Постанова

від 14.08.2023 по справі 360/1654/21

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2023 року справа №360/1654/21

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Гайдара А.В., Геращенка І.В., Компанієць І.Д., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Армхімпром» на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 07 червня 2021 року (головуючий суддя І інстанції - Смішлива Т.В.), складене в повному обсязі в м. Сєвєродонецьк Луганської області 08 червня 2021 року у справі № 360/1654/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Армхімпром» до Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу № ЛГ24565/480/НД/АВ/П/ТД-ФС від 24 грудня 2020 року, -

ВСТАНОВИВ:

31.03.2021 до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява адвоката Осики Максима Ігоровича в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Армхімпром» до Головного управління Держпраці у Луганській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ЛГ24565/480/НД/АВ/П/ТД-ФС від 24.12.2020.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 07 червня 2021 року відмовлено у задоволені позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Армхімпром» з таким судовим рішенням не погодилось, звернувся через свого представника до суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на не надання судом першої інстанції вірної оцінки обставинам справи, винесення рішення без урахування обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що у відповідача були відсутні підстави для проведення перевірки, оскільки наказ про її проведення не містить посилання на будь-яку інформацію, яка б давала підстави для її проведення.

Вважає, що оскільки перевірка проведена відповідачем неправомірно, також є незаконною постанова про накладення штрафу.

При цьому, зазначив, що судом першої інстанції зроблено неправильні висновки щодо праці 8 осіб, оскільки на підприємстві відсутні характерні ознаки трудових відносин (відсутні робочі місця, оплата здійснювалась виключно за виконані роботи).

Вважає, що складені цивільно-правові договори не є тотожним з трудовим договором.

Представники сторін в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином.

Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Армхімпром» є юридичною особою, ідентифікаційний код 30878149, зареєстровано 10.05.2000 за адресою Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Науки, 1, основний вид діяльності згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 03 грудня 2014 року 46.69 - оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням, Статутом також передбачена діяльність у галузі будівництва та виробництва (том 1 арк.спр. 9-26).

Відповідно до штатного розпису ТОВ «Армхімпром», затвердженого директором товариства 01 вересня 2020 року штат складає 20 штатних одиниць, у тому числі дорожньо будівельна дільниця складається з виконавець робіт - 2 одиниці з посадовим окладом 6100,00 грн, майстер дільниці - 3 одиниці з посадовим окладом 6100,00 грн, геодезист - 1 одиниця з посадовим окладом 6100,00 грн, дорожній робітник - 4 одиниці з посадовим окладом 6000,00 грн, механік - 1 одиниця з посадовим окладом 6400,00 грн, начальник дільниці - 1 одиниця з посадовим окладом 6500,00 грн (том 1 арк. спр. 143, 208).

Також судом встановлено, що 09 вересня 2020 року між ТОВ «Армхімпром» та ТОВ «РОСТДОРСТРОЙ» укладено договір субпідряду № 10-Л-СУБ, відповідно до якого ТОВ «Армхімпром» взяло на себе зобов`язання на свій ризик наявними силами і засобами виконати роботи/надати послуги з ремонту доріг, поточного та середнього ремонту автомобільної дороги загального користування державного значення Т-13-16 Під`їзд до м. Первомайська, на ділянці км 0+000-км 8+200 у Луганській області з терміном виконання до 31.12.2020 (том 1 арк. спр. 27-30).

Обсяги виконаних робіт за вказаним договором субпідряду підтверджено актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2020 року форми № КБ-2в (том 1 арк. спр. 31-54).

05 жовтня 2020 року між ТОВ «Армхімпром» та ТОВ «Енергетично-дорожнє будівництво» укладено договір субпідряду № 05-10/20-ОД-1, предметом якого є капітальний ремонт мосту на км 58+621 автомобільної дороги державного значення Н-23 Кропивницький-Кривий Ріг-Запоріжжя (том 1 арк. спр. 57-67).

Копіями календарного плану виконання робіт, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, акта № 1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2020 року форми № КБ-2в підтверджено строки та обсяги виконаних робіт за договором субпідряду № 05-10/20-ОД-1 від 05 жовтня 2020 року (том 1 арк. спр. 68-118).

