Рішення

від 14.08.2023 по справі 910/7616/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.08.2023Справа № 910/7616/23

Суддя Господарського суду міста Києва Демидов В.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ АМБ" до Акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" в особі філії "ПАСАЖИРСЬКА КОМПАНІЯ" про стягнення 74 110,27 грн,

без повідомлення (виклику) сторін,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

15.05.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ АМБ" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" в особі філії "ПАСАЖИРСЬКА КОМПАНІЯ" про стягнення 74 110,27 грн та 16.05.2023 зазначену заяву передано судді Демидову В.О. у відповідності до автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 16.09.2021 р. між ТОВ «КОМПАНІЯ АМБ» та Акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі філії «Пасажирська компанія», як переможцем процедури закупівлі №UA-2021-06-25-007765-c, проведеної шляхом відкритих торгів на авторизованому електронному майданчику «ProZorro», було укладено Договір про закупівлю №УЗ/ЦЛ-21257/Ю (далі - Договір), за яким Відповідач виступив як Замовник, а Позивач як Постачальник.

На виконання вищевказаного договору позивачем здійснено поставку товару однак відповідачем оплату за поставлений товар здійснено частково у зв`язку з чим у останнього перед позивачем обліковується заборгованість у розмірі 74 110,27 грн з яких: 46 068,75 грн - сума основної заборгованості, 24 649,02 грн - інфляційні витрати, 3392,50 грн - 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.05.2023 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.

У встановлений судом строк від позивача надійшли докази усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 05.06.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

19.06.2023 через загальний відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позов, відповідно до якого, останній заперечував проти заявлених позовних вимог з огляду на те, що пунктом 9.2 Договору про закупівлю від 16.09.2021 № УЗ/ЦЛ-21257/Ю (далі - Договір) зазначено, що сторони відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановили, що розмір відповідальності Замовника за прострочення виконання грошового зобов`язання за цим Договором становить 0,1 % (нуль цілих одна десята відсотка) річних від прострочення суми грошових зобов`язань за цим Договором.

Проте, позивач при нарахуванні суми річних від простроченої суми грошового зобов`язання використовує 3 %, всупереч розміру відсотку, встановленого у пункті 9.2 Договору, у зв`язку із чим сума нарахованих штрафних санкцій є необгрунтованою та помилковою.

Крім того відповідач повідомив, що на граничну дату виконання зобов`язання за Договором, на діяльність відповідача мали вплив форс-мажорні обставини.

26.07.2023 від представника відповідача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи, а саме рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2023 у справі № 910/3213/23.

Окрім того у згаданому клопотанні, відповідач зазначив, що у відповідності до частини першої статті 672 Цивільного кодексу України якщо продавець передав товар в асортименті, що не відповідає умовам договору купівлі-продажу, покупець має право відмовитися від його прийняття та оплати, а якщо він вже оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Таким чином на думку відповідача у останнього наявні підстави відмовитися від оплати товару, поставленого по видатковій накладній від 28.12.2021 № 616 на суму 26 865,00 грн (у т.ч. ПДВ) та зазначив, що на час складання цього клопотання товар залишається не заміненим, рішення суду від 04.07.2023 у справі № 910/3213/23, а саме: заміни клапанів магнітних 2/2 канальних 1/4'24VDC (Norgren 8496004.82640400) у кількості 3 шт. на аналогічну продукцію належного маркування позивачем не виконане.

27.07.2023 в системі «Електронний суд» позивачем сформовано відповідь на відзив відповідно до якої позивач погоджується з тим, що ним під час розрахунку заборгованості відповідача не було враховано п.9.2 Договору про закупівлю від 16.09.2021 р. №УЗ/ЦЛ-21257/Ю, яким встановлено 0,1% річних від простроченої суми грошових зобов`язань за цим Договором.

За таких обставин позивач зазначає, що 0,1% річних від простроченої суми грошових зобов`язань за цим Договором, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 110,79 грн.

Таким чином, цим позивач просить зменшити розмір позовних вимог на суму 3282,00 грн - зайво нарахованих позивачем процентів від простроченої суми грошових зобов`язань. В іншій частині позовних вимог позов просив задовольнити.

Стосовно клопотання про зменшення позовних вимог в частині нарахованих 3% річних, суд зазначає наступне.

Пунктом 2 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч. 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.

