Постанова

від 03.08.2023 по справі 638/9826/20

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 638/9826/20 Номер провадження 22-ц/814/314/23Головуючий у 1-й інстанції Невеніцин Є.В. Доповідач ап. інст. Пікуль В. П.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2023 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Пікуля В.П.,

суддів Абрамова П.С., Одринської Т.В.,

при секретарі Філоненко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Колісниченко Артур Сергійович, на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 29 листопада 2021 року (повний текст рішення складено 08 грудня 2021 року) (з урахуванням заперечень на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 20 липня 2021 року) у справі за позовом об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Черемушки - 2017» до ОСОБА_1 про визнання договорів недійсними,

В С Т А Н О В И В :

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовної заяви

У липні 2020 року об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Черемушки - 2017» (далі - ОСББ «Черемушки - 2017») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання договорів недійсними.

В обґрунтування позову зазначено, що у квітні 2020 року позивач дізнався про існування договорів зберігання, а саме: договору №01/07 від 17 липня 2017 року; договору №02/07 від 17 липня 2017 року; договору №03/07 від 17 липня 2017 року, - які нібито були укладені між ОСОБА_1 та ОСББ «Черемушки - 2017» в особі представника ОСОБА_2.

Однак позивач заперечує дійсність вказаних правочинів, оскільки ОСОБА_2 не є представником ОСББ «Черемушки - 2017», адже останній ніколи не уповноважував дану особу на представлення своїх інтересів, у тому числі й не видавав довіреність від 04 липня 2017 року. Крім того, вказано, що позивачу взагалі невідома особа, яка назвалась представником ОСББ «Черемушки - 2017».

Звернено увагу на масу та об`єм матеріалів, які нібито передавалися позивачу на зберігання, адже теоретично вони не могли зберігатися у нежитлових приміщеннях ОСББ «Черемушки - 2017»: недостатньо площі, відсутня можливість їх завантаження та вивантаження на прибудинковій території будівлі.

Вказано, що позивач є неприбутковою організацією і не має на меті отримання прибутку для його розподілу між співвласниками.

Після зміни предмету позову, позивач прохав суд: визнати недійсними договори зберігання № 01/07 від 17 липня 2017 року, № 02/07 від 17 липня 2017 року, № 03/07 від 17 липня 2017 року, які укладено між ОСОБА_1 та ОСББ «Черемушки-2017»; визнати недійсними третейські застереження, що містяться в пункті 6.1. договору зберігання № 01/07 від 17 липня 2017 року, в пункті 6.1. договору зберігання № 02/07 від 17 липня 2017 року, в пункті 6.1. договору зберігання № 03/07 від 17 липня 2017 року, які укладено між ОСОБА_1 та ОСББ «Черемушки-2017».

Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 20 липня 2021 року у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви ОСББ «Черемушки-2017» до ОСОБА_1 про визнання договорів недійсними без розгляду на підставі пункту 6 частини першої статті 257 ЦПК України відмовлено.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 29 листопада 2021 року позовні вимоги ОСББ «Черемушки-2017» до ОСОБА_1 про визнання договорів недійсними задоволено.

Визнано недійсними договори зберігання № 01/07 від 17 липня 2017 року, № 02/07 від 17 липня 2017 року, № 03/07 від 17 липня 2017 року, які укладені між ОСОБА_1 та ОСББ «Черемушки-2017».

Визнано недійсними третейські застереження, що містяться в пункті 6.1 договору зберігання № 01/07 від 17 липня 2017 року, в пункті 6.1 договору зберігання № 02/07 від 17 липня 2017 року, в пункті 6.1 договору зберігання № 03/07 від 17 липня 2017 року, які укладені між ОСОБА_1 та ОСББ «Черемушки-2017».

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Черемушки-2017» суму сплаченого судового збору у розмірі 6306,00 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

З ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 20 липня 2021 року та рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 29 листопада 2021 року не погодився ОСОБА_1 та оскаржив їх в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі відповідач прохав суд рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 29 листопада 2021 року та ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 20 липня 2021 року скасувати, та постановити нове рішення про залишення позову без розгляду або про відмову у задоволенні позову.

