Ухвала

від 11.08.2023 по справі 420/4814/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

11 серпня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/4814/23

Суддя-доповідач П`ятого апеляційного адміністративного суду Коваль М.П., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 червня 2023 року по справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Завод Чорноморполіграфметал» до Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA500490/2023/000003/2 від 13.02.2023 року, та картки відмови № UA500490/2023/000064,-

В С Т А Н О В И В:

До П`ятого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 червня 2023 року по справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Завод Чорноморполіграфметал» до Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA500490/2023/000003/2 від 13.02.2023 року, та картки відмови № UA500490/2023/000064.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2023 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано апелянту строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом направлення на адресу П`ятого апеляційного адміністративного суду доказів сплати судового збору у розмірі 14548,85 грн.

10 серпня 2023 року до канцелярії П`ятого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору або продовження строку усунення недоліків, в обґрунтування якого апелянт посилається на практику ЄСПЛ та відсутність бюджетних надходжень в умовах воєнного стану.

Розглянувши клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору вважаю, що воно не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з ч.2 ст.132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір» (далі Закон № 3674-VI).

Відповідно до ч.1 ст.8 Закону № 3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Згідно з ч.2 ст.8 Закону № 3674-VI суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

При цьому, вичерпний перелік умов, згідно вимог ст. 133 КАС України та ст. 8 Закону України «Про судовий збір», не містить таких підстав для відстрочення сплати судового збору, як відсутність можливості сплати судового збору суб`єктом владних повноважень у зв`язку з відсутністю коштів.

До того ж, суд вважає недоречними посилання апелянта на практику ЄСПЛ, оскільки висновки цього суду направлені на встановлення порушень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) і захист прав людини (у виключних випадках - юридичної особи), а не органів державної влади. Правові висновки ЄСПЛ у порядку аналогії не можуть бути застосовані для захисту прав та інтересів суб`єктів владних повноважень, оскільки законодавство України побудовано, зокрема, на основі конституційного принципу, коли права, свободи людини та їх гарантії визначають спрямованість діяльності держави, а не навпаки. Тобто визначені законодавством права, свободи людини та їх гарантії не можуть бути притаманними органам державної влади, бо головним обов`язком останніх є утвердження і забезпечення прав і свобод людини.

Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 березня 2020 року (справа № 9901/511/19).

Згідно з позицією, сформованою, зокрема, у постанові Верховного Суду від 23 січня 2019 року № 215/3831/16-а (2-а/215/128/16), звільнення від сплати судового збору (відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру) з підстав, передбачених статтею 133 КАС України та статтею 8 Закону України «Про судовий збір», є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо). Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а повноваження суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).

За викладених обставин, враховуючи, що апелянтом не обґрунтовано підстави для відстрочення апелянту сплати судового збору згідно вимог ст. 133 КАС України та ст. 8 Закону України «Про судовий збір», заявлене скаржником клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання даної апеляційної скарги задоволенню не підлягає.

Разом з тим, щодо заявленого апелянтом клопотання про продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 118 КАС України, процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.

У ч. 1, 3, 6 ст. 121 КАС України закріплено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку чи за ініціативою суду. Про продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу. Заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, розглядається судом, який встановив строк.

Отже, законодавством регламентовано процесуальні гарантії забезпечення доступу до правосуддя і забезпечення практичної можливості їх реалізації покладено на суд.

Враховуючи вищевикладене, з метою забезпечення реалізації права апелянта на доступ до правосуддя та враховуючи зазначення апелянтом про вчинення дій, направлених на забезпечення виконання вимог ухвали суду, вважаю за необхідне продовжити йому строк для усунення недоліків апеляційної скарги, визначених в ухвалі П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2023 року, на десять днів з дня отримання копії зазначеної ухвали.

Керуючись ст.ст. 118, 121, 132, 133, 325 КАС України, суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Клопотання Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби про продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги задовольнити.

Продовжити заявнику строк для усунення недоліків його апеляційної скарги на десять днів з дня отримання зазначеної ухвали, шляхом надання до П`ятого апеляційного адміністративного суду доказів сплати судового збору у розмірі 14548,85 грн.

Роз`яснити апелянту, що у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, відповідно до ст. 169 КАС України, скарга буде повернута скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: М.П. Коваль