Постанова

від 03.10.2023 по справі 345/3784/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 345/3784/23

Провадження № 22-ц/4808/1168/23

Головуючий у 1 інстанції Сухарник І. І.

Суддя-доповідач Максюта

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2023 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі:

головуючого (суддя-доповідач) Максюти І.О.,

суддів Василишин Л.В., Фединяка В.Д.,

секретаря Мельник О.В.,

з участю представника особи, яка подала апеляційну скаргу, ОСОБА_1 та його представника адвоката Михайлишина Н.М., заявника ОСОБА_2 , представника Управління в справах сім`ї, молоді, фізичної культури і спорту Калуської міської ради Бігун А.М., представника Калуського міського центру соціальних служб Дидич Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_2 , заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Управління в справах сім`ї, молоді, фізичної культури і спорту Калуської міської ради, Служба у справах дітей Калуської міської ради Івано-Франківської області, Калуський міський центр соціальних служб, про видачу обмежувального припису, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області, ухвалене суддею Сухарник І.І. 26 травня 2023 року у м.Калуш Івано-Франківської області,

в с т а н о в и в:

У серпні 2023 року ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про видачу обмежувального припису стосовно ОСОБА_1 .

Заяву обгрунтовано тим, що з 19.10.2011 вона перебувала в шлюбі з ОСОБА_1 , який розірвано 26.10.2021. Сторони є батьками малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Тривалий час ОСОБА_1 вчиняє психологічне і фізичне насильство проти заявниці та дочки: вчиняє погрози фізичної розправи, знищення особистих речей, принижує, ображає у нецензурній формі та заподіює тілесні ушкодження. Все це відбувається в присутності дитини, в зв`язку з чим вона зверталася за допомогою. Через такі дії ОСОБА_1 неодноразово притягували до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства. Однак, не зважаючи на вжиті заходи реагування щодо недопущення насильства в сім`ї, ОСОБА_1 правильних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став і продовжує свою протиправну поведінку та психологічне насильство.

05 травня 2023 року близько 23.30 год ОСОБА_1 за місцем проживання ОСОБА_2 вчинив домашнє насильство відносно ОСОБА_2 , у зв`язку з чим працівниками Калуського відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 173-2 КУпАП, а 07.06.2023 Калуським міськрайонним судом ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Після цього, ОСОБА_1 своєї поведінки не змінив.

15 липня 2023 року ОСОБА_1 знову вчинив домашнє насильство щодо заявниці, у зв`язку з чим працівниками Калуського відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 173-2 КУпАП.

Дії ОСОБА_1 (приниження, переслідування, постійні образи, залякування, побої) викликають в заявниці побоювання за її безпеку та безпеку дитини, від чого заявниця не може особисто себе захистити, тому вважає, що до ОСОБА_1 необхідно застосувати обмежувальний припис, який би забезпечив дієвий та ефективний спосіб захисту від недопущення повторних випадків (а.с.1-3).

Рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 26 травня 2023 року заяву задоволено частково. Видано обмежувальний припис стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 . Встановлено заходи тимчасового обмеження прав ОСОБА_1 та покладено на нього наступні обов`язки строком на 4 місяці:

- заборонено перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалими особами ОСОБА_2 та малолітньою дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_2 ;

- обмежено спілкування з постраждалою дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- заборонено наближатися ближче 100 метрів до місця проживання та місць частого відвідування постраждалими особами ОСОБА_2 та малолітньою дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- заборонено особисто і через третіх осіб розшуковувати постраждалих осіб ОСОБА_2 та малолітню дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якщо вони за власним бажанням перебувають у місці, невідомому ОСОБА_1 , переслідувати їх та в будь-який спосіб спілкуватися з ними;

- заборонено ведення листування, телефонних переговорів (в тому числі надсилати смс-повідомлення) із постраждалими особами ОСОБА_2 та малолітньою дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , або контактування з ними через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.

В задоволенні решти вимог, викладених у заяві, відмовлено. Судові витрати віднесено за рахунок держави (а.с.43-48).

