Рішення

від 01.08.2023 по справі 522/19436/21

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

01.08.23

Справа № 522/19436/21

Провадження № 2/522/2055/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2023 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Свяченої Ю.Б.,

при секретарі судового засідання Прусс О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАНДАРД ФІНАНС ГРУПП» про захист прав споживачів, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Приморського районного суду м.Одеси з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАНДАРД ФІНАНС ГРУПП», в якій просив зобов`язати відповідача надати повний розрахунок заборгованості за кредитним договором № 014/1388/81/04752 від 20.09.2007 р., визнати відмову у проведенні реструктуризації за вказаним кредитним договором необґрунтованою та зобов`язати провести реструктуризацію зобов`язання за кредитним договором № 014/1388/81/04752 від 20.09.2007 р. на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті».

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідно до розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», доповненого пунктом 7, передбачено умови реструктуризації зобов`язань, наданих в іноземній валюті. Він звернувся із відповідною заявою до відповідача та отримав відмову, мотивовану тим, що кредитні зобов`язання позивача не підпадають під умови вищевказаного закону, з чим ОСОБА_2 не погоджується та вважає відмову незаконною, а кредитне зобов`язання таким, що має бути реструктуризоване.

Ухвалою суду від 21 жовтня 2021 року позовну заяву по справі № 522/19436/21 було залишено без руху через недоліки позовної заяви, а саме відсутності підтвердження про оплату судового збору.

Ухвалою суду від 29 листопада 2021 року позовну заяву по справі № 522/19436/21 було повернуто позивачу через не усунення недоліків позовної заяви, у строк встановлений судом, а саме відсутності підтвердження про оплату судового збору.

Постановою Одеського апеляційного суду від 16 вересня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 29 листопада 2021 року скасовано та справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою суду від 03 листопада 2022 року провадження у справі відкрито, справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

У судове засідання 01 серпня 2023 року з`явились представники сторін, представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив задовольнити. Представник відповідача проти позову заперечувала з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Суд, дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення сторін, доходить наступного висновку.

20 вересня 2007 року між ОСОБА_1 , як позичальником, та Відкритим акціонерним товариством «ЕРСТЕ БАНК», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ФІДОБАНК», як кредитором, був укладений кредитний договір № 014/1388/81/04752, за умовами якого позичальник отримав кредит в сумі 420000 доларів США строком до 19.09.2027 р.

З метою забезпечення виконання зобов`язань за вищевказаним кредитним договором 20.09.2007 р. між ОСОБА_3 , як іпотекодавцем, та ПАТ «ФІДОБАНК», як іпотекодержателем, було укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Одеського нотаріального округу Ситніковою Ю.Д. за р. № 4299, відповідно до умов якого, предметом іпотеки є: домоволодіння, загальною площею 223,3 кв. м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , та земельна ділянка, загальною площею 0,0770 га, на якій знаходиться домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 .

Право вимоги за кредитним договором № 014/1388/81/04752 від 20.09.2007 р. ПАТ «ФІДОБАНК» відступило ТОВ «СТАНДАРД ФІНАНС ГРУПП» на підставі договору про відступлення прав вимоги, укладеного 27.02.2019 р.

27 лютого 2019 року між ПАТ «ФІДОБАНК», як первісним іпотекодержателем, та відповідачем, як новим іпотекодержателем, укладено договір про відступлення прав вимоги за договорами іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Антиповою І.В. за р. № 112, відповідно до умов якого, ТОВ «СТАНДАРД ФІНАНС ГРУПП» набуло прав іпотекодержателя згідно договорів іпотеки, зазначених в Додатку № 1 до цього Договору, зокрема, і за договором іпотеки за р. № 4299 від 20.09.2007 р.

У зв`язку з тим, що позичальником не виконувались умови вищевказаного кредитного договору № 014/1388/81/04752 від 20.09.2007 р., ТОВ «СТАНДАРД ФІНАНС ГРУПП» задовольнило свої вимоги в порядку ст. 37 Закону України «Про іпотеку», та оформило за собою право власності на домоволодіння, загальною площею 223,3 кв. м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку, загальною площею 0,0770 га, на якій знаходиться домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 .

27 квітня 2019 року державним реєстратором Комунального підприємства «АГЕНЦІЯ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ» Куршнеровою Р.В. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 46741382 від 06.05.2019, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис № 1433679 про право власності ТОВ «СТАНДАРД ФІНАНС ГРУПП» на житловий будинок загальною площею 223,3 кв. м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

30 липня 2019 року державним реєстратором Державного підприємства «АГЕНЦІЯ З ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ» Дунай Х.Б. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 48059728 від 01.08.2019 р., до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис № 32652759 про право власності ТОВ «СТАНДАРД ФІНАНС ГРУПП» на земельну ділянку загальною площею 0,0770 га за адресою: АДРЕСА_1 ., що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 321445399 від 30.01.2023 р.

18 червня 2021 року позивач звернувся до ТОВ «СТАНДАРТ ФІНАНС ГРУПП» із заявою про реструктуризацію зобов`язання за кредитним договором № 014/1388/81/04752 від 20.09.2007 р. на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті», відповідно до якого розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» доповнено пунктом 7, яким передбачено умови реструктуризації зобов`язань.

20 липня 2021 року ТОВ «СТАНДАРД ФІНАНС ГРУПП» відмовило заявнику, ОСОБА_1 , у реструктуризації зобов`язання за кредитним договором № 014/1388/81/04752 від 20.09.2007 р. на підставі п.п. 5 п. 7 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ «Про споживче кредитування».

Пунктом 3 ст. 17 ЗУ «Про іпотеку» встановлено, що іпотека припиняється у разі набуття іпотекодержателем права власності (спеціального майнового права) на предмет іпотеки.

