Ухвала

від 14.08.2023 по справі 638/9723/23

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про передачу справи за підсудністю

14 серпня 2023 року

м. Харків

справа № 638/9723/23

провадження № 2/638/4542/23

Дзержинський районний суд м. Харкова в складі головуючої судді Яковлевої В.М. розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики,

установив:

11 серпня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики.

При зверненні до суду з відповідним позовом позивач повинен дотримуватися вимог закону щодо підсудності розгляду цивільних справ, передбачених главою 2 розділу І ЦПК України.

Поняття підсудності у цивільному судочинстві - це розмежування компетенції між окремими ланками судової системи та між судами однієї ланки щодо розгляду цивільних справ. Підсудністю фактично є визначення в системі судів компетентного суду стосовно вирішення певної цивільної справи.

Територіальна підсудність - це підсудність цивільної справи загальному суду в залежності від території, на яку поширюється юрисдикція даного суду. За її допомогою вирішується питання, яким з однорідних судів підсудна для розгляду відповідна справа.

Критеріями даного виду підсудності зокрема виступають: місце проживання відповідача, місце заподіяння шкоди, місце знаходження спірного майна, місце розгляду первісного позову тощо.

Позовна заява не може бути прийнята до розгляду Дзержинським районним судом м. Харкова та підлягає направленню за підсудністю з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Предметом спору є стягнення заборгованості за договором позики.

Отже, до даного позову застосовуються правила загальної підсудності, тобто за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання або перебування відповідача.

Положеннями статті 27 ЦПК України визначено загальні положення підсудності справ за місцем проживання або місцезнаходження відповідача.

Частиною першою статті 27 ЦПК України встановлено, що позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачене законом.

Разом із тим, частинами восьмою-дев`ятою статті 28 ЦПК України передбачено, що позови, що виникають із договорів, у яких зазначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів.

Позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред`являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).

За правилами частини шостої, восьмої, дев`ятої статті 187ЦПК України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

Суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.

Якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

Відповідно до інформаційної довідки з Реєстру територіальної громади міста Харкова від 14.08.2023 місце проживання позивача ОСОБА_1 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до відповіді № 183300 від 14.08.2023 з Єдиного державного демографічного реєстру, отриманої судом в порядку частини шостої статті 187 ЦПК України, місце проживання позивача ОСОБА_1 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , з 08.06.2018.

Згідно з відповіддю № 183323 від 14.08.2023 з Єдиного державного демографічного реєстру, отриманої судом в порядку частини шостої статті 187 ЦПК України, місце проживання відповідача ОСОБА_2 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 , з 05.03.2021 по 11.06.2021, що територіально не відноситься до Шевченківського району міста Харкова.

В обгрунтування підсудності справи позивач посилається на те, що позовна заява подається відповідно до частини восьмої статті 28 ЦПК України за місцем виконання договору до Дзержинського районного суду м. Харкова за місцезнаходженням позивача: АДРЕСА_1 .

Однак такі доводи позивача суд прийняти не може, з огляду на наступне.

Відповідно до копії договору позики № 01/21 від 29 квітня 2021 року позикодавець надає позичальнику грошову позику у вигляді коштів у сумі 1 671 000 грн 00 коп, що еквівалентно 60 000 доларів США, а останній зобов`язується повернути позику у визначений договором строк. Позика надається позичальнику на безвідсотковій (безвідплатній) основі при умові дотримання умов договору.

При цьому умовами договору не визначено, що грошові кошти були передані та (або) підлягають поверненню за конкретною адресою, яка знаходиться та територіально відноситься до Шевченківського району міста Харкова.

Додана до позовної заяви розписка про отримання та щодо умов повернення коштів такої адреси також не містить.

Отже, конкретної адреси (вулицю, будинок) місця виконання договору в Шевченківському районі міста Харкова умови договору та матеріали справи не містять.

Водночас,останнім відомимзареєстрованим місцемпроживання відповідача ОСОБА_2 є:АДРЕСА_3 , а відтак дана справа не підсудна Дзержинському районному суду м. Харкова.

Отже, компетентним та належним судом для розгляду даної справи є Луцький міськрайонний суд Волинської області.

Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п. 1 статті 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

Згідно з частиною дев`ятою статті 187 ЦПК України якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 частини першої статті 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Частинами першою та другою статті 32 ЦПК України визначено, що спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Водночас суд звертає увагу, що відповідно до частини першої статті 378 ЦПК України, судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).

За наведених вище обставин, враховуючи недопустимість порушення правил щодо підсудності, з метою розгляду справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом, суд доходить висновку, що справу необхідно передати до Луцького міськрайонного суду Волинської області для розгляду за територіальною юрисдикцією (підсудністю).

На підставі вищевикладеного та керуючись частиною першою статті 31, статтею 32, частиною дев`ятою статті 187, статтею 260 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Матеріали цивільної справи № 638/9723/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики - передати на розгляд до Луцького міськрайонного суду Волинської області за територіальною юрисдикцією (підсудністю) (43016, м. Луцьк, вул. Лесі Українки, 24).

Відповідно до пункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України в редакції, яка набрала чинності 15 грудня 2017 року, ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Дзержинський районний суд м. Харкова, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повний текст ухвали складено 14 серпня 2023 року.

Суддя В.М. Яковлева