Постанова

від 10.08.2023 по справі 707/835/21

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/490/23Головуючий по 1 інстанціїСправа № 707/835/21 Категорія: 305010900 Тептюк Є. П. Доповідач в апеляційній інстанції Нерушак Л. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2023 року Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого Нерушак Л.В. ( суддя - доповідач )

Суддів Василенко Л.І., Карпенко О.В.

За участю секретаря Сергун Т.В.

учасники справи:

позивач - ТОВ «КРОС-НАФТО»;

відповідачі - ОСОБА_1 , ТДВ СК «Ю.Ес.Ай»;

особа,яка подаєапеляційну скаргу позивач- ТОВ «КРОС-НАФТО»

розглянувши в м. Черкаси у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КРОС-НАФТО» на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 25 січня 2023 року, ухвалене під головуванням судді Тептюка Є.П. у приміщенні Черкаського районного суду Черкаської області 25.01.2023 року, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КРОС-НАФТО» до ОСОБА_1 , Товариства з додатковою відповідальністю страхова компанія «Ю.Ес.Ай» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки, -

встановив:

27.04.2021 року ТОВ «КРОС-НАФТО»звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 , Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Ю.Ес.Ай» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки.

ТОВ «КРОС-НАФТО»позовні вимоги обгрунтовує тим, що 27.05.2020 року близько 09:50 години ОСОБА_2 , перебуваючи у трудових відносинах з ТОВ «КРОС-НАФТО», рухався на автомобілі Mersedes д/н НОМЕР_1 , що належить на праві власності ТОВ «КРОС-НАФТО», по вул. Сурікова у м. Черкаси, зі сторони вул. Хіміків в напрямку села Хутори, на розвантаження. При здійсненні маневру «поворот праворуч» відбулося зіткнення з автомобілем ЗІЛ 130 держномер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 .

Про даний страховий випадок були повідомлені: СК «Перша», де застрахована цивільно-правова відповідальність автомобіля Mersedes-Benz-1840 CА8777АЕ з напівпричепом Kogel-SN24 НОМЕР_3 (поліс №АО/4764623 та поліс №АО4764344) та ТДВ СК «Ю.Ес.Ай», де застрахована цивільно-правова відповідальність автомобіля ЗИЛ-431610 НОМЕР_4 (поліс № 170785923).

Постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26 серпня 2020 року в адміністративній справі № 711/3794/20 водія ОСОБА_2 визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, та призначено стягнення у виді штрафу.

Постановою Черкаського апеляційного суду від 16.10.2020 року, постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26 серпня 2020 року в адміністративній справі №711/3794/20 скасовано, а провадження у справі щодо ОСОБА_2 закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Позивач, як власник т/з Mecedes-Benz-1840 д/н НОМЕР_1 з напівпричепом Kogel-SN24 д/н НОМЕР_5 , понісши матеріальні збитки, залучив експерта, яким було проведено транспортно-трасологічне та автотехнічне дослідження ДТП, згідно висновку якого саме одноособовими діями водія ОСОБА_1 , який керувавт/з ЗИЛ-431610 НОМЕР_4 була створена аварійна дорожня ситуація.

У відносинах, що виникли зі взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відповідальність будується на загальних умовах за принципом вини. Тобто, в такому разі особою, яка зобов`язана відшкодувати завдану шкоду, є та особа, безпосередні дії якої призвели до виникнення в іншої особи збитків.

Отже, для притягнення особи до деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: протиправна поведінка заподіювача шкоди, наявність шкоди, причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою, а також вина.

Постановою Черкаського апеляційного суду від 16.10.2020 року презюмується невинність водія ОСОБА_2 , який керував т/з Mecedes-Benz-1840 НОМЕР_1 з напівпричепомKogel-SN24 СА1283XT.

У зв`язкуз чим,позивач ТОВ«КРОС-НАФТО» звернуся до правоохоронних органів щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно водія ОСОБА_1 , який керував т/з ЗІЛ-431610 д/н НОМЕР_4 .

Постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 12 березня 2021 року в адміністративній справі № 711/967/21, провадження у справі відносно водія ОСОБА_1 , який керував т/з ЗІЛ-431610 д/н НОМЕР_4 про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП - закрито по закінченню строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Посилаючись нависновок транспортно-трасологічногота автотехнічногодослідження ДТП,з якоговбачається,що самеодноособовими діямиводія ОСОБА_1 була створенааварійна дорожняситуація,позивач ТОВ«КРОС-НАФТО» вважає, що саме транспортному засобу позивача було завдано шкоду, внаслідок чого він поніс матеріальні збитки.