Аргументи учасників справи

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

На думку особи, яка подала апеляційну скаргу, рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 29 листопада 2021 року є незаконним та необґрунтованим.

Відповідач зазначає, що між сторонами спірних правочинів укладено третейську угоду у формі третейського застереження, в яких передбачено, що усі спори за цими договорами сторони передали на вирішення третейського суду.

В апеляційній скарзі також зазначено й про принцип автономності арбітражної угоди, відповідно до якої дійсність основного договору в принципі не впливає на дійсність включеної до нього арбітражної угоди, а також основний договір і арбітражна угода можуть бути підпорядковані різним законам.

Крім того, статтею 6 Закону України «Про третейські суди» не передбачено загального виключення спорів про недійсність правочину з категорії спорів, підвідомчих третейському суду. Більше того, законом до компетенції третейського суду віднесено питання про дійсність третейської угоди, яке вирішується ним при прийнятті позову (частини сьома, восьма статті 27 Закону).

В апеляційній скарзі відповідач також висловив свою незгоду із практикою Верховного Суду, яка була використана місцевим судом при ухваленні оскаржуваного рішення.

Узагальнені доводи особи, яка подала відзив на апеляційну скаргу

Позивач, подавши відзив на апеляційну скаргу на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 29 листопада 2021 року, вказав, що третейська угода про передання спору на розгляд третейського суду не є відмовою від права на звернення до суду, а є угодою про обрання одного із способів вирішення спору.

Крім того, відсутність взаємної згоди саме сторін спору на його вирішення комерційним судом (арбітражем), оформленої відповідним арбітражним застереженням, незалежно від попередньої домовленості про це, виключає можливість розгляду спору таким судом.

Також вказано про безпідставність посилань відповідача на правові позиції Верховного Суду.

Щодо явки та позиції учасників справи в суді апеляційної інстанції

Під час розгляду справи судом, представник ОСОБА_1 - адвокат Колісниченко А.С. вимоги апеляційної скарги підтримав та прохав їх задовольнити з підстав, які в ній наведено.

Представник позивача - адвокат Пацурковська О.М., взявши участь у розгляді справи у режимі відеоконференції, заперечувала проти задоволення вимог апеляційної скарги.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з`явилися у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до такого висновку.

Встановлені обставини справи

Судом першої інстанції встановлено та не заперечується учасниками справи, що 17 липня 2017 року між ОСББ «Черемушки-2017» в особі представника ОСОБА_2 (зберігач) та ОСОБА_1 (поклажодавець) укладено договори зберігання № 01/07 від 17 липня 2017 року, № 02/07 від 17 липня 2017 року; № 03/07 від 17 липня 2017 року (далі за текстом - договори зберігання), згідно до яких зберігач приймає на відповідальне зберігання від поклажодавця майно згідно з додатком та зобов`язується повернути його поклажодавцю.

За змістом підпунктів 1.2.1., 1.2.2. пункту 1.2. розділу 1 договору зберігання № 01/07 від 17 липня 2017 року зберігач ОСББ в особі ОСОБА_2., що діє на підставі довіреності від 04 липня 2017 року, приймає від поклажодавця ОСОБА_1 на відповідальне зберігання наступне майно:

- ТЛ Еко Фасад (1000*600*120) у кількості 134,784 м3 загальною вартістю 277 453,40 грн;

- Труба ПЕ 100 SDR 11-355х32,2 відр. питна у кількості 100 пг.м. загальною вартістю 194 160,00 грн (т.1, а.с. 20).

За змістом підпунктів 1.2.1., 1.2.2. пункту 1.2. розділу 1 договору зберігання № 02/07 від 17 липня 2017 року між зазначеними сторонами передбачена передача на зберігання наступного майна:

- Труба ПЕ 100 SDR 11-355х32,2 відр. питна у кількості 250 пг.м. загальною вартістю 485 400,00 грн (т.1, а.с. 21).

За змістом підпунктів 1.2.1., 1.2.2., 1.2.3., 1.2.4.,1.2.5.,1.2.6.,1.2.7.,1.2.8. пункту 1.2. Розділу 1 договору зберігання № 03/07 від 17 липня 2017 року між сторонами передбачена передача на зберігання наступного майна:

- ТЛ (Эко Лайт 1000х600х50) у кількості 49,68 м3 загальною вартістю 31 851,64 грн;

- ТЛ (1000х600х100) у кількості 170,28 загальною вартістю 109 172,64 грн;

- ТЛ (Приват Фасад 1000х600х50) у кількості 8,04 загальною вартістю 15 696,24 грн;

- ТЛ (Приват Фасад 1000х600х100) у кількості 16,08 м3 загальною вартістю 33 913,87 грн;

- ТЛ (Еко Фасад 1000х600х50) у кількості 7,08 м3 загальною вартістю 15 026,61 грн;

- Віконний блок із профілю «WDS» у кількості 76,648 м2 загальною вартістю 118 107,52 грн;

- Алюмінієва конструкція у кількості 6,261 м2 загальною вартістю 13 140,21 грн;

- Арматура 10 мм А 500 С міра у кількості 7 тон загальною вартістю 130 899,97 грн (т.1, а.с. 22).

За змістом зазначені договори зберігання є ідентичними, відмінність полягає у переліку майна, яке передавалось на зберігання від поклажодавця ОСОБА_1 до зберігача ОСББ в особі ОСОБА_2.

Пунктами 2.1. розділу 2 спірних договорів зберігання визначено, що зберігач зобов`язаний вживати всіх необхідних заходів для забезпечення зберігання майна в період дії договорів; зберігати майно окремо від інших речей, з виконанням усіх необхідних умов, які забезпечують збереження майна; нести відповідальність за втрату або ушкодження майна, незалежно від причини ушкодження або втрати з моменту одержання майна від поклажодавця до закінчення його зберігання.

Пунктом 4.2. розділу 4 договорів зберігання передбачено, що плата за зберігання у розмірі 100 % вноситься поклажодавцем зберігачу після повернення поклажодавцеві зберігачем майна, переданого на зберігання, у схоронності.

У пунктах 6.1 розділів 6 договорів зберігання № 01/07 від 17 липня 2017 року, № 02/07 від 17 липня 2017 року, № 03/07 від 17 липня 2017 року містяться третейські застереження, що будь-які суперечки або спори за цими договорами зберігання, які не врегульовані шляхом переговорів, сторони передають на вирішення третейського суду, в якості якого, за взаємною згодою, обрано постійно діючий третейський суд при Асоціації «Європейська ліга правових інновацій» (ЄДРПОУ 39367403, місцезнаходження: вул. Космічна, б. 21, м. Харків, 61145) та доручають голові цього суду формування складу третейського суду.

За змістом пунктів 7.1 розділу 7 договорів зберігання, договори набувають чинності з моменту їх підписання і діють до 01 серпня 2017 року. Підписанням цих договорів сторони підтверджують факт передання майна від поклажодавця зберігачеві в момент їх підписання та ця обставина не потребує додаткового складання актів приймання-передачі.

Зазначені договори зберігання від імені поклажодавця підписані ОСОБА_1 , від імені зберігача - ОСОБА_2 (за довіреністю) (т.1, а.с. 20-22).

Згідно довідки ОСББ «Черемушки-2017» від 15 липня 2020 року, до якої додано оборотно-сальдову відомості від 15 липня 2020 року, що підписано головою правління ОСББ ОСОБА_3 , членами правління ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , бухгалтером ОСББ ОСОБА_6 , за період з 29 червня 2017 року по 15 липня 2020 року жодного майна, у тому числі, згідно договорів зберігання № 01/07 від 17 липня 2017 року, № 02/07 від 17 липня 2017 року, № 03/07 від 17 липня 2017 року, на рахунку 023 «Матеріальні цінності на матеріальному зберіганні» не обліковувалося (т.1, а.с. 125).

Крім того, довідкою від 15 липня 2020 року ОСББ «Черемушки-2017» із додатками викопіюванням з технічного паспорту будинку та фото таблицею нежитлових приміщень будинку за підписом голови правління ОСББ ОСОБА_3 , членів правління ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , зафіксовано, що всі приміщення багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 , поділяються на об`єкти приватної власності (квартири, нежитлові приміщення) та спільної сумісної неподільної власності всіх співвласників будинку (допоміжні приміщення, несучі конструкції тощо), яке забезпечує експлуатацію будинку та побутове обслуговування його мешканців та не придатне для використання з іншою метою (т.1, а.с. 91).

Згідно пункту 1 розділу 2 Статуту ОСББ «Черемушки-2017», затвердженого протоколом установчих зборів №1 ОСББ «Черемушки-2017» від 21 червня 2017 року (далі - статут), метою створення об`єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутом.

Об`єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками (пункт 2 розділу 2 статуту).

Відповідно до пункту 3 розділу 2 статуту визначено, що завданнями та предметом діяльності об`єднання є: забезпечення реалізації прав співвласників на володіння та користування спільним майном; забезпечення належного утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території; сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних послуг належної якості за обґрунтованими цінами; забезпечення виконання співвласниками своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Згідно пункту 1 розділу 1 статуту об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Черемушки-2017» ОСББ створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 , відповідно до Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Пунктом 2 розділу 1 статуту визначено, що об`єднання діє відповідно до Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», чинного законодавства України та статуту.

Відповідно до пункту 1 розділу 3 статуту органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління та ревізійна комісія (ревізор) об`єднання.

Пунктом 12 розділу 3 статуту визначено, що виконавчим органом об`єднання є правління, яке обирається і підзвітне загальним зборам. Правління здійснює керівництво поточною діяльністю об`єднання та має право приймати рішення з питань діяльності об`єднання, визначених цим статутом.

Порядок обрання та відкликання членів правління, їх кількісний склад та строки обрання встановлюються загальними зборами (т.1, а.с. 29-33).

Так, згідно протоколу №1 установчих зборів ОСББ «Черемушки-2017» від 21 червня 2017 року обрано: голова правління - Куц Михайло Вячеславович ; заступник голови правління - Касьяненко Марія Вікторівна; член правління - Мамедов Рафіл Ісбендіярович (т.1, а.с. 34-36).

Відповідно до протоколу загальних зборів ОСББ «Черемушки-2017» від 06 вересня 2017 року № 2/1 відкликано попередніх членів правління у повному складі та обрано новий склад правління: ОСОБА_3 (голова правління), ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (т.1, а.с. 37-38).

Пунктом 16 розділу 3 статуту встановлено, що г олова правління, зокрема, за рішенням правління видає довіреності на представництво інтересів об`єднання іншим особам.

Пунктом 15 розділу 3 статуту встановлено, що рішення правління приймається більшістю голосів. Рішення правління викладаються у протоколі засідання правління із зазначенням кожним з членів правління результату свого голосування («за» або «проти»), засвідченого власноручним підписом.

Пунктом 3 розділу 3 статуту встановлено, що до виключної компетенції загальних зборів належить питання про використання спільного майна, а зберігання товарно-матеріальних цінностей, можливе виключно у нежитлових приміщеннях, які є спільним неподільним майном співвласників.

Пунктом 8 розділу 3 статуту визначено, що рішення, що пов`язані з користуванням спільним майном вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше як дві третини загальної кількості усіх співвласників. Рішення загальних зборів викладається письмово та засвідчується особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату його голосування («за» чи «проти»).

Також судом першої інстанції встановлено, що головою третейського суду при Асоціації «Європейська ліга правових інновацій» є Баранов Тарас Олегович, який є адвокатом відповідача, а також адвокатом юридичної особи ТОВ «ЕКТІВ ОПЕРЕЙШНС», засновником якої також є відповідач, що підтверджується дослідженими в суді ордерами на надання правничої (правової) допомоги від 04 листопада 2019 року, витягом з ЄДРПОУ відносно ТОВ «ЕКТІВ ОПЕРЕЙШНС».

Згідно довідки від 18 серпня 2021 року № 01-21/4130, наданої комунальним некомерційним підприємством Харківської обласної ради «Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3» встановлено, що ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні в КНП ХОР «ОКПЛ №3» в період з 29 липня 2017 року по 28 вересня 2017 року з діагнозом шизофренія (т.2, а.с. 203).

