Ухвала
від 14.08.2023 по справі 910/12197/22
КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

14 серпня 2023 року

м. Київ

Справа № 910/12197/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

Банаська О. О. - головуючого, Білоуса В. В., Пєскова В. Г.

розглянув матеріали касаційної скарги Спеціалізованого водогосподарського комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київводфонд"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2023

у складі колегії суддів: Кропивної Л. В. (головуючої), Барсук М. А., Пономаренко Є. Ю.

у справі за позовом Спеціалізованого водогосподарського комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київводфонд"

до Комунального підприємства "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва"

про стягнення 304 702,00 грн

ВСТАНОВИВ:

Спеціалізоване водогосподарське комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київводфонд" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Комунального підприємства "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва" про відшкодування збитків, завданих неправомірним знищенням громадської вбиральні, що належала на праві господарського відання позивачу, у розмірі її вартості, визначеної експертним шляхом у сумі 304 702,00 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.02.2023 позовні вимоги задоволено, стягнути з Комунального підприємства "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва" на користь Спеціалізованого водогосподарського комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київводфонд" 304 702,00 грн збитків, а також 4 570,53 грн витрат по оплаті судового збору.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2023 задоволено апеляційну скаргу Комунального підприємства "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва", рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2023 у справі № 910/12197/22 скасовано та прийнято нове, яким у задоволенні позову відмовлено.

24.07.2023 Спеціалізоване водогосподарське комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київводфонд" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2023 у справі № 910/12197/22.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/12197/22 визначено склад суддів Верховного Суду: Банасько О. О. (головуючий), Білоус В. В., Пєсков В. Г., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.07.2023.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, зважаючи на таке.

За приписами пункту 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно з частиною сьомою статті 12 ГПК України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Суд зазначає, що в цьому випадку об`єктом оскарження є постанова Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2023 у справі № 910/12197/22, якою скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2023 та відмовлено у задоволенні позову про відшкодування збитків, завданих неправомірним знищенням громадської вбиральні, що належала на праві господарського відання позивачу, у розмірі її вартості, визначеної експертним шляхом у сумі 304 702,00 грн.

Оскільки зазначений вище позов був поданий у 2022 році, відповідно до статті 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2022 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня було встановлено у розмірі 2 481,00 грн.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Оскільки предметом позову у цій справі є стягнення 304 702,00 грн справа № 910/12197/22, що є меншим ніж п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995 державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23.10.1996; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19.12.1997).

Отже, Верховному Суду надано право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у статті 293 ГПК України, що узгоджується з положеннями статті 129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.

У касаційній скарзі заявник зазначає про наявність підстав для відкриття касаційного провадження, зокрема зазначає про обставини, визначені пунктом 3 частини другої (відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах), підпунктом "а" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України.

Так, скаржник зазначає, що справа становить значний суспільний інтерес пов`язаний з належністю територіальній громаді міста Києва на праві комунальної власності знищеного відповідачем нерухомого майна (громадської вбиральні) і відсутності відшкодування до місцевого бюджету міста Києва вартості знищеного майна.

Посилаючись на винятки, викладені у пункті 2 частини третьої статті 287 ГПК України, за умови обґрунтування яких Верховний Суд може відкрити касаційне провадження у справі з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, скаржником у касаційній скарзі належним чином не обґрунтовано наявності зазначених обставин.

У розрізі вищевказаної обставини варто зазначити, що поняття "справа має виняткове значення" та "становить значний суспільний інтерес" є оціночними і потребують належного обґрунтування, а сама по собі відповідна вказівка не дає підстав для відкриття касаційного провадження.

Так, вжите законодавцем словосполучення "значний суспільний інтерес" необхідно розуміти як серйозну, обґрунтовану зацікавленість, яка має неабияке виняткове значення для усього суспільства в цілому, певних груп людей, територіальних громад, об`єднань громадян тощо до певної справи в контексті можливого впливу ухваленого у ній судового рішення на права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Зазначене поняття охоплює ті потреби суспільства або окремих його груп, які пов`язані із збереженням, примноженням, захистом існуючих цінностей девальвація та/або втрата яких мала б значний негативний вплив на розвиток громадянського суспільства. Наявність значного суспільного інтересу може мати місце й тоді, коли предмет спору зачіпає питання загальнодержавного значення, як от визначення і зміни конституційного ладу в Україні, виборчого процесу (референдуму), обороноздатності держави, її суверенітету, найвищих соціальних цінностей, визначених Конституцією України тощо.

