Постанова

від 18.09.2024 по справі 760/19023/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 760/19023/18

головуючий у суді І інстанції Новак А.В.

провадження № 22-ц/824/5127/2024

суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Мостова Г.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 вересня 2024року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Мостової Г.І.,

суддів: Березовенко Р.В., Лапчевської О.Ф.,

за участі секретаря судового засідання Лазоренко Л.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 13 вересня 2018 року

за заявою ОСОБА_2 про забезпечення позову

у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_3 , про стягнення заборгованості за договором позики, -

в с т а н о в и в :

У липні 2018 року ОСОБА_4 звернулася до Голосіївського районного суду міста Києва з указаним позовом, у якому просила стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором позики у розмірі 1 904 131 грн 20 коп.

Одночасно з позовною заявою до суду подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, яке належить відповідачу на праві приватної власності, саме:

земельну ділянку за реєстраційним номером об`єкту нерухомого майна 90759646206, кадастровий номер 4620684800:000:0167, загальною площею 1,4869 га. Що розташована за адресою: Львівська обл., Буський р-н, с/рада Полтв`янська;

земельну ділянку за реєстраційним номером об`єкту нерухомого майна90730146206, кадастровий номер 4620684800:04:000:0169, загальною площею 0,5137 га, що розташована за адресою: Львівська обл., Буський р-н, с/рада Полтв`янська;

садовий будинок за реєстраційним номером майна 20866375, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Заява обгрунтована тим, що існують реальні ризики того, що не вжиття заходів забезпечення позову може ускладнити або унеможливити виконання рішення суду.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 13 вересня 2018 року задоволено заяву ОСОБА_2 .

Вжито захід забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, яке належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, а саме:

земельну ділянку за реєстраційним номером об`єкту нерухомого майна 90759646206, кадастровий номер 4620684800:04:000:0167, загальною площею 1,4869 га, що розташована за адресою: Львівська область, Буський район, с/рада Полтв`янська;

земельну ділянку за реєстраційним номером об`єкту нерухомого майна 90730146206, кадастровий номер 4620684800:04:000:0169, загальною площею 0,5137 га, що розташована за адресою: Львівська область, Буський район, с/рада Полтв`янська;

садовий будинок за реєстраційним номером майна 20866375, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що між сторонами виник спір та існує реальна загроза невиконання або утруднення виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 13 вересня 2018 року та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_4 про забезпечення позову.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції розглядаючи заяву про забезпечення позову не перевірив необхідність такого забезпечення та не вирішив питання зустрічного забезпечення. Зазначає, що задовольняючи заяву про забезпечення позову суд на порушення статті 154 ЦПК України не звернув увагу на те, що позивач ОСОБА_4 зареєстрована та проживає в державі Ізраїль, відомості про постійне місце проживання в Україні - відсутні, також матеріали справи не містять доказів того, що позивачу належить майно, що знаходиться на території України в розмірі достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача.

Постановою Київського апеляційного суду від 03 лютого 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 13 вересня 2018 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 17 лютого 2021 року скасовано постанову Київського апеляційного суду від 03 лютого 2020 року, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Скасовуючи постанову апеляційного суду про залишення без змін застосування заходів забезпечення позову, Верховний Суд виходив з того, що задовольняючи заяву ОСОБА_4 про забезпечення позову, суди зазначених вимог закону не врахували, не встановили, чи є співмірними заходи забезпечення позову заявленим позовним вимогам і дійшли передчасних висновків про задоволення заяви про забезпечення позову. Апеляційний суд не перевірив доводів ОСОБА_1 про те, що ОСОБА_4 є громадянкою Ізраїлю та проживає за кордоном, не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України, або майна, що знаходиться на території України, що є обов`язковою підставою для застосування зустрічного забезпечення.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 05 липня 2021 року зупинено провадження у справі № 760/19023/18 до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі № 359/5357/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання договору позики неукладеним та недійсним.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 03 травня 2024 року поновлено провадження у цивільній справі № 760/19023/18.

ОСОБА_1 подала додаткові пояснення, доводи яких стосуються оскарження рішення судового рішення по суті - рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 04 жовтня 2019 року.

