Ухвала

від 13.09.2023 по справі 910/4288/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

13 вересня 2023 року

м. Київ

cправа № 910/4288/22

Верховний Суд у складі суддів Касаційного господарського суду:

Огородніка К.М.- головуючого, Картере В.І., Пєскова В.Г.

перевіривши касаційну скаргу уповноваженого представника засновника Товариства з обмеженою відповідальністю "Монотранс Груп" Качура Романа Вікторовича

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2023

у справі № 910/4288/22

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Стабекс"

до ТОВ "Монотранс Груп"

про відкриття провадження у справі про банкрутство

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.06.2022, крім іншого, відкрито провадження у справі № 910/4288/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Монотранс Груп"; визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Стабекс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Монотранс Груп" в розмірі 9 621 711,84 грн.; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника. Призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Приходька Дмитра Володимировича; встановлено основну грошову винагороду арбітражному керуючому Приходьку Дмитру Володимировичу в розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання повноважень за рахунок коштів заявника; офіційно оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Монотранс Груп" у встановленому законодавством порядку; заборонено боржнику та власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави; встановлено розпоряднику майна боржника строк до 15.08.2022 для подачі до Господарського суду м. Києва відомостей про результати розгляду вимог кредиторів (письмові нормативно-обґрунтовані пояснення щодо складеного реєстру по кожному з кредиторів, витяги з державних реєстрів заборон щодо майна боржника, а також, при наявності, письмові заперечення боржника щодо вимог кредиторів), реєстру вимог кредиторів відповідно до норм наказу Міністерства економіки України "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо заповнення реєстру вимог кредиторів" від 02.07.2010 № 788, а також доказів повідомлення кредиторів про дату проведення попереднього засідання суду; встановлено розпоряднику майна боржника строк до 26.08.2022 для проведення інвентаризації майна боржника.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2023 апеляційну скаргу ТОВ "Монотранс Груп" залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду м. Києва від 27.06.2022 по справі №910/4288/22, без змін.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.04.2023 апеляційну скаргу Уповноваженого представника засновника Товариства з обмеженою відповідальністю "Монотранс Груп" - Качура Романа Вікторовича задоволено. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2023 у справі № 910/4288/22 скасовано. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.06.2022 у справі №910/4288/22 скасовано. Прийнято нове судове рішення. Відмовлено у відкритті провадження у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Стабекс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Монотранс Груп" про банкрутство.

24.08.2023 через систему «Електронний суд» до Верховного Суду від уповноваженого представника засновника Товариства з обмеженою відповідальністю "Монотранс Груп" Качура Романа Вікторовича надійшла касаційна скарга з доданими до неї матеріалами на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2023 у справі № 910/4288/22, в якій просить суд залучити адвоката Качура Р.В. в якості уповноваженої особи учасника боржника у справі про банкрутство ТОВ "Монотранс Груп" в якості уповноваженої особи засновника (учасника) боржника; поновити строк на касаційне оскарження; апеляційну скаргу задовольнити, скасувати оскаржуване судове рішення та передати справу до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.

Клопотання про поновлення строку подання касаційної скарги мотивовано тим, що 14.03.2023 представником боржника адвокатом Качуром Р.В. у зв`язку з тим, що з директором ТОВ "Монотранс Груп" тривалий час відсутній зв`язок було повідомлено ОСОБА_1 , що в провадженні апеляційного господарського суду перебуває справа про банкрутство товариства, засновником якого являється остання. Рішенням засновника ТОВ "Монотранс Груп" 14.03.2023 прийнято рішення про залучення в якості уповноваженої особи засновника (учасника) боржника, адвоката Качура Р.В. Засновник боржника ОСОБА_1 не повідомлялася про апеляційний розгляд справи та не залучалася до участі у справі. ОСОБА_1 постійно перебуває у місті Шостка (Сумська область), де тривалий час було відсутнє електрозабезпечення, тривали постійні ракетні обстріли і лише після повідомлення адвоката Качура Р.В. дізналася про існування справи про банкрутство. ОСОБА_1 не була учасником справи про банкрутство ТОВ "Монотранс Груп" до 10.04.2023 та не мала встановленого законом обов`язку слідкувати за Єдиним державним реєстром судових рішень. Дані обставини на думку скаржника є підставою для поновлення строку на касаційне оскарження.

