціонування; місце проживання (місцезнаходження) заявника; ведення на відповідній території бойових дій або розташування у безпосередній близькості до такої території, посилення ракетних обстрілів у відповідний проміжок часу, що об`єктивно створювало реальну небезпеку для життя учасників процесу; тривалість самого процесуального строку та час, який минув із дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали конкретній особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини.

Між тим, клопотання заявника про поновлення пропущеного строку на звернення до суду не містить взагалі жодних конкретних доводів та доказів на їх підтвердження стосовно неможливості здійснення захисту інтересів у судовому порядку через дію фактів правового режиму воєнного стану.

Так, із наданої заявником копії витягу з ЄРДР, номер кримінального провадження 22022220000001585 від 30.05.2022р., вбачається, що 29.05.2022 року пошкоджені об`єкти на території підприємства "ПРОМЕНЕРГО" за адресою: АДРЕСА_2 , в результаті обстрілу вказаної території.

Водночас, заявником не надано жодних доказів того, що Приватне підприємство "Мерефянское мотороремонтное предприятие №2" орендувало приміщення за адресою: місто Мерефа, вулиця Горького, будинок 136, для потреб власного виробництва, як це зазначено в поданій заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду.

Окрім того, з наданих заявником фото зображень пошкодженого приміщення, неможливо встановити чи зруйновані (пошкодженні) господарські приміщення саме Приватного підприємства "Мерефянское мотороремонтное предприятие №2".

Неможливість (тобто існування реально нездоланних чи непереборних перешкод, а не уявних ризиків чи загроз) вчасного звернення за отриманням професійної правничої допомоги адвоката заявником у даному конкретному випадку також не доведена.

Жодних інших обґрунтувань поважності пропуску строку звернення до суду заявником не зазначено.

З огляду на викладене, суддя дійшов висновку, що подана заява про поновлення строку звернення до суду не містить доказів заявлених обґрунтувань поважності пропуску строку звернення до суду, які не дозволяли позивачу подати позовну заяву у встановлений законом строк без невиправданих зволікань.

Ухвалою суду від 10.03.2023 року встановлено, що способом усунення недоліків є подання до суду: обґрунтування наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом з доданням доказів на їх підтвердження.

Ухвалу суду від 10.03.2023 року в електронному вигляді було надіслано представнику позивачу в його електронний кабінет; документ доставлено до електронного кабінету 13.03.2023 року, що підтверджується довідкою від 14.03.2023р.

За наведених обставин, є всі підстави вважати, що судове відправлення було вручене належним чином, встановлений судом строк для усунення недоліків позовної заяви закінчився, а позивачем виявлені недоліки позовної заяви не усунуті.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

У зв`язку із відсутністю належного у розумінні ч.1 ст.21 та ч.1 ст.172 КАС України умотивування об"єднання у межах одного позову одночасно декількох самостійних та основних вимог немайнового характеру та з огляду на приписи ст.ст.6 і 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року суд вважає за справедливе у даному конкретному випадку прийняти до провадження окремою ухвалою позов в частині вимог, відносно яких відсутні ознаки заявлення до суду поза межами строку згідно з ч.2 ст.122 КАС України.

Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.4-12, 121-123, 160, 161, 169, 171, 241-243, 248, 256, 257, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

ухвалив:

1.Викладені у заяві від 01.03.2023р. причини звернення до суду із пропуском визначеного процесуальним законом строку - визнати неповажними.

2.Ухвали суду від 13.02.2023р. та від 10.03.2023р. - визнати невиконаними.

3.Позов - повернути в частині вимог про: 1) визнання протиправним та скасування рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області №34186 від 07.12.2021р.; 2) визнання протиправним та скасування рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області №1054 від 14.01.2022р.; 3) визнання протиправним та скасування рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області №3877 від 13.06.2022р.; 4) визнання протиправним та скасування рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області №39396 від 30.06.2022р.; 5) визнання протиправним та скасування рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області №40325 від 15.07.2022р.

4.Роз`яснити, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

5. Роз`яснити, що рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги у строк згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України, тобто протягом 15 днів з дати складення повного судового рішення, а набирає законної сили відповідно до ст. 256 КАС України, тобто негайно після підписання.

Суддя О.В. Старосєльцева