Постанова

від 04.07.2023 по справі 320/13174/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/13174/21 Суддя (судді) першої інстанції: Журавель В.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Федотова І.В.,

суддів: Єгорової Н.М., Сорочко Є.О.,

за участі секретаря Бринюк Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 16 січня 2023 року у справі за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства "Малинове" до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Малинове" (далі - позивач) з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області (далі - відповідач), у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати у повному обсязі податкове повідомлення рішення відповідача від 20 липня 2021р. № 00153210701 про застосування штрафних (фінансових) санкцій за відсутність реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних - 564 206 грн.;

- визнати протиправним та скасувати у повному обсязі податкове повідомлення-рішення відповідача від 20 липня 2021р. № 00153230701 про зменшення від`ємного значення ПДВ 1 901 200 грн.;

- визнати протиправним та скасувати у повному обсязі податкове повідомлення-рішення відповідача від 20 липня 2021р. № 00153250701 про визначення грошового зобов`язання з податку на прибуток - 8 714 970 грн., у тому числі: основний платіж 7 922 700 грн., штрафні санкції - 792 270 грн.;

- визнати протиправним та скасувати у повному обсязі податкове повідомлення-рішення відповідача від 8 жовтня 2021 р. № 00238100701 про застосування штрафних (фінансових) санкцій за неподання податкових декларацій з податку на прибуток - 340 грн.;

- визнати протиправним та скасувати у повному обсязі податкове повідомлення-рішення відповідача від 20 липня 2021р. № 15328/0709 про визначення грошового зобов`язання з податку на доходи нерезидентів - 81 767 грн., у тому числі: основний платіж 74334 грн., штрафні санкції - 7 433 грн.;

- визнати протиправним та скасувати у повному обсязі податкове повідомлення рішення відповідача від 20 липня 2021р. № 15330/0709 про застосування штрафних (фінансових) санкцій за неподання додатків до податкових декларацій з податку на прибуток 2 720 грн.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 16 січня 2023 року адміністративний позов було задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Доводи апелянта ґрунтуються на тому, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального права та норм процесуального права.

Так, апелянт вказує на те, що придбане обладнання у ТОВ «Ясенсвіт», яке розміщене в пташниках знов переходить до ТОВ «Ясенсвіт» на підставі договору оренди.

Крім того, апелянт вказує, що нерухоме майно (пташник), виробниче та інше обладнання для виготовлення сільськогосподарської продукції (яєць курячих) було передано в оренду ТОВ «Ясенсвіт» а ТОВ «Овостар», таким чином у позивача було відсутнє нерухоме майно, виробниче та інше обладнання для виготовлення сільськогосподарської продукції.

Також, апелянт зауважує, що позивач жодного відношення до вирощування птиці та її догляду не має.

Також, вказує на відсутність економічної мети здійснення господарських операцій.

Щодо реалізації яєць, апелянт звертає увагу, що ТОВ «Ясенсвіт» реалізує яйця до найбільших супермаркетів України та на експорт (відповідно до упаковки яєць виробником зазначено ТОВ «Ясенсвіт»).

Отже, на переконання апелянта, ПрАТ «Малинове» не здійснює вирощування, вигодовування та догляд за птицею. Також, неможливо встановити в який момент переходить право власності на товар (яйце нефасоване). Позивач не займається вирощуванням та доглядом за куркою та не приймає участі в технологічному процесі по виробництву яйця.

Таким чином, апелянт стверджує, що позивач не є сільськогосподарським товаровиробником.

Також, серед іншого, апелянт вказує на те, що позиція суду першої інстанції викладена в оскаржуваному рішенні не відповідає дійсності, оскільки у разі застосування міжнародної угоди про уникнення подвійного оподаткування платник зобов`язаний подати звіт про виплачені доходи, утримані та перераховані до бюджету податки на доходи нерезидентів.

Відповідно до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з`явились в судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, У період з 30 квітня 2021 р. по 25 травня 2021 р. відповідно до наказу від 29 березня 2021 р. №557-н Головним управлінням ДПС у Київській області проведена планова виїзна документальна перевірка приватного акціонерного товариства «МАЛИНОВЕ» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 1 січня 2017 р. по 31 грудня 2020 р., за наслідками якої складено акт віл 8 червня 2021 р. №8538/10-36-07-01/30249520.

Відповідачем встановлено такі порушення вимог законодавства:

- пп. 14.1.234-14.1.235 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1-44.2 п. 44.1 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, пп. 4 п. 291.4, п. 291.5-1 ст. 291, п. 299.11 ст. 299 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2019 р. у розмірі 7 922700 грн.;

- пп. 14.1.234-14.1.235 п. 14.1 ст.14, п. 44.1-44.2 п. 44.1 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, пп. 4 п. 291.4, п. 291.5-1 ст. 291, п. 299.11 ст. 299 ПК України, що призвело до заниження від`ємного значення об`єкту оподаткування податком на прибуток у розмірі 21 580000 грн.;

- п. 188.1 ст. 188 ПК України, в результаті чого завищено від`ємне значення різниці між сумою податкових зобов`язань та податкового кредиту по декларації з ПДВ за грудень 2020 р. в сумі 2 023187 грн.;

- п. 120 ст. 120, ст. 201 ПК України, в результаті чого застосовано штрафні санкції за відсутність реєстрації податкових накладних на загальну суму 596 943,08 грн.;

- п. 46.1 ст. 46, п. 49.1-49.2 ст. 49, п. 120.1 ст. 120 ПК України, в результаті чого застосовано штрафну санкцію за відсудить подачі податкових декларації з податку на прибуток підприємства за 2019-2020pp.;

- пп. 141.4.1-141.4.2 п. 141.1 ст. 141 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток з доходу нерезидента у 2018р. на загальну суму 74334 грн., у тому числі за 1 квартал 2018 р. 37077 грн., за III квартал 2018 р. - 37257 грн.;

- п. 46.1 ст. 46, пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49, п. 103.9 ст. 103 ПІК України не подано до контролюючого органу розрахунки-звіти податкових зобов`язань нерезидентів, якими отримано дохід із джерелом їх походження з України (Додаток ПН до рядка 23 податкової декларації з податку на прибуток) за 1 та II квартали 2017 р., 2017 р.; за I та IV квартали 2018р., за 2018 р.

Не погоджуючись із висновками акту перевірки від 08 червня 2021 р. позивач 29 червня 2021 р. звернувся до ГУ ДПС у Київській області із письмовими запереченнями.

21 липня 2021 р. позивач отримав від ГУ ДПС у Київській області лист від 13 липня 2021 р. № 11866/12/10-36-07-01 «Про розгляд заперечення», відповідно до якого висновки акту перевірки від 08 червня 2021 р. №8538/10-36-07-01/30249520 частково змінені, а письмові заперечення платника податків частково враховані:

- змінено розділ IV «Висновок» та зазначені порушення законодавства в частині завищення від`ємного значення ПДВ та застосування штрафних (фінансових) санкцій за не реєстрацію податкових накладних:

1) п. 188.1 ст. 188 ПК України, в результаті чого завищено від`ємне значення різниці між сумою податкових зобов`язань та податкового кредиту по декларації з ПДВ за грудень 2020р. в сумі 1901200 грн. (зменшено на 121987 грн.);

2) п. 120-1 ст.120, ст.201 ПК України, в результаті чого застосовано штрафну санкцію за відсутність реєстрації податкових накладних на загальну суму 564206 грн. (зменшено на 32 737,08 грн.);

- в іншій частині встановлені порушення залишені без змін.

На підставі акту перевірки від 08 червня 2021 р. з урахуванням листа від 13 лишня 2021 р. №11866/12/10-36-07-01 «Про розгляд заперечення» відповідачем 20 липня 2021 р. винесено податкові повідомлення-рішення:

- форми «Ш» №00153210701 про застосування штрафних (фінансових) санкцій за відсутність реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних - 564 206 грн.;

- форми «В4» №00153230701 про зменшення від`ємного значення ПДВ - 1 901200 грн.;

- форми «Р» № 00153250701 про визначення грошового зобов`язання з податку на прибуток 8 714970 грн., у тому числі: основний платіж - 7922 700 грн., штрафні санкції - 792 270 грн.;

- форми «Р» №00153260701 про застосування штрафних (фінансових) санкцій за неподання податкових декларацій з податку на прибуток - 1360 грн.

- форми «Р» №15328/0709 про визначення грошового зобов`язання з податку на доходи нерезидентів 81767 грн., у тому числі: основний платіж - 74334 грн., штрафні санкції - 7433 грн.;

- форми «Р» №15330/0709 про застосування штрафних (фінансових) санкцій за неподання додатків до податкових декларацій з податку на прибуток - 2720 грн.

Позивачем на вищезазначені податкові повідомлення-рішення подано скаргу до ДПС України за №03/08-2021/1.

4 жовтня 2021 року отримано Рішення про результати розгляду скарги ДПС України від 30 вересня 2021 року №22234/6/99-00-06-01-01-06. Цим рішенням ДПС України скасувала ППР ГУ ДПС у Київській області від 20 липня 2021 р. №00153260701 в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 1020 грн., а в іншій частині зазначене ППР та ППР ГУ ДПС у Київській області від 20 липня 2021 р. №00153230701, №00153210701, №00153250701, №15328/0709 та №15330/0709 залишила без змін.

За результатом оскарження ГУ ДПС у Київській області винесено податкове повідомлення-рішення від 8 жовтня 2021 р. №00238100701 про застосування штрафних санкцій в сумі 340 грн.

Не погоджуючись з оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Колегія суддів при винесенні даної постанови виходить з наступного.