28.08.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Стабекс" до Верховного Суду надійшли заперечення проти відкриття касаційного провадження у справі. Заперечення надіслані на касаційну скаргу, що надійшла 24.08.2023 на електронну адресу представника ТОВ "Стабекс" - адвоката Филика А.І. Заперечення мотивовані зокрема тим, що у адвоката Качура Р.В. відсутні повноваження на представництво учасника Боржника при зверненні до суду касаційної інстанції, оскільки до касаційної скарги не додано документу на підтвердження повноважень представника учасника Боржника. Так, з доданої до касаційної скарги копії Рішення Загальних зборів учасників ТОВ "Монотранс Груп" від 14.03.2023 вбачається, зокрема, надання повноважень адвокату Качуру Р.В. на звернення до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою у справі № 910/4288/22.

Крім того, в прохальній частині касаційної скарги уповноважений представник засновника Боржника просить задовольнити апеляційну скаргу у справі № 910/4288/22.

Скаржником подано касаційну скаргу в порушення вимог статті 288 Господарського процесуального кодексу України тобто з пропущенням процесуального строку на касаційне оскарження та клопотання про поновлення строків на касаційне оскарження не підлягає задоволенню.

Крім того, скаржник в якості підстави подання касаційної скарги зазначає обставини, визначені частиною першою статті 287 ГПК України, однак вказане обгрунтування на думку заявника не може бути підставою для прийняття касаційної скарги.

Перевіривши касаційну скаргу з доданими до неї матеріалами, взявши до уваги заперечення проти відкриття касаційного провадження у справі, Верховний Суд вважає за необхідне залишити її без руху з огляду на таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Статтею 290 ГПК України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено вимоги особи, яка подає скаргу.

Правильність оформлення касаційної скарги, зокрема, її вимоги, зміст та підстави касаційного оскарження, покладається саме на заявника касаційної скарги.

Суд звертає увагу на те, що прохальній частині скарги уповноважений представник засновника Товариства з обмеженою відповідальністю "Монотранс Груп" Качур Роман Вікторович просить «Апеляційну скаргу задовольнити, постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2023 у справі № 910/4288/22 скасувати».

У зв`язку з чим, скаржнику необхідно уточнити касаційні вимоги.

Згідно із положеннями статті 298 частини 2 цього Кодексу у разі доповнення чи зміни касаційної скарги особа, яка подала касаційну скаргу, повинна подати докази надіслання копій відповідних доповнень чи змін до касаційної скарги іншим учасникам справи; в іншому випадку суд не враховує такі доповнення чи зміни.

Статтею 291 вказаного кодексу визначено, що особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.

Усунувши недоліки уповноваженому представнику засновника Товариства з обмеженою відповідальністю "Монотранс Груп" Качуру Роману Вікторовичу необхідно надати Касаційному господарському суду у складі Верховного Суду (01016, м. Київ, вул. О. Копиленка, 6) докази надіслання копій відповідних змін до касаційної скарги іншим учасникам справи листом з описом вкладення.

Крім того, предметом касаційного оскарження є постанова Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2023, повний текст якої складено 21.03.2023 (оприлюднено в Єдиному Державному реєстрі судових рішень 22.03.2023) тобто останнім днем подання касаційної скарги є 10.04.2023.

Однак, касаційну скаргу на оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції надіслано 24.08.2023, тобто після спливу майже 5 місяців після останнього дня строку на касаційне оскарження, що свідчить про пропуск процесуального строку.

Відповідно до частини 1 статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Частиною другою статті 288 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

При цьому згідно із пунктом 7 частини другої, пунктом 1 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено дату отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, яке оскаржується. Крім того, до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, за наявності.

Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення, якщо визнає причини пропуску поважними.

Можливість відновлення пропущеного процесуального строку пов`язана із наявністю саме поважних причин його пропуску. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані із дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Клопотання про поновлення процесуального строку має містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Тобто, для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Якщо строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.

Фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється суть чіткого встановлення законодавцем кожного з процесуальних строків (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.10.2018 у справі № 5/452/06).

Можливість поновлення судом касаційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку.

Суд звертає увагу уповноваженого представника засновника Товариства з обмеженою відповідальністю "Монотранс Груп" Качур Романа Вікторовича на те, що останній отримав повноваження від учасника Боржника - ОСОБА_1 представляти інтереси боржника в Північному апеляційному господарському суді згідно з Рішенням Загальних зборів учасників ТОВ "Монотранс Груп" від 14.03.2023.

Надане скаржником Рішення Загальних зборів учасників ТОВ "Монотранс Груп" від 14.03.2023 свідчить про обізнаність засновника боржника ОСОБА_1 стосовно апеляційного розгляду справи № 910/4288/22 про банкрутство.

Уповноваження особи на представництво інтересів засновників (учасників, акціонерів) боржника стаття 1 Закону про банкрутство (стаття 1 КУзПБ) пов`язує з рішенням його вищого органу управління, що має визначену нормами корпоративного законодавства форму, зміст та процедуру прийняття. Таке рішення, прийняте в регламентованому законом та статутом порядку і оформлене протоколом, є доказом уповноваження особи на представництво інтересів засновників (учасників, акціонерів) боржника перед третіми особами у справі про банкрутство.

Набуття уповноваженою особою засновників (учасників, акціонерів) статусу учасника справи про банкрутство має ґрунтуватися на ухвалі суду про залучення такої особи до участі у справі, постановленій в порядку статті 234 ГПК України з набранням законної сили якою уповноважена особа.

Так, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.04.2023 задоволено клопотання про залучення адвоката Качура Р.В. в якості уповноваженої особи учасника боржника у справі № 910/4288/22 про банкрутство ТОВ "МОНОТРАНС ГРУП".

Суд наголошує, що адвокатом Качур Р.В. набуто статусу уповноваженої особи учасника боржника у справі №910/4288/22 про банкрутство ТОВ "МОНОТРАНС ГРУП", а чинним законодавством України (ГПК України, КузПБ) не передбачено набуття статусу уповноваженої особи учасника боржника на кожній стадії оскарження судового рішення.

Суд також звертає увагу скаржника на те, що Північним апеляційним господарським судом 26.04.2023, саме за апеляційною скаргою Уповноваженого представника засновника Товариства з обмеженою відповідальністю "Монотранс Груп" - Качура Романа Вікторовича було переглянуто постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2023.

Колегія суддів наголошує, що статтею 129 Конституції України визначено як одну із засад судочинства рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Враховуючи вищевикладене, як органи державної влади, що утримуються за рахунок держбюджету, так і суб`єкти господарювання та громадяни поставлено законом у рівні умови, у зв`язку з чим, вибіркове надання господарським судом суб`єктивних переваг одним господарюючим суб`єктам перед іншими учасниками судового процесу призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.

Звернення з касаційною скаргою є суб`єктивною дією скаржника, який зацікавлений у касаційному перегляді судового рішення та залежить від його волевиявлення.

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України").

Отже зазначені скаржником причини подання касаційної скарги після закінчення строку на касаційне оскарження не можуть бути визнані судом поважними для поновлення строку, оскільки залежали лише від суб`єктивної волі скаржника, а не від об`єктивно непереборних обставин.

З огляду на викладене, Суд вважає, що підстави наведені у клопотанні уповноваженого представника засновника Товариства з обмеженою відповідальністю "Монотранс Груп" Качура Романа Вікторовича про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2023 у справі №910/4288/22, слід визнати неповажними.

Крім того, відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у Законі України "Про судовий збір".

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01.01.2022 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлено в сумі 2 481 грн.

