Рішення

від 28.03.2024 по справі 520/2811/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

28 березня 2024 р. справа № 520/2811/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Старосєльцевої О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання без повідомлення (виклику) осіб справу за позовом Приватного підприємства "Мерефянское мотороремонтное предприятие №2" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

встановив:

Позивач, Приватне підприємство "Мерефянское мотороремонтное предприятие №2" (далі за текстом - заявник, платник, ПП "ММП№2") у порядку адміністративного судочинства заявив вимоги про (з урахуванням ухвали суду від 09.08.2023р. про повернення позовної заяви в частині позовних вимог): 1) визнання протиправним та скасування рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області №41682 від 16.08.2022р.; 2) зобов`язання Головного управління ДПС у Харківській області виключити Приватне підприємство "Мерефянское мотороремонтное предприятие №2" (код ЄДРПОУ: 32300777) з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Аргументуючи ці вимоги зазначив, що вчинене контролюючим органом управлінське волевиявлення у формі рішення про віднесення платника до категорії ризикових є неумотивованим, свавільно створює необґрунтовані та суттєві перешкоди в господарській діяльності ТОВ в частині виконання обов`язку відносно своєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі за текстом - Реєстр). Наголошував на тому, що дотримується стандартів виваженої, обачливої, розсудливої та сумлінної поведінки під час організації господарської діяльності. Стверджував, що не створює умов для безпідставного отримання податкової вигоди будь-якими учасниками суспільних відносин.

Відповідач - Головне управління ДПС у Харківській області, про розгляд справи був сповіщений завчасно та належним чином, проте обов`язку із подання відзиву на позов та доказів у спростування викладених у позові доводів не виконав.

За таких обставин, суд не вбачає перешкод у вирішенні спору по суті, адже відсутні об`єктивні дані про існування у учасників справи вагомих та суттєвих ускладнень у реалізації протягом прийнятних поза розумним сумнівом строків права на подачу відповідних процесуальних документів.

Установлені судом обставини спору полягають у наступному.

Заявник пройшов визначену законодавством процедуру державної реєстрації суб`єктів господарювання, є резидентом України - юридичною особою приватного права, значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань під ідентифікаційним кодом - 32300777, набув правового статусу платника податку на додану вартість, адреса місцезнаходження заявника припадає на територію Харківської області, місцем податкового обліку заявника є контролюючий орган - ГУ ДПС у Харківській області.

За викладеними у позовній заяві твердженнями заявника, підприємство вже близько 20 років (з 19.12.2002 року) здійснює господарську діяльність із виробництва деталей дизельних двигунів автомобільної та спеціальної, зокрема, військової техніки, способами механічної та термічної обробки сталі, а також виробництво гумових деталей дизельних двигунів; деталі, які виготовляються підприємством, використовуються для ремонту, капітального ремонту дизельних двигунів цивільної, спеціальної (будівельної, бурової, вантажної), військової техніки. Також, підприємством освоєно надання послуг із ремонту вузлів та агрегатів спеціальної техніки та бронетанкової техніки: ремонт паливної системи, ремонт системи змащування, ремонт окремих вузлів та агрегатів техніки (тягачів, БТР, БМП тощо).

Видами економічної діяльності підприємства згідно Класифікатора КВЕД є: Код КВЕД 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення (основний); Код КВЕД 28.11 Виробництво двигунів і турбін, крім авіаційних, автотранспортних і мотоциклетних двигунів; Код КВЕД 29.32 Виробництво інших вузлів, деталей і приладдя для автотранспортних засобів; Код КВЕД 22.19 Виробництво інших гумових виробів; Код КВЕД 24.10 Виробництво чавуну сталі та феросплавів; Код КВЕД 24.52 Лиття сталі; Код КВЕД 25.50 Кування, пресування, штампування, профілювання: порошкова металургія; Код КВЕД 25.61 Оброблення металів та нанесення покриття на метали; Код КВЕД 25.62 Механічне оброблення металевих виробів; Код КВЕД 25.94 Виробництво кріпильних і гвинтонарізних виробів; Код КВЕД 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; Код КВЕД 46.61 Оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткуванням; Код КВЕД 82.99 Надання інших допоміжних комерційних послуг, н.в.і.у.; Код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.