Згідно висновку суб`єкта оціночної діяльності, складеного 15.07.2020 року, вартість матеріального збитку, завданого позивачу, як власнику т/з Mecedes-Benz-1840 д/н НОМЕР_1 , унаслідок ДТП, прирівнюється його ринковій вартості на момент ДТП і складає 422350,00 гривень. Вартість ремонту становить 740080,24 гривень.

Позивач ТОВ«КРОС-НАФТО»звернувся із заявою до ТДВ СК «Ю.Ес.Ай», де застрахована цивільно-правова відповідальність т/з ЗІЛ-431610 д/н НОМЕР_4 (поліс №170785923) про отримання страхового відшкодування, проте отримав відмову.

За наведенихвище обставин,позивач ТОВ«КРОС-НАФТО» у судовому порядку вимагає від ТДВ СК «Ю.Ес.Ай» страхове відшкодування в межах страхової суми.

Враховуючи вищевикладене,позивач ТОВ«КРОС-НАФТО»просив суд стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ТДВ СК «Ю.Ес.Ай» на свою користь 422350,00 грн. матеріальних збитків, 4224,00 грн. сплаченого судового збору, 5000,00 грн. витрат за оцінку, 8000,00 грн. витрат на правову допомогу.

05.07.2021року відпозивача ТОВ«КРОС-НАФТО» надійшла заява про уточнення позовних вимог, де вказано наступне.

За змістомпозовної заяви,позивачем ТОВ«КРОС-НАФТО» зазначається, що страхове відшкодування - виплата, яка здійснюється страховиком відповідно до умов договору, виключно в межах страхової суми та в разі, якщо подія, внаслідок якої завдано шкоди, буде кваліфікована як страховий випадок. Товариство у судовому порядку вимагає від ТДВ СК «Ю.Ес:Ай» страхове відшкодування в межах страхової суми.

У зв`язку з вище викладеним, позивач просив суд стягнути з ТДВ СК «Ю.Ес.Ай» на свою користь 129000,00 грн. страхового відшкодування, 1224 грн. сплаченого судового збору, 2000,00 грн. витрат на незалежну оцінку матеріального збитку, 3000,00 грн. витрат на транспортно-трасологічне дослідження та витрати на правову допомогу. А також стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача 293350,00 грн. матеріальних збитків з врахуванням франшизи, 300,00 грн. сплаченого судового збору, 3000,00 грн. витрат на незалежну оцінку проведення матеріального збитку, 5000,00 грн. витрат на транспортно-трасологічне дослідження та витрати на правову допомогу.

Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 25.01.2023 року у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «КРОС-НАФТО» до ОСОБА_1 , Товариства з додатковою відповідальністю страхова компанія «Ю.Ес.Ай» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки - відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ТОВ «КРОС-НАФТО» оскаржує рішення суду в апеляційному порядку, подавши апеляційну скаргу.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник вказує, що рішення суду першої інстанції ухвалене за недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд вважає встановленими та з порушенням норм процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована скаржником тим, що висновок експерта Волика Я.О. від 20.10.2022 року та висновок ОСОБА_3 від 12.08.2021 року № 01-08/21 є недопустимими, неналежними, недостатніми доказами у справі.

Скаржником вказується в апеляційній скарзі, що у даній справі, щодо одного й того ж предмета проведено три експертизи, а тому суд повинен був дати оцінку кожному висновку з точки зору всебічності, повноти й об`єктивності експертного дослідження.

Проте, скаржник вважає, що судом першої інстанції було проігноровано вказані норми процесуального закону, а була надана перевага висновку експерта Волика Я.О. від 20.10.2022 року. Таким чином, скаржник вважає, що суд першої інстанції не встановив обставини у справі, від яких залежить правильне вирішення спору, безпідставно не дослідив всі докази у справі в їх сукупності, а тому висновки експертизи лише вказані, а районний суд формально їх перерахував.

В апеляційній скарзі ТОВ «КРОС-НАФТО» просить скасувати рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 25.01.2023 року та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

29 березня 2023 року на адресу Черкаського апеляційного суду від адвоката Євтушенка М.П., який діє в інтересах ОСОБА_1 , надійшов відзив на апеляційну скаргу.

