ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 636/5678/21 Провадження 2/636/737/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.08.2023 місто Чугуїв
Чугуївський міський суд Харківської області в складі:
головуючого судді Золотоверхої О. О.
за участю секретаря судового засідання Караулової О. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» про звернення стягнення на предмет застави,
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Чугуївського міського суду Харківської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави в рахунок погашення заборгованості за договором позики від 04.12.2010 шляхом передачі права власності на заставне майно заставодержателю.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 04.12.2010 між ним та відповідачем було укладено договір позики, згідно якого останній отримав грошові кошти у сумі 40000 грн. зі строком повернення не пізніше 31.12.2017. З метою забезпечення виконання цього договору було вирішено укласти договір іпотеки нерухомого майна та договір застави рухомого майна відповідача, яке належить останньому на праві приватної власності, а саме: нерухомого майна - житлових будинків, розташованих за адресами : АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , рухомого майна - 7 автомобілів та 1 напівпричепа. 22.01.2011 між позивачем та відповідачем було укладено договір застави рухомого та нерухомого майна, який посвідчено приватним нотаріусом Алексик Т.В., зареєстровано в реєстрі за №112.
Згідно змісту вказаного договору відповідач з метою забезпечення виконання зобов`язання за договором позики від 04.12.2010 року передав, а позивач прийняв в заставу належне відповідачу на праві власності рухоме та нерухоме майно, а саме: житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; житловий будинок розташований за адресою: АДРЕСА_2 ; житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_3 ; вантажний автомобіль Марка: КРАЗ модель: 6444, 1993 р.в. д.н.з. НОМЕР_1 ; автомобіль Марка: ГАЗ Модель: 330210, Рік випуску: 2002, д.н.з. НОМЕР_2 ; автомобіль Марка: ГАЗ Модель: 330210, Рік випуску: 2002, д.н.з. НОМЕР_3 ; автомобіль марки ЗІЛ ММЗ, 1982 року випуску, самоскид -С, д.н.з. НОМЕР_4 ; автомобіль Марка: ГАЗ Модель: 330210, Рік випуску: 2001, д.н.з. НОМЕР_5 ; автомобіль Марка: ГАЗ Модель: 33021, Рік випуску: 2000, д.н.з. НОМЕР_6 ; автомобіль марки КРАЗ 6510, 1993 р.в., самоскид- С, д.н.з. НОМЕР_7 ; напівпричіп МАЗ9398, 1992 р.в., бортовий Е, д.н.з. НОМЕР_8 . 20.01.2011 в Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта внесено відповідні записи про наявність заборон (обтяжень) майна щодо вказаних житлових будинків. Позивач є іпотекодержателем вказаного майна. Окрім того відповідачу належать земельні ділянки під житловими будинками (кадастрові номери 6325455900:00:001:0246, 63255455900:00:001:0247, 6325455900:00:0003:0189), на які позивач звертає стягнення.
Оскільки відповідач належним чином не виконував взяте на себе зобов`язання за договором позики від 04.12.2010, утворилася заборгованість, яка станом на 15.12.2021, враховуючи індекс інфляції, три відсотки річних та пеню складає 250810,40грн., у зв`язку з чим позивач просить звернути стягнення на вищевказане майно.
Позивач надав заяву, в якій просив розглядати справу без його участі, позов підтримав та просив його задовольнити.
Відповідач надав заяву, в якій просив справу розглядати без його участі та визнав позов, просив його задовольнити.
Представник третьої особи до суду не з`явився, причини неявки суду не повідомив, про місце та час судового засідання був повідомлений своєчасно та належним чином.
Суд, розглянувши позов, повно та всебічно дослідивши надані докази, встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 04.12.2010 між позивачем та відповідачем укладено договір позики (копія а.с.13), згідно якого останній отримав гроші у сумі 40000,00 грн., договір є безпроцентним, строк повернення не пізніше 31.12.2017, з метою забезпечення виконання договору укладено договір іпотеки нерухомого майна та договір застави рухомого майна відповідача, яке належить останньому на праві приватної власності, а саме: нерухомого майна - житлових будинків, розташованих за адресами : АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , рухомого майна - 7 автомобілів та 1 напівпричеп.