Відповідно до пункту 291.2 статті 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Приписами пп.298.2.3 цієї ж статті, зокрема, визначено, що платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки: 5) у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми;

Згідно з п.298.8 цієї ж статті порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування або відмови від спрощеної системи оподаткування платниками єдиного податку четвертої групи здійснюється відповідно до підпунктів 298.8.1 - 298.8.8 цієї статті.

При цьому за приписами пп.298.8.3 цієї статті дохід сільськогосподарського товаровиробника, отриманий від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки (крім підакцизних товарів, за винятком виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 - 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції), включає доходи, отримані, зокрема, від: реалізації продукції тваринництва і птахівництва та продуктів її переробки на власних підприємствах або орендованих виробничих потужностях;

Відповідно до вимог пп.298.8.4 цієї ж статті у разі коли у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва становить менш як 75 відсотків, сільськогосподарський товаровиробник - юридична особа сплачує податки у наступному податковому (звітному) році на загальних підставах.

Якщо така частка не перевищує 75 відсотків у зв`язку із виникненням обставин непереборної сили у попередньому податковому (звітному) році, до платника податку в наступному податковому (звітному) році зазначена вимога не застосовується. Такі платники податку для підтвердження статусу платника єдиного податку подають податкову декларацію разом із рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних рад про наявність обставин непереборної сили та перелік суб`єктів господарювання, що постраждали внаслідок таких обставин.

Згідно з пп.298.8.7 цієї статті платники єдиного податку четвертої групи можуть самостійно перейти на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку іншої групи, або відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв`язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано відповідну заяву у порядку згідно з пунктом 298.2 статті 298 цього Кодексу, за умови сплати податку за поточний рік у розмірі, що розраховується виходячи з 25 відсотків річної суми податку за кожний квартал, протягом якого платник перебував на четвертій групі платників єдиного податку.

Приписами п.299.10 ст.299 ПК України визначено, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі:

1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв`язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;

3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу;

4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва юридичної особи платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків.

За приписами ч.2 п.299.11 ст.299 ПК України у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення виїзних документальних перевірок платника єдиного податку четвертої групи невідповідності вимогам підпункту 4 пункту 291.4 та пункту 291.51 статті 291 цього Кодексу у податковому (звітному) році або у попередніх періодах, такому платнику за такі періоди нараховуються податки та збори, від сплати яких він звільнявся як платник єдиного податку четвертої групи, та штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені главою 11 розділу II цього Кодексу. Такий платник податку зобов`язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування, починаючи з наступного місяця після місяця, у якому встановлено таке порушення.

Щодо податкового повідомлення-рішення форми «Р» № 00153250701 (нарахування податку на прибуток на загальну суму 8714970 грн., у тому числі: основний платіж - 7922700 грн., штрафні санкції - 792270 грн.).

Як вбачається з матеріалів перевірки, відповідачем в частині податку на прибуток встановлено заниження ряд.01 декларацій «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» на загальну суму 560 719000 грн., у тому числі за 2019 р. - 314845000 грн. та за 2020 р. - 245874000 грн. та ряд. 02 декларацій «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності» на загальну суму 22 435000 гривень, у тому числі за 2019 р. - 44015000 грн. та за 2020 р. - 21580000 грн. (від`ємне значення об`єкту оподаткування податком на прибуток), що у сукупності призвело до заниження податкового зобов`язання з податку на прибуток в сумі 7922700 грн. (44015000 грн. х 18%) та заниження від`ємного значення об`єкту оподаткування податком на прибуток (збитків) у розмірі 21580000 грн., внаслідок порушення пп.14.1.234-14.1.235 п.14.1 ст.14, п.44.1-44.2 п.44.1 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, пп.4 п.291.4, п.291.51 ст.291, п.299.11 ст.299 ПК України.

Обґрунтовуючи наведене, відповідач вказує на невідповідність позивача з 2019 року встановленим пп. а пп. 4 п. 291.4 ст. 291 ПК України критеріям платника єдиного податку 4 групи - сільськогосподарського товаровиробника.

Досліджуючи наведені підстави, судом першої інстанції було встановлено, що позивач, починаючи з 2019 року перебуває на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, зареєстрований платником податків 4 групи - юридична особа сільськогосподарський товаровиробник - як такий, що відповідає критеріям, встановленими пп. а пп.4 п.291.4 ст.291 ПК України.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань від 27.04.2021р. за кодом 113853570020 основним видом діяльності ПрАТ «МАЛИНОВЕ» за ДК 009:2010 (КВЕД:2010) є розведення свійської птиці (код 01.47), який включає: розведення та вирощування свійської птиці (курей, індиків, качок, гусей, цесарок), одержування яєць свійської птиці та діяльність інкубаторних станцій з вирощування свійської птиці.

Так, задекларована частка сільськогосподарського товаровиробництва за 2018 (попередній податковий (звітний) рік становить 75,19%, основний вид господарської діяльності - розведення свійської птиці (код КВЕД: 2010 - 01.47).

ПрАТ «МАЛИНОВЕ» на праві приватної власності володіє комплексом нежитлових будівель: "А", "Б","В", "Г", "Ж", "М","Н","О", "П","Р", "С","Т","У", "Ф", "Х", "Ц", "Ч", "Ш","Щ","Є","Ю",Я","Я'","З","Е","К", "Л", "Д","К'","И","Й","Ї" та споруд, який розташований за адресою: вул. Вереснева, 1, смт. Ставище (на території Винарівської сільської ради) Ставищанського району, Київської області та до складу якого входять: пташник №1, «М» загальною площею 853,0кв.м.; пташник №2 «Н» - 852,1кв.м.; пташник №3 «О» - 853,6кв.м.; пташник №4 «П» - 856,4кв.м.; пташник №5 «Р» - 1705,1кв.м.; пташник №6 «С» - 1683,5кв.м.; пташник №7 «Т» - 1697,4кв.м.; пташник №8 «У» - 1680,0кв.м.; пташник №10 «Х» - 1676,2кв.м.; пташник №12 «Ч» - 1320,5кв.м.; пташник №9 «Ф» - 1685,8кв.м.; пташник №11 «Ц» - 1616,1кв.м.; пташник №13 «Ш» - 1043,4кв.м.; пташник №14 «Щ» - 1287,8кв.м.; пташник №15 «Є» - 1285,3кв.м.; пташник №16 «Ю» - 1308,0кв.м.; пташник №18 «Я'» - 1183,4кв.м. та пташник №17 «Я» - 1268,2кв.м., що підтверджується витягом про державну реєстрацію прав від 21.06.2011р. № 30374118 (номер запису 75 в книзі 1) та інформаційною довідкою з реєстру від 13.10.2022р. № 312260705.

Відповідно до договору оренди нерухомого майна від 01.11.2019р. № УЛ8-01/11/19-1М ПрАТ «МАЛИНОВЕ» передано у тимчасове володіння та користування нежитлові приміщення виробничого та адміністративного призначення, до складу якого, серед іншого, входять пташники №2, 7, 8, 9, 10, 13, 14, 15 та 16 (акт приймання - передачі від 01.11.2019р.).

При цьому, у перевіряємому періоді ПрАТ «МАЛИНОВЕ» використовувалися власні об' єкти нерухомого майна (пташники), а саме: пташник №5 (загальною площею 2 833,2кв.м), пташник №6 (2 833,2кв.м), пташник №11(2 832,0кв.м) та пташник №12 (2 831,2кв.м), які у тимчасове володіння та користування (оренду) ТОВ «ЯСЕНСВІТ» за договором від 01.11.2019р. № УА8-01/11/19-1М не передавалися, як помилково вважає апелянт, та залишалися у розпорядженні позивача.

Крім того, позивач на праві приватної власності володіє промисловими активами, до складу яких входять комплекти обладнання для утримання птиці (курей - несучок) тип БУ2240-Би, яке використовує позивач для виготовлення сільськогосподарської продукції, що складаються з:

кліткові батареї з годуванням та послідовидаленням, опори для додаткових підлог, вузол підготовки води, система контролю рівня води, ваги для птиці, додаткове оснащення; повздовжній яйцезбір: лічильник яєць, електрошок, Elevators EC; зберігання корму: бункер BD для пневматичного завантаження, силосні ваги; система подачі корму: Dry Rapid 4500Dia-102mm (трос-шайба); система послідовидалення: поперечний + похилий транспортер послідовидалення, управління послідовидаленням; система макроклімату: припливні клапани CL-1911, світло захист на припливні клапани, припливні тунельні отвори TD-L, система сигналізації, управління AMACS; поперечний яйцезбір: поперечний транспортер.

Позивач використовує систему кондиціонування пташника MagFan, для подачі повітря в системі кондиціонування, систему яйцезбору LUBING.

Вказані комплекти обладнання для утримання курей - несучок придбано позивачем на підставі договорів купівлі - продажу від 12.04.2019р. № MAL-12/04/19-2КО (акт приймання - передачі від 16.04.2019р.); від 12.04.2019р. № MAL-12/04/19-2ВО (акт від 16.04.2019р.); від 12.04.2019р. № MAL-12/04/19-1КО (акт від 16.04.2019р.); від 12.04.2019р. № MAL-12/04/19-ШО (акт 16.04.2019р.); від 23.04.2019р. № MAL-23/04/19-4КО (акт від 24.04.2019р.); від 23.04.2019р. № MAL-23/04/19-ЗКО (акт від 24.04.2019р.); від 01.06.2016р. № 01/06/2016-1О (акт від 30.06.2016р.)