У відзиві зазначається, що апеляційна скарга є необгрунтованою, незаконною та такою, що не підлягає до задоволення, а рішення суду першої інстанції у даній справі прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відзив представником відповідача мотивований тим, що вина ОСОБА_1 у даній ДТП не є встановленою та з врахуванням висновку судової експертизи, експерта Черкаського НДЕКЦ МВС Волика Я.О. від 20.10.2022 року, вина ОСОБА_1 відсутня, а навпаки є винним інший водій ОСОБА_2 .

У відзиві зазначається, що відсутні докази того, що ОСОБА_4 перебуває в трудових відносинах з ТОВ «КРОС-НАФТО» та докази того, що він скоїв дану дорожньо-транспортну пригоду під час перебування в трудових відносинах, та, враховуючи, що всі наявні докази позивач має пред`явити разом з поданням позовної заяви, то позивач втратив можливість приєднання даних доказів, згідно вимог ЦПК України.

Таким чином, за відсутності підтвердження, що ОСОБА_2 перебуває в трудових відносинах з ТОВ «КРОС-НАФТО», позивач ТОВ «КРОС-НАФТО» не має права на позов.

У відзиві адвокат Євтушенко М.П. просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги ТОВ «КРОС-НАФТО», а рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 25 січня 2023 року залишити в силі.

Від ТДВ СК «Ю.Ес.Ай» відзив на адресу Черкаського апеляційного суду не надходив.

Згідно ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду.

Сторони повідомлялись належним чином про дату, час, місце розгляду справи, що підтверджується даними судових повісток про вручення.

В судове засідання апеляційного суду з?явились представник позивача адвокат Кучеренко Н.В., відповідач ОСОБА_1 та його представник адвокат Євтушенко М.П.

Інші учасники розгляду справи не з?явились в судове засідання.

Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи чи наполягання сторін на участі у розгляді справи в суді апеляційної інстанції на адресу суду не надходило.

Також апеляційним судом було зроблено повідомлення на сайті суду про розгляд вказаної справи , яка була зупинена за клопотанням представника відповідача та відновлено розгляд справи і призначено в судовому засіданні на 11 год. 30 хв. 10.08. 2023 року.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника позивача, відповідача ОСОБА_5 , та його представника в судовому засіданні, вивчивши та обговоривши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячизнаступнихпідстав.

Відповідно до ч. 1ст. 367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно до п. 1 ч. 1ст. 374 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 375 ЦПК Українипередбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до положень частин 1, 2, 5ст. 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам, оскільки ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в сукупності.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про відшкодування шкоди, завданої внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки, суд першої інстанції дійшов висновку про недоведеність вимог позивачем, вказавши на те, що відносно обох водіїв ( ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ) були складені адміністративні матеріали про вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, разом з тим, при розгляді в суді даних матеріалів, вина жодного з учасників ДТП встановлена не була.

Суд першої інстанції, надавши оцінку наявним експертизам у справі, взявши до уваги, що надана позивачем експертиза є взаємо суперечливою експертизам, наданою відповідачем ОСОБА_1 , та проведеною на підставі ухвали суду, дійшов до висновку, що вирішити питання чи відповідали дії водія автомобіля ЗІЛ 431610 д. н. НОМЕР_6 ОСОБА_1 вимогам п. 12.3 ПДР України, на даному етапі не представляється можливим, а інших доказів, які б підтверджували вину ОСОБА_1 у вчиненні ДТП, позивачем не надано.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з такими висновками суду першої інстанції, вважає їх такими, що відповідають обставинам справи та вимогам закону, оскільки судом першої інстанції встановлено дійсні обставини справи, дано належну оцінку зібраним доказам, правильно застосовано норми матеріального права, не допущено порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення справи, та ухвалено у справі законне рішення, підстав для скасування якого, апеляційний суд не вбачає, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено обов`язок сторін доводити ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

Однією зосновних засадсудочинства,визначених п.8ч.3ст.129Конституції України,є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, згідно звіту № А07-16 про оцінку автомобіля, складеного 15.07.2020 року ФОП ОСОБА_6 , вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіляMecedes-Benz-1840, д/н НОМЕР_1 , ТОВ «Крос-Нафто» унаслідок ДТП прирівнюється його ринковій вартості на момент ДТП і складає 422350,00 грн.