22.01.2011 між позивачем та відповідачем укладено договір застави рухомого та нерухомого майна (копія а.с.14-15), посвідчений приватним нотаріусом Алексик Т.В., зареєстрований в реєстрі за №112. Згідно вказаного договору відповідач передає в заставу належне йому на праві власності рухоме та нерухоме майно, а саме: житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; житловий будинок розташований за адресою: АДРЕСА_2 ; житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_3 ; вантажний автомобіль Марка: КРАЗ модель: 6444, 1993 р.в. д.н.з. НОМЕР_1 ; автомобіль Марка: ГАЗ Модель: 330210, Рік випуску: 2002, д.н.з. НОМЕР_2 ; автомобіль Марка: ГАЗ Модель: 330210, Рік випуску: 2002, д.н.з. НОМЕР_3 ; автомобіль марки ЗІЛ ММЗ, 1982 року випуску, самоскид -С, д.н.з. НОМЕР_4 ; автомобіль Марка: ГАЗ Модель: 330210, Рік випуску: 2001, д.н.з. НОМЕР_5 ; автомобіль Марка: ГАЗ Модель: 33021, Рік випуску: 2000, д.н.з. НОМЕР_6 ; автомобіль марки КРАЗ 6510, 1993 р.в., самоскид- С, д.н.з. НОМЕР_7 ; напівпричіп МАЗ9398, 1992 р.в., бортовий Е, д.н.з. НОМЕР_8 . Згідно вказаного договору станом на момент його укладення загальна вартість предметів застави складала 113614,00 грн.
Відомостей про укладення між сторонами договору іпотеки на виконання умов договору позики суду не надано.
22.01.2011 приватним нотаріусом Алексик Т.В. накладено заборону відчуження об`єктів нерухомого майна на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; житловий будинок розташований за адресою: АДРЕСА_2 ; житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується копіями витягів про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (а.с.16-18).
Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру плав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта (а.с.19-26) відповідачу на праві власності належать:
- земельна ділянка кадастровий номер 6325455900:00:003:0189 площею 0,145га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), землі житлової та громадської забудови за адресою: АДРЕСА_2 ;
- житловий будинок загальною площею 42 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 ;
- земельна ділянка кадастровий номер 6325455900:00:001:0246 площею 0,15га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), землі житлової та громадської забудови за адресою: АДРЕСА_3 ;
- житловий будинок загальною площею 68.9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 ;
- земельна ділянка кадастровий номер 6325455900:00:001:0247 площею 0,1487га для ведення особистого селянського господарства, землі сільськогосподарського призначення за адресою: АДРЕСА_3 ;
- земельна ділянка кадастровий номер 6325455900:00:001:0238 площею 0,0954га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), землі житлової та громадської забудови за адресою: АДРЕСА_1 ;
- житловий будинок загальною площею 34,2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .
На всі вказані об`єкти нерухомого майна накладено обтяження, згідно постанови про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження №45469660 від 14.11.2014, виданої відділом примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у Харківській області в інтересах ПАТ «Укрсоцбанк».
Згідно наданих розрахунків заборгованості за договором позики заборгованість складає: 40000,00грн - сума боргу; 13246,00 - 3% річних (а.с.27); 110817,00грн. - пеня (а.с.28-30); 86747,40грн. втрати від інфляції (а.с.31-37), загальна сума до стягнення - 250810,40грн.
21.07.2008 відповідачем укладено генеральний договір про надання кредитних послуг №806/1-27/1-3/8-054 з акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцібанк» (копія договору а.с.72-82), про надання відповідачу грошових коштів у розмірі 1130000,00 доларів США під 15% річних у доларах США на строк з 21.07.2018 по 05.07.1028.
Згідно копії рішення постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 28.03.2014 (а.с.83-86) за вказаним генеральним договором з відповідача, ТОВ «Сенат», ТОВ «Чугуїв-Продукт» та ОСОБА_3 солідарно стягнуто заборгованість у розмірі 8385942,73 грн.
Ухвалою суду від 24.01.2023 до участі у справі №636/5978/21 залучено в якості третьої особи - ПАТ «Укрсоцбанк», оскільки розгляд вказаної справи може вплинути на їх права та обов`язки.
Відповідно до статті 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Статтями 525, 526, 530 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтями 572, 589, 590 ЦК України встановлено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). У разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором. Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов`язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з частиною першою статті 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.
Серед способів звернення стягнення на предмет застави не передбачений такий спосіб звернення стягненн,я як визнання права власності на предмет застави за рішенням суду.
Застава є способом забезпечення зобов`язань; у силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави) (стаття 1 Закону України «Про заставу» та стаття 572 ЦК України).
Відповідно до частини другої статті 586 ЦК України заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його в користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з частиною першою статті 589 ЦК України у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.