Оскільки ухвалою суду від 05.06.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, а відповідь на відзив, яке містило клопотання про зменшення позовних вимог в частині нарахованих 3% річних надійшло до суду 27.07.2023 через систему «Електронний суд», суд дійшов висновку, що позивачем було пропущено строк в межах якого позивач міг заявити клопотання про зменшення позовних вимог та як наслідок, суд відмовляє у клопотання про зменшення позовних вимог.

10.08.2023 в системі «Електронний суд» позивачем сформовано письмові пояснення.

Частиною 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

16.09.2021 між позивачем (замовник) та відповідачем (постачальник) укладено Договір про закупівлю №УЗ/ЦЛ-21257/Ю (Договір про закупівлю №UA-2021-06-25-007765-с від 16.09.2021 року) (надалі - Договір) відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов`язується у 2021 році поставити у власність замовнику код ДК 021:2015-34630000-2 частини залізничних або трамвайних локомотивів чи рейкового рухомого складу; обладнання для контролю залізничного руху (Запасні частини до вакуумних туалетів) (далі - товар), в найменуванні, кількості та за ціною, які зазначені у специфікації №1 (Додаток №1) до цього Договору, яка є його невід`ємною частиною, де замовник та кінцевий отримувач товару приймають товар та оформлюють відповідні документи, а замовник зобов`язується здійснити оплату в строки та на умовах, визначені цим Договором.

Виробник товару, країна походження: Евак ГмбХ, Фельдштрассе 124, 22880, Ведель, Німеччина (EVAC GmbH, Feldstrebe 124, 22880 Wedel - Germany). (п. 1.3. Договору).

Відповідно до п. 1.5. Договору товар, що поставляється згідно даного Договору, повинен відповідати найменуванню, кількості та вартості за одиницю товару, вказаних у Специфікації №1 (Додаток №1) до цього Договору, що є його невід`ємною частиною.

Постачальник повинен поставити замовнику на територію кінцевого отримувача товару - товар, якість якого повинна відповідати вимогам державних стандартів, що діють в Україні, нормативно-технічній та/або конструкторській документації, зазначеним в Специфікації №1 (Додаток №1), що є невід`ємною частиною цього Договору. (п. 2.1. Договору).

Постачальник зобов`язаний поставити товар відповідно рознарядки замовника у тарі та (або) в упаковці, що відповідає якості і комплектності, вимогам встановленим стандартам, технічним умовам, кресленнями, рецептурами, зразками (еталонами) виробника та (або) державним стандартам, якщо такі передбачені. (п. 3.1. Договору).

Пунктом 4.1 - 4.2 Договору передбачено, що товар згідно цього Договору постачається партіями. Кількість Товару в кожній партії визначається Замовником в межах загальної кількості Товару та вказується у письмових рознарядках Замовника, складених за формою, встановленою у Додатку № 2 до цього Договору. Постачальник здійснює поставку тільки на підставі письмової рознарядки Замовника, наданої в порядку, передбаченому цим розділом Договору. Рознарядка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності Замовника до прийому Товару.

Кожна партія Товару має бути поставлена Постачальником протягом 30 календарних днів з дати отримання рознарядки Постачальником, якщо інше не зазначено у рознарядці.

У відповідності до п. 5.1 Договору, приймання Товару від Постачальника здійснюється на адресою Кінцевого отримувача Товару після перевірки його кількості, якості та комплектності. Разом з Товаром Постачальник зобов`язаний надати наступні документи:

5.1.1. акт приймання-передачі Товару, підписаний з боку Постачальника;

5.1.2. рахунок-фактуру Постачальника;

5.1.3. видаткову накладну;

5.1.4. документи, що підтверджують якість Товару згідно п. 2.1 Договору;

5.1.5. Довідку в довільній формі за підписом уповноважених осіб Постачальника та з печаткою (у разі наявності) Постачальника, у разі, якщо Постачальник не є виробником, яка повинна містити наступну інформацію:

5.1.5.1. повне найменування виробника Товару;

5.1.5.2. торгівельна марка виробника;

5.1.5.3. країна походження;

5.1.5.4. місцезнаходження виробника;

5.1.5.5. країна, де зареєстрований виробник як платник податків;

5.1.5.6. реєстраційний чи податковий номер виробника.