10 вересня 2020 року між ТОВ «Армхімпром» та особами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 укладено однотипні договори про виконання робіт, предметами яких є виконання робіт в строк з 10 вересня 2020 року до 31 грудня 2020 року (на час інспекційного відвідування кінцева дата не була зазначена). Договори відрізняються один від одного виключно номерами та визначенням виду робіт. Так, в договорах № 01-8 та № 01-7, укладених з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зазначено, що вони виконують роботи дорожнього майстра, в договорі № 1-6 ОСОБА_7 взяв на себе зобов`язання виконувати роботи начальника дільниці, а в договорах №№ 1-2, 1-3, 1-1, 1-4, 1-5 ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_1 доручено виконання роботи дорожнього робітника, а ОСОБА_2 - виконавця робіт. Відповідно до пункту 2.1 за виконану роботу Замовник сплачує Виконавцеві суму згідно акту виконаних робіт (том 1 арк. спр. 119, 122, 125, 128, 131, 134, 137, 140, 209-216).

До договорів додано копії актів приймання-передачі виконаних робіт від 07 грудня 2020 року та від 30 грудня 2020 року (том 1 арк. спр. 120-121, 123-124, 126-127, 129-130, 132-133, 135-136, 138-139, 141-142).

При цьому, в актах від 07 грудня 2020 року види наданих послуг ідентичні незалежно від типу виконуваної роботи (дорожній майстер чи дорожній робітник) і визначені як надання замовнику послуг з застосуванням діючого законодавства та питань, пов`язаних з господарською діяльністю Замовника, складання відповідних юридичних документів, пов`язаних з господарською діяльністю замовника.

Розпорядок роботи працівників Товариства: початок роботи - 8-00, закінчення роботи - 17-00, обідня перерва з 12-00до 13-00. Напередодні святкових і неробочих днів тривалість робочого часу скорочується на одну годину: кінець робочого дня з 16-00 відповідно (том 1 арк. спр. 217).

Відповідно до табелів обліку робочого часу працівників ТОВ «Армхімпром» за вересень, жовтень та листопад 2020 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 починаючи з 10 вересня 2020 року працювали кожен робочий день по 8 годин (том 1 арк. спр. 219-221).

Згідно з відомістю на виплату готівки № ВЗП-000006 за вересень 2020 року грошові кошти виплачено у тому числі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , при цьому вказаним особам присвоєно відповідні табельні номери (том 1 арк. спр. 144).

30 листопада 2020 року до Головного управління Держпраці у Луганській області надійшло повідомлення Головного управління Пенсійного фонду України від 27 листопада 2020 року № 1200-010403-5/26094 про виявлені випадки щодо фізичних осіб, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами. Інформацію надано у вигляді таблиці, в якій за номером 8 зазначено Товариство з обмеженою відповідальністю «Армхімпром», а також інформація про кількість осіб, які виконували роботи за цивільно-правовими договорами (том 1 арк. спр. 203-204).

Відповідно до підпункту 3 пункту 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 823, статті 12 Конвенції Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованої Законом України від 08.09.2004 № 1985-IV, частинами 5 і 6 ст. 2 Закону України «Про основі засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та статтею 259 Кодексу законів про працю України, за інформацією Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 27 листопада 2020 року № 1200-010403-5/26094 Головним управлінням Держпраці у Луганській області винесено наказ від 02 грудня 2020 року № 791 «Про проведення інспекційного відвідування ТОВ «Армхімпром», яким визначено строки відвідування з 03 по 16 грудня 2020 року, питання, які підлягають дослідженню та посадових осіб, яким доручено відвідування (том 1 арк. спр. 205).

ГУ Держпраці у Луганській області 02 грудня 2020 року видано направлення № 01-17/787 на проведення інспекційного відвідування (том 1 арк. спр. 206).

03 грудня 2020 року працівниками відповідача складено вимогу про надання документів № ЛГ24565/480НД, у якій визначено перелік необхідних документів та яку вручено головному бухгалтеру ТОВ «Армхімпром» 03 грудня 2020 року, про що свідчить її особистий підпис (том 1 арк. спр. 207).

За результатами інспекційного відвідування складено акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю, від 16 грудня 2020 року № ЛГ24565/480/АВ (том 1 арк. спр. 147-150), в якому зазначено, що станом на 03 грудня 2020 року у ТОВ «Армхімпром» на підставі особистих заяв та наказів по підприємству працювали 10 працівників, та за договорами цивільно-правового характеру 8 працівників, а саме дорожні робітники ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , дорожні майстри ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , начальник дільниці - Степанян Карен Варужанович. Договори з вказаними особами однотипні, укладені однією датою 10 вересня 2020 року, передбачають те, що виконавець «Замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання виконати роботи дорожнього робітника (дорожнього майстра, начальника дільниці) в строк з 10 вересня 2020 року до (кінцевої дати не вказано)». Виконавець зобов`язується виконувати роботу за завданням замовника. Умовами пункту 1.2 зазначеного договору обумовлено: «Замовник забезпечує Виконавця усім необхідним для виконання роботи, передбаченої цим Договором».