З метою здійснення господарської діяльності заявник орендує виробничий майданчик за адресою: м. Мерефа, вул. Горького, 187-В, за договором оренди нежитлового приміщення №12-01.2021/ММР№2 від 04.01.2021р.

Згідно штатного розпису, підприємство має штат найманих працівників близько 40 осіб. Серед найманих працівників підприємства є шліфувальники, фрезерувальники, шліфувальники, теслярі, слюсарі, електромонтери, та ін.

Згідно Реєстру об`єктів основних засобів, замовник має металообробне та інше виробниче обладнання.

07.12.2021 р. контролюючим органом в особі Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Харківській області було прийнято рішення №34186 з приводу відповідності заявника критеріям ризиковості за п.8 Критеріїв ризиковості платника податків у зв`язку із наявністю ознак проведення ризикових операцій з контрагентами.

З метою виключення підприємства з переліку ризикових, заявником неодноразово подавалися письмові пояснення та документи в підтвердження реальності здійснення господарських операцій, за результатами розгляду яких контролюючим органом прийняті рішення про відповідність ПП "ММП№2" критеріям ризиковості, а саме п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Так, 06.01.2022 року ПП "ММП№2" було подано до контролюючого органу письмові пояснення щодо обставин, які вказані у Рішенні №34186 від 07.12.2021 р.

Проте, 14.01.2022 року ПП "ММП№2" було отримано рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку №1054, яким визначено, що заявник відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку з підстав: "підприємство та/або контрагент заподіяні у проведенні ризикових операцій".

08.06.2022 року ПП "ММП№2" було подано до контролюючого органу письмові пояснення щодо обставин, які вказані у Рішенні №34186 віл 07.12.2021 р. та Рішенні №1054 від 14.01.2022 р.

Проте, 13.06.2022 року ПП "ММП№2" було отримано рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку №38777, яким визначено, що заявник відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку з підстав: "підприємство та/або контрагент заподіяні у проведенні ризикових операцій".

22.06.2022 року ПП "ММП№2" було подано до контролюючого органу письмові пояснення щодо обставин, які вказані у Рішенні №34186 від 07.12.2021 р., Рішенні №1054 від 14.01.2022 р. та Рішенні №3877 від 13.06.2022 р.

30.06.2022 року ПП "ММП№2" було отримано рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку №39396, яким визначено, що заявник відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку з підстав: "підприємство та/або контрагент заподіяні у проведенні ризикових операцій".

07.07.2022 року ПП "ММП№2" було подано до контролюючого органу письмові пояснення щодо обставин, які вказані у Рішенні №34186 від 07.12.2021 р., Рішенні №1054 від 14.01.2022 р., Рішенні №3877 від 13.06.2022 р. та Рішенні №39396 від 30.06.2022р.

15.07.2022 року ПП "ММП№2" було отримано рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку №40325, яким визначено, що заявник відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку з підстав: "проведення операцій з ризиковими контрагентами. Відсутні дані бухгалтерського обліку. Не надано документів щодо підтвердження наявності основних засобів. Відсутнє підтвердження використання та списання ПММ. Не надано документів виробництва, транспортування та зберігання продукції".

08.08.2022 року ПП "ММП№2" було подано до контролюючого органу письмові пояснення щодо обставин, які вказані у Рішенні №34186 від 07.12.2021 р., Рішенні №1054 від 14.01.2022р., Рішенні №3877 від 13.06.2022 р., Рішенні №39396 від 30.06.2022 р. та Рішенні №40325від 15.07.2022 р.

16.08.2022 року ПП "ММП№2" отримано рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку №41682, яким визначено, що заявник відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку з підстав: "Відсутнє підтвердження використання та списання ПММ".

Як вбачається з матеріалів справи, з метою виключення платника податків з переліку ризикових, заявник подавав до контролюючого органу письмові пояснення щодо обставин, які вказані у наведених рішеннях №34186 від 07.12.2021 р., №1054 від 14.01.2022р., №3877 від 13.06.2022 р., №39396 від 30.06.2022 р., та копії документів, а саме: Перелік основних постачальників сировини, матеріалів (напівфабрикатів) та покупних комплектуючих виробів для здійснення виготовлення та ремонту виробів бронетанкової тематики на 2021 рік; Перелік основних постачальників сировини, матеріалів (напівфабрикатів) та покупних комплектуючих виробів для здійснення виготовлення та ремонту виробів бронетанкової тематики на 2020 рік; Видаткова накладна №306 від 19 листопада 2021 р.; Довіреність №534 від 19 листопада 2021р.; Рахунок на оплату №306 від 19 листопада 2021 р.; Договір №306 від 19 листопада 2021р.; Видаткова накладна №305 від 19 листопада 2021 р.; Довіреність №533 віл 19 листопада 2021р.; Рахунок на оплату №305 від 19 листопада 2021 р.; Договір №305 від 19 листопада 2021р.; Видаткова накладна №304 від 19 листопада 2021 р.; Довіреність №532 від 19 листопада 2021 р.; Рахунок на оплату №304 від 19 листопада 2021р.; Договір №304 від 19 листопада 2021 р.; Платіжне доручення №1793; Платіжне доручення №1792; Платіжне доручення №1791; Подорожній лист службового легкового автомобіля від 15.11.2021 р.; Договір №364 від 13 жовтня 2021р.; Акт №399 здачі-прийомки виконаних робіт (послуг) складений 18 жовтня 2021 року; Рахунок-фактура №398-18.10 від 18 жовтня 2021 року; Платіжне доручення №3311 від 12 листопада 2021 року; Акт №256 здачі-прийомки виконаних робіт (послуг) складений 09 серпня 2021 року; Договір №223 віл 09 серпня 2021р.; Рахунок-фактура № 255-09.08 від 09 серпня 2021 року;Платіжне доручення №2927 віл 30 вересня 2021 року; Кресленики виробів; Видаткова накладна № 257 від 09 серпня 2021р.; Договір №224 від 09 серпня 2021 р.; Довіреність №631 від 09 серпня 2021 р.; Рахунок-фактура № 256-09.08 від 09 серпня 2021 року; Платіжне доручення №3062 від 12 жовтня 2021 року; Реєстр об`єктів основних засобів по ПП "ММП№ 2" на 01.10.2021 р.; Штатний розпис ПП "ММП№2" від 1 грудня 2021р.; Договір оренди нежитлового приміщення №12-01.2021/ММП№2 від 4 січня 2021 р.;Штатний розпис ПП "ММП№2" від 1 травня 2022р.; Фото виробничих приміщень; Акт № 17267/20-40-07-04-08/32300777 від 01.10.2021р.;Сертифікат якості №2 виданий "12" серпня 2019 року; Сертифікат якості №5 виданий "12" серпня 2019 року; Сертифікат якості №24 виданий "15" серпня 2019 року; Сертифікат якості №9 виданий "03" січня 2018 року; Сертифікат якості №17 виданий "03" січня 2018 року; Сертифікат якості №14 виданий "03" січня 2018 року; Сертифікат якості №2 виданий "24" березня 2020 року; Сертифікат якості №4 виданий "25" березня 2020 року; Сертифікат якості №8 виданий "26" березня 2020 року; Сертифікат якості №3 виданий "19" січня 2021 року; Сертифікат якості №20 виданий "19" січня 2021 року; Сертифікат якості №28 виданий "19" січня 2021 року; Договір оренди транспортного засобу від 10.06.2021р.; Договір оренди транспортного засобу від 29.10.2021р.; Договір оренди транспортного засобу від 29.10.2021р.; Оборотно-сальдова відомість ПП "ММП№2" по відносинах з контрагентом ТОВ "ПРОМДИЗЕЛЬ"; Видаткова накладна №424 від 19.11.2021р.; Прибуткова накладна №239 від 19.11.2021р.