Приймання Товару здійснюється в присутності представника Постачальника. За відсутності представника Постачальника при прийманні Товару та виявленні невідповідності Товару по найменуванню, кількості, якості та комплектності, Замовник та/або Кінцевий отримувач Товару, складають у складі комісії акт про виявлені недоліки. Копія акту про недоліки направляється Постачальнику разом з викликом представника Постачальника для подальшого приймання Товару і складання акту про фактичну якість і комплектність товару. Постачальник протягом 10 (десяти) календарних днів усуває виявлені невідповідності Товару власними силами та за власний рахунок (п. 5.3 Договору).

Пунктом 5.5-5.6 Договору сторони погодили, що датою поставки (передачі) кожної партії Товару є дата підписання уповноваженими представниками Замовника Видаткової накладної або Акту приймання-передачі на відповідну партію Товару.

Видаткова накладна або Акт приймання-передачі Товару вважається належним чином оформленим за умови його підписання представниками Постачальника, Кінцевого отримувача Товару (керівника виробничого підрозділу (особи, що виконує його обов`язки) та/або заступника керівника та/або головного інженера) та уповноваженими представниками Замовника, зазначеними у п.4.5 цього Договору.

У Видатковій накладній або Акті приймання-передачі Товару обов`язково зазначається найменування, маркування Товару, фасування,кількість, ціна за одиницю товару та загальна вартість поставки Товару з ПДВ.

Згідно з п. 5.8 Договору право власності на Товар переходить до Замовника з дати підписання уповноваженими представниками Замовника Видаткової накладної або Акта приймання-передачі відповідної партії Товару.

У разі виявлення невідповідності Товару вимогам Договору або наданій Замовником рознарядці, а також ненадання Постачальником (надання не в повному обсязі, неналежним чином оформлених) документів, передбачених п. 5.1 Договору, Замовник має право не приймати Товар та не підписувати Видаткову накладну або Акт приймання-передачі Товару. В такому разі датою поставки Товару буде дата підписання уповноваженими представниками Замовника Видаткової накладної або Акта приймання-передачі відповідної партії усунення Постачальником всіх виявлених порушень умов цього Договору (п.5.9 Договору).

Пунктом 6.1, 6.5 Договору передбачено, що ціна товару визначається даним Договором і приймається Сторонами в національній валюті України - гривні.

Постачання здійснюється за цінами, передбаченими у Специфікації № 1 (Додаток № 1) до Договору.

Ціна за одиницю товару визначається у Специфікації № 1 (Додаток № 1) до Договору.

Ціна Договору складається із загальної вартості Товару, поставленого за Договором протягом усього строку його дії.

У відповідності до п. 7.1-7.2 Договору, розрахунки за цим Договором здійснюються у безготівковій формі, шляхом перерахування Замовником грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника.

У разі, якщо Постачальник є платником ПДВ, Замовник здійснює оплату за поставлений Товар за умови наявності належним чином оформлених документів, передбачених умовами Договору (акт приймання-передачі, видаткова накладна, рахунок фактура тощо), що підтверджують отримання Товару, на 45 (сорок п`ятий) банківський день з дати реєстрації Постачальником податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Якщо Постачальник не зареєстрував, несвоєчасно зареєстрував або зареєстрував з несвоєчасної за отриманий помилками податкову/і накладну/і, незалежно від причин такої не реєстрації, реєстрації чи реєстрації податкової/их накладної/их з помилками, строк оплати Замовником Товар починає свій перебіг з дня реєстрації Постачальником податкової/их накладної/их в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстрації коректної податкової/их накладної/их на попередню оплату. В такому випадку, Замовник має право притримати оплату/и Постачальнику до дати фактичної реєстрації податкової/их накладної/их в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстрації коректної податкової/их накладної/их. При цьому, Замовник не несе відповідальність за порушення строків здійснення оплати.

Пунктом 9.1. - 9.2 Договору сторони погодили, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та цим Договором.

Сторони відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановили, що розмір відповідальності Замовника за прострочення виконання грошового зобов`язання за дим Договором становить 0,1 % (нуль цілих одна десята відсотка ) річних від простроченої суми грошових зобов`язань за цим Договором.

Згідно з п. 10.2 Договору, сторона, що не може виконувати зобов`язання за цим Договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна протягом 10 календарних днів з моменту їх виникнення, повідомити про це іншу Сторону у письмовій формі, з подальшим надання підтверджуючих документів, але не пізніше 20 робочих днів з дня виникнення таких обставин.

Виникнення обставин непереборної сили не є підставою для відмови Замовника від сплати за товар, поставлений до виникнення вказаних обставин (п. 10.4 Договору).