Відповідно довисновку експертного транспортно-трасологічного та автотехнічного дослідження по факту ДТП за участю автомобіля ЗІЛ-431610СА д/н НОМЕР_7 та автопоїзда Mecedes-Benz-1840 д/н НОМЕР_1 з напівпричепом Kogel-SN24 д/н НОМЕР_5 від 06.01.2021 року, виготовленого ТОВ «Столичне бюро судових експертиз»,і небезпечна, і аварійна дорожня ситуація в даному випадку була створена одноособовими діями водія автомобіля ЗІЛ-431610 ОСОБА_1 , які суперечили вимогам п.п.1.5, 2.3.б), 12.3., 13.1. та 13.3 ПДР.

Постановою Черкаського апеляційного суду від 16.10.2020 року постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26.08.2020 року, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, скасовано, а провадження у справі щодо ОСОБА_2 закрито, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у звязку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 цього Кодексу.

Постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 12.03.2021 року, провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП - закрито по закінченню строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

15.03.2021 року ТОВ «КРОС-НАФТО» звернулося із заявою до МТСБУ та ТДВ СК «Ю.Ес.Ай» про виплату страхового відшкодування за страховим випадком, який відбувся внаслідок ДТП 20.05.2020 року за участю водія ОСОБА_1 та ОСОБА_2

26.03.2021 року від ТДВ СК «Ю.Ес.Ай» на адресу ТОВ «КРОС-НАФТО» надійшов лист про надання пошкодженого внаслідок ДТП транспортного засобу Mecedes-Benz-1840, д/н НОМЕР_1 , для огляду експертом.

Згідновисновку судового експерта Шмиголя Олександра Григоровича від 12.08.2021 року № 01-08/21, дослідження проведені по обставинам пригоди, зазначеним у заяві від 10.08.2021 року вказують на те, щов причинному зв`язку з виникненням даної ДТП, з технічної точки зору, знаходяться невідповідності дій водія автопоїзда у складі автомобіля Mecedes-Benz-1840 д/н НОМЕР_1 з напівпричепом Kogel-SN24 д/н НОМЕР_5 ОСОБА_2 вимогам п.п. 10.1, 10.6 ПДР України.

Відповідно довисновку експерта від 20.10.2022 року № СЕ-19/124-22/7570-ІТ у дорожній обстановці, яка склалася на момент пригоди, та за обставин, зазначених в ухвалі суду, наданих матеріалах справи та додаткових відомостей з відповіді на клопотання експерта, водій автомобіля Mecedes-Benz-1840 д/н НОМЕР_1 , ОСОБА_2 повинен був діяти у відповідності до вимог п.п. 10.1, 10.6 ПДР України.

Водій автомобіляЗІЛ 431610 д.н. НОМЕР_6 ОСОБА_1 повинен був діяти у відповідності до вимог п. 12.3 ПДР України.

Технічна можливість водія автомобіляMecedes-Benz-1840 д.н. НОМЕР_1 з напівпричепом Kogel-SN24 д/н НОМЕР_5 ОСОБА_2 уникнути зіткнення з автомобілем ЗІЛ 431610 д.н. НОМЕР_6 полягала у виконанні ним вимог п.п. 10.1, 10.6 ПДР України.

В діях водія автомобіля Mecedes-Benz-1840 д.н. НОМЕР_1 з напівпричепом Kogel-SN24 д/н НОМЕР_5 ОСОБА_2 вбачаються невідповідності вимогам п.п. 10.1, 10.6 ПДР України, які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв`язку з виникненням ДТП.

Вирішити питання чи відповідали дії водія автомобіля ЗІЛ 431610 д.н. НОМЕР_6 ОСОБА_1 вимогам п. 12.3 ПДР України, на даному етапі не представляється можливим.

Так, відповідно достатті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно до ч. 1 ст. 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. (ч. 2 ст. 1187 ЦК України)

При цьому, особою, яка зобов`язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (п. 6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки»).

Пунктом 1 частини 1 статті 1188 ЦК України визначено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Як було вірно акцентовано увагу судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні, з матеріалів справи вбачається, що відносно обох водіїв ( ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ) були складені адміністративні матеріали про вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Разом з тим, при розгляді в суді даних матеріалів, вина жодного з учасників ДТП встановлена не була.