08.08.2022 року заявником було подано письмові пояснення щодо обставин, які вказані у Рішенні №34186 від 07.12.2021 р., Рішенні №1054 від 14.01.2022 р., Рішенні №3877 від 13.06.2022 р., Рішенні №39396 від 30.06.2022р. та Рішенні №40325 від 15.07.2022р., Разом із поясненнями надано розширений перелік документів в підтвердження реальності здійснення господарських операцій, окрім поданого раніше також були подані: Договір купівлі-продажу товару №1305/21 від 13.05.2021р.; Акт приймання - передачі товару від 01.07.2021р.;Накладна №4101 від 01 липня 2021р.; Видаткова накладна №61 від 1 липня 2021р.; Рахунок-фактура №63 від 09 червня 2021р.; Товарно-транспортна накладна №1 від 01.07.2021 р.;Платіжне доручення №1263 від 14.06.2021р.; Платіжне доручення №1292 від 01.07.2021р.; Податковий облік ПП "ММП №2";Реєстр об`єктів основних засобів по ПП "ММП №2" на 01.10.2021р.; Кресленики виробів; Рахунок № 23 "Виробництво" за вересень 2021р ПП "ММП №2"; Рахунок № 23 "Виробництво" за жовтень 2021р. ПП "ММП №2"; Рахунок №23 "Виробництво" за листопад 2021 р ПП "ММП №2"; Рахунок №23 "Виробництво" за грудень 2021р ПП "ММП №2"; Рахунок №201 "Сировина та матеріали" за вересень 2021р. ПП "ММП №2"; Рахунок №201 "Сировина та матеріали" за жовтень 2021 р. ПП "ММП №2"; Рахунок №201 "Сировина та матеріали" за листопад 2021р. ПП "ММП №2";Рахунок №201 "Сировина та матеріали" за грудень 2021р. ПП "ММП №2"; Рахунок №685 "Розрахунки за іншими операціями" за вересень 2021р. ПП "ММП №2"; Рахунок №685 "Розрахунки за іншими операціями" за жовтень 2021 р. ПП "ММП №2"; Рахунок №685 "Розрахунки за іншими операціями" за листопад 2021р. ПП "ММП №2"; Рахунок №685 "Розрахунки за іншими операціями" за грудень 2021р. ПП "ММП №2"; Оборотно-сальдова відомість за рахунком №631 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" за грудень 2021р.; Оборотно-сальдова відомість за рахунком №631 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" за листопад 2021р.; Оборотно-сальдова відомість за рахунком №631 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" за жовтень 2021р.; Оборотно-сальдова відомість за рахунком №631 " Розрахунки з постачальниками та підрядниками" за вересень 2021р.

Однак, 16.08.2022р. заявник отримав рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку № 41682, яким визначено, що підприємство відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податків з підстав: "Відсутнє підтвердження використання та списання ПММ".

Будь-якого іншого, детального та достатнього поза розумним умотивування суджень контролюючого органу текст названого рішення не містить.

Не погодившись із відповідністю закону вчиненого контролюючим органом управлінського волевиявлення з приводу прийняття рішення про визнання платника таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податків, заявник ініціював даний спір.

Вирішуючи спір по суті, суд вважає, що в Україні як у правовій державі, де проголошена дія верховенства права та найвищою соціальною цінністю є людина, згідно з ст.ст. 1, 3, 8, ч.2 ст.19, ч.1 ст.68 Конституції України усі без виключення суб`єкти права (учасники суспільних відносин) зобов`язані дотримуватись існуючого правового порядку, утримуючись від використання права на "зло"/зловживання правом, а суб`єкти владних повноважень (органи публічної адміністрації) додатково обтяжені ще й обов`язком виконувати покладені законом завдання виключно за наявності приводів та способом, чітко обумовленими законом, і тому до відносин, які склались на підставі встановлених обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.

З 01.01.2011р. відносини з приводу справляння податку на додану вартість регламентовані, насамперед, приписами розділу V Податкового кодексу України.

Так, згідно з п.п."а" п.185.1 ст.185 та п.п."б" п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є, зокрема, операції платників податку з постачання товарів і послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Відповідно до п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 201.1 ст.201 Податкового кодексу України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У силу п.201.10 ст.201 названого кодексу реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Функціонування Єдиного реєстру податкових накладних (далі за текстом Реєстр) відбувається в автоматизованому режимі за правилами Порядку ведення єдиного реєстру податкових накладних (затверджено постановою КМУ від 29.12.2010 р. №1246 із змінами та доповненнями; далі за текстом - Порядок №1246), а також Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість (затверджено постановою КМУ від 16.10.2014 р. із змінами та доповненнями; далі за текстом - Порядок №569).