Додатком №1 до Договору сторони погодили специфікацію товару, за якою поставці підлягає товар загальною вартістю 4 764 000,00 грн з ПДВ.

Зокрема у вказаному додатку передбачено клапан магнітний 2/2 канальні 1/4'' 24VDC (Norgren 8496004.82640400) з артикулом 11196, виробник - Евак ГмбХ, Фельдштрассе 124, 22880, Ведель, Німеччина (EVAC GmbH, Feldstrebe 124, 22880 Wedel - Germany).

Додатком № 3 до Договору сторони визначили місця поставки предмету закупівлі.

Як вказує позивач виконуючи умови Договору, на підставі рознарядок від 26.10.2021 р. №ПК-7/2345 та від 03.11.2021 р. №ПК-7/2430, позивачем кінцевому споживачу Товару - пасажирському вагонному депо Львів (ПК ВЧД-8) було здійснено постачання Товару на підставі:

- видаткової накладної від 23.12.2021 р. № 603 на суму 19 665,00 грн (у т.ч. ПДВ);

- видаткової накладної від 28.12.2021 р. №616 на суму 26 865,00 грн (у т.ч. ПДВ).

Також Позивачем на виконання умов Договору, кінцевому споживачу Товару -пасажирському вагонному депо Одеса-Головна було здійснено постачання Товару на підставі:

- видаткової накладної від 23.12.2021 р. № 602 на суму 39 510,00 грн (у т.ч. ПДВ);

- видаткової накладної від 28.12.2021 р. №615 на суму 51 705,00 грн (у т.ч. ПДВ).

Позивач вказує, що здійснив поставку Товару на адресу кінцевих споживачів, про що свідчать підписані двома сторонами:

- видаткова накладна від 23.12.2021 р. № 603;

- видаткова накладна від 28.12.2021 р. №616;

- видаткова накладна від 23.12.2021 р. № 602;

- видаткова накладна від 28.12.2021 р. №615;

- акт приймання - передачі від 23.12.2021 р. №24;

- акт приймання - передачі від 28.12.2021 р. №35;

- акт приймання - передачі від 23.12.2021 р. №22;

- акт приймання - передачі від 28.12.2021 р. №36.

Позивач зазначає, що на виконання умов Договору ним було зареєстровано у Єдиному реєстрі податкових накладних наступні податкові накладні:

- податкова накладна від 23.12.2021 р. №36;

- податкова накладна від 28.12.2021 р. №29;

- податкова накладна від 23.12.2021 р. №35;

- податкова накладна від 28.12.2021 р. №30.

Разом з поставленою партією Товару Позивачем було надано Відповідачу наступні рахунки на оплату:

- рахунок на оплату від 23.12.2021 р. №412;

- рахунок на оплату від 28.12.2021 р. №431;

- рахунок на оплату від 23.12.2021 р. №411;

- рахунок на оплату від 28.12.2021 р. №432.

Таким чином, позивач вважає, що у повному обсязі було виконано зобов`язання за Договором. Проте, незважаючи на належне виконання позивачем умов Договору, відповідач свої зобов`язання з оплати поставленого Товару не здійснив.

17 травня 2022 року відповідач звернувся до позивача з листом від 17.05.2022 р. №ПК-7/796 з проханням провести оплату за поставлений позивачем Товар рівними частинами з погашенням 25% щомісячно.

Позивачем листом від 18.05.2022 р. №00093 було погоджено оплату по 25% суми заборгованості щомісячно.

23 травня 2022 року відповідач звернувся до позивача через електронну пошту з проханням підписати акт звірки взаємних розрахунків, у який було включено суми поставок за видатковими накладними: від 23.12.2021 р. № 603, від 28.12.2021 р. №616, від 23.12.2021 р. № 602, від 28.12.2021 р. №615.

Позивач зазначає, що відповідачем було здійснено часткову оплату за Товар, що підтверджується наступними платіжними документами:

за видатковою накладною від 23.12.2021 р. № 603:

- платіжне доручення від 17 листопада 2022 року №262636 на суму 4916,25 грн, платіжне доручення від 26 грудня 2022 року №349785 на суму 4916,25 грн

за видатковою накладною від 28.12.2021 р, №616:

- платіжне доручення від 21 листопада 2022 року №272266 на суму 6716,25 грн, платіжне доручення від 26 грудня 2022 року №349786 на суму 6716,25 грн.