Отже з моменту звернення кредитором, ТОВ «СТАНДАРД ФІНАНС ГРУПП», стягнення на предмет іпотеки та реєстрації за ним права власності на предмет іпотеки, а саме: житловий будинок та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , право застави останнього (іпотека) було припинене, та, відповідно припинився й іпотечний договір за р. № 4299 від 20.09.2007 р.

Згідно ч.5ст.3ЗУ «Проіпотеку» іпотекамає похіднийхарактер відосновного зобов`язанняі єдійсною доприпинення основногозобов`язанняабо дозакінчення строкудії іпотечногодоговору.

Оскільки іпотека є одним з видів забезпечення зобов`язання та служить задля одержання задоволення кредитором (іпотекодержателем) за рахунок іпотечного майна у разі невиконання боржником (іпотекодавцем) зобов`язання, забезпеченого іпотекою (ст. 572 ЦК України, ч. 6 ст. 3 ЗУ «Про іпотеку»), то з огляду на задоволення його вимог за кредитним договором № 014/1388/81/04752 від 20.09.2007 р. за рахунок предмета іпотеки та припинення іпотечного договору, кредитні правовідносини між сторонами і основне (кредитне) зобов`язання також можна вважати припиненими.

Зобов?язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК України).

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов?язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.02.2022 р. у справі № 761/36873/18, зазначивши, що оскільки іпотекодержатель звернув стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання спору на підставі договору, то правові підстави для стягнення суми заборгованості за кредитним договором, яка залишалася після реалізації предмета іпотеки, відсутні, адже такі вимоги є недійсними.

Так, Велика Палата Верховного Суду розтлумачує, що під належним виконанням зобов`язань відповідно до ст. 599 ЦК України слід розуміти здійснення кредитором і боржником дій щодо реалізації прав та обов`язків, що випливають із зобов`язання. За своїм характером це поняття включає належних кредитора і боржника, належні час, предмет, місце і спосіб виконання.

Оскільки кредитний договір забезпечений лише одним видом забезпечення - іпотекою, кредитор і боржник повинні та мали право розраховувати, що заборгованість у випадку неповернення її боржником повинна та могла бути погашена в досудовому порядку саме за рахунок іпотечного майна, а тому кредитор діяв таким чином, щоб заборгованість була погашена за рахунок іпотечного майна в повному обсязі.

З огляду на принцип недійсності вимог кредитора до боржника по завершенню досудового врегулювання спору (ч. 4 ст. 36 ЗУ «Про іпотеку»), можна дійти висновку, що законодавець виходив з того, що звернення стягнення на предмет іпотеки за ст. 37 ЗУ «Про іпотеку» є підставою припинення зобов`язання, встановленою законом, згідно з положенням ч. 1 ст. 598 ЦК України.

Отже, ТОВ «СТАНДАРД ФІНАНС ГРУПП», застосувало заходи досудового врегулювання та звернення стягнення на предмет іпотеки таким чином, щоб вартість предмета іпотеки погасила заборгованість за кредитним договором, розуміючи, що наступні будь-які вимоги в цих правовідносинах будуть неможливі. Неможливість наступних вимог кредитора до боржника свідчить про припинення зобов?язання боржника у кредитних правовідносинах виконанням. У зазначеному випадку неможливість пред?явлення наступних вимог у будь-якому обсязі до боржника свідчить про неможливість подальших правовідносин між кредитором та боржником, а тому слід дійти висновку, що зобов?язання боржника у таких кредитних правовідносинах припиняється.

Разом з тим, постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.02.2022 р. у справі № 761/36873/18 містить застереження щодо того, що відповідно до ч. 1 ст. 528 ЦК України виконання обов`язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства або суті зобов`язання не випливає обов`язок боржника виконати зобов`язання особисто. У цьому разі кредитор зобов`язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою, а інша особа повинна виконати це зобов`язання на вимогу кредитора.

У зв`язку з наведеним важливо зауважити, що кредитор (іпотекодержатель),

ТОВ «СТАНДАРД ФІНАНС ГРУПП» прийняв виконання зобов`язання не від боржника, ОСОБА_1 , а від третьої особи іпотекодержателя, яким за іпотечним договором виступає ОСОБА_3 , а вона, в свою чергу, виконала це зобов`язання на вимогу ТОВ «СТАНДАРД ФІНАНС ГРУПП».

Аналіз зазначених норм права дозволяє дійти висновку, що законодавець розрізняв наслідки досудового врегулювання шляхом звернення стягнення на підставі іпотечного договору, стороною якого є боржник, та інших забезпечувальних договорів, стороною яких є інша особа, але це у будь-якому разі не скасовує того, що після завершення позасудового врегулювання, тобто звернення стягнення на предмет іпотеки у способи, визначені статтею 37 Закону України «Про іпотеку», зобов?язання припиняється, оскільки за положеннями ст. 36 цього Закону всі наступні вимоги є недійсними.

Таким чином, суд приходить до висновку, що на момент звернення позивача із заявою про реструктуризацію, його кредитний договір припинив свою дію, а отже зобов`язання за ним не може бути реструктуризоване. Так само, на момент звернення позивача до суду із даним позовом задоволення вимог кредитора у позасудовому порядку є дійсним та не скасованим, а отже за відсутності кредитного зобов`язання на час звернення до суду, позовні вимоги не можуть бути задоволені.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 необгрунтованими та залишає їх без задоволення.

Керуючись 77, 78, 81, 258, 259, 263, 265, 354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 доТовариства зобмеженою відповідальністю«СТАНДАРД ФІНАНСГРУПП» прозахист правспоживачів - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його отримання.

Суддя Свячена Ю.Б.