Ухвала

від 07.08.2023 по справі 161/8638/23

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/8638/23

Провадження № 2/161/2587/23

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

07 серпня 2023 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі :

головуючого судді Філюк Т.М.

за участі секретаря судового засідання Октисюк С.В.

розглянувши у підготовчому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Винниченка 47», третя особа без самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю «Місцевий обчислювальний центр», про зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

26 травня 2023 року ОСОБА_1 звернувся в Луцький міськрайонний суд з позовом до об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Винниченка 47», третя особа без самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю «Місцевий обчислювальний центр», про зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою судді Луцького міськрайонного суду від 13 травня 2023 року відкрито загальне позовне провадження у справі.

12 червня 2023 року від представника відповідача об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Винниченка 47» надійшла заява про закриття провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст. 255 ЦПК України у зв`язку з відсутністю предмета спору. В заяві вказує, що 06 червня 2023 року до ТзОВ «Місцевий обчислювальний центр» на підставі поданої заяви ОСББ «Винниченка 47» списано заборгованість для нежитлового приміщення «Офіс ОСОБА_1 » по статті «утримання будинку» за період з 01 липня 2021 року по 30 червня 2022 року у сумі 37357, 20 гривень.

Від представника позивача надійшла заява про проведення судового засідання за відсутності позивача та його представника, не заперечує проти закриття провадження у справі. Просить стягнути з відповідача понесені витрати по сплаті судового збору та на правову допомогу.

Представник відповідача подала до суду заяву, в якій просила проводити судове засідання за її відсутності, заперечила щодо стягнення судових витрат.

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Статтею 255 ЦПК України визначені підстави закриття провадження у справі, зокрема суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо:

- відсутній предмет спору (пункту 2 частини першої);

- позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом (пункт 4 частини першої).

Згідно з частиною другою статті 255 ЦПК України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Зі змісту позовних вимог вбачається, що позивач, звертаючись до суду з позовом, просив зобов"»зати ОСББ «Винниченка 47» здійснити перерахунок заборгованості по внеску на утримання будинку за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01 липня 2021 року по 30 червня 2022 року, зменшивши її на суму 37357, 20 гривень.

Матеріалами справи встановлено, що 06 червня 2023 року ОСББ «Винниченка 47» звернулось до ТзОВ «Місцевий обчислювальний центр» про списання заборгованості для нежитлового приміщення «Офіс ОСОБА_1 » по статті «утримання будинку» за період з 01 липня 2021 року по 30 червня 2022 року у сумі 37357, 20 гривень.

А тому, суд приходить до висновку, що станом на час розгляду даної справи, відсутній предмет спору, а відтак, клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст. 255 ЦПРК України підлягає до задоволення.

Частина третя статті 142 ЦПК України визначає, що у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Правовий аналіз зазначеної норми дає підстави для висновку, що у разі відмови позивача від позову, понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача, за виключенням, якщопозивач не підтримує свої вимоги унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Розподіл витрат у разі визнання позову, закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду регламентується статтею 142 ЦПК України.

Відповідно до положень цієї статті у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

У разі укладення мирової угоди, відмови від позову, визнання позову відповідачем на стадії перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку суд у відповідній ухвалі у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення скаржнику (заявнику) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні відповідної апеляційної чи касаційної скарги.

У разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

У разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних із розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Аналіз зазначеної норми права свідчить про те, що загальне правило щодо компенсації судових витрат у разі закриття провадження передбачає, що у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. Разом із тим, у результаті закриття провадження процесуальний закон не передбачає відшкодування судових витрат, понесених позивачем.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 308/12079/18.

Таким чином, враховуючи те, що позивачем не заперечувалось закриття провадження у справі відповідно до клопотання, поданого відповідачем, а стаття 142 ЦПК України не містить положення про відшкодування позивачу витрат на правову допомогу в разі закриття провадження в справі на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України (за відсутністю предмета спору), суд вважає відсутніми правові підстави для стягнення витрат на правничу допомогу з відповідача.

Разом з тим, відповідно до п.5 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

А тому, слід роз`яснити позивачу звернення до суду з заявою про повернення сплаченого судового збору.

Керуючись ст.. 255 ЦПК України,

п о с т а н о в и в :

Провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Винниченка 47», третя особа без самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю «Місцевий обчислювальний центр», про зобов`язання вчинити дії закрити у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Волинського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали через Луцький міськрайонний суд Волинської області.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Дата складання повного тексту ухвали 11 серпня 2023 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Філюк Т.М.