Постанова

від 02.08.2023 по справі 910/4288/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2023 року

м. Київ

cправа № 910/4288/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Огородніка К.М.- головуючого, Банаська О.О., Пєскова В.Г.,

за участю секретаря судового засідання Ксензової Г.Є.,

за участю представників:

ТОВ "Стабекс" - Филик А.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Стабекс"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.04.2023

у справі №910/4288/22

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Стабекс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Монотранс Груп"

про відкриття провадження у справі про банкрутство.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Стабекс" (далі - ТОВ "Стабекс", кредитор) звернулося до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Монотранс Груп" (далі - ТОВ "Монотранс Груп", Боржник).

Заява обґрунтована наявною та непогашеною ТОВ "Монотранс Груп" заборгованістю у розмірі 306 545,00 Євро, що станом на дату звернення до суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство еквівалентно 9 621 711,84 грн.

Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

22.04.2019 між OU Est Rail Rental (м. Таллін, Естонія, продавець) та ТОВ «Монотранс Груп» (Україна, покупець) було укладено договір купівлі-продажу вагонів № 30/ERR-МТG/2019 (далі - Договір), згідно якого продавець зобов`язувався передати у власність покупця залізничні вагони, а покупець прийняти вагони та оплатити їх на умовах визначених договором.

Відповідно до пункту 1.2 Договору купівлі-продажу, найменування, мережеві номера, моделі, роки побудови, кількість вагонів в партії, а також необхідні додаткові умови зазначаються в Специфікації, що являється невід`ємною частиною Договору.

Вартість кожного окремого вагону, а також загальна вартість кожної партії, вказується в Специфікаціях до даного Договору, які будуть підписані сторонами в терміни дії даного Договору. Вартість вагонів є кінцевою та не підлягає зміні в процесі виконання Договору. Загальна кінцева вартість вагонів складається із суми вартості вагонів всіх Специфікацій (пункт 2.1 Договору).

Згідно пунктів 2.2 - 2.4. Договору вартість вагонів визначається в Євро (ПДВ - 0 %) з урахуванням умов у відповідності з Инкотермс-2010, вказаних в Специфікаціях. Валюта Договору - Євро. Всі розрахунки між Сторонами в рамках даного Договору відбувається в Євро.

Відповідно до пункту 3.1. Договору приймання-передачі вагонів проводиться на залізнично-дорожній станції, попередньо погодженій Сторонами у відповідності зі Специфікаціями.

Продавець здійснює передачу вагонів покупцю на підставі акту приймання-передачі.

В подальшому покупець здійснює перереєстрацію вагонів АТ «Українська залізниця».

Поставка вагонів відбувається залізнично-дорожнім транспортом в терміни, по відвантаженим реквізитам та на умовах, погоджених в Специфікаціях. Вагони супроводжуються накладними ГМГС або залізно дорожньою накладною.

Пунктом 1 Специфікації №1 від 22 квітня 2019 року до Договору продавець зобов`язується передати у власність покупцю 30 вагонів, перелік яких визначений в даній Специфікації.

Вартість вагонів по вказаній Специфікації складає 960 000,00 Євро. Термін поставки не пізніше 25 червня 2019 року. Відвантажувальні реквізити: найменування, код дорога станції призначення - ст.Коростень, код 346308, Південно-Західна ЗД, УЗ; найменування, код адрес, код ЄДРПОУ отримувача - ТОВ «Монотранс Груп», код 1668, код ЄДРПОУ 42281117, 03189, м. Київ, вул. Академіка Вільямса, 6Д, офіс 43; найменування платника по УЗ, код платника по УЗ - ТОВ «Монотранс Груп», 8134476 по Договору №00670/ЦТЛ-2018 від 21.08.2018р.; дата і номер договору купівлі-продажу вагонів - Договір купівлі-продажу вагонів №30/ERR-МТG/2019 від 22.04.2019.

Згідно підпунктів 7.1, 7.2. пункту 7 вказаної вище Специфікації № 1 від 22.04.2019 оплата вагонів здійснюється Покупцем в наступному порядку:

- авансовий платіж в розмірі 50% в сумі 480 000,00 Євро здійснюється в термін до 10 травня 2019 року на підставі інвойса (рахунку) на передоплату від продавця;

- решту 50% в сумі 480 000,00 Євро оплачуються протягом 3 робочих днів з дати отримання від Продавця експортної митної декларації на всю партію вагонів.

Платіжним дорученням № 1 від 02.05.2019 ТОВ «Монотранс Груп» перерахував Продавцю 345 800,00 Євро, а платіжним дорученням № 2 від 03.05.2019 перерахував ще 134 200,00 Євро, що підтверджується доданими до матеріалів заяви копіями відповідних платіжних доручень.

22.05.2019 між OU Est Rail Rental та ТОВ «Монотранс Груп» було укладено Додаткову угоду №1 до Договору купівлі-продажу вагонів № 30/ERR-МТG/2019 від 22.04.2019, згідно якої Сторони домовились Специфікацію №1 від 22.04.2019 згідно Додатку № 1 до Договору викласти в новій редакції, а саме визначити, що вартість вагонів становить 825 000,00 Євро, а також змінено порядок оплати:

- авансовий платіж в розмірі 50% в сумі 480 000,00 Євро здійснюється в термін до 10 травня 2019 року на підставі інвойса (рахунку) на передоплату від продавця;

- решту 50% в сумі 345 000,00 Євро оплачуються протягом 3 робочих днів з дати отримання від Продавця експортної митної декларації на всю партію вагонів.