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій посилається на неправильне застосування норм матеріального права та неправильне тлумачення закону, порушення норм процесуального права.

Апелянт зазначає, що твердження, вказані у постанові Калуського міськрайонного суду від 07.06.2023 року, яку судом враховано, про те, що він вчиняв домашнє насильство та виганяв колишню дружину з дому не відповідає дійсності тому, що колишня дружина прийшла до його дому та влаштовувала конфліктні ситуації. Усі сварки відбуваються у нього в квартирі, що є не логічним твердженню про переслідування її, так як вона особисто залишає дитину в нього або він її приводить з дитячого садка, а в даний момент дитина має ходити на підготовку, на яку він її особисто записав.

ОСОБА_2 працює позмінно в ДП «ВО «Карпати», графік роботи передбачає відсутність її вдома протягом тривалого часу (з 08.00 до 01.00 год), дитину немає з ким залишати вдома, тому він завжди водить її дитячий садок та забирає з нього.

Конфлікти виникають через те, що заявник зовсім не піклується про дитину, а житло,де вона проживає є небезпечним для проживання, ремонт не проводиться, всюди пліснява та безлад. Проживання в такому приміщенні може мати тяжкі наслідки для здоров`я дитини. Заявниця спеціально ініціює та провокує його до сварок щоб викликати поліцію та позбавити його батьківських прав.

З метою встановлення об`єктивності у справі судом не допитано свідка ОСОБА_5 , яка є його матір`ю, проживає з ним та була присутня безпосередньо при всіх конфліктах із заявницею.

Вказує, що суду слід врахувати докази, що свідчать про належне виконання батьківських обов`язків, намагання створити умови для належного виховання доньки ОСОБА_4 та не носять характеру переслідування,постійних образ та небезпеки для дитини чи колишньої дружини (свідоцтво про народження дитини, довідки про хворобу дитини від 06.02.2023 року та від 20.02.2023 року, диплом учасника Всеукраїнського конкурсу фестивалю мистецтв «Зірка Карпат» від 22.05.2021 року, письмові пояснення працівників Калуського СТК ТСО України м.Калуш від 14.08.2023 року, довідка дитячого садка «Чебурашка», квитанції від 28.09.2022 року, від 13.10.2011 року,14.12.2022 року).

Вважає, що рішення суду є передчасним, тому просить його скасувати (а.с.53-57).

ОСОБА_2 подала відзив на апеляційну скаргу.

Вказує, що за період з 23 жовтня 2019 року по даний час ОСОБА_1 чотири рази визнавали винним у вчиненні домашнього насильства відносно щодо неї у присутності дитини та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.173-2 КУпАП. Невжиття своєчасних обмежувальних заходів щодо кривдника може призвести до завдання шкоди здоров`ю потерпілій від насильства в сім`ї. Зміст конкретних фраз, лексики та характеру використання мовних засобів,які ОСОБА_1 застосовує у розмові з нею та її дитиною, дає підстави кваліфікувати його дії як домашнє насильство. Доводи апеляційної скарги спростовуються матеріалами справи. Просить рішення суду залишити без змін (а.с.90-91).

У судове засідання не з`явився представник служби у справах дітей Калуської міської ради, надіславши апеляційну суду заяву про розгляд справи без участі представника. При винесенні рішення просять врахувати законні права та інтереси малолітньої дитини.

Приймаючи до уваги, що неявка осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, не перешкоджає апеляційному розгляду справи, апеляційним судом виконаний обов`язок щодо повідомлення осіб, які беруть участь у справі, про день, місце та час судового засідання, тому колегія суддів розглянула справу у відсутності представника служби у справах дітей Калуської міської ради.

В силу ст.367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, але апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення.

Вислухавши доповідь судді, пояснення представника особи, яка подала апеляційну скаргу, ОСОБА_1 та його представника адвоката Михайлишина Н.М., заявника ОСОБА_2 , представника Управління в справах сім`ї, молоді, фізичної культури і спорту Калуської міської ради Бігун А.М., представника Калуського міського центру соціальних служб Дидич Г.В., дослідивши матеріали справи та перевіривши, відповідно до ст.367 ЦПК України, законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є необґрунтованою, виходячи з таких підстав.

Встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.5, 20).

За цією ж адресою разом з нею зареєстрована та проживає її донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . (а.с.20).

Згідно акту обстеження матеріально-побутових умов сім`ї від 02.08.2023, мати з дитиною проживають в задовільних умовах. Батько ОСОБА_1 (в даній квартирі не проживає) систематично вчиняє насильство щодо матері дівчинки у присутності малолітньої ОСОБА_3 (а.с.20).

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_2 неодноразово зверталась до Калуського районного відділу поліції з приводу систематичного вчинення домашнього насильства її колишнім чоловіком ОСОБА_1 . Щодо нього складені протоколи про адміністративні правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП за фактами вчинення домашнього насильства до ОСОБА_2 , а саме протоколи від 05.05.2023, 22.06.2023, 15.07.2023 (а.с.12-14).

Постановою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 07.06.2023 ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 170,00 гривень (а.с. 35).

Працівниками СРПП Калуського РВП складено форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства (а.с.10-11) та 22.06.2023 складено терміновий заборонний припис серії АА № 314327 стосовно кривдника ОСОБА_1 , де постраждалою особою є ОСОБА_2 , строком на 5 діб, згідно з яким кривднику заборонено в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою (а.с.15).

Відповідно до форм оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 16.06.2023 та 15.07.2023 встановлено, що ОСОБА_1 є кривдником, а ОСОБА_2 постраждалою особою. Кривдник схильний до постійних ревнощів, залякував, переслідував, погрожував постраждалій особі, має алкогольну залежність, нападав на постраждалу особу та/або дітей за межами домашнього середовища, поведінка кривдника вплинула на безпеку постраждалої особи та/або безпеку її дитини (а.с.10-11).

Згідно акту проведення оцінки рівня безпеки дитини стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рівень безпеки дитини є «небезпечно». Батько ОСОБА_1 систематично вчиняє насильство фізичного та психологічного характеру у присутності доньки відносно ОСОБА_2 . Зокрема були виклики поліції 15.07.2023 та 27.07.2023, факти насильства підтвердилися (а.с.25).

Згідно комплексного психологічного дослідження, проведеного практичним психологом щодо ОСОБА_2 , встановлено, що ситуація яка склалася в сім`ї щодо вчинення домашнього насильства, негативно впливає на емоційно-вольову сферу заявниці, у зв`язку з чим у жінки виникли побоювання за свою безпеку, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе та завдали шкоди її фізичному та психічному здоров`ю. Жінка активна, комунікабельна, однак притаманний тривожний тип характеру, неспокій, порушення сну, нестійка увага та наявні депресивні стани, а також рекомендовано психотерапевтичну роботу зі спеціалістом для усунення тривожності і неспокою; нормалізувати середовище для зниження відчуття депресивних станів; надати психологічний захист для повернення базового відчуття безпеки (а.с.26).

Крім того, було проведено комплексне психологічне дослідження неповнолітньої ОСОБА_4 . Зі слів дитини з`ясовано, що батько ОСОБА_1 словесно ображає брутальноюлайкою матір, погрожує, залякує, принижує, конфліктує, штовхає, завдає тілесних ушкоджень, примушує ночувати у його квартирі. Дослідженням встановлено, що неповнолітня ОСОБА_4 проявляє агресію, страх, неспокій, порушення сну, ОСОБА_4 комунікабельна, однак наявний тривожний тип характеру та нестійка увага. Рекомендовано психотерапевтичну роботу з психологом для усунення тривожності і агресії. Потрібно надати психологічний захист для повернення базового відчуття безпеки (а.с.27).

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення заяви про видачу обмежувального припису суд першої інстанції виходив з того, що існує високий рівень вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства ОСОБА_1 щодо заявниці ОСОБА_2 , а також настання тяжких наслідків його вчинення щодо постраждалої особи, і такі ризики є реальними.