За правилами п.12 Порядку ведення Реєстру №1246 контролюючим органом в автоматичному режимі (тобто без фізичної участі конкретного працівника, а виключно за раніше створеними налаштуваннями продукту програмного забезпечення - інформаційно телекомунікаційної системи) вчиняється управлінське волевиявлення першого рівня процедури моніторингу податкових накладних з приводу прийняття податкової накладної до Реєстру або з приводу відмови у прийнятті податкової накладної до Реєстру.

Постановою КМУ від 11.12.2019р. №1165 було затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі за текстом Порядок зупинення реєстрації №1165), а наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019р. №520 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.12.2019р. за №1245/34216) було затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі за текстом Порядок прийняття рішень №520).

За нормами Порядку зупинення реєстрації №1165 контролюючим органом також в автоматичному режимі (тобто без фізичної участі конкретного працівника, а виключно за раніше створеними налаштуваннями продукту програмного забезпечення - інформаційно телекомунікаційної системи) вчиняється управлінське волевиявлення другого рівня процедури моніторингу податкових накладних з приводу реєстрації податкової накладної у Реєстрі або з приводу зупинення реєстрації податкової накладної у Реєстрі.

За визначенням п.2 Порядку зупинення реєстрації №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Окрім того, у розумінні п.2 Порядку зупинення реєстрації №1165 ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної / розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а" або "б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а" або "б" пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній / розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Отже, ризиком, котрий об`єктивно здатен зумовити виникнення у контролюючого органу сумніву у дотриманні особою податкової дисципліни в аспекті справляння податку на додану вартість є наявність у розпорядженні суб"єкта владних повноважень здобутих у встановленому законом порядку об`єктивних даних про, зокрема: відсутність об"єкта справляння ПДВ; відсутність події виникнення податкових зобов"язань з ПДВ; неможливість здійснення операції з постачання товарів/послуг; спробу уникнення платником податку на додану вартість виконання податкового обов`язку; явну та очевидну невідповідність правочину, у межах якого було складено податкову накладну, вимогам ст.203 Цивільного кодексу України; створення платником податків таких відмінних від звичайної ділової практики умов провадження господарської діяльності, котрі не можуть бути витлумачені інакше, ніж намір на безпідставне отримання власної податкової вигоди або на безпідставне отримання податкової вигоди іншими учасниками суспільних відносин; відсутність ділової мети; відсутність розумних економічних причин для здійснення операції.

Розглядаючи справу, суд зважає, що п.3 Порядку зупинення реєстрації №1165 містить критерії застосування до податкової накладної режиму безумовної реєстрації в Реєстрі.

Відносно решти податкових накладних у силу п.5 Порядку №1165 розпочинається перевірка за параметрами: 1) ризиковості платника податку; 2) позитивної податкової історії платника податку; 3) ризиковості операцій.

Так, відповідно до п.6 та п.7 Порядку зупинення реєстрації №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4). У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

При цьому, п.6 Порядку зупинення реєстрації №1165 чітко передбачено, що управлінське волевиявлення контролюючого органу з приводу належності особи до кола ризикових платників за правовою природою та зовнішнім оформленням є письмовим рішенням владного суб`єкта і може бути оскаржено до суду.

До того ж саме у цьому пункті Порядку зупинення реєстрації №1165 указано, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Згадана обставина прямо указує на те, що законодавець передбачив існування такого рішення суду.

Отже, з положень наведених норм чинного законодавства України чітко та однозначно слідує, що прийняття контролюючим органом рішення про присвоєння особі ознаки ризикового платника податків (у спосіб прийняття рішення про визнання відповідності платника податків критеріям ризиковості платника податків) змінює правовий режим моніторингу реєстрації податкових накладних в Реєстрі, з абсолютною невідворотністю призводить до зупинення реєстрації будь-якої складеної цією особою податкової накладної в Реєстрі, а рішення Комісії регіонального рівня про реєстрацію виписаної такою собою податкової накладної в Реєстрі не виконується одразу, а надсилається до Комісії центрального рівня для ревізії та узгодження.

Відтак, рішення контролюючого органу про присвоєння особі ознаки ризикового платника саме по собі значно погіршує правове становище платника податків, покладаючи на платника додатковий тягар у наданні пояснень і документів у виправдання правомірності реєстрації податкової накладної до Комісії регіонального рівня, а у подальшому створюючи для платника стан абсолютної правової невизначеності до прийняття остаточного рішення Комісією центрального рівня.