18.06.2019 ТОВ "Монотранс Груп" було отримано від продавця 22 вагони, що підтверджується рахунком-проформою №20190601 від 18.06.2019, інвойсом №20190601 від 18.06.2019 та вантажно-митними деклараціями, котрі підтверджують розмитнення та оформлення цих вагонів у власність Боржника, копії яких додано до матеріалів заяви.

02.07.2019 ТОВ «Монотранс Груп» було отримано від Продавця ще 5 вагонів, що підтверджується доданими до матеріалів справи копіями рахунку-проформи №20190701 від 03.07.2019, інвойсу №20190701 від 03.07.2019 та вантажно-митними деклараціями.

12.07.2019 між OU Est Rail Rental та ТОВ «Монотранс Груп» було укладено Додаткову угоду №2 до Договору купівлі-продажу вагонів № 30/ERR-МТG/2019 від 22.04.2019, згідно якої Сторони домовились Специфікацію № 1 від 22.04.2019 згідно Додатку № 1 до Договору викласти в новій редакції, а саме визначено, що вартість вагонів становить 818 700,00 Євро, а також змінено порядок оплати:

- авансовий платіж в розмірі 50% в сумі 480 000,00 Євро здійснюється в термін до 10 травня 2019 року на підставі інвойса (рахунку) на передоплату від Продавця;

- решту 50% в сумі 338 700,00 Євро оплачуються протягом 3 робочих днів з дати отримання від Продавця експортної митної декларації на всю партію вагонів.

15.07.2019 ТОВ «Монотранс Груп» отримано від Продавця останніх 3 вагони, що підтверджується рахунком-проформою № 20190703 від 17.07.2019, інвойсом №20190703 від 17.07.2019 та вантажно-митними деклараціями, котрі підтверджують розмитнення та оформлення цих вагонів у власність Боржника, копії яких наявні долучено до матеріалів заяви.

Крім того, 15.07.2019 між OU Est Rail Rental та ТОВ «Монотранс Груп» було укладено Додаткову угоду № 3 до Договору купівлі-продажу вагонів № 30/ERR-МТG/2019 від 22.04.2019 згідно якої Сторони домовились пункти 9.7 та 9.8 Договору викласти в новій редакції, а саме:

«Пункт 9.7. Продавець має право передавати третім особам права та обов`язки по даному Договору в обсязі на розсуд Продавця.

Пункт 9.8. Інформація, яка міститься в Договорі і додатках до нього, являється комерційною таємницею Сторін і не підлягає розголошенню та/або передачі особам, які не є сторонами по Договору, крім третіх осіб, яким передані права та обов`язки по даному Договору згідно пункту 9.7, а також, крім осіб, які мають право на її отримання згідно українського та/або естонського законодавства. Сторона, розголосивши інформацію, яка становить комерційну таємницю в порушення Договору купівлі-продажу, зобов`язана відшкодувати другій Стороні понесені збитки в повному обсязі.».

Платіжним дорученням № 3 від 18.07.2019 ТОВ "Монотранс Груп" перерахувало продавцю ще 32 155,00 Євро.

В подальшому між OU Est Rail Rental та ТОВ «Монотранс Груп» було підписано акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.05.2019 по 17.07.2019, згідно якого заборгованість ТОВ «Монотранс груп» перед Продавцем за поставлені вагони склала 306 545,00 Євро.

17.07.2019 між OU Est Rail Rental (Естонія, цедент, первісний кредитор) і Hoguster Commercial Corp. (Британські Віргінські острови, цесіонарій, новий кредитор) укладено договір цесії № 17/07/2019, згідно якого цедент передав (уступив), а цесіонарій прийняв і оплатив право вимоги до ТОВ «Монотранс Груп» в розмірі 306545,00 Євро, які випливають із договору купівлі-продажу вагонів № 30/ERR-МТG/2019 від 22.04.2019, про що було повідомлено Боржника листом від 17.07.2019, копію якого міститься в матеріалах справи.

Листом від 17.07.2019 OU Est Rail Rental (первісний кредитор) повідомив ТОВ «Монотранс Груп» про відступлення права вимоги по договору купівлі-продажу на Hoguster Commercial Corp. (новий кредитор), на підставі укладено договір цесії №17/07/2019 від 17.07.2019.

В подальшому, 07.02.2022 між Hoguster Commercial Corp. (Британські Віргінські острови, цедент, первісний кредитор) та ТОВ «Стабекс» (Україна, цесіонарій, новий кредитор) укладено угоду № 01/22 про уступку прав вимоги до ТОВ «Монотранс Груп» (Боржник), яке виникло з договору купівлі-продажу вагонів № 30/ERR-МТG/2019 від 22.04.2019, укладеного між OU Est Rail Rental та Боржником, а також договору цесії № 17/07/2019 від 17.07.2019, укладеного між OU Est Rail Rental і Hoguster Commercial Corp.

Листом від 07.02.2022 Hoguster Commercial Corp. Повідомило ТОВ «Монотранс Груп» про зміну кредитора та обов`язок погасити заборгованість в сумі 306 545,00 Євро новому кредитору - ТОВ «Стабекс».

16.05.2022 ТОВ «Стабекс» направило на адресу ТОВ «Монотранс Груп» вимогу № 5 про погашення заборгованості, однак, як стверджує заявник, станом на дату звернення до суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Боржником взяті на себе зобов`язання не виконані.

Станом на 08.06.2022 заборгованість ТОВ "Монотранс Груп" перед ТОВ "Стабекс" становить 9 621 711,84 грн, докази виконання Боржником взятих на себе зобов`язань у встановлений договором строк в матеріалах справи відсутні.

Вказані обставини слугували підставою для звернення ТОВ "Стабекс" із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Монотранс Груп".