Відповідно до частини першої статті 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом статті 20 Закону України «Про заставу» заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом або договором застави.
Законом передбачено чітко визначені способи звернення стягнення на предмет застави в разі невиконання чи неналежного виконання забезпеченого заставою зобов`язання.
Договір про задоволення вимог заставодержателя, яким також вважається відповідне застереження в договорі застави, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет застави відповідно до цього Закону.
Визначений договором спосіб задоволення вимог заставодержателя не перешкоджає заставодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет застави.
Договір про задоволення вимог заставодержателя або відповідне застереження в договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу заставодержателю права власності на предмет застави у рахунок виконання основного зобов`язання; право заставодержателя від свого імені продати предмет застави будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу.
Отже, сторони в договорі чи відповідному застереженні можуть передбачити як передачу заставодержателю права власності на предмет застави в позасудовому порядку, так і надання заставодержателю права від свого імені продати предмет застави як за рішенням суду, так і на підставі відповідного застереження в договорі про задоволення вимог заставодержателя чи застереження в договорі застави на підставі договору купівлі-продажу.
При цьому необхідно врахувати, що положення Закону України «Про заставу» не містять посилання на можливість визнання права власності на предмет застави за заставодержателем за рішенням суду.
Заставодержатель може задовольнити забезпечену заставою вимогу шляхом набуття права власності на предмет застави.
Правовою підставою для реєстрації права власності заставодержателя на майно, яке є предметом застави, є договір про задоволення вимог заставодержателя або відповідне застереження в договорі застави, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу заставодержателю права власності на предмет застави в рахунок виконання основного зобов`язання.
Рішення про реєстрацію права власності заставодержателя на нерухоме майно, що є предметом застави, може бути оскаржене заставодавцем у суді.
Тобто, для реалізації заставодержателем позасудового способу звернення стягнення на предмет застави шляхом визнання права власності на нього за загальним правилом необхідні тільки воля та вчинення дій з боку заставодержателя, якщо договором не передбачено іншого порядку.
Таким чином, передача заставодержателю права власності на предмет застави є способом позасудового врегулювання, який здійснюється за згодою сторін без звернення до суду.
Застереження в договорі про задоволення вимог заставодержателя шляхом визнання права власності на предмет застави - це виключно позасудовий спосіб урегулювання спору, який сторони встановлюють самостійно у договорі.
З урахуванням вимог статей 328, 335, 392 ЦК України, положень Закону України «Про заставу» суди не наділені повноваженнями звертати стягнення на предмет застави шляхом визнання права власності на нього заставодержателем.
Суд звертає увагу, що умовами договору не передбачено звернення стягнення на предмет застави у судовому порядку шляхом визнання права власності, унаслідок чого відсутні правові підстави для звернення стягнення на предмет застави в обраний заставодержателем спосіб, оскільки такий спосіб захисту порушених прав є позасудовим способом захисту.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження:
1) передача рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов`язання в порядку, встановленому цим Законом;
2) продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах;
3) відступлення обтяжувачу права задоволення забезпеченої обтяженням вимоги у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є право грошової вимоги;
4) переказ обтяжувачу відповідної грошової суми, у тому числі в порядку договірного списання, у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є гроші, майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку, або цінні папери.
5) реалізація заставленого майна на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Верховний Суд зазначає, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Ефективним способом захисту права є такий, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанова Верховного Суду у справі № 916/3156/17 від 4 червня 2019 р.).
Крім цього обрання способу захисту порушеного права є суб`єктивним правом кожної особи, на яку покладається тягар відповідальності за неправильно обраний спосіб захисту і за всі наслідки пов`язані з цим.
Отже, у зв`язку з обранням позивачем неефективного способу захисту порушеного права, який не відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та спричиненим цим діянням наслідкам, що є самостійною та достатньою підставою для відмови в позові, у задоволенні позову слід відмовити.
З урахуванням вищевикладеного, керуючись положеннями ст. ст. 15, 16, 328, 335, 392 ЦК України, ст.ст. 78,81, 83, 141, 258-260, 353 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» про звернення стягнення на предмет застави - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Харківського апеляційного суду через Чугуївський міський суд Харківської області. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду виготовлено 14.08.2023.
Суддя О. О. Золотоверха
Суд | Чугуївський міський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 08.08.2023 |
Оприлюднено | 15.08.2023 |
Номер документу | 112792141 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них страхування, з них позики, кредиту, банківського вкладу, з них |
Цивільне
Чугуївський міський суд Харківської області
Золотоверха О. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні