Постанова

від 11.08.2023 по справі 153/1803/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

11серпня 2023 року

місто Київ

справа № 153/1803/21

провадження № 61-419св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Яремка В. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В.,

учасники справи:

позивачка - ОСОБА_1 ,

відповідачка - ОСОБА_2 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - державний реєстратор Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Ямпільської міської ради Вінницької області,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргуОСОБА_2 на рішення Ямпільського районного суду Вінницької області від 27 вересня 2022 року у складі судді Любинецької-Онілової А. Г. та постанову Вінницького апеляційного суду від 13 грудня 2022 року у складі колегії суддів: Войтка Ю. Б., Міхасішина І. В., Сопруна В. В.,

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2021 року ОСОБА_1 , в інтересах якої на підставі довіреності від 10 вересня 2020 року діяв представник ОСОБА_3 , звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - державний реєстратор Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Ямпільської міської ради Вінницької області (далі - державний реєстратор ЦНАП), про скасування рішення державної реєстрації земельної ділянки.

На обґрунтування позову посилалася на таке.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у АДРЕСА_1 , помер її батько - ОСОБА_4 .

Рішенням Ямпільського районного суду Вінницької області від 30 серпня 2021 року, яке набрало законної сили 29 вересня 2021 року, у справі № 153/1226/21 встановлено факт, що ОСОБА_1 є рідною донькою ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у АДРЕСА_1 . Встановлено факт прийняття ОСОБА_1 спадщини у порядку спадкування за законом, що відкрилась після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнано за ОСОБА_1 у порядку спадкування за законом право на земельну частку (пай) у розмірі 2,93 в умовних кадастрових гектарах у межах згідно з планом, що розташована на території Бушанської сільської ради Ямпільського району Вінницької області, та згідно із сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ВН № 0271766, виданим на підставі розпорядження Ямпільської районної державної адміністрації від 30 грудня 1996 року № 353, належала ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після набрання зазначеним судовим рішенням законної сили ОСОБА_3 , як представник ОСОБА_1 , звернувся для виготовлення технічної документації на розроблення проєкту із землеустрою на підставі судового рішення, проте йому повідомили, що вказана земельна частка (пай), що належала ОСОБА_4 , уже переоформлена на ОСОБА_2 і за нею зареєстровано право власності на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

З`ясувалось, що право на земельну частку (пай) переоформлено на ОСОБА_2 на підставі рішення Ямпільського районного суду Вінницької області від 09 грудня 2010 року, з відміткою, що рішення набрало законної сили 20 грудня 2010 року у справі № 2-931/2010р за позовом ОСОБА_2 до Бушанської сільської ради про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно, під головуванням судді Боднарука М. Ф. за участю секретаря Ярової І. П., яке судом не ухвалювалось, а тому, відповідно таке судове рішення не породжує жодних юридичних наслідків, у тому числі, не породжує права власності за ОСОБА_2 на спірну земельну частку (пай), яка до дня смерті належала ОСОБА_4 .

ОСОБА_2 з метою незаконного оформлення за собою права власності на спірну (спадкову) земельну ділянку, яка до дня смерті належала ОСОБА_4 , незаконно використала та надавала у відповідні органи, установ зазначене судове рішення, яке судом не ухвалювалося, про що достовірно знала, оскільки до суду із позовом про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно не зверталась, що документально підтверджується листом Ямпільського районного суду Вінницької області від 04 листопада 2021 року № 01-08/359/1794.

ОСОБА_2 не є спадкоємицею спірного майна, яке до дня смерті належало ОСОБА_4 , тому не мала законних підстав і прав спадкувати земельну частку (пай).

ОСОБА_2 у період виконання обов`язків сільського голови Бушанської сільської ради, підписуючи самостійно рішення сесій та інші документи технічної документації як посадова особа Бушанської сільської ради, використала підроблені документи для оформлення за собою права власності на спірну земельну ділянку, на яку не мала законних прав.

Реєстрація права власності за ОСОБА_2 спірної земельної ділянки із кадастровим номером 0525680800:05:002:0168, з використанням останньою підроблених документів, порушує законні права та інтереси позивачки на оформлення у порядку спадкування за законом на своє ім`я земельної частки (паю), яка належала її батьку ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та яку вона успадкувала за рішенням Ямпільського районного суду Вінницької області від 30 серпня 2021 року.

Факт реєстрації за відповідачкою права власності на спірну земельну ділянку позбавляє її можливості продовжити оформлення своїх спадкових прав на успадковану нею земельну частку (пай), згідно з рішенням Ямпільського районного суду Вінницької області від 30 серпня 2021 року.

З урахуванням наведеного просила визнати недійсним рішення Бушанської сільської ради Ямпільського району Вінницької області від 20 жовтня 2020 року № 531, яке стало підставою для прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 54849190 від 29 жовтня 2020 року; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 54849190 від 29 жовтня 2020 року про реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на об`єкт нерухомого майна - земельної ділянки площею 2,0322 га, кадастровий номер 0525680800:05:002:0168, що зареєстровано за ОСОБА_2 , номер запису про власності/довірчої власності: 38913417.

Короткий зміст рішень судів

Рішенням Ямпільського районного суду Вінницької області від 27 вересня 2022 року позов задоволено. Визнано недійсним рішення Бушанської сільської ради Ямпільського району Вінницької області від 20 жовтня 2020 року № 531.

Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 54849190 від 29 жовтня 2020 року про реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на об`єкт нерухомого майна - земельної ділянки площею 2,0322 га, кадастровий номер 0525680800:05:002:0168, що зареєстровано за ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , номер запису про власності/довірчої власності: 38913417.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що рішення Ямпільського районного суду Вінницької області від 09 грудня 2010 року під головуванням судді Боднарука М. Ф. не ухвалювалось, тому є підстави для визнання недійсним рішення Бушанської сільської ради Ямпільського району Вінницької області від 20 жовтня 2020 року № 531 та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на спірне майно за ОСОБА_2 .

Постановою Вінницького апеляційного суду від 13 грудня 2022 року рішення Ямпільського районного суду Вінницької області від 27 вересня 2022 року залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що рішення Ямпільського районного суду Вінницької області від 09 грудня 2010 року у справі № 2-931/2010 про визнання за ОСОБА_2 права власності на спірну земельну ділянку не ухвалювалось та відповідно не вступило в законну силу.

Водночас рішення Ямпільського районного суду Вінницької області від 30 серпня 2021 року у справі № 153/1226/21 про визнання за ОСОБА_1 права власності у порядку спадкування на спірну земельну ділянку набрало законної сили, воно є обов`язковим до виконання, тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги і позиції інших учасників

У січні 2023 року ОСОБА_2 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, надалі уточненою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

На обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що суди першої та апеляційної інстанцій не врахували, що спадщина після смерті ОСОБА_4 мала прийматися на підставі Цивільного кодексу Української РСР (далі - ЦК Української РСР). Позивачка не надала належних доказів на підтвердження того, що вона фактично вступила в управління або володіння спадковим майном або подала заяву про прийняття спадщини у передбачений законодавством шестимісячний строк. Позивачка не виявляла бажання на прийняття спадщини протягом 20 років.

Суди не врахували, що довіреність на представника позивачки викладена російською мовою та не легалізована в Україні.

Як на підставу касаційного оскарження заявниця посилається на неврахування висновків, викладених у постанові Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року у справі № 3-486гс15, недослідження судами попередніх інстанцій зібраних у справі доказів.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 22 березня 2023 рокувідкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на підставах, передбачених пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, пунктом 1 частини третьої статті 411 ЦПК України.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини першої статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи проводиться у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на таке.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Суди попередніх інстанцій встановили, що відповідно до змісту свідоцтва про смерть, виданого 17 вересня 2001 року, у АДРЕСА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 .

Рішенням Ямпільського районного суду Вінницької області від 30 серпня 2021 року у справі № 153/1226/21 встановлено факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є рідною донькою ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у АДРЕСА_1 .

Встановлено факт прийняття ОСОБА_1 спадщини у порядку спадкування за законом, що відкрилась після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у АДРЕСА_1 .

Визнано за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у порядку спадкування за законом, право на земельну частку (пай) у розмірі 2,93 в умовних кадастрових гектарах у межах згідно з планом, що розташована на території Бушанської сільської ради Ямпільського району Вінницької області, та згідно із сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ВН №0271766, виданого на підставі розпорядження Ямпільської районної державної адміністрації від 30 грудня 1996 року № 353, належала ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у АДРЕСА_1 .

За змістом наявної у справі копії рішення Ямпільського районного суду Вінницької області від 09 грудня 2010 року у справі № 2-931/2010 позов ОСОБА_2 про встановлення факту прийняття спадщини задоволено. Встановлено факт прийняття ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , протягом шести місяців, яка відкрилась після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Самарі Російської Федерації. Визнано за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на земельну частку (пай) розміром 2.93 умовних кадастрових га без визначення меж в натурі (на місцевості), що розташована на території Бушанської сільської ради Ямпільського району Вінницької області, яка міститься і відображена в сертифікаті на право на земельну частку (пай) серії ВН №0271766, виданий Ямпільською районною державною адміністрацією від 30 грудня 1996 року на підставі рішення № 353, яка до дня смерті належала рідному дядькові ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Самарі Російської Федерації.

Із копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 29 жовтня 2020 року встановлено, що право власності земельної ділянки площею 2.0322 зареєстроване 26 жовтня 2020 року за ОСОБА_2 на підставі рішення органу місцевого самоврядування, серія та номер: 531, виданий 20 жовтня 2020 року Бушанською сільською радою Ямпільського району Вінницької області.

Відповідно до відповіді Ямпільського районного суду Вінницької області від 28 жовтня 2021 року згідно з перевіркою даних в паперових алфавітних покажчиках у цивільних справах за 2010 рік ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у 2010 році не зверталась до суду з позовом про оформлення права власності (користування) земельної ділянки (паю), яка до дня смерті належала ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно з відповіддю в. о. начальника відділу № 4 Управління в Могилів-Подільському районі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 29 жовтня 2021 року сертифікат на право власності на земельну частку (пай) серії ВН №0271766, який зареєстрований в Книзі записів реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) від 31 грудня 1996 року за № 766, виданий на підставі розпорядження Ямпільської районної державної адміністрації від 30 грудня 1996 року за № 353 на ОСОБА_4 на території Бушанської сільської ради Ямпільського району Вінницької області. На цей час сертифікат на право на земельну частку (пай) переоформлено на ОСОБА_2 на підставі рішення Ямпільського районного суду, яке вступило в законну силу 20 грудня 2010 року.

З відповіді голови Ямпільського районного суду Вінницької області від 04 листопада 2021 року відомо, що у Ямпільському районному суді Вінницької області цивільна справа № 2-931/2010 за позовом ОСОБА_2 до Бушанської сільської ради про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на майно не реєструвалась та судове рішення у вказаній справі судом 09 грудня 2010 року під головуванням судді Боднарука М. Ф. не ухвалювалось.

Згідно з наказом Ямпільського районного суду Вінницької області від 30 липня 2010 року № 15 у зв`язку із смертю ОСОБА_5 виключено зі штату суддів із 27 липня 2010 року.

Протягом 2010 року ОСОБА_6 на посаді секретаря суду та секретаря судового засідання не працювала.

Упродовж 2009 року справа № 2-271/2009 за заявою ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин судом не реєструвалась та судове рішення - не ухвалювалось.

У газеті «Ямпільські вісті» від 29 жовтня 2020 року № 44 розміщено оголошення про те, що втрачений сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ВН №0271766, виданий 30 грудня 1996 року на ім`я ОСОБА_4 з с. Дорошівки, вважати недійсним.

Відповідно до копії технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) судом встановлено, що у 2020 році на ім`я ОСОБА_2 виготовлено вказану технічну документацію.

Зі змісту копії реєстраційної справи № 2207003005256 випливає, що 26 жовтня 2020 року ОСОБА_2 звернулася до державного реєстратора Ямпільської районної державної адміністрації із заявою про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 2,0322, кадастровий номер 0525680800:05:002:0168, яка розташована на території Бушанської сільської ради Ямпільського району Вінницької області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до копії рішення Бушанської сільської ради Ямпільського району Вінницької області від 20 жовтня 2020 року № 531 38 сесії 7 скликання «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок розпайованих земель колишнього КСП ім. Шевченка с. Буша на території Бушанської сільської ради ОСОБА_2 » ОСОБА_2 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок розпайованих земель колишнього КСП ім. Шевченка с. Буша на території Бушанської сільської ради. Передано ОСОБА_2 у власність земельну ділянку № НОМЕР_2 загальною площею 0,322 га ріллі, кадастровий номер 0525680800:05:002:0168, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок розпайованих земель колишнього КСП ім. Шевченка Бушанської сільської ради.

Згідно з ухвалою Ямпільського районного суду Вінницької області від 02 квітня 2021 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Ямпільської міської ради Могилів-Подільського району Вінницької області про визнання права власності на земельну ділянку у порядку спадкування за законом закрито.

У статті 41 Конституції України закріплено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Згідно з частиною першою статті 316 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб

Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном (стаття 317 ЦК України).

Відповідно до статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно зі статтею 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Суди встановили, що рішенням Ямпільського районного суду Вінницької області від 30 серпня 2021 року у справі № 153/1226/21 встановлено факт, що ОСОБА_1 є рідною донькою ОСОБА_4 , факт прийняття ОСОБА_1 спадщини у порядку спадкування за законом, що відкрилась після смерті ОСОБА_4 ; визнано за ОСОБА_1 у порядку спадкування за законом, право на земельну частку (пай) у розмірі 2,93 в умовних кадастрових гектарах у межах згідно з планом, що розташована на території Бушанської сільської ради Ямпільського району Вінницької області.

Також суди встановили, що рішення Ямпільського районного суду Вінницької області від 09 грудня 2010 року у справі № 2-931/2010р за позовом ОСОБА_2 до Бушанської сільської ради про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спірне спадкове майно судом не ухвалювалось.

Тому рішення Бушанської сільської ради Ямпільського району Вінницької області від 20 жовтня 2020 року № 531, яке було підставою для прийняття рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за ОСОБА_2 , підлягає скасуванню.

У касаційній скарзі заявниця посилається на те, що суди першої та апеляційної інстанцій помилково не застосували до спірних правовідносин норми ЦК Української РСР та не врахували, що позивачка не надала належних та допустимих доказів на підтвердження прийняття спадщини, зокрема доказів про те, що вона фактично вступила в управління або володіння спірним спадковим майном або подала заяву про прийняття спадщини у передбачений законодавством шестимісячний строк.

Верховний Суд відхиляє зазначені посилання, оскільки позивачка на підтвердження того, що вона прийняла спадщину на спірне майно надала рішення Ямпільського районного суду Вінницької області від 30 серпня 2021 року у справі № 153/1226/21, яке набрало законної сили 29 вересня 2021 року.

Також заявниця, оскаржуючи рішення судів першої та апеляційної інстанції по суті вирішення спору, відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України не посилалася на висновки Верховного Суду/відсутність висновків Верховного Суду щодо застосування відповідних норм права у подібних правовідносинах.

У касаційній скарзі заявниця посилається на те, що позивачка звернулася до суду першої інстанції через свого представника Кордона М. І., який діяв від її імені на підставі довіреності, яка складена російською мовою та не легалізована консульською установою.

Верховний Суд відхиляє зазначені посилання, з огляду на таке.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 62 ЦПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені, зокрема, довіреністю фізичної або юридичної особи.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про міжнародне приватне право» документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні у разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Відповідно до статті 13 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22 січня 1993 року, ратифікованої від 10 листопада 1994 року документи, що на території однієї з Договірних Сторін виготовлені або засвідчені установою або спеціально на те уповноваженою особою в межах їх компетенції і за установленою формою і скріплені гербовою печаткою, приймаються на територіях інших Договірних Сторін без якого-небудь спеціального посвідчення. Документи, що на території однієї з Договірних Сторін розглядаються як офіційні документи, користуються на територіях інших Договірних Сторін доказовою силою офіційних документів.

Отже, відповідно до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22 січня 1993 року, ратифікованої від 10 листопада 1994 року, що була чинною на час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій, апостиль на документи, що видані в Російській Федерації, не вимагається Україною.

23 грудня 2022 року набрав чинності Закон України «Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22 січня 1993 року».

Водночас позов ОСОБА_7 , від імені якої на підставі довіреності діяв представник ОСОБА_3 , поданий до суду у листопаді 2021 року, а тому доводи касаційної скарги щодо обов`язкової легалізації довіреності, виданої у Російській Федерації, є безпідставними.

Заявниця посилається на неврахування судами першої та апеляційної інстанцій висновків, викладених у постанові Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року у справі № 3-486гс15, відповідно до яких наявність апостилю компетентного органу на статутних документах компанії свідчить про належне підтвердження правоздатності іноземної юридичної особи та її право вчиняти на території України будь-які юридично значимі дії в межах чинного законодавства України, у тому числі укладати договори та бути учасником господарського товариства.

Суд касаційної інстанції у вказаній постанові констатував, що суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що наявність апостиля компетентного органу на довіреності від 25 січня 2014 року належним чином підтверджує повноваження представника товариства Квік Пеймент Систем ЛТД ОСОБА_1 вчиняти юридично значимі дії на території України, у тому числі представляти інтереси позивача на загальних зборах ТОВ «Глобалмані» 11 лютого 2014 року.

Зазначені висновки не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, оскільки у справі, на яку посилається заявниця, довіреність посвідчено нотаріусом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії.

Водночас у справі, що переглядається, довіреність посвідчена нотаріусом Бокситогорського нотаірального округу Ленінградської області Російської Федерації та на момент подання позову вона не потребувала легалізації на території України.

Також заявниця у касаційній скарзі вказує на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, оскільки суди не дослідили зібрані у справі докази та не надали їм належної правової оцінки.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

За правилом пункту 1 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розглядає порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу.

Тобто обов`язковою умовою застосування положень пункту 1 частини третьої статті 411 ЦПК України є визначення та наведення заявником підстав касаційного оскарження відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України.

Оскільки наведені заявницею підстави касаційного оскарження судових рішень, передбачені пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України, не підтверджені, відповідно, суд касаційної інстанції не враховує доводи заявниці щодо недослідження (неналежного дослідження) доказів, як підставу касаційного оскарження відповідно до пункту 1 частини третьої статті 411 ЦПК України.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З огляду на те, що рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін.

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанцій, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції підлягають залишенню без змін, то розподілу судових витрат Верховний Суд не здійснює.

Керуючись статтями 400, 401, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Ямпільського районного суду Вінницької області від 27 вересня 2022 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 13 грудня 2022 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. В. Яремко

І. Ю. Гулейков

О. В. Ступак