Стислий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.06.2022 відкрито провадження у справі № 910/4288/22 про банкрутство ТОВ "Монотранс Груп"; визнано грошові вимоги ТОВ "Стабекс" до ТОВ "Монотранс груп" в розмірі 9 621 711,84 грн; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном Боржника; призначено розпорядником майна Боржника арбітражного керуючого Приходька Д. В., вирішено інші процесуальні питання.

Ухвала мотивована відсутність підстав для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ "Монотранс Груп", перелічених у частині шості статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).

Місцевий господарський суд за наслідками розгляду у підготовчому засіданні заяви ТОВ "Стабекс" дійшов висновку про обґрунтованість грошових вимог ТОВ "Стабекс" до ТОВ "Монотранс Груп" в розмірі 306 545,00 Євро, що станом на 08.06.2022 становить 9 621 711,84 грн, та невиконання Боржником взятих на себе зобов`язань у встановлений Договором строк.

Судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази задоволення Боржником вимог кредитора, які містяться у заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство, а також докази існування будь-якого спору у вигляді позову, предметом якого є оспорення Боржником обставин, на яких ґрунтуються вимоги кредитора, який подано до суду до подання заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Не погоджуючись з ухвалою місцевого суду, ТОВ "Монотранс Груп" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу про відкриття провадження у справі про банкрутство, ухвалити нове рішення, яким відмовити у відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Монотранс Груп". Разом з апеляційною скаргою скаржник подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. В обґрунтування вказував, що директор Боржника - ТОВ "Монотранс Груп" з початку воєнної агресії з боку російської федерації перебуває в м. Маріуполь, йому не було відомо про порушення провадження у справі про банкрутство, він не мав можливості отримати будь-які документи в офісі ТОВ «Монотранс Груп» у м. Києві.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначав, що угода від 07.02.2022, укладена між Hoguster Commercial Corp. (Британські Віргінські острови, цедент, первісний кредитор) та ТОВ «Стабекс» (Україна, цесіонарій, новий кредитор) про уступку прав вимоги до ТОВ «Монотранс Груп» (Боржник), як основний доказ у справі, є нікчемною, оскільки не відповідає вимогам національного законодавства.

За твердженням Боржника, угода від 07.02.2022 №01/2 про уступку прав вимоги до ТОВ «Монотранс груп» за своєю правовою природою є договором дарування, а тому до неї застосовуються відповідні положення закону. Згідно зі статтею 717 ЦК України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов`язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність. Статтею 209 ЦК України встановлено, що правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін. Частина п`ята статті 719 ЦК України встановлює, що договір дарування валютних цінностей на суму, яка перевищує п`ятдесятикратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (850 грн), укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, чого у даному випадку здійснено не було.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2022 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Монотранс Груп" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.06.2022 у справі №910/4288/22 на підставі пункту 4 частин першої статті 261 ГПК України, апеляційну скаргу повернуто заявникові.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.02.2023 ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2022 у справі № 910/4288/22 скасовано, справу передано до Північного апеляційного господарського суду для вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Монотранс Груп" на ухвалу Господарського суду м.Києва від 27.06.2022 у справі № 910/4288/22 та призначено її до розгляду на 20.03.2023.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2023 апеляційну скаргу ТОВ "Монотранс Груп" залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.06.2022 у справі № 910/4288/22 залишено без змін.

Апеляційний господарський суд погодився з висновком суду першої інстанції, який встановивши факт загрози неплатоспроможності Боржника, а також визначившись з кандидатурою арбітражного керуючого для призначення розпорядником майна Боржника, законно і обґрунтовано відкрив провадження у справі про банкрутство ТОВ "Монотранс Груп", визнав грошові вимоги ТОВ "Стабекс" до ТОВ "Монотранс Груп" в розмірі 9 621 711,84 грн та призначив розпорядником майна Боржника арбітражного керуючого Приходька Д. В.

21.03.2023 в порядку статті 272 ГПК України до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду м.Києва від 27.06.2022 у справі № 910/4288/22 звернувся уповноважений представник засновника Боржника Качур Роман Вікторович.

В апеляційній скарзі просив: задовольнити клопотання про залучення адвоката Качура Р.В. в якості уповноваженої особи учасника (засновника) Боржника у справі №910/4288/22 про банкрутство ТОВ "Монотранс Груп"; поновити строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Монотранс Груп" від 27.06.2022 у справі №910/4288/22, у зв`язку з пропущенням такого строку з поважних причин; зупинити дію постанови Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2023 у справі про банкрутство ТОВ "Монотранс Груп" на час розгляду апеляційної скарги; апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.06.2022 у справі №910/4288/22 скасувати; прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ «Стабекс» у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ «Монотранс Груп».

Апеляційна скарга аргументована тим, що приймаючи рішення про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «Монотранс Груп» судом першої інстанції не надано належної оцінки поданим заявником доказів, не дотримано вимог процесуального закону, КУзПБ, що свідчить про необґрунтованість та незаконність ухвали від 26.06.2022.

Скаржник вказував, що суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість грошових вимог ініціюючого кредитора у зв`язку з невиконанням Боржником взятих на себе зобов`язань за договором від 07.02.2022 № 01/2. Водночас, угода від 07.02.2022 № 01/2, як основний доказ у справі, є нікчемною в силу закону, оскільки не відповідає вимогам національного законодавства.

Вказував, що за змістом угоди від 07.02.2022 №01/2 Hoguster Commercial Corp безоплатно передало право вимоги (до ТОВ «Монотранс груп») ТОВ «Стабекс». Згідно зі статтею 717 ЦК України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов`язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність. Тобто, на думку апелянта, угода від 07.02.2022 №01/2 про уступку прав вимоги до ТОВ «Монотранс груп» за своєю правовою природою є договором дарування, а тому до неї застосовуються відповідні положення закону. Статтею 209 ЦК України встановлено, що правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін. Частина п`ята статті 719 ЦК України встановлює, що договір дарування валютних цінностей на суму, яка перевищує п`ятдесятикратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (850 грн), укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, чого у даному випадку здійснено не було. У разі недодержання вимог закону про нотаріальне посвідчення договору відповідно до статті 220 ЦК України такий договір є нікчемним.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.04.2023 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 01.05.2023) задоволено клопотання про залучення адвоката Качура Р.В. в якості уповноваженої особи учасника Боржника у справі № 910/4288/22 про банкрутство ТОВ "Монотранс Груп"; поновлено строк уповноваженій особі учасника Боржника Качуру Р.В. на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 27.06.2022 у справі № 910/4288/22; зупинено дію постанови Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2023 у справі № 910/4288/22 на час розгляду апеляційної скарги; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою уповноваженої особи засновників ТОВ "Монотранс Груп" Качура Р.В. на ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.06.2022 у справі № 910/4288/22, справу призначено до розгляду.

Суд апеляційної інстанції, перевіривши повноваження Качура Р.В. як уповноваженої особи учасника ТОВ "Монотранс Груп", дійшов висновку про виникнення у Качура Р.В. відповідно до рішення загальних борів учасників ТОВ "Монотранс Груп" від 14.03.2023 права на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 27.06.2022 у справі № 910/4288/22, як учасника справи про банкрутство у розумінні статті 1 КУзПБ.

Апеляційний суд встановив, що скаржник наділений повноваженнями учасника справи про банкрутство № 910/4288/22 як уповноважена особа учасника ТОВ "Монотранс Груп" лише 14.03.2023, до Північного апеляційного господарського суду з даною апеляційною скаргою звернувся 22.03.2023, що визнав поважною причиною для поновлення строку на апеляційне оскарження в даному випадку.

Стислий зміст оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.04.2023 апеляційну скаргу уповноваженого представника засновника ТОВ "Монотранс Груп" - Качура Романа Вікторовича задоволено. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2023 у справі № 910/4288/22 скасовано. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.06.2022 у справі №910/4288/22 скасовано. Прийнято нове судове рішення, яким відмовлено у відкритті провадження у справі за заявою ТОВ "Стабекс" до ТОВ "Монотранс Груп" про банкрутство.

Постанова мотивована тим, що здійснюючи 20.03.2023 апеляційний перегляд ухвали суду першої інстанції від 27.06.2022 про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «Монотранс Груп» за апеляційною скаргою Боржника суд апеляційної інстанції не розглядав та не надавав оцінки запереченням Боржника відносно неправомірності договорів цесії від 17.07.2019 № 17/07-2019 та від 07.02.2022 № 01/22, укладених з порушенням чинного законодавства, наявності суперечки сторін договору з приводу їх прав та обов`язків, що вочевидь ставить під сумнів вимогу кредитора, і їх вирішення можливе виключно шляхом встановлення об`єктивної істини, що притаманно саме для справ позовного провадження.

За висновком апеляційного суду, у даному випадку слід відмовити заявнику у відкриті провадження у справі про банкрутство на підставі частин п`ятої, шостої статті 39 КУзПБ, позаяк заявлені вимоги обґрунтовано заперечуються Боржником, який ставить під сумнів законність і сам факт переходу права вимоги до заявника, що свідчить про існування спору про право між сторонами, вимоги ініціюючого кредитора до Боржника не є безспірним, що є самостійною підставою для відхилення судом заяви для відкриття провадження у справі про банкрутство, враховуючи, що вказані доводи апеляційної скарги під час розгляду справи 20.03.2023 залишились не розглянутими та без відповідної оцінки.

Крім того, апеляційний суд вказав, що суд першої інстанції встановив обґрунтованість заявлених вимог заявника на підставі доказів, які не могли бути прийняті судом як належні, оскільки складені на іноземній мові, заявником не додано їх засвідчений у встановленому порядку переклад українською мовою. Переклад документів, завірених нотаріально та апостильованих, поданих в обґрунтування заявлених вимог у заяві, заявник додав в якості додатків до відзиву на апеляційну скаргу ТОВ «Монотранс груп» лише до суду апеляційної інстанції, проте, без клопотання про їх прийняття судом та без обґрунтування поважності причин їх неподання до суду першої інстанції.

Таким чином, доводи уповноваженого представника засновника ТОВ "Монотранс Груп" Качура Р.В., викладені у його апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Стислий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення доводів скаржника

ТОВ "Стабекс" подано до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.04.2023 у справі № 910/4288/22 скасувати, залишити без змін ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.06.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2023.

Скаржник в обґрунтування підстав касаційного оскарження зазначає обставини, визначені пунктами 1, 4 частини другої статті 287 ГПК України, стверджує, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального і процесуального права, оскільки застосував їх без урахування висновків щодо застосування таких норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду.

У касаційній скарзі зазначено, що під час повторного апеляційного провадження у справі № 910/4288/22 суд апеляційної інстанції повністю проігнорував приписи статті 272 ГПК України, відповідно до якої суд апеляційної інстанції зобов`язаний встановити наявність такої умови для розгляду апеляційної скарги у порядку статті 272 ГПК України як наявність відмінних доводів та аргументів, що покладені особою в основу апеляційної скарги, від тих доводів та аргументів, які розглядалися апеляційним судом під час первісного апеляційного розгляду за апеляційною скаргою Боржника.

ТОВ «Стабекс» звертає увагу суду на те, що всі перелічені доводи щодо неможливості відкриття судом апеляційної інстанції провадження у справі за апеляційною скаргою представника засновника Боржника, були викладені ним у запереченнях від 22.03.2023 на відкриття апеляційного провадження, які кредитор надав до апеляційного суду, ще до відкриття апеляційного провадження, а також у відзиві на апеляційну скаргу, в якому просив закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою уповноваженого представника учасника Боржника ТОВ «Монотранс Груп» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.06.2022.

Скаржник зазначає увагу, що представник засновника Боржника - адвокат Качур Р.В., який одночасно є представником Боржника, повторно звернувся з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.06.2022 з доводами, які ідентичні тексту обґрунтування вимог апеляційної скарги самого Боржника - ТОВ "Монотранс груп", яка вже були предметом розгляду в апеляційному суді та щодо якої винесена постанова Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2023.

Крім того, згідно доводів касаційної скарни, ці посилання представника засновника Боржника, викладені у непередбачуваному в апеляційному провадженні процесуальному документі - відповіді на відзив ТОВ «Стабекс» на апеляційну скаргу", містили повністю тотожні доводи, які раніше вже були викладені Боржником в документах, що були подані до апеляційного суду, по результатах розгляду апеляційної скарги Боржника судом апеляційної інстанції було ухвалено 20.03.2023 постанову.

Скаржник також вказує про незгоду з постановою суду апеляційної інстанції від 26.04.2023 в частині встановлення обставин наявності спору про право. Згідно аргументів касаційної скарги, суд апеляційної інстанції, незаконно відкривши апеляційне провадження у справі, далі неправильно застосував норми матеріального права, зокрема - частину шосту статті 39 КУзПБ, та статті 204, 512 - 514, частину п`яту статті 626, статтю 628 ЦК України, неправильно і суто технічно вирішив питання щодо існування спору про право, всупереч правовим позиціям Верховного Суду у справі № 922/1174/20 від 15.10.2022, № 902/560/20 від 06.04.2023, безпідставно зазначивши, що довід уповноваженої особи засновника Боржника щодо нікчемності договору цесії від 07.02.2022 № 01/22 є належно доведеним і що з цієї підстави існує спір про право.

Адже, вчинений правочин в силу положень статті 204 ЦК України вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права та обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Водночас, доказів існування судових спорів щодо угоди від 07.02.2022 № 01/22 матеріали справи не містять, що свідчить про відсутність у суду апеляційної інстанції підстав вважати, що з цього приводу між сторонами може існувати спір про право.

Скаржник вважає, що апостильовані та перекладені на українську мову окремі копії документів, що були надані Кредитором 1 на адресу суду апеляційної інстанції, не є новими доказами у справі, які мали б подаватися з клопотанням про їх долучення, так як такі самі документи (докази), викладені одночасно на англійській та російській мовах, але без перекладу на українську, були надані до суду першої інстанції, їм була надана оцінка судом першої та обома судами апеляційної інстанції, тому такі докази слід вважати належними та допустимими.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

Уповноважена особа учасника ТОВ "Монотранс Груп" Качур Р.В. подав відзив на касаційну скаргу ТОВ «Стабекс», просить залишити її без задоволення, постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.04.2024 у справі №910/4288/22 - залишити без змін.

Вважає, що апеляційна скарга уповноваженого представника Боржника, за результатом розгляду якої ухвалено оскаржувану постанову, складалась виключно з доводів, які не були розглянуті судом при ухваленні постанови від 20.03.2023, що й було встановлено апеляційним судом.

З приводу наявності спору про право зазначає, що юридичні наслідки, які виникли у результаті укладення договорів цесії від 17.07.2019 №17/07-2019 та від 07.02.2022 №01/22 не визнаються Боржником, як і сам факт належного укладання таких договорів. Для вирішення вищеописаних правовідносин та встановлення достатніх і належних доказів необхідним є допит свідків та проведення технічних експертиз документів, що мають значення для справи. Такі дії унеможливлюють початок процедури банкрутства, у зв`язку з наявністю спору про право.

При цьому вказує, що відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022100010002899 зареєстровано кримінальне провадження за заявою ТОВ «Монотранс Груп» за статтею 190 частина 3 КК України (заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману (Шахрайство), вчинене у великих розмірах, або шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки) (докази в матеріалах справи). В ході досудового розслідування встановлюються факти, які будуть вказувати про (не) законність набуття права вимоги до Боржника.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Відповідно статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти них, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд виходить з такого.

Відповідно до частини 1 статті 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

У частині 3 статті 2 ГПК України закріплені такі принципи господарського судочинства як верховенство права, забезпечення права на апеляційний перегляд справи, розумність строків розгляду справи судом.

Наведені положення процесуального законодавства кореспондують приписам статті 129 Конституції України, яка встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Обсяг реалізації конституційного права на оскарження судового рішення у конкретних правовідносинах визначається положеннями процесуального закону.

Відповідно до частини першої статті 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

У процедурі оскарження судових рішень процесуальним законом встановлено виправдані обмеження, спрямовані на забезпечення оперативності господарського процесу, попередження виникнення правових колізій та дотримання принципу юридичної визначеності, що є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права.

Такі обмеження знаходять своє відображення серед положень ГПК України, зокрема у статті 272 цього Кодексу щодо порядку розгляду апеляційної скарги, яка надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення розгляду апеляційної скарги іншої особи.

Відповідно до частин 1, 4 статті 272 ГПК України у разі, якщо апеляційна скарга надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи, і особа, яка подала скаргу, не була присутня під час апеляційного розгляду справи, суд розглядає відповідну скаргу за правилами цієї глави. Суд апеляційної інстанції розглядає скаргу, вказану в частині першій цієї статті, в межах доводів, які не розглядалися під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи.

Відтак, вирішуючи питання про відкриття повторного апеляційного оскарження за апеляційною скаргою особи, яка не була присутня під час апеляційного розгляду справи та яка вважає, що оскаржуваним рішенням вирішено питання про її права, інтереси чи обов`язки, яке вже було предметом первісного апеляційного розгляду, суд зобов`язаний встановити:

- наявність у особи, яка подає апеляційну скаргу у порядку статті 272 ГПК України, правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов`язок, причому такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним;

- наявність такої умови для розгляду апеляційної скарги у порядку статті 272 ГПК України як наявність відмінних доводів та аргументів, що покладені особою в основу апеляційної скарги, від тих доводів та аргументів, які розглядалися апеляційним судом під час первісного апеляційного розгляду за апеляційною скаргою іншої особи.

Належною підставою для відмови у відкриті апеляційного провадження, зокрема згідно з частиною п`ятою статті 272 ГПК України, є встановлення тотожності підстав та аргументів, викладених у первісній апеляційній скарзі, та мотивів в постанові суду апеляційної інстанції за результатами її розгляду, з тими аргументами та підставами, що їх викладено особою, яка подає апеляційну скаргу згідно зі статтею 272 ГПК України.

Тотожність висновків, викладених у первісній постанові суду апеляційної інстанції, тим мотивам, що їх викладено особою - апелянтом, яка подає апеляційну скаргу згідно зі статтею 272 ГПК України, визначається шляхом логічного співставлення відповідних аргументів та їх змістовним співпадінням (подібні правові висновки сформовані у постановах Касаційного господарського суду Верховного Суду від 15.07.2020 у справі №910/25520/13, від 12.02.2021 у справі №913/567/19, від 11.05.2023 у справі № 908/1324/21, від 08.06.2023 у справі № 927/149/22).

При цьому суд апеляційної інстанції, аналізуючи та співставляючи зміст відповідних аргументів, має виходити також зі змісту міжнародних зобов`язань України, зокрема, змісту статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, серед іншого, передбачає повагу до судового рішення, що набрало законної сили, та недопущення задоволення апеляційної скарги, поданої згідно зі статтею 272 ГПК України з підстав, які за своїм матеріально-правовим навантаженням не є істотними для вирішення конкретного спору.

Під час розгляду заяви ТОВ «Стабекс» про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «Монотранс Груп» Господарським судом міста Києва були встановлені, а пізніше підтверджені Північним апеляційним господарським судом наступні фактичні обставини:

- у ТОВ "Монотранс Груп" наявна заборгованість у розмірі 306 545,00 Євро, що станом на дату звернення до суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство еквівалентно 9 621 711,84 грн. В матеріалах справи відсутні будь які докази, щоб підтверджували виконання Боржником взятих на себе зобов`язань за договором;

- у підготовчому засіданні не було встановлено підстав для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ "Монотранс Груп" перелічених у частині шості статті 39 КУзПБ;

- в матеріалах справи відсутні належні докази існування будь-якого спору у вигляді позову, предметом якого є оспорення Боржником обставин, на яких ґрунтуються вимоги кредитора, який подано до суду до подання заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство.

За результатом розгляду у підготовчому засіданні заяви ТОВ «Стабекс» стало постановлення ухвали про відкриття провадження у справі № 910/4288/22 про банкрутство ТОВ «Монотранс Груп» від. 27.06.2022.

Апеляційний господарський суд переглядаючи ухвалу суду першої інстанції за апеляційною скаргою Боржника - ТОВ «Монотранс Груп» (поданою представником Боржника адвокатом Качуром Р.В.), визнав правильним висновок суду першої інстанції про задоволення заяви ТОВ «Стабекс» у передбачений діючим законодавством спосіб, шляхом відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Монотранс Груп", відмовивши у задоволенні апеляційної скарги ТОВ «Монотранс Груп», про що ухвалено постанову від 20.03.3023.

У цьому ж спорі повторне апеляційне провадження в порядку статті 272 ГПК України відкрито за апеляційною скаргою адвоката Качура Р.В. як уповноваженого представника засновника (учасника) Боржника відповідно до протоколу рішення загальних зборів учасників ТОВ «Монотранс Груп» від 14.03.2023 (а.с. 53-54 т. 6).

Апеляційна скарга аргументована тим, що в постанові від 20.03.2023 Північний господарський суд не розглянув доводи, наведені у апеляційній скарзі ТОВ "Монотранс Груп" під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою Боржника, не розглянув заперечення Боржника щодо відсутності права вимоги ініціюючого кредитора та відносно відсутності боргу Боржника перед ініціюючим кредитором за угодою від 07.02.2022 № 01/2, яка не відповідає вимогам національного законодавства, оскільки за змістом угоди вона є договором дарування, а тому до неї застосовуються положення статті 719 ЦК України щодо її укладення в письмовій формі та нотаріального посвідчення, чого не вбачається у даному випадку.

Уповноважена особа учасника (засновника) Боржника не погоджувалася з висновком суду першої інстанції та апеляційної інстанції про обґрунтованість та безспірність грошових вимог ТОВ «Стабекс» до ТОВ «Монотранс Груп» в розмірі 306 545,00 Євро, що за висновком суду, станом на 08.06.2022 становить 9 621 711,84 грн, та із висновком щодо невиконання Боржником взятих на себе зобов`язань у встановлений договором строк.

Під час повторного апеляційного провадження у справі № 910/4822/22 за апеляційною скаргою уповноваженої особи учасника ТОВ «Монотранс Груп» Качура Р.В. судом апеляційної інстанції проігноровано приписи статті 272 ГПК України з приводу того, що суд апеляційної інстанції зобов`язаний встановити наявність такої умови для розгляду апеляційної скарги у порядку статті 272 ГПК України як наявність відмінних доводів та аргументів, що покладені особою в основу апеляційної скарги, від тих доводів та аргументів, які розглядалися апеляційним судом під час первісного апеляційного розгляду за апеляційною скаргою іншої особи.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Стабекс» у запереченнях проти відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою уповноваженої особи учасника ТОВ «Монотранс Груп» Качура Р.В. наголошувало на тому, що наведені апелянтом доводи та аргументи за своїм змістом цілковито збігаються та є тотожними з доводами тим аргументами, які висувалися первісним апелянтом - ТОВ «Монотранс Груп» у ході первісного апеляційного перегляду справи №910/42//22, оскільки розділи «Обгрунтування вимог апеляційної скарги» в обох апеляційних скаргах є ідентичними.

Зі зміст оскаржуваної постанови не вбачається проведеного колегією суддів Північного апеляційного господарського суду правового аналізу та оцінки на предмет можливості повторного апеляційного перегляду справи № 910/4288/22, зокрема правового аналізу та оцінки доводів уповноваженої особи учасника ТОВ «Монотранс Груп» Качура Р.В. для встановлення наявності відмінностей від доводів, які заявлялися первісним апелянтом - ТОВ «Монотранс Груп» при первісному апеляційному перегляді ухвали Господарського суду міста Києва від 27.06.2022, з урахуванням аргументів кредитора, що стосуються тотожності доводів та вимог обох апеляційних скарг.

Зазначивши в оскаржуваній постанові, що Боржник - ТОВ "Монотранс Груп" зверталося раніше з апеляційною скаргою, в якій в якості доводу наводило обставину заперечень щодо укладення угоди від 07.02.2022 № 01/22, яка не відповідає вимогам національного законодавства, в подальшому в мотивувальної частини апеляційний суд робить висновком, що судом не розглядалося питання щодо існування заперечень самого Божника відносно фактів укладання договорів цесії з порушенням чинного законодавства, щодо наявності суджень Боржника про неправомірність таких договорів, щодо наявності посилання Боржника на ненастання строку виконання зобов`язання, що свідчить про наявність між сторонами спору про право.

При цьому, вказавши, що саме цим доводам не надано оцінки при первісному апеляційному провадженні, апеляційний господарський суд належним чином не з`ясував, чи були ці доводи вказані Боржником в якості підстави апеляційного перегляду ухвали в порядку статті 272 ГПК України, чи містила апеляційна скарга уповноваженої особи учасника ТОВ «Монотранс Груп» Качура Р.В. такі доводи. Адже, як стверджує заявник касаційної скарги, таких доводів апеляційна скарга уповноваженої особи учасника ТОВ «Монотранс Груп» Качура Р.В. на час відкриття апеляційного провадження не містила, вони були викладені в пізніше поданій «відповіді на відзив на апеляційну скаргу».

При цьому, наведені ТОВ «Стабекс» у запереченнях від 22.03.2023 на відкриття апеляційного провадження, які кредитор надав до апеляційного суду, ще до відкриття апеляційного провадження, доводи щодо неможливості відкриття судом апеляційної інстанції провадження у справі за апеляційною скаргою представника засновника Боржника, залишились без належної уваги суду апеляційної інстанції.

Наведе свідчить про те, що як при відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою уповноваженої особи учасника ТОВ «Монотранс Груп» Качура Р.В. ухвалою від 10.04.2023, так і під час її розгляду з ухваленням оскаржуваної постанови від 26.04.2023, апеляційний господарський суд не надав правової оцінки аргументам, на яких ґрунтується зазначена апеляційна скарга, з точки зору вимог статті 272 ГПК України щодо недопущення повторного розгляду доводів, які розглядалися під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи.

При цьому, відкриваючи апеляційне провадження за апеляційною скаргою уповноваженої особи засновника ТОВ «Монопранс Груп» адвоката Качуру Р.В., суд при поновленні строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції від 27.06.2022, своє рішення мотивував тим, що скаржник був наділений повноваженнями як уповноважена особа засновника ТОВ "Монотранс Груп" лише 14.03.2023, до Північного апеляційного господарського суду з даною апеляційною скаргою звернувся 22.03.2023, що судовою колегією визнається поважною причиною для поновлення строку на апеляційне оскарження в даному випадку.

Верховний Суд вважає, що суд апеляційної інстанції поставився формально до переконливості доводів представника засновника Боржника, взявши за основу дію апелянта - наділення відповідними правами адвоката Качура Р.В. рішенням засновника Боржника - гр. ОСОБА_1 від 14.03.2023, замість встановлення наявності доказів щодо унеможливлення виконання ним процесуальних дій протягом установленого законом строку.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ Стабекс» у запереченнях проти відкриття апеляційного провадження звертав увагу суду на те, що арбітражним керуючим Приходьком Д.В., який виконував функції розпорядника майна Боржника, ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.06.2022 про відкриття провадження у справі № 910/4288/22 про банкрутство ТОВ «Монотранс Груп» цінним листом з описом вкладення направлено на адресу гр. ОСОБА_1 (одноосібного засновника Боржника), яка отримала її 03.11.2022 особисто.

Вищевказане підтверджувалося наявною в матеріалах справи заявою розпорядника майна щодо інформування суду про направлення на адресу засновника ТОВ «Монотранс Груп» ухвали про відкриття провадження у справі з додатками (том 5 а. с. 10-14).

Європейський суд з прав людини (справа SHISHKOV v. RUSSIA, № 26746/05, § 110 від 20.02.2014р.) зазначив, що внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть привести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом.

Європейський суд з прав людини (справа PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 41 від 03.04.2018р.) зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.