Таким чином, рішення контролюючого органу про присвоєння особі ознаки ризикового платника докорінно змінює звичайну процедуру реєстрації податкової накладної в Реєстрі.

Зважаючи на викладені вище міркування, суд доходить до переконання про те, що рішення владного суб`єкта, котре створює настільки значні правові наслідки має бути предметом окремої судової перевірки у порядку адміністративного судочинства з огляду на приписи ст.ст. 8 і 124 Конституції України, ч. 1 ст. 2, ч. 2 ст. 2, ч. 4 ст. 242 КАС України.

У силу правового висновку постанови Верховного Суду від 02.07.2019 р. по справі №140/2160/18 (адміністративне провадження №К/9901/13662/19) загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акту правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Суд вважає, що наведений висновок Верховного Суду повністю кореспондує положенням ч.2 ст.2 КАС України.

Аналогічний по суті висновок з приводу умотивованості волевиявлень адміністративних органів викладений і у п.75 постанови Верховного Суду від 17.12.2018р. по справі №509/4156/15-а (адміністративне провадження №К/9901/7504/18, де указано, що адміністративний суд під час перевірки правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, повинен надати правову оцінку тим обставинам, які стали підставою для його прийняття та наведені безпосередньо у цьому рішенні, а не тим, які в подальшому були виявлені суб`єктом владних повноважень для доведення правомірності ("виправдання") свого рішення.

Між тим, відповідачем взагалі не викладено жодних належних, достатніх та юридично і фактично спроможних аргументів відповідності закону оскарженого волевиявлення в частині доведення порушення заявником стандартів виваженої, обачливої, розсудливої, сумлінної поведінки у якості учасника суспільних відносин - субєкта господарювання із статусом платника податку на додану вартість.

Розв`язуючи спір, суд зважає, що у силу правового висновку постанови Верховного Суду від 23.08.2023р. у справі №440/12447/21 принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі полягає, насамперед, у активній ролі суду при розгляді справи. В адміністративному процесі, на відміну від суто змагального процесу, де суд оперує виключно тим, на що посилаються сторони, мають бути повністю встановлені обставини справи, щоб суд ухвалив справедливе та об`єктивне рішення. Принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору; з`ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; а у разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази. При цьому суд може вживати заходи щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи (ч.4 ст.9 КАС України).

Разом із тим, з огляду на приписи ст.ст.6, 8, 19, 124, 129 Конституції України суд доходить до переконання про те, що предмет та суть судового контролю адміністративного суду за управлінським волевиявлення суб"єкта владних повноважень за ч.2 ст.2 КАС України полягає у визначенні юридичної спроможності та фактичної достатності саме тих правових підстав та фактичних суджень, котрі були покладені суб"єктом владних повноважень в основу реально вчиненого управлінського волевиявлення - предмета оскарження у спорі, адже з"ясування та оцінка інших факторів і обставин (котрі залишились поза увагою суб"єкта владних повноважень) з невідворотністю призведе до підміни судом суб"єкта владних повноважень під час реалізації управлінської функції.

Тому суд не має правових підстав для здобуття додаткових (понад обсяг, фізично використаний суб"єктом владних повноважень) об"єктивних даних як стосовно функціонування платника ПДВ як учасника суспільних відносин, так і стосовно господарської операції, за якою була виписана податкова накладна, проте повинен надати вичерпну юридичну оцінку документам, складеним у межах такої господарської операції та поданим платником податків до контролюючого органу в аспекті існування у заявника порушеного права (ущемленого матеріального інтересу), котрий підлягає судовому захисту.

У пункті п.8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість (котрий є додатком №1 до Порядку зупинення №1165) визначено, що ризиком є наявність податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній / розрахунку коригування.

Проте у спірних правовідносинах контролюючий орган під час вчинення оскарженого волевиявлення та у ході розгляду справи не довів ані наявності реального ризику порушення податкової дисципліни в аспекті справляння ПДВ від функціонування заявника, ані явної та очевидної досягнення уявним ризиком такого рівня небезпеки, котрий створює дійсну (а не удавану чи примарну) загрозу економічним інтересам держави.

Усі використані відповідачем - суб`єктом владних повноважень мотиви вчинення оскарженого управлінського волевиявлення, зважаючи на відсутність у розпорядженні контролюючого органу попередньо отриманих відомостей про ведення заявником господарської діяльності у явно та очевидно незвичайний спосіб чи про сталі зносини із суб`єктами права, факти порушення якими податкової дисципліни доведені у встановленому законом порядку, слід визнати юридично неспроможними.

Суд констатує, що у даному конкретному випадку замість вчинення волевиявлення на підставі правомірно здобутих та достовірно з`ясованих обставин фактичної дійсності, котрі б поза розумним сумнівом із прийнятною достатністю спростовували презумпцію добросовісності, виваженості, розсудливості, сумлінності платника податків відповідач - контролюючий орган вдався до перекладання тягаря доведення правомірності правочинів, у межах яких виник об`єкт справляння податку на додану вартість, на приватну особу.

Відтак, твердження відповідача - суб`єкта владних повноважень про ризиковість діяльності заявника у якості платника ПДВ у межах даного конкретного спору є виключно нерозсудливим припущенням органу публічної адміністрації, а не правомірним та обґрунтованим управлінським волевиявленням у формі рішення суб`єкта владних повноважень, котре задовольняє критеріям ч.2 ст.2 КАС України.

У силу правового висновку постанови Верховного Суду від 29.01.2020р. у справі №814/1460/16 адміністративний суд перевіряє рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень ретроспективно, тобто зважаючи на ті обставини, які існували у минулому на момент прийняття оспорюваного рішення (вчинення дії, допущення бездіяльності).

Продовжуючи вирішення спору, суд зважає, що критерії законності управлінського волевиявлення (як у формі рішення, так і у формі діяння) владного суб`єкта викладені законодавцем у приписах ч.2 ст.2 КАС України, а у силу ч.2 ст.77 КАС України обов`язок доведення факту дотримання цих критеріїв покладений на владного суб`єкта шляхом подання до суду доказів та наведення у процесуальних документах доводів як відповідності закону вчиненого волевиявлення, так і помилковості аргументів іншого учасника справи.

У розумінні ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому, згідно з ч.1 ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, а у силу запроваджених частинами 1 і 2 ст.74 КАС України застережень суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням встановленого законом порядку або не підтверджені визначеними законом певними засобами доказування.

Відповідно до ч.1 ст.75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а за правилом ч.1 ст.76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Із кореспонденції частин 1 і 2 ст.77 КАС України та приписів ч.4 ст.9, абз.2 ч.2 ст.77, частин 3 і 4 ст.242 КАС України слідує, що владний суб`єкт повинен доводити обставини фактичної дійсності у спорі за стандартом доказування - "поза будь-яким розумним сумнівом" (тобто запропоноване сприйняття ситуації повинно виключати реальну ймовірність існування у дійсності будь-якого іншого варіанту), у той час як до приватної особи підлягає застосуванню стандарт доказування - "баланс вірогідностей" (тобто запропоноване сприйняття ситуації не повинно суперечити умовам реальної дійсності і бути можливим до настання).

Разом із тим, суд вважає, що саме лише неспростування владним суб`єктом задекларованого, але не доведеного документально твердження приватної особи про конкретну обставину фактичної дійсності, не спричиняє виникнення безумовних та беззаперечних підстав для висновку про реальне існування такої обставини у дійсності.

І хоча спір безумовно підлягає вирішенню у порядку ч.2 ст.77 КАС України, однак суд повторює, що реальність (справжність та правдивість) конкретної обставини фактичної дійсності не може бути сприйнята доведеною виключно через неспростування одним із учасників справи (навіть суб`єктом владних повноважень) декларативно проголошеного, але не доказаного твердження іншого учасника справи, позаяк протилежне явно та очевидно прямо суперечить меті правосуддя - з`ясування об`єктивної істини у справі.

До того ж і у силу правового висновку постанови Верховного Суду від 25.06.2020р. по справі №520/2261/19 визначений ст. 77 КАС України обов`язок відповідача - суб`єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов`язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Тлумачення змісту цієї норми процесуального закону було викладено Верховним Судом у постанові від 07.11.2019р. по справі №826/1647/16 (адміністративне провадження № К/9901/16112/18), де указано, що обов`язковою умовою визнання протиправним волевиявлення суб`єкта владних повноважень є доведеність приватною особою факту порушення власних прав та інтересів.