Касаційна скарга не містить обґрунтованих доводів, які б свідчили про значний суспільний інтерес саме до цієї конкретної справи й вказували на те, що предмет даного спору стосується питань, які мають виняткове значення для суспільства в контексті наведених вище критеріїв.

Доводи скаржника в касаційній скарзі стосуються встановлення фактичних обставин справи та переоцінки доказів у ній, між тим як відповідно до частини другої статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

На підставі викладеного суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.

При цьому, скаржником не наведено обставин, які б свідчили про наявність у справі ознак її суспільної важливості або виняткового значення, а також не виділено особливо рідкісних, унікальних вимог, що дають підстави вважати, що вона має значення для уніфікованого розуміння та застосування права для сторін спору. Допустимість відкриття касаційного провадження, якщо справа становить значний суспільний інтерес чи має виняткове значення для скаржника, зумовлена потребою забезпечення єдності судової практики. Йдеться про реалізацію принципів верховенства права та правової визначеності, рівності перед законом і судом з метою гарантування розумної передбачуваності судового рішення.

Таким чином, подана касаційна скарга не містить належних обґрунтувань, які можуть бути визнані такими, що підпадають під пункт 2 частини третьої статті 287 ГПК України, і, які надають повноваження Верховному Суду переглянути, як "суду права", дану категорію справ.

Так суд звертає увагу, що посилання скаржника, як на підставу касаційного оскарження судових рішень, передбачену пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України без належного обґрунтування виключних підстав визначених пунктом 2 частини третьої статті 287 цього Кодексу не є підставою для відкриття касаційного провадження у малозначних справах та у справах з ціною позову менше, ніж п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Разом з тим, суд також враховує позицію, висловлену Європейським Судом з прав людини в ухвалі від 09.10.2018 щодо неприйнятності у справі "Азюковська проти України" (Azyukovska v. Ukraine, заява № 26293/18). Суд визнав, що заява є неприйнятною ratione materiae у сенсі пункт 3 (а) статті 35 Конвенції і має бути відхилена відповідно до пункту 4 цієї статті. ЄСПЛ зазначив, що застосування критерію малозначності справи в цій справі було передбачуваним, справу розглянули суди двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями Кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи. В ухвалі також ідеться, що в контексті аналізу застосування критерію ratione valoris щодо доступу до вищих судових інстанцій ЄСПЛ також брав до уваги наявність або відсутність питання щодо справедливості провадження, яке здійснювалося судами нижчих інстанцій. Однак у цій справі тією мірою, в якій заявниця ставила питання щодо справедливості провадження в судах першої і другої інстанцій, ЄСПЛ не визнав, що мали місце порушення процесуальних гарантій пункт 1 статті 6 Конвенції.

Таким чином, законодавець цілком свідомо надав Верховному Суду право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у частині другій статті 293 ГПК України, і це повністю узгоджується з положеннями статті 129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.

Беручи до уваги вищевказане, з огляду на принципи господарського судочинства (змагальності та диспозитивності, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом) колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 910/12197/22 за касаційною скаргою Спеціалізованого водогосподарського комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київводфонд" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2023.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 12, 163, 234, 235, 287, пунктом 1 частини першої статті 293, статтею 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Спеціалізованого водогосподарського комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київводфонд" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2023 у справі № 910/12197/22.

2. Копію цієї ухвали, оригінал касаційної скарги із доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.

3. Копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. О. Банасько

Судді В. В. Білоус

В. Г. Пєсков

СудКасаційний господарський суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення14.08.2023
Оприлюднено15.08.2023
Номер документу112801139
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —910/12197/22

Ухвала від 18.09.2023

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Огороднік К.М.

Ухвала від 14.08.2023

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Банасько О.О.

Постанова від 14.06.2023

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Кропивна Л.В.

Постанова від 03.07.2023

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Кропивна Л.В.

Ухвала від 09.05.2023

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Кропивна Л.В.

Ухвала від 07.03.2023

Господарське

Господарський суд міста Києва

Лиськов М.О.

Рішення від 14.02.2023

Господарське

Господарський суд міста Києва

Лиськов М.О.

Ухвала від 29.11.2022

Господарське

Господарський суд міста Києва

Лиськов М.О.

Ухвала від 14.11.2022

Господарське

Господарський суд міста Києва

Лиськов М.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні