Рішення

від 10.08.2023 по справі 345/3784/23

КАЛУСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №345/3784/23

Провадження № 2-о/345/127/2023

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.08.2023 р. м.Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого судді Сухарник І.І.

за участю секретаря судового засідання Баран В.В.

заявниці ОСОБА_1

представників заінтересованихї осіб ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_4 , Управління в справах сім`ї, молоді, фізичної культури і спорту Калуської міської ради, Служба у справах дітей Калуської міської ради Івано-Франківської області, Калуський міський центр соціальних служб про видачу обмежувального припису, -

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про видачу обмежувального припису стосовно ОСОБА_4 . Заяву обґрунтовує тим, що з 19.10.2011 вона перебувала в шлюбі з ОСОБА_4 , який розірвано 26.10.2021. Від шлюбу народилася донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Тривалий час ОСОБА_4 вчиняє психологічне і фізичне насильство проти заявниці і спільної дитини, а саме: вчиняє погрози фізичної розправи, знищення особистих речей, принижує, ображає у нецензурній формі та заподіює тілесні ушкодження. Все це відбувається в присутності дитини, в зв`язку з чим вона зверталася за допомогою. Через такі дії ОСОБА_4 неодноразово притягували до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства. Однак, не зважаючи на вжиті заходи реагування щодо недопущення насильства в сім`ї, ОСОБА_4 правильних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став і продовжує свою протиправну поведінку та психологічне насильство.

05.05.2023 близько 23.30 год. ОСОБА_4 по місцю проживання ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство відносно ОСОБА_1 , у зв`язку з чим працівниками Калуського відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області складено адміністративний протокол за ч.1 ст. 173-2 КУпАП, а 07.06.2023 Калуським міськрайонним судом ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Після цього, ОСОБА_4 своєї поведінки не змінив. 15.07.2023 ОСОБА_4 знову вчинив домашнє насильство відносно заявниці, у зв`язку з чим працівниками Калуського відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області складено адміністративний протокол за ч.1 ст. 173-2 КУпАП.

Дії ОСОБА_4 (приниження, переслідування, постійні образи, залякування, побої) викликають в заявниці побоювання за її безпеку та безпеку дитини, від чого заявниця ОСОБА_1 не може особисто себе захистити, тому вважає, що до ОСОБА_4 необхідно застосувати обмежувальний припис, який би забезпечив дієвий та ефективний спосіб захисту від недопущення повторних випадків.

Заявниця ОСОБА_1 в судовому засіданні заяву підтримала та пояснила, що ОСОБА_4 є її колишнім чоловіком, у шлюбі з яким народилася донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_4 проживає окремо від заявниці та їх дитини. Зазначила, що ОСОБА_4 постійно вчиняє відносно неї домашнє насильство фізичного і психологічного характеру, це все відбувається на очах малолітньої дитини. За такі дії він неодноразово притягався до адміністративної відповідальності, однак на шлях виправлення не став і продовжує вчиняти домашнє насильство. Так як постійні образи, приниження та залякування зі сторони ОСОБА_4 викликають побоювання за свою безпеку та безпеку дитини, від чого вона не може себе і дитину особисто захистити, тому вона просить заяву задоволити.

Представник заінтересованої особи: Калуського міського центру соціальних служб Калуської міської ради Бедрій Т.М. в судовому засіданні підтримала вимоги заяви.

Представник заінтересованої особи: Управління в справах сім`ї, молоді, фізичної культури і спорту Калуської міської ради Бігун А.М. в судовому засіданні підтримала вимоги заяви.

Заінтересована особа ОСОБА_4 та представник заінтересованої особи Служби у справах дітей Калуської міської ради в судове засідання не з`явилися, з невідомих для суду причин.

Суд, вислухавши доводи учасників судового засідання, дослідивши та перевіривши докази у їх сукупності, приходить до наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.5, 20).

За даною адресою разом з нею зареєстрована та проживає її донька ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.20).

Згідно акту обстеження матеріально-побутових умов сім`ї від 02.08.2023, мати з дитиною проживають в задовільних умовах. Батько ОСОБА_4 (в даній квартирі не проживає) систематично вчиняє насильство відносно матері дівчинки у присутності малолітньої ОСОБА_7 (а.с.20).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 неодноразово зверталась до Калуського районного відділу поліції з приводу систематичного вчинення домашнього насильства її колишнім чоловіком громадянином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_2 . Щодо ОСОБА_4 були складені протоколи про адміністративні правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП по факту вчинення домашнього насильства відносно ОСОБА_1 , а саме протоколи від 05.05.2023, 22.06.2023, 15.07.2023 (а.с.12-14).

Крім того, постановою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 07.06.2023 ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 170,00 гривень (а.с. 35).

Працівниками СРПП Калуського РВП було складено форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства (а.с.10-11) та 22.06.2023 було складено терміновий заборонний припис Серія АА № 314327 стосовно кривдника ОСОБА_4 , де постраждалою особою є ОСОБА_1 , строком на 5 діб, згідно з яким кривднику заборонено в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою (а.с.15).

Відповідно до форм оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 16.06.2023 та 15.07.2023 встановлено, що ОСОБА_4 є кривдником, а ОСОБА_1 постраждалою особою. Кривдник схильний до постійних ревнощів, залякував, переслідував, погрожував постраждалій особі, має алкогольну залежність, нападав на постраждалу особу та/або дітей за межами домашнього середовища, поведінка кривдника вплинула на безпеку постраждалої особи та/або безпеку її дітей (а.с.10-11).

Згідно акту проведення оцінки рівня безпеки дитини стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рівень безпеки дитини є «небезпечно». Батько ОСОБА_4 систематично вчиняє насильство фізичного та психологічного характеру у присутності доньки відносно ОСОБА_1 . Зокрема були виклики поліції 15.07.2023 та 27.07.2023, факти насильства підтвердилися (а.с.25).

Згідно комплексного психологічного дослідження, проведеного практичним психологом щодо ОСОБА_1 , встановлено, що ситуація яка склалася в сім`ї щодо вчинення домашнього насильства, негативно впливає на емоційно-вольову сферу заявниці, у зв`язку з чим у жінки виникли побоювання за свою безпеку, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе та завдали шкоди її фізичному та психічному здоров`ю. Жінка активна, комунікабельна, однак притаманний тривожний тип характеру, неспокій, порушення сну, нестійка увага та наявні депресивні стани, а також рекомендовано психотерапевтичну роботу зі спеціалістом для усунення тривожності і неспокою; нормалізувати середовище для зниження відчуття депресивних станів; надати психологічний захист для повернення базового відчуття безпеки (а.с.26).

Крім того було проведено комплексне психологічне дослідження неповнолітньої ОСОБА_6 . Зі слів дитини з`ясовано, що батько ОСОБА_4 словесно ображає нецензурними словами маму, погрожує, залякує, принижує, конфліктує, штовхає, завдає тілесних ушкоджень, примушує ночувати у його квартирі. Дослідженням встановлено, що неповнолітня ОСОБА_6 проявляє агресію, страх, неспокій, порушення сну, ОСОБА_6 комунікабельна, однак наявний тривожний тип характеру та нестійка увага. Також рекомендовано психотерапевтичну роботу з психологом для усунення тривожності і агресії. Потрібно надати психологічний захист для повернення базового відчуття безпеки (а.с.27).

Розділом IV глави 13 Цивільного процесуального кодексу України визначено порядок розгляду судом справ про видачу і продовження обмежувального припису.

Відповідно до ст. 350-2 ЦПК України заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства або її представником у випадках визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Згідно ч 2 ст. 3 Закону України «Про запобіганню та протидію домашньому насильству», дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: 1) подружжя; 2) колишнє подружжя; 3) наречені; 4) мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя); 5) особи, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти; 6) особи, які мають спільну дитину (дітей); 7) батьки (мати, батько) і дитина (діти); 8) дід (баба) та онук (онука); 9) прадід (прабаба) та правнук (правнучка); 10) вітчим (мачуха) та пасинок (падчерка); 11) рідні брати і сестри; 12) інші родичі: дядько (тітка) та племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри, двоюрідний дід (баба) та двоюрідний онук (онука); 13) діти подружжя, колишнього подружжя, наречених, осіб, які мають спільну дитину (дітей), які не є спільними або всиновленими; 14) опікуни, піклувальники, їхні діти та особи, які перебувають (перебували) під опікою, піклуванням; 15) прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, їхні діти та прийомні діти, діти-вихованці, діти, які проживають (проживали) в сім`ї патронатного вихователя.

Предметом доказування є вчинення по відношенню до заявника домашнього насильства, що є необхідною умовою для можливості застосування судом до заінтересованої особи спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству. Крім того, в даному випадку судом також враховується, що домащнє насильство відбувається в присутності малолітньої дитини.

Відповідно до положень п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Обмежувальний припис стосовно кривдника - встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов`язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).

Кривдником є особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.

У п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що оцінка ризиків - це оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи.

Оцінка ризиків має проводитись за факторами небезпеки (ризиків) щодо вчинення домашнього насильства шляхом відібрання свідчень від постраждалої від такого насильства особи, з`ясування обставин конфлікту та виявлення чинників і умов, які створюють або можуть створювати небезпеку для цієї особи. Фактори небезпеки (ризику) щодо вчинення домашнього насильства мають визначатися за результатами оцінки дій кривдника, які свідчать про ймовірність настання летальних наслідків у разі вчинення домашнього насильства з метою виявлення вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті такої особи.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у своїй постанові від 28.04.2020 року винесеній за результатами розгляду справи № 754/11171/19.

Верховний Суд у постанові від 14.01.2020 року винесеній у справі № 754/6995/19 зазначає, що під час вирішення питання про наявність підстав для видачі обмежувального припису суди мають встановлювати, яким формам домашнього насильства піддавався заявник, та оцінювати ризики продовження у майбутньому домашнього насильства у будь-якому його прояві.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Як наголошує ч. 2 ст. 27 Конституції України кожен має право захищати своє життя і здоров`я, життя і здоров`я інших людей від протиправних посягань.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» постраждала особа має право на дієвий, ефективний та невідкладний захист в усіх випадках домашнього насильства, недопущення повторних випадків домашнього насильства.

Відповідно до положень ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За змістом ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.

Положеннями ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов`язків, зокрема: заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.

Положеннями ст. 350-6 ЦПК України визначено, що розглянувши заяву про видачу обмежувального припису, суд ухвалює рішення про задоволення заяви або відмову в її задоволенні. У разі задоволення заяви суд видає обмежувальний припис у вигляді одного чи декількох заходів тимчасового обмеження прав особи, яка вчинила домашнє насильство, передбачених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» на строк від одного до шести місяців.

Враховуючи встановлені судом фактичні обставини справи та наведені норми чинного законодавства України, суд приходить до висновку про те, що заявниця обґрунтовано звернулась до суду із заявою про видачу обмежувального припису і її права та права неповнолітньої ОСОБА_6 мають бути захищенні судом шляхом видачі відповідного обмежувального припису, оскільки заявниця та неповнолітня дитина дійсно є постраждалими особами від домашнього насильства, а їх кривдником є заінтересована особа ОСОБА_4 , і на підставі досліджених доказів, а саме звернень ОСОБА_1 щодо вчинення домашнього насильства до правоохоронних органів, результатів вирішення таких звернень, комплексних психологічних досліджень, які підтверджують факт застосування психологічного насильства до заявниці в присутності малолітньої ОСОБА_6 , та свідчать що існує високий рівень вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких наслідків його вчинення щодо постраждалих осіб, такі ризики є реальними.

Тож, у відповідності до положень Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» оцінюючи сам вид насильства (психологічне), ризики, тобто вірогідність продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, суд приходить до висновку про необхідність покладення на заінтересовану особу ряду обов`язків, передбачених ч. 2 даного Закону та задоволення заяви.

З урахуванням конкретних обставин справи, позиції учасників процесу та інтересів як ОСОБА_1 , так і ОСОБА_4 і їх спільної дитини, суд вважає, що обмежувальний припис слід видати на строк чотири місяці.

При цьому, суд звертає увагу, що за заявою осіб, визначених частиною першою цієї статті, на підставі оцінки ризиків обмежувальний припис може бути продовжений судом на строк не більше шести місяців після закінчення строку, встановленого судовим рішенням згідно з частиною четвертою цієї статті.

В силу ч. 3 ст. 350-5 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, суд відносить за рахунок держави.

Згідно із ч. 4 ст. 350-6 ЦПК України рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє виконання.

На підставі Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», керуючись ст.ст. 259, 263-265, 268, 350-1, 350-6 ЦПК України, суд -

ухвалив:

заяву задовольнити частково.

Видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 .

Встановити заходи тимчасового обмеження прав ОСОБА_4 та покласти на нього наступні обов`язки строком на 4 місяці:

- заборонити перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалими особами ОСОБА_1 та малолітньою дитиною ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_3 ;

- обмежити спілкування з постраждалою дитиною ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- заборонити наближатися ближче 100 метрів до місця проживання та місць частого відвідування постраждалими особами ОСОБА_1 та малолітньою дитиною ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- заборонити особисто і через третіх осіб розшуковувати постраждалих осіб ОСОБА_1 та малолітню дитину ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якщо вони за власним бажанням перебувають у місці, невідомому ОСОБА_4 , переслідувати їх та в будь-який спосіб спілкуватися з ними;

- заборонити ведення листування, телефонних переговорів (в тому числі надсилати смс-повідомлення) із постраждалими особами ОСОБА_1 та малолітньою дитиною ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , або контактування з ними через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.

В задоволенні решти заяви відмовити.

Судові витрати віднести за рахунок держави.

Копію рішення направити до Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області та до виконавчого комітету Калуської міської ради для взяття ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , на профілактичний облік.

Рішення суду підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Повне рішення складено 14.08.2023.

Головуючий