Відповідно до п.9 ч.2 ст. статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство становить 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду, касаційних скарг у справі про банкрутство становить 200 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Таким чином, за подання до Верховного Суду касаційної скаржник мав сплатити судовий збір в сумі 49 620 грн. (2481 x10 х 200%).

Водночас Верховний Суд зауважує, що з 05.10.2021 офіційно розпочали функціонування три підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: "Електронний кабінет", "Електронний суд", підсистема відеоконференцзв`язку. У зв`язку з цим, статтю 4 Закону України "Про судовий збір" було доповнено частиною третьою, згідно з якою при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Відтак, оскільки касаційна скарга подана в електронній формі - через підсистему "Електронний суд", розмір судового збору за подання касаційної скарги із застосуванням коефіцієнту 0,8 для пониження його ставки становить 39 696 грн (49 620 х 0,8).

Таким чином, за подання до Верховного Суду касаційної скарги скаржник має сплатити судовий збір в сумі 39 696 грн.

Однак, в матеріалах касаційної скарги надісланої скаржником відсутній документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених законом порядку і розмірі.

Крім того, відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, наведений в частині другій статті 287 ГПК України, є вичерпним.

Згідно з абзацом першим частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Приписами частини 3 статті 311 ГПК України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Касаційний господарський суд звертає увагу скаржника, що в разі оскарження судового рішення суду на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник має зазначити про відсутність такого висновку щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а у випадку оскарження на підставі 4 частини другої статті 287 ГПК України зазначити підставу касаційного оскарження з урахуванням частини першої, третьої статті 310 ГПК України.

Якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів, та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, або інші порушення норм процесуального права передбачені частиною першою статті 310 ГПК України, то в цьому разі у касаційній скарзі має вказати пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України та має бути конкретно зазначено, з вказівкою на частину першу або/та третю статті 310 ГПК України.

Таким чином, процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування яких конкретно норм матеріального та/або порушення норм процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень та чітко визначити конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбаченої (передбачених) статтею 287 ГПК України, з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Крім того, скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судами попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях, або наявність пунктів 3, 4 частини другої статті 287 ГПК України.

При цьому правильність оформлення касаційної скарги, зокрема, її вимоги, зміст та підстави касаційного оскарження, покладається саме на заявника касаційної скарги.

Верховний Суд не наділений повноваженнями за скаржника доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які сам заявник скарги не викладав у тексті касаційної скарги, оскільки вказане свідчитиме про порушення судом принципу змагальності сторін.

Так, в обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на частину 1 ст. 287 ГПК України, зокрема, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на постанову суду апеляційної інстанції.

Скаржник не вказує підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга відповідно до частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Касаційна скарга має містити мотиви взаємозв`язку між ухваленням незаконного судового рішення та підставою для касаційного оскарження судових рішень, передбаченою статтею 287 цього Кодексу з урахуванням частини першої, третьої статті 310 ГПК України.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права в Україні (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини") умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).

Відповідно до ч. 2 статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху на підставі ч. 2 статті 292 ГПК України.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 288, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд, -

У Х В А Л И В:

1.Касаційну скаргу уповноваженого представника засновника Товариства з обмеженою відповідальністю "Монотранс Груп" Качура Романа Вікторовича на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2023 у справі № 910/4288/22- залишити без руху.

2.Надати уповноваженому представнику засновника Товариства з обмеженою відповідальністю "Монотранс Груп" Качуру Роману Вікторовичу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме: уточнити касаційні вимоги та надати Касаційному господарському суду у складі Верховного Суду (01016, м. Київ, вул. О. Копиленка, 6) докази надіслання копій відповідних змін до касаційної скарги іншим учасникам справи листом з описом вкладення; навести інші поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження з обгрунтуванням поважності підстав його пропуску; сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 39 696 грн. і надати Суду відповідні докази здійснення такої оплати; виконати вимоги пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України та зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

3.Роз`яснити скаржнику у справі № 910/4288/22, що невиконання вимог цієї ухвали є підставою для повернення касаційної скарги.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий, суддя Огороднік К.М.

Судді Картере В.І.

Пєсков В.Г.