З наведеного вбачається, що позивач володіє на праві приватної власності нерухомим майном (пташниками), виробничим та іншим обладнанням для виготовлення сільськогосподарської продукції (яєць курячих).

При цьому, колегією суддів враховується, що яйце куряче нефасоване та кури - несучки підпадають під визначення «сільськогосподарської продукції», наведеного у пп.14.1.234 п.14.1 ст.14 ПК України.

Таким чином, ПрАТ «МАЛИНОВЕ» володіє на праві приватної власності нерухомим майном (пташники №5, 6,11 та 12), виробничим та іншим обладнанням (комплекти обладнання для утримання курей - несучок тип EV2240-EU) для виготовлення сільськогосподарської продукції (яєць курячих) за кодом УКТ ЗЕД 04.07, що є сільськогосподарською продукцією відповідно до пп.14.1.234 п.14.1 ст. 14 ПК України.

Даючи оцінку доводам апелянта про те, що позивач не здійснює вирощування, вигодовування та догляд за куркою - несучкою, неможливо встановити факт переміщення даних курей з одного підприємства на інше, також те, що реалізація товару здійснюється нижче собівартості, не встановлено ділової мети та економічної доцільності діяльності підприємства, колегія суддів зауважує наступне.

Як встановлено податковим органом, відповідно до договору постачання від 1 жовтня 2018 р. № YAS-01/10/18 придбав у ТОВ «ЯСЕНСВІТ» курку - несучку (вік птиці від 110 до 320 діб) у загальній кількості 666925 голів, у тому числі 338949 голів за ціною 105,60 грн. за 1 штуку та 327346 голів за ціною 41,42 грн. за 1 штуку.

Відповідно до договору постачання від 3 грудня 2019 р. № YAS-03/12/19 позивачем придбано 477176 голів курей - несучок (вік птиці 110 - 170 діб); зі договором від 9 грудня 2020 р. № YAS-09/12/20-1к придбано ще 495000 голів (вік птиці від 110 до 260 діб).

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, позивачем за 2019 рік реалізовано яйце куряче не фасоване ТОВ «ЯСЕНСВІТ» в кількості 96228213 шт. на загальну суму 144023514,24 грн. та ТОВ «ОВОСТАР» в кількості 63089741 шт. на загальну суму 91633905,01 грн. Всього за 2019 рік: 159317954 шт. на загальну суму 235657419,25 грн.

За 2020 рік реалізовано яйце куряче нефасоване ТОВ «ЯСЕНСВІТ» в кількості 8787686 шт. на загальну суму 13563152,42 грн. та ТОВ «ОВОСТАР» в кількості 184067522 шт. на загальну суму 240422826,36 грн. Всього за 2020 рік: 192855208 шт. на загальну суму 253958978,78 грн.

Також, позивачем реалізовано ТОВ «ЯСЕНСВІТ» кури - несучки білі в кількості 551568 штук по ціні 8 грн. за 1 шт., у тому числі ПДВ - 1,33 грн. у травні 2020 р. - 243793 шт. на загальну суму 1950344 грн., у тому числі ПДВ - 325057 грн.; червні 2020 р. - 42562 шт. на загальну суму 340496 грн., у тому числі ПДВ - 56749,30 грн.; у жовтні 2020 р. - 4692 шт. на загальну суму 37536,00 грн., у тому числі ПДВ - 6256,00 грн. та у листопаді 2020 р. - 260521 шт. на загальну суму 2 084168 грн., у тому числі ПДВ - 347 361,30 грн.

Згідно із пп.14.1.235 п.14.1 ст.14 ПК України сільськогосподарський товаровиробник для цілей глави 1 розділу XIV цього Кодексу - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа - підприємець, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

Водночас, сільськогосподарська продукція (сільськогосподарські товари) - продукція/товари, що підпадають під визначення груп 1-24 УКТ ЗЕД, якщо при цьому такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції), а також продукти обробки та переробки цих товарів (продукції), якщо вони були придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах) для продажу, переробки або внутрішньогосподарського споживання (пп.14.1.234 п.14.1 ст.14 ПК України, п.2.15 ст.2 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» (у редакції, що діяла у перевіреному періоді).

Колегія суддів звертає увагу, що реалізоване ПрАТ «МАЛИНОВЕ» протягом 2019-2020рр. яйце куряче нефасоване та кури - несучки підпадає під визначення «сільськогосподарської продукції», наведеного у пп.14.1.234 п.14.1 ст.14 ПК України, збирається товариством та поставляється з кодом УКТ ЗЕД: 0407 - яйця птахів у шкаралупі, свіжі ... та 0105 - свійська птиця, тобто кури свійські (Gallus domesticus), качки ... живі.

Так, як стверджує позивач, ним поставляється яйце куряче у нефасованому та невідсортованому вигляді.

В подальшому покупцями продукції придбані яйця відсортовуються в залежності від ваги та розміру, фасуються в індивідуальні пакування (10 - 12 штук у коробці) та реалізуються у роздрібні та оптові продуктові мережі під брендом (ТМ) «ЯСЕНСВІТ», права на які охороняються законом відповідно до діючих свідоцтв на знак для товарів та послуг від 10.10.2017р. № 232814; від 25.11.2013р. № 179030 та від 25.02.2008р. № 88379.

Відповідно до пп. а) пп.4 п.291.4 ст.291 Податкового кодексу України (далі - ПК України) суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються, в тому числі, на таку групу: четверта група - сільськогосподарські товаровиробники, до якої відносяться юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Разом з тим, як вірно зауважено судом першої інстанції, в акті перевірки від 8 червня 2021 року не наведено розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва, яка на думку відповідача, становить менше 75 відсотків від загальної суми доходу позивача, що слугувало б підставами для висновків про невідповідність критеріям платника єдиного податку 4 групи - сільськогосподарського товаровиробника та анулювання відповідної реєстрації. Контролюючий орган чітко не вказав, які саме доходи, в якому розмірі були безпідставно включені позивачем до складу 75 відсотків та з яких підстав їх слід виключити.

При цьому, в акті перевірки податковий орган вказує на продаж курей - несучок за ціною нижче за собівартість (ціну придбання).

Однак, як вірно встановлено судом першої інстанції, позивачем придбано курей - несучок на початку репродуктивного віку, а реалізовано - після його закінчення.

Таким чином, ціна продажу курей - несучок після закінчення репродуктивного віку значно нижча, ніж при придбанні.

Згідно із п.18 П(с)БО № 30 доходи (витрати) від первісного визнання біологічних активів і сільськогосподарської продукції, одержаних унаслідок сільськогосподарської діяльності протягом звітного (календарного) року, визначаються як різниця між вартістю біологічних активів і сільськогосподарської продукції, оцінених у порядку, передбаченому пунктами 9 і 12 Національного положення (стандарту) 30, та витратами, пов`язаними з біологічними перетвореннями. При цьому, на момент продажу балансова вартість довгострокових біологічних активів становила 0 грн. внаслідок застосування виробничого методу нарахування амортизації протягом продуктивного періоду.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Як вбачається з акту перевірки, позивачем отримано державну дотацію від Мінагрополітики України на реконструкцію та будівництво пташників у 2019 р. в сумі 109314 тис. грн., яку товариством віднесено до складу інших операційних доходів фінансової звітності за 2019 р.

Так, судом першої інстанції встановлено, що зазначену суму отриманої платником державної дотації виправлено за наслідками розгляду письмових заперечень на висновки акту перевірки на 101756540 грн., у тому числі у 2019 р. - 78409777 грн., у 2020 р. - 101756540 грн., які самостійно у повному обсязі віднесені до складу інших операційних доходів у відповідні роки.

У зв`язку з цим, за наслідками проведеної перевірки відповідачем збільшено дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), внаслідок невідповідності позивача критеріям платника єдиного податку 4 групи - сільськогосподарського товаровиробника.

Відповідно до вимог пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Пунктом 23 П(с)БО №30 передбачено, що цільове фінансування, пов`язане із сільськогосподарською діяльністю, визнається доходом у порядку, установленому Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 15 «Дохід».

Згідно з вимогами п.18 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Доходи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 р. № 290 (далі - П(с)БО №15) цільове фінансування капітальних інвестицій визнається доходом протягом періоду корисного використання відповідних об`єктів інвестування (основних засобів, нематеріальних активів тощо) пропорційно сумі нарахованої амортизації цих об`єктів.

Таким чином, враховуючи приписи п. 18 П(с)БО № 15, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України отримана позивачем державна дотація (яке є цільовим фінансуванням капітальних інвестицій) є доходом позивача протягом періоду корисного використання відповідних об`єктів (відповідно до пп. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 кодексу: для будівель - 20 років; споруд - 15 років) пропорційно сумі нарахованої амортизації об`єктів.

Враховуючи вищевикладене у сукупності, беручи до уваги, що володіння на праві приватної власності нерухомим майном, з фактичним його використанням (пташники №5, 6, 11 та 12), комплектами обладнання для утримання курей - несучок тип ЕV2240-ЕU для виготовлення сільськогосподарської продукції; виробництво сільськогосподарської продукції - яйця птахів у шкаралупі, свіжі за кодом УКТ ЗЕД - 0407 - здійснення операцій з їх постачання третім особам; отримання державної бюджетної дотації як сільськогосподарський товаровиробник, вказує про те, що позивач відноситься до сільськогосподарських виробників, і мав безперечне право знаходитися на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

З огляду на наведене, позивач у 2019-2020рр. законно перебував на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності як платник єдиного податку 4 групи та не мав зобов`язання нараховувати та сплачувати до бюджету податок на прибуток.

Таким чином, здійснене у подальшому податковим органом нарахування позивачу за такі періоди податків та зборів, від сплати яких він звільнявся як платник єдиного податку четвертої групи, та штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо податкового повідомлення-рішення форми «В4» № 00153230701 (зменшення від`ємного значення ПДВ - 1901200 грн.).

Як вбачається з акту перевірки, податковим органом зазначено про заниження позивачем податкового зобов`язання з ПДВ (ряд.1.1 та 9 декларацій) за період з 1 січня 2017 року по 31 грудня 2020 року на загальну суму 1901200 грн., що призвело до завищення від`ємного значення ПДВ за грудень 2020 року на цю ж суму.

Вказаного висновку податковий орган дійшов з огляду на реалізацію посліду курячого без відображення у первинних документах позивача, при цьому, обсяг утвореного курями - несучками посліду встановлено в ході перевірки розраховано відповідно до інформації у всесвітній мережі Інтернет.

При цьому, податковим органом самостійно розраховано кількість утвореного посліду, обчислена норма виходу посліду з однієї курки - несучки, кількість курячого посліду, середня вартість, обсяг без ПДВ та ПДВ.

Так, як стверджує позивач, фактична щоденна кількість корму у кожної курки залежить від типу та виду корму (рецептури), обсягів доданих корисних речовин (добавок, вітамінів тощо).

При цьому, відповідачем не враховано, що нормативне середнє споживання корму на голову курей - несучок варіюється в залежності від породи курей: Хай-Лайн W-36, Хай-Лайн W-80 і W-80 Plus, Хай-Лайн Коричневий, Хай-Лайн Сільвер Коричневий, Хай-Лайн Соня та Хай-Лайн Пінк.

Водночас, в акті перевірки не зазначено, по якій породі курей - несучок взятий показник середнього споживання корму на одну голову, та чи наявна порода таких курей у власності позивача. При цьому, відповідач стверджує, що за період з 19 жовтня 2018 р. по 31 грудня 2020 р. розрахунково встановлено, що позивачем отримано 76477,059 т посліду курячого. Відповідно до оборотно-сальдових відомостей та фінансової звітності не встановлено таких залишків; також в ЄРПН відсутні зареєстровані податкові накладні на реалізацію посліду курячого.

Так, суд першої інстанції обґрунтовано зауважив, що здійснені податковим органом розрахунки ґрунтуються на припущеннях і стосуються застосування непрямих методів оподаткування.

Колегія суддів звертає увагу, що за договором від 19 жовтня 2018 року № YAS-18/10/18 позивачем придбано у ТОВ «ЯСЕНСВІТ» послуги з утримання птиці - курки - яйценосної, а саме: підтримання необхідного мікроклімату, годування та поїння птиці, поїння птиці вітамінами, огляд та збір палої птиці з подальшою її утилізацією, сортування птиці згідно її ваги, проведення вакцинації птиці згідно погодженої схеми, утилізація відходів птахівництва з урахуванням викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря у дозвільній документації, інші практичні дії, спрямовані на отримання здорового та продуктивного стада.

При цьому, відповідачем в ході проведення перевірки не доведено, що позивач здійснював реалізацію посліду курячого у відповідні звітні податкові періоди у співставних умовах, але за суттєво відмінними цінами, також не встановлено та не доведено обставин, які б мали вплив на формування такої ціни.

Фактично відповідач посилається виключно на середню ціну реалізації посліду курячого ТОВ «ЯСЕНСВІТ».

Разом з тим, оскільки акт перевірки не містить достовірної податкової та іншої інформації, відсутні правові підстави стверджувати про порушення позивачем вимог податкового законодавства, зокрема, в частині заниження податкових зобов`язань з ПДВ за відповідні періоди.

Щодо податкового повідомлення - рішення форми «ПН» від 20 липня 2020 р. №00153210701 (застосування штрафних (фінансових) санкцій за відсутність реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних - 564206 грн.)

Так, відповідач стверджує про встановлення незареєстрованих податкових накладних, враховуючи заниження податкових зобов`язань за період жовтень 2018 - грудень 2020 р. на суму ПДВ 1 901 200 грн., що підлягали обов`язковій реєстрації в ЄРПН.

Однак, враховуючи, що позивач має статус платника єдиного податку, у позивача відсутній обов`язок складати та реєструвати в Єдиному реєстрі податкові накладні відповідно до ст. 201 ПК України, що свідчить про протиправність застосування відповідачем штрафу за відсутність факту такої реєстрації у розмірі 564 206 грн. згідно із п.1201 ст.120 Кодексу.

Щодо податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 20 липня 2020р. № 15328/0709 (визначення грошового зобов`язання з податку на прибуток при виплаті доходів в адресу нерезидентів - 81767,00 грн., у тому числі: основний платіж - 74334,00 грн., штрафні санкції - 7433,00 грн.).

Так, відповідач зазначає про заниження позивачем податку на прибуток при виплаті доходу нерезиденту Yemmak Makina Sanayi Ve Ticaret A.S. (Туреччина) на загальну суму 74334 грн., внаслідок відсутності довідки компетентного органу Туреччини задля застосування міжнародного договору про уникнення подвійного оподаткування.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, позивачем з метою виконання умов укладеного договору перераховано нерезиденту Yemmak Makina Sanayi Ve Ticaret A.S. (Туреччина) грошові кошти на загальну суму 15000 дол. США (еквівалент - 421 220,77 грн.), а саме: платіжним дорученням від 5 січня 2018 р. № 3 - 7500 дол. США (еквівалент - 210 100,25 грн.) та від 24 жовтня 2018 р. № 5 - 7500 дол. США (211 120,52 грн.).

Підпунктом 141.4.2 п.141.4 ст.141 ПК України визначено, що резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у пп. 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15% їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Відповідно до вимог п.103.2 ст.103 ПК України особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.

Згідно з вимогами п.103.4 ст.103 ПК України підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України, а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.

Між Урядом України та Урядом Турецької Республіки укладено Угоду про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно, яка набула чинності 29 квітня 1998 р.

Так, позивачем з метою підтвердження податкового статусу нерезидента нерезиденту - Yemmak Makina Sanayi Ve Ticaret A.S. (Туреччина) надано відповідну довідку, що дозволяє застосувати приписи міжнародного договору та не нараховувати і не сплачувати податок на доходи нерезидентів у передбаченому ПК України розмірі.

Факт подання вказаної довідки відповідачем не заперечується.

Крім того, відповідач стверджує, що позивач не задекларував виплати доходів нерезидентів на користь «DHL Global Forwarding (Austria) Gmbh» (Австрія), «L.T.D. IMERELLI GROUP INVEST» (Грузія) та Yemmak Makina Sanayi Ve Ticaret A.S. (Туреччина) та не подавав до контролюючого органу звіти про виплачені доходи, утримання та внесення до бюджету податку на доходи нерезидентів чи застосування переваг міжнародного договору (Додаток ПН до рядка 23 податкової декларації з податку на прибуток).

Однак, враховуючи, що виплачений на користь нерезидентів «DHL GlobalForwarding (Austria) Gmbh» (Австрія), «L.T.D. IMERELLI GROUP INVEST» (Грузія) та Yemmak Makina Sanayi Ve Ticaret A.S. (Туреччина) дохід не підлягав оподаткуванню за ставкою 15% у позивача відсутні підстави для подання до податкового органу за своїм місцем знаходження звіту про виплачені доходи, утримані та перераховані до бюджету податки на доходи нерезидентів у строки та за формою, встановленою центральним органом державної податкової служби.

Щодо податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 20 липня 2020 р. №15330/0709 (застосування штрафних (фінансових) санкцій за неподання додатків ПН до податкових декларацій з податку на прибуток - 2720 грн.)

Так, податковим органом накладено на позивача штраф за неподання Додатку ПН до ряд. 23 декларації з податку на прибуток за 1 кв. 2017 р., 2 кв. 2017 р., 3 кв. 2017 р. та 2017 р.; 1 кв. 2018 р., 2 кв. 2018 р., 3 кв. 2018 р. та 2018 р. на загальну суму 2 720 грн. (340 грн. х 8 податкових періодів) відповідно до п.120.1 ст.120 ПК України.

Відповідно до пп. ґ п. 137.5 ст. 137 ПК України, для суб`єктів господарювання юридичних осіб, які обрали спрощену систему оподаткування, щодо виплачених нерезиденту доходів (прибутків) із джерелом їх походження з України, що оподатковуються в порядку, визначеному п. 141.4 ст. 141 ПКУ, встановлено річний податковий (звітний) період.

Декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року відповідно до пп. 49.18.3 п. 49.18 ст. 49 ПК України.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що з урахуванням положення пп. ґ п. 137.5 ст. 137 ПК України, у разі виплати на користь нерезидента юридичні особи - платники єдиного податку третьої та четвертої груп повинні утримувати й перераховувати до відповідного бюджету податок з доходів нерезидента, а також за підсумками податкового (звітного) року протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем такого звітного (податкового) року, подавати до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням Декларацію із заповненням рядка 23 ПН та Розрахунок (звіт) податкових зобов`язань нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом їх походження з України (таблицю 1) як додаток до неї.

Таким чином, накладення на позивача штрафу за неподання Додатку ПН до декларації з податку на прибуток за період інший, ніж календарний рік (1 кв. 2017 р., 2 кв. 2017 р., 3 кв. 2017 р.; 1 кв. 2018 р., 2 кв. 2018 р. та 3 кв. 2018 р.) є безпідставним.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Отже, судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 16 січня 2023 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.

Головуючий суддя: І.В. Федотов

Судді: Н.М. Єгорова

Є.О. Сорочко

Повний текст постанови виготовлено 17.07.2023 року.