за видатковою накладною від 23.12.2021 р. № 602:

- платіжне доручення від 31 жовтня 2022 року №226130 на суму 9877,50 грн, платіжне доручення від 24 листопада 2022 року №278921 на суму 9877,50 грн, платіжне доручення від 15 грудня 2022 року №327703 на суму 9877,50 грн.

за видатковою накладною від 28.12.2021 р. №615:

- платіжне доручення від 31 жовтня 2022 року №226129 на суму 12 926,25 грн, платіжне доручення від 17 листопада 2022 року №262755 на суму 12 926,25 грн, платіжне доручення від 15 грудня 2022 року №327702 на суму 12 926,25 грн.

Таким чином, позивач вказує, що станом на 21 квітня 2023 року у відповідача існує заборгованість перед позивачем за Договором у розмірі 46 068,65 грн.

Заперечуючи стосовно позовних вимог відповідач зазначає, що пунктом 9.2 Договору про закупівлю від 16.09.2021 № УЗ/ЦЛ-21257/Ю (далі - Договір) зазначено, що сторони відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановили, що розмір відповідальності Замовника за прострочення виконання грошового зобов`язання за цим Договором становить 0,1 % (нуль цілих одна десята відсотка) річних від прострочення суми грошових зобов`язань за цим Договором.

Проте, позивач при нарахуванні суми річних від простроченої суми грошового зобов`язання використовує 3 %, всупереч розміру відсотку, встановленого у пункті 9.2 Договору, у зв`язку із чим сума нарахованих штрафних санкцій є необгрунтованою та помилковою.

Крім того відповідач повідомив, що на граничну дату виконання зобов`язання за Договором, на діяльність відповідача мали вплив форс-мажорні обставини.

Окрім того у клопотанні про долучення доказів відповідач зазначив, що у відповідності до частини першої статті 672 Цивільного кодексу України якщо продавець передав товар в асортименті, що не відповідає умовам договору купівлі-продажу, покупець має право відмовитися від його прийняття та оплати, а якщо він вже оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Таким чином на думку відповідача у останнього наявні підстави відмовитися від оплати товару, поставленого по видатковій накладній від 28.12.2021 № 616 на суму 26 865,00 грн (у т.ч. ПДВ) та зазначив, що на час складання цього клопотання товар залишається не заміненим, рішення суду від 04.07.2023 у справі № 910/3213/23, а саме: заміни клапанів магнітних 2/2 канальних 1/4'24VDC (Norgren 8496004.82640400) у кількості 3 шт. на аналогічну продукцію належного маркування позивачем не виконане.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи, а також належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов такого обґрунтованого висновку.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст. 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов`язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положеннями п. 7.2 Договору передбачено, що у разі, якщо Постачальник є платником ПДВ, Замовник здійснює оплату за поставлений Товар за умови наявності належним чином оформлених документів, передбачених умовами Договору (акт приймання-передачі, видаткова накладна, рахунок фактура тощо), що підтверджують отримання Товару, на 45 (сорок п`ятий) банківський день з дати реєстрації Постачальником податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивачем на виконання умов Договору було зареєстровано у Єдиному реєстрі податкових накладних наступні податкові накладні:

- податкова накладна від 23.12.2021 р. №36;

- податкова накладна від 28.12.2021 р. №29;

- податкова накладна від 23.12.2021 р. №35;

- податкова накладна від 28.12.2021 р. №30.

Відтак у відповідача виник обов`язок з оплати:

- за видатковою накладною від 23.12.2021 р. № 602, дата реєстрації податкової накладної від 14.01.2022 р. №35 - 18.03.2022;

за видатковою накладною від 23.12.2021 р. № 603, дата реєстрації податкової накладної від 14.01.2022 р. №36 - 18.03.2022;

за видатковою накладною від 28.12.2021 р. №615, дата реєстрації податкової накладної від 14.01.2022 р. №30 - 18.03.2022;

за видатковою накладною від 28.12.2021 р, №616, дата реєстрації податкової накладної від 14.01.2022 р. №29 - 18.03.2022.

