Ухвала

від 04.05.2023 по справі 760/19023/18

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 760/19023/18

Провадження № 4-с/752/39/23

У Х В А Л А

04 травня 2023 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді: Плахотнюк К.Г.,

за участі секретаря судового засідання: Давиденко С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві скаргу ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Гненного Дмитра Анатолійовича, заінтересована особа: ОСОБА_2 ,-

в с т а н о в и в:

у вересні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду із скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Гненного Д.А..

В обґрунтування заявлених у скарзі вимог зазначила, що 19.08.2020 приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Гненним Д.А. відкрито виконавче провадження ВП № НОМЕР_4 з примусового виконання виконавчого листа № 760/19023/18 від 18.08.2020, виданого Голосіївським районним судом м. Києва, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 1 829 976,61 грн. на виконання постанови Київського апеляційного суду від 05.08.2020.

25.08.2020 боржник направила на адресу приватного виконавця пояснення та декларацію про доходи та майно боржника, а також повідомила, що докази часткового погашення суми заборгованості містяться в матеріалах виконавчого провадження з примусового виконання заочного рішення Голосіївського районного сулу м. Києва від 04.10.2019 (АСВП НОМЕР_3 від 10.12.2019 та АСВП НОМЕР_2 від 11.12.2019) та повідомила, що не має наміру ухилятись від виконання рішення суду, приховувати належного їй майна. Відповідно до визначеної законом черговості звернення стягнення на майно боржника у виконавчому провадженні пропонувала в першу чергу звернути стягнення на наступне майно. В останню чергу, за умови недостатності коштів отриманих від реалізації цінностей та майна, підлягає зверненню стягнення на житловий садовий будинок площею 194,5 м. кв., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який є єдиним належним її житлом, де вона фактично проживає, однак 01.09.2020 на адресу скаржника надійшла копія постанови приватного виконавця ВП № НОМЕР_4 від 26.08.2020 про опис та арешт майна боржника, згідно якої описано та накладено арешт на майно, садовий будинок за адресою: АДРЕСА_1 та на земельну ділянку площею 0,095 га., кадастровий номер 3220882600:04:002:0613, що знаходиться за вказаною адресою. Зазначені постанови були складені за відсутності боржника, яка не була своєчасно повідомлена про дату і час їх проведення. ОСОБА_1 вважає дії та рішення приватного виконавця щодо опису та арешту майна неправомірними, а постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки приватним виконавцем було допущено грубі порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження» щодо накладення арешту та черговості звернення стягнення на житловий будинок, в якому фактично проживає боржник, із порушенням черговості визначеної законом. Крім того під час здійснення опису і арешту майна боржника власник майна був відсутній, а у приватного виконавця не було вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до володіння боржника за адресою: АДРЕСА_1

Тому боржник просила суд визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Гненного Д.А. щодо опису та арешту належного їй вищевказаного майна; визнати неправомірною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Гненного Д. А. від 26.08.2020 ВП № НОМЕР_4 про опис та арешт майна, а саме: садового будинку (реєстраційний номер 2086637) загальною площею 194,50 м. кв., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 ; визнати неправомірною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Гненного Д.А. від 27.08.2020 ВП № НОМЕР_4 про опис та арешт майна, а саме: земельної ділянки площею 0,095 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 3220882600:04:002:0613.

У судовому засіданні заявник скарги, особа, дії якої оскаржуються та заінтересована особа відсутні, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлені належним чином, з будь-якими клопотаннями до суду не зверталися.

За правилами ч. 2 ст. 450 ЦПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Дослідивши матеріали за скаргою, суд прийшов до висновку про можливість її розгляду за відсутності скаржника, особи, дії якої оскаржуються та заінтересованої особи та про наявність підстав для її задоволення, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 19.08.2020 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Гненним Д.А. відкрито виконавче провадження ВП №62851628 щодо виконавчого листа № 760/19023/18 виданого 18.08.2020 Голосіївським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 не повернуту суму боргу в розмірі 1573800 грн., відсотки за користування кредитом у розмірі 102297,00 грн. та 3% річним за прострочення виконання зобов`язань25 у розмірі 153879,61 грн., а всього 1829976,61 грн.

25.08.2020 ОСОБА_1 звернулась до приватного виконавця Гненного Д.А. з поясненнями, де повідомила про належне їй майно та доходи, проінформувала, що не має наміру ухилятись від виконання рішення суду та приховувати належного їй майна. Відповідно до визначеної законом черговості звернення стягнення на майно боржника у виконавчому провадженні запропонувала в першу чергу звернути стягнення на наступне майно: ювелірні вироби; предмети живопису; вільну від забудови земельну ділянку площею 1,4869 га кадастровий номер 4620684800:04:000:0167, що розташована за адресою: Львівська область, Буський район, с/рада Полтав`янська; вільну від забудови земельну ділянку площею 0,5137 га кадастровий номер 4620684800:04:000:0169, що розташована за адресою: Львівська область, Буський район, с/рада Полтав`янська; автомобіль SUZUKI VITARA, 2019 Р.В., реєстраційний номер НОМЕР_1 . В останню чергу, за умови недостатності коштів отриманих від реалізації вказаних цінностей та майна, підлягає зверненню стягнення на житловий садовий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , що є єдиним належним божнику житлом. Одночасно повідомила, що за адресою: АДРЕСА_2 вона зареєстрована, але не проживає, жодних приміщень за цією адресою за не зареєстровано та не закріплено (а.с.8-9).

Згідно декларації про доходи та майно боржника фізичної особи, яка була направлена приватному виконавцю 25.08.2020 (а. с. 16) боржник ОСОБА_1 має дохід у вигляді заробітної плати (2713,26 грн. середня щомісячна) та пенсії (12200 грн щомісяця). Крім того, боржнику на праві власності належить: земельна ділянка площею 1,4869 га кадастровий номер 4620684800:04:000:0167, що розташована за адресою : Львівська область, Буський район, с/рада Полтав`янська; земельна ділянка площею 0,5137 га кадастровий номер 4620684800:04:000:0169, що розташована за адресою: Львівська область, Буський район, с/рада Полтав`янська; автомобіль SUZUKI VITARA, 2019 Р.В., реєстраційний номер НОМЕР_1 ; житловий будинок та земельна ділянка площею 194,5 м. кв. за адресою: АДРЕСА_1 ; автомобіль SUZUKI VITARA, 2019 Р.В., реєстраційний номер НОМЕР_1 . Крім того у власності боржника наявне інше цінне майно: ювелірні вироби загальною вартістю 14000 доларів США та картини загальною вартістю 16000 доларів США (а. с. 10-15).

20.09.2020 приватним виконавцем було направлено вимогу до боржника про забезпечення безперешкодного доступу до об`єкта нерухомого майна, що належить боржнику на праві приватної власності, а саме до житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 для проведення виконавчих дій 26.08.2020 з 09:00 до 22:00 год.( а. с. 29-29а). Вказана вимога отримана боржником 27.08.2020 (а. с. 30-31).

26.08.2020 приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Гненним Д.А. в межах виконавчого провадження № НОМЕР_4 винесено постанову про опис та арешт майна боржника, якою накладено арешт на садовий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна: 20866375, та належить боржнику ОСОБА_1 .. Призначено відповідальним зберігачем майна, на яке накладено арешт - ОСОБА_4 . Виконавчі дії проведені в присутності понятих: ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , яким роз`яснені їх права та обов`язки відповідно до ст. 22 ЗУ «Про виконавче провадження»( а. с. 17-19). 27.08.2020 вказана постанова була направлена боржнику (а. с. 20-22).

27.08.2020 приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Гненним Д.А. в межах виконавчого провадження № НОМЕР_4 винесено постанову про опис та арешт майна боржника, якою накладено арешт на земельну ділянку площею 0,095 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 3220882600:04:002:0613 ( а. с. 23-25). Об`єкт нерухомого майна належить боржнику на праві приватної власності. Призначено відповідальним зберігачем майна, на яке накладено арешт - ОСОБА_4 . Виконавчі дії проведені в присутності понятих, яким роз`яснені їх права та обов`язки відповідно до ст. 22 ЗУ «Про виконавче провадження» 28.08.2020 вказана постанова була направлена боржнику (а. с. 26-28).

Згідно з пунктом 9 частини першої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є обов`язковість судового рішення.

У статті 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист та відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2012 року у справі № 18-рп/2012 за конституційним зверненням товариства з обмеженою відповідальністю «ДІД Конс»).

Згідно з ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Умови й порядок виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) визначається приписами Закону України «Про виконавче провадження».

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (частина перша статті 1 Закону України «Про виконавче провадження»).

Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 18 Закону України «Про виконавче провадження»).

Пунктом 9 частини першої статті 2 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад, зокрема, забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

За приписами ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний, зокрема: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до частин другої, четвертої статті 13 Закону України «Про виконавче провадження» арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону. Опис та арешт майна здійснюються не пізніш як на п`ятий робочий день з дня отримання інформації про його місцезнаходження. У разі виявлення майна виконавцем під час проведення перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) фізичної особи та місцезнаходженням юридичної особи здійснюються опис та арешт цього майна.

Згідно з положеннями частини сьомої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт. На інше майно боржника виконавець накладає арешт в порядку, визначеному статтею 56 цього Закону.

Згідно статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред`явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця). Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

За змістом статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Відповідно до п. 15 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання.

Частиною 1 ст. 439 ЦПК України, якою унормоване вирішення питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння особи, передбачено, що питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено що за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв`язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду.

Отже, наведені законодавчі норми передбачають можливість примусового проникнення до житла боржника - фізичної особи, при виконанні судових рішень, за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла такого боржника. Державний виконавець може звернутися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника-фізичної особи у разі, якщо боржник чинить перешкоди його вільному доступу до цього житла чи іншого володіння.

При цьому, наведені положення також свідчить про те, що законодавець передбачає можливість примусового проникнення до житла чи іншого володіння не тільки боржника, а й іншої особи, що можливо у випадку коли у володінні такої особи знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб. При цьому, факт наявності майна боржника у іншої особи має бути належно обґрунтованим, а до подання додані належні докази.

Аналіз положень Закону України "Про виконавче провадження" та процесуальних норм дає підстави для висновку, що законодавець збалансував права як особи, що ініціює питання звернення з поданням до суду про примусове проникнення до житла, так і особи, щодо якої такі заходи застосовано. При цьому питання про примусове проникнення до житла вирішується не інакше як шляхом прийняття вмотивованої ухвали суду з додержанням принципу верховенства права.

При цьому суд враховує, що примусове проникнення до житла чи іншого володіння особи боржника є крайнім засобом для примусового виконання рішення суду, у разі, якщо виконавцем були виконані усі інші можливі спроби виконати рішення суду у відповідності до норм діючого законодавства без примусового проникнення до житла чи іншого володіння особи.

Недоторканість житла гарантується статтею 30 Конституції України, відповідно до якої не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.

Обґрунтовуючи необхідність у примусовому проникненні до житла боржника фізичної особи, виконавцем у поданні має бути зазначено про те, що вжиті ним заходи на виконання судового рішення не призвели до жодних результатів, боржник не з`являвся за викликом до виконавця, не подавав декларацію про доходи та майно, не надав допуск до житла, про що виконавцем складено відповідні акти.

Так, скаржник вказує, що приватний виконавець здійснив проникнення до її житла за її відсутності, про що вона не була завчасно повідомлена та без вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до її житла. Крім того вважає, що приватний виконавець не прийняв до уваги подану декларацію про майно та доходи боржника та в порушення черговості звернення стягнення виконавець вжив заходів щодо опису та накладення арешту на житловий будинок, на який стягнення здійснюється в останню чергу у разі відсутності у боржника достатніх коштів чи рухомого майна.

Суд погоджується з доводами скаржника про протиправність дій приватного виконавця та про неправомірність постанов про опис та арешт майна від 26.08.2020 та від 27.08.2020, оскільки боржник повідомив виконавця про наявне майно та доходи, на яке може бути звернуто стягнення в першу чергу. Крім того приватний виконавець без вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла фізичної особи, за відсутності боржника та власника майна здійснив незаконне проникнення до садового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , чим порушив вимоги п. 4 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" та частини 1 ст. 439 ЦПК України.

Відтак, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заявлених у скарзі вимог у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 30, 129, 129-1 Конституції України, ст. 2, 13, 18, 22, 26, 48, 56 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 447-451 ЦПК України суд -

п о с т а н о в и в:

скаргу ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Гненного Дмитра Анатолійовича, заінтересована особа: ОСОБА_2 , задовольнити.

Визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Гненного Дмитра Анатолійовича щодо опису та арешту садового будинку (реєстраційний номер 2086637) загальною площею 194,50 м. кв., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 та земельної ділянки площею 0,095 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 3220882600:04:002:0613.

Визнати неправомірною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Гненного Дмитра Анатолійовича від 26.08.2020 ВП № НОМЕР_4 про опис та арешт садового будинку (реєстраційний номер 2086637) загальною площею 194,50 м. кв., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 .

Визнати неправомірною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Гненного Дмитра Анатолійовича від 27.08.2020 ВП № НОМЕР_4 про опис та арешт земельної ділянки площею 0,095 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 3220882600:04:002:0613.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя К.Г. Плахотнюк