Рішення

від 11.08.2023 по справі 640/37909/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 серпня 2023 року № 640/37909/21

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Технології промислового маркування» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Технології промислового маркування» (далі також ТОВ «Технології промислового маркування», позивач) із позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі також ГУ ДПС у м. Києві, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08 вересня 2021 року № 00677310408.

Окружним адміністративним судом міста Києва відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.

На виконання положень пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» адміністративну справу було передано до Київського окружного адміністративного суду за належністю.

Матеріали справи отримані Київським окружним адміністративним судом та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа розподілена судді Колесніковій І.С.

Ухвалою суду від 11 травня 2023 року дану справу прийнято до провадження та вирішено здійснювати її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки акту перевірки, на підставі яких було прийнято оскаржуване рішення, не відповідають дійсним обставинам справи та нормам чинного законодавства і тому позивач вважає спірне рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Крім того позивач наголошує на порушенні порядку проведення перевірки в частині дотримання строків прийняття та розгляду його заперечень на акт перевірки.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у наданому суду відзиві, наголошує, що оскаржуване рішення прийнято податковим органом відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені в акті перевірки та наданому суду відзиві.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив таке.

Як вбачається з матеріалів справи, ГУ ДПС у м. Києві проведено перевірку позивача, за наслідком чого складено акт про результати камеральної перевірки № 64448/ж5/26-15-04-08- 19/43299827 від 13 серпня 2021 року з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку на додану вартість за лютий 2021 року.

В акті перевірки зазначено, що відповідачем проведено камеральну перевірку достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за лютий 2021 року, з урахуванням поданого позивачем уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 27 липня 2021 року № 9207261381, та встановлено порушення товариством вимог пунктів 200.1, 200.4, 200.12 статті 200 Податкового кодексу України (далі ПК України).

На підставі висновків такого акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 08 вересня 2021 року № 00677310408, яким визначено суму завищення позивачем бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (далі також ПДВ) за лютий 2021 року на суму 51 146, 00 грн та накладено на позивача штраф у розмірі 5 114, 60 грн.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з такого.

Згідно з пунктом 200.1 статті 200 ПК України «сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 ст. 200 ПК України, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету.

Відповідно до пункту 200.4 статті 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 ПК України, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до ПК України) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200-1.3 статті 200-1 ПК України на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200-1.3 статті 200-1 ПК України на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Порядок заповнення податкової декларації з податку на додану вартість визначено розділом V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 28 січня 2016 року № 21. Зокрема визначено, що у рядку 16.3 вказується сума збільшення/зменшення від`ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу, що узгоджена протягом звітного (податкового) періоду.

У рядку 16.3 вказується сума збільшення/зменшення від`ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу, що узгоджена протягом звітного (податкового) періоду.

У рядку 16.3 також вказується підтверджена за результатами документальної перевірки контролюючого органу суму від`ємного значення реорганізованого платника податку, що переноситься до податкового кредиту правонаступника ( за умови подання таким правонаступником заяви (таблиця 3 додатку 2) у складі податкової декларації за звітній (податковий) період).

У разі заповнення рядків 16.2 та/або 16.3 обов`язковим є заповнення таблиці «Збільшено/зменшено залишок від`ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу на підставі податкового повідомлення-рішення та/або уточнюючого розрахунку.

Так, 19 березня 2021 року позивач подав податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2021 року № 9056692141, в Додатку № 3 до якої заявлено суму до бюджетного відшкодування у розмірі 51 146, 00 грн.

15 квітня 2021 року ГУ ДПС у м. Києві було складено акт про результати камеральної перевірки позивача № 30702/ж5/26-15-04-08-19/43299827, в якому податковим органом зазначено, що сума податкового кредиту у розмірі 51 146, 00 грн включена до бюджетного відшкодування позивачем неправомірно.

20 травня 2021 року позивач подав уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок щодо сум податку на додану вартість до податкової декларації за лютий 2021 року, в якому зазначив про помилковість заявлення до бюджетного відшкодування суми у розмірі 51 146, 00 грн, тобто фактично відмовився від заявленої суми на бюджетне відшкодування. Даний розрахунок було прийнято контролюючим органом, шо підтверджується квитанцією № 2 від 20 травня 2021 року (т. 1 а.с. 73).