Враховуючи вищевикладене у відповідача настав строк з оплати за отриманий товар 18.03.2022 - 45 (сорок п`ятий) банківський день з дати реєстрації Постачальником податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Разом з тим відповідач зокрема заперечуючи стосовно позовних вимог вказує, що у останнього наявні підстави відмовитися від оплати товару, поставленого по видатковій накладній від 28.12.2021 № 616 на суму 26 865,00 грн (у т.ч. ПДВ) на підставі рішення суду від 04.07.2023 у справі № 910/3213/23, яким зобов`язано позивача замінити клапани магнітні 2/2 канальних 1/4'24VDC (Norgren 8496004.82640400) у кількості 3 шт. на аналогічну продукцію.

Судом встановлено, що рішенням Господарського суду міста Києва від 04.07.2023 у справі № 910/3213/23 позов Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі філії "Пасажирська компанія" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія АМБ", м. Київ про стягнення 5 373,00 грн та зобов`язання вчинити дії - задоволено частково. Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія АМБ" здійснити заміну продукції, а саме: клапани магнітні 2/2 канальні 1/4'' 24VDC (Norgren 8496004.82640400) у кількості 3 штук на аналогічну продукцію належного маркування.

Стягнуто Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія АМБ" на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Пасажирська компанія" Акціонерного товариства "Українська залізниця" суму судового збору в розмірі 2 684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривни 00 копійок). В іншій частині позову відмовлено.

Предметом спору у згаданій справі неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія АМБ" умов Договору про закупівлю №UA-2021-06-25-007765-с від 16.09.2021 року в частині поставки якісного товару та про зобов`язання відповідача здійснити заміну продукції неналежної якості, а саме: клапани магнітні 2/2 канальні 1/4'' 24VDC (Norgren 8496004.82640400) у кількості 3 шт на аналогічну продукцію належної якості.

Судом у справі № 910/3213/23 від 04.07.2023 було встановлено, що: «Як встановлено судом, за умовами Договору, з урахуванням Специфікацій №1 до нього, позивачем було замовлено, зокрема, клапан магнітний 2/2 канальні 1/4'' 24VDC (Norgren 8496004.82640400) з артикулом 11196, виробник - Евак ГмбХ, Фельдштрассе 124, 22880, Ведель, Німеччина (EVAC GmbH, Feldstrebe 124, 22880 Wedel - Germany).

Відповідно до видаткової накладної №616 від 28.12.2021 року відповідач поставив позивачу товар (клапан магнітний 2/2 канальні 1/4'' 24VDC (Norgren 8496004.82640400)) в кількості 3 штуки на загальну суму в розмірі 26 865,00 грн з урахуванням ПДВ.

В подальшому, 28.12.2021 року позивачем було складено Акт про виявлені при вхідному контролі недоліки продукції, в якому зазначено, що:

- товар запаковано в звичайні коробки та пакети, які не являються упаковкою виробника з наліпками креслення/артикулів,

- на упаковці та на виробі не вказано дату виготовлення,

- на більшості запчастин не нанесено артикул,

- на продукції відсутнє маркування заводу виробника,

- на коробці маркування креслення 37860, сама деталь маркована як креслення 8264, при тому, що замовлено було деталь 11196».

Частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Пунктом 5.9 Договору передбачено, що у разі виявлення невідповідності Товару вимогам Договору або наданій Замовником рознарядці, а також ненадання Постачальником (надання не в повному обсязі, неналежним чином оформлених) документів, передбачених п. 5.1 Договору, Замовник має право не приймати Товар та не підписувати Видаткову накладну або Акт приймання-передачі Товару. В такому разі датою поставки Товару буде дата підписання уповноваженими представниками Замовника Видаткової накладної або Акта приймання-передачі відповідної партії усунення Постачальником всіх виявлених порушень умов цього Договору.

Оскільки рішенням Господарського суду міста Києва від 04.07.2023 у справі № 910/3213/23 зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія АМБ" здійснити заміну продукції, а саме: клапани магнітні 2/2 канальні 1/4'' 24VDC (Norgren 8496004.82640400) у кількості 3 штук на аналогічну продукцію належного маркування, суд дійшов висновку, що за видатковою накладною від 28.12.2021 р, №616 у відповідача строк з оплати не настав.

В частині вимог відповідача про відмову від оплати товару, поставленого по видатковій накладній від 28.12.2021 № 616 на суму 26 865,00 грн (у т.ч. ПДВ) на підставі рішення суду від 04.07.2023 у справі № 910/3213/23 не знайшли свого підтвердження з огляду на те, що при зверненні до суду у справі № 910/3213/23 Акціонерне товариство "Українська залізниця", м. Київ в особі філії "Пасажирська компанія" Акціонерного товариства "Українська залізниця" останнім було заявлено вимогу про заміну продукції, а саме: клапани магнітні 2/2 канальні 1/4'' 24VDC (Norgren 8496004.82640400) у кількості 3 штук на аналогічну продукцію належного маркування, суд дійшов висновку, що за видатковою накладною від 28.12.2021 р, №616.