Штатним розписом ТОВ «Армхімпром» передбачені вказані вище посади. У наданих табелях обліку робочого часу працівників ТОВ «Армхімпром» за вересень 2020 року, жовтень 2020 року, листопад 2020 року у працівників: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 вказується посада, восьмигодинний робочий день та враховується поденна та погодинна кількість виходів, що вказує на систематичний характер праці.

Виконання робіт, які визначені в цивільно-правових договорах вказують на те, що предметом цих договорів є процес праці, а не її кінцевий результат. Також, ці договори передбачають неодноразові роботи та за своїм змістом, визначено виконання функціональних обов`язків (трудових функцій). При цьому, в укладених договорах не визначається обсяг виконуваної роботи, а обумовлюється у вигляді зобов`язання виконувати роботу. Праця за даними угодами не є юридично самостійною, а здійснюється у межах діяльності всього підприємства з систематичним виконанням трудових функцій.

В акті зроблено висновок про те, що 8 осіб допущені до роботи без укладання трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення Державної фіскальної служби про прийняття працівника на роботу. Виявлений факт свідчить про порушення вимог частини першої статті 21 КЗпП України, частини третьої статті 24 КЗпП України.

Акт інспекційного відвідування в двох примірниках направлено на адресу ТОВ «Армхімпром» 16.12.2020 та отримано повноважною особою позивача 17.12.2020 (том 1 арк. спр. 222-224).

Позивачем 23.12.2020 підготовлено зауваження на акт інспекційного відвідування, які направлено на електронну адресу відповідача, однак, останнім не отримані через те, що позивачем вказано невірну електронну адресу ГУ Держпраці у Луганській області (том. 1 арк. спр. 151-154).

У зв`язку з тим, що ТОВ «Армхімпром» не повернуто підписаний примірник акта 23 грудня 2020 року відповідачем складено акт про відмову від підпису № ЛГ24565/480/НД/АВ/П/ВП, а також 23 грудня 2020 року інспектором праці складено припис про усунення виявлених порушень № ЛГ24565/480/НД/АВ/П (том 1 арк. спр. 225-228).

На підставі акта інспекційного відвідування відповідачем на підставі абзацу другого частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України винесено постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № ЛГ24565/480/НД/АВ/П/ТД-ФС від 24 грудня 2020 року, якою на Позивача накладено штраф у розмірі 400000,00 грн (том 1 арк. спр. 155-156).

Акт про відмову від підпису, припис про усунення виявлених порушень та постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № ЛГ24565/480/НД/АВ/П/ТД-ФС від 24 грудня 2020 року направлено на адресу позивача 24 грудня 2020 року та отримано останнім 04 січня 2021 року (том 1 арк. 229-230).

Спірним питання даної справи є правомірність прийняття відповідачем постанови про накладення штрафних санкцій на позивача за порушення норм законодавства про працю.

Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем доведено працю осіб без укладення трудових відносин, вказав, що спірна постанова за не оформлення трудових відносин, є правомірною.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції погоджує висновки суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі частини першої статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» №877 від 05.04.2007 року (далі - Закон №877) підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема, доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 вказаного Закону підставами для здійснення позапланових заходів є:

подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб`єктом господарювання у документі обов`язкової звітності, крім випадків, коли суб`єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов`язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов`язаний повідомити суб`єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Не виправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;

перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);

звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки.

Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом;

неподання суб`єктом господарювання документів обов`язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;

доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;

настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання.

Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 823 «Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю» затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю; Порядок здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю.

Відповідно до п. 2 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, що затверджений вказаною Постановою, заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Заходи контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються інспекторами праці виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, дотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин) (далі - виконавчі органи рад) у формі, визначеній абзацом першим цього пункту.