З таким висновком апеляційний суд погоджується з огляду на таке.

Основним нормативно-правовим актом, який регулює спірні правовідносини, є Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (далі Закон). Цей Закон визначає організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства.

Згідно з пунктами 3, 4, 14 та 17 частини першої статті 1 Закону домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Фізичне насильство - це форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 24 Закону до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належить обмежувальний припис стосовно кривдника.

Обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов`язків: 1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; 2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи; 3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною; 4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; 5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; 6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб (частина друга статті 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).

Пунктом 7 частини першої статті 1 Закону визначено, що обмежувальний припис стосовно кривдника - це встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов`язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 26 Закону рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків. Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців.

У пункті 9 частини першої статті 1 Закону передбачено, що оцінка ризиків - це оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 350-4 ЦПК України у заяві про видачу обмежувального припису повинно бути зазначено обставини, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису, та докази, що їх підтверджують (за наявності).

Відповідно до частини першої статті 350-6 ЦПК України, розглянувши заяву про видачу обмежувального припису, суд ухвалює рішення про задоволення заяви або про відмову в її задоволенні.

З урахуванням змісту вищевказаних правових норм видача обмежувального припису є заходом впливу на кривдника, який може вживатися в інтересах постраждалих осіб та у разі настання певних обставин і наявності ризиків.

Під час вирішення заяви про видачу обмежувального припису суди мають надавати оцінку всім обставинам та доказам у справі, вирішувати питання про дотримання прав та інтересів дітей і батьків, а також забезпечити недопущення необґрунтованого обмеження прав у разі безпідставності та недоведеності вимог заяви.

Також суди мають встановлювати, яким формам домашнього насильства піддавався заявник, та оцінювати ризики продовження у майбутньому домашнього насильства у будь-якому його прояві.

Обмежувальний припис використовується як ефективний спосіб захисту від вчинення дій з домашнього насильства, однією з характеристик якого є повторюваність.

За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції, який обґрунтованого виходив із того, що заявниця підтвердила факт вчинення колишнім чоловіком домашнього насильства щодо неї, а також наявність ризиків продовження вчинення заінтересованою особою домашнього насильства у майбутньому.

Обмежувальний припис за своєю суттю не є заходом покарання особи (на відміну від норм, закріплених у КУпАП та КК України), а є тимчасовим заходом, виконуючим захисну та запобіжну функцію і направленим на попередження вчинення насильства та забезпечення першочергової безпеки осіб, з огляду на наявність ризиків, передбачених вищезазначеним законом, до вирішення питання про кваліфікацію дій кривдника та прийняття стосовно нього рішення у відповідних адміністративних або кримінальних провадженнях.

Враховуючи принцип пропорційності, відповідність вимог заявниці щодо застосування заходів тимчасового обмеження прав кривдника частині другій статті 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що вимоги ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису, про застосування яких просила заявниця, строком на 4 місяці підлягали задоволенню.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивачка, як жертва домашнього насильства, з урахуванням та оцінкою наявних ризиків потребувала захисту у порядку, передбаченому Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», оскільки вчинення відповідачем протиправних дій щодо неї давали підстави вважати вірогідним продовження чи повторне вчинення кривдником психологічного та фізичного насильства.

Посилання апелянта на неналежну оцінку доказів, недоведеність вчинення ним домашнього насильства є безпідставними і спростовуються наявними доказами у справі.

Особа, яка подала апеляційну скаргу, не підтвердила жодними доказами обставини, зазначені у апеляційній скарзі щодо неналежного виконання батьківських обов`язків та провокування конфліктів самою потерпілою. При цьому жодні такі обставини не можуть бути виправданням домашнього насильства, як фізичного, так і психологічного.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст. 374,375,381-384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 26 травня 2023 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий І.О. Максюта

Судді: Л.В. Василишин

В.Д. Фединяк

Повний текст постанови складено 11 жовтня 2023 року.