Водночас, відповідачем 18 травня 2021 року прийнято податкове повідомлення-рішення №00379520408, в якому зазначено про відмову у бюджетному відшкодуванні суми у розмірі 51 146, 00 грн.

Відповідно до пункту 50.1 статті 50 ПК України та до розділу IV Наказу Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року № 21 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 глави 9 розділу II Кодексу) платник податку самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації за формою, встановленою на дату подання уточнюючого розрахунку.

Внесення змін до податкової звітності за результатами самостійного виявлення помилок здійснюється у порядку, визначеному статтею 50 розділу II Кодексу.

У разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку повинні бути додані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників.

Згідно пункту 50.2 статті 50 ПК України платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок (з урахуванням термінів продовження, зупинення або перенесення термінів її проведення) не має права подавати уточнюючі податкові декларації (розрахунки) до поданих ним раніше податкових декларацій з відповідного податку і збору за звітний (податковий) період, який перевіряється контролюючим органом.

Враховуючи наведене, а також факт подання позивачем 20 травня 2021 року уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань до податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2021 року, після проведення перевірки податковим органом з даного питання, відповідач не повинен був враховувати даний уточнюючий розрахунок, поданий позивачем, після прийняття податкового повідомлення-рішення № 00379520408 від 18 травня 2021 року, яким вже було відмовлено в заявленій сумі бюджетного відшкодування.

Так, 27 липня 2021 року позивач подав новий уточнюючий розрахунок, яким вносить уточнення до поданої раніше декларації з податку на додану вартість, чим відмовляється від поданого 20 травня 2021 року уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань до податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2021 року (відповідно до якого позивач відмовлявся від суми бюджетного відшкодування).

Враховуючи наведене вище, на переконання суду подання товариством 27 липня 2021 року вищенаведеного уточнюючого розрахунку щодо суми податку на додану вартість до податкової декларації за лютий 2021 року, який було подано 20 травня 2021 року, не є новим заявленням позивачем суми до бюджетного відшкодування у розмірі 51 146, 00 грн, а було вимушеною дією, враховуючи що відповідач відобразив в електронному кабінеті платника податків позивача і податкове повідомлення рішення № 00379520408 від 18 травня 2021 року, яким відмовлено в заявленій сумі бюджетного відшкодування, і уточнюючий розрахунок позивача від 20 травня 2021 року, яким позивач сам відмовився від заявленої суми бюджетного відшкодування.

Аналіз матеріалів справи свідчить, що позивач, заявивши суму до бюджетного відшкодування у розмірі 51 146, 00 грн., не тільки не отримав таке бюджетне відшкодування, а фактично отримав недоїмку в розмірі заявленого бюджетного відшкодування та штрафу. Дана ситуація виникла у зв`язку з неврахуванням контролюючим органом обставин подання позивачем уточнюючого розрахунку від 20 травня 2021 року, яким останній самостійно відмовився від бюджетного відшкодування на суму 51 146, 00 грн.

Враховуючи зазначене вище суд доходить висновку про протиправність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідачем, яке призвело до виникнення недоїмки у позивача, на суму 51 146, 00 грн., та нарахування штрафу у розмірі 5 114, 60 грн.

Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наслідком здійснення аналізу оскаржуваного рішення на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки оскаржуване рішення не відповідає наведеним у частині 2 статті 2 КАС України критеріям.

Згідно статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи зазначене, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 270, 00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Технології промислового маркування» (01024, місто Київ, вулиця Круглоуніверситетська, будинок 7; код ЄДРПОУ 43299827) до Головного управління ДПС у м. Києві (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19; код ЄДРПОУ ВП 44116011) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 08 вересня 2021 року № 00677310408.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Технології промислового маркування» понесені останнім судові витрати у розмірі 2 270, 00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Колеснікова І.С.