Таким чином суд апеляційної інстанції формально, у порушення норм процесуального права - частини 1 статті 91, частини 1 статті 76 ГПК України, без належного обґрунтування доводів та доказів на підтвердження існування поважних причин пропущення строку на звернення з апеляційною скаргою в порядку статті 272 ГПК України, вирішив питання про поновлення строку на апеляційне оскарження виключно із документа (рішення засновника), яким одноосібний засновник Боржника наділив повноваженнями адвоката Качура Р.В.

Щодо встановлення наявності спору про право

В оскаржувані постанові суд апеляційної інстанції зазначив, що матеріали справи свідчать про те, що заявлені вимоги ініціюючого кредитора обґрунтовано заперечуються Боржником, який ставить під сумнів законність і сам факт переходу права вимоги до заявника, що свідчить про існування спору про право між сторонами, вимоги ініціюючого кредитора до Боржника не є безспірним, що є самостійною підставою для відхилення їх судом в якості підстави для відкриття провадження у справі про банкрутство.

Колегія суддів зауважує, що законодавство не містить переліку будь-яких критеріїв для висновку про існування спору про право, тому в кожному конкретному випадку в залежності від змісту правовідносин суд повинен оцінити форму вираження відповідної незгоди учасників провадження на предмет існування такого спору.

Правова категорія "спір про право", яку з`ясовує суд у підготовчому засіданні перед відкриттям провадження у справі про банкрутство, може бути виражена як у процесуальній формі, про що свідчать судові акти, так і у матеріально-правовій формі, що підтверджується юридичними фактами, які дають змогу зробити обґрунтований висновок про наявність суперечностей (розбіжностей) у структурі вимог кредитора, а отже, про відсутність можливості на цій стадії судового провадження встановити дійсний стан суб`єктивного права кредитора та кореспондуючого йому суб`єктивного обов`язку Боржника.

Верховний Суд неодноразово викладав висновки про застосування положень частини 6 статті 39 КУзПБ стосовно необхідності встановлення відсутності спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора як необхідної передумови для відкриття провадження у справі про банкрутство на підставі повного та об`єктивного дослідження обставин справи та оцінки доказів, а також наявності підстав для відмови у відкритті провадження за відповідною заявою ініціюючого кредитора в разі виникнення такого спору саме до подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Тобто суд не може формально підходити до визначення наявності "спору про право", який зводиться лише до заперечень Боржником існування тих чи інших правовідносин. У кожному конкретному випадку судом досліджуються заперечення Боржника, зокрема, чи ґрунтуються вони на обставинах справи та підтверджуються відповідними доказами. Наявність спору про право має підтверджуватися належними доказами, а не базуватися виключно на припущеннях Боржника.

Задля уникнення зловживання Боржником своїми правами і створення спору заради спору, спрямованого на ухилення від відкриття провадження у справі про банкрутство, необхідною умовою оспорення в судовому порядку вимог ініціюючого кредитора є те, що таке оспорення має відбуватись до подання заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Аналогічного висновку Верховний Суд дійшов також у постановах від 24.11.2021 у справі №910/16246/18, від 20.12.2021 у справі №911/3185/20, від 06.04.2023 у справі № 902/560/20.

Водночас, апеляційний господарський суд при повторному апеляційному перегляді ухвали від 27.06.2022 про відкриття провадження у справі, не здійснив аналіз вимог заявника з точки зору встановлення наявності/відсутності між заявником та Боржником спору про право саме на момент звернення ініціюючого кредитора з відповідною заявою, який (аналіз) має ґрунтуватися на належному дослідженні усіх доводів заявника та заперечень Боржника, поданих зазначеними особами на підтвердження відповідних аргументів доказів з урахуванням покладеного на них підвищеного стандарту доказування тощо.

Наведене в сукупності дає підстави для висновку про неповне дослідження судом апеляційної інстанції обставин, які підлягали з`ясуванню при вирішенні питання: щодо наявності підстав для відкриття апеляційного провадження в порядку статті 272 ГПК України з метою недопущення повторного розгляду доводів, які розглядалися під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи; оцінки доказів та доводів на підтвердження поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження в порядку статті 272 ГПК України; а також формальний підхід при визначенні наявності/відсутності спору про право на момент звернення з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, у зв`язку з чим висновок суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті провадження у справі є передчасним.

Водночас, колегія суддів відхиляє посилання уповноваженої особи Боржника на зареєстроване кримінальне провадження №12022100010002899, відкрите за заявою ТОВ «Монотранс Груп» за статтею 190 частина 3 КК України (заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману (шахрайство), оскільки факти, які будуть вказувати про незаконність набуття права вимоги до Боржника, повинні підтверджуватися вироком суду відповідно до положень статті 75 ГПК України.

З урахуванням вищезазначеного, суд касаційної інстанції вважає частково обґрунтованими підстави касаційного оскарження та погоджується з тими доводами скаржника, які відповідають висновкам суду, наведеним у мотивувальній частині цієї постанови.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

За змістом частини третьої статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу.

Зважаючи на викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що оскаржувану постанову Північного апеляційного господарського суду необхідно скасувати з переданням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене, надати належну оцінку наявним у справі доводам та запереченням сторін, і в залежності від установленого і вимог закону прийняти законне та обґрунтоване рішення.

Розподіл судових витрат

Оскільки справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, розподіл судових витрат судом не здійснюється.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 304, 308, 310, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Стабекс" задовольнити частково.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.04.2023 у справі № 910/4288/22 скасувати.

3. Справу № 910/4288/22 в скасованій частині передати на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя Огороднік К.М.

Банасько О.О.

Пєсков В.Г.