Згідно оглянутої місцевим судом медичної карти стаціонарного хворого №4633 ОСОБА_2 обмежено вихід з відділення без супроводжуючих, 28 серпня 2017 року оглянутий лікарем у відділенні, при цьому 28 серпня 2017 року Постійно діючим третейським судом при Асоціації «Європейська ліга правових інновацій» ухвалено рішення, зі змісту якого вбачається, що ОСОБА_2 був присутній у судовому засіданні та надавав свої пояснення.

Досліджена судом першої інстанції медична документація, яка надійшла із КНП ХОР «ОКПЛ № 3», вказує, що ОСОБА_2 знаходився на лікуванні у відповідних психіатричних лікувальних закладах, починаючи з 1989 року по 2017 рік.

За період з 2014 року по 2017 рік ОСОБА_2 перебував на лікуванні у КНП ХОР «ОКПЛ № 3» чотири рази з діагнозом шизофренія.

Позиція апеляційного суду

Щодо залишення позову без розгляду

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 20 липня 2021 року у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви ОСББ «Черемушки-2017» до ОСОБА_1 про визнання договорів недійсними без розгляду на підставі пункту 6 частини першої статті 257 ЦПК України відмовлено.

У той же час, ухвалою Харківського апеляційного суду від 22 лютого 2022 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 в частині оскарження ухвали Дзержинського районного суду м. Харкова від 20 липня 2021 року визнано повернутою апелянту, а в подальшому ухвалено розглядати її як заперечення на рішення.

Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення до третейського суду, і від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в суді, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана (пункт 6 частини першої статті 257 ЦПК України).

З вищевказаної правової норми вбачається, що за для її застосування, а саме залишення позову без розгляду, необхідним є сукупність передбачених законодавством дій: 1) укладення між сторонами угоди про передачу спору на вирішення до третейського суду; 2) подання відповідачем у встановлені строки: не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору,- заперечення проти вирішення спору в суді; 3) невизнання судом, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

Так, з матеріалів справи вбачається, що у спірних договорах зберігання сторонами у пункті 6 було узгоджено третейське застереження, а саме, що вирішення спорів за даними договорами, у випадку неврегулювання шляхом переговорів, буде вирішуватися у третейському суді.

Крім того, 10 вересня 2020 року представник відповідача - адвокат Чижик К.М. звернулася до суду із заявою про відмову у відкритті провадження у справі, що мотивовано відкриттям Господарським судом Харківської області провадження про банкрутство позивача ОСББ «Черемушки-2017».

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 21 жовтня 2020 року було прийнято до розгляду та відкрито провадження в цивільній справі за позовом ОСББ «Черемушки - 2017» до ОСОБА_1 про визнання договорів недійсними; призначено підготовче судове засідання на 10 грудня 2020 року о 10:30 год.

Натомість, заперечення проти вирішення спору в суді загальної юрисдикції, а також прохання залишити позовні вимоги об`єднання без розгляду на підстав пункту 6 частини першої статті 257 ЦПК України, представником відповідача були подані до суду першої інстанції 10 грудня 2020 року.

Водночас, практика Європейського суду з прав людини свідчить, що звернення фізичних та/або юридичних осіб до третейського суду є правомірним, якщо відмова від послуг державного суду відбулася за вільним волевиявленням сторін спору (рішення у справі «Девір проти Бельгії» від 27 лютого 1980 року).

Враховуючи позовні вимоги ОСББ «Черемушки-2017», зокрема оскарження позивачем третейських застережень, а також час подання представником відповідача заперечень проти вирішення спору в суді, колегія суддів погоджується із висновком місцевого суду щодо відсутності підстав для застосування положень пункту 6 частини першої статті 257 ЦПК України у спірних правовідносинах.

Щодо укладення третейського застереження

З матеріалів справи вбачається, що 17 липня 2017 року між ОСББ «Черемушки-2017» в особі представника ОСОБА_2. (зберігач) та ОСОБА_1 (поклажодавець) укладено договори зберігання № 01/07, № 02/07, № 03/07 (далі за текстом - договори зберігання), згідно до яких зберігач приймає на відповідальне зберігання від поклажодавця майно згідно з додатком та зобов`язується повернути його поклажодавцю.