Пунктом 5 Порядку визначено, що підставою для здійснення інспекційних відвідувань є: 1) звернення працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю; 2) звернення фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин; 3) рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань, прийняте за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту; 4) рішення суду; 5) повідомлення посадових осіб органів державного нагляду (контролю), правоохоронних органів про виявлені в ході виконання ними повноважень ознак порушення законодавства про працю щодо не оформлення та/або порушення порядку оформлення трудових відносин; 6) інформація: Держстату та її територіальних органів про наявність заборгованості з виплати заробітної плати; ДПС та її територіальних органів про: невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності; факти порушення законодавства про працю, виявлені в ході здійснення повноважень; факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом, як суб`єкта господарювання; Пенсійного фонду України та його територіальних органів про: роботодавців, які нараховують заробітну плату 30 і більше відсоткам працівників менше мінімальної; роботодавців, в яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу; роботодавців, в яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилася на 20 і більше відсотків; фізичних осіб, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року; роботодавців, в яких стосовно працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці, що завершився; роботодавців, в яких протягом року не проводилася індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації; роботодавців, в яких 30 і більше відсотків фізичних осіб працюють на умовах цивільно-правових договорів; роботодавців із чисельністю 20 і більше працівників, в яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників; 7) інформація профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлені у ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю; 8) доручення Прем`єр-міністра України; 9) звернення Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; 10) запит народного депутата України; 11) невиконання вимог припису інспектора праці.

Згідно до частин 1-5 статті 7 Закону України № 877 для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: - найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; - найменування суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; - місцезнаходження суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; - номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; - перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім`я та по батькові; - дата початку та дата закінчення заходу; - тип заходу (плановий або позаплановий); - форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); - підстави для здійснення заходу; - предмет здійснення заходу; - інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб`єкта господарювання.

Суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею.

Як свідчать матеріали справи відповідачем здійснено всі необхідні заходи, передбачені ч.ч.1-5 ст.7 Закону №877, для проведення позапланової перевірки позивача:

- видано наказ, в якому міститься найменування суб`єкта господарювання щодо якого здійснюється захід, зазначено предмет та час проведення перевірки (з питань виявлення неоформлених трудових відносин).

При цьому, в наказі вказано підставу для проведення інспекційного відвідування - «за результатами аналізу інформації пенсійного органу».

Як визначено частиною 4 статті 6 Закону України № 877 строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб`єктів малого підприємництва - двох робочих днів.

Між тим, статтею 16 Конвенції Міжнародної організації праці № 81 1947 року «Про інспекцію праці у промисловості й торгівлі», ратифікованою Законом України № 1985-1V від 08.09.2004 року(далі - Конвенція), передбачено, що інспекції на підприємствах проводяться так часто і так ретельно, як це необхідно для забезпечення ефективного застосування відповідних правових норм.

Згідно статті 17 Конвенції особи, які порушують або ухиляються від дотримання правових норм, виконання яких повинні забезпечувати інспектори праці, підлягають негайному судовому переслідуванню без попередження. Проте, національне законодавство може передбачити винятки щодо таких випадків, коли має робитися попереднє повідомлення для того, щоб виправити становище або вжити запобіжних заходів.

Інспектори праці можуть на свій розсуд вирішувати питання щодо того, чи слід робити попередження або давати пораду замість того, щоб порушувати або рекомендувати порушити переслідування.

Отже, міжнародне законодавство, зокрема Конвенція, передбачає дискреційне повноваження інспектора визначити необхідність ретельнішого дослідження питань, поставлених на перевірку, що в свою чергу може передбачати необхідність у додатковому часі для встановлення стану охорони праці та промислової безпеки.

Відповідно до статті 10 Закону №877 суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо, зокрема, тривалість планового заходу державного нагляду (контролю) або сумарна тривалість таких заходів протягом року перевищує граничну тривалість, встановлену частиною п`ятою статті 5 цього Закону, або тривалість позапланового заходу державного нагляду (контролю) перевищує граничну тривалість, встановлену частиною четвертою статті 6 цього Закону.

Виходячи з принципів та засад адміністративного судочинства, особа може оскаржити рішення, дії, бездіяльність суб`єктів владних повноважень, які порушують її права, свободи та інтереси.

При цьому, ці рішення, дія або бездіяльність у будь-якому випадку повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин. Отже, задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті позовні вимоги, які відновлюють фактично порушені права, свободи та інтереси особи у сфері публічно-правових відносин.

Відтак, позови суб`єктів господарювання, спрямовані на оскарження рішень, дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки.

Тобто, саме на етапі допуску до перевірки товариство може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення перевірки. Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при її призначенні.

Отже, відповідачем фактично була реалізована його компетенція на проведення перевірки та оформлення результатів такої перевірки, позивач своїм правом на не допуск посадових осіб відповідача до перевірки не скористався, а відтак після проведення перевірки права позивача можуть порушувати лише наслідки проведення відповідної перевірки.

Аналогічна правова позиція викладена у рішеннях Верховного Суду у справах: №804/1297/16, №805/3873/17,№813/1253/17, №815/6434/15, №807/2062/17, №820/5481/17, №804/587/18, тощо.

Як зазначено вище, стаття 6 Закону України № 877 визначає правові підстави для здійснення позапланових заходів. Зокрема, такою підставою є доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави.

Наказ є правовим актом індивідуальної дії, який розрахований на певне коло осіб та вичерпує свою дію виконанням.

Зазначене узгоджується з нормативним визначенням індивідуального акту, наданого в п. 19 ст. 4 КАС України, за яким, індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Рішенням Конституційного суду України від 16 квітня 2009 року № 7 встановлено, що ненормативні правові акти є актами одноразового застосування та вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, а тому вони не можуть бути скасовані чи змінені після їх виконання. До ненормативних актів належать конкретні приписи, звернені до окремого суб`єкта чи юридичної особи, які застосовуються одноразово.

Таким чином, суд апеляційної дійшов висновку, що спірний наказ вичерпав себе у часі, оскільки відповідачем проведено інспекційне відвідування позивача про що свідчить акт та постанова про накладення штрафних санкцій.

Наведена правова позиція цілком узгоджується з практикою Верховного суду, висловленою у постанові від 25 січня 2019 року у справі № 823/1154/18.

Відтак, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у відповідача були наявні підстави для проведення інспекційного відвідування.

Щодо суті правопорушень позивача, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Згідно з приписами ч.3 ст. 24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до приписів ст. 29 КЗпП України до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов`язаний:

1) роз`яснити працівникові його права і обов`язки та проінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров`я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору;

2) ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором;

3) визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами;

4) проінструктувати працівника з техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони.

Згідно ст.265 КЗпП України, юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі, зокрема, фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

При цьому укладення трудового договору у даному випадку розуміється як сукупність дій - його оформлення та повідомлення про це уповноваженого органу. З урахуванням цього, ознаками складу правопорушення, відповідальність за яке встановлена наведеною вище нормою КЗпП України, є одночасна відсутність вказаного вище наказу, розпорядження (трудового договору) та повідомлення уповноваженого органу.

Визначальним для вирішення спірних правовідносин у цій справі є встановлення наявності чи відсутності трудових відносин між ТОВ «Армхімпром» та працівниками ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .

Загальне визначення цивільно-правового договору наведено у статті 626 ЦК України. Так, вказаною нормою встановлено, що договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі статтею 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядчик) зобов`язується на свій ризик, виконати певну роботу за завданням іншої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Обов`язок підрядника виконати роботу або виконавця надати послугу на свій ризик говорить про те, що він не може відмовитися від прийняття на себе певних негативних наслідків, що виникають при виконанні підрядних робіт.

За приписами статті 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Такі угоди застосовуються для виконання конкретної роботи, що спрямована на одержання кінцевих результатів праці, і у разі досягнення зазначеної мети вважаються виконаними і дія їх припиняється.

Згідно зі статтею 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли угоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є - предмет договору, умови, визначені законом як істотні чи необхідні для договору даного виду, а також всі ті умови, відносно яких за заявою однієї із сторін повинна бути досягнута угода. Згідно зі статтею 6 ЦК України сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента і визначенні умов договору з врахуванням законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За положеннями частини першої статті 854 ЦК України замовник виплачує належну підрядчику суму за результатами виконаної роботи. Щодо наданих послуг винагорода за виконану роботу (надані послуги) виплачується виконавцю в розмірі, в терміни і в порядку, який встановлений в договорі (частина перша статті 903 ЦК України).

З аналізу наведених норм вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт. Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 10 вересня 2020 року між ТОВ «Армхімпром» та особами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 укладено однотипні договори про виконання робіт, предметами яких є виконання робіт в строк з 10 вересня 2020 року до (на час інспекційного відвідування кінцева дата не була зазначена) 31 грудня 2020 року. Договори відрізняються один від одного виключно номерати та визначенням виду робіт. Так, в договорах № 01-8 та № 01-7, укладених з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зазначено, що вони виконують роботи дорожнього майстра, в договорі № 1-6 ОСОБА_7 взяв на себе зобов`язання виконувати роботи начальника дільниці, а в договорах №№ 1-2, 1-3, 1-1, 1-4, 1-5 ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 доручено виконання роботи дорожнього робітника. (том 1 арк. спр. 119, 122, 125, 128, 131, 134, 137, 140).

При цьому, в укладених договорах не визначається обсяг виконуваної роботи, а обумовлюється у вигляді зобов`язання виконувати роботи (надавати послуги). В самих договорах не зазначається, який саме конкретно результат роботи повинен передати виконавець замовнику, не визначено переліку завдань роботи, його обсягу, видів, що притаманне цивільно-правовим договорам.

Позивачем до позову надано додано копії актів приймання-передачі виконаних робіт від 07 грудня 2020 року та від 30 грудня 2020 року (том 1 арк. спр. 120-121, 123-124, 126-127, 129-130, 132-133, 135-136, 138-139, 141-142), які під час інспекційного відвідування не надавались.

При цьому, в актах від 07 грудня 2020 року види наданих послуг ідентичні незалежно від типу виконуваної роботи (дорожній майстер чи дорожній робітник) і визначені як надання замовнику послуг з застосуванням діючого законодавства та питань, пов`язаних з господарською діяльністю Замовника, складання відповідних юридичних документів, пов`язаних з господарською діяльністю замовника.

Акти від 30 грудня 2020 року більш конкретизовані до посад виконавців робіт, а саме вказано, що дорожній майстер надавав послуги з керівництва роботами по ремонту шляху, своєчасне проведення робіт, розміщення робітників. В актах приймання передачі виконаних робім дорожніх робітників зазначено надання послуг засипки траншей, пазух котлованів і ям, улаштування основ під укладання бортового каменю, укладання бортового каменю, встановлення дорожніх знаків.

Тобто, а ні договори, а ні акти виконаних робіт ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 не конкретизовано, завдання вказанимособам не складались та не видавались.

Відтак, суд дійшов висновку, що зазначені вище угоди укладені позивачем з фізичними особами ( ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ) не були спрямовані на кінцевий результат, що характеризує цивільно-правові (договірні) відносини, а були пов`язані із самим процесом, що є характерним для трудових функцій.

Розпорядок роботи працівників Товариства: початок роботи - 8-00, закінчення роботи - 17-00, обідня перерва з 12-00до 13-00. Напередодні святкових і неробочих днів тривалість робочого часу скорочується на одну годину: кінець робочого дня з 16-00 відповідно (том 1 арк. спр. 217).

Відповідно до табелів обліку робочого часу працівників ТОВ «Армхімпром» за вересень, жовтень та листопад 2020 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 починаючи з 10 вересня 2020 року працювали кожен робочий день по 8 годин (том 1 арк. спр. 219-221).

Отже, зазначені працівники підпорядковувались правилам внутрішнього розпорядку товариства, що характерно саме для трудових відносин.

Суд звертає увагу на те, що згідно з відомістю на виплату готівки № ВЗП-000006 за вересень 2020 року грошові кошти виплачено у тому числі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , при цьому вказаним особам присвоєно відповідні табельні номери, а акти виконаних робіт, як це передбачено пунктом 2.1 договорів, за вересень 2020 року не складались (том 1 арк. спр. 144).

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що назви виконуваних працівниками ( ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ) робіт згідно договорів від 10 вересня 2020 року (дорожній майстер, начальник дільниці, виконавець робіт, дорожній робітник) відповідають посадам, передбаченим штатним розписом ТОВ «Армхімпром», які станом на час укладання вказаних договорів були вакантними, що підтверджено табелем обліку робочого часу за вересень 2020 року (том 1 арк. спр. 2019), відповідно до якого у вересні 2020 року у позивача працювало всього 13 працівників, з яких 8 осіб за договорами про виконання робіт ( ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ), а інші 5 це директор, бухгалтер, менеджер, економіст та один дорожній майстер.

Наведене свідчить про факт прийняття на роботу працівників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .. Водночас, незважаючи на допуск вказаних працівників до виконання посадових обов`язків, позивачем як роботодавцем не було укладено трудові договори відповідно до вимог статті 24 КЗпП України, за що встановлена відповідальність згідно з пунктом 2 частини другої статті 265 КЗпП України.

Відтак, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, що відповідачем доведено працю 8 осіб на товаристві без належного оформлення трудових відносин, відтак, спірна постанова в цій частині є правомірною.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції розглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд, у цій справі, враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до положень ч.1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, оскільки суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а апелянтом не доведено суду правомірність прийняття спірної вимоги, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись статтями 250, 272, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Армхімпром» - залишити без задоволення.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 07 червня 2021 року по справі № 360/1654/21 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку встановленому ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 14 серпня 2023 року.

Судді А.В.Гайдар

І.В. Геращенко

І.Д.Компанієць