Враховуючи вищевикладене з урахуванням часткових оплат зокрема за видатковою накладною від 28.12.2021 р, №616 здійснених відповідачем за поставлений товар, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми основної заборгованості у розмірі 46 068,75 грн підлягають частковому задоволенню, а саме в розмірі 32 636,25 грн.

Окрім того позивачем заявлено до стягнення з відповідача 24 649,02 грн - інфляційні витрати, 3392,50 грн - 3% річних.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 3.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (п. 4.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань»).

Отже, в даному випадку, за порушення виконання грошового зобов`язання на відповідача покладається відповідальність відповідно до статті 625 ЦК України, яка полягає у приєднанні до невиконаного обов`язку, нового додаткового обов`язку у вигляді відшкодування матеріальних втрат позивача від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми.

Згідно розрахунку позивача інфляційні втрати становлять 24 649,02 грн та 3 % річних становить 3392,50 грн.

Як було вказано вище у відповідача настав строк з оплати за отриманий товар 18.03.2022 - 45 (сорок п`ятий) банківський день з дати реєстрації Постачальником податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Разом з тим позивачем обрано період нарахування з 21.03.2022 по 21.04.2023.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3 % річних за період з 21.03.2022 по 21.04.2023, судом встановлено, що він здійснений не вірно з огляду на наступне.

Пунктом 9.2 Договору сторони погодили, що відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановили, що розмір відповідальності Замовника за прострочення виконання грошового зобов`язання за цим Договором становить 0,1 % (нуль цілих одна десята відсотка) річних від прострочення суми грошових зобов`язань за цим Договором.

За таких обставин позивач не вірно обрав відсоток річних.

Окрім того враховуючи, що судом позовні вимоги в частині стягнення суми основної заборгованості задоволено частково в розмірі 32 636,25 грн, за розрахунком суду розмір 3% річних підлягає задоволенню у розмірі 88,79 грн. в іншій частині слід відмовити.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат за період з 21.03.2022 по 21.04.2023, судом встановлено, що він здійснений не вірно з огляду на наступне.

Цивільним кодексом України, як основним актом цивільного законодавства, не передбачено механізму здійснення розрахунку інфляційних втрат кредитора у зв`язку із простроченням боржника у виконанні грошового зобов`язання.

Водночас, частиною першою ст. 8 ЦК України визначено, що якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Частиною п`ятою ст. 4 ЦК України передбачено, що інші органи державної влади України у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, можуть видавати нормативно-правові акти, що регулюють цивільні відносини.

Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» від 06.02.2003 № 491-IV (далі - Закон № 491-IV) визначено індексацію грошових доходів населення як встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг (ст. 1 Закону № 491-IV).

Положеннями ст. 2 Закону № 491-IV передбачено, що як об`єкти індексації грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України, що не мають разового характеру. Водночас вказаною статтею Закону № 491-IV законодавець передбачив право Кабінету Міністрів України встановлювати інші об`єкти індексації, поряд з тими, що зазначені у частині першій цієї статті.

З метою реалізації Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» Кабінет Міністрів України постановою № 1078 від 17.07.2003 затвердив Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок).

Положеннями п. 1 Порядку передбачено, що цей Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання державних та приватних виконавців, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.

Абзацом другим п. 1-1 Порядку передбачено, що індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (п. 4 Порядку).

Отже, при розрахунку інфляційних втрат у зв`язку із простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону № 491-IV, приписи Порядку та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України № 265 від 27.07.2007.

Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування ст. 625 ЦК України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац п`ятий п. 4 Порядку).

Умовами ст. 625 ЦК України визначено право особи отримати компенсацію інфляційних збитків за весь період прострочення. Якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику - «дефляція», то це не змінює його правової природи і не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком.

Об`єднаною палатою Верховного Суду у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 роз`яснено, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Окрім того враховуючи те, що судом суми основної заборгованості задоволено частково в розмірі 32 636,25 грн, за розрахунком суду розмір інфляційних втрат підлягає задоволенню у розмірі 19794,42 грн. в іншій частині слід відмовити.

Стосовно твердження відповідача про настання для останнього форс-мажорних обставин у підтвердження чого відповідачем долучено копію листа Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до діючого законодавства України форс-мажор звільняє лише від відповідальності за порушення зобов`язання, що сталося внаслідок такого форс-мажору, але не звільняє від виконання відповідного зобов`язання і не є підставою для припинення зобов`язань. Проте і звільнення від відповідальності може мати місце лише у випадку, коли невиконання зобов`язання є наслідком дії форс-мажорних обставин, що має бути доведено у встановленому чинним законодавством порядку та підтверджено належними документами.

Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання. Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 15.06.2018 у справі №915/531/17, від 26.05.2020 у справі №918/289/19, від 17.12.2020 у справі №913/785/17, від 19.08.2022 у справі № 908/2287/17.

Запровадження з 24.02.2022 воєнного стану в країні, що є форс-мажорними обставинами, не можуть однозначно засвідчувати неможливість виконання відповідачем договірних зобов`язань перед позивачем, оскільки перелічені обставини не є абсолютною самостійною підставою для відкладення строку виконання грошового зобов`язання на час, протягом якого такі обставини зберігають свою дію.

Близький за змістом правовий висновок, викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду в справі № 910/7495/16 від 08.05.2018.

Таким чином, настання обставин непереборної сили, а саме: військова агресія російської федерації проти України, що стало підставою для введення воєнного стану в Україні з 24.02.2022, не є безумовною підставою для звільнення відповідача від виконання своїх зобов`язань по сплаті за поставлений товар.

Так, 17 травня 2022 року відповідач звернувся до позивача з листом №ПК-7/796 з проханням провести оплату за поставлений позивачем Товар рівними частинами з погашенням 25% щомісячно та зазначив, що: «З 24 лютого 2022 року виникли обставини непереборної сили (форс-мажор), а саме: почалася військова агресія Російської Федерації проти України.

Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 (зі змінами відповідно до Указу Президента від 14.03.2022 № 133/2022) в Україні з 24.02.2022 року введено воєнний стан.

Торгово-промислова палата України листом № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 року засвідчила, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є військова агресія Російської Федерації проти України.

Наше підприємство безперебійно забезпечує перевізний процес вантажів та пасажирів, евакуацію населення з небезпечних регіонів нашої країни. При цьому, обсяги перевезень значно скоротилися, деякі суспільно важливі послуги надаються на безоплатній основі.

Ці чинники призвели до неможливості для AT «Укрзалізниця» здійснювати своєчасні розрахунки за товари, роботи, послуги».

Разом з тим, згідно з п. 10.2 Договору, сторона, що не може виконувати зобов`язання за цим Договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна протягом 10 календарних днів з моменту їх виникнення, повідомити про це іншу Сторону у письмовій формі, з подальшим надання підтверджуючих документів, але не пізніше 20 робочих днів з дня виникнення таких обставин.

Інших доказів окрім листа від 17.05.2022 року №ПК-7/796 матеріали справи не містять.

Отже доводи відповідача не знайшли свого підтвердження.

Відповідно до ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до положень ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Пункт 3 частини другої ст. 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України.

Частиною першою ст. 77 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи викладене в сукупності, зважаючи на зміст позовних вимог, обставини, встановлені під час розгляду справи, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Пунктом 2 частини першої ст. 129 ГПК України передбачено, що у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи до уваги часткове задоволення розміру позовних вимог, судовий збір, який підлягає покладенню на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями Керуючись статтями 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5, ідентифікаційний код 40075815) в особі філії "Пасажирська компанія" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03039, м. Київ, вул. Уманська,8, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 41022900) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія АМБ" (03038, м. Київ, вул. Пирогівський шлях, 34, корпус 1, офіс 420, ідентифікаційний код 42074290) 32 636 (тридцять дві тисячі шістсот тридцять шість) грн. 25 коп. - сума основної заборгованості, 19 794 (дев`ятнадцять тисяч сімсот дев`яносто чотири) 42 коп. - інфляційні витрати, 88 (вісімдесят вісім) грн. 73 коп. - 3% річних та судовий збір у розмірі 1902 (одна тисяча дев`ятсот дві) грн. 06 коп.

3. В задоволенні іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5. Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому статтею 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений статтею 256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому статтею 257 Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено та підписано 14.08.2023.

Суддя Владислав ДЕМИДОВ