У статті 76 ЦПК України зазначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтями 77-80 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Як зазначено у частині 1 статті 95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Верховний Суд у постанові від 02 жовтня 2019 року у справі № 522/16724/16 (провадження № 61-28810св18) зробив наступний правовий висновок: «обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому випадку, за умови недоведеності тих чи інших обставин, суд вправі винести рішення у справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.

За своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та,що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони.

Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Отже, тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову за загальним правилом покладається на позивача, а доведення заперечень щодо позовних вимог покладається на відповідача».

З огляду на вище викладене, приймаючи до уваги те, що оскільки за наслідками розгляду адміністративних матеріалів про вчинення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, вина жодного з учасників ДТП встановлена не була, то відповідно позивач ТОВ «КРОС-НАФТО», звертаючись до суду з позовом про відшкодування шкоди, завданої внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки, повинен був довести обґрунтованість вимог пред`явленого позову, а відповідач ОСОБА_1 в свою чергу, довести заперечення щодо них.

Так, на підтвердженнясвоїх вимог,позивачем ТОВ«КРОС-НАФТО»був наданий висновок від 06.01.2021 року, виготовлений ТОВ «Столичне бюро судових експертиз», на замовлення позивача, в якому експерт А. Головін зазначив, що на його думку, і небезпечна, і аварійна дорожня ситуація в даному випадку була створена одноособовими діями водія автомобіля ЗІЛ-431610 ОСОБА_1 , які суперечили вимогам п.п. 1.5, 2.3.б), 12.3., 13.1. та 13.3 ПДР.

В свою чергу, заперечуючи щодо вимог позивача, відповідач ОСОБА_1 надав суду висновок судового експерта О. Шмиголя від 12.08.2021 року № 01-08/21, в якому вказано, що в причинному зв`язку з виникненням даної ДТП, з технічної точки зору, знаходяться невідповідності дій водія автопоїзда у складі автомобіляMecedes-Benz-1840 д/н НОМЕР_1 з напівпричепом Kogel-SN24 д/н НОМЕР_5 ОСОБА_2 вимогам п.п. 10.1, 10.6 ПДР України.

Разом з тим, матеріали справи містять висновок експерта від 20.10.2022 року № СЕ-19/124-22/7570-ІТ, який виконано відповідно до ухвали Черкаського районного суду Черкаської області від 28 жовтня 2021 року, та згідно якого в діях водія автомобіля Mecedes-Benz-1840 д/н НОМЕР_1 з напівпричепом Kogel-SN24 д/н НОМЕР_5 ОСОБА_2 вбачаються невідповідності вимогам п.п. 10.1, 10.6 ПДР України, які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв`язку з виникненням ДТП. Вирішити питання чи відповідали дії водія автомобіля ЗІЛ 431610 д/н НОМЕР_6 ОСОБА_1 вимогам п. 12.3 ПДР України, на даному етапі не представляється можливим.

Підставою для призначення судом першої інстанції судової автотехнічної експертизи була необхідність усунення протиріч двох вже наявних у справі висновків експертів.

Отже, приймаючи до уваги те, що висновок судового експерта А. Головіна від 06.01.2021 року суперечить висновку судового експерта О. Шмиголя від 12.08.2021 року № 01-08/21, а також висновку судового експерта Я. Волика від 20.10.2022 року № СЕ-19/124-22/7570-ІТ, яка, була проведена на підставі ухвали суду з метою усунення протиріч двох вже наявних у справі висновків експертів, то колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що висновок судового експерта А. Головіна від 06.01.2021 року не є беззаперечним доказом вини ОСОБА_1 у вчиненні ДТП.

Як роз`яснено Пленумом Верховного Суду України у пункті 2постанови «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»від 27 березня 1992 року № 6, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв?язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв?язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.

Отже, причинний зв`язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою, завданою потерпілому, є однією з обов`язкових умов настання деліктної відповідальності. Визначення причинного зв`язку є необхідним як для забезпечення інтересів потерпілого, так і для реалізації принципу справедливості при покладенні на особу обов?язку відшкодувати заподіяну шкоду.

Причинно-наслідковий зв`язок між діянням особи та заподіянням шкоди полягає в тому, що шкода є наслідком саме протиправного діяння особи, а не якихось інших обставин. Проста послідовність подій не повинна братися до уваги. Об?єктивний причинний зв?язок, як умова відповідальності виконує функцію визначення об?єктивної правової межі відповідальності за шкідливі наслідки протиправного діяння.