У пунктах 6.1 розділів 6 договорів зберігання № 01/07 від 17 липня 2017 року, № 02/07 від 17 липня 2017 року, № 03/07 від 17 липня 2017 року містяться третейські застереження, що будь-які суперечки або спори за цими договорами зберігання, які не врегульовані шляхом переговорів, сторони передають на вирішення третейського суду, в якості якого, за взаємною згодою, обрано постійно діючий третейський суд при Асоціації «Європейська ліга правових інновацій» (ЄДРПОУ 39367403, місцезнаходження: вул. Космічна, б. 21, м. Харків, 61145) та доручають голові цього суду формування складу третейського суду.

Статтею 21 ЦПК України передбачено, що сторони мають право передати спір на розгляд третейського суду, крім випадків, встановлених законом (частина перша). Будь-які неточності в тексті угоди про передачу спору на вирішення до третейського суду та (або) сумніви щодо її дійсності, чинності та виконуваності повинні тлумачитися судом на користь її дійсності, чинності та виконуваності (частина друга).

У частині другій статті 1 Закону України «Про третейські суди» до третейського суду за угодою сторін може бути передано будь-який спір, що виникає із цивільних та господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про третейські суди» юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.

Згідно з частинами першою, четвертою, сьомою статті 12 Закону України «Про третейські суди» третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди.

Третейська угода укладається у письмовій формі та вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами чи укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням засобів електронного чи іншого зв`язку, що забезпечує фіксацію такої угоди, або шляхом направлення відзиву на позов, в якому одна із сторін підтверджує наявність угоди, а інша сторона проти цього не заперечує.

У разі недодержання правил, передбачених цією статтею, третейська угода є недійсною.

Згідно частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду від 15 серпня 2019 року по справі № 405/8416/13-ц вказано, що оскільки третейська угода є різновидом цивільно-правового правочину, невідповідність її вимогам цивільного законодавства дає підстави для визнання її недійсною або нікчемною з підстав, визначених цивільним законодавством.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (частина перша статті 215 ЦК України).

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, закріплені у статті 203 ЦК України.

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (частина перша).

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (частина друга).

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (частина третя).

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина четверта).

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (частина п`ята).

Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (частина шоста).

Частиною першою статті 936 ЦК України передбачено, що за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Що ж стосується форми договору зберігання, то договір зберігання укладається у письмовій формі у випадках, встановлених статтею 208 цього Кодексу. Договір зберігання, за яким зберігач зобов`язується прийняти річ на зберігання в майбутньому, має бути укладений у письмовій формі, незалежно від вартості речі, яка буде передана на зберігання. Письмова форма договору вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем (частина перша статті 937 ЦК України).

За приписами пункту 2 частини першої статті 208 ЦК України, у письмовій формі належить вчиняти правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу.

Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність (частина перша статті 206 ЦК України).

З аналізу спірних договір зберігання вбачається, що вони підписані між юридичною особою та фізичною особою, а за умовами договору зберігання такий правочин не може бути виконаним повністю сторонами у момент їх вчинення, адже визначений договором предмет передається на зберігання на певний проміжок часу, то колегія суддів вважає, що сторони дійшли до правильного висновку, уклавши такі договори у письмовій формі.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що при укладенні спірних договорів зберігання, в інтересах ОСББ «Черемушки-2017» діяв представник на підставі довіреності від 04 липня 2017 року - ОСОБА_2.

Згідно частини першої статті 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства (частина третя статті 237 ЦК України).

Щодо представництва за довіреністю, статтею 244 ЦК України передбачено, що довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Крім того, довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами (стаття 246 ЦК України).

Водночас, пунктом 16 розділу 3 статуту встановлено, що голова правління, зокрема, за рішенням правління видає довіреності на представництво інтересів об`єднання іншим особам.

Пунктом 15 розділу 3 статуту встановлено, що рішення правління приймається більшістю голосів. Рішення правління викладаються у протоколі засідання правління із зазначенням кожним з членів правління результату свого голосування («за» або «проти»), засвідченого власноручним підписом.

Позивач заперечує факт уповноваження ОСОБА_2. діяти в інтересах юридичної особи, у тому числі й вчиняти укладення спірних договорів, оскільки голова правління, зокрема, за рішенням правління, не видавав будь-яких довіреностей на ім`я ОСОБА_2 . Також наголошено й на відсутності у позивача будь-яких довіреностей, виданих на ім`я особи, яка вказана у спірних договорах.

За для встановлення дійсних обставин справи та перевірення факту уповноваження об`єднанням ОСОБА_2 вчиняти дії в інтересах юридичної особи, ухвалою місцевого суду від 20 липня 2021 року було витребувано у відповідача довіреність від 04 липня 2017 року, видану ОСББ «Черемушки-2017» на ім`я ОСОБА_2 .

Однак відповідач, отримавши вищевказане судове рішення, вимоги ухвали не виконав - не надав до суду першої інстанції довіреність ОСББ «Черемушки-2017», видану на ім`я ОСОБА_2 , а також не повідомив підстави її невиконання.

Частиною четвертою статті 81 ЦПК України закріплено положення, згідно якої у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Згідно принципу змагальності сторін у цивільному процесі, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

Оскільки позивач заперечував факт видання ОСОБА_2 довіреності з метою вчинення юридичних дій в інтересах юридичної особи, а відповідач не надав на вимогу суду доказів її існування, то колегія суддів погоджується із висновком місцевого суду щодо відсутності факту видачі довіреності від 04 липня 2017 року ОСББ «Черемушки-2017» на ім`я ОСОБА_2 , а відповідно, й неможливістю останнім діяти в інтересах позивача.

Підпис є обов`язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника (-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Внаслідок цього підписання правочину здійснюється стороною (сторонами) або ж уповноваженими особами (постанова Верховного Суду від 22 січня 2020 року в справі № 674/461/16-ц).

Окремої уваги заслуговує й особа уповноваженої особи, оскільки згідно довідки від 18 серпня 2021 року № 01-21/4130, наданої КНП ХОР «ОКПЛ № 3» встановлено, що ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні в КНП ХОР «ОКПЛ №3» в період з 29 липня 2017 року по 28 вересня 2017 року з діагнозом шизофренія.

Відтак, колегія суддів вважає, що спірні договори зберігання підписані від імені ОСББ «Черемушки-2017» фізичною особою, яку не було уповноважено на здійснення будь-яких представницьких функцій, є такими, що укладено поза волею юридичної особи.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що будь-яке виконання спірних договорів не здійснювалося, оскільки відсутні відомості про прийняття зберігачем будь-яких матеріальних цінностей від поклажодавця, а також їх облік юридичною особою.

Згідно з частиною третьою статті 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Отже, вказані норми цивільного права свідчать про те, що правочин може бути визнано недійсним, якщо волевиявлення учасника правочину не є вільним, не відповідає його внутрішній волі.

У зв`язку з вищевказаним, колегія суддів погоджується із висновком місцевого суду, що договори зберігання № 01/07 від 17 липня 2017 року, № 02/07 від 17 липня 2017 року, № 03/07 від 17 липня 2017 року є недійсними, оскільки укладені поза волею юридичної особи.

Враховуючи, що суд дійшов до висновку про недійсність договорів зберігання № 01/07 від 17 липня 2017 року, № 02/07 від 17 липня 2017 року, № 03/07 від 17 липня 2017 року в цілому, то беручи до уваги підстави для такого визнання, недійсними є у тому числі й викладені у них третейські застереження, оскільки у позивача було відсутнє волевиявлення й на їх укладення.

Щодо інших доводів апеляційної скарги

Висловлена в апеляційній скарзі незгода відповідача із застосованою судом першої інстанції судовою практикою не береться колегією суддів до уваги, оскільки вона не спростовує законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, а також не може бути підставою для його скасування.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Як вбачається з частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як передбачено пунктом 1 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно із статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи, наведені в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростували, а рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 29 листопада 2021 рокупостановлено із дотриманням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу на дане судове рішення слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Щодо судових витрат в частині судового збору

За правилами частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл витрат.

Зважаючи на те, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, то розподіл судових витрат в частині судового збору при розгляді даної апеляційної скарги не здійснюється.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Колісниченко Артур Сергійович - залишити без задоволення.

Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 29 листопада 2021 року (з урахуванням заперечень на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 20 липня 2021 року) - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 08 серпня 2023 року.

Головуючий В.П. Пікуль

Судді П.С. Абрамов

Т.В. Одринська