Представник ОСОБА_4 - адвокат Мороз Я.С. подала додаткові пояснення щодо доводів апеляційної скарги, у яких зазначила, що на час вирішення питання про забезпечення позову у матеріалах справи були відсутні докази на підтвердження обставин, за наявності яких суд зобов`язаний застосувати зустрічне забезпечення позову.

Інші учасники справи, повідомлені належним чином про розгляд справи у суді апеляційної інстанції, не скористались своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, заперечень щодо змісту та вимог апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції не направили.

ОСОБА_1 та її представник - адвокат Підбірний М.Я. у судовому засіданні підтримали вимоги апеляційної скарги.

Представник ОСОБА_4 - адвокат Новак А.І. у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Виходячи з положень статті 13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у т. ч. правом визначити свою участь в судовому засіданні, а з огляду на положення статті 372 ЦПК України явка до суду апеляційної інстанції не є обов`язковою.

Зважаючи на вимоги частини 9 статті 128, частини 5 статті 130, частини 2 статті 372 ЦПК України колегія суддів визнала повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Колегія суддів, вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Згідно із частиною 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.

Частиною 1, 2 статті 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують реальне виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.

Частиною 3 статті 150 ЦПК України встановлено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.

У справі, що переглядається, предметом спору є стягнення заборгованості за договором позики у розмірі 1 904 131 грн 20 коп.

Враховуючи викладене, з метою забезпечення співмірності заходів забезпечення позову заявленим позивачем вимогам, апеляційний суд вважає за доцільне вжити захід забезпечення позову у межах визначеної позивачем ціни позову.

Щодо доводів апеляційної скарги щодо незастосування судом першої інстанції зустрічного забезпечення, апеляційний суд враховує таке.

Згідно з частиною 7 статті 153 ЦПК України в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Відповідно до частини 1 статті 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Тобто суд має право, однак, він не зобов`язаний вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача.

Реалізація заходів зустрічного забезпечення є правом суду, а не його обов`язком, за виключенням випадків, передбачених частиною 3 статті 154 ЦПК України, відповідно до якої суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

На час вирішення судом першої інстанції клопотання позивача про забезпечення позову у матеріалах справи були відсутні докази на підтвердження всіх обставин, за наявності яких суд зобов`язаний застосувати зустрічне забезпечення, зокрема, відомості про відсутність у ОСОБА_4 майна на території України в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову.

При цьому, невжиття судом першої інстанції заходів зустрічного забезпечення не є абсолютною підставою для скасування вжитих заходів забезпечення позову, оскільки у такому разі відповідно до частини 6 статті 154 ЦПК України особа не позбавлена права звернутися до суду першої інстанції з клопотанням про вжиття заходів зустрічного забезпечення та надати докази, які, на її думку, підтверджують наявність обставин для такого забезпечення.

Згідно пунктом 2 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково та ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Таким чином, ухвала Голосіївського районного суду міста Києва від 13 вересня 2018 року підлягає зміні з накладенням арешту на майно, яке належить відповідачу ОСОБА_1 , у межах ціни позову 1 904 131 грн 20 коп.

Керуючись статтями 367, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 13 вересня 2018 року змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

Заяву заявника ОСОБА_2 - ОСОБА_7 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити частково.

У межах ціни позову 1 904 131 грн 20 коп. вжити захід забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, яке належить відповідачу ОСОБА_1 на праві приватної власності, а саме:

Земельна ділянка за реєстраційним номером об`єкту нерухомого майна 90759646206, кадастровий номер 4620684800:04:000:0167, загальною площею 1,4869 га, що розташована за адресою: Львівська область, Буський район, с/рада Полтв`янська;

Земельна ділянка за реєстраційним номером об`єкту нерухомого майна 90730146206, кадастровий номер 4620684800:04:000:0169, загальною площею 0,5137 га, що розташована за адресою: Львівська область, Буський район, с/рада Полтв`янська;

Садовий будинок за реєстраційним номером майна 20866375, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягувач: ОСОБА_2 , паспорт Ізраїля № НОМЕР_1 , виданий 07 серпня 2001 року Міністерством внутрішніх справ Ізраїлі в м. Ашдод, адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Боржник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с. Полтва Буського району Львівської області, ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 01 жовтня 2024 року.

Головуючий Г.І. Мостова

Судді Р.В. Березовенко

О.Ф. Лапчевська