Заподіювач шкоди відповідає не за будь-яку шкоду, а тільки за ту шкоду, яка завдана його діями. Відсутність причинного зв?язку означає, що шкода заподіяна не діями заподіювача, а викликана іншими обставинами.

При цьому, причинний зв`язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою має бути безпосереднім, тобто таким, коли саме конкретна поведінка без якихось додаткових факторів стала причиною завдання шкоди. У випадку, коли протиправна поведінка, яка створила конкретну можливість завдання шкоди, перетворює її у дійсність тільки в разі приєднання до неї протиправної дії третіх осіб, має встановлюватися юридично значимий причинний зв`язок як з поведінкою, яка створила конкретну можливість (умови для завдання шкоди), так і з діями, які перетворили її у дійсність (фактичне завдання шкоди).

Аналогічні правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 18 грудня 2020 року у справі № 686/25718/19 (провадження № 61-7697св20), від 30 грудня 2020 року у справі № 482/48/19 (провадження № 61-11020св20).

Апеляційний суд акцентує увагу скаржника на тому, що наявність у матеріалах справи, як доказу на підтвердження вини відповідача, лише одного висновку експерта, який повністю суперечить двом іншим наявним у матеріалах справи висновкам експертів, приймаючи до уваги відсутність інших доказів на підтвердження вини відповідача, з урахуванням того, що вина жодного з учасників ДТП при розгляді судами матеріалів про вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, встановлена не була, відповідний висновок експерта не може бути беззаперечним доказом для задоволення позовних вимог.

Отже, винуватість відповідача ОСОБА_1 у спричиненні заявленої у позові шкоди позивачеві залишилась недоведеною, а наявні у матеріалах справи докази не підтверджують наявність вини та причинного зв`язку між діями відповідача та спричиненою позивачеві шкодою.

За таких обставин, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції дійшов до правильного та обґрунтованого висновку про те, що позивачем ТОВ «КРОС-НАФТО» не доведено обґрунтованості вимог пред`явленого позову.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки доказів та незгоди з висновками суду першої інстанції з їх оцінкою.

З огляду на вище викладене, недоліків, які призводять до порушення основних принципів цивільного процесуального судочинства та охоронюваних законом прав та інтересів осіб, які беруть участь у справі, та впливають на суть ухваленого рішення під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не встановлено.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення в оскаржуваному рішенні, питання вичерпності висновків суду першої інстанції, апеляційний суд виходить із того, що у справі, що переглядається, сторонам надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правильних висновків суду першої інстанції.

Колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що в процесі судового розгляду не знайшли свого підтвердження факти порушення прав скаржника, які підлягають судовому захисту, а тому заявлені вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення колегією суддів апеляційного суду.

Із врахуванням зазначеного вище, доводи апеляційної скарги колегією суддів апеляційного суду оцінюються критично,оскільки є формальними, безпідставними та необґрунтованими, і не містять жодних доказів та посилань щодо порушення норм процесуального права судом першої інстанції під час розгляду позовної заяви, неправильного застосування норм матеріального права, оскільки такі скаржником не наведені у скарзі, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги та скасування законного рішення суду першої інстанції, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ «КРОС-НАФТО» відмовлено повністю.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов?язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення («Серявін та інші проти України», №4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Колегія суддів апеляційного суду враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (пункти 29, 30 рішення ЄСПЛ від 09 грудня 1994 року у справі «Руїз Торіха проти Іспанії»). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (пункт 2 рішення ЄСПЛ від 27 вересня 2001 року у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії»).

Виходячи з викладеного вище, апеляційний суд дійшов висновку, що ухвалене у справі рішення є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування за наведеними у скарзі доводами не вбачається, оскільки доводи апеляційної скарги не є суттєвими, носять суб`єктивний характер, не відповідають обставинам справи, і правильності висновків суду не спростовують, а тому рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Судові витрати слід залишити за особою, яка подавала апеляційну скаргу.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КРОС-НАФТО» залишити без задоволення.

Рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 25 січня 2023 року залишити без змін.

Судові витрати залишити за сторонами.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції, Верховного Суду, протягом тридцяти днів, з дня складання повного тексту постанови, в порядку та за умов, визначених цивільно процесуальним законодавством.

Повний текст постанови складений 11.08.2023 року.

Головуючий Л.В. Нерушак

Судді Л.І. Василенко

О.В. Карпенко