Оцінивши доводи сторін та добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст.72-78, 90, 211 КАС України, суд доходить до переконання про те, що у даному конкретному випадку орган публічної адміністрації під час вчинення оскарженого управлінського волевиявлення не забезпечив реалізацію функції контролю відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України та ч.2 ст.2 КАС України, позаяк до моменту вчинення волевиявлення не здобув достатнього обсягу беззаперечних та неспростовних доказів провадження заявником господарської діяльності в умовах та обставинах, котрі характеризуються ознаками явного та очевидно (чи хоча б розумного прийнятного для виникнення обґрунтованого сумніву у дотриманні податкової дисципліни) недодержання вимог чинного законодавства України, а намір контролюючого органу запобігти наперед (на майбутнє) можливим втратам бюджету ґрунтується виключно на уявному припущенні у ймовірному задіянні заявника у схемах незаконного формування податкового кредиту з податку на додану вартість і сам по собі не є підставою для прийняття рішення про визнання платника податків ризиковим.

Факт створення додаткової та необґрунтованої перешкоди у виконанні обов`язку особи у спірних правовідносинах у галузі податкової справи знайшов підтвердження проведеним судовим розглядом, що є визначеною процесуальним законом підставою для задоволення позову в частині скасування правового акту індивідуальної дії суб`єкта владних повноважень.

Вимоги про зобов`язання ГУ ДПС у Харківській області виключити заявника з переліку платників з ознаками ризиковості також підлягають задоволенню.

При розв`язанні спору, суд, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі Гарсія Руїз проти Іспанії, від 22.02.2007р. у справі Красуля проти Росії, від 05.05.2011р. у справі Ільяді проти Росії, від 28.10.2010р. у справі Трофимчук проти України, від 09.12.1994р. у справі Хіро Балані проти Іспанії, від 01.07.2003р. у справі Суомінен проти Фінляндії, від 07.06.2008р. у справі Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії), вичерпно реалізував усі існуючі правові механізми з`ясування об`єктивної істини; надав оцінку усім юридично значимим факторам і обставинам справи; дослухався до усіх ясно і чітко сформульованих та здатних вплинути на результат вирішення спору аргументів сторін; виклав власні мотиви конкретного тлумачення змісту належних норм матеріального і процесуального права.

Розгорнуті і детальні мотиви та висновки суду з приводу юридично значимих аргументів, доводів учасників справи та обставин справи викладені у тексті судового акту.

Решта доводів сторін окремій оцінці у тексті судового акту не підлягає, позаяк не впливає на правильність розв`язання спору по суті.

Розподіл судових витрат належить провести за правилами ст.ст. 139, 143 КАС України та Закону України "Про судовий збір".

Заявником при зверненні до суду було сплачено судовий збір у сумі 18788,00 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 2462 від 02.02.2023, проте, за вказані позовні вимоги судовий збір підлягав сплаті у розмірі 2684,00 грн.

Отже, співвідносно до обсягу задоволених вимог, присудженню за рахунок владного суб`єкта підлягає судовий збір у сумі 2684,00 грн.

Сплачені суми судового збору в частині позовних вимог, які ухвалою суду від 09.08.2023р. повернуті, можуть бути повернуті за заявою позивача.

Керуючись ст.ст.8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.6-9, ст.ст.241-245, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Позов - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області №41682 від 16.08.2022р.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області (ідентифікаційний код - 43983495; місцезнаходження - 61057, м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 46) виключити Приватне підприємство "Мерефянское мотороремонтное предприятие №2" (62472, Харківська область, Харківський район, місто Мерефа, вул. Горкого, буд. 187-В, код 32300777) з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (ідентифікаційний код - 43983495; місцезнаходження - 61057, м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 46) на користь Приватного підприємства "Мерефянское мотороремонтное предприятие №2" (62472, Харківська область, Харківський район, місто Мерефа, вул. Горкого, буд. 187-В, код 32300777) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2684 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні).

Роз`яснити, що рішення підлягає оскарженню згідно з ч.1 ст.295 КАС України (протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення); набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України.

СуддяО.В. Старосєльцева